Райнер Марія Рільке.

Життєвий і творчий шлях.

Провідні мотиви лірики поета. Рільке і Україна

Рільке був одним із перших великих західно -

європейських поетів, що виявили інтерес до
мистецтва, природи, людей, народної творчості
України, посилено вивчав їх, прагнув пропагувати в
Німеччині"
Д.Наливайко.
Поезія ХХ століття
 Райнер Марія Рільке -
видатний австрійський поет.

Хто ж ти, Райнер? Не

німець – хоча ціла
«Німеччина». Не чех, хоча
народився в Чехії, не
австрієць, тому що
Австрія була, а ти –
будеш!»
М.Цвєтаєва
Національний колорит літературного
твору

 Національне в літературі – відображення історії життя,

природи, побуту, культури, звичаїв, рис національного
характеру і мови певного народу.
 Національний колорит літературного твору – це
передача письменником не лише зовнішніх ознак
народу(житло, звичаї, одяг та ін.), а й особливостей
його духу, свідомості, особливостей «народної душі».
 Українські перекладачі поезії
Рільке

 Істинні митці зажди відчувають справжню красу. Тому українською

мовою Рільке перекладали кращі майстри. Твори Рільке перекладали
українською мовою М. Зеров, М.Лукаш, О. Луцький, Ю. Клен, М.Орест,
О. Зуєвський, М. Бажан, Д. Павличко, В.Стус, М. Фішбейн, Б.-І. Антонич
та інші. Про Рільке й Україну писали Євген Пеленський (1935) й Олекса
Ізарський (1952)

Д.Павличко М.Бажан
М.Лукаш
 Р.Рільке і В.Стус
 В.Стус перекладав поезії Рільке,перебуваючи за гратами. Переклади В.Стуса
з Рільке посідають у томі його перекладів лише 70 сторінок. За звичайними
мірками це не так уже й багато. Та за мірками життя Стуса – це
перекладацький подвиг.
Перекласти Рільке означало зрозуміти самодостатність, незнищенність кожної
особистості. Обіпертися на його духовний досвід – означає виплекати собі
невмирущість власного народу. Чи не тому прихилився у важку хвилину до
його поезії В.Стус, який твердив: “Я є вільний – і тому Україна є вільною, бо
вона в мені…”
 «Перекладати Рільке дуже важко. Його поезії можуть
трансформуватися тільки в дуже розвинені мови. Крім
того, тема віршів поета кристалізується і змістовно,
і ритмічно, і інтонаційно, і навіть фонічно…
Перекладаючи Рільке, мусиш гірко усвідомлювати, як
багато губиться з його мудрості, з його доброти й
ніжної людяності, з його природної граційності. Але в
цій гіркоті завжди підтримує високе поетове почуття
упокорення»
 ВИСЛОВЛЮВАННЯ Р.М. РІЛЬКЕ ПРО УКРАЇНУ

Україно, Україно,

.
Ти вічно в пам'яті моїй ,в житті моїм

“…саме вона – Україна , обдарувала

мене почуттям братерського

.
зв'язку з людьми”.

З листа до матері:“…Край чудової

України – моя духовна
.

батьківщина”
Лірика Рільке
Періоди творчості Рільке

І-празький ІІ-роки подорожей ІІІ-”поет високої

1894-1897 1898-1918 самотності”
“Проба пера” Становлення поета 1919-1926
Творча зрілість

Зб. ”Життя і пісні ” “Книга годин” “Дуїнянські елегії”

“Подорожник” “Книга прощ” “Сонети до Орфея”
“Вінчаний піснями” “Нові вірші”
“Свят-вечір”
“Мені на свято”
Сонети до Орфея
Про історію створення циклу.
Збірку Рільке присвятив Вєрі Оукама-
Кнооп (1900-1919), юній талановитій
танцівниці, яка померла від лейкемії
 Компаративний аналіз перекладів вірша
Ось дерево звелось
Ось дерево звелось. О виростання!
О спів Орфея! Співу повен слух.
І змовкло все, та плине крізь мовчання
Новий початок, знак новий і рух.
Виходять звірі з лісової тиші,
покинувши кубельця чи барліг;
вони, либонь, зробилися тихіші
не з остраху, не з хитрощів своїх,
а з прислухання. Рев, скавчання, гам
змаліли в їх серцях. Їм за пристанок
недавно ще була маленька хижа,
де крилася жадливість їхня хижа
і де при вході аж хитався ґанок, —
там ти воздвиг в їх прислуханні храм.
Переклад М. Бажана
Там дерево росло. О нарастанье!
Орфей поет! О дерево в ушах!
Всё замерло. Но даже в том молчанье
внимала шагу нового душа.
Из нор и логов звери выползали,
и расступился лес, прозрачным стал.
На этот раз ползти тайком средь трав
не хитрость и не страх их заставляли,
но только слух. Рычанье, рев и крик
притихли в их сердцах. И там, где был
шалаш глухой и бесприютный,
убежище из нужд сиюминутных ,
со входом, чей косяк дрожал от
крика,
в дремучем слухе храм ты им воздвиг.
Перевод С.Таран
 «Осінній день»

Вже збігло літо. Господи, твори:

тепер затінюй соняшний годинник
і на долини напусти вітри.
Ще подаруй для літа кілька днів,
нехай останній плід іще дозріє
і виповниться соком. Заяріє
останнім хмелем в ярому вині.
Та вже бездомний хати не зведе,
самотній – весь свій вік самотнім буде,
безсонний – слатиме листи між люди
і неспокійно сновигати десь
алеями, де шерех листя всюди.
Переклад В.Стуса
Інформаційне гроно
 Провідні мотиви творчості
Рільке
 призначення поета у суспільстві;
 тема Бога та релігійних пошуків;
 українська тематика, патріотизм народу;
 антична спадщина;
 мотив самотності
 заглибленість у філософські проблеми
 нероздільна єдність митця і його
творчості;
 його поезія — високий взірець
модерністської філософської лірики ХХ ст.
Австрієць Рільке зміг поріднитися душею з українським
народом. Його не влаштовував прагматизм Європи, він тяжів
до духовного єства українців, і говорив, що прийде час,
і з України почнеться відродження духовності.