Professional Documents
Culture Documents
Розвиток Муз Пам'Яті
Розвиток Муз Пам'Яті
Методична доповідь
на тему:
«Розвиток музичної пам’яті учнів на уроках сольфеджіо».
1. Вступ.
2. Музична пам'ять.
- класифікація основних видів пам'яті;
- поняття і основні види музичної пам'яті;
- якість пам'яті.
3. Розвиток музичної пам'яті учнів на уроках сольфеджіо.
- розвиток у дитячому віці;
- форми роботи на уроках сольфеджіо;
- методи і прийоми осмисленого запам'ятовування;
- методичні засади розвитку музичної пам'яті учнів молодшого шкільного віку в
процесі роботи над музичним диктантом;
4. Новітні методи розвитку музичної памяті учнів молодших класів.
5. Активізація розвитку музичної пам'яті на уроках сольфеджіо.
- довільне і усвідомлене запам'ятовування;
- методи розвитку музичної пам'яті.
6. Висновок.
7. Література.
8. Додаток.
Пам'ять - це складний процес перетворення сенсорного і перцептивного
матеріалу, одержуваного органами почуттів; це організація, збереження і відтворення
того, що було в минулому досвіді людини. Вона активно включається в усі прояви
психіки: увага, відчуття, сприйняття, уявлення, мислення; входить складовим
компонентом в такі складні структури особистості, як темперамент, характер і
здібності. В результаті органічного об'єднання колишнього досвіду з будь-якою дією і
будь-якою діяльністю сама пам'ять стає активною спрямовуючою силою цих процесів,
стаючи їх структурним компонентом.
Уявлення про те, що кожний вплив на живу систему залишає в ній слід,
обумовлений загальною властивістю матерії відображати зовнішні впливи,
призводило до спрощеного розуміння пам'яті як простих процесів «запису»,
«зберігання» і «зчитування» слідів. Але на відміну від фотографічної і магнітофонної
плівок, які фіксують світлові і звукові сигнали та можуть їх монотонно відтворити,
пам'ять людини - це складний процес відбору і переробки величезної кількості
зовнішніх впливів, вражень, власних зусиль і переживань, які направляються
потребами, мотивами і інтересами. Всі ці психічні явища супроводжуються
мнемічними процесами.
Музична пам'ять за змістом психофізіологічних процесів має багато спільного з
мнемічними закономірностями інших видів діяльності. Її особливості пов'язані з
більшою залежністю від просторово-часової структури музики і домінуванням
образного, головним чином слухового вида мислення. Змістом музичної пам'яті, так
само як і в інших видах діяльності, є накопичення, збереження і використання
індивідуального досвіду, який має вирішальний вплив на формування особистості
музиканта і безперервний його розвиток.
Музична пам'ять є однією з провідних музичних здібностей. Тому її розвиток
доцільно починати з дитинства - найбільш чутливого віку.
Основним завданням музичної освіти є виховання художнього і, зокрема,
музичного мислення. Особливості музично - художнього мислення пов'язані із
звуковою, інтонаційною природою музичного мистецтва і включають два основних
моменти: створення художнього образу, що сприймається людиною і реалізацію його
за допомогою музично - виразних засобів у музичному творі. Сприйняття, аналітичне
розуміння, відтворення - ось три нерозривних компоненти музичного мислення і,
відповідно, процесу його виховання. Велику роль у формуванні здібностей учня до
образного і аналітичного сприйняття різних музичних явищ належить предмету
сольфеджіо. До числа специфічних завдань цього предмета відносяться:
а) цілеспрямований розвиток музично-слухових здібностей учня;
б) виховання основ музичного мислення: сприйняття, узагальнення в поняттях
слухових уявлень, усвідомлення деяких закономірностей організації музичної мови;
в) формування практичних навичок і вміння використовувати їх в комплексі при
відтворенні знайомого і нового матеріалу, а також в творчих формах музикування.
Ці завдання досягаються при розвитку навику вільного оперування учнем
накопиченими слуховими уявленнями; формуванні у нього свідомого ставлення до
відбору з числа відомих йому музично-виразних засобів і використання їх в
слухацькій та виконавській творчості. А формування даних навичок нерозривно
пов'язане з розвитком музичної пам'яті учнів.
Пам'ять людини можна визначити як психофізіологічний і культурний процеси,
які виконують в житті функції запам'ятовування, збереження і відтворення
інформації. Ці функції є для пам'яті основними. Запам'ятовування - процес,
спрямований на збереження отриманих вражень. Збереження - процес переробки та
узагальнення матеріалу, оволодіння ним. Відтворення - процес відновлення раніше
сприйнятого; відтворення відбувається у відсутності об’єкта. Виділяють ще такий
процес, як забування, яке призводить до втрати та зменшення інформації і пов'язаний з
часом і невикористанням наявною інформацією. Вони різні не тільки за своєю
структурою, вихідними даними та результатами, а й за тим, що у різних людей
розвинені неоднаково. Є люди, які, наприклад, ніяк не запам'ятовують, але зате
непогано відтворюють і тривалий час бережуть у пам'яті матеріал, який запам’ятали.
Це індивіди з розвиненою довготривалою пам'яттю. Є такі люди які, навпаки, швидко
запам’ятовують і натомість швидко забувають те, що колись запам’ятали. У них
сильніші короткочасна і оперативна види пам'яті.
Існує кілька класифікацій видів людської пам'яті. Так, виділяють миттєву,
короткочасну, оперативну, довгострокову і генетичну пам'ять. Також говорять про
рухову, зорову, слухову, нюхову, дотичну, емоційну та інші види пам'яті.
Поняття і основні види музичної пам'яті.
«Пам'яттю називається прояв минулого досвіду, що полягає в заповненні,
збереженні та наступному відтворенні або впізнаванні того, що ми раніше сприймали,
переживали і робили» (Теплов Б.М. Психологія. М., 1953, с.88).
Рухова,
емоційна, Довільна, Довготривала,
образна, мимовільна короткочасна,
словесно- оперативна
логічна
10. Пак Ю.А. Дисертація на тему «Розвиток музичної пам'яті в учнів молодшого
шкільного віку: на заняттях з сольфеджіо». М.: 2002
15. Стражнікова Т.І. Основи розвитку музичної пам'яті. М., МГУК, 1998.