КОСС АННА,

506

Критерії
визначення
інформаційного
суспільства.
Технологічний
критерій.
 Інформаційна революція
Кінець XX століття став переломним стосовно основних параметрів суспільного життя розвинутих країн світу.

Відбувалися структурні зрушення як у системі виробництва, так і в соціокультурній сфері, що визначають сфери

людської життєдіяльності. Під впливом наукової революції в індустріально розвинутих країнах почався перехід

до нових форм організації праці. Ураховуючи все це, західні футурологи створюють нові теорії суспільного

розвитку. На зміну концепції "індустріального суспільства", суспільства "загального благоденства" приходять

різні варіанти "постіндустріального суспільства", автори яких звертають увагу на різке зростання впливу

наукового знання суспільного виробництва. Усе це позначилося і на назвах, які західні філософи та соціологи

давали новому типу суспільства: "суперіндустріальне" (А. Тофлер), "постбуржуазне" (К. Боулдінг), "технологічне"

(З.Бжезінський), "програмоване"(А. Турен) і т.д.

У другій половині ХХ ст. вважалося, що основою формування інформаційного суспільства є розвиток

інформаційно-комунікаційних технологій і збільшення інформації. У дослідженнях інформаційного суспільства

цього часу йшлося в основному про шляхи поширення і забезпечення доступу до інформації, в обговоренні

домінували технологічні, інфраструктурні й економічні аспекти.

Поняття “інформаційного суспільсва”
Загальноприйнятого визначення поняття «інформаційного суспільства» не існує,

але більшість спеціалістів даної сфері погоджуються з тим, що його сутність

визначається кількома взаємопов´язаними процесами, а саме:

а) інформація та знання є важливим ресурсом та рушійною силою

соціоекономічного, технологічного та культурного розвитку;

б) формується ринок інформації та знання (як фактора виробництва) поряд з

ринком природних ресурсів, праці та капіталу;

в) швидкими темпами розвиваються ті галузі, які пов´язані зі створенням,

передачею та використанням інформації;

г) розвиток і активне запровадження інформаційних технологій у виробництві,

освіті, суспільному житті.

Критерії визначення інформаційного суспільсва за О.Тоффлером

ОДИН ІЗ АВТОРІВ ТЕОРІЙ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА О. ТОФФЛЕР У СВОЇХ

РОБОТАХ ВИЗНАЧАЄ СУСПІЛЬСТВО ЯК ІНФОРМАЦІЙНЕ, ОСКІЛЬКИ ОБ´ЄМ І РУХ
ІНФОРМАЦІЇ В НЬОМУ СУТТЄВО ЗРОСТАЮТЬ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ, ДЕСТАНТАРТИЗАЦІЇ, ДЕМАСИФІКАЦІЇ.
ТАКОЖ ВІН ВИЗНАЧАЄ ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО ЯК ТАКЕ, У ЯКОМУ
ВИЗНАЧАЛЬНУ РОЛЬ У СУСПІЛЬНОМУ РОЗВИТКУ ВІДІГРАЄ ФАКТОР ЗНАННЯ І СФЕРА
ЗНАННЯ (ОСВІТА, НАУКА, ТЕХНОЛОГІЇ, НАЦІОНАЛЬНІ СТРАТЕГІЧНІ КОНЦЕПЦІЇ,
МОВА, ЗАГАЛЬНІ ЗНАННЯ ПРО ІНШІ КУЛЬТУРИ, КУЛЬТУРНЕ Й ІДЕОЛОГІЧНЕ
РОЗУМІННЯ СВІТУ, БАГАТОМАНІТНІСТЬ КОМУНІКАЦІЙНИХ КАНАЛІВ, СПЕКТР НОВИХ
ІДЕЙ, ІННОВАЦІЙ). У РОЗУМІННІ О. ТОФФЛЕРА, СУСПІЛЬСТВО - ЦЕ СИСТЕМА,
МОГУТНІСТЬ ЯКОЇ СПИРАЄТЬСЯ НА ТРИ ОСНОВИ:
1. СИЛУ (ОСНОВА РОЗВИТКУ ДОІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕПОХИ)
2. ГРОШІ (ОСНОВА РОЗВИТКУ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ЕПОХИ)
3. ІНФОРМАЦІЮ (ІНФОРМАЦІЯ І ЗНАННЯ ЛЕЖАТЬ В ОСНОВІ СУЧАСНОГО
СУСПІЛЬСТВА).
 Критерії визначення інформаційного суспільства за
дослідженнями А.І.Ракитова та О.Фінько і Ю.Нестерова
На думку А. І. Ракитова, основними критеріями інформаційного суспільства є кількість і якість інформації, що є в обігу, її ефективна

передача і переробка. Додатковим критерієм є доступність інформації для кожного завдяки її відносній дешевизні.

О. А. Фінько і Ю. М. Нестеров описують інформаційне суспільство як суспільство, в якому:

персональний комп'ютер, підключений до транскордонних інформаційних мереж, входить в кожний будинок;

кожний член суспільства має можливість своєчасно отримувати за допомогою транскордонних інформаційних мереж повну і

достовірну інформацію будь-якого вигляду і призначення з будь-якої держави, знаходячись при цьому практично в будь-якій

точці географічного простору;

надається можливість оперативної комунікації як кожного члена суспільства з будь-ким, так і державними і суспільними

структурами незалежно від місцезнаходження на земній кулі;

зникають географічні та геополітичні кордони держав у рамках інформаційних мереж, відбувається "зіткнення" інформаційного

законодавства країн, виникає необхідність гармонізації законодавства;

з'являються нові форми діяльності з використанням інформаційних мереж - робота, творчість, виховання, і освіта, медицина.
Ракитов описує інформаційне суспільство в наступних умов:
наявність у будь-якого громадянина, групи осіб, соціальної організації
реалізованої можливості в будь-який час і в будь-якій точці країни
отримати доступ до інформації, необхідної для вирішення індивідуально
або соціально значущих завдань;
виробництво і функціонування в режимі вільного доступу сучасних
інформаційних технологій, користування якими може здійснюватися будь-
яким індивідом, групою або організацією;
наявність розвиненої інфраструктури, що дозволяє забезпечити
створення і зберігання національних інформаційних ресурсів, які, в свою
чергу, ефективно використовуються для підтримки відповідного рівня
наукового, технічного, технологічного і в цілому суспільного прогресу;
прискорення процесів автоматизації та комп'ютеризації технологічних і
виробничих процесів, системи управління в цілому;
трансформація базових соціальних структур, внаслідок чого відбувається
розвиток сфери послуг, розширення профілів інформаційної діяльності
 Концепція Джорджа Мартіна
·У концепції професора Дж. Мартіна під інформаційним суспільством розуміється, перш за все, «розвинене
постіндустріальне суспільство», що виникло на Заході. Дослідник зробив спробу виділити і сформулювати основні
характеристики інформаційного суспільства за кількома критеріями.
Технологічний критерій передбачає, що ключовим фактором розвитку суспільства стає інформаційна технологія,
широко застосовується у всіх соціальних сферах, структурах, організаціях, в діловому середовищі і в повсякденності.
Соціальний критерій пов'язаний з тим, що нові стандарти виробництва і споживання інформації провокують зміни
якості життя, призводять до формування так званого «інформаційного свідомості», існування якого можливо тільки в
разі наявності вільного і широкого доступу до інформації.
Економічний критерій відображає найважливішу роль інформації в економіці сучасного типу. Інформація стає
ресурсом, товаром, послугою, збільшує зайнятість і виробляє додану вартість продуктів і послуг.
Політичний критерій вказує на специфіку політичного процесу, який в умовах інформаційного суспільства
характеризується зростаючим участю громадян в процесах управління державою, оскільки інформаційні технології
полегшують можливість комунікації з представниками влади та громадського контролю над їх діяльністю. Мартін
вважає, що в інформаційному суспільстві більшою мірою забезпечується виникнення консенсусу між соціальними
групами, класами.
Нарешті, на основі культурного критерію Мартін характеризує інформаційне суспільство як суспільство, яке визнає
культурну цінність інформації, яка сприятиме становленню інформаційних цінностей, що забезпечують подальший
розвиток як суспільства в цілому, так і індивіда зокрема.
·Дж. Мартін відзначає, що, кажучи про інформаційне суспільство, його слід приймати не в

буквальному сенсі, а розглядати як орієнтир, тенденцію змін в сучасному західному суспільстві.

З його точки зору, в цілому ця модель орієнтована на майбутнє, але в розвинених

капіталістичних країнах вже зараз можна назвати цілий ряд викликаних інформаційною

технологією змін, які в певній мірі підтверджують концепцію інформаційного суспільства.

Серед цих змін Мартін називає такі, як:

структурні зміни в економіці, особливо в сфері розподілу робочої сили;

зросле усвідомлення важливості інформації;

зростаюче усвідомлення необхідності комп'ютерної грамотності;

широке розповсюдження інформаційної технології;

підтримка урядом розвитку комп'ютерної мікроелектронної технології та телекомунікацій.

В кінцевому підсумку Мартін пропонує таке розуміння інформаційного суспільства: це

суспільство, найважливіші показники і перспективи якого безпосередньо пов'язані з

ефективним використанням інформації. Стандарти якості та рівня життя, системи виробництва і

споживання, освіти і дозвілля, соціального забезпечення, управління та взаємодія основних

компонентів соціальної структури в цілому в суспільстві даного типу знаходяться в тісній

залежності від розвитку інформаційної та когнітивної компоненти.

 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КРИТЕРІЙ
Технологічний підхід до визначення інформаційного суспільства базується на переконанні, що однією з основних ознак

сучасності є масове впровадження технологічних інновацій, зокрема в сфері інформаційних технологій. За цим підходом,

розвиток і використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стає основою для суспільних перетворень.

Основні характеристики технологічного критерію:

Множинні технологічні інновації:

В інформаційному суспільстві спостерігається масове впровадження різноманітних інновацій, таких як кабельне та

супутникове телебачення, комп'ютерні мережі, персональні комп'ютери, офісні технології, інтерактивні технології мережі

Інтернет, онлайнові інформаційні послуги тощо.

Технологічна інфраструктура глобального рівня:

Розвиток технологічних можливостей дозволяє створювати технологічну інфраструктуру, забезпечуючи практично миттєву

комунікацію за допомогою комп'ютерних технологій, які доступні всюди, де присутнє необхідне обладнання.

Нові інформаційно-комунікативні технології:

Головним критерієм для визначення інформаційного суспільства є наявність нових інформаційно-комунікативних

технологій. Ці технології стають основою для суспільних трансформацій.

 Критика технологічного
підходу:
1. Емпірична невимірюваність:
Емпірично неможливо виміряти, скільки інформаційно-
комунікативних технологій потрібно для того, щоб визначити
суспільство як інформаційне.
2. Технологічний детермінізм:
Критика полягає у тому, що такий підхід може призвести до
технологічного детермінізму, коли технології розглядаються
як головний рушій соціальних змін, ігноруючи інші важливі
фактори.
3. Технології як частина соціальних процесів:
Технології є частиною соціальних процесів, і рішення,
пов'язані з технологіями, також обумовлені соціальними
пріоритетами та потребами суспільства.