Райнер Марія Рільке «Згаси мій зір...

», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до

Орфея» (огляд). Філософський характер та художня довершеність лірики поета
Шедеври європейської лірики першої половини XX ст. - Австрія

Мета — формувати компетентності:

■ предметні (поглиблені знання про модерністську літературу; знання про життя та

творчість Райнера Марії Рільке; читацьку активність);

■ ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності; комунікативні: навички

спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок оточуючих; інформаційні:
уміння самостійно знаходити потрібну інформацію та презентувати її; громадянські:
любов до рідної землі; загальнокультурні: прагнення літературної освіти; естетичний
смак; світогляд).

Тип уроку: урок здобуття нових знань і формування на цій основі вмінь та навичок.

Обладнання: портрет Райнера Марії Рільке, видання його творів, навчальні таблиці,
мультимедійна презентація за темою уроку, медіазасоби.

Перебіг уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Дайте визначення поняття модернізм. Назвіть його складові.

♦ Що, на вашу думку, змусило поетів шукати нові поетичні форми для творів?

♦ Як ви вважаєте, наскільки важлива форма художніх творів для втілення певних поглядів,
спостережень, світовідчуття?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

— Австрійська література — самобутнє мистецьке явище в історії європейської культури.

Вона стала своєрідним синтезом німецької, угорської, італійської та польської літератур,
також зазнала впливу культури українців Галичини. Вагомий внесок у розвиток
національної літератури зробив Райнер Марія Рільке — австрійський поет, який, як і
Франц Кафка, народився в Чехії, але свої твори писав німецькою мовою, створив нові
зразки філософської лірики, здолавши у своїй творчості шлях від символізму до
неокласичної модерністської поезії. Рільке називали «Пророком минулого», «Орфеєм XX
ст.».

2. Робота з підручником
♦ Опрацюйте теоретичний матеріал підручника та складіть таблицю «Періоди творчості
Райнера Марії Рільке».

Очікуваний результат

Періоди творчості Райнера Марії Рільке

Період Особливості творчості Твори, стиль

І (празький;
Поетичні збірки: «Життя й
1890-1902) Пов’язаний із широким художнім
пісні», «Офіри ларам»,
осмисленням поняття Бог, під яким
«Святвечір», «Книга
Перебуває в поет розумів усебуття в його
картин», «Книга годин»
Російській постійному розвитку. У ліричних та
тощо. Поетичний стиль:
імперії, прозових творах цього періоду
символізм, імпресіонізм,
подорожує помітні символістські тенденції.
неоромантизм.
Україною
Намагався осягти земні речі у їхній
реальності й сукупності зв’язків із Двотомник «Нові вірші»
ІІ (роки
усесвітнім буттям. Розробив жанр → уплив творчості й
подорожей;
«вірша-речі», у якому поєднав особистості О. Родена →
1902—1918)
скульптурно-пластичне зображення розробляння жанру
реалій та явищ земного життя й «вірша-речі».
Надихається
філософські спостереження за
подорожами
законами Всесвіту. Така Поетичний стиль: синтез
Францією
двоплановість характерна для модерністських стилів.
модерністської літератури.
Синтез філософських та естетичних
відкриттів попередніх періодів.
Поетичні цикли:
ІІІ (життя у Розроблену концепцію творчості
«Дуїнянські елегії»,
замку Мюзо; втілив в образі Орфея —
«Сонети до Орфея» →
1919-1926) посередника між царствами життя та
поет наділений даром
смерті, який стверджує їхню єдність
перетворювати світ.
Духовна та цілісність, митця, що своєю
Батьківщина: творчістю оживлює матеріальний
Поетичний стиль:
Швейцарія світ. Широке використання традиції
неокласицизм
античності наблизило письменника
до позицій неокласиків.

3. Повідомлення учнів за випереджальним домашнім завданням

— Рільке відвідав Україну 1899-го й 1900 р. Провів приблизно два тижні у Києві,
подорожував селами й містами України, зустрічався з художником І. Рєпіним і знавцем
рідної літератури професором М. Стороженком. Рільке не тільки читав твори Шевченка, а
й відвідав його могилу в Каневі під час другої подорожі. У Києві, Харкові й Полтаві поет
мав змогу познайомитися з українською культурою. Сильні враження залишились у нього
від Києво-Печерської лаври, української природи, особливо від величних степів Україна
навіяла йому багато віршів «Книги годин», серед яких поезії «У цьому селі стоїть
останній дім...», «Карл XII, король шведський, їде степами України» тощо.

Рільке написав також два оповідання з українського побуту — «Як старий Тимофій
умирав з піснею», «Пісня про правду» (1900). Твори поета перекладали українською
мовою М. Зеров, М. Лукаш, М. Йогансен, Юрій Клен, Р. Курінна, М. Бажан, Д. Павличко,
В. Стус та ін. Окрема збірка перекладів Р. Кравціва має назву «Речі й образи» (1947).

4. Виразне читання й аналізування поетичного твору

♦ Розкажіть про композицію вірша «Згаси мій зір...».

♦ До кого звертається автор у цій поезії?

♦ Схарактеризуйте внутрішній стан ліричного героя вірша «Згаси мій зір...».

♦ Визначте емоційну кульмінацію твору.

♦ Яким є загальний настрій вірша?

5. Лекція вчителя

— «Сонети до Орфея» (1923) написано в пам’ять 19-річної доньки мюнхенських друзів

Віри Оукама-Кнооп. Але увага до особистості дівчини та її трагічної долі поєдналася у
свідомості поета з творчим інтересом до постаті античного Орфея.

За Рільке, духовне перетворення буття належить мистецтву, уособленням якого став

античний Орфей у його модерністській інтерпретації У творі синтезовано елементи різних
релігійних і філософських систем Заходу та Сходу, давніх міфів та особистих духовних
осяянь, містичних переживань та чуттєвого сприймання земних реалій.

Рільке підходить до Орфеєвої теми з принципово іншої позиції: він утверджує нове, що
настає владно і непереборно. Співець Орфей за давньогрецьких часів персоніфікував
чарівну владу мистецтва над світом, у поетичному світі P. Рільке став значною постаттю
процесу оновлення й одухотворення світу:

Ось дерево звелось. О виростання!

О спів Орфея! Співу повен слух.

І змовкло все, та плине крізь мовчання

новий початок, знак новий і рух .

Виходять звірі з лісової тиші,

покинувши кубельця чи барліг;

вони, либонь, зробилися тихіші

не з остраху, не з хитрощів своїх,

а з прислухання . <...>

<...>

там ти воздвиг в їх прислуханні храм. 1

1
 Тут і далі: цитати з творів Райнера Марії Рільке наведено у перекладі Миколи Бажана.

Орфей потрапив до царства мертвих й повернувся звідти, здолавши шлях одвічної

метаморфози, яка відбувається в природі, та встановивши зв’язок між видимим царством
живих і невидимим царством мертвих:

Він є тутешній? О ні,— двох держав

розмахом духу свого він сягає.

До нового потрібно прислухатися. І тоді з’явиться новий храм, храм у душі людини. Саме
тому він вічний. Щезають безвихідь і трагізм, натомість з’являється інший Орфей:
змужнілий, мудрий, сповнений життя і добра. Так, він побував у Аїді, він бачив підземний
світ, пізнав значення коріння для дерева, що здіймається вгору. А це означає — щоб
кроною своєю дерево тягнулося до сонця, воно повинно мати міцне коріння так у
традиційний міф про Орфея введено нові, філософські мотиви: поєднання космічного і
земного, Усесвіту загалом, у якому не останнє місце посідає мистецтво.

6. Виразне читання й аналізування поетичного твору

♦ Як поет змальовує у вірші «Орфей, Еврідіка, Гермес» царство смерті, де перебувають

душі померлих?

♦ Які відчуття виникають від цього опису?

♦ Як поет зображає Еврідіку?

♦ У чому полягає головна відмінність вірша від міфу?

♦ Яким є філософський зміст епізоду поразки Орфея у підземному царстві?

V. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Порівняльна робота

♦ Порівняйте вірш М. Цвєтаєвої «Еврідіка — Орфею» із твором Рільке «Орфей, Еврідіка,

Гермес». Чим схожі ці твори й чим різняться?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Бесіда

♦ У чому полягає своєрідність поетичного світу австрійського поета?

♦ Яке значення в житті Рільке мала Україна?

♦ Розкажіть про вплив на творчість Рільке музики та скульптури.

♦ Чому збірку «Сонети до Орфея» можна назвати поетичним заповітом Рільке?

♦ Чим, на вашу думку, зумовлений інтерес Рільке до образу античного Орфея?

♦ Порівняйте образ Орфея у вірші «Орфей, Еврідіка і Гермес» та в «Сонетах до Орфея».

♦ Як пейзаж перших двох строф передує події вірша?

♦ Чому Орфей не врятував дружини?

♦ У чому полягає новітня інтерпретація образу Орфея?

2. Рефлексія

3. Оцінювання результатів роботи учнів на уроці

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти виразно читати вірші Райнера Марії Рільке.

Творче: письмово прокоментувати висловлювання українського поета В. Стуса,

перекладача Рільке: «Перекладати Рільке дуже важко. Його поезії можуть
трансформуватися тільки в дуже розвинені мови. крім того, тема віршів поета
кристалізується і змістовно, і ритмічно, і інтонаційно, і навіть фонічно... Перекладаючи
Рільке, мусиш гірко усвідомлювати, як багато губиться з його чарів, з його мудрості, з
його доброти й ніжної людяності, з його природної граційності. Але в цій гіркоті завжди
підтримує високе поетове почуття упокорення».

ДОДАТОК ДО УРОКУ 13

Матеріали для вчителя. Один із найвідоміших віршів Рільке — «Згаси мій зір...» (1897).
Поезія ввійшла до циклу «Книга прощі» зі збірки «Книги годин», над якою поет працював
у 1899-1903 рр. В її основі — враження від перебування Рільке у Києві. Провідним у поезії
став мотив органічного злиття поета із Космосом, стихіями природи, що творять життя.
Автор натякав на те, що коли в людини забрати слух та зір, відчуття та почуття,
переживання та думки, зрештою, і саму плоть, то те, що залишиться, буде Бог, Єдине. Бог
у поезії Рільке — це не надприродне начало, що перебуває по той бік простору й часу, а
сила, що існує всередині всіх речей матеріального світу. Це сама стихія буття у її
одвічному становленні. «Найтихіший», «найглибший», «мовчазний», «боязкий» — такими
епітетами характеризує його поет Цей Бог існує у темряві (у християнській традиції його
асоціюють зі світлом) — там, де коріння світового дерева. Він дає соки буття, якими
наповнюються гілки й листя цього дерева. Отже, поняття Бог означає невичерпні творчі
сили життя, які Рільке згодом ототожнюватиме із землею та природою. Вірш написано у
формі звернення до Бога, але, на думку коханої поета, письменниці й філософа Луїзи
Саломе, адресовано саме їй.

В основі твору «Орфей, Еврідіка, Гермес» (1904) — відомий міф про те, як Орфей
намагався визволити з царства мертвих свою дружину Еврідіку. Зачарований дивовижною
грою Орфея, Аїд обіцяє повернути Еврідіку на землю, але за однієї умови: дорогою Орфей
не має дивитися на дружину, яка йтиме позаду Орфей не витримує й озирається — і
втрачає Еврідіку назавжди.

У викладі Рільке античний сюжет стає оригінальним твором, у якому втілено

світосприймання, світовідчуття, індивідуальність поета Рільке зосереджує увагу на
душевних стражданнях героїв міфу, підсилюючи його трагічне звучання.
Поет змальовує похмурий та сумний пейзаж — картину потойбічного світу майстерно
виписано портрет Орфея й тонко передано його почуття — нетерпляче очікування,
тривогу, надію Особливо сильно звучать мотиви відчаю, зневіри, душевної муки в тих
рядках, де йдеться про те, як Еврідіка відходить у забуття:

Вона уже — не та білява жінка,

оспівана колись в піснях поета...

<...>

її розв’язано, мов довгі коси,

і віддано, мов пробуялу зливу,

й поділено, немов запас стократний.

Вона — вже корінь, і коли нараз

її спинив і з розпачем промовив

до неї бог: «А він таки оглянувсь»,

безтямно й тихо запитала: «Хто?».

Вірш метафоричний, із цікавою образною системою — новітньою (метамовою,

символікою, міфотворчістю) та традиційною для античності (розгорнутими метафорами й
порівняннями — «мчався зір, неначе пес, вперед, / вертався, і спинявся, і чекав / на
повороті ближчому дороги,— / а нюх і слух позаду залишались»)