ФІЛОСОФІЯ ЯК СПОСІБ ЖИТТЯ.

Презентацію підготувала: студентка Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» НН ІПСА групи КІ-12,
Мальгінова Марія Русланівна
 ПЛАН

• Філософія-система орієнтирів
• Споглядальний спосіб життя
• Особистість філософа
• Філософія Сократа
• Філософія Канта
• Філософія в реальному житті
 ФІЛОСОФІЯ-СИСТЕМА ОРІЄНТИРІВ

Філософія - це спроба зрозуміти, що найважливіше в

житті, до чого треба прагнути. Вона дає не стільки знання
про світ, скільки систему орієнтирів, цілей, виробляє
певне ставлення до світу, до людини, до життя взагалі.
Людина, схильна до філософствування обирає сенсом
свого життя переосмислення традиційних уявлень про
світ, людину і цілі його існування, зміна ставлення
людини до світу. Результатом цієї роботи мислення є нове
уявлення людини про світ і про саму себе, новий
світогляд.
 СПОГЛЯДАЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Власне, філософія є аналіз тієї життєвої ситуації, в якій

виявляється індивід. Це спроба зрозуміти і оцінити життя, себе,
інших, свої дії. Але ж і в процесі повсякденного життя людина
постійно оцінює ситуацію, намагається осмислити те, що
відбувається. Але заглибленість у повсякденне життя затуляє
істину, оскільки людина в буденному житті на все дивиться з
точки зору вигоди і користі. У кожного виявляється своя точка
зору, своя думка.
Істина може бути відкрита тільки розумомо і, відповідно,
індивід, який прагне її пізнати; повинен бути розумний, вести
особливий споглядальний спосіб життя, який передбачає
відсторонення від потоку повсякденного буття, де йде
безперервна боротьба за життя, багатство, славу, де людина
звернена до низького, матеріального, чуттєвого.
 СПОГЛЯДАЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Повсякденне життя - це активна діяльність, працю

пастуха, хлібороба, ремісника чи торговця, спрямований
на добування засобів існування. Будь-яка річ, або
предмет навколишнього світу, представляють інтерес
лише остільки, оскільки вони залучені в цю діяльність,
виконують у ній певну функцію. Річ завжди виступає як
предмет «для чогось», її буття функціонально, це те, що
я можу якось використати, зробити з неї щось. Це і є
точка зору повсякденної свідомості, яка розглядає всі
навколишні предмети, весь світ крізь призму своїх
інтересів, бажань, прагнень, точка зору вигоди і користі,
обмеженість якої була усвідомлена філософією.
 СПОГЛЯДАЛЬНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ

Долається такий підхід споглядальної, «теоретичної» позицією, яка дозволяє відкрити

не буття речі «для чогось», а її власне буття, поглянути на річ не з точки зору користі, а
спробувати зрозуміти її суть, чим вона є сама по собі, незалежно від мене. Це передбачає
більш високий ступінь розвитку свідомості, вміння відволіктися, абстрагуватися від
службового, повсякденного буття речі й усього навколишнього світу, як би відсікти
нитки життєвого інтересу, які
пов'язують річ зі мною, роблять її зануреної в моє
життя, представити річ поза мого життя, шукати в
ній її саму. Це є найважливішою умовою
досягнення істини. Істинне знання - об'єктивне.
Воно показує, який світ «насправді».
 ОСОБИСТІСТЬ ФІЛОСОФА

Філософ - це людина, в якому розумний початок

переважає, він здатний стримувати пристрасті, для нього
головна мета - пізнання істини. Споглядальна,
«теоретична» життя - це вищий спосіб життя, розвиток у
собі духовне начало, самовдосконалення.
Щоб побачити реальність такою, яка вона є, необхідно
«прибрати» почуття, бажання, інтереси, які забарвлюють
реальність в різні тони і тим самим заважають побачити
світ таким, яким він є. Філософ повинен зайняти особливу
позицію по відношенню до світу, позицію незацікавленого
спостереження, споглядання. Величезну роль у здатності
філософськи інтерпретувати навколишній світ грає
інтелектуальний багаж, запас знань, яким володіє людина.
 ФІЛОСОФІЯ СОКРАТА

У Сократа був своєрідний підхід до спілкування з людьми.

Сократ починає діалог із того, що просить свого
співрозмовника дати означення предмета дискусії. Оскільки
він ставить все більше запитань, відповіді співрозмовника
врешті-решт суперечать першому визначенню. Напрошується
висновок, що експерт не знав визначення із самого початку.
Співрозмовник може запропонувати інше визначення. Це нове
визначення зі свого боку потрапляє під пильну увагу
сократівських запитань. З кожним колом запитань і відповідей
Сократ і його співрозмовник сподіваються наблизитися до
істини. Найчастіше вони і далі виявляють своє невігластво.
Оскільки визначення співрозмовників найчастіше
відображають основну думку з того чи іншого питання,
дискусія ставить під сумнів загальну позицію.
 ФІЛОСОФІЯ СОКРАТА

Сократ також перевіряє власні думки за допомогою

сократівського методу. У такий спосіб, Сократ не
викладає фіксованої філософської доктрини. Навпаки,
він визнає власне незнання, шукаючи істину разом зі
своїми учнями та співрозмовниками.
«Я знаю тільки те, що нічого не знаю» - це улюблене
вираження, кредо сократовской власної позиції. «Я
нічого не знаю» - це означає, що як би далеко я ні
просунувся в одиссеях думки, я не заспокоююся на
досягнутому, не обманюю себе ілюзією, що піймав жар-
птицю істини.
 ФІЛОСОФІЯ КАНТА

На думку І. Канта, "... мудрість ... взагалі-то більше полягає в

образі дій, ніж у знанні ...". Справжній філософ, на його
погляд, - це філософ практичний, наставник мудрості, який
виховує вченням і ділом. Тому так важлива моральна сторона
філософського світогляду. Філософія в найвищому її значенні
втілює в собі, за Кантом, ідею досконалої мудрості. Вона
покликана вказувати вищі цілі людського розуму, пов'язані з
найважливішими цінностями людей, перш за все - з
моральними цінностями. І. Кант писав: "Якщо існує наука,
дійсно потрібна людині, то це та, якою я вчу - а саме належним
чином зайняти зазначене людині місце у світі - і з якої можна
навчитися тому, яким треба бути, щоб бути людиною". А
найвищою цінністю і вищою метою Кант проголосив людину,
людське щастя, гідність, високий моральний борг.
 ФІЛОСОФІЯ В РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ

Так що дає філософія реального світу, реальній людині? Вона створює ідеальний світ, тобто
світ порядку, краси і гармонії, не схожий на реальний світ і, в той же час, той самий
реальний світ, але не нинішній, а той, яким він може і повинен стати. Ідеальний світ, який
відтіняє і підкреслює недосконалість і потворність буденного світу, і тим викликає до себе
двояке почуття: приниженості, ненависті і заздрості до вищого, в той же час, шанування і
таємне бажання стати ним.
Специфіка філософського бачення світу для кожної
людини полягає в здатності задаватися питаннями, що
виходять за межі побутового, повсякденного знання.
Філософія - осмислення людиною умов свого існування,
побудова загальної картини світу, створення загального
уявлення про світ і людину, про місце людини у світі.
 СПИСОК ДЖЕРЕЛ

• 1.
• 2.
• 3.
• 4. Людина і світ: Підруч. для загальноосвітніх, професійно-технічних та
вузів І – ІІ рівня акредитації / Губерський Л.В., Кремень В.Г., Приятельчук
А.О. та ін. – К.: Знання, 2001.