До Шевченківських днів

«Шевченко- геній народу і всього світу»

Ведучий . Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та

українці. І хто б ти не був, де б не жив, той, хто перечитає “Кобзаря”, не зможе уявити
своєї долі без Шевченка.

Ведучий . Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не
спиниться в дорозі до ідеалу – істинного братства між людьми і народами. Шевченко
належить до найулюбленіших поетів світу – від Біловежі(невеличке селище в
Польщі) до Гімалаїв(найвищі гори на Землі, розташовані в Південній Азії між
Тибетським нагір'ям на півночі та Індо-Гангською рівниною на півдні), від
Сицилії(найбільший острів у Середземному морі, область з особливим
статусом в Італії )до Японії.
Ведучий. Як досяг, чим завоював цю славу найбезправніший солдат Російської імперії —
найбільшої і найжахливішої в’язниці народів, яку тільки знала історія?
СЛОВОМ!

Ведучий. Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, доходити до найостаннішого кола

українського пекла, опускатися в огидні ями національного розбрату, малоросійського
плебейства, всього того, що доводиться викорчовувати і випалювати словом Шевченка.

Ведучий . Пізнавати Шевченка – це мучитися, страждати від того, що нашу предковічну

землю позбавили спокою сусіди-нероби. Пізнавати Шевченка – це терзатися думкою, що
міг би дати такий талановитий і працьовитий народ, якби був від запровадження
кириличного письма самостійним.

Ведучий .. Пізнавати Шевченка – це працювати до сьомого поту й наближатися до

торжества добра над злом, очиститися духовно й морально

Ведучий . Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в

собі та в дітях наших.
https://ukrreferat.com/chapters/scenariy/taras-shevchenko-provisnik-doli-ukraini-stsenarij.html

Іван Франко: Я, Іван Франко, український письменник. Я обожнюю

Шевченка. Він був сином мужика – і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком – і
став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні
шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під гнітом російської
солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій. 
Лхамсурен:
Я, Лхамсурен, сучасний монгольський поет. Великий Кобзар, який із титанічною силою
висловив віковічні думи й сподівання талановитого, красивого душею українського
народу, безмежно дорогий нам, монголам, волелюбною поезією, непохитною вірою в
сонячне майбутнє трудового народу. 

Юлія Віргінія: Я, Юлія Віргінія, німецький перекладач,

перекладала твори Шевченка німецькою мовою і вважаю, що Іван Котляревський підніс
українську мову до рівня літературної, а велика заслуга Тараса Шевченка в тому, що він
відкрив усю її велич і красу. Тарас Григорович врятував свій народ від загибелі і заклав
міцну основу для його славного культурного розвитку.
Значення поезії Шевченка – вічне. 

 Павло Тичина: Я, Павло Тичина, «Сьогодні думи Шевченка є

невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого
поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за
пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».

Альфред Курелла:
Я, Альфред Курелла, німецький письменник, стверджую, що Тарас Шевченко не має
собі рівних у світовій літературі. Жодна країна не дала такого поета, народного в
справжньому розумінні цього слова; поета, який так повно, так правдиво і так
безпосередньо передав настрої та думки широких мас поневоленого народу. Своєрідність
поета саме в тому, що він, будучи, дійсно, разом із простим народом, не поривав цього
зв'язку протягом всього свого життя, хоч досяг вершин наук того часу. 

Рокуел Кент:
Я, Рокуел Кент, американський художник і американець плоттю і кров'ю, але те, що
я бачив у творах Шевченка-художника, і те, що я знаю про нього як про поета, викликає
щире захоплення його талантом і творчістю. Я пишаюся цими творами, немовби я сам
українець. Ваш Шевченко – це мій Шевченко. Я люблю і ціную його.

Джон Ф. Кеннеді
 «Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого
українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру
не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу.
Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

Назим Хікмет: Я, Назим Хікмет, турецький письменник,

вважаю: до того часу, поки народи будуть воювати за свою національну незалежність і
демократичні права, вірші Шевченка читатимуться на різних мовах. Тарас Шевченко
надто могутній і величний у своїй самодостатності, щоб кожна пересічна людина могла
глибоко й проникливо осягнути весь обшир його творчості. Бо разом з літературною та
образотворчою спадщиною він залишив нам етнографічні, археографічні та історичні
праці в альбомах “Живописна Україна”, в “Археологічних нотатках-замальовках” як член
“Тимчасової Археографічної комісії для розгляду давніх актів, збирання і видання
історичних документальних матеріалів та дослідження археологічних пам’яток”,

Акакій Ростомович Церетелі : Я, Церетелі, грузинський поет. В

юнацькому моєму баченні я уявляв його велетнем, який був оточений ореолом слави, а
між іншим, переді мною стояв звичайний добродушний старець. І не дивлячись на вік,
Шевченко виглядав натомленим- натомленим від «дум» про Україну.
Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко.
Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником.

Олесь Гончаp
 «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу,
правдива і щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших
піснях,у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».
  «Світова слава Шевченкова зpостає й шиpиться pазом зі славою його наpоду, pазом
із зpостаннямpолі й пpестижу нової, вільної Укpаїни...»    
Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він
належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані
всього людства знаходять своє безсмертя.

Усі разом : «Шевченко, дійсно, є і буде генієм України і цілого світу!»

Учень
Залишим у спадок новим поколінням
Свої ідеали й свої устремління,
Могутню Вкраїну, в якій наша сила,
І геній Шевченка як нації крила.

Учень
Залишим і те, що душею народу
Зовуть недаремно від роду до роду,
 Як вищу красу і життєву основу,
Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.
Ведучий Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець,
якого доля обдарувала багатьма талантами. Значення його слова для нас особливе. Всіх
українців він гуртував, збирав докупи і єднав у один великий український народ.
Слова Шевченка поширювали серед мас безіменні самодіяльні митці і композитори-
професіонали. Наприклад, більше як 80 пісень на слова Шевченка належить М.В.
Лисенкові. Його традицію продовжили К. Стеценко, Я. Степовий, С. Людкевич та інші.

«Зоре моя вечірняя».

Зоре моя вечірняя, Як широка сокорина
Зійди над горою, Віти розпустила...
Поговорим тихесенько А над самою водою
В неволі з тобою. Верба похилилась;
Розкажи, як за горою Аж по воді розіслала
Сонечко сідає, Зеленії віти,
Як у Дніпра веселочка А на вітах гойдаються
Воду позичає. Нехрещені діти

https://youtu.be/Uu0srVK_D94

Ведучий І досі Тарас Шевченко закликає своїм словом любити рідний край,
брататися сильному зі слабшим, бути справедливим, чесним. Нас просто не
існує без Шевченка. У ньому вся наша історія, все наше буття.

Учень Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля.

Учень У росяні вінки заплетені суцвіття,

До ніг тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
Тебе своїм сучасником звемо.

Звучить пісня «У моїй країні зацвіте калина»

Нас вітер сильний не здолає, З Донбасу до Карпат лунає,
Мільйони з нами сильних рук, Віщує всім козацький дух.
З Дніпра нап'ється Україна, Благослови країну, Боже,
Свободи з материнських рук Нас кличе дух, козацький дух!
Обійме батько свого сина, І лине пісня моєї мами,
Бо з нами дух, свободи дух! З трипілля донесеться звук,
Приспів: Засяють в кожнім серці храми,
У моїй країні зацвіте калина Бо з нами дух, свободи дух
І хто силу має - до вершин зійде! Приспів: (5)
І розправить сокіл свої сильні крила, У моїй країні зацвіте калина
У стрімкім польоті волю він знайде! І хто силу має - до вершин зійде!
Щасливий той, хто переможе, І розправить сокіл свої сильні крила,
У кого є надійний друг, У стрімкім польоті волю він знайде!
Сценка
Козак. Здоров був, хлопче.
Тарас. А здорово, діду.
Козак. Ти хто такий хлопче?
Тарас. Я — Тарас, а по батькові Шевченком звуть.
Козак. А родина в тебе є?
Тарас. Я — сирота: ні батька, ні неньки не маю, а брати мої і сестри весь день
мусять працювати на панщині… Та знаю я від діда Івана, що не завжди мій рід
був у неволі... Знаю, що колись мої предки, славні козаки, у саму Візантію в
походи ходили, бідних бранців християнських з неволі визволяли. Славний був
колись козачий рід!
Козак. А де ти живеш, хлопче?
Тарас. У тому селі, що там унизу, в Кирилівці, що належить панові
Енгельгардові.
Козак. Та, значить, це твоя Батьківщина?
Тарас. Не тільки це село моя Батьківщина. Бо всі мої лани широкополі, і
Дніпро поміж зеленими берегами. Мій і Київ золотоверхий, і вся Україна —
прекрасна — уся моя!
Козак. Уся кажеш?
Тарас. Уся, бо я її люблю.
Козак. А що ти тут робиш?
Тарас. Ягнята стережу, та не свої. Але коли виросту, буду вірші-пісні писати
про давню славу, про волю козацьку. Буду картини малювати, змалюю всю
красу України, щоб усі знали, що кращої за неї нема в усьому світі!
Козак. Бачу, хлопче, ти той, кого я давненько шукаю. Шукаю я по всій нашій
землі хлопчину, що розбудить козацьку славну волю. І знайшов тебе, мій
сину... На тобі, дитино, золоте перо! Бо не шаблею будемо давню славу
будити, а оцим пером.

ВЕДУЧИЙ: Доля Тараса і доля України – невіддільні. Шевченко жив

Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і
визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи
віковічне прагнення українського народу до волі.

ВЕДУЧИЙ: «Кобзар» в нашій історії – це не просто книга, це сплав

непримиренності до катів і неприйняття духовного рабства. Вона призначена
«для пробудження усіх синів у всі століття», як сказав поет. Недарма її
називають українською Біблією, яка створює навколо себе таку духовність, в
якій мають виростати всі покоління народу. Сам народ визнав «Кобзаря»
своєю безсмертною книгою. У творах поета переплелися долі кріпачок з долею
неньки – України, боротьба гайдамаків та козаків з боротьбою народу за щастя
і волю. Духовну велич і красу Кобзар підніс на найвищу височінь, чим
збагатив увесь світ.

Ведучий . І тепер, у вільній і незалежній Україні, ми можемо припадати до

цілющих, незамулених Шевченкових джерел, до його вічно живого слова, над
яким не зависає чорна тінь потрошителів з таємними інструкціями.

Учень
Народе мій, для всіх завжди відкритий,
Не вір, що воля з’явиться сама,
Не дай себе підступно обдурити —
Мовляв, дороги іншої нема.

Учень
Як знов іти до старшого нам брата
Просить своє… Й на світ весь працювать,
Не дай себе до нитки обібрати,
Зумів же вічні пута розірвать…

Учень
Народе мій, великий український,
Як буде в тебе воленька свята,
То й буде коровай, і мед по вінця,
Не зразу, та на вічнії літа.
Читать далее: https://ukrreferat.com/chapters/scenariy/taras-shevchenko-provisnik-
doli-ukraini-stsenarij.html

Ведучий Не для любові –для боротьби, не для родини –для вітчизни: саме в
цьому можна вбачати Господнє призначення поета. Тарасова муза роздирала
заслону народного життя ...цей світильник горить нетлінним вогнем –вогнем
Прометея. Доля переслідувала його в житті , та не зуміла перетворити золото
його душі в іржу, а його любов до людей -у ненависть і погорду. Доля не
шкодувала йому страждань, але й не пожаліла творчих втіх, що б’ють із
здорового джерела життя

Ведучий Поет усім серцем вболівав за простих людей і Україну. Глибоких

сердечних ран і переживань завдали Шевченкові кривди, заподіяні Україні не
чужими людьми, а своїми «рідними» правителями, вельможами. Кобзар
бідкається і гірко визнає національний розбрат серед українців та охолодження
національної душі.

Ведучий Безперечно, Шевченко -духовний символ України, наш великий

сучасник. До нових і нових поколінь він приходить разом із усвідомленням
ними дійсності. Із дитячих літ, неначе святе писання, убираємо ми в душу його
полум'яні пророчі рядки. Великий Кобзар і сьогодні незримо присутній у
нашому житті, звертається до нас усіх зі своїми безсмертними думами.

Ведучий: Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не

зуміла перетворити золота його душі на ржу, ані його любові до людей на
ненависть і погорду, а віру в Бога – на зневіру і песимізм.

Ведучий: Доля не шкодувала йому страждань. Ось такий був і є для нас,
українців, Тарас Шевченко.
Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й
незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Учень
Шевченко - наш. Він для усіх століть,
Він - як Ісус Христос для України .
Візьміть його вогню, хоч крихітку візьміть,
І з цим вогнем виходьте із руїни.

Учень
І стане вам певніше на душі,
Засвітиться вона душею в храмі.
Його слова - освячені ножі,
Вони болять народові, як рани.
 
Учень
Шевченків біль. Він протинає нас.
І гнівом вибухає в кожнім слові.
І крізь віки іде сумний Тарас
Предтечею в терновому вінкові.

Учень
Вдивляючись в поетову судьбу
Із кожним роком глибше і пильніше,
 Я думаю : а що, коли б він був
Всього лише художником, не більше?

Учень
Домалювався б і до нагород,
До визнання, бо ж хист мав величезний.
Але ж за ним стояв його народ.
Німі раби стояли за Шевченком.
Учень
За них сказав. За нас усіх сказав.
Сказав за всі прийдешні покоління.
Його свята апостольська сльоза
Пропалює чорнобильське каміння.

Учень
Якби мовчав... Та не гнівив...
Та малював… То мав би й нагороди...
То був би тільки дзеркалом доби,
А став душею рідного народу.
 
Ведучий: Актуальність Шевченка не в тому, що він порушив великі й
вічні питання або дав нам відповідь на них. Кожне покоління має самостійно
шукати відповіді на питання, поставлені часом.

Ведучий: Сьогодні ми повертаємось обличчям до загальнолюдських

цінностей, а отже, й до Шевченка. Він приходить у наш день. Але ми повинні
йти в його час. Лише так між нами і ним глибшатиме взаєморозуміння.

Заспіваймо пісню за Україну

Ми ніколи не зречемося Рідної землі!

Рідної мови! І борітеся - поборите
Ми ніколи не зречемося Будь-які змови!
І борітеся -
Поборите все, що у злі!
Приспів:
Заспіваймо пісню за Україну!
За її незалежність, за волю її!
Заспіваймо пісню за Україну,
Бо потрібна допомога
Моїй рідній землі!
Ми піднімемо наш прапор
Знову і знову!
Слава рідній Україні,
Слава рідній землі!
І борітеся - поборите
Будь-які змови!
І борітеся -
Поборите все, що у злі!
Приспів. (2)