Музика епохи, що розглядається, перетворившись в суспільну силу, під

контролем держави стала активним засобом виховання громадянськості,

відданості революції і батьківщині, і саме це сприяло тому грандіозному
підйому французького суспільства, яке було досягнуте за так короткий
проміжок часу і необхідне зараз нашому суспільству. Характерна ознака –
масовість, тобто хорове виконання. Музика насичена гімнічним характером,
маршовістю, патріотичністю, революційністю. Музика революційних років
вражає монументальністю, простотою і потужністю, адже камерність не
могла задовольнити потреби масових театралізованих свят. Розвивались пісні
та марші. Джерелом цих мелодій були старовинні народні пісні, міський
фольклор, арії з опер, куплети і навіть духовна музика. Н цей період припала
творчість композиторів різних поколінь - Госсека, Керубіні, Лесюера,
Мегюля та інших.