Анотація «Cantabile et presto»

Джо́ рдже Ене́ску — румунський композитор, диригент, скрипаль та піаніст.

Основоположник сучасної румунської композиторської школи. Він
відноситься до епохи романтизму та епохи модернізму. В своїх творах
поєднував елементи румунської народної музики з західними музичними
традиціями, тим самим утворює особливий та оригінальний стиль. У його
здобутку: три симфонії, три фортепіанних і два струнних квартети, три
скрипкові й дві віолончельні сонати.

«Cantabile et presto» - твір для флейти та фортепіано, вперше опублікований в

1904 р. Композитор присвятив цей твір Полю Таффанелю. Сама назва
говорить за твір, співставлення двох контрастних частин. Перша частина
cantabile (пер. Італ. – співуча), ніжна та витончена. Вона наповнена
висхідними пасажами та тріолями, що надає мелодії більше рухливості та
яскравості. Також часто зустрічаються випадкові знаки, за рахунок чого
мелодія насичується різними співставленнями гармоній. Мелодія цієї
частини нібито переливається між флейтою та фортепіано, набуваючи з
кожним разом все більше яскравих відтінків. Друга частина, на противагу
першій, є дуже енергійною, динамічною та стрімкою. За рахунок подвійного
стакато, різних пасажів, впевнених стрибків, частина стає виразною та
пристрасною. Але не забуваючи про перу частину, друга містить такі
витончені та ніжні фрази, нагадуючи нам звучання першої. В цьому творі не
тільки контрастні частини, а й дуже різноматні динаміка та штрихи, що
створює контрастність і в середині частин.

«Концерт для флейти з оркестром» D-dur

Карл Гайнріх Карстен Райнеке — німецький композитор, диригент, піаніст і
педагог, є представником Романтизму. Найвідоміші твори третя симфонія
соль минор, концерт для арфи ми мінор, соната для флейти Ундіна.

Концерт для флейти з оркестром ре-мажор Твір написаний в 1908 р. Концерт

присвячен Максиміліану Шведлер, який виконав його вперше 15 березня
1909 р. Концерт складається з 3 частин алегро мольто, ларго и рондо.
Концерт вражає своєю віртуозністю, мелодичністю та звучанням. Друга
частина Ленто маестозо – повільно і сумно. Має величний, печальний та
зворушливий характер. Твір розпочинається вступом оркестра, який
затверджує характер твору. Флейта вступає з основною темою, яка нібито
передає страждання людини у такій яскравій формі, вона буде
повторюватися ще не один раз. Розвиток мелодії йде стрімко, з’являються
тріолі та шістнадцяті, вони все більше заглиблюють нас у внутрішній віт
людини, з її дуже сильними почуттями та переживаннями. Далі йдуть теми,
які показують нам світлі, ніжні та тендітні відчуття, розвиваючи наше
бажання дізнатися, що ж буде далі. Але основна тема продовжую
повторюватися, що не дає нам забути про тривожні емоції. Ця частина
починається в мінорі, показуючи нам тривожне, сумний стан людини, через
весь твір пронизується перехід від мінору до мажору, від тривожної,
розчарованої людини до спокійної, гармонічної та чуттєвої