5.Зимовий шлях.

Пов'язаний із першим циклом,знову історія нещасливого кохання,образ

молодого мрійника,що вирушає у дорогу ,відчуття природи.Але все по
іншому: конфлікт між героєм і дійсністю неможливо розв'язати.Це трагедія
самотності митця в світі філістерів і торгашів.Він не має порозуміння і
співчуття в навколишній дійсності і змушений піти в нікуди.На відміну від
минулого циклу він немає надій , цілей.Велике значення мають у циклі явища
зовнішнього світу,плескіт води,звук поштового ріжка ,шелестіння листя.У
циклі немає послідовного сюжету.В центрі загострений психологічний
конфлікт.Шуберт назвав ці пісні "жахливими піснями".Прикладів простої
куплетності немає, ускладнена варіаційно-строфічна форма,використовується
в кожній пісні по-різному,із значно видозміною матеріалу в процесі
розвитку.Початкова тональність d-moll ("Спокійно спи") - розповідний
характер.Тональність с-moll стає центральною("Заціпеніння"): активний
супротив долі.g-moll прагнення подолати відчай "Бадьорість",f-moll -
проникливість "застіглі слози,a-moll - протилежний тональний центр, м'який
елегійний сум,A-dur -надія,h-moll - тональність скорботи"шарманщик" і тд. В
циклі 24 пісні.

"Спокійно спи" №1 - пісня-вступ.Юнак починає блукання.Низхідний рух

мелодії передає почуття покірності долі.Згадка про минулі надії на щастя
(зміна d-moll на F-dur) звучить світло, наївно.Повторення куплетів -
безрадність почуттів. В останньому куплеті мелодія звучить в D-dur (згадка
про кохану).Але ще більш драматичним є повернення в d-moll.

"Застиглі сльози" №3 - прониклий смуток.Стакатто - сльози, що капають.В

мелодію вводяться декламаційні інтонації - перечуття біди.Душевна
нестійкість - хроматизми, зрушення гармонії в (As-ges).

"Заціпленіння" №4 звучить контрастом.Рух сер.голосів - тривожний стан

душі,лінія басу старається стримати почуття, а мелодія з жалібними
вигуками.

"Липа" №5 Одна з найважливіших - романтичний контраст мрії та дійсності,

минулого та сучасного.Як і більшість пісень,обрамлена вступом і
завершенням. Вступ має самостійний тематичний матеріал.Шістнадцяті -
імітація шелестіння листя.Образ липи, створювали тінь, пов'язані для героя з
минулим маренням про щастя.Основна тема в Е-dur.

Своєрідно трактована строфічна форма: виникає тричастинна побудова.

Перша частина - дві строфи.Перша - світлий образ липи-мрії(Е-dur).Близька

до нар. хорової пісні.Друга строфа - повернення героя до дійсності зі спогадів
минклого - є варіантом першої,але в е-moll.

Другий розділ - це вторгнення дійсності в світ мрій: "злий холодний вітер",

зірвав капелюх та намагався зупинити кроки.Речетатив наближений до
оперного - посилює драматизм.

В репризі (3 розділ) повертається тепле звучання Е-dur.Тема липи сприймаєть

як те, що не відбулося:остання фраза - "Ти міг знайти спокій" - повторюється
двічі, з жалем.

"Весняний сон" №11 - одна з найбільш важливих пісень циклу: яскраво

протиставлені мрія і дійсність.Гірка іронія, усвідомлення марності прагнень.

Перший розділ - образ мрії.Ля мажор - ствоює образ прекграсного сну.Цей

сон переривається криком півня.

Другий розділ різко контрастує, тональна нестійкість ( мі мінор,ре манор,соль

мінор,ля мінор).Вигук зі стрибками на октаву і нону, коли мова йде про
ворона, що символізує смерть.

Третій розділ-підсумок, висновок. Центральна думка - "Смішним є той, хто

бачить зимою літній день".Ілюзія є маренням.Ладова змінність (ля мажор - ля
мінор: відхилення в ре мажор).

у другій частині циклу трагізм неухильно зростає. Тема самотності

змінюється темою смерті.Найважливішим на шляху до трагічного кінця є
пісня "Ворон", "Шляховий стовп" та "Шарманщик".

"Ворон" №15 - ворон,що летить за гареєм,символізує смерть.Проста мелодія

нагадує народну , в унісон з аккомпанементом.До мінор підкреслює
драматизм.Середній розділ - з декламаційними запитаннями,передають
душевне сум'яття людини.Друге речення в репризі змінено повтором одного
звуком з відхиленням у фа мінор.Ще раз повторює речення, з стрибком на
октаву вниз ніби у героя немає душевних сил.Повтор тонічного звуку в кінці
постлюдії звучить приречно.

"Шляховий стовп" №20 ритм кроку - траурна хода. Мелодія в соль мінорі
рухається важко - стовп вказує на дорогу, що веде на кладовище.Контрасне
поведення в соль мажорі звучить жалібно,беззахисно - герой намагається
зрозуміти,чому у нього така нещаслива доля.Останній розділ пісні звучить
приречно: декламація на одному звуці, зменшені септакорди - образ
невідворотної смерті.

"Шарманщик" №24 - остання пісня циклу - стає найвищим втіленням

знедоленості.Настирливе звучання шарманки ( колісної ліри) створює майже
наочну картинку. Монотонність стає виразом душевної втоми.Квіетовий
інтервал в басу, і в мелодії створює відчуття холоду й пустоти.В першому
реченні рух мелодії низхідний, а в другому та третьому - висхідний вигук.
Образ бездомного жебрака-музиканта є символом долі митця-романтика,
самого Шуберта.в кінці пісні є авторська мова - звернення до музиканта з
запитанням :"Хочеш, будемо разом від горя потерпати?" - експресивна
кульмінація пісні.Декламаційні фрази з октавним вигуком-стрибком ,
скорботне запитання, що не потребує відповіді, динамічний останній мотив
"шарманки" з досягненням вершинної тоніки розкривають трагічний смсл
пісні і стає підсумком циклу "жахливих пісень".