Одеська національна музична академія ім. А. В.

Нежданової

Анотація
На хоровий твір М. Леонтовича «Дударик»

Виконала студентка ІІ курсу

Кафедри “Хорове диригування”
Омельченко Анна
Клас викладача: Заболотної Н.Г.

Одеса 2022
 Загальний аналіз

Леонто́вич Мико́ла Дми́трович  (1877 —1921) — український композитор,

хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.

Основу музичної спадщини Леонтовича становлять хорові мініатюри — обробки

українських народних пісень, які й донині є неперевершеними і їх виконують всі
українські хори в Україні й діаспорі. Це позначені великим талантом композитора
перлини народного мелосу «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Із-за гори
сніжок летить», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю» та багато інших.
На основі українських народних мелодій Леонтович створював цілком оригінальні
самобутні хорові композиції, всебічно художньо переосмисливши їх, надавши їм
неповторного звучання. Леонтович був одним з перших серед майстрів української
музики, які по-новому інтерпретували фольклор, використовуючи музичні надбання
європейської музично-хорової культури. Водночас почерк Леонтовича вирізняється
з-поміж інших граничною гнучкістю і природністю руху голосів, ювелірною
виробленістю деталей. Леонтович вдало використав традиції імпровізаційності в
творчості українських кобзарів, які кожну нову строфу тексту пісні інтерпретували
по-новому. Леонтович застосовував темброву варіантність виконання народних
рапсодів у своїх обробках, надаючи хору можливість розкрити велике розмаїття
гармонії, контрапункту. Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації й
поліфонічності, Леонтович, маючи глибоку й різнобічну музичну освіту, широко
використовував найкращі досягнення світової хорової техніки. Тематика хорових
мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні,
історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні, ігрові пісні. Одне з центральних місць
у творчості Леонтовича посідають хори на побутові теми. Це, зокрема, «Ой у лісі
при дорозі», «Ой темная та невидная ніченька», «Мала мати одну дочку», «Ой з-за
гори кам'яної». Вони характерні динамічним розгортанням сюжету, активною
драматизацією подій та образів. Взірцем такого високого драматичного піднесення
може слугувати народна пісня «Пряля», в якій Леонтович досяг рівня трагічної
балади. В піснях-реквіємах «Козака несуть», «Із-за гори сніжок летить», «Смерть»
Леонтович талановито переосмислив мелодику народного плачу, використовуючи
специфічне звучання окремих голосів і цілих хорових груп, застосовуючи різні
хорові звукові ефекти, наприклад, спів із закритим ротом. Найвищим досягненням
композитора вважають пісні «Щедрик» і «Дударик», в яких Леонтович досягнув
максимальної ритмічної організації. Особливо популярним був і залишається
«Щедрик», в якій органічно поєднані прийоми народного багатоголосся з
досягненнями класичної поліфонії й кожен голос відіграє цілком самостійну
виражальну роль, відтворюючи найтонші зміни настрою в пісні, подаючи кожен
художній образ у граничному завершенні.

Музично-теоретичний аналіз
Жанр: побутова пісня.
Фактура: гомофоно-гармонічна.
Тональний план: твір починається в тональності D-dur, закінчується в паралельному
h-moll.
Темп та агогіка: твір написаний в темпі Moderato, але протягом твору природно
властиво прискорення та уповільнення.
Динамічний план: Протягом твору переважає динаміка р та mp, але деякі епізоди
звучать на mf та f, штрих – legato.

Вокально-хоровий аналіз
Тип та вид хору: Твір написаний для 4хголосного мішаного хору, a capella.
Загальний діапазон хору: H — fis2
Cопрано: fis1 – fis2
Альт: cis1 – fis1
Тенор: fis – fis1
Бас: H – fis

Стрій: Теситура є зручною для виконання. Пісня ґрунтується на однотактовому

мотиві, побудованому на трьох сусідніх нотах.
Ансамбль: У зв'язку зі штрихом legato, з'являється тенденція до осідання та
відтягування темпу. Темпоритмічний ансамбль - дуже важливо, щоб співаки
відчували метр і синхронно збігалися по вертикалі. Дикційний ансамбль – твір
виконується українською мовою, потрібно приділити увагу чіткої промові тексту.
Вокальна робота: Твір «Дударик» - побутова пісня, тому вона має виконуватися
легким звуком. Складністю для виконання є використання прийому ланцюгового
дихання протягом усього твору.

Виконавський аналіз
Розмір, та метроритм: Твір написаний в розміреному одноманітному ритмові.
Диригентські труднощі: Задача диригента –показати легкість твору, штрих Legato
та динаміку. Смутні й задумливі куплети природно чергуються з веселішими та
жвавішими. «Перекидаючи» головний мотив по різних голосах, композитор
досягає дуже виразного картинного, а іноді навіть театрального ефекту.