Краматорська спеціальна загальноосвітня

школа-інтернат І-ІІ ступенів № 18

Донецької обласної ради

Сценарій
літературно-музичного свята до дня народження Лесі Українки
ЇЇ ЖИТТЯ - СОНЯЧНИЙ ПРОМІНЬ

Розробила творча група вчителів української мови та літератури

Лінник Олена Володимирівна( вища кваліфікаційна категорія)
Коноваленко Микола Іванович( перша кваліфікаційна категорія)

2018 р.
Мета: створення умов для духовно-культурного розвитку дітей з
особливими потребами через збереження та пропаганду національних
традицій, формування установок щодо їх збереження та примноження,
розвиток духовно-моральних якостей особистості , розвиток почуття
патріотизму, національної гордості за мову, за тих, хто передав нам у спадок
цей неоціненний скарб , збагачення знань учнів про Лесю Українку,
створення умови для цілісного уявлення про неї не тільки як про митця,
громадянина, але й як про жінку, що сподівалася на звичайне людське
щастя, виховування любові до рідної мови, бажання досконало її знати.

Задачі:
 підняття престижу української мови та культури;
 орієнтація учнів на пріоритет духовно-моральних цінностей ;
 формування емоційно-самобутнього україномовного простору,який
забезпечуватиме прилучення школярів до мовного дивосвіту ,до глобальних
знань про рідну мову;
 вироблення в учнів комунікативних компетенцій ;
 формування у дітей патріотичних почуттів, особистісних рис
громадянина своєї країни шляхом сумісної творчої діяльності;
 виявлення українського менталітету,способу самоусвідомлення і
самоіндетифікації ,сприйняття української мови як коду праісторичної
пам’яті;
 утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і
загальнолюдських цінностей.
 розвиток та реалізації творчих, інтелектуальних та духовних інтересів
кожної дитини через залучення її в світ українського мистецтва.
 Обладнання : вислови про мову, плакати, малюнки, присвячені рідній
мові, стенд «Леся Українка – геніальна донька українського народу»,
декорації для інсценізації поезії, гуморесок, віршів про мову, уривка
з «Лісової пісні» та драми « Касандра », мультимедійна дошка.
Виховний захід присвячено геніальній українській письменниці Лесі
Українці. Поезія Лариси Косач - потужна складова духовної скарбниці
українського народу та світової літератури. Діапазон її творчої спадщини
надзвичайно широкий, адже в ній роздуми про сенс життя і призначення
людини ,мрії про світлу будущину ,боротьбу проти духовного рабства і
байдужості,місію митця і мистецтва.
В епіцентрі поетичного світу-доля України.
Літературно - музичне свято – це спроба відтворити гаму душевних
переживань, духовних та творчих пошуків лесі Українки, формування у дітей
з особливими потребами патріотичних почуттів, утвердження в свідомості і
почуттях вихованців патріотичних цінностей,переконань і поваги до
культурного та історичного минулого України.

На сцену виходять ведучий та ведуча в українських костюмах.

Звучать мотиви українських пісень.
Святково прибрана зала.
Слайд №1. (Український пейзаж)
Ведуча.
Кожен край народжує свого Поета, сподіваючись виявити себе через
його слово. 146років тому на вкраїнському небосхилі спалахнула нова
яскрава зірка з доти нікому невідомим іменем. (вчитель запалює свічку)
Слайд №2 (Портрет Лесі Українки, вінок із польових квітів).
Ведуча.

ЇЇ життя – целегендарний подвиг жінки ,яка втілює в собі силу і

мудрість, талант і щиру душу.
Учень.
Ти себе Українкою звала.
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя!

Ведучий

Зацвіла твоя творчість барвами-

Промінь світла для всіх людей.

Стала зіркою ти провідною,

Ясной владаркой темних ночей.

Ми сьогодні з вами поведемо мову

Про чудову жінку, всім людям відому.
Оце перед вами, у квітах барвінку,
Наша поетеса ― Леся Українка.

Слайд №3( Фото маленької Лесі з грабельками)

Ведуча
25 лютого 1871 рік.
В Новоград-Волинському Леся народилася.
У сім’ї великій гралася, любилася,
У Олени Пчілки матері-письменниці
Розуму навчалась маленька бешкетниця.
У чотири рочки книжки вже читала,
Слайд №4 (Фортепіано Лесі Українки)

А у п’ять годочків на фортеп’яно грала.

 Грала собі, грала, музику складала,
А на своїм городі квіти доглядала.
З братиком Михайлом була нерозлучна
Звали Мишолосієй їх за те так влучно.
Слайд №5 (Фото Лесі з братиком Михайлом)
Що ж іще сказати, була, як всі діти,
Тільки працьовита і талановита.

Вже у дев’ять років Леся написала свій перший вірш «Надія»,

який присвятила своїй тітці Елі, що перебувала на засланні.
Вірш виконує дівчинка ( вона в образі маленької Лесі).
Нідолі, ніволі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянуть іще раз на рідну країну,

Поглянути ще раз на синій Дніпро, –

Там жити чи вмерти, мені все одно,
Поглянуть іще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Слайд №6 (Інтер’єр кімнати Л.Українки в Колодяжному)

Сценка
Мати Лесі: Моя донечко, які гарні вірші!
Леся: Мамо, підкажи, який псевдонім мені краще обрати? Адже ти
письменниця, усе знаєш.
Мати Лесі: Ларисо,ми всі звикли ласкаво називати тебе Лесею.
Леся: Так, мамо.
Мати Лесі: А чудові вірші твої написані українською мовою. Тож добре буде
— Леся Українка.
Ведучий.
Тепер письменницю Лесю Українку знає весь світ. Багато творів написала
вона для дорослих. Але не забула й за дітей, бо дуже любила їх. Один із
віршів, написаний у дитинстві, називається «Конвалія».
Слайд №7 ( Квітка конвалія)
Конвалія ( Інсценізація учнів молодших класів)
Росла в гаю конвалія
Під дубом високим,
Захищалась від негоди
Під віттям широким.
Та недовго навтішалась
Конвалія біла, –
І їй рука чоловіча
Віку вкоротила.
Ой понесли конвалію
Увисоку залу,
Понесла її з собою
Панночка до балу.
Ой на балі веселая
Музиченька грає,
Конвалії та музика
Бідне серце крає.
То ж панночка в веселому
Вальсі закрутилась,
А в конвалії головка
Пов’яла, схилилась.
Промовила конвалія:
Прощай, гаю милий!
І ти, дубе мій високий,
Друже мій єдиний!
Та й замовкла. Байдужою
Панночка рукою
Тую квіточку зів’ялу
Кинула додолу.

Ведучий
З цього часу і до кінця життя поезія, слово, пісня стали її призначенням,
сенсом її життя.
Contraspemspero! (Відеоряд )
Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминутьмолодіїліта?

Ні, я хочу крізьсльозисміятись,

Серед лиха співатипісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Гетьдумисумні!

Я на вбогімсумнімперелозі
Буду сіятьбарвистіквітки,
Буду сіятьквітки на морозі,
Буду лить на них сльозигіркі.

І відсліз тих гарячихрозтане

Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.

Я на гору крутукрем’яную
 Буду каміньважкийпідіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду піснювеселуспівать.

В довгу, темную нічкуневидну

Не стулюні на хвильку очей,
Все шукатимузіркупровідну,
Яснувладаркутемних ночей.

Так! я буду крізьсльозисміятись,

Серед лиха співатипісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

Ведучий.
Як і кожна молода дівчина, Леся мріяла не тільки про вірші, але й про
особисте щастя. Кохання прийшло до неї в 26 років.
Учениця.
Цією людиною для Лесі став Сергій Мержинський , але на жаль , не
судилося.
Ведуча.
Він довго хворів і на руках Лесі помер. І наче крик душі, наче жахливий
болісний стогін звучить її поема «Одержима», яку Леся написала за одну ніч.
Слайд №8 ( Зображення Ісуса Христа, розіп’ятого на хресті )

Міріам ( Монолог у виконанні учениці старшого

класу)
Він їм простив. Він їм усім простив.
Вони те чули і навіки вічні
його слова потіхою їм будуть.
А тільки я не прощена зосталась,
бо я не можу їм простить за нього.
Я всіх і все ненавиджу за нього:
і ворогів, і друзів, і юрбу,
отой народ безглуздий, щокричав:
«Розпни його, розпни !» – і той закон
людський, що допустив невинно згинуть,
і той закон небесний, що за rpix
безумних поколінні ввимагає
страждання, крові й смерті соромної
того, хто всіх любив і всім прощав.
Тут завтра прийдуть ті прихильні друзі,
Що тричі одрікалися від нього,
і та родина, що ніколи в ньому
не бачила пророка;
Ох, як би я тепер хотіла кинуть
отрутними словами їм в обличчя,
немов гарячим приском! Хай би очі
їм випекло, т іочі безсоромні,
що сміли тут дивитися на муку
того, чийого всі не варті і мізинця!
Я б мусила мовчати, бо ненависть
не має голосу на поминках того,
хто всіх любив і всіх прощав… Ой горе!
В той час, як всі громадою зберуться
згадать того, кого я так любила,
я буду всім чужа і одинока,
не признана ніким, бо сам Месія
не признавав мене… О сине Божий!
 Нехай в моїм житті все, все неправда,
та вір мені, що я тебе любила.
Чи ти гадав, – я не зреклась себе?
Зреклась! я прокляла себе і душу,
ту душу, що не хтів прийнять Месія
собі на жертву. Де ж ще більше горе,
як не могти віддать за друга душу?..
ІІ Ведуча.

Але смерть коханого не змогла зупинити таланту поетеси. Вона

змогла знайти в собі сили ,щоб боротися з хворобою і прожити це коротке
життя яскраво і повноцінно. Яка сила духу…Розпач, біль розриває серце ,але
ні скарг,ні сліз немає…Все залишається в ній…І тільки білі листочки паперу
чують її сумний шепіт спраглих вуст.

Ведучий. З-під пера Лесі Українки народжується психологічна драма

«Кассандра», що стала світовою перлиною, уривок з якої ми вам зараз
пропонуємо

( З міфології:

ЗакоханийуКассандру Аполлон наділивїї даром пророцтва, але коли

вона зневажилалюбов бога, вінзробив так, щоїїпророкуваннямніхто не вірив.

Слайд №9 ( Храм Афіни – Палади)

Уривок із драми «Кассандра»

(Інсценізація учнів старших класів)

Поліксена
(у біломуубранні, червоністрічки й червоніквітки з
гранати в косах)
Кассандро, рідна, ти не знаєш, люба,
яка щаслива я! Якийвродливий
мійАхіллес, мій наречений!

Кассандра
Пробачмені, сестричко, я не можу
тепер з тобою говорити. Бачиш,
тепер пишу я книгу, на розмові
я мушу бути з яснокудрим богом.

Поліксена
Негарнозаздритисестрі, Кассандро,
не винна я, щоАхіллес мене,
а не тебе з усіхцарівенвибрав,
не дівчина ж бо мужа вибирає,
а вінїї.

Кассандра
Ні, Поліксено, я тобі не заздрю!
(Заслоняєлицепокривалом.)

Поліксена

(Сідає на низенькийослінчикбілянігКассандри.)
Сестричко, розчешименіволосся.
Мені казала матирозчесатись,
та бачиш, як заплуталосьвоно,
та ще тут сіквіткиніяк не вийму.
(Виймає з-за пояса золотийгребінець і
маленькекруглесвічадо.)
Ось маєшгребінець.
 (ПодаєгребінецьКассандрі, тая береслухняно,
починаєрозв’язуватистрічки, вийматиквітки з
волосся. Поліксена дивиться в свічадо.)

Кассандра
(шепоче)
Яка хороша
моя сестричка! Заздрісні боги
собінайкраще в жертву вибирають.
О, краще б я тепер мечем жертовним
життяїїперетяла, от зараз,
поки вона ще горя не зазнала!

Поліксена
(бачить в свічадіочіКассандри)
Кассандро, я боюсь твоїх очей!
Чого так дивишся? Щотишепочеш?

Кассандра
Нічого, ні, нічого. Ти казала,
що хвора я. Так, може, се і правда,
я, певне, хвора, не вважай на мене.

Андромаха
(вбігає)
Чиви те чули, сестри?
Мій Гектор, кажуть, заколов Патрокла.
Се жАхіллесПатрокламав за друга
найпершого…

Кассандра
Ой горе! кров і помста!
 Оцетвійшлюб, нещаснаПоліксено!
( сильно смикає за волосся
Поліксену)

Андромаха
Безумна, щотиробиш?

Кассандра
Ox, Поліксено,
я завжди чую горе, бачу горе,
а показать не вмію.
Ох, якбитількиможна,
то я б сама те горе одвернула!

Поліксена
Та йодвернула б, якбитисьогодні
сказала Гектору: не йди на бій.

Андромаха
Вже ж тице знала, – чом же не сказала?

Кассандра
Хочби й сказала, – хто б меніповірив?

Андромаха
Та як же й вірити, коли тизавжди
не в пору й недоладнопророкуєш?

Поліксена
Віщуєш горе завжди, а чому
й від кого прийде горе, не говориш.

Кассандра
Бо я того не знаю, Поліксено.
 Андромаха
То як ми можем вірити словам?

Кассандра
То не слова, я все те бачу, сестри,
що говорю. Я бачу: Троя гине.

Андромаха
Боги всесильні, одберітьїймову!
Слайд №10 ( Зображення руїн Давньої Греції)
Ведуча
Як я люблю оцігодинипраціі,
Коли усенавколозатиха.
Годинийдуть,кудивониспішаться?
...А в думці,мовтривога,промайнуть
в дитячихлітахчутіїлегенди
про «перелесника» …
Відеоряд №2. ( Уривки з фільму «Лісова пісня» 1961 року)
Ведучий. Протягом 12 днів Леся написала драму-феєрію «Лісова пісня», яку
залюбки ставлять у театрах і зараз. За мотивами цієї казки знято 2 кінофільми, а в
минулому році в США ще вийшла комп’ютерна гра « Forestsong »
Передісторія
( Лісова русалка Мавка закохується в хлопця Лукаша, який теж в неї закохується,
але під тиском матусі сватається до Килини, ти самим зраджуючи Мавці. Мавка
сидить біля річки і переживає зраду.)
Відеоряд 3( Природа, ліс, звуки природи)

Сценка з драми-феєрії « Лісова пісня »

(Інсценізація учнів старших класів)

Р у с а л к а(підпливає до берега і заглядає до Мавки,

здивована і цікава)
Типлачеш. Мавко?
Мавка
Тихібаніколи
не плакала, Русалонько?
Русалка
0, я!
Як я заплачу на малу хвилинку,
то муситьхтосьсміятися до смерті!
Мавка
Русалко! тиніколи не кохала...
Русалка
Я не кохала? НІ, то тизабула,
яке повинно бутькоханнясправжнє!
Кохання — як вода, — плавке та бистре,
рве, грає,пестить, затягає й топить.

ЗлісувибігаєПерелесник.М а в к
аЗновти?(Наміряєтьсявтікати)

Перелесник

Слухай, Мавко,
давай лишпобратаємось.

Дай руку. Поглянь, як там літаєпавутиння,

кружляє і вирує у повітрі...
Отак і ми...
(Раптомпориваєїї в танець).
Так от і ми
кинемось, ринемось
в коло сами!
Зоріпречисті,
іскризлотисті,
ясні та краснівогніпроменисті,
все, щоблискуче, —
все те летюче,
все безупинногорухужагуче!

М а в к аГоді!.. ой годі!..пусти мене... Млію... вмираю.

(Голова їїпадаєйому на плече, руки опускаються, вінмчитьїї в танціомлілу).
Раптом з-підземліз'являєтьсятемне, широке, страшнеМарище.
Марище
Віддайменімоє. Пусти її.
Перелесник
(спиняється і випускаєМавку з рук, вона безвладноспускається на траву)
Хтотитакий?
Марище
Чити мене не знаєш? —
"Той, що в скалісидить".

(Перелесникздригнувся, прудкимрухомкинувсягеть і зник

у лісі. Мавка очутилась, звеласятрохи, широко розкрилаочі і з жахом
дивиться на Мару, щопростягає руки взятиїї.)
Мавка
Ні, я не хочу!
Не хочу я до тебе! Я жива!
"Т о й, щ о в с к а л і с и д и т ь"
Я поведу тебе в далекий край,
незнаний край, де тихі, темні води
спокійносплять, як мертві, тьмяніочі.
Тебе візьму я. Ти туди належиш:
ти бліднеш від огню, від руху млієш,
для тебе щастя — тінь, ти нежива.
Мавка
(встає)
Ні! я жива! Я буду вічножити!
Я в серці маю те, що не вмирає.М а р и щ е
Почімтизнаєш те?
Мавка
По тім, що муку
свою люблю і їй даю життя.(Марище відступається,ховається)
Будутьприходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугунестимутьмені,
їмпромовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них .Я їмтодіпроспіваю
все, що колись ти для мене співав,
мріїзбираючи в гаю...
Грай же, коханий, благаю!

Танок у виконанні учнів молодших класів під пісню

Н.Матвієнко «Квітка»
Ведучий. Леся Українка не булазвичайноюжінкою і розумілаце сама,
віддавючиперевагу не особистому, а довгимгодинитворчості,
даруючинаступнимпоколіннямгеніальні твори, відзнайомства з
якимикожначутливалюдинаотримуєестетичнунасолоду.Якось словами Мавки
з « Лісовоїпісні»
вона сказала пророчі слова: « Я збагнула, щозабуття не судженомені»
Ведуча.
Ні, я жива, я буду вічно жити.
Я в серці маю те, що не вмирає!

Інші будуть співці по мені,

Інші будуть лунати пісні,
Вільні, гучні, одважні та горді,
Поєднаються в яснім акорді
І полинуть в оті небеса,
Де сіяє одвічна краса,
Там на їх обізветься луною
Пісня та, що не згине зо мною.

Пісня «Хотіла б я піснею стати» ( Фонограма Ольги Юнакової) у

виконанні учениць старших класів.

Хотіла б я піснею стати

У сююхвилинуясну,
Щобвільно по світілітати,
Щобвітеррозносив луну.

Щобгеть аж підясніїзорі
Полинутиспівомдзвінким,
Упасти на хвиліпрозорі,
Буяти над морем хибким.

Лунали б тодімоїмрії
І щастямоєтаємне,
Ясніші, ніжзоріяснії,
Гучніші, ніж море гучне.

(Вихід всіх учасників заходу.)