Сенсорна

афазія
 Визначення
Під цим терміном розуміють порушення, які з’являються в результаті поразки
мозкових центрів і провідних шляхів, що відповідають за мову. При такій
проблемі людина починає плутати звуки, не може вимовити назви предметів і так
далі. Відмінна риса цього відхилення – людина говорить, але при цьому не
розуміє рідну мову. До характерних особливостей цієї проблеми відносять:

1.Пацієнт чує, що
2.Порушення мови
вимовляють люди, але не 3.Хворий в поведінці 4.Часто проблема
проявляється в
може інтерпретувати ці виявляє збудженість і супроводжується
безконтрольному,
звуки, тому слова емоційність. Він сильно порушеннями зору, а ще
уривчасті і незв’язному
здаються йому дратується, коли бачить, обмежується рухливість
спілкуванні з боку
безглуздими, наприклад, що його не розуміють лицьових м’язів з правого
хворого, причому сенсу в
як іноземні або як інші. боку.
його пропозиціях немає.
звичайний шум.
 Причини розвитку сенсорної афазії
А.Р. Лурія вважав причинними розвитку синдрому сенсорної афазії як
порушення фонематичного слуху, так і мовну слухову агнозію.

Узагальнюючи дані літератури, можна констатувати, що в них містяться

твердження, згідно з якими причиною розвитку сенсорної афазії є:

мовна слухова агнозія,

тобто симптоматика порушення нейролінгвістична
ураження вторинної фонематичного слуху точка зору
кори;
 Сематична афазія. Спостерігається порушення впізнання
логічного взаємозв’язку слів і предметів. Більшою мірою це
відноситься до сприйняття простору.

Сенсорно-моторна
афазія. Відбувається не
тільки поразка Вчені виділяють кілька Тотальна афазія. У цьому
слухового аналізатора, клінічних форм цієї патології, випадку спостерігається
але і артикуляційної які визначаються додатковими поєднання різних видів
функції. Хворий не симптомами, що проявляються розладів розмовної функції,
може правильно при приєднанні додаткових наприклад, виникають
оцінювати патологічних вогнищ. проблеми і з усної, і з
жестикуляцію при Класифікація порушень письмовою мовою.
вимові слів, причому як мови:
у інших людей, так і у
себе. Людина не
усвідомлює наявність
проблеми.
Акалькулія-афазія. Основна відмітна ознака – людина не
може вважати. Що важливо – інші форми мови в більшості
випадків не страждають.
 При сенсорій афазії дефекти спричинені порушеннями акустичного аналізу
звуків( внаслідок дефектів фонематичних опозицій). Порушується розрізнення
корелятивних форм за твердістю-м’якістю, глухість-дзвінкість, наголошеністю-
ненаголошеністю,втрачається здатність диференційовано сприймати звуки

Сенсорна афазія характеризується втратою здатності розуміння мовлення оточуючих.

Елементарний слух збережений, але фонемних слух порушений. Унаслідок відсутності
слухового контролю порушується і моторна (експресивна) мова . Хворі сенсорною
афазією говорять багато, але незрозуміло. Слова вимовляються неправильно. Часто один
звук (буква) замінюється іншим - вербальні парафазії. 
 Характеристика Еферентна моторна
Локалізація ураження пошкодженням премоторної зони церебральної кори
утруднення переходу між артикуляційних позами, інертність
Характреристика мовних процесів, діспросодія, наявність персеверацій,
прояву повторів, вторинне розлад писемного мовлення
В основі захворювання лежить порушення кінетичної
програми реалізації висловлювання, пов'язане з органічним
Причини ураженням центру брока (44, 45 поле по бродману).
Етіофактори, що призводять до пошкодження і дисфункції
премоторної кори, досить численні.
Центру брока належить провідна роль у формуванні складної
м'язової активності, необхідної для узгодженої роботи
речедвігательних органів (губ, щік, щелеп, мови, глотки). Його
поразка призводить до порушення еферентної імпульсації, що
Патогенез забезпечує своєчасну денервацию попереднього і іннервацію
подальшого мовного акту. Виникає розлад орально-
артикуляційного праксису, відмінною рисою якого виступає
утруднення переходу від однієї артикуляційної пози до іншої.
Аферентна моторна
при ураженні артикуляційної зони
постцентральной звивини
зниженням мовної продукції, складностями
артикуляції, змішанням фонем з схожим
артикуляційних механізмом, вторинної
дислексією і дисграфією.
Захворювання виникає при органічному
ураженні тім'яної частки в області нижніх
відділів постцентральной звивини.
Патологічні зміни можуть мати ішемічний,
запальний, посттравматичний, токсичний,
компресійний характер.
У нормі експресивна мова здійснюється
завдяки взаємодії відділів пост- і
прецентральной кори, в яких представлені
артикуляційні органи. Еферентні імпульси,
що регулюють необхідні для фонації м'язові
скорочення, генеруються нейронами
прецентральной звивини з урахуванням
інформації від нейронів постцентральна
звивини.
 Центру брока належить провідна роль у формуванні складної У нормі експресивна мова здійснюється
м'язової активності, необхідної для узгодженої роботи завдяки взаємодії відділів пост- і
речедвігательних органів (губ, щік, щелеп, мови, глотки). Його прецентральной кори, в яких представлені
поразка призводить до порушення еферентної імпульсації, що артикуляційні органи. Еферентні імпульси,
Патогенез забезпечує своєчасну денервацию попереднього і іннервацію що регулюють необхідні для фонації м'язові
подальшого мовного акту. Виникає розлад орально-артикуляційного скорочення, генеруються нейронами
праксису, відмінною рисою якого виступає утруднення переходу від прецентральной звивини з урахуванням
однієї артикуляційної пози до іншої. інформації від нейронів постцентральна
звивини.
Легка. Мова розгорнута, в ній присутні мовні штампи. Іноді  Перший варіант супроводжується
спостерігається послоговое вимовляння слів. Складнощі розладом просторового синтезу
промовляння виявляються при спробах повторення фраз за лікарем і забезпечують артикуляцію рухів. При
називання предметів. Діалогічна мова стереотипна, недостатньо грубих розладах ситуативна мовленнєва
розгорнуто. продукція повністю відсутня.
Класифікація  Середньотяжким. Спонтанна мова аграмматична, Спостерігається апраксия артикуляційних
спостерігається телеграфний стиль. Висловлювання має розірваний органів.
характер. Автоматизована мова збережена. При повторенні і  Другий варіант носить назву
називання виникають персевераціі. У діалозі присутні ехолалічние «провідникова афазія». Характерна
відповіді. переважна збереження клішеобразних
 Важка. Спонтанна мовна продукція відсутня, спроба говорити ситуативних висловлювань при виражених
обертається повторенням фрагмента слова. Відзначається розпад порушеннях довільних видів мовлення.
автоматизованої мовної функції, складності розуміння зверненої
мови.
 Синдром проявляється порушенням своєчасної Артикуляційна апраксія призводить до нездатності
трансформації артикуляційних поз. Виникають численні самостійно відтворити окремі звуки. Роблячи
персевераціі, повтори слів і складів. Дефекти перемикання, спробу, хворий робить безладні рухи язиком,
персевераціі спостерігаються на тлі розладів просодики губами, виробляє звукові заміни. Пацієнт
мови - інтонації, наголоси, ритму мовного потоку. Мова домагається більшого успіху, намагаючись
Симптоми невиразна, супроводжується помилками в наголоси, носить відтворити звук шляхом наслідування артикуляції
скандували характер. Порушується конструкція фрази. У лікаря. Однак розлад кинестетического аналізу сили
низки пацієнтів переважають іменники в називному дотику, напрямку руху артикуляційних органів
відмінку і дієслова в інфінітиві, що обумовлює обумовлює змішання звуків м-п-б, о-у, н-д-т та ін.
телеграфний тип висловлювань.

Еферентна афазія легкого ступеня не призводить до
вираженого обмеження комунікативних здібностей
хворого. Помірна і груба ступінь розлади значно знижують
можливості вербального спілкування аж до повної
неможливості висловити свої думки, бажання,
Ускладнення переживання. Ситуацію погіршує моторний недостатність,
що обмежує рухову активність пацієнта. В умовах, що
склалися при відсутності належної логопедичної та
психологічної підтримки висока небезпека розвитку
депресивного неврозу, інших невротичних розладів.
Хворі критично сприймають власний мовний
дефект, емоційна сфера збережена. Внаслідок цього
висока ймовірність ранньої депресивної переробки
виник стану. Оскільки ураження зачіпає моторні
поля кори, спостерігається супутній виражений
руховий дефіцит. Рухова обмеженість, неможливість
самообслуговування посилюють психологічний
дискомфорт пацієнта, викликаний порушенням
вербальної комунікації. За відсутності психологічної
та логопедичної підтримки можливе виникнення
депресії
при сенсорній при акустико-мнестичній
афазії афазії

при семантичній
при аферентній моторній афазії
афазії

при
при еферентній моторній динамічній
афазії афазії