ПРОБЛЕМИ

ТРАНСПЛАНТАЦІЇ
ТКАНИН ТА ОРГАНІВ
В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

1. КІЛЬКІСТЬ ДОНОРІВ.
2. МЕХАНІЗМИ
РЕГУЛЮВАННЯ
ПРОЦЕСІВ
ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ.
3. ТЕХНІЧНІ, ФІНАНСОВІ
ПРОБЛЕМИ.
4. ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ.

Підготувала
студентка 1-В Шк
Хелемендик Анна
Першим і одним з ключових чинників є проблема недостатньої
кількості донорів: у більшості країн світу, як і в Україні, існує
недостатня кількість органів та тканин для трансплантації в
порівнянні з кількістю людей, які потребують трансплантації, тому
багато пацієнтів не можуть отримати необхідну допомогу. Це
призводить до активного обговорення процедури розподілу
анатомічного матеріалу серед реципієнтів. Розподіл може
відбуватися на основі принципів соціальної користі: реципієнтами
вибирають хворих, що мають найбільші шанси на успіх операції.
Такий принцип вибору реципієнта критикується огляду на критерій
справедливості і є політикою, яка порушує принцип рівних прав
людей. З погляду соціальної справедливості всі пацієнти повинні
мати однаковий доступ до програм трансплантології, незалежно від
генотипу, що контролює расу, стать, тощо.

Окрім цього, розвиток трасплантології неможливий без створення

ефективного правового механізму, який би врегульовував відносини
лікар-донор-реципієнт. З часів Радянського союзу та навіть після
здобуття незалежності, Україна довго не регулювала нормативну
базу. Аж у 2018 р. затверджено закон України «Про застосування
трансплантації анатомічних матеріалів людині» який, на жаль, на
практиці не завжди є ефективним. Однак створено Єдиний реєстр
донорів та тих, хто потребує пересадки. Запроваджується
можливість здійснення «перехресного донорства». Це обмін
анатомічним матеріалом між реципієнтами у разі імунологічної
сумісності. Однак, вилучення анатомічного матеріалу у живих
людей, не родичів реципієнтів, які виявили бажання стати донорами
і мають всі необхідні медичні показання для цього залишилося поза
правовим регулюванням. Неврегульованість процедури забрання
донорського матеріалу, відсутність координації між донорами та
реципієнтами призводять до великих проблем з використання
трансплантації анатомічних матеріалів.
Як юридичну модель отримання дозволу на вилучення анатомічних
матеріалів було залишено принцип незгоди.
Суттєвою проблемою виявилось недостатнє фінансування цієї сфери
медицини, неналежне технічне забезпечення лікарень, зокрема
обладнанням для діагностики. Трансплантація тканин та органів є
надзвичайно дорогим та технічно складним процесом, і часто
виникають технічні проблеми, що призводять до відхилень
трансплантованого органу та інших ускладнень. Це може бути
пов'язано з недосконалістю методів зберігання та транспортування
органів. Наша країна має зробити чимало кроків для розвитку
економіки та фінансування медицини.

Не менш важливою проблемою, яка значно загальмувала розвиток

трансплантології є відсутність достатньої кількості інформаційної
роботи з населенням для формування свідомості у людей про
трансплантологію як один із способів врятування життя тощо. Не
досконалим є механізм забезпечення гарантій безпеки, доступності
та рівності. Прикладом для України має стати Іспанія: в країні у законі
про трансплантологію закріплені принципи альтруїзму і рівності.
Принцип альтруїзму означає, що донором особа стає добровільно і
це не є способом отримання будь-якої економічної чи іншої вигоди.
Для того щоб провести операцію з вилучення донорського
матеріалу, донор проходить психологічні тести та комісії, які мають
підтвердити його альтруїстичні наміри. Після цього консиліум лікарів
вирішує чи підходить цей донор чи ні. Наступним етапом є розгляд
такої справи у комітеті з етики та в суді. І саме в суді донор повинен
довести свою готовність та гуманність. Лише після схвалення суду
проводять трансплантацію органу чи тканини від живого донора.
Однією з гарантій цього принципу є безкоштовність пересадки
органів та тканин та безпека даної процедури. Трансплантація має
бути надто обережною, щоб зберегти фізичну цілісність та здоров'я
як донора, так і реципієнта. Однак гуманна мета порятунку життя
реципієнта не є гуманною, коли засобом її досягнення стає нанесення
шкоди життю та здоров’ю донора.

Джерело: Базурина Т. І. "Правові, екологічні та біоетичні проблеми

трансплантації анатомічних матеріалів людини".