Лекція на тему :

«Оперна творчість Чайковського.

Опера «Євгеній Онєгін» – загальна характеристика, розбір І дії»

Робота над оперою займала в житті Чайковського важливе місце; він працював
над нею все життя і створив усього 10 опер.
Чайковський увійшов в історію російської музики як творець нового оперного
жанру – опера-лірико-психологічна драма, опера-трагедія.
На оперний жанр у композитора були свої погляди, якими він ділився зі своїми
друзями, але офіційно ніде не декларував їх та письмово не викладав. Його думки
про оперу залишилися в листі до його учня С. Танєєва. Ось ці основні принципи
оперної творчості Чайковського:
1) в основі опери має лежати простий життєвий сюжет, правдиві життєві
ситуації (Чайковський не приймав зовнішньої ефектності, не приймав в операх
міфологічних, фантастичних та казкових сюжетів); в сюжеті мають бути
наявні цікаві та складні характери в їх безперервному розвитку;
2) лібрето опери не повинно бути багатослівним, а навпаки має бути
цілеспрямованим і містити в своїй основі ідейно-образний стрижень;
3) у порівнянні з операми Вагнера (з головною роллю оркестру) та операми
Верді (з їх перевагою вокальної основи) в операх Чайковського досягається
органічна єдність симфонічно-оркестрової та вокальної основ, їх взаємодія;
4) намагався писати оперну музику, яка була б однаково доступною для
професіоналів і для любителів;
5) надавав великого значення сценічності оперного твору, розглядав оперу як
музичний спектакль.

Опера «Євгеній Онєгін» (1878 р.)

Опера «Євгеній Онєгін» – один з прекрасніших творів Чайковського. П’ята за

рахунком його опера. Найважливіша віха в його оперній творчості. Ця опера
завершила собою попередній «московський» період його творчості та водночас
стала початком нового, більш зрілого етапу композиторського шляху композитора.
Вона ознаменувала поворот до оперного реалізму, до правдивого втілення в музиці
життєвих колізій, до розкриття психологічної драми героїв, що розгортається у
повсякденному житті.
В ній остаточно склався новий жанр в творчості Чайковського – лірико-
психологічна драма.
1
 Опера написана в 1878 році на сюжет роману Пушкіна «Євгеній Онєгін»
(любов Чайковського до поезії Пушкіна з ранніх років). На думку створити оперу на
цей сюжет наштовхнула композитора співачка Е. Лавровська.
Лібрето П.І. Чайковського та Шиловського – актора Малого театру, поета,
художника, друга композитора.
Тема-ідея. Чайковський не намагався втілити все багатство змісту роману, який
за масштабом проблематики можна було б називали «енциклопедією російського
життя». В основу опери він поклав лише любовну ліричну драму юних героїв –
Тетяни, Ленського, Онєгіна. Через це композитор назвав свій твір не «оперою», а
«ліричними сценами». Ідея опери – зіткнення романтичних поривань героїв з
викривленою мораллю вищого світу, з суспільними світськими забобонами;
прагнення героїв до щастя, любові, ідеалу і руйнування їх світлих надій на щастя. В
основу опери покладена проблема морально-етичного плану.
Основні герої.
Тетяна (ліричне сопрано) – мрійлива, поетична, задумлива дівчина, наділена
особливим даром – прагненням до ідеалу; щастя для неї – це певний стан
душі; в опері показаний якісний зріст її образу;
Ленський (тенор) – молодий захоплений поет, жених Ольги; його душа
споріднена Тетяні; образ також наданий у розвитку;
Онєгін (баритон) – протилежність Тетяні і Ленському; світський
петербурзький франт, аристократ; у свої 20 років (під впливом суспільного
світського оточення) він став скептиком, розчарувався у житті, охолонув та
зачерствів душею, майже втратив віру у щастя;
Ольга (мецо сопрано) – сестра Тетяни і її антипод. Життєрадісна, безтурботна,
різва, бешкетлива. Мрійливість Тетяни для неї незрозуміла.
Князь Гремін (бас) – майбутній чоловік Тетяни, образ шляхетний.
Ларіна-мати та Няня (сопрано) – другорядні персонажі.
Хори (беруть участь у садибних сільських сценах та в сценах столичного
дворянського побуту).
Композиція опери. Складається з 3-х дій та 7-ми картин.
І дія (1–3 картини) – експозиція усіх основних героїв та зав’язка сюжету. Але
основна увага в І дії присвячена Тетяні та її любовній драмі, яка завершується
у І дії несподіваною розв′язкою (Онєгін не прийняв її кохання і Тетяна
залишилася з раною в душі).
ІІ дія (4–5 картини) – продовження розвитку сюжету опери, але в центрі уваги
опиняється драма Ленського (його дуель та загибель).
ІІІ дія (6–7 картини) – загальна кульмінація і розв′язка сюжету, але тут в
центрі драматичного розвитку опиняється герой Онєгін (зустріч з Тетяною у
Петербурзі, вибух пристрасті в душі Онєгіна).
2
 Таким чином, своєрідність композиції та драматургії опери полягає в тому, що в
одному творі розвиваються три драми, три поступових цикли дії.
Любовно-лірична лінія в опері є провідною, хоча в дію органічно включений і
ряд побутових сцен.
Музична мова опери спирається на сферу побутової романсової лірики початку
ХІХ ст.; використані також різні типи селянської пісні (протяжна, плясова) та
танцювальні жанри (вальс, мазурка, полонез, екосез).
Змішана будова сцен – наскрізні сцени поєднуються з завершеними номерами.
Оркестр – рівноправний з вокалом учасник дії; його величезна виразна роль;
лейтмотиви в оркестрі.
Перше виконання опери відбулося 1879 року на сцені Малого театру силами
студентів Московської консерваторії.

Розбір опери

Опера відкривається коротким Оркестровим вступом, в основі якого лежить

лейтмотив Тетяни – «тема її поетичних мрій». Характер музики елегійний; тема
викладена у вигляді низхідних секвенцій, з інтонаціями «запитання та зітхання»
наприкінці секвенції. У середньому розділі – тема звучить більш схвильовано, на
фоні тремоло, ніби глибоко затаєна надія. Це перша музична характеристика Тетяни.

І дія. 1 картина

Відбувається в сільській поміщицькій садибі Ларіних наприкінці літа. Містить

знайомство з усіма основними персонажами опери та зав’язку драми Тетяни.
Дует Тетяни та Ольги «Слыхали ль, вы» – вводить в атмосферу епохи поч.
ХІХ ст.; витриманий у дусі побутового ліричного романсу, звучить поетично-
елегійно, задушевно, з арпеджованим акомпанементом «гітарного» типу; вокальні
голоси Тетяни і Ольги рухаються канонічно. У ІІ-му куплеті в дует вплітаються
голоси Ларіної та Няні (які, слухаючи спів дівчат, згадують про свою молодість) і
утворюється квартет.
Хор та пляска селян – жанрово-побутово сцена, змалювання сільського
колориту. Складається з 2-х різних за жанром пісень:
1) повільної протяжної і ліричної «Болят мои скоры ноженьки» та
2) швидкої плясової з чітким ритмом «Уж как по мосту мосточку».
(спів селян викликає різний емоційний настрій у Тетяни і Ольги. Романтичний
настрій Тетяни переданий через повернення до її мрійливої теми-секвенції)

3
 Арія Ольги «Я не способна к грусти томной» – музичний портрет веселої
життєрадісної простодушної дівчини; її іронічне відношення до мрійливості Тетяни
(жартівливе наслідування мотивів-«зітхань», характерних для партії Тетяни). Образ
Ольги не отримує в опері подальшого розвитку (за виключенням ансамблевих сцен
у 4-й картині).
Сцена приїзду Ленського і Онєгіна – в ній провідне значення знов набуває
лейтмотив Тетяни, який звучить в оркестрі на Д органному пункті, на фоні тремоло
літавр, в пришвидшеному темпі і передає хвилювання, що охоплює Тетяну та
передає її передчуття несподіваної зустрічі з Онєгіним.
Аріозо Ленського «Я люблю вас, Ольга» – ліричний центр 1-ї картини; перша
характеристика романтично-захопленого і палкого юнака-поета. Музика звучить
тепло, щиро, виразно. Мелодика вальсово-романсового складу з′являється спочатку
в оркестрі, а потім проходить у вокальну партію героя. Ліричні, наспівні, гнучкі і
пластичні інтонації. Аріозо написане в тричастинній формі (середина «Я отрок
был»), пронизано безперервним розвитком. В репризі основна тема «Я люблю тебя»
звучить більш пристрасно і експресивно.
(Заключна сцена 1-ї картини присвячена характеристиці Онєгіна, який,
гуляючи по саду з Тетяною, розповідає їй про себе).
Аріозо Онєгіна «Мой дядя» – малює образ світської, ввічливої, галантної
людини, але душевно холодної, без жодних проявів душевних поривань.
Монотонний, рівний тридольний ритм «менуету» звучить скуто; відхилення в мінор
має відтінок душевної туги.
Перша картина завершується оркестровим звучанням лейтмотиву Тетяни (вона
покохала Онєгіна).

2 картина

Відбувається у кімнаті Тетяни (ввечері та вночі). Центральна в характеристиці

Тетяни, містить кульмінацію її любовної драми. Складається з 3-х основних
розділів:
1) першого діалогу Тетяни з Нянею,
2) сцени «листа»,
3) другого заключного діалогу Тетяни і Няні.
Обрамляє картину оркестровий вступ та постлюдія, які безпосередньо пов’язані з
розвитком дії.

В оркестровому вступі до картини з′являється нова тема – тема «любовних

страждань Тетяни» (септакорди з підкресленими низхідними секундовими
затриманнями-«зітханнями» та затактовими тріольними «злетами»).
4
 В дуеті з Нянею на словах Тетяни «Ах няня, няня, я страдаю» з′являється ще одна
тема – тема «кохання Тетяни», тема її пристрасного пориву (C-dur); вона звучить
емоційно-напружено на фоні оркестрового тремоло і свідчить про велике почуття
дівчини, про глибину і щирість її захоплення Онєгіним. Ця тема з′явиться у 2-й
картині 5 разів.
Сцена «листа» – ліричний центр 2 картини. Вона написана у формі монологу,
що вільно розвивається; має 3-частинну будову і відзначена багатотемністю (6 тем.)
– це свідчить про бурхливий процес якісних змін у долі Тетяни.
Зовнішньої дії у сцені «листа» немає, але дія переноситься у внутрішню
душевну сферу (в декількох нічних годинах Тетяна ніби прожила ціле життя). Сила
її почуттів викликає напруженість її думки. Під впливом палкого почуття вона
роздумує, вирішується на вчинок – писати листа Онєгіну; вона усвідомлює
обраність для себе Онєгіна.
Вступна тема в сцені «листа» - «Пускай погибну я» (Des-dur) – передає
рішучість Тетяни і має захоплений, активний, поривчастий, схвильований характер
(різкий злет початкового мотиву з широким секстовим рухом угору, паузи між
фразами, синкопований ритм акомпанементу).
Усього в сцені «листа» 6 нових музичних тем. Їх виклад і повторне проведення
(в наведеній «схемі» будови сцени ці теми позначені латинськими літерами)
утворює тричастинну будову сцени «листа»:

А – «Я к вам пишу»
І частина сцени В – «Сначала я молчать хотела»
«листа» А – «Зачем, зачем вы посетили нас»

С – «Другой! Нет никому на свете»

Д – «Ты в сновиденьях мне являлся»
ІІ частина
С – «Не правда ль, я тебя слыхала»

Е – «Кто ты, мой ангел ли хранитель?»

ІІІ частина F – «Но так и быть»
Е – «Вообрази, я здесь одна»

Заключний розділ сцени – «Кончаю, страшно перечесть» безпосередньо

переходить в сцену «сходу сонця» (це живописна оркестрова картина, що
підкреслює розквіт почуття Тетяни).
Уся 2 картина закінчується оркестровою «темою кохання Тетяни».

3 картина
5
 Відбувається в саду, вранці наступного дня. Це розв′язка драми Тетяни.
3-частинна будова картини.
В крайніх її розділах звучить Хор сінних дівчат «Девицы-красавицы». Він
виконує роль психологічного відсторонення попереднього матеріалу; відтіняє своїм
світлим спокоєм драматизм переживань Тетяни і вносить в музику характерні
побутові риси. Звучить в дусі світлих ліричних хорових пісень.
Середній розділ картини – сцена зустрічі Тетяни і Онєгіна.
При появі Онєгіна в оркестрі звучить його ввічливо-галантний короткий
лейтмотив, потім – його речитатив і арія, в яких Онєгін характеризується ввічливо-
стриманою музикою. Він пояснює Тетяні, чому він не може прийняти її кохання. В
словах героя Чайковський не побачив зверхності – скоріш, дружню турботу про
дівчину та ніжність, що була викликана її щирим листом, а також гіркоту при думці
щодо порожньо втрачених власних сил. Онєгін вважає, що він не гідний душевних
досконалостей Тетяни (ось чому таким природнім опинився перехід героя в останніх
картинах опери до бурхливого почуття закоханості).
Арія Онєгіна має три різних розділи, музика яких йде по лінії підсилення
хвилювання. В них помітний зв’язок з російським побутовим романсом; характерна
наспівність, простота мелодики, гітароподібний тип супроводу, часті каданси на
домінанті з ферматою.
1 розділ – «Когда бы жизнь домашним кругом» (мажор, широка роз співність);
2 розділ – «Я сколько не любил бы вас» (мінор, з відтінком жалю та тужливості),
3 розділ – «Мечтам и годам нет возврата» (звучить бурхливо, схвильовано).
(Тетяна залишається з раною у душі).

Завдання студентам щодо вивчення музичних тем по опері

Чайковського «Євгеній Онєгін» (І дія)
Грати одноголосно (для студентів-теоретиків – у повній, можливо
спрощеній, фактурі) по 4-8 тактів наступні теми:

Оркестровий вступ – лейтмотив Тетяни («тема її поетичних мрій»);

1 картина – дует Тетяни і Ольги «Слыхали ль вы?»
– два хори селян;
– Арія Ольги «Я не способна к грусти томной»;
– Аріозо Ленського «Я люблю вас, Ольга»;
– Аріозо Онєгіна «Мой дядя»;
2 картина – оркестровий вступ – тема «любовних страждань Тетяни»;
– «тема кохання Тетяни» («Ах няня, няня»);
– «тема рішучості» в написанні листа («Пускай погибну я»);
6
 – Вся «сцена листа» – НА СЛУХ;
3 картина – Хор дівчат «Девицы, красавицы»;
– Арія Онєгіна (три розділи).