Professional Documents
Culture Documents
Шевченко навіки в
наших серцях
Підготувала
вчитель початкових класів
Осинівського ЗЗСО №1
І-ІІ ступенів
Корнієнко Ніна Григорівна
Навесні, коли тануть сніги
І на рясті заграє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуємо пам’ять
Шевченка
Тарас Григорович Шевченко –
великий український народний поет.
Життя нашого
генія таке дивне,
що слухаючи про
нього, можна
було б сказати,
що це якась
легенда, коли б
усе те не було
правдою
• Дата 9 березня
1814 року
пам`ятна в історії
української
літератури. Тоді,
темної ночі,
перед світанком,
у селі Моринцях ,
на
Звенигородщині , у
хаті кріпака
Григорія Шевченка
народився син –
Тарас Шевченко
Не називаю її раєм,
Тії хатиночки у гаї
Над чистим ставом край села.
Мене там мати повила
І, повиваючи, співала,
Свою нудьгу переливала
В свою дитину…В тім гаю,
У тій хатині, у раю
Я бачив пекло…Там неволя,
Робота тяжкая , ніколи
І помолитись не дають…
Так згадував Тарас Григорович
Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке
кріпацьке життя. Був він і пастухом, і
кухарчуком, і козачком , тобто слугою пана.
У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав
тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику
виповнилося 11 років, помер батько. І малий
Тарас пішов з дому …
Став малий Тарас школярем – попихачем у дяка. І хоча забаганки
п`яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю,
обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов
Граматику, Часословець і Псалтир.
А потім згадував у віршах:
Давно те діялось. Ще в школі
Таки в учителя – дяка
Гарненько вкраду п`ятака –
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге – та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І візерунками з квітками
Кругом листочки обведу
Та й списую Сковороду.
Коли Тарас був юнаком , довелося
йому бути слугою у пана
Енгельгарда. Пан знущався над ним і
над його талантом художника.
Ще з дитинства Т.Г.Шевченка
тягло до малювання… Чи крейдою,
чи вуглинкою змальовував усе, що
бачив. Та саме тут пощастило
Шевченкові – його талант замітили
видатні художники.
Т.Г.Шевченко перебував у кріпацькій
неволі. Художники зібрали 2500 крб. і
викупили його. Саме вони допомогли
Шевченкові звільнитися від
кріпацької неволі та відкрили перед
ним шлях до науки та мистецтва.
Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від
споглядання мук – усе це виливалося в
папері у хвилюючих поетичних рядках:
Відправили Т.Г.Шевченка на
заслання. Але ні цар, ні
жандарми не змогли заглушити
могутній голос поета, який
писав вірші.
Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47
років, із яких :
- 24 роки був у кріпацтві,
- 10 років мучився в
солдатській неволі на
засланні
і всього 13 років був
вільною людиною.
13 років волі…
У 1861 році на Україну страшним громом,
чорною хмарою печалі прилетіла сумна
звістка – у Петербурзі 10 березня перестало
битися серце великого поета.
Поховали Тараса Григоровича Шевченка в Україні
над Дніпром, поблизу Канева.
Ми шануємо пам’ять поета. Він є гордістю,
честю і славою. І нам потрібно знати його
твори , його життя. Ми називаємо його
Кобзарем. Так назвав поет книгу всього свого
життя – «Кобзар».
Пам’ять про Т.Г.Шевченка живе у серцях людських. Його іменем
названі вулиці, театри, школи. Пам`ятники Шевченку стоять у
багатьох містах України, у далекій Канаді, Угорщині, США,
Франції, Парагваї, Росії, Білорусі.
Пам`ятник Т.Г.Шевченко у Вашингтоні
І мене в сім`ї великій,
В сім`ї вольній, новій,
Не забудьте пом`янути
Незлим тихим словом