Види порушень Аномалії будови органів зубо-щелепної системи та

звуковимови ротової порожнини.

коротка під'язична вуздечка, високе вузьке піднебіння
Ротацизм при невідповідно масивному недостатньо пластичному
язику або дуже широкому піднебінні при малому розмірі
язика
відсутність передніх зубів, відкритий прикус, дуже
Ламбдацизм плоске піднебіння, коротка вуздечка язика, а також
вузьке високе піднебіння при невідповідному масивному
розмірі язика
Губно-зубний прогнатія (або різні варіанти дистального прикусу)
сигматизм
Міжзубний передній відкритий прикус
Сигматизм свистячих и

сигматизм
шиплячих звуків

Призубний глибокий прикус

сигматизм
Боковой боковий відкритий прикус, перехресний прикус
сигматизм
Шиплячий прогенія (або різні варіанти мезіального прикусу при
сигматизм вираженому зворотному перекритті)
свистячих звуков
Свистячий коротка або укорочена вуздечка язика
сигматизм
шиплячих звуків
Каппацизм, гаммацизм, виражений підйом задньої ділянки твердого піднебіння в
хітизм області його переходу в м'яке піднебіння
Порушення низьке коротке спереду піднебінне склепіння,
переднепіднебінних передній відкритий прикус
вибухових [Т, Т’, Д, Д’]
Порушення губно-губних неправильна будова губ, що обмежує їхню рухливість;
[П,П’,Б,Б’,М,М’] і губно- коротка вуздечка верхньої губи при її низькому
зубних звуків [Ф,Ф’,В,В’] прикріпленні; коротка вуздечка нижньої губи

Основні етапи корекційно-логопедичної роботи з подолання недоліків звуковимови

І етап – підготовчий
ІІ етап – основний
III етап – заключний
1. Розвиток слухової уваги та фонематичного
сприйняття формованого звуку.
2. Артикулаційна гімнастика.
3. Поставлення звуку.
4. Автоматизація звуку.
5. Диференціація формованого звуку і
змішуваних із нею у вимові звуків.
6. Закріплення навички вимови сформованого
звуку у різних видах самостійного мовлення
дітей та у різних комунікативних ситуаціях.
 Нормативна вимова свистячих звуків

Звук [С] Звук [С’]

Звук [З] Звук [З’]

Нормативна вимова звука [Ц]

I-ша фаза
артикуляції

II-га фаза
артикуляції
 Порушення свистячих звуків

1 – губно-зубний 2 – боковой сигматизм; 3 – міжзубний сигматизм.

сигматизм;

4 – носовий сигматизм 5 – призубний сигматизм 6 – шиплячий сигматизм

 Робота над свистячими звуками (на прикладі базового звуку [С]).
Етапи Зміст та прийоми роботи
Підготовчий 1. Розвиток слухової уваги та фонематичного сприйняття
етап свистячих звуків (зокрема, звуку [С]).
2. Проведення комплексу артикуляційних вправ для підготовки
органів артикуляції до постановки свистячих звуків:
«посмішка», «парканчик», «гірка», «котушка».
1. Вироблення тривалого цілеспрямованого повітряного струменя,
що йде посередині спинки язика:
• висунутого з ротової порожнини у вигляді «лопаточки»,
• що упирається в нижні різці.
2. Формування артикуляційного укладу язика (кінчик язика
Постановка впирається в нижні зуби, по спинці проходить жолобок), губи
звука [С] (розімкнуті та розтягнуті в посмішці), відстань між різцями
(невелика – 1-2 мм).
• з наслідування,
• за допомогою зонда.
3. Одночасне відтворення сформованого устрою артикуляційних
органів та плавного мовного видиху.
4. Повторення правильної артикуляції з мовним видихом 5-6 разів,
роблячи паузи.

Використання зонда при механічному способі встановлення звуку [С].

1. У складах типу: СА, АСА, АС, СТА, АСТ.
2. У словах:
• на початку: сад, сіль, сумка тощо.
Автоматизація • у середині між голосними: коса, роса, намисто тощо.
звука [С] • наприкінці: ніс, пояс, ананас тощо.
• у збігу приголосних: склянка, паста, міст тощо.
• із двома звуками [с]: соска, насос, космос тощо.
3. У фразах: Саня на санчатах скотився з гірки тощо.
4. У невеликих текстах.
Диференціація У роботу з диференціації беруть звуки [Ф], [Т].
звука [С] 1. У серіях складів: СА-ТА, СА-ТА-СА, ТА-СА-ТА тощо.
2. У словах
• у парах слів-квазіомонімів: санки-танки тощо.
• у словах, де зустрічаються обидва звуки: лист тощо.
3. У фразах: Анастасія поставила стілець біля столу.
4. У невеликих текстах.
Закріплення навички правильної вимови звуку [С] у самостійному мовленні дитини у
різних комунікативних ситуаціях.
Звук [С’] Робота починається після автоматизації [С]. Викликається
 шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-кінестетичній
основі. Автоматизується на мовному матеріалі з тієї ж схемою, як
і [С]. Диференціація [С'] та звуків [Ф'], [Т'], [С]. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
Звук [З] Викликається шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-
кінестетичній основі на базі вихідної артикуляції звуку [С].
Автоматизується на мовному матеріалі за такою схемою:
1. У складах типу: ЗА, АЗА, ЗДА (зворотний склад не береться).
2. У словах:
• на початку: заєць, зуб тощо.
• у середині між голосними: коза, береза тощо.
• у збігу приголосних: ковзани, пізно, змінити тощо.
• із двома звуками [з]: задзвеніти, замерзнути тощо.
3. У фразах: кози гризуть лозу тощо.
4. У невеликих текстах.
Диференціація [З] та звуків [В], [Д], [С]. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
Звук [З’] Робота починається після автоматизації [З]. Викликається шляхом
наслідування з опорою відчуття вібрації під час роботи голосових
складок. Автоматизується на мовному матеріалі з тієї ж схемою,
як і [З]. Диференціація [З'] та звуків [В'], [Д'], [С'], [З]. Закріплення
у самостійній мові.
Звук [Ц] Робота починається після виправлення звуку [С] та введення його
в мовлення дитини. Постановка наслідування на основі злитного
швидкого виголошення поєднання звуків [ТС]. Автоматизація за
наступною схемою:
1. У складах типу: АЦ, АЦА, ЦА, ЦВА.
2. У словах:
• наприкінці: заєць, палець, танець тощо.
• у середині між голосними: піца, синиця, птиця тощо.
• на початку:цвіт, ціна тощо.
• у збігу приголосних: сонце, блюдце, вівця тощо.
3. У фразах: жили-були цар з царицею тощо.
4. У невеликих текстах.
Диференціація [Ц] та звуків [Т], [С], [С']. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
 Нормативна вимова шиплячих звуків

Звук [Ш]. Звук [Ж]. Звукосполучення [ШЧ]

Нормативна артикуляція звука [Ч].

I-ша фаза
артикуляції

II-га фаза
артикуляції

Нормативна вимова шиплячих звуків (нижня артикуляція)

Звук [Ш, Ж]. Звукосполучення [ШЧ]. Звук [Ч]

 Порушена вимова шиплячих звуків

1 – “ щічний” 2 – шиплячий сигматизм; 3 – задньоязиковий

сигматизм; сигматизм.

4 – свистячий 5 – міжзубний сигматизм; 6 – губно-зубний

сигматизм; сигматизм

7 – боковий 8 – призубний сигматизм; 9 – носовий сигматизм

сигматизм;
 Етапи Зміст та прийоми роботи
Підготовчий 1. Розвиток слухової уваги та фонематичного сприйняття
етап шиплячих звуків (зокрема, звуку [Ш]).
2. Проведення комплексу артикуляційних вправ для підготовки
органів артикуляції до постановки шиплячих звуків: «ворота»,
«смачне варення», «чашечка», «гойдалка» (з широким язиком),
«фокус» та ін.
1. Вироблення тривалого цілеспрямованого повітряного струменя,
що йде посередині спинки язика:
• висунутого з ротової порожнини у вигляді чашечки,
• піднятого в ротовій порожнині до верхніх альвеол.
2. Формування артикуляційного укладу язика (широкий кінчик
Постановка язика піднятий і наближений до верхніх альвеол, з якими утворює
звуку [Ш] щілину), губи (розімкнуті, округлені і трохи висунуті вперед),
відстані між різцями (середнє – 2-3 мм).
• з наслідування,
• за допомогою зонда від звуку [C].
3. Одночасне відтворення сформованого устрою артикуляційних
органів та плавного мовного видиху.
4. Повторення правильної артикуляції з мовним видихом 5-6 разів,
роблячи паузи.

Застосування зонда при механічному способі встановлення звуку [Ш]

1. В слогах типа: ША, АША, АШ, ШТА, АШК.
2. В словах:
 в начале: шапка, шов, шум и т.п.
Автоматизація  в середине между гласными: каша, мыши, крыша и т.п.
звуку [Ш]  в конце: мышь, душ, карандаш и т.п.
 в стечении согласных: шторы, пушка, дождь [шт’], и т.п.
 с двумя звуками [ш]: шашки, шишка, шуршать и т.п.
3. Во фразах: бабушка для Маши наварила каши и т.п.
4. В небольших текстах.
Диференціація У роботу з диференціації беруть звуки [Ф], [Т], [З].
звуку [Ш] 1. У серіях складів: ША-СА, ША-СА-ША, СА-ША-СА, АШ-АС-
АШ тощо.
2. У словах
• у парах слів-квазіомонімів: мишка-миска тощо.
• у словах, де зустрічаються обидва звуки: Сашко, шахіст і т.п.
 3. У фразах: Саша йшла шосе і смоктала сушку.
4. У невеликих текстах.
Закріплення навички правильної вимови звуку [Ш] у самостійному мовленні дитини
на різних комунікативних ситуаціях.
Звук [Ж] Викликається шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-
кінестетичній основі на базі вихідної артикуляції звуку [Ш].
Автоматизується на мовному матеріалі за такою схемою:
1. У складах типу: ЖА, АЖА, ЖДА (зворотний склад не
береться).
2. У словах:
• на початку: жаба, жук, жилет, жолудь тощо.
• у середині між голосними: калюжа, ножі тощо.
• у збігу приголосних: книжка, ложка, ліжко тощо.
• з двома звуками [ж]: жоржина, жужелиця і т.п.
3. У фразах: жаба на вечерю наловила жужелиць дюжину і т.п.
4. У невеликих текстах.
Диференціація [Ж] та звуків [В], [Д], [З]. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
Звукосполучення Робота починається після автоматизації [Ш]. Викликається
[ШЧ] шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-кінестетичній
основі. Автоматизується на мовному матеріалі з тієї ж схемою, як
і [Ш]. Диференціація [ШЧ] та звуків [Ф'], [Т'], [С'], [Ш].
Закріплення у самостійному мовленні дитини.
Звук [Ч] Робота починається після виправлення звуку [ШЧ] та введення
його в мовлення дитини.
Автоматизація за наступною схемою:
1. У складах типу: АЧ, АЧА, ЧА, ЧТА.
2. У словах:
• наприкінці: м'яч, ключ тощо.
• у середині між голосними: качати, сачок тощо.
• на початку: чайник, чорниця тощо.
• у збігу приголосних: дівчинка, тачка, цяточка тощо.
• з двома звуками [ч]: черевички, чечітка тощо.
3. У фразах: у дівчинки Анечки до чаю куплені прянички, а в печі
випечені калачі і т.п.
4. У невеликих текстах.
Диференціація [Ч] та звуків [Т'], [С'], [Ц], [Ш], [Щ]. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
 Норматина вимова звуков [Л, Л’]. Ламбдацизм

Звук [Л]. Звук [Л’].

Порушення вимови звуків [Л, Л’]

1 – сонанта [W] або короткий звук [У]; 2 – спотворене сполучення звуків [НГ]).

3 – фрикативний звук [Г]; 4 – міжзубний ламбдацизм

 Етапи Зміст та прийоми роботи
Підготовчий 1. 1. Розвиток слухової уваги та фонематичного сприйняття звуку
етап [Л].
2. 2. Проведення комплексу артикуляційних вправ для підготовки
органів артикуляції до постановки сонорних звуків: голочка,
змійка, гойдалка (з вузьким язиком), молоточок, пароплав і ін.
1. Формування артикуляційного укладу язика (упор вузького язика
у верхні зуби, підйом задньої частини спинки язика, опущені бічні
краї язика), губи (нейтральні), відстані між різцями (велике – 3-4
Постановка мм).
звуку [Л] • з наслідування,
• за допомогою зонда під час вимовлення звуку [Y] або [A].
2. Одночасне відтворення сформованого устрою артикуляційних
органів та мовного видиху.
3. Повторення правильної артикуляції з мовним видихом 5-6 разів,
роблячи паузи.

Застосування зонда при механічному способі постановки звуку [Л]

1. У складах типу: ЛА, АЛА, АЛ, ПЛА.
2. У словах:
• на початку: лак, лом тощо.
Автоматизація • у середині між голосними: мило, голуб, писала тощо.
звуку [Л] • наприкінці: стіл, пенал тощо.
• у збігу приголосних: тарілка, плов, злива тощо.
• з двома звуками [л]: змолотила, полоскала тощо.
3. У фразах: Алла для Лади спекла оладки і т.п.
4. У невеликих текстах.
Диференциація У роботу з диференціації беруть звуки [B], [j].
звуку [Л] 1. У серіях складів: ВА-ЛА, ЛА-ВА-ЛА тощо.
2. У словах
• у парах слів-квазіомонімів: лак-мак тощо.
• у словах, де зустрічаються обидва звуки: лайка, балалайка тощо.
3. У фразах: Лайка гавкала на місяць.
4. У невеликих текстах.
Закріплення навички правильної вимови звуку [Л] у самостійному мовленні дитини на
різних комунікативних ситуаціях.
Звук [Л’] Викликається шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-
кінестетичній основі на базі вихідної артикуляції звуку [Л].
Автоматизується на мовному матеріалі з тієї ж схемою, як і [Л].
Диференціація [Л'] та звуків [В'], [j]. Закріплення у
самостійному мовленні дитини.
 Нормативна вимова звуков [Р, Р’]

Звук [Р]. Звук [Р’].

Порушення вимови звуків [Р, Р’]. Ротацизм

1 – велярний [Р]; 2 – увулярний [Р]; 3 – фрикативний звук [Г]

4 – “кучерский” [Р]; 5 – одноударний звук [Р]; 6 – “ щічний ” звук [Р]

7 – Спотворене поєднання 8 – боковий звук [Р]; 9 – двогубний звук [Р]

звуів [НГ];
 Етапи Зміст та прийоми роботи
Підготовчи 1. Розвиток слухової уваги та фонематичного сприйняття звуку [Р].
й етап 2. Проведення комплексу артикуляційних вправ для підготовки органів
артикуляції до постановки звуків: «чашечка», «моляр», «кулемет»,
«конячка», «грибок», «гармошка», «фокус» та ін.
1. Вироблення сильного цілеспрямованого повітряного струменя, що
йде посередині спинки язика, піднятого в ротовій порожнині до верхніх
альвеол (при тривалому виголошенні звуку [Ж]; при проголошенні
Постановка поєднання [ТШ]; при багаторазовому виголошенні звуку [Д]).
звуку [Р] 2. Формування артикуляційного укладу язика (підйом і наближення
широкого кінчика язика до верхніх зубів та альвеол), губи (нейтральні),
відстані між різцями (велике – 3-4 мм).
• з наслідування,
• за допомогою зонда при вимовленні звуку [Ж] або багаторазовому
вимовлянні звуку [Д].
3. Одночасне відтворення сформованого устрою артикуляційних
органів та мовного видиху.
4. Повторення правильної артикуляції з мовним видихом 5-6 разів,
роблячи паузи.

Застосування зонда при механічному способі постановки звуку [Р].

1. У складах типу: РА, АРА, АР, ДРА тощо.
2. У словах:
• на початку: рак, рута, рука тощо.
Автоматизація • у середині між голосними: баран, ворота, пиріг тощо.
звуку [Р] • наприкінці: цукор, помідор тощо.
• у збігу приголосних: трава, дірка тощо.
• із двома звуками [р]: розфарбувати, конструктор тощо.
3. У фразах: у заростях грізно гарчить тигр і т.п.
4. У невеликих текстах.
Диференціація У роботу з диференціації беруть звуки [Д], [j], [Л].
звуку [Р] 1. У серіях складів: РА-ЛА, ЛА-РА-ЛА тощо.
2. У словах
• у парах слів-квазіомонімів: лак-рак тощо.
• у словах, де зустрічаються обидва звуки: корали, крило тощо.
3. У фразах: Карл у Клари вкрав корали.
4. У невеликих текстах.

Закріплення навички правильної вимови звуку [Р] у самостійному мовленні дитини на

різних комунікативних ситуаціях.
 Звук [Р’] Викликається шляхом наслідування на слухо-зорово-тактильно-
кінестетичній основі на базі вихідної артикуляції звуку [Р].
Автоматизується на мовному матеріалі з тієї ж схемою, як і [Р].
Диференціація [Р'] та звуків [Д'], [Л'], [j]. Закріплення у самостійному
мовленні дитини.

Нормативна вимова звуку [ j ]

Етапи Зміст та прийоми роботи

Звук 1. Постановка на основі тимчасової заміни звуку [j] звуком [І] при
[j] виголошенні поєднань типу ІА, АІА, ІО, ОІ і т.п.
2. Постановка за допомогою зонда від звуку [З'] при тривалому
виголошенні цього звуку у складі зя.
Далі йдуть етапи автоматизації, диференціації К-Т, Г-Д, К-Г, Х-К К'-Т', Г'-Д', К'-Г', Х'-
К', j-Л, j -Л ', та закріплення звуків у самостійному мовленні.
 Нормативна вимова звуків [К, К’, Г, Г’, Х, Х’]

Звуки [К, Г]. Звуки [К’, Г’].

Звук [Х]. Звук [Х’].

Порушення вимови звуків звуків [К, К’ , Г, Г’ , Х, Х’]

Боковое произношение звуков

[К’, Г’, Х’].

Види каппацизму, гаматизму і хітизму, внаслідок яких при проголошенні звуків

[К] і [Г] чується тихе гортанне клацання, а при виголошенні звуку [Х] –
ослаблений гортанний шум;
при виголошенні звуків [К] і [Г] голосові складки щільно стуляються, дією дихальних
м'язів під ними створюється підвищений тиск повітря, після чого змичка вибухає і
повітря з шумом проривається через голосову щілину; при проголошенні звуку [Х]
повітря зустрічає своєму шляху щілину, утворену не мовою і небом, а зближеними
голосовими складками.
Етапи Зміст та прийоми роботи
Звуки 1. Викликання звуку за наслідуванням перед дзеркалом на слухо-
[К, К’] зорово-тактильно-кінестетичній основі.
2. Постановка за допомогою зонда від звуків [Т, Т'] при багаторазовому
промовлянні складів та-та-та чи тя-тя-тя…
Звуки 1. Викликання звуку за наслідуванням перед дзеркалом на слухо-
[Г, Г’] зорово-тактильно-кінестетичній основі або від звуків [К, К'] на
тактильній основі.
2. Постановка за допомогою зонда від звуків [Д, Д'] при
багаторазовому промовлянні складів да- да - да або дяд-дя-дя…
Звуки 1. Викликання звуку наслідування перед дзеркалом на слухо-зорово-
[Х, Х’] тактильно-кінестетичній основі або від звуків [К, К'], супроводжуючи їх
артикуляцію придиханням.
2. Постановка за допомогою зонда від звуків [С, С'] при тривалому
проголошенні цих звуків у складах са або ся.
Робота над задньоязиковими звуками

Застосування зонда при механічному способі постановки звуку [К].