Ігрові форми роботи

в процесі виховання юного музиканта

(методичний посібник)

Олена Кабацій
викладач Шепетівської ДШМ

2020
 ВСТУП

Згідно Закону України «Про освіту» мистецька освіта належить до спеціалізованої

освіти. Вона передбачає здобуття спеціальних здібностей естетичного досвіду і ціннісних
орієнтацій у процесі активної мистецької діяльності. Найважливіша місія сучасної
мистецької освіти – виявляти, плекати й розвивати здатність до творчості в кожного, хто
виявив здібності та бажання навчатися мистецтву. Сучасна мистецька школа повинна стати
середовищем для розвитку вільної творчої особистості, гарантувати право на розвиток
талантів та сприяти відродженню національної свідомості митця і суспільства загалом.
Перед мистецькими навчальними закладами стоїть завдання побудови індивідуальної
освітньої траєкторії шляхом запровадження різних освітніх програм, створення умов для
творчого самовираження кожного здобувача початкової мистецької освіти. Мистецькі
навчальні заклади покликані виховувати гармонічно розвинену, творчо активну людину, яка
любить мистецтво, зокрема музичне, і орієнтується в ньому. Разом з тим вони повинні
професійно зорієнтувати найбільш здібних учнів і готувати їх до подальшого навчання.
Педагогічним працівником сучасної мистецької школи має бути високопрофесійний,
креативний педагог, який застосовує неформальні підходи до своєї роботи, спрямовує свою
педагогічну діяльність на задоволення мистецько-освітніх потреб учня, виявлення та
розвиток його творчих здібностей, виховання в ньому любові до мистецтва, набуття ним
мистецько-освітніх компетентностей.
Головний вихователь в мистецькій школі – це викладач по спеціальності. Педагогічна
діяльність викладача по спеціальності повинна поєднувати процес формування навичок гри
на інструменті та розвиток музично-образного мислення, звукослухових уявлень учня,
виховання його творчої активності, набуття навичок самостійної роботи.
Одна з важливих і актуальних тем в педагогічній діяльності – творчий підхід до
навчання юних музикантів. Традиційна методика викладання гри на скрипці описує етапи
навчання, їх послідовність. Як зробити ці етапи не такими складними? Як пробудити інтерес
до навчання? (особливо на початковому етапі)
Типова навчальна програма з навчальної дисципліни «Музичний інструмент скрипка»
елементарного підрівня початкової мистецької освіти визначає загальний нормативний зміст,
обсяг та результати навчання учнів початкової мистецької освіти елементарного підрівня
музичного спрямування. Навчальна програма розрахована на дітей, які розпочинають
навчання в 6-7 років. Хоча навчальна програма є основою для розроблення викладачем
робочої навчальної програми, вона не дає відповіді на головні запитання: Як навчити дитину
грі на скрипці? З чого розпочати? Як не вбити бажання грати? і т.п.
Даний методичний посібник узагальнює і систематизує досвід моєї роботи
викладачем мистецької школи по класу скрипки та розкриває суть розробленого методу
навчання на початковому етапі навчання юного скрипаля - «Граючись - навчаємось».
В традиційній методиці немає окремого розділу, присвяченого ігровій діяльності в
формуванні юного музиканта. А саме ігрові форми роботи полегшують навчання дітей в
класі скрипки на початковому етапі навчання.
Метод навчання «Граючись - навчаємось» - це спосіб цілеспрямованої реалізації
процесу навчання, досягнення поставленої мети, підбір методів відповідно до мети та змісту
навчання. Даний метод сприяє розвитку в учнів пізнавальних здібностей, озброєнню їх
компетентностями використовувати здобуті знання на практиці, готує учнів до самостійного
набуття знань, зорієнтований на цінності та інтереси дитини з урахуванням її вікових
можливостей. В роботі з учнями викладач повинен дотримуватись принципів послідовності,
поступовості, доступності, наочності в процесі засвоєння матеріалу. Весь процес навчання
має будуватися від простого до складного й враховувати індивідуальні особливості учня:
фізичні дані, рівень розвитку музичних здібностей.
1
 Метод «Граючись - навчаємось» складається з чотирьох основних напрямків:
I – розвиток музичних здібностей та музично-слухової уяви:
- перші кроки;
- музичні ігри.
II – засвоєння теоретичних знань:
- знайомство з музичною грамотою.
III – формування музично-виконавських навичок (художній матеріал):
- ведення смичка по відкритій струні;
- постава пальців лівої руки.
IV – формування та розвиток ігрового апарату (від простих рухових вправ до гам і
етюдів):
- вправи на початковому етапі;
- вправи для вивчення позицій;
- робота над технічним матеріалом.

Дослідження сучасної психології вказують на те, що для успішного здійснення будь-

якої діяльності необхідно мати особливий емоційний настрій. Тому дуже важливим у процесі
навчання є яскравий емоційний тонус і темп проведення уроку, які повинні поєднуватись з
психологічною індивідуальністю учня.
На початковому етапі навчання можна поєднувати індивідуальні та колективні форми
роботи. На уроках з групою з двох-трьох дітей в процесі змагання краще розвиваються такі
якості, як спостережливість, критичність, прагнення до досконалості.
Успішність підготовки скрипаля багато в чому залежить від цілеспрямованості
слухового виховання. Застосування на початковому етапі слухового методу, коли учень
спочатку вчиться співати пісеньку, а потім підбирає її на слух досить перспективний. З
перших кроків необхідно виховувати в учня ладові відчуття, розвиток внутрішнього слуху.
Велике значення для музичного розвитку учня відіграє гра в ансамблі. Це можуть
бути дуети, тріо, ансамблі скрипалів. На початковому етапі приносять користь дуети з
педагогом. Така форма роботи виховує в юного скрипаля виразне інтонування мелодії,
відчуття ритму. В дуеті педагог, підштовхуючи своїм виконанням учня в потрібному
напрямку, дає йому можливість проявити свою уяву, ініціативу, стимулює творчий пошук.
Крім того, шляхом сугестивного сприйняття учень освоює технічні елементи гри педагога.
Отже, усім дітям з перших днів перебування в мистецькій школі потрібна радісна
атмосфера. Творцем і водночас оберегом такої атмосфери є викладач. Тільки спокійний,
виважений, продуманий до дрібниць підхід до процесу навчання грі на інструменті розвине в
дитини всі найкращі паростки, закладені природою, і зробить її щасливою. Важливо
організувати освітній процес так, щоб потім він перетворився на процес саморозвитку.
Творчий педагог покликаний виконувати дві основні ролі: навчати, допомагаючи
учням-початківцям набувати знання, і виховувати, але одночасно захоплювати,
зацікавлювати, «заряджати» творчою мотивацією.

2
 Розвиток музичних здібностей
та музично-слухової уяви
Перші кроки
Світ музичних звуків близький нам з дитинства. Граючись, діти наспівують щось
своє, вистукують ритми. Але, здібність до музикування швидко втрачається, не дістаючи
належного розвитку. Виховання творчих здібностей повинно розпочинатися з раннього
дитинства. Педагог по спеціальності повинен знайти особливий підхід, «підібрати ключик»
до кожної дитини, незалежно від ступеню обдарованості і віку для мандрівки в світ музики.
Потрібно, не відриваючи дітей від «ігрової фази», що притаманно їхньому віку, непомітно
ввести в країну звуків і пробудити бажання до оволодіння тим чи іншим видом мистецтва.
Ми, викладачі, можемо допомогти розвинути музичні здібності дитині, якщо
займатися з раннього віку, використовуючи особливі форми роботи з малюками.
Завдання викладача - зробити цікавими і улюбленими заняття музикою. Спочатку
потрібно відкрити для дітей незвичайну країну музики. З перших же уроків намагайтесь
створити казкову музичну атмосферу.
Наприклад: «Музика – це країна за синіми морями, за високими горами. Цією країною
править Король, а ім’я йому – СКРИПКОВИЙ КЛЮЧ. Живе король у чудовому
п’ятиповерховому палаці разом зі своїми вірнопідданими – нотками. І хоча усі вони дуже
схожі, кожна має своє ім’я та місце в будинку…» (грає викладач )

До–дорога нас веде

Ре – рішучіше вперед
Мі – в світ музики веде
Фа – фантазії політ
Соль – скрипічний ключик соль
Ля – співаємо гуртом
Сі – сильніш і сміливіш
Знову повернулись в До
Учні можуть допомагати підспівувати назви нот, так вони швидше опановують їхню
послідовність.
А ще важливо, щоб поряд з вправами для розвитку техніки, вивченням нотної
грамоти, вивченням дитячих п’єс, учні на уроках якомога більше слухали музики. На перших
же заняттях я пропоную послухати декілька різнохарактерних п’єс і підібрати до кожної з
них слова-характеристики, і відразу ж оголошую конкурс-змагання: «Заверши останнім - і ти
переміг». Якщо на уроці декілька учнів, вони змагаються між собою, якщо один – змагається
з викладачем.
Учень слухає музичні уривки і вчиться давати словесні характеристики образам.
Наприклад: граю п’єсу «Сонечко», «Дощик», «Гроза», «Мама співає». До кожної з зіграних
п’єс учень підшукує слова. Додаток №1
3
 Для самих маленьких я ставлю дві зафарбовані карточки: одну – червону, іншу – сіру.
Пропоную до кожної зіграної п’єси вибрати колір, який більше підходить.
Музика може розповідати нам багато про що, може «малювати» різні образи. Запитую
учня: «Як ти думаєш, чи однаково буде звучати музика про Слона і маленьку собачку?»…
Граю дві музичні картинки. Додаток № 2
Спочатку музика звучить повільно, тяжко: це крокує по вулиці великий Слон. Але ось
характер музики змінюється, вона стає дзвінкою, навіть сердитою - це собачка Моська.
На уроках крім відгадування героїв і образів, можна запропонувати порухатись в такт
мелодій. Придумати рухи до окремих музичних нарисів. Додаток №3
Музична картинка «Машин день» складається з трьох різнохарактерних мелодій:
«Ранок», «День», «Ніч». До кожної частини підбираємо рухи. Наприклад: «Ранок» – учень
підіймає високо руки догори і в такт музики поступово опускає їх (повинен відчути
розслаблення рук). «День» – крокує або бігає в такт мелодії (повинен відчувати пульсацію
восьмих). «Ніч» - можна закрити очі і попросити уявити щось,а потім розповісти про свої
уявні картинки, можна запропонувати «поколисати» скрипку (відчуття пульсації
четвертних).
Люблять діти слухати музичні казки. Розповідаю казку «Три ведмеді», граючи
музичні уривки, які підкреслюють характер героїв. Після слухання, граю мелодії і учень
відгадує, хто з героїв «завітав до нас у гості». Ця гра розвиває пам’ять. Додаток №4
Важливим етапом роботи з початківцями є розповідь про інструмент. Звертаю увагу
учня, що ми і скрипка схожі. У скрипки є голова, і в нас є голова, у скрипки є шийка, і в нас є
шия, ми маємо два вушка, а скрипка – чотири, скрипка вміє співати різними голосами. Для
початківців можна звучання кожної струни порівняти з голосом тварин, оскільки вони ще не
знають назви струн і нот. Наприклад: струна «соль» – це ведмідь, струна «ре» – півник,
струна «ля» – котик, струна «мі» – мишка. І якщо учень вивчив п’єсу на одній із струн,
можна запропонувати, щоб її «проспівали всі звірі».
Наприклад: «Колискова» В. Якубовської, вивчається на струні «ре». А учень може
«проспівати» для ведмедика на струні «соль», для кошеняти на струні «ля» і т. д. Учень
вчиться грати на всіх струнах: тут і робота ліктя, і перші кроки до навиків підбирання на
слух. Важливим моментом у роботі є те, що кожну п’єсу чи пісню учень може зіграти не
тільки в тій тональності що записана, а і в тій, в якій зручно співати. Поступово завдання
ускладнюю - це може бути гра п’єси від будь-якого пальця, гра п’єси в різних позиціях.
У процесі знайомства з мажором і мінором пропоную з веселої пісеньки зробити
сумну, а з сумної – веселу. Наприклад: «Как под горкой под горой» – звучить мажор (другий
палець ставимо високо). Розповідаю, що другий палець «посварився» з третім, тому коли
другий палець ставимо нижче – звучить мінор. Відпрацьовуємо відчуття півтона між першим
і другим пальцями. Змінюючи лише одну ноту «до дієз» на «до бекар», учень вже може
відчути різницю в звучанні мажору і мінору.
Вивчення тону і півтону розпочинаю з віршиків:
«Ось як сумно ми живем» – звучить мелодія на двох сусідніх звуках на відстані півтону;
«Ось як весело живем» – звучить мелодія на двох сусідніх звуках на відстані тону.
Корисно з перших кроків вивчати гами, тризвуки. Учень повинен вміти співати і грати
їх на інструменті. Розпочинаю вивчення гами Ре мажор з п’єси В.Якубовської « Циркові
собачки». Прошу учня уявити, як циркові собачки підіймаються по драбинці вгору, а потім
вниз. Кожен пальчик це щабель в драбинці. Цю п’єсу ми граємо і в «Ля мажорі» – це в нас
«циркові котики», і в «Соль мажорі» – це в нас «циркові ведмедики».
При вивченні тризвуку ми уявляємо, що це – дзвіночок біля будинку або квартири.
Якщо господар вдома – дзвіночок звучить весело, і ми граємо мажорний тризвук, а якщо в
будинку нікого немає – дзвенить сумний дзвіночок,- і ми граємо мінорний тризвук. Граючи і
мажорний, і мінорний тризвук, учень вчиться розрізняти їх, і відпрацьовує поправні рухи.
Добре, щоб учні одразу ж вчились розрізняти на слух, який тризвук звучить: мажорний чи
мінорний. На початкових етапах говоримо «веселий» та «сумний».
4
 Музичні ігри

Першими помічниками в розвитку музичних здібностей є слух і музична пам’ять. Для

розвитку музичного слуху, музичної пам’яті й відчуття ритму використовую гру «Відлуння».
В цю гру можна грати з перших занять. Викладач грає на одному звуці ритмічний малюнок і
проговорює віршик, а учень, як відлуння, повинен повторити цей ритм. Поступово
ускладнюю: граю лише ритмічний малюнок. Спочатку учень повторює ритмічний малюнок
на будь-якому звуці, а згодом знаходить той звук, на якому звучала ритмічна вправа.
Від ритмічних завдань можна перейти до гри мелодичних фраз. Перші мелодії можуть
звучати на двох звуках, поступово можна дійти і до мелодій, які будуть складатись з семи
звуків.
Подобається учням і самим створювати музику до віршованих рядків. Спочатку
мелодія буде звучати на одному звуці, фактично, учень «програє» ритм віршика. Поступово
діапазон може розширюватись.
Приклади віршованих рядків:

«Настя-хвастя по саду ходила,

Настя-хвастя сопельки губила.»

«Зайчик бігав, не ходив –

Десь морквинку загубив…»

«Вуж не рухає ногами,

А іде собі стежками .»

Це буде перша творча робота учня, пов’язана із самостійними діями. Творчість

зацікавлює дитину, в неї з’являється сміливість і вміння швидко приймати рішення,
аналітично мислити. Найголовніше, що при цьому розвивається загальна музикальність
учня.
Найбільш вдалі мелодії можна записувати в нотний зошит на згадку про перші кроки
до композиторства. Головне в цій роботі – це доброзичливе та уважне ставлення педагога до
творчих починань учня. Необхідно надати учневі більше можливостей для виявлення своєї
індивідуальності. Тому всі, навіть найсміливіші та незвичайні його «твори», слід уважно
послухати, підтримати оригінальні рішення, а те, що не зовсім вдалося, допомогти
виправити, удосконалити. І ні в якому разі не нав’язувати своєї волі. Найголовніше в
дитячому «композиторстві» – це творчість, поштовх до імпровізації.
По можливості, учневі можна запропонувати зіграти на скрипці те, що він створив.
Викладач може підіграти акомпанемент (можна на фортепіано, можна на скрипці).Для більш
здібних учнів пропоную підібрати другий голос. В додатку подані вірші, на які учень може
створювати мелодичні уривки, вільні фантазії на тексти віршів. Додаток №5

5
 Подобається учням відгадувати загадки. Викладач грає загадку, а відповідь повинен
зіграти учень. Наприклад:
Викладач – «Хто в зимову стужу злий,голодний дуже?»
Учень – «Ведмідь»

Учні спочатку відгадують без музичного супроводу (ритм), потім підбирають на

скрипці звуки, щоб вийшла музична закінчена картинка.
Загадку про жабку можна зіграти в розмірі ¾. Обов’язково проаналізувати, як
змінився характер музики. Можливо, перші кроки учня в такому виді роботи викладачу
потрібно буде підказувати. Педагог мусить бути тактовним, терплячим керівником в творчих
починаннях своїх вихованців. З одним учнем на уроці можна пройти три загадки, з іншим –
лише одну. Адже кожен учень талановитий в міру своїх здібностей. І якщо викладач буде
послідовним і наполегливим, кожен з учнів може справитись з цими завданнями.
Необхідно слідкувати за тим, щоб у дітей не послаблювався інтерес до навчання. По
можливості, надавати учневі більше свободи у реалізації творчих завдань.
Інколи запрошую на урок двох учнів одночасно. Пропоную зіграти в гру «Викладач –
учень». Один з учнів – викладач, другий – учень.«Учень» грає вправу чи п’єсу, а «викладач»
повинен вказати недоліки в постановці чи в інтонації. Періодично учні міняються ролями.
Така гра активізує, вчить бути уважним до помилок власних та помилок інших дітей.

6
 Засвоєння теоретичних знань
Знайомство з музичною грамотою

У вивченні нотних знаків допомагають вірші та загадки.

Наприклад:
« Є в нотній азбуці король.
Всі нам кажуть: ключ скрипічний,
А ще звуть його ключ ……? (соль)»

«Звучав дієз і ось тут – раз,

Бекар дієзу дав відказ…
Стояв бемоль - фізкульт привіт
Прийшов бекар – бемоль враз зник!»

«В країні «до-ре-мі…
З давніх часів
Живуть два сусіда
МАЖОР і мінор.»

«Музика плине плавно і вільно,

Як прислухаємось пильно,
Ти помітив, що звучали
Звуки більш і менш тривалі.
Є у музиці вони будь-якої довжини.»

«Якщо нота біла

То це нота?» – (Ціла)

А ось вірш про чарівні ключі Івана Пірова (композитора і поета Закарпатського краю).

7
 Приклад вивчення назв нот поданий в додатку і має назву «Непосидюча гама».
Додаток №6
Можна провести паралелі між вивченням тривалостей нот і математикою. А в
поєднанні вийде «Музична арифметика». Додаток №7

Подобається дітям відгадувати музичні ребуси. Підбираються слова, які містять назви
нот і записуються під нотним станом, тільки на склад, де використані назви нот, записується
сама нота на нотоносці.
Наприклад :
помідор – ноти «мі» і «до»
фантазія – нота «фа»
доля – ноти «до» і «ля»
доміно – ноти «до» і «мі»
комір – нота «мі» і т.д….

Можна пошукати в іменах ноти, що «сховались»: Ва «ля», Ко «ля», «Сі» ма, О «ля»,
То «ля», і т. д. Можна складати вислови, речення, розповіді. Варіанти музичних ребусів
подано в додатку. Додаток №8
Учень може спробувати сам складати ребуси і записувати їх в зошит. При вивченні
нотної грамоти матеріал потрібно подавати так, щоб не злякати дитину складністю, щоб вона
сприймала його як цікаву гру - завдання.
Ще в донотний період навчання учень повинен відчувати і сприймати ритм
запропонованих йому музичних прикладів. А лише потім потрібно пояснити, що означає
зображення тривалостей, пауз, точок біля нот. Для учня кожна тривалість повинна з чимось
асоціюватись. Коли ми переходимо до вивчення тривалостей, можна провести асоціативні
образи. Наприклад: мама «ходить» – четвертними тривалостями, сам учень «бігає» восьмими
тривалостями або пішки ми ходимо четвертними тривалостями, на велосипеді ми їдемо
восьмими, на машині – шістнадцятими. Бажано зіграти характерні мелодіі з використанням
цих тривалостей. Додаток №9
Казка «Дружна сім’я» теж може допомогти в вивченні тривалостей. Спочатку учень
сприймає на слух тривалості, згодом знайомиться, як вони зображаються на нотному стані.
Важливо, також, навчити слухати паузи. Паузу можна називати «тишинкою». Додаток №10

8
 На допомогу в закріпленні вивчених нот можуть прийти складені учнями віршики.
Приведу приклад віршованих рядків, які написали учні:
«До ,ре, мі, фа, соль, ля, сі – вчитель їде на таксі і сигналить ноту Сі».
«Сі, ля, соль ,фа ,мі, мі, ре – нас хвороба не бере».

В класі для початківців є нотне лото (нотний стан, на який можна викласти вирізані
ноти та штилі). Спочатку ми викладаємо ноти підряд: на лінійках, між лінійками від ноти
«до» до ноти «сі». Згодом, викладаємо пісні, що вивчаємо. Наприклад: пісня «Півник» –
учень викладає мелодію і ритмічний малюнок. Можна викладати від різних нот, просто
пересуваючи ноти (перші кроки до транспонування).
Учням-початківцям важко записати швидко мелодію, а з нотним лото вони
вправляються швидко і з задоволенням. Можна запропонувати викласти ноти за бажанням
учня, а потім зіграти на фортепіано чи на скрипці викладену мелодію. Можна зіграти
мелодію на 1-3 звуках і спробувати викласти її на нотному стані (підготовка до запису
музичних диктантів). Бажано, щоб кожна викладена мелодія була обов’язково зіграна на
скрипці. Коли нотні знаки стають для учня добре знайомими, народжується зв’язок: бачу –
чую – граю. Цей зв’язок повинен бути присутнім в свідомості учня завжди.
 9

Формування музично-виконавських навичок

Ведення смичка по відкритій струні

Початковий етап навчання грі на скрипці дуже важливий і в формуванні технічної

бази учня, і в розвитку художньо-виконавської майстерності. Викладач повинні формувати в
учнів інтерес до музики, розвивати здібність емоційно сприймати і розуміти музичну мову.
Спочатку потрібно привернути увагу дітей до самої музики, допомогти зрозуміти, а потім
прищеплювати початкові ігрові навички. Необхідно відмітити, що процес опанування
початковими навичками гри в класі скрипки дещо довший і складніший, ніж, наприклад, у
класі фортепіано,тому викладач повинен творчо підходити до початкового репертуару юного
скрипаля.
У процесі навчання гри на інструменті дитина пізнає життя в художніх образах і ці
образи можуть бути пов’язані з улюбленими мотивами вічно-живої класики. Особливу увагу
зосереджую на підборі п’єс, які виконуються по відкритим струнам. Пропоную деякі
варіанти виконання перших мелодій у супроводі другої скрипки.
Додаток №11
В п’єсах «Півник», «Як у нашого кота», «Пастушок», «Кізонька» використані
фрагменти з творів І.С.Баха (партія, яку виконує викладач). Хочеться, щоб повторення
схожих п’єс не набридало учневі і не притуплювало інтерес до музики.
Педагог повинен формувати здорові естетичні смаки, широкий кругозір. При грі
початкових п’єс у незвичайному супроводі виникає зв’язок між слуховою музичною уявою,
рухом смичка по струні та звуком скрипки. Ставлячи конкретне музично-виконавське
завдання, педагог повинен подбати про те, щоб учень ясно усвідомив мету завдання.
Закріпивши добре навик ведення смичка по одній струні, можна перейти до роботи
над зміною струн. Спочатку вчимося з’єднувати дві струни: «ре»-«ля»; «ля»-«мі»;
«ре»-«соль», згодом – три струни. Наприклад: «Пастух награє», «Гуси та вовк»

Пастух награє

Обр.В.Гурєвича

П’єсу «Пастух награє» можна виконувати ансамблем, який складається з учнів

перших, других класів. Додаток №12
 10

П’єсу «Гуси та вовк» цікаво зіграти у супроводі викладача. Додаток №13

Також цю п’єсу можна виконати дуетом, тріо. Це будуть перші спроби зіграти в ансамблі, де
є паузи і їх потрібно буде «послухати» і «витримати». Викладач з учнем може обмінюватися
партіями.

Їхали ведмеді

Завершальним етапом роботи є з’єднання чотирьох струн. П’єса «Їхали ведмеді»

допоможе урізноманітнити цей процес роботи. У додатку приведений приклад виконання
цієї п’єси у супроводі II і III скрипки. Додаток №14
 11
Постава пальців лівої руки
Робота над поставою лівої і правої рук ведеться паралельно. Особливу увагу потрібно
приділяти поставі першого пальця. «Сонечко прокидається» – цікава п’єса, в якій учень
вчиться ставити перший палець, знайомиться з штрихами деташе і легато, повторює всі
тривалості від цілої до восьмих.

Для більш цікавого виконання п’єси «Сонечко прокидається» викладач може

підіграти партію другої скрипки. Додаток №15

У п’єсі «Мишка» – вчимось ставити другий палець, учень відпрацьовує постановку

другого пальця на відстані тону і півтону. Викладач може розповісти про відмінність двох
ладів: мажору і мінору. Варіант виконання у супроводі другої скрипки дивіться в додатку.
Додаток №15
Всім відома п’єса «Їде, їде паровіз» – вчимось ставити чотири пальці. Відпрацьовуємо
активне падіння пальців на мажорному тетрахорді. Трішки творчості і ми з учнями додали
другий куплет:

« Їде ,їде паровіз, «Поламався паровіз,

Дві труби і сто коліс} 2р Без труби і без коліс}2р.
Машиністом – хитрий лис» І в лікарні – хитрий лис.»

Другий куплет граємо в мінорі. Йде відпрацювання мінорного тетрахорду: півтон між
першим і другим пальцями.
 12

Формування та розвиток ігрового апарату

Вправи на початковому етапі

Готуючи апарат учня для навчання гри на скрипці, викладач повинен розвивати
рухові здібності, і добре робити це в ігровій формі. Учень з перших занять повинен
навчитись розслабляти руки, відчувати, що таке свобода, вільність. Ось деякі вправи для
розвитку окремих груп м’язів.

Вправа №1. Вправа «Полоскання білизни». Тягнемося догори, піднявши руки і

уявляємо, що ми високе дерево. Ось налетів вітер і зламав наші
«гілочки»-руки. Учень поступово опускає кисті, лікті і руки опиняються
внизу. Відразу ж робимо рухи вправо-вліво опущеними руками,-
називаємо ці рухи «полосканням білизни».

Вправа №2 Вправа «Пташка». Ця вправа для розвитку м’язів правої руки. Учень
уявляє собі, що його права рука це пташка, яка літала і стомилась.
Пташка «сідає» на олівець. Спочатку викладач підправляє пальці руки, а
згодом учень сам кладе руку на олівець.

Вправа№3 Вправа «Човник». Проводиться зі смичком. Руки лежать на смичку,

учень ставить руку з смичком у вертикальне положення і уявляє, що це -
ракета підіймаючи руку вгору, опускає до низу (підготовка до активної
роботи пальців). Можна запропонувати перевернути смичок догори
волосом і уявити, що це - «човник» .Завдяки цій вправі учень вчиться
тримати смичок в різних положеннях.

Вправа№4 Вправа «Повітряна кулька». Ставимо смичок на струну й проводимо

його вниз. Під час ведення смичка вгору учень повинен уявити, що до
кисті «прив'язується» повітряна кулька. Ця вправа формує в учня легкий
кистьовий рух при веденні смичка вгору.

Вправа№5 Вправа «Шлагбаум». Учень ставить смичок на струну «соль» -

це закритий «шлагбаум». Прошу учня відкрити «шлагбаум» і
пропустити машини. Для цього необхідно перевести руку на струну
«мі». За допомогою цієї вправи відпрацьовується робота ліктя при зміні
струн.

Вправа№6 Вправа «Жабки». Ця вправа направлена на розробку м’язів пальців лівої

руки. Ставимо палець на струну «мі» і швидко перекидаємо на струну
«соль», і знову повертаємось на струну «мі». Цю вправу
потрібно робити кожним пальцем по декілька разів.

Вправа№7 Вправа «Гості». Ставимо перший і третій пальці на струну.

Другий палець ставимо до першого пальця і починаємо переставляти до
третього (він «йде в гості»). Можна переставляти палець, а можна
пересувати по струні («їздити на ковзанах»). Цю вправу корисно робити
й іншими пальцями ( другим - четвертим)
 13

Вправа№8 Вправа «Кицька». Дана вправа допомагає відпрацьовувати перехід,

ковзання окремими пальцями по струні. Учень ставить перший палець
на струну «ля» і переносить в третю позицію - скрипка, ніби каже «мяу».
Спочатку відпрацьовуємо без смичка, а лише згодом на «легато»
смичком. Палець легко ковзається по струні.

Вправа№9 Вправа «Ковзанка». Високо підіймаємо скрипку. Ставимо на дві

сусідні струни (можна «ре», «ля») другий і третій пальці.
Згинаємо лікоть і, легенько, торкаючись струн, «їдемо» в високу
позицію. Спочатку «доїжджаємо» до третьої позиції, згодом вище і
вище, не забуваючи звертати увагу на ведення ліктя.

Вправа№10 Вправа «Гойдалка». Ліва рука знаходиться в першій позиції.

Вона починає плавно рухатися і четвертий палець легко
торкається струни в четвертій позиції - звучить флажолет.
Можна підспівувати: «вверх», коли береться флажолет,
«вниз», коли рука повертається в першу позицію.

Вправа№11 Вправа для розвитку активності найслабшого пальця. Викладач

пропонує зіграти «pizz» на відкритій струні третім пальцем
лівої руки. Одночасно можна запропонувати учневі закрити
очі і, щипаючи струну, відгадувати яка з чотирьох струн звучить. Можна
запропонувати зіграти вивчену п’єсу «pizz» третім пальцем лівої руки.

Вправа№12 Вправа «Руки на мотузочку». Вправа сприяє розвитку одночасної

роботи ліктів лівої і правої руки при переході з однієї струни на іншу.
Ставимо смичок на струну «мі», звертаємо увагу на пальці лівої руки,
які теж «звисають» над «мі» струною. Прошу учня уявити, що руки
«зв’язані мотузком» і при переході на іншу струну права рука «тягне» за
собою ліву руку. Поступово учень підіймає праву руку на струну «ля» і
пальці лівої руки теж повинні «дивитись» на струну «ля» і так далі до
струни «соль», потім йдемо у зворотньому напрямку: від «соль» до «мі»,
весь час слідкуючи, щоб ліва рука не відставала від правої.

Підготовчі вправи для вивчення позицій

Вивчення позицій можна розпочати зі знайомства з «чарівними» флажолетами в

п’єсах «Гойдалка» і «Білка». Додаток №16
Тему виконує викладач, учень лише відображає висотну зміну звуку. В «Гойдалці»
відкрита струна – положення гойдалки внизу, а флажолет – вверху. П’єcу корисно пограти на
всіх струнах. Можна пов’язати назви струн з казковими героями: «соль» – ведмедик, «ре» –
півник, «ля» – лисичка, «мі» – мишка.
В п’єcі «Білка» завдання ускладнюється: шукаємо ноти «ре» по всьому грифу
скрипки, включаючи флажолети. Учень відображає рух білки по уявному дереву.
 14

Робота над технічним матеріалом

Вправи Г.Шрадіка – дуже корисний навчально-тренувальний матеріал. Вправи
Г.Шрадіка потрібно грати кожен день. Яку ж творчу нотку можна внести в гру вправ?
Можна спробувати зіграти вправи в такому варіанті:

Композитор та педагог Віктор Стеценко писав: «Музика твориться за допомогою

техніки, а техніка неминуче включає в себе елементи музики».
Для розвитку слуху, ритму корисним є гра етюдів у супроводі фортепіано або, другої
скрипки. Акомпонуючи учневі, педагог розвиває вміння поєднувати слухову увагу та
ритмічну організацію музики.
Пропоную варіант виконання етюду №6 О.Комаровського Додаток №17
Можливе виконання етюду тріо: учень 2 класу грає основний текст, учень 1 класу
підбирає довгі ноти по відкритим струнам викладач грає другий голос. Такий варіант
вивчення етюду полегшує засвоєння технічного матеріалу учня другого класу, а учень
першого класу готується в майбутньому зіграти цей етюд ритмічно і інтонаційно чисто.
Якщо учень першого класу вправно справляється з грою по відкритим струнам, можна
ускладнити завдання, додавши флажолети.
Приклади роботи над гамами і арпеджіо цікаво викладено в збірниках К. Тахтаджиєва,
К.Родіонова, М.Гарліцького. Особливо подобається учням грати гами-дуети зі збірника
«Школа гри на скрипці» О.Пархоменко і В.Зельдіса. Але в цих збірниках викладені
однооктавні і двооктавні гами.
Ми говоримо про зацікавленість дітей в початкових класах, а інтерес до занять
потрібно підігрівати постійно, особливо, в середніх, а згодом, і в старших класах. Дітям
подобається грати в ансамблях. І цей інтерес можна використати при грі гам та арпеджіо
1. Гра гами дуетом.
2. Гра гами тріо. Додаток №18
Граючи гаму тріо, можна звертати увагу на гармонію, голосоведення, на всі елементи
музичної тканини. Арпеджіо теж корисно зіграти дуетом і тріо. Додаток №19
 15

До педагогів
Запропонований метод навчання «Граючись - навчаємось» є продуктивним у
реалізації поставлених цілей і завдань навчального предмета «Музичний інструмент.
Скрипка» та ґрунтується на перевірених методиках та традиціях виконавства на струнно-
смичкових інструментах. Його завданням є розвиток музичного слуху та ритму; розвиток
пам’яті й логічного мислення; розвиток уяви; розвиток координації рухів.
Арсенал сучасного педагога має бути наповнений різноманітними методами впливу
на учня, зокрема тими, які сприяють його естетичному вихованню, розширюють його
кругозір: прослуховування аудіо записів, бесіди про композиторів та виконавців, спільне
відвідування концертів тощо.
Маленьким дітям важко зосередитись, відібрати головне. В усьому цьому повинен
допомогти викладач. Музика не терпить одноманітності, шаблонної роботи. До кожної
дитини слід знайти індивідуальний підхід. Розпочавши мандрівку до Країни музики, ми,
викладачі, повинні це робити цікаво, терпляче і з фантазією.
Хочеться згадати слова педагога і композитора Золтана Кодая:« Якщо не посієш
зернятка музики у сприятливий і найбільш слушний час, - пізніше даремно робити це. Вони
заростуть бур’яном. Чи є краще покликання, ніж у новому саду сіяти найкращі зернятка?»
Завдання викладача зробити процес знайомства з музикою і процес вивчення
програмних творів більш доступним і не таким складним. На початковому етапі навчання
закладаються знання, формується музичне мислення і вміння працювати.
Рекомендації викладачам щодо проведення уроку:
 створення позитивно-емоційної атмосфери;
 застосування ігрових, творчо-пошукових технологій;
 застосування інтерактивних методів навчання;
 використання наочності;
 чергування різних видів діяльності на уроці;
 врахування індивідуальних фізичних та психологічних особливостей учня.

Пам’ять дитинства – найцінніша. Те що пізнав в дитинстві, залишається на все життя.

Усіма силами намагайтесь, щоб діти запам’ятали час знайомства з музикою, як найцікавіший
і найулюбленіший час в житті. Будуйте свої уроки кожен раз по-новому, в залежності від
характеру, здібностей і знань учня. Намагайтесь, щоб уроки були захоплюючими, а не
теоретично сухими і одноманітними. Уроки повинні бути, як захоплююча гра, але гра
пізнавальна, творча і розвиваюча.
 16

Додатки
Додаток№1
 17

Спокійно
 18

Енергійно
 19

Спокійно
 20

Додаток№2
 21

Тяжко

Дзвінко
 22

Мрійливо
 23

Швидко
 24

Спокійно
 25

Додаток№4
26
 27

Додаток №5
 28

Додаток№6
Непосидюча гама
29
 30
Додаток№7
Музична арифметика
 31

Додаток№8
32
 33

Додаток№9

Рухливо
 34

Швидко
 35
Додаток№10

Дружна сім’я
 36
Додаток№11

Помірно

Рухливо

Помірно
 37

Рухливо
 38
Додаток№12

Пастух награє
Обр.В.Гурєвича

Спокійно
 39

Додаток№13
Гуси та вовк
Обр.В.Любімова

Рішуче
 40

Додаток№14

Їхали ведмеді
Обр.Г.Шумілова

Рухливо
 41

Додаток№15
Сонечко прокидається
Обр.А.Бріцина

«Мишка»
Обр.В.Гурєвича
 42

Додаток№16
Гойдалка
Є.Тілічеєва

Помірно

Я на гойдалці лечу: «вверх, вниз, І кричу, що я лечу: «вверх, вниз,

вверх, вниз.» вверх,вниз.»

Білка
Н.Вєтлугіна

Рухливо
«Белка пела и плясала
Будто заводная.
Все подметки оттоптала –
Шла домой босая.» 43

Додаток№17
Етюд №6
О.Комаровський
v-no 1
 44

Етюд №6
v-no2
 45

Додаток№18
Гама-тріо
 46

Додаток№19
Тризвуки
 47

Література

1. Артоболевська А. «Первая встреча с музыкой» – Москва «Советский

композитор»1989р
2. Баренбойм Л., Перунова Н. «Путь к музыке» – Ленинград «Советский
композитор»1989
3. Вєтлугіна Н. «Музыкальный букварь» – Москва «Музыка» 1989
4. Гурєвич Л., Зіміна Н. «Скрипичная азбука» – Москва «Композитор»2002
5. Єзерська Т. «Початкове навчання гри на скрипці» – Київ видавництво «Довіра»1999
6. Журнал «Музична школа» Випуск №26–Київ Компанія «Менеджмент –XXI»2010
7. Пархоменко О., Зельдіс В. Скрипка Школа гри 1 клас – Київ «Музична
Україна»1987
8. Піров І. практичний посібний «Співаю рідному краю» - Ужгород видавництво
«Карпати», 2003
9. Подвала В. «Створюємо музику» – Київ «Муз.Україна»1990
10. Стеценко В. «Методика навчання гри на скрипці» ч. 2. – Київ «Музична Україна»1982
11. Тахтаджиєв К. Скрипка 2 клас « Учбовий посібник для музичних шкіл»- Київ
«МузичнаУкраїна»1982.
12. Шрадік Г . « Вправи для скрипки» – Київ «Музична Україна» 1993
13. Якубовска В. «Вверх по ступенькам» – Ленинград «Музыка» 1983.
 48

Зміст
Вступ_____________________________________ 1
Розвиток музичних здібностей
Перші кроки________________________________3
Музичні ігри________________________________5
Засвоєння теоретичних знань
Знайомство з музичною грамотою______________7
Формування музично-виконавських навичок
Ведення смичка по відкритій струні____________10
Постава пальців лівої руки____________________12
Формування та розвиток ігрового апарату
Вправи на початковому етапі___________________13
Підготовчі вправи для вивчення позицій_________14
Робота над технічним матеріалом_______________15
До педагогів_________________________________16
Додатки___________________________________17- 47
Література___________________________________48
49