You are on page 1of 15

Історична тема у творчості Тараса

Шевченка

Київ-2021
Дев’ятикласники!
Сьогодні на уроці ви:

• продовжите знайомство з життям та творчістю Тараса Григоровича


Шевченка;
• дослідите історичну тему у творчості Шевченка раннього періоду;
• прочитаєте та проаналізуєте поеми Шевченка «Тарасова ніч», «Іван
Підкова»;
• дізнаєтесь історичну основу творів, з’ясуєте ідейну спрямованість, образи-
символи ;
• дослідите ознаки романтизму у творах історичної тематики Шевченка;
• висловите власну думку з приводу змісту творів, їх значення у творчості
Шевченка та українській літературі.
Пригадайте
Досліджуючи творчість Тараса Шевченка, можна виокремити чотири періоди, а саме:

1837 – 1843 – ранній 1843 – 1847 – 1847 – 1857 – 1857 – 1861 –


період період «трьох літ» «невольнича муза» пізній період

Перший період творчості Тараса Шевченка - це час перебування митця за межами


Батьківщини, час, на який припадає звільнення з кріпацтва до першої подорожі на Україну.
Саме на цей період припадає вихід славнозвісного «Кобзаря» - першої збірки творів митця,
що була видрукувана в приватній друкарні в Санкт-Петербурзі 1840 року тиражем всього
1000 примірників. До неї увійшло вісім ранніх творів Шевченка:
• «Думи мої, думи мої»
• «Перебендя»
• «Катерина»
• «Тополя»
• «Думка»
• «До Основ’яненка»
• «Іван Підкова»
• «Тарасова ніч»
Пригадайте
Романтизм – це художній напрям у літературі, науці й мистецтві, що виник
наприкінці XVIII ст. та існував в першій половині XIX ст. і був пов'язаний із докорінною
зміною всієї системи світоглядних орієнтацій та цінностей.
ОЗНАКИ РОМАНТИЗМУ:
незадоволення реальним життям, зосередження уваги на внутрішньому світу людини;

ідеалізація людських почуттів, наявність релігійної свідомості;

посилення уваги до літературної мови, національно-історичної тематики;

тісний зв’язок з фольклором;

нерозривний з’язок змісту і форми - інтенсивне використання художніх засобів;

інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.


Історія у житті Шевченка
У своїх ранніх творах Шевченко переважно схилявся до романтизму: в них бачимо його інтерес
до незвичайного, яскравого і навіть таємничого, фантастичного, піднесений стиль мови,
деяку розчуленість, навіть сентиментальність, захоплення історичним минулим, а це якраз
основні риси романтизму. Однією з головних тем його творів є боротьба українського народу
проти поневолення польською шляхтою, адже визвольна війна українського народу – яскрава
сторінка нашої історії. Та чи можна писати історичні твори без історичного підгрунтя? У
Шевченка таке, звісно, було. Михайло Драгоманов писав, що Тарас Шевченко перед першим
виданням «Кобзаря» у Петербурзі познайомився з земляками, у яких були не тільки твори
Котляревського й Квітки, але й історичні книги. Вчений наголосив на вагомості впливу «Історії
Русів» на творчість Шевченка, зокрема зауважував таке:
«…видно, Тарас Шевченко потрапив на «Історію Русів»… і вона запанувала над його думками
своїм українським автономізмом і козацьким республіканством, своїм духом, у якому до
патріотизму козацьких літописців XVII – XVIII ст. й кобзарських дум прибавилась якась доля
республіканства часів декабристів. Тарас Шевченко брав із «Історії Русів» цілі картини, і
взагалі ніщо, окрім Біблії, не мало такої сили над системою думок Шевченка, як ця книга…»
У своїх творах історичної тематики Тарас Шевченко також звертається до теми козаччини,
вимальовуючи яскраві образи ватажків повстань різних часів – Івана Підкови, Северина
Наливайка, Павла Бута, Тараса Трясила. Образ останнього постає у поемі «Тарасова ніч», з
якою я пропоную вам познайомитись.
«Тарасова ніч». Історична основа
«Тарасовою ніччю» називають битву під Переяславом 15 травня 1630 року -
переможний бій українського козацького війська з польською армією під командуванням
коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського біля Переяслава під час повстання
1630 року під проводом Тараса Федоровича, в народі названого Трясилом.
На початку травня Тарас Федорович зосередив основні повстанські сили у Переяславі.
Польське коронне військо, підійшовши до міста, розпочало запеклі бої, що тривали три
тижні. Під час однієї з вилазок козаки повністю знищили так звану золоту роту, яка
складалася з родовитих шляхтичів. Великого поширення набули партизанські дії
покозаченого люду. 15 травня, коли поляки святкували Свято Тіла і Крові Христових,
козаки таємно вислали частину піхоти навколо польського стану та зненацька вдарили
с обох боків. Після кількагодинного кровопролитного бою козацькі полки вщент
розгромили польські підрозділи та захопили обоз. У битві загинуло кілька тисяч жовнірів.
Саме цю перемогу оспівав Тарас Шевченко у поемі «Тарасова ніч», зі змістом якої я
пропоную вам познайомитись.
Тарас Трясило, справжнє ім'я при народженні Тарас Федорович — козацький отаман
кримськотатарського походження. Один із командирів козацьких найманців у Тридцятирічній
війні. Реформував козацьке військо, посиливши роль кавалерії. Кошовий отаман Війська
Запорозького, організатор походу на Крим, керівник антиурядового козацько-селянського
повстання 1630 року.
Історичні постаті твору

СЕВЕРИН НАЛИВАЙКО - СТАНІСЛАВ


ПАВЛО БУТ – ТАРАС ТРЯСИЛО-
український військовий діяч, КОНЕЦПОЛЬСЬКИЙ —
(прізвисько Павлюк) — козацький отаман, керівник
козацький ватажок. Один з польський шляхтич,
гетьман Війська антиурядового козацько-
керівників повстання 1594— воєначальник і державний
Запорозького Низового, селянського повстання 1630
1596 років у Речі Посполитій. діяч Речі Посполитої.
керівник повстання 1637 року.
року.
Обізвався Наливайко — А поганий Конецпольський
Обізвавсь Тарас Трясило
Не стало кравчини! Дуже звеселився.
Обізвавсь козак Павлюга — Гіркими сльозами:
Зібрав шляхту всю докупи
За нею полинув! «Бідна моя Україно,
Та й ну частовати.
Стоптана ляхами!
Символи твору

МІСЯЦЬ І ЗОРІ
НІЧ - джерело світла, надія на краще
-образ суспільного мороку

ЦІКАВО ЗНАТИ:
КРУКИ – На Україні місяць іноді називають
образ горя, лиха та смерті «козацьке сонце», це пояснюється
тим, що козакам часто
доводилось пересуватися, ходити
вночі, а іноді й воювати.
«Тарасова ніч». Літературний аналіз твору
Тема: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі
розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час повстання 1630 року, очоленого
гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).
Ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків;
засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його віри
християнської.
Рід: ліро-епос
Жанр: історична поема
Художні засоби:
Епітети: тії ночі кривавої, козацькії діти
Порівняння: кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.
Метафори: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море,
могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою; заплаче серденько
Гіпербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось.
«Іван Підкова»
Наприкінці 1839 року 25-річний Тарас Шевченко почав писати у Санкт-Петербурзі поему «Іван Підкова».
Поет бажав припасти до життєдайного джерела минувшини України, відшукати там приклади
нестримного прагнення волі, відваги, благородства, широти вчинків та думок. Шевченко, бажаючи
художньо проілюструвати це, звернувся до образу Івана Підкови.
Іван Підкова походив із роду молдавських господарів і, за деякими
свідченнями, був братом господаря Івони, вбитого турками за спробу
скинути турецьке ярмо.
На Запорожжі Іван Підкова з’явився після 1550 року, привівши із собою
на Січ цілий козацький полк – «людей правдиво отборних». Запорожці
охрестили його спочатку Волошином, як такого, що прибув з
Волощини, тобто з Румунії. А згодом – Підковою, через те, що, мав
рідкісну фізичну силу і надзвичайний зріст ( 2 м 29 см), і запросто ламав
руками підкови. Козацькі загони на чолі з Іваном Підковою завдали
поразок татарам під Очаковом, Кафою, Козловом. За часів
гетьманування Богдана Ружинського він уже мав репутацію хороброго
й тямущого у військових справах, і козаки наставили його полковником.
Тож коли по смерті Ружинського постало питання про обрання нового
гетьмана, козацьке коло гукнуло: «Підкову!».
«Іван Підкова». Літературний аналіз твору
Тема: зображення спогадів діда про героїчну минувшину рідного
краю, коли козаки на чолі з отаманом Іваном Підковою боролися з
турецькими загарбниками.
Ідея: возвеличення мужності, героїзму козаків та отамана Івана
Підкови, їх сили волі, братерської дружби, які так необхідні в
здобутті перемоги над ворогом.
Жанр: історична поема

Художні засоби:

рефрен: «Було колись…»;


метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, …
говорять», «лихо танцювало», «журба… кружала», «серце…
спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни
вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни
стали»;
епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»;
порівняння: «могили…, як гори», «хвилі, як ті гори».
Тарас Шевченко «Гайдамаки»
Тема гайдамацького руху наявна і у Шевченка. Зокрема 1841 року вийшла друком окремою
книжкою поема Тараса Шевченка «Гайдамаки». Гостро драматичним, навіть трагічним
життям у поемі живуть реальні історичні постаті, гайдамацькі ватажки Максим
Залізняк та Іван Ґонта, і поряд з ними - Ярема Галайда («вполовину видуманий»), його
кохана Оксана і «вільшанський титар правдивий».
Поема «Гайдамаки» складається з лірично-філософського вступу-присвяти, історичного
вступу («Інтродукція»), десяти розділів та епілогу. Важливе значення мають такі
складові частини твору, як «Передмова», жартівливе звернення до передплатників поеми
та «Примітки», складені самим Шевченком. Лірично-філософський вступ до поеми являє
собою авторські роздуми над швидкоплинністю життя, над нескінченними змінами в
природі і людському житті. У вступі до поеми автор визначив власні ідейно-естетичні
позиції як співець цілого народу та його представник. Основна частина поеми починається
«Інтродукцією», де автор дає оцінку національному, релігійному та класовому стану
тогочасної держави. «Інтродукція» є своєрідною експозицією сюжету поеми. У самому ж
творі простежуються дві сюжетні лінії: перша, основна, — змалювання підготовки та
перебігу повстання Коліївщина; друга — історія кохання.
Ви можете познайомитись з твором, прочитати або прослухати аудіокнигу поеми.
Сьогодні на уроці
я дізнався...

я пригадав..

я запам’ятав…

мене вразило…
Домашнє завдання
прочитати поему Тараса Шевченка «Сон» («У всякого своя доля…»,
вивчити уривок напам’ять

Київ-2021
Домашнє завдання
1. № 12 ст. 203 – письмово;
2. прочитати «Тарасова ніч», «Іван Підкова»

Київ-2021

You might also like