План

Пам’ять 1. Визначення поняття пам’яті.

2. Фізіологічна основа пам’яті.
Асоціації.
3. Види пам’яті.
4. Процеси пам’яті.
5. Поліпшення
запам’ятовування.
а) Прийоми запам’ятовування.
б) Закони пам’яті.
6. Індивідуальні особливості
пам’яті.
 1. Значення пам'яті

За словами відомого психолога П.Блонського

« Проблема пам’яті є ровесницею психології
як науки»

Людина без пам’яті перестає бути

особистістю, не орієнтується в часі і просторі,
все сприймає так, наче бачить вперше.
Завдяки пам’яті кожне покоління має можливість
передавати свої знання і досвід наступному

“Без пам’яті людина « Наше минуле без

перебувала б вічно в пам’яті, було б мертвим
стані новонародженого” для майбутнього»
І. Сеченов С. Рубінштейн
 Пам'ять є одним із п'яти пізнавальних
процесів і потужним знаряддям інтелекту
людини

Пам'ять
це психофізіологічний процес, за
допомогою якого людина здатна фіксувати
в мозку (запам'ятовувати), зберігати і
відтворювати у потрібний момент раніше
закладену інформацію, минулий досвід
(дії, переживання тощо)
 Мнемозина

У давньо грецькій
міфології вважалась
богинею пам’яті.

Мнемозина – донька
Урана та Геї. Вона була
матір'ю дев'яти муз, які
є покровительками всіх
наук і мистецтв.
 Музи ( M o u s a i, "мислячі“), богині, покровительки поезії, мистецтва та
науки – доньки Зевса та Мнемозини
Эрато – муза любовної поезії; Эвтерпа – муза ліричної поезії; Каллиопа "прекрасноголоса"
– муза епічної поезії та науки; Клио - муза історії , та, « яка просвітлює»; Терпсихора - муза
хорового співу та танців; Мельпомена - муза трагедії (греч. «та що співає"); Талия - муза
комедії та легкої поезії; Полигимния – спочатку муза танцю, потім пантоміми, гімнів,
серйозної гімнічної поезії, завдяки якій була винайдена ліра; Урания – муза астрономії.
В психологічній літературі, коли мова йде
про пам'ять, використовуються вирази:

"мнемічна спрямованість“

"мнемічні дії“

"мнемічна діяльність“

“мнемічні прийоми запам’ятовування”

Одиницями роботи пам'яті є Уявлення

Образи раніше сприйнятих предметів,

явищ, думок чи фантазій людини

Саме через уявлення пам'ять має тісний зв'язок з іншими

пізнавальними процесами (відчуттями, сприйманням,
мисленням та уявою), які дають основу для
запам'ятовування і подальшого відтворення інформації.
• розвивається в ході життя істоти і виявляється
через навички та інші інтелектуальні форми
поведінки, формується в результаті навчання. Індивідуальна
Саме вона потрапляє в поле пам'ять
зору психології. Без здатності
накопичувати, зберігати й відтворювати
інформацію не можна було б планувати і
здійснювати доцільні дії, здобувати нові знання.
Генетична
• тримає та розгортає інформацію через гени, (видова)
спадковість і виявляється через інстинкти пам'ять
розрізняють:
Пам’ять характерна для всіх живих істот, однак
2. Фізіологічну основу пам’яті утворюють тимчасові
нервові зв’язки у корі головного мозку (“сліди”)
І.Павлов
 Асоціації(зв´язок, з´єднання)
встановлення зв´язку між враженнями, що одночасно
виникають у свідомості.
• Асоціація за суміжністю - це відображення у психіці людини зв´язків між
предметами та явищами, які йдуть одні за одними у часі (суміжність у часі) або
перебувають поряд у просторі (суміжність у просторі). Виникають під час
згадування подій, свідком яких була людина, у разі заучування навчального
матеріалу тощо.
• Асоціація за схожістю наявна тоді, коли у психіці відображено зв´язки між
предметами, схожими між собою в певному аспекті (помилкове сприйняття
незнайомої людини як знайомої).
• Асоціація за контрастом утворюється під час відображення у психіці людини
предметів і явищ об´єктивної дійсності, пов´язаних між собою протилежними
ознаками (високий - низький, швидкий - повільний, веселий - сумний тощо).
• Причинно-наслідкові асоціації, які відображають не лише збіг подразників у
часі та просторі, їхню схожість і відмінність, а й причинні залежності між ними.
Причинно-наслідкові асоціації є базовими щодо міркувань і логічних побудов.
 3. ВИДИ ПАМ’ЯТІ

За формою психічної За тривалістю За способом

активності збереження запам’ятовування
• Моторна інформації • Довільна
• Емоційна • Короткочасна
•
• Мимовільна
Образна
• Інтелектуальна
• Оперативна
(словесно –логічна) • Довготривала
 Моторна пам 'ять
Запам'ятовування та відтворення людиною
своїх рухів

“пам’ять тіла”, “пам’ять-звичка”

Хода, манера розмовляти, сміятися, почерк

пов’язані з моторними навичками.
 Емоційна пам 'ять
Запам'ятовування і відтворення своїх емоцій і
почуттів
Емоційна пам'ять може виявитися сильнішою за
інші. Почуття запам'ятовується ґрунтовно і
надовго, але таке почуття не безпредметне. Тому
емоції запам'ятовуються не самі по собі, а разом з
об'єктами, що їх викликають. Емоції виступають у
ролі стимулятора в ланцюжку всього комплексу
асоціацій. Відтворені позитивні почуття завжди
спонукають людину до діяльності.
 Образна пам 'ять
Запам'ятовування образів, уявлень про
предмети та явища навколишнього світу,
властивостей і зв'язків між ними

Вона буває залежно від аналізаторі зоровою,

слуховою, дотиковою, нюховою,
смаковою в, з якими пов'язане її
походження.
 Ейдетична пам’ять
(з давньогрецької «ейдос» перекладається як «образ»)

Збереження яскравих, барвистих,

деталізованих образів предметів після
того, як вони перестали бути видимими
(чутними, відчутними )
• Ейдетики не відтворюють образ
предмета в пам’яті, а як би продовжують
його бачити. Тривалість такого бачення
становить приблизно хвилину, в рідкісних
випадках – до десяти хвилин.
 Словесно-логінна пам'ять
• Є специфічно людською пам'яттю, що базується на
спільній діяльності двох сигнальних систем, у якій
головна роль належить другій.
• Змістом словесно-логічної пам'яті є наші думки, поняття,
судження, що відображають предмети і явища з їх
загальними властивостями, істотними зв'язками та
відношеннями.
• Думки не існують без мови, тому таку пам'ять називають
не тільки логічною, а й словесною.
• Вона тісно пов'язана з мисленням і мовою і розвивається
головним чином у процесі словесно-логічного мислення.
 Короткочасна пам'ять
Швидке запам'ятовування матеріалу, негайне
його відтворенням і коротке збереження.
“Сліди" в короткочасній пам’яті зникають
через 15-25 секунд.
Вимірюють об’єм короткочасної пам’яті за
законом Джорджа Міллера 7±2
 Магічна 7

• АОУПСКГ
• АРШТУПСРЮАУБФТСББРЛТН
• США ЮАР ПНР ФБР СБУ ЛТБ ТТУ
 Оперативна пам 'ять
• Запам'ятовування, збереження і
відтворення інформації в міру потреби в
досягненні мети конкретної діяльності або
окремих операцій.
• Після виконання діяльності матеріал пам'яті
має зразу ж забуватися, інакше він може
негативно вплинути на наступні операції.
 Довгочасна пам'ять
Тривале збереження і наступне використанням
інформації в діяльності людини
• Умови тривалого зберігання інформації вимагають
певного часу для переробки матеріалу, твердого
запам'ятовування, багаторазового й варіативного
повторення, відтворення й використання при
виконанні аналогічних завдань.
• Готовність до використання матеріалу пам'яті в
майбутньому вимагає більш тривалих повторень
мнемічних дій щодо його зберігання.
Графік тривалості різних видів пам'яті
 Мимовільна пам'ять
• Запам'ятовування та відтворення матеріалу
без спеціальної мети його запам'ятати або
пригадати.
• Без спеціальних намірів і зусиль ми
збагачуємо пам'ять під час нашої діяльності,
непомітно для нас самих формується основна
частина нашого досвіду.
• Мимоволі запам’ятовується яскраве, цікаве,
несподіване, тобто те, що привертає увагу.
 Довільна пам 'ять
Запам'ятовування і відтворення, коли
людина ставить перед собою мету
запам'ятати, коли виникає потреба в
навмисному заучуванні
• Особливу форму довільного (свідомого)
запам’ятовування є заучування.
Здійснюється в процесі багаторазових
повторень.
Висновок 1.
 Процеси пам’яті
Мнемічні процеси

• Запам’ятовування
• Збереження
• Відтворення
• Забування
 Запам'ятовування
• Закріплення в корі великих півкуль
головного мозку образів, що виникають на
основі відчуттів, сприймання, мислення чи
уяви.
• Процес запам'ятовування - активний
процес, який починається в короткочасній
пам'яті й завершується в довготривалій.
 Типи запам’ятовування
• Довільне
• Мимовільне
• Смислове (логічні зв'язки встановлюються,
запам'ятовування спирається на розуміння
змісту інформації).
• Механічне (логічні зв'язки між матеріалом
не встановлюються, інформація неначе
"зазубрюється«).
 ОБЪЯВЛЕНИЕ
Каминский Л.Д. Уроки смеха
На трубе на водосточной
объявление читаю:
Продаются очень срочно
два зеленых попугая,
Кот породистый (сиамский),
Зонт складной японский (дамский),
Стол обеденный дубовый,
Плащ мужской (почти что новый)
И старинный граммофон.
Вот для справок телефон.
Чтобы всё запомнить прочно,
Я иду и повторяю:
Продается очень срочно
Два старинных попугая,
Плащ породистый (сиамский),
Кот складной зеленый (дамский),
Зонт обеденный дубовый,
Стол мужской (почти что новый)
И японский граммофон.
Вот для справок телефон.
Нет, запомнил я не точно!
Снова быстро повторяю:
Продаются очень срочно
два японских попугая,
зонт породистый (сиамский),
стол складной старинный (дамский),
плащ обеденный (дубовый),
кот мужской (почти что новый),
и зеленый телефон.
Вот для справок граммофон.
Не выходит, как норочно!
Повторяю монотонно:
Продаются очень срочно
Два кошачьих телефона,
дуб обеденный (сиамский),
попугай старинный (дамский),
новый стол (почти японский),
зонт зеленый (граммофонский),
а внизу для справок -плащ.
Перепутал всё, хоть плачь!
 Фактори, що визначають успішність
запам'ятовування
• емоційний та фізичний стан (поганий настрій
та хвороба погіршують продуктивність цього
процесу),
• вік (є періоди піку та спаду продуктивності
запам'ятовування (юність та старість
відповідно),
• установка (завдання, яке ставить людина),
• характеристики самого матеріалу (його
значимість, логічність, обсяг тощо).
 Збереження
Утримання в корі головного мозку інформації, яку людина попередньо запам'ятала

Фактори, що визначають якість збереження

інформації:
• використання в діяльності (внаслідок повторення
матеріал краще і довше зберігається),
• установка (завдання щодо тривалості та якості
збереження інформації),
•  характеристики самого матеріалу (значимість,
осмисленість подовжують тривалість збереження
знань).
 Відтворення
процес відновлення матеріалу, який зберігається в пам'яті

• Ефективність, точність і легкість відтворення

матеріалу залежать від його об'єму,
складності, часу, що пройшов від
запам'ятовування до відтворення.
• Чим більше за обсягом та складніше матеріал,
тим важче він відновлюється.
• Непроста інформація буде відтворюватися
краще, якщо в свій час була установка на
точність її запам'ятання, зроблена значна
кількість повторень.
 Формами відтворення
• Впізнавання матеріалу відбувається при його повторному
сприйманні. При цьому шукається потрібний матеріал із того, що
міститься в довготривалій пам'яті і звіряється із сприйманим
образом.  

• Власне відтворення - це відновлення матеріалу, який раніш

запам'ятовувався. Воно може бути мимовільним і довільним.

• Довільне відтворення відбувається при постановці завдання

відтворити матеріал. При цьому застосовуються мнемічні дії,
часто докладаються вольові зусилля.

• Випадки точного відтворення матеріалу, який вже здавався

забутим має назву ремінісценції.
 Формами відтворення
• Пригадування - це найбільш активна форма відтворення.
Пов'язане із довільним пошуком потрібного матеріалу в
тривалій пам'яті та його реконструкцією. Процес часто
тривалий, вимагає вольових зусиль і включає мислительні
дії. Залежить від чіткого розуміння репродуктивної задачі,
навичок використання мнемічних дій і наполегливості.

• Згадування - це відтворення людиною образів подій її

минулого.
Спогади часто бувають дуже яскравими, в усіх подробицях.
Згадування буває мимовільним, тоді образи минулого
виникають на ґрунті асоціацій, і довільним, при постановці
завдання згадати.
 Забування
процес, що полягає у неможливості відтворити матеріал, що був закріплений в
пам'яті.

• В першу чергу забувається те, що не є важливим

для людини, не знаходить зв'язків із її
попереднім досвідом.
• Забувається (витісняється з пам'яті) те, що
людина не хоче пам'ятати.
• Швидкість, із якою забувається деякий матеріал,
тим більше, чим він більше за обсягом, менш
структурований і беззмістовний, чим менше
зв'язків існує між ним і відомим раніш.
 Динаміка забування, встановлена дослідами Г. Еббінгауза:

• В перші 12 годин після

запам'ятовування
забувається біля 60%
матеріалу
• Після процес забування іде
значно нижчими темпами і
через 6 діб пам'ятається
приблизно 20% початкового
матеріалу.
• Для кращого
запам'ятовування матеріалу
варто використовувати
повторення в декілька
етапів:
• через 15-20 хвилин після
заучування, через 8-9 годин,
і через 1-2 доби.
Висновок 2
 5. Поліпшення запам’ятовування
• Гарна пам'ять складається з трьох компонентів: природного
потенціалу пам'яті, стану пам'яті і тренованості пам'яті.
• Природний потенціал пам'яті - це те, що дала нам природа.
Потенціал нашого мозку величезний і при бажанні і певному
зусиллі над собою можна блищати своєю пам'яттю.
• Стан пам'яті - це той компонент, який суттєво змінює
потенціал пам'яті. Можливості мозку людини гігантські:
кількість клітин в людському мозку 14 мільярдів, а кількість
зв'язків між ними не піддається підрахунку.
• Тренованість пам'яті - це вже ваші регулярні психофізичні
зусилля над тим, як поліпшити пам'ять.
Закони запам’ятовування
 Закони запам’ятовування
• Закон осмислення: чим глибше ми осмислюємо, розуміємо те, що запам'ятовується,
тим краще воно зберігається у пам'яті.
• Закон інтересу: цікаве легко запам'ятовується, оскільки для цього ми не докладаємо
певних зусиль.
• Закон краю — краще пригадуються початок і кінець інформації, а середина­—
випадає. Тому варто приділяти більше уваги центральній частині інформації. Також
краще пам’ятається вивчене на початку дня і перед сном.
• Закон незавершених дій (серіалу) — легше запам’ятовується незавершена
інформація. Цей ефект з успіхом використовують у серіалах, перериваючи серію на
найцікавішому епізоді.
• Закон контрасту — ми краще запам’ятовуємо, коли чергуємо вивчення різнопланової
інформації. Наприклад, після історії України краще вчити математику, а не всесвітню
історію.
• Закон повторення — краще пам’ятаємо те, що декілька разів повторили. Ефективне
повторення подібне до ревізії: ми скануємо інформацію, відшукуючи те, що не
пам’ятаємо, і пов’язуємо це з тим, що нам відомо. У процесі повторення триває
систематизація інформації та її обробка (писання карток, малювання схем,
переказування, виконання тренувальних тестів).
Мнемоніка — мистецтво запам'ятовування.
Мнемотехніка — сукупність прийомів і способів, що
полегшують запам'ятовування і збільшують обсяг
пам'яті шляхом утворення штучних асоціацій.

Мнемотехнічні прийоми запам'ятовування

• Римування. «Чепурний пузатий жук з'їв барвистий
свіжий фрукт»
• Запам'ятовування довгих термінів або іноземних
слів за допомогою співзвучних.
• Знаходження яскравих незвичайних асоціацій
(картинки, фрази), які з'єднуються з інформацією,
яку слід запам’ятати.
 Мнемотехнічні прийоми запам'ятовування

• Прийом «Матрьошка» - образи з'єднуються парами.

(Земля — Океанія — Тихий океан — Філіппінське
море).
• Прийом символізації (метод піктограм) умовні
позначки.

• Прийом асоціацій - інтервал Велика секста – «У лісі лісі

темному».
Матриця Ейзенхауера
6. Індивідуальні особливості пам’яті
 Індивідуальні особливості пам'яті
• Обсяг пам'яті — кількість фактів, предметів і явищ, які людина здатна
запам'ятати за певний час. При запам'ятовуванні не варто вводити в пам'ять
багато нових термінів, це роблять поступово і таким чином краще
запам'ятовують.
• Точність запам'ятовування — здатність відтворювати інфор­мацію
максимально наближено до змісту, введеного в пам'ять.
• Готовність до актуалізації матеріалу, уявлень, тобто швидко­го
відтворення при потребі. Це надзвичайно цінна якість. Одні з нас дуже
швидко знаходять відповіді на будь-яке запитання у скарбни­цях пам'яті, інші
ж витрачають на це чимало зусиль і часу.
• Впевненість при відтворенні залежить від багатьох факторів: рівня знань,
ерудиції та розвитку мислення, особистих домагань, дис­позиції, навіювання,
особливостей характеру та якостей волі особис­тості. Людина може мати
знання, але невпевнена в собі або закомп­лексована, що знижує рівень
відтворення.
 Індивідуальні особливості пам’яті за
швидкістю запам’ятовування
• - швидко запам'ятовують і повільно
забувають;
• - швидко запам'ятовують і швидко
забувають;
• - повільно запам'ятовують і повільно
забувають;
• - повільно запам'ятовують і швидко
забувають
 Індивідуальні типи пам’яті
• наочно-образний ,
• абстрактний,
• словесно-логічний
За провідним типом аналізатора:
• Аудіал
• Візуал
• Кінестетик