Народився поет у селі

Моринцях
Звенигородського повіту в
сім'ї селянина-кріпака

“За що, не знаю, називають

Через два роки родина
переїхала до села Кирилівка
хатину в гаї тихим раєм.
Я в хаті мучився колись, мої
там сльози пролились,
найперші сльози.”
Т. Шевченко “Якби ви знали,
паничі…”
Перші скупі знання
отримав з
церковнослов'янських
релігійних книг у школі
сільського дяка
У 9 років малий Тарас залишився без матері.
В 11 років він став круглим сиротою.
Після батькової смерті почалися поневіряння
хлопця по чужих людях.

З предсмертних слів
батька Т.Г. Шевченка:
“Синові Тарасу з мого
хазяйства нічого не
треба, він не буде аби
яким чоловіком; з
його буде або щось
Т.Г.Шевченко. Моринці дуже добре, або
велике ледащо…”
Змалку в обдарованій дитині
прокинувся талант художника.
Вугіллям, крейдою чи олівцем він
малював скрізь, де тільки міг: на стінах,
на дверях, на папері…

Був він за “школяра-попихача”, тобто

наймита.

Т.Шевченко. Енгельгард

Після декількох років

поневірянь він стає слугою
пана П.Енгельгардта, його
козачком.
С. Їжакевич. Мені тринадцятий минало.
Скориставшись відсутністю пана і пані, Тарас засвітивши
свічку став перемальовувати портрет козака Платова, на
чому був спійманий і жорстоко побитий.

Проте пан захотів мати свого

художника і віддав “козачка”
на науку до живописця
В.Ширяєва. Стверджують, що
саме тоді Тарас почав
складати свої перші поезії.
 У Петербурзі
почалися нові
сторінки життя
Тараса Шевченка

У Літньому саду хлопця, який робив

замальовки, побачив Сошенко. Він і
ввів юного Шевченка у мистецький світ
Петербурга.
За 2500 карбованців друзі Шевченка,
відомі художники – І.Сошенко,
К.Брюллов, В.Жуковський, викупили
поета з кріпацтва, розігравши в
лотерею портрет В.Жуковського,
написаний К.Брюлловим.
 Неабияку роль у становленні
художника відіграла Петербурзька
Академія мистецтв.

1845 року він закінчив Петербурзьку

Академію мистецтв з двома срібними
медалями і званням «вільного»
художника.

Неледва Г.
Шевченко студент
Петербургської
академії

Тарас малював портрети,

картини, ілюстрував свої
вірші. Т.Г.Шевченко. Петербург.
 Для Тараса Шевченка
малювання стало потребою,
вираженням його творчого духу.

До нас дійшло близько 1200

акварелей, малюнків олійною
фарбою, олівцем. Г.Мелехов. Молодий Т.Шевченко
у художника К.П.Брюллова
Циганка – Катерина
ворожка

Селянська родина
 Казахський хлопчик
Жебраки і автор що грається з кішкою

Церква Богдана у Суботові Київський костьол

 Авторські
замальовки
до поеми “Катерина”
 У 1840 році побачила світ книжка
поезій Шевченка “Кобзар”, за яку
прозвали поета в народі незламним
Кобзарем.

Шевченко-художник і Т.Г.Шевченко.
Шевченко-поет йшли Автопортрет
поруч тернистими
стежками життя…
У квітні 1847 року за участь у
таємній політичній
організації – Кирило-
Мефодіївському товаристві –
Т.Шевченка заарештовано і
заслано рядовим солдатом у
далекі оренбурзькі степи із
забороною писати і
малювати.
За 10 років неволі він
написав поезії, що ввійшли
до “захалявних книжечок” і
створив понад 400 малюнків
Т.Г.Шевченко. Автопортрет
 На півострові Мангишлак, у
колишньому Новопетрівському
укріпленні, знаходиться сад,
закладений поетом. Засланий царем
Миколою І до безводного
казахського степу, Тарас Григорович
сім років трудився над тим, щоб
серед пісків виплекати оазис…

Мешканці півострова дбайливо

доглядають вирощений ним сад…
Зоре моя вечірняя,
Воду позичає.
Зійди над горою,
Як широка сокорина
Поговорим тихесенько
Віти розпустила…
В неволі з тобою.
А над самою водою
Розкажи, як за горою сонечко сідає,
Верба похилилась…
Як у Дніпра веселочка
1861 рік – найкращий
дарунок Т.Г.Шевченка для
дітей – “Букварь
южнорусский”.
Тираж – 10 000 примірників,
ціна – 3 копійки, обсяг
підручника – 24 сторінки.
9 березня 1861 року Тарасу Шевченку
минуло 47 років. Надійшло багато
вітальних телеграм. Привітали поета, який
лежав тяжко хворий, прийшли друзі.

А 10 березня перестало битися серце

великого українського Кобзаря.

Похований він був на

Смоленському кладовищі у Санкт-
Петербурзі.

У травні 1861 р. прах Шевченка

перевезено на Україну і поховано
на Чернечій горі біля Канева.
 «Він був сином мужика – і став
володарем у царстві духа.
Він був кріпаком – і став велетнем у
царстві людської культури.
Він був самоуком – і вказав нові,
світлі і вільні шляхи професорам та
книжним ученим.

…Найкращий і найцінніший
скарб доля дала йому лише по смерті
– невмирущу славу і всерозквітаючу
радість, яку в мільйонів людських
сердець все наново збуджуватимуть
його твори”.
Іван Франко.
Спадщина Т.Г.Шевченка

Літературна спадщина: Малярський доробок:

- Збірка поетичних творів
“Кобзар”; 835 різних за жанрами
- Дев'ять повістей російською картин, з яких понад
мовою: “Художник”, 100 портретів.
“Наймичка”, “Варнак”,
“Княжна”, “Музикант”, 278 робіт, котрі відомі з
“Нещасний”, “Капітанша”, листів, щоденника,
“Близнята”, “Прогулянка з згадок сучасників, не
задоволенням і не без знайдено.
моралі”;
- П'єса “Назар Стодоля”;
- щоденник під назвою
“Журнал”;