Великодальницький ліцей №1

Великодальницької сільської ради

Одеського району Одеської області

Інформаційно-пошуковий проєкт

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ
ДИФРАКЦІЇ

Роботу виконав:
Дутов Іван,
учень 11-Б класу

Керівник:
Савельєва Ольга,
учитель фізики

Великий Дальник

2024
 Анотація

Мета проєкту: поглибити розуміння важливості дифракції в житті сучасної людини.

Проблеми: 1) необізнаність молоді з дифракцією; 2) недостатня вивченість дифракції;

3) досить вузьке використання дифракції.

Загальні завдання: 1) окреслити основні види дифракції; 2) висвітлити застосування

окремих видів дифракції; 3) популяризувати фізику як науку; 4) показати
різноманітність та важливість такого розділу фізики як оптика.

Результати проєкту: 1) доступно та науково правильно зазначено більшість

застосувань дифракції; 2) виокремлено декілька основних видів дифракції, наголошено
на проблемних видах, що потребують подальшого дослідження; 3) показано
важливість оптики та розглянуто дифракцію як важливу властивість світла.

Зміст
Анотація..........................................................................................................................2

Вступ...............................................................................................................................3

Основна частина.............................................................................................................4

1. Застосування оптичної дифракції.....................................................................4

2. Застосування дифракції інших видів................................................................5

Висновок.........................................................................................................................7

Список використаних джерел.......................................................................................7

2
 Вступ

Дифракція – це проникнення хвиль випромінювання (не обов’язково світлового)

у ділянку оптичної тіні, «обгинання» перешкоди. Це явище відбувається внаслідок
вторинного відбиття хвилі від перешкоди. Дифракція тим більша, чим ближче розмір
отвору до довжини хвилі, бо тоді хвиля стає півколом. Саме дифракція встановлює
верхню границю на роздільну здатність оптичних апаратів.

Дифракція пояснюється принципом Гюйгенса-Френеля, за яким взаємодія кожної

хвилі з матерією утворює вторинну сферичну хвилю. У сучасному розумінні дифракція
витікає з квантової фізики. Положення кожного фотона невизначене, і ймовірність його
кінцевого положення можна описати певною хвильовою функцією, залежною від
багатьох параметрів системи. Найяскравіші ділянки світла – це місця найвищої
ймовірності потрапляння фотона, тоді як найтемніші – місця найнижчої ймовірності.

Дифракція проявляється у всіх хвиль, зокрема електромагнітних хвиль (світло,

рентгенівське випромінювання, гамма-випромінювання, радіохвилі), звукових хвиль, у
деяких часток, яким властивий корпускулярно-хвильовий дуалізм: атомів, електронів
та нейтронів.

Через специфіку та поширеність для багатьох видів хвиль застосування

дифракції є беззаперечно багатим. У цьому проєкті детально розглянуто практичне
застосування дифракції, її значення для різних областей науки та технологій.

3
 Основна частина

1. Застосування оптичної дифракції

Оптична дифракція — це явище, що виникає, коли світлова хвиля проходить

через отвір або обходить перешкоду, що має розміри, порівнянні з довжиною хвилі
світла. На відміну від інших видів дифракції, вона була знайомою ще з часів
Середньовіччя, зокрема завдяки роботам вчених Грімальді, Ньютона, Юнга.

Як найдавніший вид відомої нам дифракції саме навколо неї виникли парадокси,
адже авторитетний Ньютон вважав світло потоком корпускул, проте воно насправді
проявляє як властивості частинки, так і хвилі. Це було спростовано дослідом Томаса
Юнга, у якому він пропустив світло через два надтонких отвори й побачив
інтерференційну картину.

Із часом завдяки індустріалізації вдалося достатньо збільшити кількість отворів

на матеріалах та зменшити їх ширину до ширини довжини хвилі. Поширення набули
так звані дифракційні ґратки. Найчастіше вони використовувалися в:

 Монохроматорах (пристроях, що «відсіюють» непотрібні пучки світла).

Монохроматори використовуються в багатьох інструментах оптичних
вимірювань, для характеристики матеріалів, спектрального аналізу.
 Оптичних спектрометрах для розділення спектра. Спектрометри необхідні для
вимірювання переданого та поглинутого світла, параметрів електромагнітних
випромінювання, вивчення матеріалів незначного обсягу, промислової перевірки
світлодіодів та лампочок.
 За допомогою дифракційної ґратки можна отримати лазер через відбиття
лазерного світла від дифракційної ґратки, а також можливо створити промінь
певної довжини хвилі.

4
  У голографії голограми можна створювати через дифракцію лазера в
дифракційній решітці, що утворює інтерференційну картину на фотопластині.
Опісля запису картини на фотопластину повторне опромінення лазером
дифракційної решітки в тій же конфігурації результуватиме в голограмі.

2. Застосування дифракції інших видів

Неоптична дифракція менш досліджена, адже деякі види випромінювань складні

в одержанні або стали відомими лише в кінці XIX – на початку XX століть, як от
рентгенівське випромінювання чи гамма-випромінювання. Дослідження
корпускулярно-хвильового дуалізму електрона простягнулося аж до початку XXI
століття, коли 2010 р. було проведено експеримент, у якому було доведено, що
окремий електрон може проявляти хвильові властивості. Далі детальніше
розглядатиметься кожен вид дифракції та його застосування.

Дифракція електронів використовується для вивчення структури кристалів,

включаючи визначення атомної структури та дефектоскопію. Це також
використовується для вивчення поверхонь за допомогою електронів низької енергії
(метод LEED) та відбиття електронів від поверхонь (метод RHEED). Енергетична
дисперсійна дифракція дозволяє досліджувати хімічні реакції та процеси в сипучих
матеріалах.

Дифракція нейтронів корисна у вивченні металів та інших кристалічних

матеріалів, використовується в визначення тривимірної структури будь-яких
дифрактивних матеріалів, визначення числа йонних пар у електролітичних розчинах,
магнітної структури матеріалу

Дифракція звуку застосовується в побудові деяких храмів чи театрів для

покращення акустики в приміщенні. Завдяки дифракції ми чуємо через стіни,

5
ультразвук використовується у дослідженні внутрішньої будови людського тіла, а на
великих площах динаміки розставлені оптимальним чином.

Дифракція рентгенівського випромінювання використовується під час

дослідження біологічних макромолекул, що дозволяє отримати дифракційну картину
окремих корпускул без біологічної шкоди. Цей вид дифракції дозволяє визначити
склад композиту та кристалічну структуру, фазову чистоту, структуру атомів.

Дифракція гамма-променів служить потужним інструментом у фізиці кристалів

у визначенні структури та дефектів. Порівняно з рентгеном гамма-дифракція має
перевагу в короткій довжині хвилі (дозволяє досліджувати менші об’єкти та робить
ефекти згасання незначними), малому поглинанні.

6
 Висновок

Дифракція хвиль є ключовим явищем у багатьох сферах науки та технологій. Це

принцип, який дозволяє хвилям обходити перешкоди, створюючи характерні
візерунки, що мають важливе значення для розуміння властивостей матеріалів.
Використання дифракції у напівпровідниковій промисловості, кристалографії та
магнетизмі є фундаментальним для розвитку сучасних технологій. Медичні
ультразвукові дослідження, засновані на дифракції звуку, відіграють вирішальну роль
у діагностиці та лікуванні. Голограми, створені за допомогою дифракційних ґраток,
відкривають нові можливості для комунікації. Таким чином, дифракція є незамінною
для прогресу в багатьох областях, від науки до медицини. Крапка.

Список використаних джерел

Bunaciu, Andrei A., Elena gabriela Udriştioiu, і Hassan Y. Aboul-Enein. 2015. «X-
Ray Diffraction: Instrumentation and Applications». Critical Reviews in Analytical
Chemistry 45 (4): 289–99. https://doi.org/10.1080/10408347.2014.949616.

«Diffraction». 2024. В Wikipedia. https://en.wikipedia.org/w/index.php?

title=Diffraction&oldid=1205480658.

«Diffraction | Definition, Examples, Types, & Facts | Britannica». 2024. 15, Березень
2024. https://www.britannica.com/science/diffraction.

«Diffraction for industry | Diamond Light Source - - Diamond Light Source». б. д.

Дата звернення 31, Березень 2024.
https://www.diamond.ac.uk/industry/Industry-News/Latest-News/Synchrotron-Industry-
News-Focus-Diffraction.html.

7
 «Diffraction Gratings: An Essential Tool in Modern Spectrometry». 2024. Rainbow
Symphony Store. 19, Лютий 2024.
https://www.rainbowsymphony.com/blogs/blog/diffraction-gratings-an-essential-tool-in-
modern-spectrometry.

Jamie. 2023. «Exploring Sound Wave Diffraction around Edges». Home Recording
Pro (blog). 29, Вересень 2023. https://homerecordingpro.com/exploring-sound-wave-
diffraction-around-edges/.

«Monochromator». 2024. В Wikipedia. https://en.wikipedia.org/w/index.php?

title=Monochromator&oldid=1215047569.

«Neutron Diffraction». 2023. В Wikipedia. https://en.wikipedia.org/w/index.php?

title=Neutron_diffraction&oldid=1185384219.

Pecharsky, Vitalij K., і Peter Y. Zavalij, ред. 2003. «Fundamentals of Diffraction». В

Fundamentals of Powder Diffraction and Structural Characterization of Materials, 99–260.
Boston, MA: Springer US. https://doi.org/10.1007/0-387-24567-7_2.

Sirdeshmukh, D. B. 1997. «Gamma-ray diffraction – A powerful tool in crystal

physics». Current Science 72 (9): 631–40.

«What Is a Spectrometer? Definition, Types, and Uses». б. д. Ossila. Дата звернення

31, Березень 2024. https://www.ossila.com/pages/spectrometer-application-notes.

«X-Ray Diffraction (XRD) Basics and Application». 2019. Chemistry LibreTexts. 14,
Квітень 2019. https://chem.libretexts.org/Courses/Franklin_and_Marshall_College/
Introduction_to_Materials_Characterization__CHM_412_Collaborative_Text/
Diffraction_Techniques/X-ray_diffraction_(XRD)_basics_and_application.