Анотація до твору Б.

Бріттена «Канон»

(з сюїти «Різдвяні гімни)

Відомості про композитора.
Бенджамін Бріттен ( 22 листопада 1913 — 4 грудня 1976) — британський
композитор, диригент та піаніст, засновник англійської композиторської
школи в ХХ ст. Бріттен широко відомий як музикант-просвітник.
Подібно С. Прокоф'єву і К. Орфу, він створює багато музики для дітей та
юнацтва. Як національний композитор, він використовував в музиці
найрізноманітніші англійські мотиви: від інтонаційних оборотів
англійської мови до прихованих цитат з англійських пісень; від хорових
англійських жанрів типу Керолів (англійська різдвяна пісня, близька до
літургійної, але, як правило, не використовується в богослужінні.),
антемів (жанр багатоголосої вокальної музики в англіканській церкві.
Може бути з інструментальним супроводом.) і Граунду (жанр
полифонії.) до романтичної англійської поезії. Крім того, він
відтворював у операх типові англійські характери. Бріттен написав
музику практично у всіх існуючих жанрах.
Український текст В.Хомика- українського поета, фольклориста. Члена
правління товариства «Лемківщина» у Львові, члена Національної
Спілки письменників України.
Теоретичний аналіз
-Тональність- Основна тональність Канону- Es moll (мі- бемоль мінор).
Кода на останній сторінці написана в Es Dur (мі- бемоль мажорі).
Використовується прийом зіставлення. Спостерігаються відхилення в
соль-мінор (65 такт) і сі-бемоль мажор (56 такт) і ре-мажор (63 такт).
-Розмір- Автор використовував в своєму творі розмір 3\4, без змін до
кінця твору.
-Ритм- Композитор використовував в партитурі чверті, половинні,
восьмі, чверті з крапкою, половині з крапкою.
-Темп- Автор обрав темп Allegro (рухливо). ♩ = 120—144
-Динаміка- Композитор використував гучну динаміку- sempre f (весь час
форте). Нюанси f та ff мають святковий світлий характер, при виконанні
потрібно уникати тяжкості. Кульмінація припадає на коду ( 51 такт).
Виконується на нюансі ff.
Вокально-хоровий аналіз
Даний твір написаний для трьохголосного жіночого або дитячого хору з
фортепіанним супроводом.
Жанр твору- пісня, в якій використовується канонічна фактура. Задля
досягнення ланцювого дихання «Канон» може виконуватися як хором
так і ансамблем, але не тріо. Даний твір передбачає академічну манеру
співу. Фортепіанна аккордовая фактура імітує дзвін дзвонів. Таким
чином функція супроводу підтримуюча і звукообразотворча.
Фактура твору гармонічна.
Вид хору- від одноголосся в першій варіації до повноцінного
трьохголосся в останній варіації.
Форма куплетно –варіаційна. Всього 4 варіації. Перша- тему виконують
сопрано і альти в унісон, друга- двухголосний канон , третя-
трьохголосних канон у виконанні сопрано перших , других і альтів.
Четверта варіація- тема в альті, сопрано 1,2- гармонічне обрамлення.
Діапазон 1 сопрано- сі бемоль малої октави – соль другої октави.
Діапазон 2 сопрано- сі бемоль малої октави- мі другої октави. Діапазон
альтів- сі бемоль малої октави- мі другої октави.
Виконавські труднощі:
-ритм- чверть з точкою восьма вимагає відпрацювання у всіх партіях. У
канонічних частинах з'являється труднощі метроритмічного рахунку і
проблема штучного ансамблю (є основний голос який повинен бути
яскравіше, всі інші як відлуння).
-інтонація- інтонаційні складнощі при виконанні можуть виникати через
скачки у всіх партіях, а також зустрічні знаки (ля бекар, соль бекар, до
бекар- 15 такт і далі.)