Шевченко й сучасність, чим актуальна творчість поета сьогодні.

Два століття – це дуже багато, як для людства в цілому, так і для країни, не кажучи
вже про окремих людей. Саме стільки часу минуло з тих пір, як світ дізнався про
видатного українського поета, невтомного борця за справедливість та свободу – Т.
Шевченка. Він у своїй творчості зміг розкрити та донести до читача всі сторони
тодішнього життя поневолених людей, але не зважаючи на це вважав Україну раєм і
прагнув, щоб її любили всі так, як він: «Подивіться на рай тихий, на свою країну,
полюбіте щирим серцем…», писав Шевченко.

Я з впевненістю можу назвати Шевченка пророком, адже в його віршах ніби

передбачено все те, що актуальне у наш час. Сьогодні Україна є незалежною суверенною
державою: вже давно немає панів та кріпаків, люди вільно можуть виражати свої думки,
але в той же час наше життя зовсім не таке, про яке мріяв Шевченко.

Вже досить тривалий час найгострішою проблемою для України є окупація

територій, за які наші воїни не перестають вести боротьбу. Багато наших синів та дочок
віддали своє життя заради досягнення миру, але кінця цій неоголошеній війні поки що не
видно. Цю ситуацію чітко характеризують рядки з поеми Шевченка «Кавказ»: «Лягло
костьми людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові? Напоїть всіх імператорів би стало
з дітьми і внуками втопить в сльозах удов”їх. А дівочих, пролитих тайно серед ночі! А
матерніх гарячих сльоз! А батькових, старих, кровавих, не ріки – море розлилось». У
нашій правій боротьбі дуже допомагає та надихає вічний заклик поета: «Борітеся –
поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава, і воля Святая!» Зараз ми, як і
Шевченко в свій час, не приймаємо насильства, засуджуємо загарбницькі війни,
боремося за свою свободу, духовність, мову та незалежний розвиток.

Не менш актуальною проблемою сьогодення є, на мій погляд, низька свідомість

українців у питанні єднання нації з метою покращення рівня життя в країні. Багато
наших громадян залишають Батьківщину у пошуках кращого життя за її межами, та
залишаються там назавжди. Першою хвилею був масовий виїзд інтелігенції з країни,
здебільшого лікарів. Як наслідок – маємо глибоку кризу в галузі медицини. І знову слова
Шевченка, як пророцтво у поемі – посланні «І мертвим, і живим, і ненарожденним
землякам…»: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля. Нема на світі України, немає
другого Дніпра, а ви претеся на чужину шукати доброго добра». «Учітесь, читайте, і
чужому научайтесь, й свого не цурайтесь».

Я вважаю, що зараз нашу країну треба терміново рятувати і зробити це можемо

лише ми – українці. Шевченко, у даному випадку, може виступити нашим
загальнонаціональним лідером, адже поради і заклики у його творах дуже цінні та
насущні для нас сьогодні. Як говорив нам поет «Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам
буде», «обніміте ж, брати мої, найменшого брата – нехай мати усміхнеться, заплакана
мати», «і оживе добра слава, Слава України…»
 Лише у єдності ми сильні та здатні захистити себе і побудувати краще життя. І
тоді, нарешті, ми зможемо бути свідками того, як сон може перетворитися на реальність,
як у Шевченка: «І все то те, вся країна повита красою, зеленіє, вмивається дрібною
росою, споконвіку вмивається, сонце зустрічає, і нема тому почину, і краю не має!»