Пінчук Олександр ТБЗ – 167К

Екзаменаційні практичні завдання з навчальної дисципліни

«Аналіз музичних творів»

Варіант 7

1. Прослухати твір «Богатирські ворота» з фортепіанного циклу

М. Мусоргського «Картинки з виставки» і описати його емоційно-
образний зміст:

“Богатирські ворота” входять до «Картинки з виставки», але спочатку

цикл мав назву - “Картинки” з підзаголовком “Спогади про Віктора
Гартмана”, перша назва була присвячена на честь покійного товариша
Мусоргського – художника.

У 1874 році, з ініціативи повернувся Стасова була організована посмертна

виставка творів Гартмана, на якій були представлені його роботи маслом,
акварелі, замальовки з натури, ескізи театральних декорацій і костюмів,
архітектурні проекти. Були й деякі вироби, зроблені руками художника, -
щипці для розколювання горіхів, годинник у вигляді хатинки на курячих
ніжках і т. п.

Виставка справила величезне враження на Мусоргського. Він вирішив

написати програмну фортепіанну сюїту, змістом якої стали б твори
покійного художника. Інтерпретує їх композитор по-своєму. Так, ескіз до
балету «Трільбі», який зображає крихітних пташенят в шкарлупках,
перетворюється в «Балет невилуплених пташенят», Лускунчик у вигляді
кривоногого гнома стають основою портрета цього казкового істоти, а
годинник-хатинка надихають музиканта на п'єсу, малює політ Баби- Яги
на мітлі.

Без перерви, attacca, вступає фінал - «Богатирські ворота (в стольному

місті під Києві)». Це музичне втілення архітектурного проекту київської
міської воріт, які Гартман бачив в давньоруському стилі, з аркою,
прикрашеною старовинними шоломом і надбрамної церквою. Його перша
тема, велична, схожа на билинний наспів нагадує тему «Прогулянки».
Вона все більше шириться, заповнює всі звуковий простір, попереджаючи
зі старовинним церковним знаменним розспівом «Еліци во Христі
хреститеся», поданим більш камерно.. Укладає номер, як і весь цикл,
урочистий і святковий дзвін, переданий повнозвучним фортепіано.
 2. Проаналізувати музичний твір В. Каліннікова «Сумна пісенька» за
алгоритмом:

Жанрові витоки – пісенність: поступовий рух голосу, відносно невеликий

діапазон, вид мелодичного руху - хвилеобразний
Фактура – поліфонічна

1. Емоційно-образний зміст музичного твору

Назва твору - «Сумна пісенька», вже говорить про

приналежності п'єси до творів ліричного жанру, в
яких передаються почуття, переживання.

Крайнім розділам притаманний характер смутку та роздуму

У середній частині смуток змінюється радісним хвилюванням.

2. Тип форми музичного твору

Трьохчастинна репризна (реприза – буквальна).

3. Цифрова схема форми музичного твору

А–B–A

4. Функція кожної частини форми музичного твору

А – виклад теми (експозиція) (такти 1-8)

B – серединна (розробка) (такти 8 – 16)
А – буквальна реприза першої частини (такти 16 – 24)

5. Тип викладу музичного твору

А – Експозиційний: стійкість структури та гармонії

B - Серединний: відхилення

6. Способи розвитку елементів музичного матеріалу

 Співставлення
 Повторність
 Репризність: стосується третьої частини

7. Кульмінації музичного твору

Часні кульмінації: Крайні розділи мають найвищі ноти твору у зоні
кадансу.
Також кульмінація відбувається у 16-ому такті (середня частина), на це
вказує динамічний розвиток і штучна “зміна темпу” за рахунок руху 8-ими
нотами у мелодії, що дає відчуття прискорення.

8. Темпова однорідність або контрастність музичного

твору;

Крайні частини написані в спокійному темпі Andante. Мінорний лад,

середній регістр, штрих legato), розмірені акорди з глибокими м'якими
басами в супроводі, дуже тиха звучність, а в третій частині mezzo voce -
навіть в кульмінаціях не виходить за межі mp, часті ritenuto.

У частині B темп прискорюється (Un poco piu mosso), динаміка стає

яскравішою (mf, а в кульмінації частини і одночасно всього твору - f),
баси йдуть в більш глибокий регістр і звучать яскраво, насичено, в мелодії
переважають дрібні тривалості.

9. Тональний план музичного твору.

Однотональний: g – moll, проте у частині B відбуваються відхилення.