Одеська національна музична академія ім. А.В.

Нежданової

Анотація
На твір С. Желєзняка «Із янголом на плечі»

Виконала студентка 1 курсу

Кафедри «Хорове диригування»
Омельченко Анна
Клас викладача: Заболотної Н.Г.

Одеса, 2022
 1. Загальний аналіз

Сергій Васильович Желєзняк — випускник Одеської консерваторії . З

1981 року по 2009 рік – викладач Уманського обласного музичного училища
імені П. Д. Демуцького. Старший викладач , методист, естрадний
композитор, аранжувальник та поет – пісняр працює в училищі з 1983 року.
Він багато зусиль докладає до виховання молодих диригентів. Його
вихованці постійно беруть участь у міжрегіональних вокальних конкурсах
естрадної пісні. Почав писати пісні з 1989 року . Поштовхом до творчості
став початок проведення конкурсу « Червона рута », його пісні пролунали на
фестивалі в 1991, 1993, 1995 роках, конкурсах «Доля» в Чернівцях, «Ура» в
Новояровську, «Сонячний скіф » в м. Енергодарі.

В своїй роботі композитор використовує комп’ютерну техніку для підготовки

якісних фонограм солістам та вокальним ансамблям.

Жіночий вокальний ансамбль « Спокуса » під його керівництвом досяг

високого професійно – виконавського рівня. Цей колектив бере активну
участь в концертній діяльності міста , області та всеукраїнських конкурсах,
отримуючи призові містя.

Атмосфера творчого пошуку стала одним з провідних напрямків роботи

композитора. Знак його долі – знак творчості. Він впізнавав свою Музу по
голосу ще з юнацьких років і так і йшов на її поклик через усі лабіринти
життєвих перешкод. З його слів – творчість – це « заразна » хвороба, але в ній
є багато приємного. Коли поринаєш в цей хаос ритмів і звуків, та з їх
початкових елементів створюєш пісню, то виникає така радість , яка
наближається до радості народження дитини. Цей секрет десь ховається в
природі ритмо- інтонаційного зерна, але розкрити його таїну , це, мабуть, те
ж саме , що розкрити таїну життя.

Дуже любить Сергій Васильович читати , він каже, що йому всі книги
здаються дуже цікавими – від кулінарної книги до філософії Сходу. Одна з
головних рис характеру Сергія Желєзняка – оптимізм , як вияв своєрідної
мудрості : вміти бути вдячним долі за те, що маєш, а в тім , чого пристрасно
хочеш досягти , — знаходити імпульс до руху.

Найпривабливіші риси творчості – емоційна теплота , розкутість, грайливісь.

Найкращі його пісні : « Закувала зозуленька », « Вербовая дощечка », « Пава
– Забава » , «Елегія», « Давай пограємо в квача », « Не залишай мене одну», «
Веснянка », « Віночок », « Сопілка », « Іхтіандр ».

Пісні С. Желєзняка , як талановитого композитора , відомі в Україні і поза її

межами завдяки самобутності та оригінальності.
 2. Музично-теоретичний аналіз

Жанр: хорова мініатюра.

Форма: наскрізний розвиток, з елементом 3-частинності
Фактура: мішана: 1 частина (Andante cantabile) гармонійна, 2 частина
(Lugubre) гармонійна, Mesto -гомофонно-гармонійна, 3 частина (Con moto) –
поліфонічна.

Тональний план: твір написано в тональності C-Dur, є відхилення в a-moll

(9т.-15т.) та B-Dur (16т.-19т.). Зустрічається альтерація II ступені (1т.-2т., 5т.-
6т.,), також з 13т.-15т. йде хроматичний хід в усіх партіях.

Темп и агогіка: у хоровій мініатюрі «Із янголом на плечі» доволі часто

змінюється характер та темп твору, це пов'язано з емоціями, котрі
композитор намагається передати слухачеві. На початку твору темп Andante
cantabile ( не поспішаючи, співаючи) і в 1т. вже відбувається маленьке
відхилення від темпу poco rit. (трішки сповільнитися), 2т. а tempo
(оригінальний темп), таке саме відбувається в 4т. poco rit., 5т. a tempo.

9т. зміна характеру Lugubre (похмуро, зловісно). 13т. Mesto (сумно), 15т. rit.
16т. в музиці зміна тональності B-Dur та зміна темпу Con moto (з рухом).
Розмір в творі змінний (4/4, 2/4).

Голосоведення: legato (зв'язно), marcato (виділити). Атака звука м'яка.

Мелодійна мова дуже виразна. Штрих змінюється в залежності від тексту.

3. Вокально – хоровой аналіз:

Тип та вид хору: мішаний 4-х голосний хор

Загальний діапазон хорових партій:
 Сопрано: c1 – f2.
Альт: h– h1
Тенор: d–f1
Бас: F –a
Хору: F – f2
Інтонаційні труднощі:
- наявність повторюваних нот (3т.-4т.), партії сопрано треба слідкувати
за нотою до в 1 октаві і чисто її інтонувати
- хроматизми (13т.-15т.)
- стрибки в партіях (квартові, квінтові)
- наявність альтерованої ступені II#

Вокальні труднощі: У мелодійних лініях хорових партій є стрибки: в

партії сопрано скачки на кварту, сексту, квінту; в партії тенора на кварту,
квінту; в партії баса на кварту, квінту, сексту, октаву. Також до вокальних
труднощів входить:

 інтонування альтерацій (II#)

 хроматичний хід голосів в 13т.-15т.
 зміна тональностей
 7т.-8т. партія басів чітке виспівування шістнадцятих тривалостей,
партія тенора правильне виконання ритмічного иалюнку

Звуковедення та атака звуку:

У творі використовується прийом звуковедення легато, в 13т.-16. у
партії басів застосовано tenuto. В 11т. у зв’язку зміни характеру
застосовується marcato. Атака звуку загалом м’яка, 9т. та 11т. ближче
до твердої атаки. Дихання застосовується загалом загально-хорове та
ланцюгове
 Ансамблеві труднощі:
- ритмічний ансамбль: одночасне і правильне виспівування дрібних
тривалостей, складністю є виконання численних фермат, агогічних змін.
Треба добре слідкувати за диригентом.

- поліфонічна фактура (16т.-25т.). Виділення основної мелодії, вміння

прослухати цю мелодію в усіх партіях хору. Використовується
штучний ансамбль, тому що для того, щоб основна мелодія
прослуховувалась в усіх голосах, динаміку вступу кожної партії
потрібно штучно звеличити, а в усіх інших прибрати гучність.
- Динамічний ансамбль: у творі використано контрастну динаміку
(9т.-f, 10т.-p) та рухому динаміку, яка потребує уважності до
диригента і розуміння літературного тексту, тому що динаміка
рухається за поетичним текстом.
4. Виконавський аналіз:
- Твір можна розділити на три частини. 1ч. – лірична (1т.-8т.)
Кульмінація приходить на 8 такт. 2ч. – Lugubre (9т.-15т.),
відбувається зміна зарактеру та з’являється контрастна динаміка.
3ч. – Con moto (16т.25т.) утвердження добра, сили та любові.
Характер радісний, легкий, кульмінація цієї частини припадає на
останній так на F «янголе не впадь з плеча».
- Диригентські труднощі:
- точний показ ауфтактів и зняття.
- показ фермат
- змінний розмір (4/4, 2/4)
- донести зміст твору, зміна характер
- агогічні зміни, за допомогою ауфтактів треба показувати зміну
характеру та темпу
- в деяких моментах потребується дублювання долей, за рахунок
маленьких тривалостей, що є складністю для диригента