Едвард Гріг (1843-1907)

Творчість Гріга сформувалася у період суспільного і культурного

підйому Норвегії, а загалом всієї Скандинавії. Так, в Європі було визнаним
мистецтво видатного скрипаля, «норвезького Паганіні», як його називали, --
Уле Булля. В Норвегії висувається ціла низка національних композиторів,
серед яких – Р. Нурдрок, Х.Х’єрульф, Й. Свенсен. Але першим класиком і
засновником норвезької композиторської школи вважається Едвард Гріг –
видатний композитор, піаніст, диригент, громадський діяч. Його творчість
різноманітна і характеризується творами різних жанрів: Фортепіанний
концерт, Балада, 3 скрипкових сонати, віолончельна соната, фортепіанні
цикли «Ліричні п’єси», «Поетичні картинки», «Листки з альбому». Не будучи
основною у Гріга, симфонічна творчість представлена такими шедеврами, як
сюїти «Пер Гюнт», «З часів Хольберга».
Відомості життя і творчості. Народився 15 червня 1843 року у
Бергені, в сім’ї консула. Першою вчителькою музики була мати. У 1858 році
їде до Лейпцигу, де вступає в консерваторію, яку закінчив у 1862 р.
Повернення на батьківщину, але ненадовго. У 1863 році -- Копенгаген,
на той час столиця музичного життя Скандинавії. Знайомство з Г.Х
Андерсеном. Творчість тих років: «Поетичні картинки», «Гуморески» для
фортепіано, І скрипкова соната, пісні.
1866-1874 – Крістіанія. Період творчої зрілості. Пише Фортепіанний
концерт (1867), 2 і 3 скрипкові сонати, «Ліричні п’єси». 1874 рік – на
прохання Ібсена пише музику до його драми «Пер Гюнт».
З 1878 року гастролює в різних країнах Європи як диригент, піаніст,
акомпаніатор ( в дуеті із своєю дружиною співачкою Ніною Хагеруп).
В другій половині 70-80-х років написані фортепіанна Балада, цикл
«Норвезькі танці» для фортепіано в 4 руки, сюїта « З часів Хольберга»,
багато пісень на вірші різних поетів.
У 1890-ті роки і на початку 900-х увага Гріга до фортепіанної музики і
пісень («ліричні п’єси»). Великий симфонічний твір – «Симфонічні танці». В
квітні 1907 року здійснив поїздку містами Данії, Норвегії, Німеччини. Помер
4 вересня 1907 року в Бергені.
Різноманітна за жанрами, творчість Гріга також різноманітна за
тематикою. Картини народного життя, рідної природи, образи народної
фантастики – таким є світ музики композитора. Музична мова його творів
також різноманітна. Індивідуальність стилю композитора разом с тим
глибоко пов’язана з норвезькою народною музикою. Гріг широко
використовує жанрові особливості, інтонації, ритмічні формули народних
пісенних і танцювальних мелодій. Зокрема, часто використовує риси танців
халінг ( халінг – сольний чоловічий танець, для нього характерні чіткі ритми,
пружність, енергійність, розмір двохдольний), спрінгар ( або спрінгданс –
легкий, рухливий, трьохдольний, з різноманітними ритмами, часто зі
зміщеною сильною долею). Типи мелодичного руху часто нагадують
характерні народні інструментальні награвання, наприклад, витриманий
органний пункт басу, квінтовий бас імітують звучання народних
інструментів.
Одним із самих відомих творів композитора є 2 сюїти «Пер Гюнт».
Повна її партитура вміщує 23 номера, серед яких є симфонічні номери, пісні (
пісня і колискова Сольвейг, серенада Пера Гюнта), танці (Арабський, танець
Анітри), фантастичні і лірико-драматичні епізоди. Вся музика до драми
норвезького драматурга Генріка Ібсена була написана Грігом на прохання
самого письменника у 1875 році. Але широку популярність цей твір отримав
саме завдяки двом сюїтам, по 4 номера в кожній. І сюїта : «Ранок», «Смерть
Озе», «Танець Анітри». «В печері гірського короля». ІІ сюїта: «Скарга
Інгрід», «Арабський танець», «Повернення Пера Гюнта на батьківщину»,
«Пісня Сольвейг».
«Ранок» -- яскрава картина пробудження природи. П’єса побудована на
варіантному розвитку однієї пентатонної мелодії, яка почергово звучить
спочатку у дерев’яних духових, а згодом у всього оркестру.. Деякі штрихи в
кінці твору мають конкретно-образні асоціації: соло валторни і ходи, близькі
до звучання мисливських ріжків, трелі флейт як співи пташок тощо.
«Смерть Озе» -- твір великої драматичної сили. П’єса по фактурі
нагадує марш або хорал: акордова фактура. Мінорний лад. ІІ частина твору –
лірична. Ніжна. Тут та ж структура і ритміка мелодії, але вона рухається в
зворотньому напрямку і має низхідні хроматичні інтонації.
«Танець Анітри». Звучання струнної групи з трикутником,
вальсоподібний ритм створюють ніжний і ліричний характер твору.
«В печері гірського короля» =-- фінал сюїти – яскрава, динамічна п’єса.
Тема звучить на початку у фагота в супроводі піцикато контрабасу.
Поступово посилюється динаміка, темп, змінюється оркестровка. В
кульмінації тему грає весь оркестр.
«Скарга Інгрід» сповнена скорботи, схожа на пісню жалісну, сумну.
Мелодія, яку грають струнні – спочатку віолончелі, потім скрипки –
обрамлюється танцювалбною темою, що звучала на її весіллі.
«Арабський танець» В цій п’єсі звертає насамперед увагу
оркестрування ( струнні, дерев’яні духові, трикутник) і ладова основа
( багато альтерацій в До-мажорі), що і створюють орнаментальний характер.
«Повернення» -- дуже драматична п’єса, в швидкому темпі. Флейти і
флейта-піколо нагадують завивання вітру, пасажі струнних дерев’яних
духових ніби змальовують сувору північну природу.
Найбільш поетичні сторінки драми Ібсена створює образ Сольвейг,
простої селянської дівчини, яка все життя чекає на поверення Пера. Пісня
Сольвейг, лірична, проста, ніби нагадує народні наспіви. Сама пісня, проста в
інтонаційному відношенні ( поступовий рух мелодії, ходи по тризвуку, які
властиві норвезькій музиці), плавна (рівність і одноманітність ритму,
рівномірність акордів). Легкий і ніжний танцювальний приспів (у варіанті
для голосу – це вокаліз) ніби відкриває іншу сторону образу героїні: радість,
ніжність, юність, які зберегла в душі Сольвейг.
Завдання:
1. Прочитати біографію композитора.
2. Послухати обидві сюїти за посиланням: https://youtu.be/JJytl8-cuXA:
№1 0:38, №2 4:33, №3 9:30; №4 21:56
№5 13:28; №6 17:10; №7 22:33; №8 25:01.

Питання:
1. В якій консерваторії і в кого навчався Гріг?
2. Назвіть ім’я відомого данського казкаря, з яким дружив Гріг.
3. Де пройшли останні роки життя композитора?
4. Які інструменти зображують спів птахів у п’єсі «Ранок»?
5. Завдяки чому відбувається розвиток в творі «В печері гірського
короля»?
6. В якому жанрі написані п’єси №2 і3 в І сюїті?
7. Які інструменти в «Арабському танці» створюють східний колорит?
8. Пригадайте подібний симфонічний твір, який відомий у вигляді двох
сюїт, створених з музики до драми.