Поема «Тарасова ніч»

 Тарасова ніч — історична поема Тараса Шевченка, перший з творів, у

якому він звернувся до поетичного осмислення історичного минулого
України. У поемі з великою силою висловлене народне розуміння
минулого як героїчної доби козацької вольниці, що сприймалась як
протиставлення кріпосницькому гнітові сучасної поетові України.
 Поему написано 6 листопада 1838 року в Санкт-Петербурзі.
 Перша відома редакція твору подана в рукописі М. Щербака, варіанти з якого використані в книжці
«ПоезіЇ Т.Гр. Шевченка, заборонені в Росії».
 Автограф остаточної редакції поеми розміщений у рукописному збірнику «Поезії Т. Шевченка.
Том перший».
 У «Кобзарі» надрукована вона була у 1840 році з присвятою Петру Мартосу.
 У наступних публікаціях — «Чигиринському Кобзарі» 1840 року, «Кобзарі» 1860 року та окремому
виданні 1860 року Шевченко зняв присвяту.
 Історична основа твору
 В основу сюжету поеми покладено
історичну подію: переможну битву
селянсько-козацьких повстанців,
очолюваних гетьманом нереєстрових
запорозьких козаків Т. Федоровичем
(Трясилом ), з польсько-шляхетським
військом гетмана С. Конецпольського,
яка відбулась у ніч на 25 травня 1630
року під Переяславом. У результаті
нічного бою було вщент розгромлено
так звану золоту роту, що складалася з
родовитих шляхтичів, та захоплено обоз.
Джерела поеми
 Основні відомості для написання свого твору
Шевченко взяв з прочитаних ним праць з
історії України, насамперед із поширюваної в
той час у списках «Історії русів», (саме звідти
поет узяв назву «Тарасова ніч»), з робіт
істориків - Д. Бантиш-Каменського, М.
Маркевича, В. Рубана, а також із народних
джерел. Невипадково головним
ретранслятором авторської ідеї слугує образ
кобзаря як носія народного етичного ідеалу,
виразника народного бачення історичних
подій.
 Жанр поеми
 «Тарасова ніч» являє собою оригінальну художню форму - романтичну
поему з відчутними елементами стилізації під під народну історичну
пісню. Так у поемі широко використовується характерний для
фольклорної поетики психологічний паралелізм, що надає творові
пісенного звучання: "Встала хмара з-за Лиману, // А другая з поля; //
Зажурилась Україна - // Така її доля!".
 Композиція поеми
 У творі графічно виділено сім частин, однак
композиційно виділяються вступ, центральна
частина та епілог. Прийом обрамлення поєднує
вступну й завершальну частини: на початку й у
кінці твору оповідачем зображено кобзаря, що
співає в оточенні молоді про боротьбу козаків
проти гнобителів. Таким способом у поемі
формується своєрідний часопростір, коли час
теперішній голосом народного співця спочатку
перетворюється в минулий, а потім
трансформується в теперішній, набуваючи
сучасного авторові політичного звучання.
 Сюжет поеми
 Ще однією складовою твору є викладений устами кобзаря монолог історичного
героя («Обізвавсь Тарас Трясило // Гіркими сльозами: // "Бідна моя Україно, //
Стоптана ляхами!"»), у якому він мотивує причини повстання. Низка риторичних
запитань: «Де поділось козачество, // Червоні жупани? // Де поділась доля-воля, //
Бунчуки, гетьмани?» є натяком на становище сучасної поетові України. Основну
подієву частину поеми складають наступні після монологу героя графічно виділені
фрагменти, у яких подано хід протистояння, його завершення та емоційний
підсумок.
 Зміст поеми
 Перед слухачами постають персоніфіковані образи зневаженої зажуреної України, що
потерпає від польсько-шляхетського панування, релігійних переслідувань з боку уніатів,
жорстокого придушення повстань, зокрема під проводом Наливайка та Павлюги.
Гетьман нереєстрових запорозьких козаків Тарас Трясило піднімає побратимів на
чергове повстання проти ляхів, проте зазнає поразки у важких боях з військом
Конецпольського. Однак козаки не здаються, вони лише імітують свою поразку, а потім,
після переможного бенкету ляхів, оточують уночі вороже військо й завдають йому
повного розгрому.
 Яскраві, експресивні картини битви
козаків з ляхами сприймаються як протест
проти ганебної дійсності, в основі якого —
мрія поета про кращу долю народу й
утвердження його права на свободу.
Історичні персонажі поеми — Северин
Наливайко, Павлюга, а також головний
герой поеми Тарас Трясило — виступають
борцями за волю. Поему було написано
заради пробудження національної
самоповаги українців, усвідомлення й
утвердження себе як народу з давньою і
героїчною історією.
Дякую за увагу!