ПРОФЕСІЙНИЙ САМОАНАЛІЗ ТА МЕДІАКРИТИКА

Аналіз
медіасистеми
України
Презентацію підготували студентки 2 курсу
ННІЖ КНУ,ЖСК-3, Тетяна Нагаївська, Таїсія
Попова
 Теорія преси медіасистеми України

Традиційні медіа

Нові медіа

Загальнонаціональні медіа у світовій

інформаційній системі

План Інформаційна політика держави

Теми обговорення Журналістські стандарти

Система журналістської освіти,

соціальна відповідальність медіа,
медіаосвіта

Медіаорганізації

Сучасні тренди розвитку медіасистеми

 Теорія преси медіасистеми України
Існує два типи класифікації:

за Freda Sieberta, Teodora Petersona, Wilbura за Daniela Hallina i Paolo Mancini:

Schramma:
євроатлантичну, або ліберальну модель (для
Великобританії, Ірландії, Канади та
авторитарна теорія Сполучених Штатів Америки)
теорія соціальної відповідальності північноєвропейську, або демократичну
радянська теорія корпоративістську модель (в Австрії, Бельгії,
ліберальна теорія Данії, Фінляндії, Німеччині, Нідерландах,
Норвегії, Швеції, Швейцарії)
У нових джерелах віднедавна згадується середземноморську, або поляризовану
ще така нова плюралістичну модель (у Франції, Греції,
теорія медіа в суспільствах, які Італії, Португалії, Іспанії).
розвиваються.
 Аналізуючи українську медіасистему, можна припустити, що вона підпадає під
класіфикацію професорів Фреда С. Зіберта, Теодора Петерсона і Вілбур Шрамма.
Теорія преси медіасистеми України

Із запропонованих ними теорій українська медіасистема підпадає під

авторитарну.

Авторитарній теорії необхідно контролювати ЗМІ, щоб захистити людей від

потенційних національних загроз через будь-які форми спілкування (інформацію
або новини). Преса в даному розумінні є інструментом для підвищення та
укріплення влади правителя в країні.

Хоча, якщо враховувати останню - теорію медіа суспільств, що розвиваються,

то очевидно, що ми підпадаємо під неї.
Так як в останні роки ми спостерігаємо стрімкі зміни та реформи європейського
спрямування.
Що таке
традиційні
медіа?
це засоби масової інформації, які
домінували в медіа-просторі до
початку інформаційної ери (ера
комп'ютерів). Прикладами старих
медіа є друковані газети та
журнали, телевізійні програми,
радіопередачі тощо.
Преса (журнали, газети, альманахи і тд.)
Історія української преси бере свій початок із
сивого 18 століття. Історики ведуть її родовід
від неукраїномовних видань.
Із 1 січня 1776 у Львові почав виходити
французькомовний тижневик «Gazette de
Léopol» («Львівська газета»). Власником і
видавцем був шевальє Оссуді (chevalie Традиційні
медіа
Ossoudi). Часопис проіснував один рік і
запам'ятався читачам тим, що подавав
загальноєвропейські та місцеві новини, а
також інформацію з Наддніпрянської України.
Преса (журнали, газети, альманахи і тд.)
Якщо ж говорити про новітню українську пресу (з моменту проголошення
Незалежності України), то в Україні з'являються нові органи вільної укр.
періодики, водночас з тим почали поширюватися закордонні укр. газети та
журнали.
На 25 червня 2004 в Україні було зареєстровано 20 903 періодичні видання,
із них: 8859 — видання загальнодерж., регіональної та/або зарубіжної сфери
розповсюдження; 12 044 — місц. сфери розповсюдження. Серед перших
(загальнодерж. сфери розповсюдження) газет було 3427, журналів — 4073,
бюлетнів — 351, альманахів — 73, збірників — 716, календарів — 173,

Традиційні
дайджестів — 46. Переважну більшість друкованих періодичних видань
місц. сфери розповсюдження становили газети — 10 108 назв, журналів та
видання журнального типу було 1936. Розподіл друкованих ЗМІ із
загальнодерж. сферою розповсюдження за цільовим призначенням був

медіа
таким: інформаційні видання — 1650; періодика для дозвілля — 1072,
загальнополіт. — 1033, спортивні — 142, рекламні — 840, з питань економіки
та бізнесу — 499, наук. — 1019, наук.-популярні — 572, медичні — 244, для
дітей — 264, для жінок — 45, вироб.-практичні — 460; правові — 206,
галузеві — 226, істор. тематики — 10, з питань мист-ва — 124. Розподіл
друкованих ЗМІ з місц. сферою розповсюдження за цільовим призначенням
був таким: загальнополіт. — 2749, рекламні — 2373, інформаційні — 2319.
Виключно україномовних видань було зареєстровано 4084,
російськомовних — 2620, угорськомовних — 10, польськомовних — 4,
румунськомовних — 6, кримськотатарськомовних — 4, англомовних — 27,
болгарськомовних — 2, німецькомовних — 2. Двомовних видань, що
друкувалися одним випуском, було: укр. та ін. мовами (передусім рос.) —
3051, рос. та ін. мовами — 3333, болг. та ін. мовами — 4, англ. та ін. мовами
— 52. Двомовних видань, що друкувалися паралельними випусками, було:
укр. та ін. мовами — 3670, рос. та ін. мовами — 3603. В багатьох регіонах
України — у Криму, на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Одещині,
Дніпропетровщині, Миколаївщині та Херсонщині — україномовних видань
майже не було.
Радіо
Радіостанції за масштабом мовлення
поділяються на регіональні,
загальнонаціональні та світові.

Серед загальнонаціональних радіостанцій

мовлення переважає українське.
Традиційні
медіа
За статистичними даними 2018 року
незмінним лідером серед радіостанцій
залишається «Хіт ФМ». Також у першу трійку
входять «Радіо П’ятниця» та «Люкс ФМ». За
ними йдуть «Шансон», «Русское радио
Украина» та «Наше радіо». При цьому найбільш
лояльну аудиторію, за словами Катерини
М’ясникової, мають Radio Roks, «Шансон»,
«Радіо НВ», «Хіт ФМ» та «Радіо П’ятниця».
Телебачення
Телебачення України можна охарактеризувати одним
словом - олігархічне. На жаль, ЗМІ (телебачення займає
передову позицію у цьому переліку) у нашій країні це
влада, гроші та маніпуляції.
Мовлення загальнонаціональних українських телеканалів

Традиційні
складається щонайменше на 75 % з україномовного
контенту у відповідності до Закону України «Про
забезпечення функціонування української мови як
державної».
медіа
Із початком повномасштабного вторгнення в телебаченні
України відбулися зміни: закриття проросійських каналів,
закриття розважальних шоу та запуск "Єдині новини".

Телеканали, що підпали під "репресії": "Прямий",

"Еспресо", "5-й канал", "Live", «Типовий Київ» та «Odesa.
live» через російське вторгнення в Україну. Припинення
мовлення і закриття телеканалів «Медіа Групи Україна».
Телебачення
Після повномасштабного вторгнення
популярним стало інтернет-транслювання
телебачення.

Традиційні
медіа
 Інформаційні агентства

Українські інформаційні агентства: Укрінформ, УНІАН (Українське

незалежне інформаційне агентство новин), Українські новини, УНН
(Українські національні новини), ЛІГАБізнесІнформ, Інформаційне
агентство ZIK (Західна інформаційна корпорація).

Традиційні
Інформаційні випуски агентств можна класифікувати за різними
критеріями.
За тематикою:
а) загальноновинні — з усіх сфер суспільного життя;
б) спеціалізовані — з конкретної тематики (політична стрічка,
економічна, спортивна, міжнародна тощо).
медіа
За періодичністю:
а) безперервна стрічка;
б) стрічка з кількома випусками на день;
в) щотижнева стрічка;
г) щомісячна тощо.
За орієнтацією на окремі групи медіаспоживачів:
а) на загальнонаціонального та регіонального медіаспоживача;
б) на традиційні ЗМІ та електронну пресу;
в) органи влади, установи, комерційні структури тощо.
Інформаційні агентства

Правові основи діяльності в Україні інформаційних

агентств та їхнього міжнародного співробітництва
встановлюють:

Традиційні
Конституція України;
закони України «Про інформацію», «Про інформаційні
агентства»;
міжнародні договори в галузі свободи слова та
інформації, ратифіковані Україною та інші документи. медіа
Особливості подання інформації інформаційного
агентства:
а) оперативність;
б) новинний, а не аналітичний формат;
в) нейтральність та безоціночність повідомлень;
г) посилання на достовірні джерела, зазвичай прес-
служби.
 Нові медіа
електронні медіа, що спираються на
цифрові технології, інтерактивність, і
мультимедіа.

«Нові медіа» відкриті для взаємодії з

читачами та надають їм можливість
створювати та модифікувати зміст
повідомлень. На відміну від традиційних
мас-медіа, де комунікація здійснюється
за схемою «від одного до багатьох»,
схема комунікації у «нових медіа» — від
багатьох до багатьох. Доступ до «нових
медіа» можливий з усіх електронних
пристроїв з виходом у мережу Інтернет
Соціальні мережі як
складова нових медіа
Соціальні медіа (соціальні мережі, блоги, медіахостинги,
інтернет-енциклопедії тощо).

Основна мета - встановлення контактів і спілкування, у

блогах основний акцент зроблений на створенні постів.
Для блогів характерні короткі записи, упорядковані в
оберненому хронологічному порядку. Публікації в блогах
є публічними й передбачають можливість публікації
коментарів читачами. Це робить їх також середовищем
мережевого онлайн спілкування.
Соціальні мережі як
складова нових медіа
Іншою частиною соціальних медіа є сервіси для обміну й
поширення мультимедійного контенту:
— відео (YouTube, Vimeo);
— фото (Instagram, Flickr);
— аудіо (Last.fm, Spotify, Myspace);
— посилання і новини (Delicious, Digg, Pinterest, Flipboard);
— потокове відео (Ustream.tv, TikTok);
— документи (SlideShare, Calameo).

Ці сервіси дозволяють користувачу збирати контент у

приватну бібліотеку, на яку можуть підписатися інші
користувачі.
Соціальні мережі як
складова нових медіа
Сучасні соціальні медіа виконують також функції, пов’язані з
комерцією. Вони використовуються для генерації контенту,
пов’язаного з купівлею-продажем товарів та послуг (рейтинги й
огляди користувачів, їх поради й рекомендації, окремі приватні
акаунти у соціальних мережах є, по суті, онлайн магазинами тощо).
Традиційні великі інтернет-магазини також інтегрують соціальні.
функції (авторизація через соціальні мережі, відгуки про товари,
постинг товарів у соціальних мережах, можливість аналізу потреб
споживачів тощо). Геолокаційні сервіси дозволяють визначити місце
розташування користувача, викладати його у вільний доступ у
зручному форматі й передати користувачеві інформацію про об’єкти,
що його цікавлять, друзів, що відвідували ці місця, відгуки про них,
актуальні ціни, акції та пропозиції (All4geo, AlterGeo, FourSquare,
Loopt).
Соціальні мережі як
складова нових медіа
Нові медіа є феноменом сучасного інформаційного
простору, які поєднують у собі різні за природою явища і
процеси (мас-медіа—засіб комунікації, споживач—автор
контенту, конвергенція—дивергенція), та динамічно
змінюються, що зумовлює актуальність подальших
досліджень.
Загальнонаціональні
медіа у світовій
інформаційній системі
Інститут масової інформації оприлюдни 10 сайтів
загальнонаціональних медіа, які дійсно мають рівень
якісної інформації понад 95%. Це, зокрема, такі сайти,
як «Дзеркало тижня», «Українська правда»,
«Український тиждень», «Ліга», сайт Суспільного
мовлення.

Якщо ж говорити про рейтинг свободи слова в

Україні, то ми посідаємо 79 місце, піднявшись зі 106
позиції торік.
 Інформаційна політика України

Державну інформаційну політику розробляють і здійснюють органи

державної влади загальної компетенції, а також відповідні органи
спеціальної компетенції відповідно до статті 6 Закону України «Про
інформацію».
Державна політика є основою функціонування інформації — реалізації
права на пошук, отримання, передачу та використання інформації,
зафіксованих у Загальній декларації прав людини та у Конституції
України.
Державна інформаційна політика є важливою складовою зовнішньої і
внутрішньої політики країни й охоплює всі сфери життєдіяльності
суспільства.
 Інформаційна політика України

Суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни, юридичні особи,

держави, міжнародні організації та особи без громадянства. Суб'єктами
від імені держави виступають: Президент України, Верховна Рада України,
Кабінет Міністрів, Національна рада з питань телебачення та
радіомовлення та Державний комітет телебачення та радіомовлення
України.

Об'єктами інформаційних відносин є: документована або публічно

оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки,
культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній,
міжнародній та інших сферах.
Інформаційна політика України

Головні напрями і способи державної інформаційної політики

забезпечення доступу громадян до інформації;
створення національних систем і мереж інформації;
зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних;
правових і наукових основ інформаційної діяльності;
забезпечення ефективного використання інформації;
сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню
національних інформаційних ресурсів;
створення загальної системи охорони інформації;
сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і
гарантування інформаційного суверенітету України
Журналістські стандарти
Баланс думок - забезпечує всебічність та безсторонність
висвітлення події.
Достовірність - кожен факт, що подається у матеріалі, повинен мати
ідентифіковане та надійне джерело інформації.
Відокремлення фактів від коментарів - журналіст має бути
максимально незаангажований. Усі коментарі власне журналіста
мають бути чітко відокремлені від фактів та коментарів експертів.
Точність - ЗМІ мають поширювати лише правдиву інформацію.
Повнота - у новинах має бути відповідь на питання: що сталося, де
сталося, коли сталося; до аналітики додається – чому сталося і до
чого це призведе, а також коментарі експертів; до новин на сайтах
також має бути дописаний бекграунд, у якому має бути зазначена
передумова події, контекст події та пояснені складні терміни.
Оперативність - максимально оперативно та актуально висвітлювати
події, проте не в збиток іншим стандартам.
Система
журналістської освіти
Україна має достатньо розгалуджену
систему журналістської освіти.
46 ВНЗ України мають факультати чи
кафедри журналістики.
Також для підвищення кваліфікації чи
отримання практичних знань існує безліч
онлайн та офлайн курсів, семінарів та
вебінарів.
Система
журналістської освіти
У 2018 році ГО "Детектор медіа" провело
друге дослідження якості журналістської
освіти в Україні. На превеликий жаль, маємо
не досить успішні результати. Адже лише 13
із 46 вишів, які мають факультети чи кафедри
журналістики, погодились надати докладну
інформацію, за якою якість їхньої роботи
можна було б оцінити. Відмова інших, або ж
рішення проігнорувати запит, — тривожний
знак: ознака неготовності працювати прозоро
та відповідати на виклики сучасності.
Система журналістської освіти.
Головні висновки згідно опитувань
освіті бракує відкритості
майже немає корупції
на щастя, побільшало іновацій
освіта відірвана від життя (застарілий матеріал)
замало практики
магістратура не готує практиків
Міністерство хоче, аби викладачі мали наукові ступені. Через
це кафедри не можуть наймати викладачів-практиків.
студенти мало їздять закордон
не всім дозволяють працювати
кафедри погано комунікують
недостатня технічна база
роботодавці не вірять в журналістську освіту
лише 64% з опитаних студентів планують працювати в медіа
Медіаорганізації
Медіарух «Медіа за усвідомлений вибір»
Незалежна медійна рада
ГО «Детектор медіа»
ГО «Інститут масової інформації»
Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
ГО «Громадське радіо»
ГО «Інтерньюз-Україна»
ГО «Інститут демократії ім. Пилипа Орлика»
Фундація «Суспільність»
Національна спілка журналістів України
Сучасні тренди 1. Дедалі більший вплив штучного інтелекту.
Провідні медіа поступово впроваджують
розвитку системи керування контентом, які
рекомендують резонансні теми для публікацій,
медіасистеми підбирають теги, рубрики тощо. Штучний
інтелект починає витісняти рерайтерів. Дедалі
ціннішою стає жива журналістика, яку штучний
інтелект замінити не може.

2. В умовах наростання економічної кризи, коли

реклами стає менше, ЗМІ нарешті починають
бачити сенс в інвестуванні в контент топових
авторів, який є визначальним для ефективної
платної підписки.
Сучасні тренди 3. Розвивається новий вектор – гейткіпінг
(управління доступом до інформації). Його суть
розвитку полягає у відмові від надлишку новин та їхньому
ретельнішому відборі, завдяки чому вдається
медіасистеми збільшити кількість переглядів.
4. Інтеграція медійних проєктів як спосіб
вижити та ще раз заявити про себе. Журнали та
газети створюють спільні проєкти з теле- та
радіокомпаніями.

5. Як вже було сказано, тема екології та

навколишнього середовища набуває все
більшого значення. Рекламодавці прагнуть
розміщувати рекламу поряд з контентом на цю
тему, оскільки вона пов’язана зі здоров’ям і тому
добре читається.
Сучасні тренди 6. Важливим сегментом ЗМІ стає бізнес-
контент. Тренд-контент у темах, пов’язаних зі
розвитку стилем життя (мода, їжа, дизайн, туризм тощо)
формує нову нішу в журналістиці, а до того ж
медіасистеми має дуже високий коефіцієнт ранжування та
сприяє залученню реклами.

7. Особливе місце відводиться вічнозеленому

контенту (evergreen content) – статтям, які
залишаються актуальними протягом тривалого
періоду. Наприклад, таким контентом можуть
бути інтерв’ю. Такий контент (на відміну від
новинного) є джерелом постійного трафіку і
клондайком для посилань, необхідних для
генерації трафіку.
 Джерела інформації
1. https://uk.wikipedia.org/wiki/
Сучасні_медіасистеми:_три_моделі_відносин_ЗМІ_та_політики
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/Нормативні_теорії_в_медіа
3. https://ru.wikipedia.org/wiki/Четыре_теории_прессы
4. https://ru.wikipedia.org/wiki/Три_модели_СМИ_и_политики
5. https://pidru4niki.com/91500/kulturologiya/traditsiyni_novi_media
6. https://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_преси_в_Україні#Новітня_українська_преса
7. https://detector.media/rinok/article/142077/2018-10-26-vymiryuvannya-radio-v-
ukraini-tsyfry-nedoliky-vyklyky/
8. Закон України від 02.10.1992 № 2657-12 // Відомості Верховної Ради України.
1992. № 48.
9. Закон України від 28.02.1995 № 74/95-ВР // Відомості Верховної ради України.
1995. № 13.
10. ВЕЛИКА УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
https://vue.gov.ua/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_
%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0
 Джерела інформації
11. НОВІ МЕДІА, СОЦІАЛЬНІ МЕДІА, СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ — ІЄРАРХІЯ
ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ З. В. Григорова, к.е.н., доцент, КПІ ім. Ігоря
Сікорського, Київ, Україна
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/22642
12. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3174837-imi-sklav-rejting-10-
zagalnonacionalnih-sajtiv-z-akisnou-informacieu.html
13.https://lb.ua/world/2023/05/03/553897_ukraina_pidnyalas_reytingu_svobodi.html
14.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B
2%D0%BD%D0%B0_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0
%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%
D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D
0%BD%D0%B8
15. https://imi.org.ua/articles/standarti-jurnalistiki-osnovi-profesiynosti-chi-zastarili-
ramki-
 Джерела інформації
16.https://24tv.ua/education/profesiya-zhurnalist-zarplata-navichki-de-otrimati-
osvitu_n1647222
17. https://detector.media/community/article/142347/2018-11-06-zhurnalistska-
osvita-v-ukraini-chy-pratsyuie-systema/
18. Портал "WhitePress" 7 найновіших трендів у медіа (від першої української
тренд-редакторки Ольги Сметанської).
Концепція створення організації
студентів-журналістів
Обґрунтування потреби у такому об’єднанні
Навчальний процес досить виснажливий і тому об’єднання для студентів-журналістів може стати місцем
творчих, відповідальних людей, які допомагають одне одному, роблять навчання легшим та цікавішим.
Навчання в університеті має велику кількість певних деталей. Власне, тому на першому курсі до
студентів приставляють студкураторів, які можуть допомогти та направити молодих журналістів.
Студкуратори допомагають тільки півроку навчання, а далі ми маємо подбати про все самостійно.
Потреба організації студентів-журналістів також полягає в тому, що ми зможе комунікувати та робити
спільні цікаві проєкти, які можуть бути корисними не тільки для університету, а й для отримання нового
досвіду та портфоліо робіт. Сюди ж я можу віднести й пошук стажування або роботи. Завдяки
обов'язковій практиці в інституті студенти вже з другого курсу мають досвід в роботі в різних виданнях,
каналах, онлайн-медіа і так далі. Завдяки цьому з’явиться можливість обмінюватись досвідом давати
поради.
Студентське життя - це не тільки навчання й робота, а ще відпочинок. Тому студенти-журналісти
можуть спільно роботи різні заходи, на яких можна повеселитись, спілкуватись, знайти нових друзів,
гарно провести час в колі однодумців.
Юридична форма організації
Під час юридичної організації об'єднання може бути визначено як
студентсько-журналістська організація або об'єднання. Воно може бути
формальним, оскільки залежить від поставленої мети: громадська або
студентська організація. Для реєстрації необхідно для початку визначити
засновників, створити статут, у якому буде інформація про цілі організації,
права та обов'язки членів, структуру управління, процедуру прийняття рішень
та інші важливі пункти. Статут має відповідати вимогам діючого
законодавства.
Для початку реєстранції необхідно подати заявку в Державну реєстраційну
службу України або в Мін’юст України. Після перевірки документів та
відповідності статуту законодавству, орган державної реєстрації видає
свідоцтво про державну реєстрацію. Після цього юридичного процесу
організація може почати працювати.
Мета діяльності

Метою діяльності об’єднання студентів-журналістів становить вирішення

питань навчального процесу, зокрема проблеми, які виникають в ході
навчання, пошук роботи чи стажування, розробка спільних проєктів та
відпочинок. Воно здатне забезпечувати тим, що важливо й цікаво знати про
навчання, допомагатиме отримувати нові знання і організовувати дозвілля.
також метою організації може бути проведення різноманітних заходів. Це
семінари, тренінги, видача. Організація може представляти інтереси
студентів-журналістів та забезпечувати їхню професійну підтримку та
розвиток.
Головні завдання

Головне завдання полягає у створенні комфортних умов студентів для їхньої

реалізації, спрощення навчального процесу, вирішення поточних питань,
об'єднання зусиль для створення проєктів.
Способи згуртування
студентів
Для згуртування студентів варто виявити їхні власні проблеми і переконати
завдяки тому, що ці проблеми можуть бути вирішені під час перебування в
організації. Також можна організувати рекламну кампанію для поширення
інформації про організацію. Залучення до тренінгів відомих журналістів також
може сприяти бажанню доєднатись. Згуртування зазвичай відбувається під час
виконання спільних проєктів, отже, варто шукати однодумців, з якими вже
доводилось працювати разом над іншими роботами
Вибудовування довіри між
членами організації
Як я вже зазначила, варто починати працювати з людьми, з якими вже
доводилось це робити. Таким чином буде впевненість у реалізації проєкту.
Надалі методом проб та помилок можна будувати відносини з іншими
колегами. На мою думку, це типовий процес обміну учасників. Той, хто
презентує себе як найактивніший, відповідальний учасник може надалі
працювати. Хто ж навпаки безвідповідально ставиться до своїх обов’язків,
може просто покинути організацію і на його заміну прийде інший.
Основні форми активності
До основних форм активності я можу віднести організацію зустрічей, де
можливо поспілкуватись обговорити заздалегідь підготовлену тему,
організувати семінар з досвідченим журналістом на тему досліджень,
просування, інтерв'ю. створення матеріалів. Також студенти можуть створити
власний журнал, завдяки чому можливо себе випробувати як редакторів,
дизайнерів, інтерв'юерів, піарників. Зокрема в журналі можна висвітлювати
події з життя студентів та нашої організації, популяризувати журналістику.
Конференції, дискусії, обговорення бентежних, актуальних тем, представлення
досліджень, поради, знайомства з фахівцями, - все це також можливо завдяки
активності.
І, звичайно, організація різних подій, таких як: конкурси студентських статей,
фотоконкурси, відеоконкурси, події пов'язані з професійним святом, збори
членів організації, демонстрація талантів і так далі.
Способи фінансування

Фінансування здійснюватиметься за рахунок спонсорської підтримки, а це

отримання грантів від фондів, агенцій, програм. Залучення споспорів
може відбуватися завдяки місцевим підприємствам, ЗМІ та іншим
організаціям, які зацікавлені в нашій. Також це реклама, членскі внески
від учасників об’єднання за певні заходи чи семінари, фінансові акції.
Варто спробувати залучити до фінасування сам університет у вигляді
виділення бюджетних коштів для реалізації проектів та заходів,
пов'язаних з журналістикою.
До співпраці варто залучати інші ЗМІ та медіаорганізації. Завдяки
партнерству можна робити спільні публікації, рекламу, спонсорувати
заходи
 ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ!

Презентацію підготували
студентки 2 курсу ННІЖ КНУ,
ЖСК-3, Тетяна Нагаївська, Таїсія
Попова