Professional Documents
Culture Documents
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.
Шедеври європейської лірики першої половини ХХ ст.
Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.
Обладнання: портрет Райнера Марії Рільке, видання його творів, навчальні таблиці,
мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Бесіда
♦ Що, на вашу думку, змусило поетів шукати нові поетичні форми для творів?
♦ Як ви вважаєте, наскільки важлива форма художніх творів для втілення певних поглядів,
спостережень, світовідчуття?
1. Слово вчителя
2. Робота з підручником
♦ Опрацюйте теоретичний матеріал підручника та складіть таблицю «Періоди творчості
Райнера Марії Рільке».
Очікуваний результат
— Рільке відвідав Україну 1899-го й 1900 р. Провів приблизно два тижні у Києві,
подорожував селами й містами України, зустрічався з художником І. Рєпіним і знавцем
рідної літератури професором М. Стороженком. Рільке не тільки читав твори Шевченка, а
й відвідав його могилу в Каневі під час другої подорожі. У Києві, Харкові й Полтаві поет
мав змогу познайомитися з українською культурою. Сильні враження залишились у нього
від Києво-Печерської лаври, української природи, особливо від величних степів Україна
навіяла йому багато віршів «Книги годин», серед яких поезії «У цьому селі стоїть
останній дім...», «Карл XII, король шведський, їде степами України» тощо.
Рільке написав також два оповідання з українського побуту — «Як старий Тимофій
умирав з піснею», «Пісня про правду» (1900). Твори поета перекладали українською
мовою М. Зеров, М. Лукаш, М. Йогансен, Юрій Клен, Р. Курінна, М. Бажан, Д. Павличко,
В. Стус та ін. Окрема збірка перекладів Р. Кравціва має назву «Речі й образи» (1947).
5. Лекція вчителя
Рільке підходить до Орфеєвої теми з принципово іншої позиції: він утверджує нове, що
настає владно і непереборно. Співець Орфей за давньогрецьких часів персоніфікував
чарівну владу мистецтва над світом, у поетичному світі P. Рільке став значною постаттю
процесу оновлення й одухотворення світу:
а з прислухання . <...>
<...>
До нового потрібно прислухатися. І тоді з’явиться новий храм, храм у душі людини. Саме
тому він вічний. Щезають безвихідь і трагізм, натомість з’являється інший Орфей:
змужнілий, мудрий, сповнений життя і добра. Так, він побував у Аїді, він бачив підземний
світ, пізнав значення коріння для дерева, що здіймається вгору. А це означає — щоб
кроною своєю дерево тягнулося до сонця, воно повинно мати міцне коріння так у
традиційний міф про Орфея введено нові, філософські мотиви: поєднання космічного і
земного, Усесвіту загалом, у якому не останнє місце посідає мистецтво.
V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Порівняльна робота
1. Бесіда
2. Рефлексія
ДОДАТОК ДО УРОКУ 13
Матеріали для вчителя. Один із найвідоміших віршів Рільке — «Згаси мій зір...» (1897).
Поезія ввійшла до циклу «Книга прощі» зі збірки «Книги годин», над якою поет працював
у 1899-1903 рр. В її основі — враження від перебування Рільке у Києві. Провідним у поезії
став мотив органічного злиття поета із Космосом, стихіями природи, що творять життя.
Автор натякав на те, що коли в людини забрати слух та зір, відчуття та почуття,
переживання та думки, зрештою, і саму плоть, то те, що залишиться, буде Бог, Єдине. Бог
у поезії Рільке — це не надприродне начало, що перебуває по той бік простору й часу, а
сила, що існує всередині всіх речей матеріального світу. Це сама стихія буття у її
одвічному становленні. «Найтихіший», «найглибший», «мовчазний», «боязкий» — такими
епітетами характеризує його поет Цей Бог існує у темряві (у християнській традиції його
асоціюють зі світлом) — там, де коріння світового дерева. Він дає соки буття, якими
наповнюються гілки й листя цього дерева. Отже, поняття Бог означає невичерпні творчі
сили життя, які Рільке згодом ототожнюватиме із землею та природою. Вірш написано у
формі звернення до Бога, але, на думку коханої поета, письменниці й філософа Луїзи
Саломе, адресовано саме їй.
В основі твору «Орфей, Еврідіка, Гермес» (1904) — відомий міф про те, як Орфей
намагався визволити з царства мертвих свою дружину Еврідіку. Зачарований дивовижною
грою Орфея, Аїд обіцяє повернути Еврідіку на землю, але за однієї умови: дорогою Орфей
не має дивитися на дружину, яка йтиме позаду Орфей не витримує й озирається — і
втрачає Еврідіку назавжди.
<...>