,Одеська національна музична академія ім. А.В.

Нежданової

Анотація
На твір Франца Шуберта «Kyrie»

Виконала студентка 1 курсу

Кафедри «Хорове диригування»
Омельченко Анна
Клас викладача: Заболотної Н.Г.

Одеса, 2021
Загальний аналіз:

Франц Шуберт (1797-1828) великий австрійський композитор, автор дев'яти

симфоній, шестисот вокальних композицій та безлічі музики для фортепіано.
Його творчість не втратила своєї актуальності й сьогодні. Дитинство і юність
Франц Петер Шуберт народився 31 січня 1797 р. у передмісті Відня. Його
музичні здібності виявилися досить рано. Перші уроки музики він отримав
удома. Ігри на скрипці його навчав батько, а на фортепіано старший брат. У
шестирічному віці Франц Петер вступив до парафіяльної школи Ліхтенталя.
У майбутнього композитора був напрочуд гарний голос. Завдяки цьому в 11-
річному віці його прийняли як співочий хлопчик у столичну придворну
капелу. До 1816 р. Шуберт безкоштовно навчався у А. Сальєрі. Він осягав
основи композиції та контрапункту. Композиторський талант проявився вже
у підлітковому віці. Вивчаючи біографію Франца Шуберта, слід зазначити,
що у період із 1810 по 1813 гг. він створив кілька пісень, п'єс для фортепіано,
симфонію та оперу. У 1813 р. у нього почав ламатися голос і його
відрахували з хору. Зрілі роки Шлях у мистецтво розпочався зі знайомства
Шуберта із баритоном І.М. Фоглі. Він виконав кілька пісень композитора-
початківця, і вони швидко набули популярності. Перший серйозний успіх
молодому композитору принесла перекладена ним музику балада Гете
Лісовий цар. Січень 1818 р. був позначений виходом до друку першої
композиції музиканта. Коротка біографія композитора була багата на події.
Він познайомився і потоваришував із А.Хюттенбреннером, І. Майрхофером,
А. Мільдер-Гауптман. Як віддані шанувальники творчості музиканта, вони
часто допомагали йому грошима. У липні 1818 р. Шуберт поїхав у Желіз.
Викладацький досвід дозволив йому влаштуватися вчителем музики до графа
І. Естерхазі. У другій половині листопада музикант повернувся до Відня.
Особливості творчості Знайомлячись з короткою біографією Шуберта, слід
знати, що він був відомий як автор пісень. Музичні збірки на вірші
В.Мюллера мають велике значення у вокальній літературі. Пісні з останньої
збірки композитора, Лебедина пісня, здобули популярність у всьому світі.
Аналіз творчості Шуберта показує, що він був сміливим та оригінальним
музикантом. Він не йшов дорогою, протореною Бетховеном, а вибрав свій
шлях. Особливо добре це помітно в квінтеті для Фортеп'яно фортепіано, а
також в Сі-мінорної Незакінченої симфонії. Шуберт залишив чимало
церковних творів. З них найбільшої популярності набула Меса №6 Мі-
бемоль мажор. Хвороба та смерть 1823 р. був ознаменований обранням
Шуберта почесним членом музичних спілок у Лінці та Штирії. У короткому
змісті біографії музиканта йдеться у тому, що він претендував посаду
придворного фіце-капельмейстера. Але дісталася вона Й. Вайгл. Єдиний
публічний концерт Шуберта відбувся 26 березня 1828 р. Він мав величезний
успіх та приніс йому невеликий гонорар. Вийшли у світ твори для
фортепіано та пісні композитора. Помер Шуберт від черевного тифу, у
листопаді 1828 р. йому було неповних 32 роки. За своє коротке життя
музикант зміг зробити найважливіше реалізувати свій дивовижний дар.

Шуберт Ф. Месса Соль мажор D 167 для солистов, смешанного хора и

оркестра
1. Kyrie
2. Gloria
3. Credo
4. Sanctus
5. Benedictus
6. Agnus Dei

«Благоухающая», «нежная», «изящная»...

Месса была вдохновлена первым любовным чувством 18-летнего

композитора. Друг Шуберта Ансельм Хюттенбреннер спустя двадцать шесть
лет после смерти композитора вспомнил разговор, в котором Шуберт сказал,
что «Я любил кого-то очень нежно, и она любила меня также …. В течение
трех лет она надеялась, что я женюсь на ней; но я не мог найти положение,
которое предусмотрит нас обоих».

Семья Терезы Гроб жила неподалеку от Шубертов. Тереза пела в приходской

церкви Лихтенталя, которую посещал будущий композитор. Тереза обладала
красивым голосом, а её брат, Генрих, был талантливым пианистом и
скрипачом. Две семьи стали близкими благодаря совместному
музицированию.

Для столетних торжеств церкви молодой Шуберт закончил свою первую

мессу в июле 1814; и 16-летняя Тереза спела партию сопрано на премьере,
которую Шуберт продирижировал сам.

Последовавший бурный расцвет творчества композитора в 1815-1816 годах

исследователи связывают с влюбленностью Шуберта. Вторая месса, негласно
посвящённая Терезе, была создана всего за 5 дней! Это сочинение словно
пронизано светом. В нем почти нет полифонического письма, большинство
частей – небольшие лирические высказывания солистов, наполненные так
характерной для Шуберта песенностью, вокальные партии сопровождают
струнный оркестр и орган.

Музично-теоретичний аналіз:

Жанр: 1 частина «меса G-dur»

Форма твору:

Фактура: гармонійна з елементами підголосної поліфонії

Тональний план: тональність G-dur, є відхилення в C-dur, a-moll

Динамічний план:

Перша тема починається в динаміці p, повторення теми (5т.) mp. Повторення

(16т.) mp, в 20т. cresc. до акценту 22т., далі динаміка йде на зменшення.
Розділ A розпочинається з соло на динаміці mp, повторення теми на mf і
доходимо до f. Розділ B звучить на p, постійно то робимо cresc., то dimin.,
для того, щоб почути вступ кожної партії. Всі ці наслоєння зростають до F в
54т. і потім dimin. З 60т – 63т. розпочинається перекличка між партіями хору
fp. Далі розпочинається розділ C, який повторює повністю першу частину.
Закінчується твір на p.

Темп: Andante con moto (не поспішаючи з рухом)

Вокально-хоровий аналіз:

Тип та вид хору: Твір написано для 4-хголосного хору, соліста, оркестру и
органу

Загальний діапазон хору: G – f2

Сопрано: g1 – f2
Альти: с1 – с2

Тенори: e – g1

Баси: G – d1

Стрій: Тональність зручна для інтонування. Зустрічаються хроматичний хід

IV-IV# ступінь (21т.), яка потребує тяжіння до V.Також складністю може
бути відхилення до різних тональностей (8т. відхилення в C-dur фа бекар),
(26т. відхилення до a-moll та використання неаполітанського секстакорду з b,
27т. – gis).

Ансамбль: Загальний ансамбль – штучний. Так як фактура гармонійна, іноді

треба виділити хроматичний хід в партії (21т.) або ноту, яка показую
відхилення у тональність (26т.). Починаючи з 46т. відбувається почерговий
вступ кожної партії, щоб почути кожен вступ, треба після своєї теми зробити
dimin.Також зустрічається такий прийом, як fp, де голоси повинні вступити в
ноту на форте і одразу затихнути, щоб наступна партія мала змогу
прозвучати (60т.-64т.). В 90т. треба прослухати тему тенора, для цього інші
голоси хору повинні звучати тихіше.

Ансамбль темпу та ритму: Твір написано в темпі (не поспішаючи з рухом),

який є зручним для співу. Що стосується ритму, то часто зустрічається
пунктирний ритм (8т., 10т., 26т.), який потрібно чітко проспівувати. Також в
61т.-61т. затримана шістнадцята, яка потребує фіксації дихання та
одночасного вступу партіями хору.

Вокальна робота:

Звуковедення – мелодика твору легка та ніжна, тому використовується майже

завжди м’яка атака звука та legato. Але є моменти, в яких застосовується
тверда атака (акценти (22т., 55т.),( прийом fp (60т.-64т.). Іноді штрих
змінюється на non legato (8т., 10т., 26т., 46т.-53т.).
Дихання – темп зручний для виконання. Загалом хор вдихає разом, фрази
маленькі й ланцюгове дихання майже не потрібне.

Виконавський аналіз:

Розмір: 3/4

Диригентські труднощі:

- Зробити легкий жест, щоб передати легкість твору. (legato).

- Показ пунктирного ритму та активні ауфтакти на цей ритм.
- Затриманий ауфтакт в 63т.-64т.
- Показ акцентів, прийому fp, в 47т.- 54т. – вступ кожної партії.
- Зміна образів та штрихів (legato, nonlegato).