Гіпотези походження

вірусів.
 Віруси – живі чи неживі?
Властивості, за якими віруси
відносять до живого:
 Віруси володіють тими
властивостями, які
притаманні усім іншим Властивості, за якими віруси
формам життя: відносили до неживого:
- розмноження,
- спадковість  Відсутність своїх білок —
- мінливість(пристосованість синтезуючих систем.
до умов оточуючого  Відсутність росту
середовища)  Диз´юнктивний спосіб збірки
 Один тип НК
 Вони займають конкретну  Можливість кристалізації
екологічну нішу  Існування вірусоідів, віроідів
та пріонів
 Можлива інтеграція з
клітинним геномом
1. Що таке віруси? Виконати тест
А) паразити клітин еукаріотів; Б) паразити клітин
прокаріотів; В) вірусні частинки.
2. Яка, наука вивчає будову і функції вірусів, їхні
властивості, шляхи передачі, способи лікування,
профілактику вірусних захворювань:
А). біотехнологія; Б) цитологія; В) біохімія; Г) вірусологія.
3. Назвіть прізвище ученого, який відкрив віруси?
А). Д. Й. Іванівський; Б) Едуард Дженнер;
В) Луї Пастер; Г) Джордж Уотсон
4. До складу вірусних частинок входить:
А) тільки ДНК; Б) тільки РНК; В) або ДНК, або
РНК; Г) одночасно і ДНК і РНК.
5. Залежно від структури і хімічного складу оболонки вірусу
поділяються на: А) прості; Б) змішані; В) складні.
6. Віруси розмножуються за допомогою:
А) партеногенезу; Б) статевим шляхом;
В) самозбиранням; Г) брунькуванням.
 Боротьба з
бактеріальними Вакцини
інфекціями

Навіщо це все вивчати?!

Діагностика
Стратегії боротьби
Антивірусні з вірусними
препарати інфекціями в
медицині,
ветеринарії та
Хіміотерап рослинництві
ія

н о логії
х
Б іо т е

Нанотехнології
царство Vir
a
 Віруси здатні змінювати свої властивості
А ДІ
И КЛ ПУ ГЕНОМ ГРИПУ
И
ПР У ГР
НА РУС 8 ФРАГМЕНТІВ РНК → 10 БІЛКІВ
ВІ
2 БІЛКА
ОБОЛОНКИ

Н (Н1-Н16) N (N1- N9)

ФЕРМЕНТ
ГЕМОГЛЮТИНІН
НЕЙРАМІНІДАЗА

Наприклад
віруси грипу

вірус типу А / H1N1 — Brisbane;

вірус типу А / H3N2 — Kansas;
вірус типу В — Colorado
вірус типу В Phuket
 Як вірус набуває нових ознак?
Циркуляція вірусів серед морських мікроорганізмів вплинула на
існування життя на Землі.
Деякі бактеріофаги здатні тривалий
час перебувати в ураженій клітині,
вбудовуючи свій геном у геном
бактерії. Доки ДНК вірусу
залишається незмінною, вірус може
«звільнитися» і зруйнувати клітину.

Проте якщо ДНК фага зміниться

внаслідок мутації, вірус може втратити
здатність до вивільнення і залишається
в геномі клітини, ставши його
частиною. Геном фага може також
змінитися, «захопивши» під час
вивільнення якісь гени клітини-хазяїна.
У такому разі вірус передаватиме ці
гени всім наступним зараженим
клітинам. Інколи такі запозичені гени надають
клітині — носію вірусу — еволюційні
переваги, роблячи її пристосованішою до
виживання.
 Як вірус набуває нових ознак?

Коли в одну клітину

потрапляє не один, а два
віруси або більше

можливий обмін однією або

декількома ділянками РНК
між різними вірусами.
У такий спосіб віруси
можуть набувати нових
Обмін фрагментами
властивостей, насамперед (реасортація) молекул РНК у
можливості «втечі» від вірусу грипу.
імунного нагляду організму
хазяїна.

Реасортація - обмін сегментами генома у вірусу грипу

Віруси – це важливий природний засіб горизонтального
перенесення генів.
За допомогою вірусів може
Віруси зіграли центральну роль у відбуватися передача генетичної
ранній еволюції, ще до розбіжності інформації
бактерій, архей і еукаріот, тому вони
мають генетичні зв'язки з
представниками флори і фауни з Від
усієї Землі. безпосередніх
батьків до
свого
потомства

Між двома
неспоріднени
ми особинами
чи навіть між
особинами,
Трансдукція – перенесення генів за які відносяться
допомогою вірусів до різних
видів.
Гіпотеза регресивної еволюції
 віруси як вироджені форми
внутрішньоклітинних паразитів.
 прогресивна втрата
біосинтетичних здібностей із
втратою трьох істотних функцій:

• Класичної реплікації ДНК.

• Білків ініціації реплікації
• Можливостей взаємодії з
біосинтетичною машиною хазяїна

Недоліки
• всі сучасні віруси є облігатними
паразитами і для їх репродукції
необхідна стадія
внутрішньоклітинного розвитку
• не може дати пояснень щодо РНК-
вмісних вірусів
Гіпотеза втечі (“скажених генів”)

Віруси — видозмінений генетичний

матеріал, що «втік» із клітини. Гіпотеза
ґрунтується на схожості вірусів з
мобільними генетичними елементами.
Віруси-«втікачі» стали відносно
автономними, але певну залежність від
клітин зберегли.

Недоліки
Не пояснює, яким чином вільна
нуклеїнова кислота здобула капсид
та складний механізм, необхідний
для доставки вірусної нуклеїнової
кислоти в клітину.
Передбачає бактеріальне
походження бактеріофагів та
еукаріотичне походження вірусів
На сьогодні не існує єдиної еукаріот.
точки зору щодо походження
вірусів.
 Гіпотеза виникнення з доклітинних форм життя.
Вважається, що до виникнення перших Віруси розвивалися паралельно з
клітин як носії спадкової інформації їхніми господарями
використовувалися різні форми віруси з'явилися з нормальних
нуклеїнових кислот. клітинних нуклеїнових кислот
(ДНК і/або РНК), які набули
здатності відтворюватися
автономно.
снує
н і не і у
ог од
На сь ї точки з ня
ор Недоліки:
о
єдин оходжен Невідомо жодної перехідної форми
о п
щод ірусів.
в між клітинами та вірусами;
Відомі паразити клітинного
походження (мікоплазми – з клітин
домену Бактерій, мікроспоридії – з
клітин домену Еукаріот та наноархеї
– з клітин домену Архей) зберегли
свої клітинні ознаки (такі як власні
рибосоми та повноцінні апарати
синтезу білку та АТФ).
Віруси і походження життя

Гіпотетично геном
LUCA складався з
багатьох ділянок РНК
(200-400 молекул),
які копіювались через
проміжні ДНК в
ретровірус-подібній
реплікації.
З’ясування ролі вірусів в екологічних нішах
Віруси в океанах
Морські віруси - головні «гравці» глобальної екосистеми

Відносна біомаса і кількість прокаріотів, протіст і вірусів. Віруси -

безумовно найпоширеніші біологічні об'єкти в океанах, охоплюючи
приблизно 94% з частинок, що містять нуклеїнові кислоти. Проте, із-за їх
дрібноти вони охоплюють тільки приблизно 5% з біомаси. Контраст: хоча
прокаріоти представляють менш ніж 10% з частинок, що містять нуклеїнові
кислоти, вони представляють більш ніж 90% з біомаси.
 Короткі підсумки

 Представники царства Vira мають найбільшу

генетичну різноманітність на планеті
 Віруси інфікують усі види живих організмів на
Землі
 Віруси – могутній фактор еволюції біологічних
систем (як фактори горизонтальної передачі
генів та стимулятори відбору)
 Говорячи про “вірус”, слід розуміти, що мова
йде про генетично неоднорідну популяцію
віріонів, а не про один окремий організм (віріон)
Домашнє завдання. Опрацювати § 11. ГІПОТЕЗИ
ПОХОДЖЕННЯ ВІРУСІВ. РОЛЬ ВІРУСІВ В ЕВОЛЮЦІЇ
ОРГАНІЧНОГО СВІТУ. Заповнити таблицю в зошиті
(«Віруси»)

Ознаки Віруси
Розміри
Генетичний
апарат
Особливості
будови
Особливості
життєдіяльності
Розмноження
Хвороби