Усі погодяться, що ми живемо у світі, де є не так багато того, що можна

назвати вічним. Але все ж дещо існує, дещо, що закарбувалося в пам*яті

багатьох поколінь людей, дещо, що вони вважають цінним та незабутнім. Без
сумніву, цим «дещо» є персонажі з книг, їх вчинки та характери, які неможливо
забути. Загалом ці образи називають «вічними», вони виходять за межі
літературного твору і набувають загальнолюдського значення. Вічні образи
містять у собі риси, що притаманні людині, ті, які вони хотіли б бачити в собі,
або навпаки, ті, яких намагаються позбутися. Також цим образам була дана
можливість відкрити завісу таємниці над питаннями, що вічно хвилювали
людей. Мені здається, першою і найголовнішою з них стала тема сенсу життя
людини в світі.
Безперечно, у світовій літературі є чимало образів, які шукали відповідь
на це запитання, проте, на мою думку, найвідомішим серед них був Фауст,
головний герой однойменного твору В. Гете. Усе своє життя Фауст присвятив
науці, постійно навчався, проводив дні за книжками задля того, щоб дізнатися
все, що його цікавило. Коли його життя добігало кінця, він зрозумів, що за всі
роки свого існування він так і не знайшов найголовнішого, він так і не зрозумів,
у чому був сенс його життя і якою є його кінцева мета. Я переконана, що кожен
із нас колись теж задумувався над цим, адже всі ми прийшли в цей світ для
чогось і нашим завданням є віднайти це «щось» і якнайкраще виконати свою
життєву місію.
Зрозумівши, що він прожив своє життя даремно, Фауст впадає у відчай,
але йому щастить і він отримує ще одну можливість – стати знову молодим і
жити далі. На жаль, ніхто з нас не має такої можливості, тому ми покладаємо
всі надії на те, що Фауст зможе все ж таки дістатися істини свого буття. Він
переживає чимало пригод, зустрічає багато людей, піддається спокусам і
врешті-решт знаходить сенс життя у праці, боротьбі і постійних шуканнях.
Образ Фауста в певній мірі уособлює кожного з нас. Одні присвячують
своє життя якійсь певні справі, а потім розуміють, що час був витрачений дарма
й заняття це зовсім було не до душі. Хтось спішить жити, намагається знайти
відповідь на всі питання, забуваючи при цьому насолоджуватися кожним
моментом і проживати його на повну. А інший піддається спокусам, бере від
життя все, не задумуючись про наслідки.
Але кінець-кінцем, кожного з нас об*єднує одна річ – ми намагаємося
зрозуміти, що головне: фізичне чи духовне, матеріальне чи ідеальне,
моральність чи духовний занепад. Фауст як і ми пізнає людську суть і
допомагає мільйонам людей зробити теж саме. Я думаю, що наступні покоління
також звертатимуться до нього за порадою, адже його образ навічно вже
залишиться у літературному світі.