Professional Documents
Culture Documents
Аналіз хору Маки Крцанісі
Аналіз хору Маки Крцанісі
ім. І. П. Котляревського
Аналіз хору
“Маки Крцанісі”
муз. М. Парцхаладзе
Харків 2020
План:
1. Відомості про авторів хору
2. Відомості про твір
3. Музично - теоретичний аналіз
4. Вокально – хоровий аналіз
5. Виконавський аналіз
6. Література
Відомості про авторів хору
Мераб Олексійович Парцхаладзе (1924 - 2008) - радянський, російський і
грузинський композитор, кінокомпозитор і педагог. Народний артист РРФСР.
Народився в родині композитора Олексія Парцхаладзе і педагога Марії
Захарівни. Був учасником Великої Вітчизняної війни. Навчався в Тбіліській
консерваторії у Сергія Бархударяна по класу композиції, а також закінчив Московську
консерваторію у Семена Богатирьова по класу композиції та аспірантуру. Був
викладачем Московського хорового училища та авідувачем редакцією видавництва
«Музика». Писав музику до спектаклів та фільмів.
Написав:
Для оркестру:
симфонічна поема «Нестан»
сюїта «Лісові картини»
концерт для фортепіано з оркестром
Камерна музика:
струнний квартет
соната для скрипки і фортепіано
Для фортепіано:
2 «Пандурулі»
Музика до фільмів:
"Незвичайні зустрічі" (1959)
"Обпалені сонцем" (1965)
"Стежкою безкорисливої любові" (1972)
Обробки народних пісень і танців.
«Значительное место в творчесте М. Парцхаладзе занимает музыка для детей
(музыкальные сказки, хоры a capella, песни, инструментальные пьесы)» [ 412].
Композитором написано велику кількість творів для жіночого і мішаного хору a
cappella. Серед жіночих хорів: «Весна», «Море спить», «Знову осінь», «Наша тиха
річка», «Метелик», «Яблунька», «Листя», «Біля вічного вогню», «Хмари пливуть»,
«Вечір». «К популярным сочинениям грузинского мастера следует также отнести
опус 28, написанный в 1970 году, куда вошло 10 хоров a cappella для смешанного
состава, самых разнообразных по тематике и характеру. Среди них встречаются
поэтичные пейзажные зарисовки («Озеро» на стихи Б. Купаташвили, «Ночь» на стихи
М. Квливидзе), хоровые картины философского содержания («Дерево» на стихи З.
Молашхиа, «Ночь в Зедазени» на стихи Т. Эристави). Есть хоры, обращенные к
истории грузинского народа («Джвари» на стихи М. Квливидзе, «Маки Крцаниси» на
стихи Л. Асатиани), произведения, посвященные воспоминаниям о войне («Весна» на
стихи М. Квливидзе, «Свет судьбы – в алом знамени» на стихи Т. Эристави») [255].
Автором літературного тексту є грузинський радянський поет Асатіані Ладо
Мекієвич (1917 – 1943). Народився поет в сім’ї вчителів. Закінчив Кутаїський
педагогічний інститут. Співпрацював з газетами «Наше покоління» і «Юний
ленінець», працював редактором. Перший вірш Асатіані, «Лютневий ранок», було
надруковано в газеті «Сталінелі» (Кутаїсі). У 1941 році вийшла книга «Вірші». Його
поеми «Аспіндза», «Битва в Басіані», «Колхіда» залишили помітний слід в грузинській
поезії. Деякі твори в перекладі на російську мову були включені до антології
грузинської радянської поезії.