Технології та новації

1. Історично першим технічним засобом, яким почала користуватися людина, були кам'яні
знаряддя праці неандертальця. Навчившись добувати вогонь, люди винайшли металургійне
виробництво, що відкрило можливість виготовляти спочатку бронзові, а пізніше залізні знаряддя
праці.

Перехід від первісної общини до рабства, а потім до феодалізму супроводжується певним

прискоренням у розвитку техніки. Проте на всіх цих етапах людської історії праця у виробництві
залишилася ручною, малозмістовною й важкою. Фізична сила людини була головним фактором
виробничого процесу. Тобто, між людиною й технічними засобами існував такий тип зв'язку, при
якому переважна кількість технологічних функцій припадає на людину. А конкретно: людина
приводить у дію знаряддя праці, управляє ними, координує свої дії, виконує розумові
функції. Технічні засоби лише посередньо впливають на предмет праці.

дістав назву інструментального технологічного способу виробництва.

Проте на певному етапі можливості зростання продуктивності праці на основі ручної техніки
вичерпали себе, а потреби суспільства продовжували зростати. Виникла певна суперечність між
можливостями виробництва, основаного на ручній праці, та зростаючими потребами суспільства.
Подолати її можна було лише за допомогою принципово нових знарядь праці. Таким принципово
новим знаряддям праці стала машина.

Поява машинного виробництва знаменує собою початок другого історичного етапу в розвитку
техніки, появу нового ТСВ, названого індустріальним. При новому ТСВ матеріальною основою
сукупного робочого механізму (людина-техніка) стає сама машина, а людина перетворюється
лише в її знаряддя, доповнює машину.

Ручна праця замінюється механізованою, а тип зв'язку ре

чових і особистих елементів виробництва з суб'єктного стає
об'єктним.
Перехід до великої машинної індустрії знаменує собою промисловий переворот, у результаті
якого капіталізм створив відповідну собі матеріально-технічну базу, що дало йому можливість
довести свої переваги перед феодалізмом.

Розвиток машинного виробництва, замінюючи ручну працю машинною, означає також і появу
системи машин. Вона включає: а)робочу машину (знаряддя); б)двигун; в)передаточний механізм.
Людина обслуговує цю машину, є її придатком. З виникненням машинного виробництва були
досягнуті кращі результати в економічному розвитку суспільства, ніж за всю його попередню
історію, тому що воно дало .могутній поштовх для науково-технічного прогресу (НТП).

Виділяють дві основні форми НТП: еволюційну та революційну. Еволюційна форма передбачає
найбільш повне й досконале використання у виробництві одного й того ж науково-технічного

принципу, тобто, вона пов'язана з вдосконаленням діючих технологій, частковою модернізацією

діючих машин і устаткування.

2. Технологічний устрій — сукупність зв'язаних виробництв, що мають єдиний технічний

рівень і розвиваються синхронно.
Технологічний устрій це декілька взаємозв'язаних і послідовно змінюючих один одного
поколінь техніки, що еволюційно реалізовують загальний технологічний принцип.

Вважається, що у світі пройдені 5 технологічних устроїв, зараз настає Шостий техноустрій

Список технологічних устроїв:

1.Початок першої промислової революції

1770 рік — початок розвитку технології. Ключовий чинник I техноустрою — прядильні машини,
ядро устрою — текстильна промисловість. У чому новизна цього технологічного устрою:
механізація праці, створення потокового виробництва.

2.Епоха пари

1830 рік — початок розвитку технології. Ключовий чинник II техноустрою — парова машина, ядро
устрою — парове судноплавство, вуглевидобування, залізниці

3.Епоха сталі(Друга промислова революція)

1880 рік — початок розвитку технології. Ключові чинники III техноустрою — неорганічна хімія
(конвертер, динаміт), ядро устрою — чорна металургія, залізниці, кораблебудування,
виробництво вибухових речовин.

4. Епоха нафти

1930 рік — початок розвитку технології. Ключові чинники IV техноустрою — двигун внутрішнього
згорання, конвеєрне виробництво, дротяний телефонний зв'язок, ядро
устрою — автомобілебудування, літакобудування, нафтохімія.

5. Епоха комп'ютерів і телекомунікацій (Науково-технічна революція)

1970 рік — початок розвитку технології.

П'ятий устрій спирається на досягнення в області мікроелектроніки, інформатики, біотехнології,

генної інженерії, нових видів енергії, матеріалів, освоєння космічного простору, супутникового
зв'язку тощо Відбувається перехід від розрізнених фірм до єдиної мережі великих і дрібних
компаній, сполучених електронною мережею на основі Інтернету, здійснюючих тісну взаємодію в
галузі технологій, контролю якості продукція, планування інновацій.
Ядро технологічного устрою:

 електронна промисловість
 обчислювальна техніка
 оптико-волоконна техніка
 програмне забезпечення
 телекомунікації
 роботобудування
 видобування і переробка природного газу
 інформаційні технології
Ключовий чинник — мікроелектронні компоненти.
 Перевага технологічного устрою, в порівнянні з попереднім, полягала в індивідуалізації
виробництва і споживання, у підвищенні гнучкості виробництва.
6. Нанотехнології
2010 рік — початок розвитку технології
Ядро технологічного устрою:

 наноелектроніка
 молекулярна і нанофотоніка
 наноматеріали і наноструктуровані покриття
 наносистемна техніка
 біотехнологія
 нанобіотехнологія
 інформаційні технології
 когнітивні науки
 соціогуманітарні технології
 конвергенція нано-, біо-, інфо- і когнітивних технологій[38] (так звана НБІКС-конвергенція
(NBIC))[39]
Ключовий чинник: нанотехнології, клітинні технології. Перевага технологічного устрою, у
порівнянні з попереднім, за прогнозом, полягатиме в різкому зниженні енергоємності і
матеріаломісткості виробництва, в конструюванні матеріалів і організмів із заздалегідь заданими
властивостями.

3. Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – це процедура визначення, опису та аналізу

наслідків для довкілля та здоров’я населення від реалізації державних програм
планування та розвитку. СЕО проводять під час розроблення відповідного документа
держпланування до його затвердження.

котехнології представляють собою сукупність технологічних рішень і інновацій,

спрямованих на розв'язання проблем екології та зменшення негативного впливу
людської діяльності на навколишнє середовище. Ця область активно розвивається як
стратегічна екологічна ініціатива, оскільки спрямована на досягнення довгострокових
цілей збереження природи та сталого розвитку.

Основні аспекти сутності екотехнологій як стратегічної екологічної ініціативи

включають:

1. Зменшення впливу на довкілля: Екотехнології розробляються з метою зменшення

викидів шкідливих речовин, енергоспоживання та інших негативних аспектів
технологічних процесів.
2. Використання відновлюваних ресурсів: Екотехнології спрямовані на використання
відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова чи гідроенергія, для
зменшення залежності від нестабільних та вичерпуваних джерел енергії.
3. Ефективне управління відходами: Екотехнології спрямовані на розробку систем
вторинного використання матеріалів та ефективного управління відходами для
зменшення токсичного впливу сміття на навколишнє середовище.
4. Збереження біорізноманіття: Врахування природних процесів та збереження
біорізноманіття є важливою частиною екотехнологій. Це може включати заходи для
охорони екосистем, відновлення природних місць і розвиток технологій, що сприяють
збереженню видового різноманіття.
5. Зелені будівельні технології: Розробка технологій, спрямованих на створення
енергоефективних та екологічно безпечних будівель. Це включає в себе використання
енергозберігаючих матеріалів, вдосконалення систем опалення та кондиціонування, а
також інші аспекти, спрямовані на зниження екологічного відбитку будівель.
6. Екологічна інформаційна технологія: Використання інформаційних технологій для
моніторингу та аналізу стану довкілля, прогнозування змін клімату, а також для
популяризації екологічної свідомості серед громадськості.

Екотехнології виступають не лише як засіб зменшення негативного впливу технологій

на природу, але й як можливість для розвитку нових економічних галузей та
покращення якості життя людей, забезпечуючи баланс між технологічним прогресом
та дбайливим ставленням до навколишнього середовища.
4. Знання та технології відіграють ключову роль у соціально-економічному розвитку
суспільства, впливаючи на різні аспекти життя і допомагаючи вирішувати важливі
завдання. Ось деякі з основних аспектів, які ілюструють цю роль:

1. Економічний зріст: Технології і знання є ключовими драйверами економічного

зростання. Вони створюють нові галузі бізнесу, підвищують продуктивність праці,
зменшують витрати та сприяють розвитку нових секторів економіки.
2. Інновації та конкурентоспроможність: Знання та технології допомагають в розробці
новаторських продуктів і послуг, що забезпечує конкурентоспроможність на ринку.
Інновації стимулюють економічний розвиток і забезпечують високий рівень якості
життя.
3. Зайнятість та ринок праці: Розвиток нових технологій може призвести до створення
нових робочих місць, а також до необхідності навчання та переосвіти працівників.
Знання і навички стають ключовими для успішної адаптації до змін на ринку праці.
4. Соціальний прогрес: Технології допомагають у вирішенні соціальних проблем,
забезпечуючи доступ до освіти, медичних послуг та інших базових потреб. Вони також
можуть покращити якість життя через розвиток інфраструктури, комунікації та інші
сфери.
5. Сталість та екологія: Технології грають важливу роль у розвитку сталого
господарювання та охорони навколишнього середовища. Енергоефективні технології,
використання відновлюваних ресурсів та впровадження екологічно чистих технологій
сприяють зменшенню негативного впливу на природу.
6. Глобальна взаємодія та комунікації: Завдяки технологіям сучасні суспільства
можуть легше спілкуватися, обмінюватися інформацією та ідеями, що сприяє
глобальній взаємодії, розумінню та мирному вирішенню проблем.
7. Здоров'я та медицина: Знання і технології в медицині сприяють розробці нових
методів діагностики, лікування та профілактики хвороб. Це покращує тривалість та
якість життя.

Загалом, знання та технології є основними катализаторами соціально-економічного

розвитку, вони формують нові можливості, змінюють економіку та впливають на
життя людей на всіх рівнях суспільства.

5. Широке застосування безвідходних і маловідходних технологій— важливий напрямок

захисту довкілля від негативної дії промислових відходів.
Сучасні маловідходні та безвідходні технології стали важливою частиною сталого розвитку та
стратегій управління відходами. Суть і значення цих технологій можна визначити через кілька
ключових аспектів:

1. Мінімізація відходів: Основна мета маловідходних та безвідходних технологій полягає в тому,

щоб зменшити обсяги виробничих і споживчих відходів. Це може бути досягнуто шляхом
вдосконалення технологічних процесів, використання відновлюваних матеріалів та рециклінгу.
2. Кількісне та якісне використання ресурсів: Маловідходні технології спрямовані на оптимальне
використання ресурсів, уникаючи їхнього марнотратства та забезпечуючи ефективне
використання матеріалів та енергії.
3. Рециклінг та повторне використання: Важливою частиною цих технологій є створення системи
рециклінгу та повторного використання, щоб зменшити потребу в нових сировинах і зменшити
тиск на природні ресурси.
4. Зменшення впливу на довкілля: Маловідходні технології спрямовані на зменшення негативного
впливу виробництва і споживання на навколишнє середовище. Це може включати зменшення
забруднення, обмеження викидів газів, які сприяють парниковому ефекту, та інші заходи з охорони
природи.
5. Ефективне управління відходами: Технології для ефективного управління відходами дозволяють
ефективно сортувати, обробляти та використовувати відходи, щоб уникнути їхнього негативного
впливу на довкілля та здоров'я людей.
6. Створення економії ресурсів: Маловідходні технології сприяють створенню ефективних і
економічно вигідних систем управління ресурсами, що сприяє сталому розвитку і підтримує
економічну стійкість.
7. Залучення громадськості: Важливою складовою маловідходних технологій є залучення
громадськості та освіта щодо важливості мінімізації відходів та сталого споживання. Це може
сприяти формуванню екологічної свідомості та підвищити ефективність систем управління
відходами.

В сукупності ці аспекти допомагають справлятися з проблемами, пов'язаними з екологічними

викликами, забезпечуючи більш стале та ефективне використання ресурсів та мінімізуючи
негативний вплив на природне середовище.

6. Технологія - це систематичне використання наукових та практичних знань для вирішення

конкретних завдань, досягнення певних цілей або виготовлення продуктів чи послуг. Суть
технології полягає в застосуванні методів, процесів та інструментів для досягнення практичних
результатів.
 Технологічні системи в господарському комплексі включають в себе різноманітні
технології, які застосовуються для виробництва, обробки, зберігання та управління
різними продуктами та послугами. Ось деякі особливості технологічних систем у
господарському комплексі:

1. Автоматизація та Інтернет речей (IoT): В господарському комплексі велика увага

приділяється автоматизації процесів виробництва, відслідковуванню обладнання та
витрат, а також збору та аналізу даних за допомогою датчиків та IoT-технологій.
2. Інформаційні системи та аналітика: Застосування систем управління та
інформаційно-аналітичних платформ для оптимізації процесів прийняття рішень,
прогнозування попиту, планування виробництва та інші аспекти управління.
3. Електронна комерція та цифрові ринки: Використання технологій для розвитку
електронної комерції, цифрових платформ та маркетплейсів для полегшення торгівлі
та забезпечення ефективного взаємодії між виробниками, постачальниками та
споживачами.
4. Технології блокчейн: В галузі сільського господарства та інших сферах
господарського комплексу використовують технології блокчейн для підвищення
прозорості, відстеження ланцюга постачання та управління даними.
5. Геоінформаційні системи (ГІС): В сільському господарстві важливо використовувати
ГІС для аналізу та управління географічною інформацією, такою як розташування
полів, вологість ґрунту, кліматичні умови та інші аспекти, що впливають на
виробництво.
6. Технології штучного інтелекту (ШІ): Використання ШІ для автоматизації процесів
прийняття рішень, прогнозування врожаїв, оптимізації роботи обладнання та інших
завдань, які вимагають аналізу великої кількості даних.
7. Технології відновлюваної енергії: Застосування сучасних енергоефективних
технологій та відновлюваної енергії для зменшення впливу на навколишнє
середовище та зниження витрат енергії.
8. Технології обробки даних у реальному часі: В господарському комплексі важливо
мати можливість миттєвого аналізу та реагування на зміни у виробничих процесах, що
досягається за допомогою систем обробки даних у реальному часі.

Ці технології допомагають господарському комплексу оптимізувати виробничі

процеси, зменшувати витрати, підвищувати продуктивність та стійкість до зовнішніх
впливів.
7. Промислова підготовка сировини до переробки є важливим етапом виробничого
процесу. Цей процес може включати в себе ряд операцій і технологічних кроків,
спрямованих на забезпечення якості та відповідності сировини вимогам
технологічного процесу. Нижче подано загальний огляд промислових способів
підготовки сировини:
1. Сортування та відбір: Сировину можуть сортувати за різними параметрами, такими
як розмір, форма, колір, вага тощо. Це допомагає видалити непотрібні елементи та
відібрати матеріал відповідно до потреб виробництва.
2. Миттєва обробка: Деякі сировини вимагають миттєвої обробки, наприклад, обробка
фруктів та овочів для збереження свіжості та якості.
3. Роздрібнення: Сировину можуть роздробити або розмелювати з метою зменшення
розміру частинок. Цей процес полегшує подальші етапи переробки та підвищує
ефективність витрат енергії.
4. Сушка: Якщо сировина містить велику кількість вологи, вона може бути піддана
процесу сушки для зменшення вологоутримування і підвищення зберіганості.
5. Ферментація та бродіння: Деякі продукти, такі як харчові сировини або сировина
для виробництва алкоголю, можуть бути піддані процесам ферментації або бродіння.
6. Екстракція: Деякі корисні компоненти сировини можуть бути вилучені за допомогою
різних розчинників або екстракційних методів.
7. Фільтрація: Процес вилучення непотрібних частинок за допомогою фільтрів.
8. Класифікація: Розділення сировини на різні класи або фракції в залежності від їхніх
характеристик.
9. Магнітна сепарація та сепарація за густину: Використання магнітів або інших
методів для вилучення магнітних або важких частинок з сировини.
10. Обробка за допомогою тепла чи холоду: Використання термічних або холодильних
процесів для підготовки сировини до подальшої переробки.

Ці методи можуть застосовуватися окремо або в комбінації в залежності від виду

сировини та виробничих потреб.
8. За характером якісних змін сировини і матеріалів технології поділяються на фізичні,
механічні та хімічні.

Фізична і механічна технології розглядаються як процес перероблення сировини і

матеріалів зі зміною розмірів, форми, фізичних і механічних властивостей, але, як
правило, без зміни внутрішньої побудови та складу речовини (наприклад, виготовлення
металевих чи дерев’яних деталей методом обробки різанням).

Хімічна технологія характеризується змінами не тільки фізичних властивостей, а й

агрегатного стану, хімічного складу та внутрішньої побудови речовини (наприклад,
унаслідок коксування вугілля отримують бензол, нафталін, водень, метан, етилен та інші
продукти; з газу метану отримують водень, етилен, мети-

ловий спирт та інші продукти).

Усі технології взаємопов’язані, між ними неможливо провести чітку межу, оскільки
механічні процеси часто супроводжуються змінами як фізичних, так і хімічних
властивостей. Хімічні процеси, зазвичай, супроводжуються механічними.
 9. Збагачення корисних копалин – це сукупність методів і процесів первинного
перероблення мінеральної сировини з метою концентрації цінних компонентів у кондиційних
продуктах шляхом видалення порожньої породи та поділу мінералів. При збагаченні
корисних копалин вирішуються такі основні завдання:
 підвищується вміст корисного компонента в сировині;

 з сировини видаляється велика частина шкідливих домішок;

 досягається однорідність сировини за крупністю та речовим складом.

Збагачення корисних копалин здійснюється на збагачувальних фабриках, які є самостійними

структурами або входять до складу гірничо-збагачувальних або гірничо-металургійних
комбінатів.

В результаті збагачення природної мінеральної сировини отримують один або кілька

концентратів і відходи (хвости).
10 Проблеми якості сировини можуть виникати з різних причин і впливати на якість
та ефективність виробничого процесу. Деякі загальні причини втрат якості сировини
та можливості їх вирішення включають:

1. Неякісна початкова сировина:

 Причина: Незадовільна якість сировини може виникнути через неправильний
вибір постачальників, погані умови вирощування або збирання сировини,
вплив непередбачуваних факторів (наприклад, погода).
 Можливості вирішення: Ретельний відбір постачальників, впровадження
стандартів якості, аудит постачальників, вдосконалення системи відстеження
постачань.
2. Проблеми з транспортуванням та зберіганням:
 Причина: Некоректне транспортування та зберігання сировини може
призводити до фізичних або хімічних змін, які погіршують якість.
 Можливості вирішення: Вдосконалення умов транспортування та зберігання,
використання технологій контролю та моніторингу, оптимізація логістичних
процесів.
3. Проблеми в процесі обробки:
 Причина: Технологічні помилки, неправильне налаштування обладнання чи
процесів, недостатня кваліфікація персоналу.
  Можливості вирішення: Впровадження систем автоматизації та контролю
якості, навчання та підвищення кваліфікації персоналу, постійне вдосконалення
технологічних процесів.
4. Неефективний контроль якості:
 Причина: Відсутність або недостатній рівень контролю якості на кожному етапі
виробничого процесу.
 Можливості вирішення: Впровадження системи обов'язкового контролю
якості на всіх етапах, використання сучасних методів аналізу та вимірювання.
5. Недоліки в ланцюгу постачання:
 Причина: Проблеми в ланцюгу постачання можуть виникати внаслідок
недостатньої взаємодії з постачальниками, підстав в постачанні, порушення
угод.
 Можливості вирішення: Посилення співпраці з постачальниками,
використання контрактів та угод, впровадження систем взаємодії та обміну
інформацією.
6. Моніторинг та аналіз:
 Причина: Недостатність систем моніторингу та аналізу якості даних про
сировину.
 Можливості вирішення: Використання сучасних інструментів аналітики та
моніторингу, впровадження систем Big Data для обробки великого обсягу
даних.

Ефективне вирішення цих проблем може бути досягнуте шляхом комплексного

підходу, який включає в себе вдосконалення процесів, впровадження сучасних
технологій та активну співпрацю з усіма учасниками ланцюгу виробництва.
11. Сучасні наукомісткі технологічні процеси вражають своєю складністю,
інноваційністю та великою кількістю інтегрованих технологій. Деякі ключові
характеристики сучасних технологічних процесів включають:

1. Інтернет речей (IoT) та Зв'язані Промисловості:

 Опис: Застосування сенсорів, пристроїв та з'єднань для створення "розумних"
систем, які можуть збирати, обробляти та обмінювати даними для автоматизації
та оптимізації процесів.
 Приклад: Виробництво, транспорт, сільське господарство.
2. Штучний інтелект (ШІ) та Машинне навчання:
 Опис: Використання алгоритмів та моделей для аналізу даних, прийняття рішень
та автоматизації завдань, які раніше вимагали людського втручання.
 Приклад: Розпізнавання образів, прогнозування попиту, автономні автомобілі.
3. Блокчейн технології:
  Опис: Децентралізована система для реєстрації та підтвердження транзакцій, що
забезпечує безпеку та невідворотність.
 Приклад: Управління ланцюгом постачання, фінансові операції, управління
правами власності.
4. Технології виртуалізації та хмарні обчислення:
 Опис: Створення віртуальних середовищ та використання хмарних платформ
для зберігання, обробки та обміну даними та ресурсами.
 Приклад: Віртуальні сервери, хмарні послуги для бізнесу.
5. Інтегровані системи автоматизації виробництва:
 Опис: Використання автоматизованих систем для контролю та управління
виробничими процесами з метою підвищення ефективності та точності.
 Приклад: Промислові роботи, системи автоматизованого контролю якості.
6. Технології 3D-друку:
 Опис: Виготовлення об'єктів шляхом нанесення матеріалу в шарах на основі
тривимірного моделювання.
 Приклад: Прототипування, виробництво на замовлення.
7. Безпілотні транспортні засоби:
 Опис: Використання автономних транспортних засобів для перевезення товарів
та пасажирів без прямого управління людиною.
 Приклад: Безпілотні автомобілі, дрони для доставки.
8. Великі дані (Big Data):
 Опис: Збір, обробка та аналіз великих обсягів даних для отримання цінної
інформації та паттернів.
 Приклад: Аналіз споживчих звичок, прогнозування ринкових тенденцій.

Ці технологічні інновації взаємодіють, щоб створити сучасні ефективні технологічні

процеси, що забезпечують величезний потенціал для підвищення продуктивності,
оптимізації витрат та вдосконалення якості продукції.

12.
Виборчі процеси та технологічні процеси — це дві різні категорії процесів,
які характеризуються своїми власними особливостями та метою. Ось їхня
основна різниця:

1. Мета:
 Виборчі процеси: Спрямовані на визначення представників,
керівників чи влади в рамках демократичних систем. Основна мета
 полягає в обранні представників громади чи урядових посадовців за
допомогою голосування.
 Технологічні процеси: Спрямовані на виробництво, обробку, або
перетворення матеріалів чи інформації в продукти або послуги.
Основна мета — ефективне та якісне виконання певного завдання для
досягнення бажаного результату.
2. Застосування:
 Виборчі процеси: Використовуються в політичних та громадських
сферах для обрання представників і визначення політичних курсів.
 Технологічні процеси: Застосовуються у виробництві, промисловості,
сфері послуг, інформаційних технологіях та інших галузях для
виготовлення продукції чи надання послуг.
3. Характеристика:
 Виборчі процеси: Визначаються політичними правилами, законами та
процедурами для забезпечення виборчої справедливості та
легітимності представницької влади.
 Технологічні процеси: Характеризуються використанням технічних,
інженерних, інформаційних та інших знань для досягнення конкретних
цілей в області виробництва чи послуг.
4. Часовий характер:
 Виборчі процеси: Мають цикл, який визначений виборчим
календарем, зазвичай з періодичністю в декілька років (наприклад,
вибори президента).
 Технологічні процеси: Можуть бути постійними, періодичними чи
ітеративними, залежно від конкретного завдання або виробничого
циклу.

Хоча виборчі та технологічні процеси мають різні призначення та характер,

вони обидва важливі для суспільства і економіки, кожен в своїй сфері.

13. Екологічно-небезпечні технології — це технології, які можуть негативно

впливати на навколишнє середовище, спричиняти забруднення повітря, води та
ґрунту, руйнувати біорізноманіття та мати інші негативні наслідки. Ці технології можуть
призводити до екологічних криз, які загрожують якості життя на планеті. Ось кілька
прикладів екологічно-небезпечних технологій та пов'язаних з ними криз
навколишнього середовища:

1. Ядерні технології:
  Характеристика: Вибухова енергія атомів призводить до величезного
звільнення енергії, але також може викликати радіаційне забруднення та
небезпеку для здоров'я людей і екосистем.
 Екологічна криза: Аварії на атомних електростанціях, наприклад, аварія на
Чорнобильській АЕС, мають серйозний вплив на довкілля та здоров'я людей.
2. Хімічні заводи і промисловість:
 Характеристика: Випуск шкідливих хімічних речовин, відходів та токсичних
речовин у повітря, воду і ґрунт.
 Екологічна криза: Забруднення повітря, води та ґрунту, яке може викликати
вимирання видів, забруднення водойм та негативно впливати на здоров'я
людей.
3. Видобування та обробка вугільної енергії:
 Характеристика: Забруднення атмосфери викидами парникових газів,
викидання шкідливих хімічних речовин і відходів.
 Екологічна криза: Погіршення клімату, забруднення повітря, вплив на водні
ресурси та виведення деяких видів з ладу.
4. Використання пестицидів та отруйних хімікалій в сільському господарстві:
 Характеристика: Використання хімічних речовин для боротьби з шкідниками
та підвищення врожаю.
 Екологічна криза: Забруднення грунтів та водойм, загроза для біорізноманіття та
виникнення проблем здоров'я.
5. Викиди від транспорту:
 Характеристика: Забруднення повітря викидами вуглеводнів, оксидами азоту
та інших шкідливих речовин.
 Екологічна криза: Забруднення повітря, атмосферне затемнення, кліматичні
зміни, вплив на здоров'я та біорізноманіття.
6. Забруднення пластиком:
 Характеристика: Виробництво, використання та викиди пластикових відходів.
 Екологічна криза: Забруднення морів та океанів, загроза морському життю,
вплив на екосистему.

Для боротьби з екологічними кризами, необхідно розвивати та впроваджувати більше

екологічно-безпечних технологій, просувати сталий розвиток та здійснювати заходи з
охорони навколишнього середовища.

14. Життєвий цикл технології:

 Життєвий цикл технології включає в себе всі етапи від початкової ідеї чи
концепції до виведення технології з експлуатації. Зазвичай, цей цикл можна
поділити на кілька основних етапів:

1. Дослідження та розробка:
 Характеристика: Етап, на якому проводяться наукові дослідження та
розробка ідеї та концепції технології.
 Активності: Експерименти, створення прототипів, аналіз ринку.
2. Проектування:
 Характеристика: Визначення технічних параметрів, розробка
конструкцій та архітектури технології.
 Активності: Розробка схем, креслень, специфікацій.
3. Виробництво:
 Характеристика: Виготовлення фізичного об'єкта технології з
використанням виробничих процесів.
 Активності: Масове виробництво, збірка, тестування.
4. Впровадження та використання:
 Характеристика: Запуск технології на ринок та її використання
користувачами або виробниками.
 Активності: Маркетинг, навчання персоналу, технічна підтримка.
5. Обслуговування та модернізація:
 Характеристика: Надання підтримки, вирішення проблем,
модернізація або оновлення технології.
 Активності: Регулярні обслуговування, виправлення помилок, випуск
нових версій.
6. Виведення з експлуатації:
 Характеристика: Припинення виробництва та підтримки технології.
 Активності: Зняття з виробництва, обробка відходів, можливо, заміна
технології новішою.

Види технологій:

Технології можна класифікувати за різними критеріями, такими як галузь

застосування, рівень складності чи призначення. Ось кілька основних видів
технологій:

1. Інформаційні технології (ІТ):

  Характеристика: Засновані на обробці інформації та передачі даних.
 Приклади: Програмування, розробка програмного забезпечення,
мережі зв'язку.
2. Енергетичні технології:
 Характеристика: Спрямовані на виробництво, передачу та
використання енергії.
 Приклади: Сонячні батареї, вітряні генератори, ядерні електростанції.
3. Біотехнології:
 Характеристика: Використання живих організмів, клітин та
біохімічних процесів для виробництва корисних продуктів чи послуг.
 Приклади: Генетично модифіковані організми, біологічне виробництво.
4. Медичні технології:
 Характеристика: Засоби та методи для діагностики, лікування та
підтримки здоров'я.
 Приклади: Медичне обладнання, фармацевтичні препарати, хірургічні
техніки.
5. Матеріальні технології:
 Характеристика: Виробництво
і обробка матеріалів для створення нових продуктів або виробів.

 Приклади: 3D-друкування, виробництво композитних матеріалів, обробка

металів.
6. Транспортні технології:
 Характеристика: Засоби та методи переміщення людей та вантажів.
 Приклади: Електромобілі, безпілотні транспортні засоби, маглев.
7. Промислові технології:
 Характеристика: Системи та обладнання для виробництва продукції в
промислових масштабах.
 Приклади: Автоматизовані виробничі лінії, роботизовані системи,
системи керування виробництвом.
8. Сільськогосподарські технології:
 Характеристика: Засоби та методи для вирощування рослин та
виробництва продуктів сільського господарства.
 Приклади: Сучасні трактори, сільськогосподарські дрони,
агротехнології.
 Ці категорії технологій можуть взаємодіяти та використовуватися в різних
галузях для розв'язання конкретних завдань та вдосконалення якості життя.

15. Метали та сплави відіграють важливу роль у технологічних процесах завдяки

своїм унікальним властивостям. Ось характеристика деяких металів та сплавів, а також
їхня роль у технологічних процесах:

**1. Залізо (Fe):

 Характеристика: Метал, який зазвичай використовується у вигляді сталі чи чавуну.

 Роль в технологіях: Сталь широко використовується у будівництві, машинобудуванні,
транспорті та інших галузях. Чавун застосовується у виробництві литвини та інших
виробів.

2. Алюміній (Al):

 Характеристика: Легкий метал з високою корозійною стійкістю.

 Роль в технологіях: Використовується у виробництві літаків, автомобілів, упаковки та
інших легких, але міцних конструкцій.

3. Мідь (Cu):

 Характеристика: Добропровідний метал з високою теплопровідністю.

 Роль в технологіях: Застосовується у виробництві електричних провідників,
трубопроводів, електроніки та медичних пристроїв.

4. Титан (Ti):

 Характеристика: Легкий, міцний метал з високою корозійною стійкістю.

 Роль в технологіях: Використовується у виробництві літальних апаратів, медичних
імплантатів, хірургічних інструментів та інших високотехнологічних застосуваннях.

5. Нікель (Ni):

 Характеристика: Метал з високою стійкістю до корозії та високою температурою

плавлення.
 Роль в технологіях: Входить у склад сплавів для виробництва корозійностійких сталей,
нікелевих акумуляторів та інших високотехнологічних виробів.

6. Свинець (Pb):

 Характеристика: Тяжкий м'який метал, який має високий пункт плавлення.

 Роль в технологіях: Використовується у виробництві акумуляторів, захисту від радіації,
а також у лужних та стрільбних виробах.

7. Золото (Au):

 Характеристика: Дорогоцінний метал з високою теплопровідністю.

 Роль в технологіях: Використовується у вигляді прикрас, електроніки, косметики,
медицини та інших високотехнологічних галузях.

8. Сплави:

 Характеристика: Металеві матеріали, які складаються з двох або більше компонентів,

зазвичай металів чи неметалів.
 Роль в технологіях: Сплави, такі як нержавіюча сталь, бронза, латунь,
використовуються для отримання матеріалів із покращеними властивостями для
конкретних застосувань.

Ці метали та сплави є ключовими матеріалами у будівництві, виробництві

транспортних засобів, електроніці, медицині та багатьох інших галузях, що робить їх
важливими для розвитку технологій та промисловості.

16. Впровадження робототехніки у процеси життєдіяльності людини визначається

рядом переваг та недоліків. Нижче подано кілька ключових перспектив і обговорено
їх переваги та недоліки:

Переваги впровадження робототехніки:

1. Підвищення продуктивності:
 Переваги: Роботи можуть виконувати завдання швидше та ефективніше, що
призводить до підвищення загальної продуктивності промисловості та інших
галузей.
2. Зменшення ризику для людей:
 Переваги: Роботи можуть виконувати небезпечні або фізично важкі завдання,
зменшуючи ризик травм та покращуючи безпеку праці.
3. Ефективне використання ресурсів:
 Переваги: Робототехніка може сприяти ефективному використанню ресурсів,
зменшуючи відходи та оптимізуючи виробничі процеси.
4. Покращення якості життя:
  Переваги: У ряді сфер, таких як медицина та допоміжні технології, роботи
можуть покращувати якість життя, допомагаючи людям з інвалідністю або
старшим групам населення.
5. Забезпечення нових можливостей:
 Переваги: Впровадження робототехніки відкриває нові можливості для
наукових досліджень, інновацій та розвитку нових технологій.

Недоліки масового використання робототехніки:

1. Втрата робочих місць:

 Недолік: Автоматизація може призводити до заміни людей роботами, що може
викликати соціальні проблеми, такі як безробіття та втрата доходу.
2. Залежність від технологій:
 Недолік: Залежність від роботів та автоматизації може створити проблеми в разі
збоїв, вірусних атак або інших технічних проблем.
3. Етичні аспекти:
 Недолік: Застосування робототехніки ставить питання етики та безпеки, зокрема
в областях, таких як штучний інтелект та автономні системи.
4. Вартість впровадження:
 Недолік: Вартість розробки та впровадження робототехнічних систем може бути
великою, особливо для маленьких підприємств чи країн з обмеженими
ресурсами.
5. Втрата людського контакту:
 Недолік: В міру зростання автоматизації може виникати проблема втрати
людського фактора та контакту, особливо в сферах обслуговування та
соціальних послуг.

Загальною тенденцією є те, що робототехніка може призводити до значних

позитивних змін, але її впровадження потребує уважного розгляду соціальних,
економічних та етичних аспектів.

17. Технологічні процеси чорної та кольорової металургії включають в

себе різноманітні операції та етапи для виробництва металів з руд. Ці
процеси є складними та енергоємними, але дуже важливими для
виробництва металів, які використовуються в різних галузях промисловості
та будівництва.

Чорна металургія:
 Чорна металургія включає в себе виробництво чорних металів, таких як
чавун, сталь та інші сплави заліза.

1. Добування руди:
 Витягання руди з надр землі, дроблення та мелювання для подальшого
використання.
2. Збагачення руд:
 Розділення корисних металів від некорисних частин руди.
3. Виробництво чавуну:
 Плавлення руди та домішок у високотемпературній печі для отримання
чавуну.
4. Виробництво сталі:
 Конвертація чавуну в сталь шляхом видалення зайвих домішок та
регулювання вмісту елементів.
5. Формування та обробка:
 Формування сталевих блоків та подальша обробка для отримання
виробів.
6. Обробка та оброблення:
 Відшліфовування, гартування та інші обробні операції для покращення
властивостей металевих виробів.

Кольорова металургія:

Кольорова металургія включає виробництво металів, які не мають заліза у

складі своїх сплавів, таких як алюміній, мідь, свинець, нікель та інші.

1. Добування руди:
 Добування різноманітних руд для отримання різних металів.
2. Збагачення руд:
 Розділення корисних металів від некорисних частин руди.
3. Електроліз або плавлення:
 Виробництво металів за допомогою електролізу або плавлення руди.
4. Очищення та рафінування:
 Видалення домішок та нечистот для отримання високоякісних металів.
5. Формування та обробка:
 Формування блоків металів та подальша обробка для виробництва
виробів.
6. Обробка та оброблення:
 Відшліфовування, обробка та інші операції для покращення
властивостей виробів.

Переваги:

1. Велика міцність та твердість:

 Обидві металургійні галузі виробляють матеріали з високою міцністю
та твердістю, що робить їх важливими для будівництва та виробництва.
2. Широкий спектр застосувань:
 Метали, які виготовляються внаслідок металургійних процесів, мають
різноманітні застосування в різних галузях економіки.

Недоліки:

1. Енергоємність:
 Виробництво металів є енергоємним процесом, особливо в аспекті
плавлення та обробки високотемпературних печей.
2. Викиди та забруднення:
 Процеси металургії можуть впливати на навколишнє середовище
через викиди газів та інші види забруднення.
3. Сировинні обмеження:
 Деякі метали можуть бути обмежени

18. Лазерні технології використовують властивості лазерного випромінювання для вирішення

різноманітних завдань у різних галузях, таких як наука, медицина, промисловість та комунікації.
Лазер (акронім від Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation) генерує монохроматичне,
кохерентне та колімоване світло, що дозволяє точно спрямовувати його промінь та концентрувати
енергію. Основні переваги лазерних технологій включають:

1. Висока точність:
 Лазери дозволяють забезпечити високу точність і контроль над напрямком світла, що
робить їх ефективними для точних вимірювань, різання, свердління та інших операцій.
2. Мале теплове впливання:
 Лазерні технології можуть працювати з об'єктами, мінімізуючи тепловий вплив на
навколишні матеріали, що робить їх ідеальними для обробки теплочутливих матеріалів.
3. Широкий спектр застосувань:
 Лазерні технології знаходять застосування у різних галузях, таких як медицина (хірургія,
лікування), промисловість (різання, зварювання), наука (дослідження, вимірювання),
комунікації (волоконна оптика) та інші.
4. Велика швидкість обробки:
  Лазери можуть працювати з великою швидкістю, що дозволяє вирішувати завдання
швидко та ефективно, зокрема у виробництві та обробці матеріалів.
5. Нестерильне виробництво:
 У деяких сферах, таких як медицина та харчова промисловість, лазерні технології можуть
працювати без контакту з матеріалами, що дозволяє уникнути забруднення та забезпечити
стерильність процесу.
6. Можливість роботи в реальному часі:
 Лазерні технології можуть працювати в реальному часі, що робить їх ефективними для
вимірювань та контролю в процесі виробництва.
7. Можливість здійснення неконтактного впливу:
 Лазери дозволяють проводити різні операції без фізичного контакту, що може бути
важливим у випадках, коли необхідно уникнути механічного впливу на матеріал.

Хоча лазерні технології мають численні переваги, важливо також враховувати їхні обмеження, такі
як високі витрати на устаткування та складність деяких технологічних рішень.

19. Сучасні технології складального виробництва використовуються для створення складних

продуктів або компонентів за допомогою автоматизованих процесів з'єднання та монтажу. Ці
технології включають в себе широкий спектр методів та інновацій для оптимізації виробництва та
підвищення продуктивності. Ось деякі з ключових аспектів сучасного складального виробництва:

1. Роботизовані системи:
 Використання роботів у виробничих процесах для виконання рутинних завдань, таких як
збірка, зварювання, фіксація та інші операції.
2. 3D-друкування:
 Виготовлення продуктів шляхом нанесення шарів матеріалу за допомогою 3D-принтерів.
Це може бути особливо ефективним для створення складних геометричних форм та
прототипів.
3. Машинне бачення та системи відслідковування:
 Використання камер та сенсорів для надання обладнанню здатності "бачити" та взаємодіяти
з оточуючими об'єктами. Це полегшує автоматизацію та контроль процесів.
4. Інтернет речей (IoT):
 Застосування датчиків та з'єднання з мережею для збору та обробки даних. Це дозволяє
моніторити та оптимізувати виробничі процеси в реальному часі.
5. Штучний інтелект (ШІ):
 Використання алгоритмів ШІ для автоматизації рішень та оптимізації виробничих процесів,
а також для прогнозування відмов та удосконалення якості продукції.
6. Легкі та високоміцні матеріали:
 Використання нових матеріалів, таких як композити, полімери та сплави, які є легкими,
міцними та мають сприятливі технічні характеристики.
7. Системи автоматизації та управління:
 Впровадження автоматизованих систем управління виробництвом, що дозволяє
оптимізувати використання ресурсів та координувати роботу обладнання.
8. Спеціалізоване програмне забезпечення:
  Використання програмних рішень для моделювання та управління складальними
процесами, що дозволяє ефективно планувати та впроваджувати нові проекти.

Переваги сучасних технологій складального виробництва:

1. Підвищення продуктивності:
 Автоматизовані системи та роботизовані процеси дозволяють підвищити швидкість та
ефективність виробництва.
2. Можливість індивідуалізації продукції:
 Деякі технології, такі як 3D-друкування, дозволяють виготовляти індивідуально адаптовані
продукти.
3. Економія часу та ресурсів:
 Автоматизація та оптимізація процесів дозволяють ефективніше використовувати час та
ресурси.
4. Покращення якості продукції:
 Контроль та автоматизація допомагають покращити якість виробів та уникнути помилок
людського фактора.
5. Мінімізація відходів:
 Точність та ефективність виробництва допомагають уникнути непотрібних відходів
матеріалів.
6. Підвищення безпеки праці:
 Використання роботів у небезпечни

20. Виробництво продукції в будівельній галузі — це складний та многоетапний

процес, який включає в себе виготовлення різноманітних будівельних матеріалів,
конструкцій та елементів для подальшого використання у будівництві та реконструкції.
Основні особливості виробництва продукції будівельної галузі включають:

1. Виготовлення будівельних матеріалів:

 Процес виробництва починається з виготовлення будівельних матеріалів, таких
як цегла, бетон, цемент, металеві конструкції, скло, пластик, утеплювачі та інші.
Ці матеріали використовуються для створення основних елементів будівель та
інженерних комунікацій.
2. Монтажні та з'єднувальні технології:
 Виробництво включає в себе різні методи з'єднання та монтажу, такі як
зварювання, болтове з'єднання, клеєння та інші. Ці технології використовуються
для створення конструкцій, які витримують навантаження та забезпечують
стабільність будівель.
3. Виробництво великогабаритних елементів:
  Великі елементи, такі як балки, колони, панелі та інші, можуть виготовлятися в
заводських умовах та потім доставлятися на місце будівництва. Це дозволяє
покращити якість та ефективність виробництва.
4. Використання технологій обробки поверхні:
 Технології обробки поверхні включають фарбування, покриття, антикорозійну
обробку та інші методи для забезпечення довговічності та естетичного вигляду
будівельних матеріалів.
5. Виробництво енергоефективних матеріалів:
 Зростання попиту на енергоефективність призвело до розвитку технологій
виробництва утеплювачів, вікон, дверей та інших матеріалів, які допомагають
зменшити енерговитрати будівель.
6. Сучасні будівельні технології:
 Використання сучасних будівельних технологій, таких як модульне будівництво,
3D-друк будівель, інноваційні матеріали та системи енергозбереження.
7. Стандартизація та якість:
 Виробництво відповідає стандартам та вимогам якості для забезпечення
безпеки, довговічності та стійкості будівель.
8. Охорона навколишнього середовища:
 Розвиток екологічно чистих будівельних матеріалів та технологій, спрямованих
на зменшення негативного впливу будівельного виробництва на природу.

Ці особливості виробництва враховують нові технологічні рішення та вимоги ринку,

спрямовані на створення ефективних, енергоефективних та стійких будівель.

21. Мобільні пристрої, такі як смартфони та планшети, стали невід'ємною частиною

сучасного життя. Вони не лише забезпечують зв'язок та розваги, але і відкривають
безліч можливостей для технологічного розвитку. Ось кілька перспективних напрямків
технологічних рішень на основі мобільних пристроїв:

1. Розширена реальність (Augmented Reality, AR) та Віртуальна реальність (Virtual

Reality, VR):
 Мобільні пристрої можуть бути використані для створення іммерсивних AR та
VR досвідів. Це може знайти застосування в галузях, таких як освіта, туризм,
медицина, геймінг та інші.
2. Штучний інтелект та Машинне навчання:
 Використання мобільних пристроїв для виконання завдань, пов'язаних з
штучним інтелектом та машинним навчанням. Це може включати
розпізнавання образів, голосові асистенти, персоналізовані рекомендації та інші
функції.
3. 5G технології:
 Впровадження 5G забезпечує високу швидкість передачі даних та низьку
затримку, що робить мобільні пристрої ще більш потужними для стрімінгу
відео, гри в реальному часі та інших високотехнологічних застосувань.
4. Мобільні платформи для розробки:
 Розвиток мобільних платформ для розробки додатків, які дозволяють
розробникам швидше та ефективніше створювати інноваційні рішення.
5. Здоров'я та медичні додатки:
 Розвиток медичних додатків та засобів вимірювання на мобільних пристроях,
які дозволяють користувачам вести облік свого здоров'я, використовувати
мобільні пристрої для діагностики та навіть проводити телемедицинські
консультації.
6. Інтернет речей (IoT):
 Мобільні пристрої взаємодіють з різними пристроями IoT, що дозволяє
створювати розумні доми, міста та інфраструктуру.
7. Електронні платежі та фінтех-технології:
 Розвиток мобільних платіжних систем, електронних гаманців та інших фінтех-
технологій, які полегшують фінансові операції та управління фінансами через
мобільні пристрої.
8. Екологічна та сталість:
 Використання мобільних технологій для створення продуктів та рішень,
спрямованих на зменшення негативного впливу на навколишнє середовище та
підтримку сталого розвитку.

Перспективи технологічних рішень на основі мобільних пристроїв широкі і включають

в себе багато напрямків, які можуть значно змінити наше повсякденне життя та
підвищити ефективність різних галузей.

22. Типи виробництва визначаються характером і ступенем стандартизації

виробничих операцій, обсягом та характером виробничих серій, а також
автоматизацією та механізацією процесів. Основні типи виробництва включають:

1. Одиничне (поштучне) виробництво:

 Ознаки:
 Виготовлення унікальних, індивідуальних продуктів за однією чи
декількома одиницями.
 Висока гнучкість та адаптивність до змін у вимогах клієнта.
 Великий обсяг ручної праці та висока кваліфікація працівників.
 Довгий цикл виробництва та висока вартість продукції.
2. Малосерійне виробництво:
 Ознаки:
 Виготовлення обмеженого обсягу однотипних продуктів, але більше, ніж
в одиничному виробництві.
 Застосування стандартизованих компонентів та процесів.
 Зменшення часу виробництва порівняно з одиничним виробництвом.
 Збільшення вартості продукції в порівнянні з масовим виробництвом.
3. Масове виробництво:
 Ознаки:
 Великі обсяги виробництва стандартизованих продуктів.
 Використання потокових ліній та масової автоматизації.
 Зменшення вартості продукції через економію масштабу.
 Мінімізація впливу людського фактора на виробничий процес.
4. Серійне виробництво:
 Ознаки:
 Виробництво продукції у великих серіях, але не на такому великому
обсязі, як у масовому виробництві.
 Застосування спеціалізованого устаткування та робочих центрів.
 Стандартизація та оптимізація процесів виробництва.
 Забезпечення високої якості продукції за доступною ціною.
5. Гнучке виробництво (логотип "Lean Manufacturing"):
 Ознаки:
 Здатність оперативно змінювати вид продукції згідно з попитом ринку.
 Мінімізація запасів та оптимізація виробничих процесів.
 Активне використання технологій "Just-In-Time" та "Kaizen".
 Зменшення витрат та відходів, покращення продуктивності.
6. Цифрове виробництво (індустрія 4.0):
 Ознаки:
 Використання цифрових технологій, таких як Інтернет речей, аналітика
даних, штучний інтелект та автоматизація.
 Мережеве підключення обладнання та процесів.
 Персоналізація продукції та забезпечення високої ефективності
виробництва.
 Можливість виробництва індивідуальних продуктів за допомогою
технологій 3D-друку та інших цифрових методів.

Кожен з цих типів виробництва має свої унікальні особливості, які визначаються
характером виробництва та вимогами ринку.
 23. Новітні та прогресивні технології широко впроваджуються у різних галузях,
включаючи інформаційні технології, медицину, виробництво, енергетику та інші. Тут
наведено кілька прикладів новітніх та прогресивних технологій:

1. Штучний інтелект (ШІ):

 Опис:
 Штучний інтелект використовує алгоритми та моделі для навчання
комп'ютерів вирішувати завдання, що раніше були типові лише для
людини.
 Приклади:
 Глибоке навчання (Deep Learning), системи розпізнавання образів,
голосові асистенти (наприклад, Siri, Google Assistant), автономні
автомобілі.
2. Інтернет речей (IoT):
 Опис:
 IoT об'єднує фізичні об'єкти з мережею для збору та обміну даними, що
дозволяє здійснювати розумне керування та моніторинг різних пристроїв.
 Приклади:
 Розумні домівки, носимі пристрої (наприклад, фітнес-трекери), системи
моніторингу стану обладнання в промисловості.
3. Квантові обчислення:
 Опис:
 Використовують принципи квантової механіки для виконання обчислень,
які неможливо виконати з використанням традиційних комп'ютерів.
 Приклади:
 IBM Quantum, Google Quantum AI, роботи в сфері криптографії та
оптимізації задач.
4. Блокчейн та криптовалюти:
 Опис:
 Технологія блокчейн забезпечує безпечну та децентралізовану систему
запису даних, використовуючи блоки та криптографічний захист.
 Приклади:
 Біткойн, Ethereum, використання блокчейну у фінансових та логістичних
секторах.
5. 3D-друк:
 Опис:
 Технологія створення тривимірних об'єктів шляхом нанесення матеріалу
шар за шаром за допомогою 3D-принтера.
 Приклади:
  Прототипування в промисловості, виготовлення індивідуальних медичних
імплантатів, виробництво унікальних деталей.
6. Машинне навчання:
 Опис:
 Машинне навчання використовує алгоритми для навчання систем
розпізнавати патерни та приймати рішення на основі даних.
 Приклади:
 Аналіз даних у медицині, системи рекомендацій у великих платформах,
автоматичне розпізнавання мови та тексту.
7. Біотехнології та геномне редагування:
 Опис:
 Використання біологічних процесів та генетичних технологій для
створення нових продуктів або модифікації живих організмів.
 Приклади:
 CRISPR-Cas9 для редагування генів, створення нових ліків та біологічних
матеріалів.
8. Солнцезахисні технології:
 Опис:
 Використання новітніх технологій для генерації енергії з сонячного
випромінювання та підвищення ефективності сонячних панелей.
 Приклади:
 Перовскитові сонячні елементи, технології зберігання сонячної енергії.

24. Агропромисловий комплекс (АПК) представляє собою сукупність галузей,

пов'язаних із сільським господарством та переробкою сільськогосподарської
продукції. Роль агропромислового комплексу в економіці є важливою, оскільки він
забезпечує населення продовольством, сировиною для промисловості та визначає
соціально-економічний розвиток країни. Основні елементи структури
агропромислового комплексу включають:

1. Сільське господарство:
 Роль: Вирощування рослин та тварин для отримання продуктів харчування та
сировини для інших галузей АПК.
 Складові:
 Рослинництво: Вирощування сільськогосподарських культур, таких як
зернові, олійні, бобові рослини, овочі, фрукти та інші.
 Тваринництво: Вирощування тварин для м'яса, молока, яєць, шерсті та
інших продуктів.
2. Переробка сільськогосподарської продукції:
  Роль: Обробка та перетворення сільськогосподарської сировини в готові
продукти для споживання та іншого використання.
 Складові:
 Харчова промисловість: Виробництво продуктів харчування, напоїв,
кондитерських виробів та інших готових продуктів.
 Технічна переробка: Виробництво біопалива, масел, волокон, ефірних
масел та інших технічних продуктів.
3. Лісове господарство:
 Роль: Вирубка та обробка деревини, а також відновлення лісових ресурсів.
 Складові:
 Деревообробка: Виробництво будівельних матеріалів, меблів, паперу та
інших товарів з деревини.
 Лісозаготівельні роботи: Вирубка та транспортування деревини.
4. Рибне господарство:
 Роль: Забезпечення населення рибою та морепродуктами.
 Складові:
 Аквакультура: Вирощування риб, раків, молюсків у штучних умовах.
 Промисловий риболов: Вилов риби та інших водних біоресурсів.
5. Агросервіси:
 Роль: Надання послуг фермерам та іншим сільськогосподарським
підприємствам.
 Складові:
 Послуги з розробки та обробки ґрунту: Виробництво та надання
сільгосптехніки, консультування щодо обробки ґрунту.
 Ветеринарні та агротехнічні послуги: Догляд за тваринами, лікування
захворювань, забезпечення насінням, добривами та іншими ресурсами.
6. Агробізнес та маркетинг:
 Роль: Організація та контроль виробництва, збут та маркетинг
сільськогосподарської продукції.
 Складові:
 Фермерські господарства та агропідприємства: Організація
виробництва та управління різними аспектами сільського господарства.
 Збутові компанії та ринки: Реалізація та просування
сільськогосподарської продукції.

Ця структура відображає важливі галузі та елементи агропромислового комплексу, які

спільно сприяють виробництву та обігу продукці
 25. Сучасні та перспективні технології в агропромисловому комплексі (АПК)
впливають на усі етапи сільськогосподарського виробництва, включаючи сільське
господарство, переробку, розподіл, торгівлю та агросервіси. Технології в цій сфері
націлені на підвищення продуктивності, оптимізацію ресурсів, зменшення впливу на
навколишнє середовище та забезпечення стійкості агробізнесу. Ось кілька сучасних та
перспективних технологій в АПК:

1. Точне землеробство (Precision Farming):

 Опис: Використання сучасних інформаційних технологій, супутникового
зондування та датчиків для оптимізації управління полями, використання
ресурсів та покращення врожаю.
 Переваги: Зменшення витрат на ресурси (вода, добрива, пестициди),
підвищення продуктивності.
2. Інтернет речей (IoT) в АПК:
 Опис: Застосування сенсорів та з'єднання обладнання для збору та обробки
даних у реальному часі для прийняття точних рішень.
 Переваги: Моніторинг стану рослин, тварин, обладнання; віддалене керування
процесами виробництва.
3. Автоматизація та робототехніка:
 Опис: Використання автономних роботів та техніки для виконання завдань в
сільському господарстві, таких як сівба, полив, збір врожаю.
 Переваги: Зниження витрат на робочу силу, підвищення ефективності
виробництва.
4. Генетичні технології в сільському господарстві:
 Опис: Використання генетично модифікованих (ГМ) рослин та тварин для
отримання покращених властивостей, таких як врожайність, стійкість до хвороб
та стресів.
 Переваги: Підвищення врожайності та стійкості, зменшення витрат на захист
від шкідників.
5. Агроінтелект (AgTech):
 Опис: Використання аналітики даних, штучного інтелекту та машинного
навчання для прийняття рішень у галузі сільського господарства.
 Переваги: Оптимізація господарювання, точні прогнози, покращення
управління ризиками.
6. Безпілотні літальні апарати (Дрони):
 Опис: Використання дронів для моніторингу полів, збору даних, розпилу
добрив та пестицидів.
 Переваги: Швидке збирання даних, ефективне розподілення ресурсів,
покращення врожаю.
7. Біотехнології в тваринництві:
  Опис: Використання біотехнологічних методів для поліпшення продуктивності
та якості молока, м'яса, яєць та інших продуктів тваринництва.
 Переваги: Покращення генетичних характеристик тварин, підвищення
виробничої ефективності.

Ці технології спрямовані на розв'язання викликів, які стоять перед агропромисловим

сектором, таких як збільшення виробництва, забезпечення сталості та зменшення
негативного вплив

26.
1. Штучний інтелект (ШІ) і машинне навчання: Розвиток систем штучного інтелекту та
машинного навчання використовується в різних галузях, включаючи бізнес, медицину,
фінанси, автоматизацію виробництва та інше.
2. Інтернет речей (IoT): З'єднання пристроїв та об'єктів через Інтернет дозволяє збирати
та обмінювати даними, що полегшує автоматизацію та оптимізацію процесів у різних
галузях.
3. Блокчейн та криптовалюти: Використання технології блокчейн для підвищення
безпеки, прозорості та ефективності транзакцій у фінансовому секторі та інших
галузях.
4. Біотехнології: Розвиток генної інженерії, медичних технологій та біоінформатики для
вдосконалення лікування хвороб та підвищення якості життя.
5. Відновлювана енергія: Розширення використання відновлюваної енергії, такої як
сонячна та вітрова енергія, для зменшення впливу на навколишнє середовище та
забезпечення сталого розвитку.
6. Кібербезпека: Заходи для захисту інформації та мереж від кібератак та злочинності в
Інтернеті.
7. Робототехніка та автоматизація: Використання роботів та автоматизованих систем
для полегшення виробничих процесів, логістики та інших сфер.

Ці напрямки можуть змінюватися від країни до країни, залежно від їхніх конкретних
потреб і стратегій розвитку.

27. Базові поняття та стандарти в сфері мобільних технологій можуть охоплювати

різноманітні аспекти, включаючи технічні характеристики, комунікаційні стандарти,
архітектуру програмного забезпечення та інше. Ось деякі ключові поняття та
стандарти:

1. Операційні системи:
  Android: Розроблена компанією Google, ця операційна система
використовується на багатьох мобільних пристроях.
 iOS: Розроблена компанією Apple, вона використовується на iPhone та iPad.
2. Комунікаційні стандарти:
 4G LTE: Четверте покоління мобільного зв'язку, яке забезпечує високу
швидкість передачі даних.
 5G: П'яте покоління мобільного зв'язку, яке обіцяє ще більшу швидкість
передачі даних, низьку затримку та збільшену пропускну спроможність.
3. Інтерфейси та підключення:
 USB Type-C: Сучасний стандарт для з'єднання пристроїв, відомий своєю
універсальністю та здатністю передачі даних та заряджання.
 Bluetooth: Бездротовий протокол для обміну даними між різними пристроями.
4. Мобільні додатки та розвиток:
 SDK (Software Development Kit): Набір інструментів для створення мобільних
додатків.
 App Store та Google Play: Онлайн-магазини, де користувачі можуть
завантажувати та встановлювати мобільні додатки.
5. Безпека та аутентифікація:
 Touch ID та Face ID: Біометричні технології від Apple для аутентифікації
користувача.
 Android Fingerprint: Відповідна технологія для аутентифікації на пристроях з
Android.
6. Живлення та заряджання:
 Батареї з роз'ємом Li-Ion: Стандарт для багатьох мобільних пристроїв для
живлення та зберігання енергії.
7. Мобільні графічні стандарти:
 OpenGL ES та Vulkan: Стандарти графічної обробки для мобільних пристроїв.
8. Мобільні процесори та чіпсети:
 Snapdragon (від Qualcomm), Exynos (від Samsung), Apple A-серія: Типові
процесори та чіпсети, використовувані в мобільних пристроях.

Ці поняття та стандарти визначають характеристики, можливості та функціонал

мобільних пристроїв, а також визначають взаємодію між різними пристроями та
платформами.

28. Ультразвук - це акустичні хвилі з частотою вищою, ніж може відчувати людське
вухо. Зазвичай ультразвук визначається як звуки з частотою понад 20 кілогерц (20 000
герц).
 Ультразвук використовується в різних технологічних процесах через його здатність
проникати через матеріали та взаємодіяти з об'єктами. Ось деякі приклади
використання ультразвуку в технологіях:

1. Медицина:
 Ультразвукова діагностика: Використовується для візуалізації внутрішніх
органів та тканин у вигляді зображень, що дозволяє лікарям проводити
дослідження та діагностику.
 Ультразвукова терапія: Застосовується для лікування захворювань та розкладу
тканин за допомогою ультразвукових хвиль.
2. Індустрія:
 Не-destructive Testing (Неруйнівний контроль): Використовується для
перевірки структури матеріалів та виявлення дефектів без їхнього руйнування.
 Кавітація та очищення: Ультразвук використовується для видалення бруду чи
інших забруднень з поверхні об'єктів.
3. Харчова промисловість:
 Ультразвукова емульгація: Використовується для створення стабільних
емульсій у продуктах харчування.
 Ультразвукова обробка: Допомагає в усуненні бактерій чи мікробів з
продуктів.
4. Електроніка:
 Ультразвукова зварювання: Використовується для з'єднання деталей,
особливо там, де традиційні методи можуть бути менш ефективними.
 Ультразвукова чистка: Використовується для видалення забруднень та
частковоцічення електронних компонентів.
5. Сонячні батареї:
 Ультразвукова технологія виробництва: Застосовується для улучшення
виробництва сонячних батарей та видалення повітряних мішків, що можуть
впливати на ефективність.

Ультразвукові технології стають все більш важливими в різних сферах, завдяки своїм
унікальним властивостям і можливостям взаємодії з матеріалами та середовищем.

29. Сировина - це вихідний матеріал або ресурс, який використовується для

виробництва товарів. Класифікація сировини може бути здійснена за різними
критеріями, такими як природний поход, використання, ступінь обробки і т. д. Ось
розгорнута класифікація сировини:

1. За походженням:
  Природна сировина: Отримується безпосередньо з природи, наприклад,
деревина, камінь, руда, вода, газ, нафта і т. д.
 Штучна сировина (синтетична): Отримується шляхом хімічних або
біотехнологічних процесів, таких як пластмаси, синтетичні тканини, хімічні
речовини і т. д.
2. За використанням:
 Продукційна сировина: Використовується для виробництва інших товарів,
наприклад, метали для виготовлення машин, нафта для виробництва палива,
сировина для хімічної промисловості і т. д.
 Енергетична сировина: Використовується для виробництва енергії, така як
вугілля, нафта, природний газ, біопаливо і т. д.
3. За ступенем обробки:
 Сировина першого ступеня обробки: Матеріали, які майже не були піддані
обробці, наприклад, дерево, руда металів.
 Сировина вторинного ступеня обробки: Матеріали, які пройшли певну
обробку, але не є готовими виробами, наприклад, сталь, кожа, тканини.
4. За призначенням:
 Харчова сировина: Використовується для виробництва харчових продуктів,
наприклад, зерно, м'ясо, молоко, овочі і т. д.
 Технічна сировина: Використовується в технічних процесах, наприклад,
метали, полімери, хімічні речовини.
5. За типом матеріалу:
 Металева сировина: Руди, брухт, сплави металів.
 Деревина і целюлоза: Дерево, папір, целюлоза.
 Хімічна сировина: Хімічні сполуки, елементи, полімери.

Ця класифікація допомагає розуміти різноманітність сировини за її властивостями,

походженням та призначенням, що важливо в індустрії, виробництві та галузях
економіки.

30. Система GPS (глобальна позиційна система) - це навігаційна технологія, яка

використовує супутниковий сигнал для визначення точного місця на землі. Основні компоненти
системи GPS включають супутники, приймачі та земну інфраструктуру.

1. Супутники:
 Система GPS використовує мережу супутників, розташованих на орбіті Землі. Зазвичай,
вона складається з 24 супутників, розміщених на різних орбітах, щоб забезпечити покриття
всієї поверхні планети.
2. Приймачі:
  Приймачі GPS - це пристрої, які отримують сигнали від супутників і визначають своє
місцезнаходження на основі цих сигналів. Приймачі можуть бути вбудованими в
смартфони, автомобільні навігатори, геодезичні прилади і т. д.
3. Земна інфраструктура:
 Контрольні станції на Землі слідкують за роботою супутників, коригують їхнє положення та
відправляють імпульси для синхронізації сигналів. Це дозволяє підтримувати точність
визначення місцезнаходження.

Принцип роботи системи GPS полягає в тому, що приймач отримує сигнали від різних супутників, і,
знаючи точний час відправлення сигналу та швидкість світла, він визначає відстань від кожного
супутника. Взаємодія з трьома або більше супутниками дозволяє приймачу визначити своє
географічне положення.

Основні напрямки використання системи GPS:

1. Навігація:
 GPS використовується для навігації на дорогах автомобілів та водних транспортних засобів,
в пішохідному руху, а також у літаках.
2. Спостереження за рухом та моніторинг:
 Відслідковування руху транспортних засобів, вантажів, тварин чи навіть людей за
допомогою GPS дозволяє підприємствам та організаціям здійснювати моніторинг та
управління ресурсами.
3. Аграрний сектор:
 GPS використовується в сільському господарстві для оптимізації використання ресурсів,
визначення положення точок при вирощуванні рослин.
4. Рятувальні операції:
 У надзвичайних ситуаціях або природних катастрофах GPS використовується для локації
потерпілих та координації рятувальних операцій.
5. Геодезія та картографія:
 GPS використовується для створення детальних карт, визначення географічних координат
точок та вивчення змін в рельєфі.

Система GPS стала невід'ємною частиною сучасного життя, граючи важливу роль у різних сферах,
де важливе точне визначення місцезнаходження.

31. Хімічна промисловість є ключовою галуззю, яка виробляє хімічні продукти на

основі хімічних процесів. Інноваційні технології в цій галузі спрямовані на поліпшення
ефективності виробництва, зменшення впливу на навколишнє середовище, створення
нових матеріалів та продуктів. Ось деякі іноваційні технології у хімічній промисловості:

1. Зелена хімія:
 Біорафінінг: Використання біомаси для виробництва хімічних продуктів та
енергії.
  Каталізатори на основі водень-пермії (H2): Сприяють зменшенню
використання токсичних речовин у хімічних процесах.
2. Нанотехнології:
 Наноматеріали: Створення нових матеріалів на нанорівні, що може мати
застосування в різних сферах, включаючи електроніку, медицину та каталіз.
 Нанокатализатори: Застосування нанокатализаторів для поліпшення хімічних
процесів, зменшення витрат сировини та енергії.
3. Інтелектуальні матеріали:
 Самоорганізовуючі матеріали: Матеріали, які можуть змінювати свою
структуру або властивості в залежності від зовнішніх умов або стимулів.
 Полімерні матеріали з контрольованою морфологією: Сприяють створенню
матеріалів з певними властивостями та функціональністю.
4. Енергоефективні технології:
 Когенерація та використання вторинної енергії: Мінімізація втрат енергії та
зменшення викидів в атмосферу.
 Використання альтернативних джерел енергії: Спрямоване виробництво
хімічних продуктів за допомогою енергії з відновлювальних джерел.
5. Процеси зеленого синтезу:
 Заміщення традиційних сировин: Використання біомаси, вуглецевих відходів
або CO2 як сировини для синтезу хімічних продуктів.
 Зелені реакції: Використання безпечних та менш токсичних хімікатів у синтезі
хімічних сполук.
6. Хімічні сенсори та моніторинг:
 Сенсори для виявлення забруднень: Використання хімічних сенсорів для
виявлення токсинів та забруднювачів у навколишньому середовищі.
 Системи моніторингу емісій: Технології, що дозволяють виробникам
відстежувати та зменшувати викиди шкідливих речовин.

Ці інноваційні технології у хімічній промисловості спрямовані на покращення сталості

виробництва, зменшення впливу на навколишнє середовище та створення нових
можливостей для розвитку промисловості.

32. Енергія в природі може надходити в різних формах і з різних джерел.

Основні види енергії включають механічну, теплову, хімічну, електричну та
інші. Давайте розглянемо основні види та джерела енергії:

1. Механічна енергія:
 Опис: Механічна енергія пов'язана з рухом тіл чи їхніх частин.
  Джерела: Рухомі об'єкти, як наприклад автомобілі, вітрові млини,
річкові течії.
2. Теплова (термічна) енергія:
 Опис: Енергія, пов'язана з тепловим рухом частинок тіл.
 Джерела: Сонце, геотермальні джерела, тепло води та пари, теплові
електростанції.
3. Електрична енергія:
 Опис: Енергія, яка переноситься електричними зарядами в
провідниках.
 Джерела: Вугільні, газові, ядерні та вітряні електростанції, сонячні
панелі.
4. Хімічна енергія:
 Опис: Енергія, яка зберігається в хімічних зв'язках між атомами та
молекулами.
 Джерела: Вугілля, нафта, газ, біомаса, батареї, пальногоелементні
технології.
5. Ядерна енергія:
 Опис: Енергія, яка вивільняється під час ядерних реакцій.
 Джерела: Ядерні реактори у ядерних електростанціях.
6. Зелена (відновлювана) енергія:
 Опис: Енергія, отримана з джерел, що відновлюються природою.
 Джерела: Вітроенергія, сонячна енергія, гідроенергія, геотермальна
енергія, біомаса.
7. Атомна енергія:
 Опис: Енергія, яка вивільняється в результаті ядерних реакцій.
 Джерела: Ядерні реактори.
8. Магнітна енергія:
 Опис: Енергія, пов'язана з магнітними полівами.
 Джерела: Магнітні матеріали, використовувані в сучасних технологіях,
таких як електродвигуни та генератори.
9. Сонячна енергія:
 Опис: Енергія, яка виходить від Сонця.
 Джерела: Сонячні панелі, сонячні теплові електростан

33. Виробництво електричної енергії може відбуватися з використанням різних

технологій та джерел енергії. Основні методи включають традиційні та відновлювані
джерела. Давайте розглянемо основні технології виробництва електричної енергії:
1. Вугільні електростанції:
 Принцип роботи: Вугілля згорає, виділяючи тепло, яке використовується для
нагрівання води і отримання пари. Пара потім приводить турбіни, які генерують
електроенергію.
 Переваги: Великі масштаби, стабільність виробництва.
 Недоліки: Значний викид вуглекислого газу, вугільні видобутки можуть
шкодити довкіллю.
2. Газові електростанції:
 Принцип роботи: Природний газ або інший газ згорає в турбінах, генеруючи
електроенергію. Існують також комбіновані цикли, де використовується тепло,
виділене в процесі згорання, для нагрівання пари.
 Переваги: Менший викид вуглекислого газу порівняно з вугільними
електростанціями.
 Недоліки: Залежність від постачання газу.
3. Ядерні електростанції:
 Принцип роботи: Ядерні реактори використовують поділ атомних ядер для
виробництва тепла, яке потім перетворюється в електроенергію.
 Переваги: Велика потужність та низький рівень викидів при нормальному
функціонуванні.
 Недоліки: Проблеми з утилізацією відпрацьованих паливних елементів, ризик
ядерних аварій.
4. Вітрові електростанції:
 Принцип роботи: Використовують енергію вітру для обертання лопатей
вітряка, що приводить генератор, виробляючи електроенергію.
 Переваги: Екологічно чиста, відновлювана енергія.
 Недоліки: Залежність від погодних умов, може бути шумно та впливати на
пейзаж.
5. Сонячні електростанції:
 Принцип роботи: Використовують сонячні панелі для збору сонячної енергії і
перетворення її в електроенергію.
 Переваги: Екологічно чиста, відновлювана енергія.
 Недоліки: Залежність від погодних умов, велика площа для значущої
потужності.
6. Гідроелектростанції:
 Принцип роботи: Використовують потік води для обертання турбін, які
генерують електроенергію.
 Переваги: Екологічно чиста, стабільна енергопостачання.
 Недоліки: Вплив на річкові екосистеми, обмежені місця для будівництва.

В сучасному світі часто використовується комбінація різних джерел енергії, щоб

забезпечити стійку, різноманітну та екологічно чисту енергосистему.
 34. Сфера цифрових технологій (іноді також відома як інформаційні технології,
інформаційно-комунікаційні технології або просто IT) включає в себе широкий спектр
технологій, що використовують цифрову обробку і передачу інформації. Це включає в
себе як технічні компоненти (апаратне забезпечення та програмне забезпечення), так і
процеси, пов'язані з обробкою даних та передачею інформації. Основні поняття в цій
області включають:

1. Апаратне забезпечення (hardware):

 Комп'ютери: Включають ноутбуки, персональні комп'ютери, сервери,
мікроконтролери та ін.
 Смартфони та планшети: Мобільні пристрої для обробки та обміну
інформацією.
 Сенсори та IoT-пристрої: Вимірюють фізичні параметри та підключені до
Інтернету для обміну даними.
2. Програмне забезпечення (software):
 Операційні системи: Керують ресурсами комп'ютера та надають середовище
для виконання програм.
 Додаткові програми та додатки: Включають офісні програми, веб-браузери,
графічні редактори, антивіруси тощо.
 Оперативні бази даних та системи управління контентом:
Використовуються для зберігання та організації великої кількості даних.
3. Мережі та зв'язок (networking and communication):
 Інтернет: Глобальна мережа для обміну інформацією між комп'ютерами та
пристроями.
 Бездротові технології: Wi-Fi, Bluetooth, 5G, які дозволяють безпровідний обмін
даними.
 Мережеве обладнання: Маршрутизатори, комутатори, хаби, що забезпечують
зв'язок між пристроями.
4. Інформаційна безпека (information security):
 Шифрування: Захист інформації від несанкціонованого доступу шляхом
перетворення її у незрозумілу форму.
 Аутентифікація та авторизація: Перевірка ідентичності користувача та
контроль доступу до ресурсів.
 Заходи безпеки мережі: Захист від атак, вірусів, фішингу та інших загроз.
5. Штучний інтелект (artificial intelligence, AI):
 Машинне навчання: Системи, які можуть самостійно навчатися на основі
даних та досвіду.
  Інтелектуальні агенти та робототехніка: Програми та роботи, які можуть
виконувати завдання з високим рівнем інтелекту.
 Обробка природних мов: Алгоритми для розуміння та взаємодії з людьми на
їхній природній мові.
6. Віртуалізація та хмарні технології (virtualization and cloud computing):
 Віртуалізація ресурсів: Використання програмних рішень для створення
віртуальних екземплярів обладнання або мереж.
 Хмарні послуги: Доступ до обчислювальних, зберігальних та інших ресурсів
через Інтернет.
7. Аналітика та великі дані (analytics and big data):
 Аналіз даних: Використання алгоритмів для отримання висновків з великої
кількості інформації.
 Обробка великих обсягів даних: Збір, зберігання та аналіз великих масивів
структурованих і неструктурованих даних.
8. Інтернет речей (Internet of Things, IoT):
 **Підключені

35. Цифровий розвиток економіки включає в себе різноманітні напрями, які

використовують цифрові технології для трансформації та вдосконалення різних
аспектів економічного життя. Основні напрями цифрового розвитку економіки
включають:

1. Цифрова трансформація підприємств (Digital Transformation):

 Опис: Використання цифрових технологій для перетворення внутрішніх
процесів підприємств, включаючи автоматизацію, оптимізацію та
впровадження цифрових інструментів для підвищення ефективності та
конкурентоспроможності.
2. Електронна комерція (E-commerce):
 Опис: Онлайн-купівля та продаж товарів і послуг, включаючи електронні ринки,
мобільні додатки для покупок, електронні платіжні системи та інші цифрові
платформи.
3. Цифрові фінанси (Fintech):
 Опис: Використання технологій для оптимізації та забезпечення фінансових
послуг, включаючи електронні платіжні системи, мобільні банкінгові додатки,
криптовалюти, блокчейн та інші інноваційні рішення.
4. Інтернет речей (Internet of Things, IoT):
 Опис: З'єднання фізичних об'єктів, приладів та інших об'єктів через Інтернет для
обміну даними та автоматизації процесів, що забезпечує покращену моніторинг
та управління.
5. Штучний інтелект (Artificial Intelligence, AI) та Аналітика даних:
 Опис: Використання алгоритмів та комп'ютерних систем для розуміння,
обробки та використання великих обсягів даних для прийняття рішень,
прогнозування тенденцій та автоматизації процесів.
6. Цифрова освіта та кадри майбутнього:
 Опис: Впровадження цифрових технологій у системи освіти, створення
електронних навчальних платформ, розвиток онлайн-курсів та навичок,
необхідних для цифрової економіки.
7. Цифрова медицина (eHealth):
 Опис: Використання технологій для покращення медичної діагностики,
лікування та обслуговування пацієнтів, включаючи електронні медичні записи,
телемедицину та мобільні додатки для здор

36. Обробка металів різанням - це процес видалення матеріалу з металевої

заготовки за допомогою різального інструменту. Цей процес використовується для
формування, вирізання, видалення зайвого матеріалу та отримання деталей з
визначеною формою та розміром. Основні способи обробки металів різанням
включають:

1. Токарна обробка (Turning):

 Принцип: Обертання заготовки навколо своєї осі, при цьому ріжучий
інструмент рухається вздовж заготовки.
 Інструмент: Токарний різець або свердло.
2. Фрезерування (Milling):
 Принцип: Різання матеріалу за допомогою обертання ріжучого інструменту
(фрези) навколо своєї осі.
 Інструмент: Фрези різних типів: кругові, кутові, фасонні тощо.
3. Буріння (Drilling):
 Принцип: Створення отворів в заготовці за допомогою обертання сверда та
його поступального руху вздовж осі.
 Інструмент: Свердло.
4. Свердління (Boring):
 Принцип: Розширення наявного отвору або обробка внутрішньої поверхні за
допомогою ріжучого інструмента.
 Інструмент: Розширюючі свердла або борки.
5. Стругання (Planing):
 Принцип: Різання матеріалу з поверхні заготовки, зазвичай вирівнювання
поверхонь або зняття зайвого шару матеріалу.
 Інструмент: Струг або обробний ніж.
6. Газо-плазмове різання (Gas/Plasma Cutting):
 Принцип: Використання високотемпературного газу (зазвичай кисень або
аргон) або плазми для різання металевих листів або труб.
 Інструмент: Газовий різак або плазморіз.
7. Лазерне різання (Laser Cutting):
 Принцип: Використання лазерного променя для точного різання матеріалу.
 Інструмент: Лазерний промінь, який керується за допомогою комп'ютерної
системи.
8. Струменеве різання водою (Waterjet Cutting):
 Принцип: Використання струменя води, змішаного з абразивом, для різання
металу.
 Інструмент: Струменевий різак.

Кожен з цих методів має свої переваги та обмеження, і вибір конкретного методу
залежить від вимог до деталі, властивостей матеріалу та обсягів виробництва.

37. Корисні копалини - це природні ресурси, які мають економічну цінність та

використовуються для виробництва різних продуктів і матеріалів. Основні типи
корисних копалин включають:

1. Вугілля:
 Характеристика: Вугілля використовується в основному як джерело енергії для
виробництва електроенергії та тепла. Є різні види вугілля, такі як кам'яне, буре
та антрацит.
 Добування: Зазвичай проводиться шахтним способом або відкритим
способом. Шахтарі виробляють вугілля під землею, або воно видобувається з
поверхні.
2. Нафта та газ:
 Характеристика: Нафта використовується для виробництва пального,
пластиків, хімічних речовин тощо. Газ використовується як джерело енергії та
сировина для хімічної промисловості.
 Добування: Проводиться за допомогою буріння свердловин. Нафта та газ
можуть бути видобуті з морського дна, континентального шельфу або суходолу.
3. Метали (залізо, алюміній, мідь, золото тощо):
 Характеристика: Метали використовуються для будівництва, виробництва
автомобілів, електроніки, приладобудування та інших галузей.
 Добування: Залежить від виду металу, але може включати в себе відкриті
кар'єри, шахти, відновлювані способи видобутку та рудоплавильні заводи.
4. Діаманти:
  Характеристика: Використовуються для виготовлення прикрас та інших
виробів, а також в промисловості для обробки твердих матеріалів.
 Добування: Може проводитися в кар'єрах або в шахтах. Діаманти зазвичай
знаходяться у вулканічних трубах або річкових осадах.
5. Мінерали для хімічної промисловості (сірка, фосфор, калій тощо):
 Характеристика: Використовуються для виробництва добрив, хімічних
речовин та інших продуктів.
 Добування: Може включати шахти або видобування з відкритих кар'єрів.
6. Бурштин:
 Характеристика: Використовується для виготовлення прикрас та виробів
мистецтва.
 Добування: Зазвичай проводиться в кар'єрах або шахтах в районах, де
бурштин може бути знайдений у відкритих гірничих родовищах.

Технологічні процеси добування корисних копалин можуть різнитися в залежності від

конкретного виду ресурсу та його місця розташування. Зазвичай вони включають
буріння, вибіркування, видобуток, подрібнення та обробку сировини.

38. Двійковий код - це система числення, в якій використовуються тільки дві

цифри: 0 і 1. Кожна позначення цього числення називається бітом (бінарний біт), який
може приймати значення 0 або 1. В цифрових технологіях двійковий код
використовується для представлення та обробки інформації в електронних пристроях,
таких як комп'ютери.

Використання у цифрових технологіях:

1. Представлення чисел:
 У двійковій системі можна представити будь-яке ціле число. Кожна позначення
має вагу, яка дорівнює степеню числа 2.
Приклад:
 Десяткове число 13 може бути представлене у двійковому вигляді як 1101
(12^3 + 12^2 + 02^1 + 12^0).
2. Логічні операції:
 Логічні операції, такі як І, АБО, НЕ, використовуються у цифрових системах для
обробки інформації. Це дозволяє виконувати операції на рівні бітів.
Приклад:
 Логічне І (AND) між 1010 та 1100 буде 1000, оскільки обидва біти мають бути 1
для отримання 1.
3. Представлення тексту та символів:
  Двійковий код використовується для представлення текстової інформації та
символів у вигляді байтів. Зазвичай використовується кодування ASCII або
Unicode.
Приклад:
 Символ 'A' у кодуванні ASCII представлено двійковим кодом 01000001.
4. Зберігання та передача даних:
 Двійковий код використовується для зберігання та передачі інформації в
цифрових пристроях. Комп'ютери використовують двійковий код для запису
даних у пам'ять та передачі їх через мережі.
Приклад:
 Файли на комп'ютері або дані, які передаються через Інтернет, зазвичай
зберігаються у двійковому форматі.
5. Виконання команд в комп'ютерах:
 Інструкції, які виконуються процесором комп'ютера, також представлені у
двійковому коді. Це включає машинний код та операції процесора.
Приклад:
 Інструкція ADD (додавання) може мати представлення у вигляді двійкового
коду, який вказує, як виконати операцію додавання.

Двійковий код відіграє ключову роль у цифрових технологіях, де інформацію легше

представити та обробляти в цифровій формі.

39. Інтернет речей (Internet of Things, IoT) - це концепція, що передбачає

підключення різних фізичних об'єктів та пристроїв до Інтернету, надаючи їм
можливість обмінюватися даними та взаємодіяти один з одним без активного
втручання людей. Ця мережа об'єктів може включати все від розумних пристроїв у
побуті та промисловості до вбудованих систем у медичних пристроях, автомобілях,
будівлях та багато іншого.

Основні особливості функціонування Інтернету речей:

1. Підключеність та Комунікація:
 Об'єкти IoT оснащені сучасними технологіями для безпровідного підключення
до мережі. Вони взаємодіють за допомогою протоколів передачі даних, таких як
MQTT, CoAP, або HTTP, щоб обмінюватися інформацією.
2. Сенсори та Актуатори:
 Об'єкти IoT зазвичай обладнані різноманітними сенсорами, які дозволяють
вимірювати різні фізичні параметри, такі як температура, вологість, рівень
 освітлення, тиск тощо. Актуатори, в свою чергу, можуть виконувати дії на основі
зібраних даних, наприклад, вмикати або вимикати пристрої.
3. Збір та Обробка Даних:
 Зібрані дані від сенсорів передаються на хмарні платформи або локальні
сервери для подальшої обробки. Аналітика може використовуватися для
отримання корисної інформації та виведення покращених рішень.
4. Хмарні технології:
 Хмарні послуги використовуються для зберігання та обробки великих обсягів
даних, а також для надання доступу до цих даних з будь-якого місця та
пристрою. Хмарні технології дозволяють Інтернету речей бути більш гнучким та
доступним.
5. Безпека та Приватність:
 З урахуванням обширного обміну даними важливою є захист інформації.
Системи IoT повинні мати ефективні заходи забезпечення безпеки, включаючи
шифрування, аутентифікацію та захист від несанкціонованого доступу.
6. Масштабованість:
 Інтернет речей має великий потенціал масштабування, оскільки нові об'єкти
можуть легко долучатися до мережі. Це робить його ідеальним для
впровадження великих систем у різних галузях.
7. Застосування в Різних Галузях:
 IoT використовується в автомобільній промисловості, медицині, сільському
господарстві, виробництві, будівництві, дому та інших галузях для автоматизації
та покращення різних процесів.

Інтернет речей відкриває нові можливості для взаємодії об'єктів і створення розумних
середовищ, що полегшують життя та підвищують ефективність в різних аспектах.

40. RFID (Radio-Frequency Identification) та NFC (Near Field Communication) - це

обидві технології для безконтактної передачі даних, але вони мають деякі відмінності у
функціональності та застосуванні.

RFID (Radio-Frequency Identification):

1. Дальність дії:
 RFID може працювати на значній відстані (декілька метрів або більше), залежно
від типу та конфігурації RFID-системи.
2. Частоти:
 RFID використовує різні частоти (низька, висока, ultra-high frequency), в
залежності від застосування та вимог системи.
3. Зберігання даних:
 RFID-теги можуть містити значення або ідентифікатор, інформацію з якого може
бути зчитано за допомогою RFID-считувача.
4. Застосування:
 Застосовується у логістиці, інвентаризації, контролі доступу, управлінні
активами, промисловості тощо.

NFC (Near Field Communication):

1. Дальність дії:
 NFC працює на коротких відстанях, зазвичай від 0 до 10 см. Це зроблено для
забезпечення безпеки та унікальності між пристроями.
2. Частоти:
 NFC використовує високочастотні (13.56 МГц) частоти.
3. Зберігання даних:
 NFC може бути використаний для передачі невеликих обсягів даних, але
частіше використовується для обміну ідентифікаторами, веб-посилань, або
навіть використовується для оплати через мобільний телефон.
4. Застосування:
 Застосовується в мобільних платіжних системах (Apple Pay, Google Pay), обміні
даними між смартфонами, картках доступу, транспортних картах тощо.

Приклади застосування:

RFID:

 Логістика: Відстеження вантажів та контейнерів під час транспортування.

 Контроль доступу: Картки для входу в будівлі або об'єкти.
 Інвентаризація: Визначення наявності товарів на складі.

NFC:

 Мобільні платежі: Оплата товарів за допомогою NFC-сумісних смартфонів.

 Спільний обмін: Обмін даними між смартфонами (наприклад, обмін візитками або
фотографіями).
 Транспортні карти: Використання NFC для проїзду в громадському транспорті.

Обидві технології допомагають у створенні ефективних та безпечних систем для

безконтактного обміну даних в різних сферах.
 41. Нанотехнології - це галузь науки та технології, яка вивчає та використовує
матеріали та системи, розміри яких вимірюються в нанометрах (1 нанометр = 1
мільярдна частина метра). Нанотехнології відкривають нові можливості у створенні та
контролі речовин на атомарному та молекулярному рівні.

Суть нанотехнологій:

1. Масштабування:
 Нанотехнології працюють з розмірами на рівні атомів та молекул, що дозволяє
створювати матеріали та структури з унікальними властивостями.
2. Матеріали:
 Створення нових матеріалів з покращеними фізичними та хімічними
властивостями. Наприклад, карбонові нанотрубки, графен, квантові точки.
3. Електроніка:
 Розробка електронних компонентів на нанометровому рівні, що призводить до
створення швидших та потужніших пристроїв.
4. Медицина:
 Використання нанотехнологій для розробки нових методів лікування, терапії та
діагностики. Наприклад, доставка ліків на клітинний рівень.
5. Енергетика:
 Розробка нових матеріалів та технологій для виробництва енергії, зокрема
сонячних елементів, акумуляторів та каталізаторів.
6. Технології інформації:
 Створення комп'ютерних чіпів та сенсорів, які мають менші розміри та вищу
ефективність.
7. Самозбільшення:
 Спроектовані наноматеріали, які можуть самостійно організовуватися та
"збільшуватися" з використанням оточуючих ресурсів.

Напрями використання нанотехнологій:

1. Медицина:
 Розробка нових методів лікування, діагностики та доставки ліків на клітинний
рівень.
2. Матеріалознавство:
 Створення нових матеріалів з унікальними властивостями для електроніки,
механіки та інших галузей.
3. Енергетика:
 Виробництво більш ефективних сонячних батарей, акумуляторів та каталізаторів
для виробництва зеленої енергії.
4. Електроніка:
 Розробка більш швидких та потужних чіпів та сенсорів.
5. Технології інформації:
 Використання нанотехнологій для створення компактних та продуктивних
пристроїв.
6. Оптика та електроніка:
 Розробка нових матеріалів для виготовлення надтонких лінз, дисплеїв та інших
оптичних пристроїв.
7. Споживчі товари:
 Виробництво наноматеріалів для покращення властивостей споживчих товарів,
таких як одяг, косметика тощо.

Нанотехнології мають потенціал трансформувати багато галузей науки та

промисловості, вносячи істотні зміни в ефективність та функціональність різних
матеріалів та пристроїв.

42. Криптовалюта - це форма цифрових або віртуальних валют, яка використовує

криптографію для безпечної та анонімної угоди, а також для контролю створення
нових одиниць. Однією з основних характеристик криптовалют є те, що вони не
контролюються централізованими органами, такими як уряд чи банк.

Емісія криптовалюти:

1. Блокчейн та майнінг:
 Більшість криптовалют, включаючи Bitcoin, використовують технологію
блокчейну. Блокчейн - це розподілена база даних, що зберігає інформацію у
вигляді "блоків", які поступово додаються один до одного. Майнери виконують
складні обчислювальні завдання для підтвердження транзакцій та створення
нових блоків.
2. Доказ роботи (Proof of Work):
 Багато криптовалют використовують алгоритм "доказу роботи". Майнерам
потрібно розв'язати математичну задачу, яка вимагає великої обчислювальної
потужності. Перший майнер, який успішно вирішує задачу, отримує право
додати новий блок до ланцюжка та отримує винагороду в криптовалюті.
3. Доказ резерву (Proof of Stake):
 Інші криптовалюти використовують систему "доказу резерву", де майнери, які
утримують відповідну кількість криптовалюти, мають шанс додати блоки до
ланцюжка. Такий підхід менше витратний з точки зору енергії, ніж "доказ
роботи".
 Використання криптовалюти:

1. Електронні транзакції:
 Криптовалюта може бути використана для електронних транзакцій між
користувачами. Такі транзакції можуть бути виконані анонімно та без
посередництва банків чи інших фінансових установ.
2. Інвестування:
 Деякі люди використовують криптовалюту як інвестиційний актив,
сподіваючись на зростання її вартості з часом. Вони можуть тримати
криптовалюту в інтернет-гаманці або на криптобіржі.
3. Платежі в інтернеті:
 Деякі компанії приймають криптовалюту як спосіб оплати за товари та послуги
в інтернеті.
4. Смарт-контракти:
 Деякі криптовалюти, такі як Ethereum, підтримують смарт-контракти. Це
програми, які виконуються автоматично при вик

43. Вода та повітря є ключовими природними ресурсами, які використовуються в технологічних

процесах та індустрії для різноманітних цілей. Ось їхні основні характеристики та роль як
допоміжні технологічні елементи:

Вода:

1. Фізичні та Хімічні Властивості:

 Вода є унікальним речовинним розчинником, що має високий тепловий потенціал, велику
теплоємність і здатність розчиняти багато речовин. Її молекулярна структура (H2O) робить її
важливою у хімічних реакціях та терморегуляції.
2. Використання в Промисловості:
 Вода використовується в промисловості як розчинник, охолоджувач, розплавлювач, агент
для виведення відходів, а також для створення пари для приведення в рух парових турбін
та генераторів електроенергії.
3. Сільське Господарство та Життєвиділення:
 Вода є ключовою для зрошення сільськогосподарських культур, а також для вирощування
тварин у сільському господарстві. У житті людей вода необхідна для пиття та приготування
їжі.
4. Енергетика:
 Гідроенергетика використовує потужність води для виробництва електроенергії. Вода
також може використовуватися для охолодження електростанцій та інших промислових
установок.

Повітря:
1. Склад та Фізичні Властивості:
 Повітря, головним чином, складається з азоту (приблизно 78%), кисню (приблизно 21%), та
інших газів. Воно має низьку щільність та може бути стиснутим або розширеним.
2. Оксигенація та Дихання:
 Кисень у повітрі необхідний для дихання людей та багатьох видів тварин. Оксиген також
використовується у біологічних та хімічних процесах.
3. Виробництво та Зберігання Енергії:
 Повітря використовується для створення стиснених повітряних резервуарів, які можуть
служити для зберігання енергії та подачі її для приведення в рух механізмів та
енергозберігаючих систем.
4. Повітряне Охолодження:
 В повітрі використовується для охолодження обладнання, такого як кондиціонери та
холодильники, де відбувається процес видалення тепла.
5. Аерозольні Технології:
 Повітря може служити носієм для аерозольних технологій, таких як фарбування,
розпилення аерозолі

44. Мобільні технології в сучасному виробництві грають ключову роль, полегшуючи

доступ до інформації, автоматизуючи процеси та підвищуючи продуктивність. Ось
деякі способи, які вони використовуються в різних галузях:

1. Промисловість 4.0:

 Збір та Аналіз Даних: Мобільні девайси використовуються для збору даних з

обладнання та виробничих ліній. Аналітика цих даних може допомагати визначати та
усувати неполадки, покращувати ефективність та запобігати витратам.
 Моніторинг та Управління: За допомогою мобільних додатків оператори можуть
віддалено моніторити та управляти обладнанням, а також отримувати сповіщення про
події та аварії.

2. Логістика та Снабження:

 Відстеження Вантажів: Мобільні технології дозволяють в режимі реального часу

відстежувати переміщення товарів та вантажів, що полегшує управління логістикою та
виробничими ланцюгами.
 Управління Запасами: Застосування мобільних додатків для сканування та
моніторингу запасів дозволяє зменшити помилки та покращити ефективність
управління запасами.

3. Виробництво та Контроль Якості:

 Мобільні Додатки для Виробництва: Працівники можуть використовувати мобільні
пристрої для доступу до виробничих процесів, перегляду схем, отримання інструкцій
та введення даних.
 Контроль Якості: Використання мобільних додатків для проведення інспекцій, збору
даних про якість та внесення змін для поліпшення виробничих процесів.

4. Енергетика:

 Моніторинг та Обслуговування Обладнання: Мобільні додатки можуть допомагати

інженерам енергетичних компаній моніторити та обслуговувати електростанції, а
також віддалено керувати обладнанням.
 Оптимізація Виробництва Енергії: Аналіз даних за допомогою мобільних технологій
допомагає оптимізувати процеси виробництва енергії та зменшити енерговитрати.

5. Медицина та Фармація:

 Мобільні Додатки для Лікарів та Медсестер: Дозволяють віддалено отримувати

доступ до медичних даних пацієнтів, вносити записи та отримувати рекомендації.
 Відстеження та Управління Запасами Ліків: Мобільні технології полегшують
відстеження залишків ліків та управління запасами в аптеках та медичних закладах.

Ці приклади вказують на широкий спектр використання мобільних технологій у

виробничих процесах різних галузей, сприяючи автоматизації, оптимізації та
підвищенню продуктивності.

45. Генна інженерія є сферою біотехнології, яка вивчає та модифікує генетичний матеріал
організмів. Сучасні досягнення в генній інженерії включають ряд інноваційних технологій та
методів, які вже змінюють способи, якими ми розуміємо та використовуємо генетику. Ось деякі
ключові аспекти сучасних досягнень:

1. CRISPR-Cas9:

 Опис: CRISPR-Cas9 є революційною технікою редагування геному, яка дозволяє точно виправляти,
додавати чи вилучати гени в генетичній інформації.
 Застосування: Використовується в медицині для редагування генів, пов'язаних із захворюваннями,
агробізнесі для створення стійких до хвороб або посухи сортів рослин.

2. Синтетична Біологія:

 Опис: Синтетична біологія займається створенням нових, штучно створених організмів або
штучних біологічних систем.
 Застосування: Використовується для створення біологічних систем для виробництва біопалив,
ліків, та інших корисних речовин.

3. Генно-змінені Організми (ГМО):

 Опис: ГМО включають в себе організми, у яких генетичний матеріал був змінений з метою
покращення певних властивостей або отримання нових.
 Застосування: Застосовуються в сільському господарстві для отримання більш врожайних, стійких
до хвороб рослин, а також в фармації для виробництва ліків.

4. Генна Терапія:

 Опис: Генна терапія включає в себе введення, редагування або вилучення генів для лікування або
попередження захворювань.
 Застосування: Вже застосовується для лікування деяких генетичних захворювань та онкологічних
захворювань.

5. Геномне Редагування за Допомогою Технології Base Editing:

 Опис: Технологія base editing дозволяє точно змінювати один конкретний нуклеотид у геномі, не
вносячи потрібної додаткової інформації.
 Застосування: Використовується для більш точного та безпечного редагування генів.

6. Дистанційна Секвенція Геному:

 Опис: З розвитком сучасних технологій секвенціювання геному можна проводити віддалено, що

робить процес швидшим та доступнішим.
 Застосування: Використовується в медицині для персоналізованої медицини та діагностики
генетичних захворювань.

Ці досягнення представляють собою лише частину широкого спектру можливостей, які відкриває
генна інженерія. Вона впливає на багато сфер життя, від медицини до сільського господарства, і
має значний потенціал для подальших наукових та технологічних відкриттів.

46. Сучасні мобільні технології грають важливу роль в повсякденному житті

фізичних осіб, надаючи їм доступ до різноманітних послуг і можливостей. Вони
впливають на різні аспекти життя, такі як спілкування, навчання, розваги, здоров'я та
багато інших. Ось деякі ключові ролі та перспективи мобільних технологій для
фізичних осіб:

Ролі мобільних технологій:

1. Спілкування та Соціальні Мережі:
 Роль: Забезпечують зв'язок з друзями, родиною та колегами через текстові
повідомлення, відеодзвінки, а також соціальні мережі.
 Перспективи: Розвиток віртуальної реальності та доповненої реальності для ще
більш іммерсивного спілкування.
2. Навчання та Розвиток:
 Роль: Надають доступ до навчальних матеріалів, онлайн-курсів, мобільних
додатків для навчання та розвитку.
 Перспективи: Розширення можливостей дистанційної освіти та використання
штучного інтелекту для індивідуалізації навчання.
3. Розваги та Культура:
 Роль: Дозволяють стрімити музику, фільми, телешоу, грати в ігри, а також
взаємодіяти з інтерактивним контентом.
 Перспективи: Зростання використання віртуальної реальності та розширеної
реальності для нових форм розваг та інтерактивності.
4. Здоров'я та Фітнес:
 Роль: Мобільні додатки для відстеження фізичної активності, сну, харчування та
забезпечення здоров'я.
 Перспективи: Використання датчиків та штучного інтелекту для розширення
функцій медичного моніторингу.
5. Робота та Бізнес:
 Роль: Можливість виконувати роботу віддалено, обмінюватися документами,
проводити відеоконференції та керувати бізнес-процесами.
 Перспективи: Зростання використання віртуальних офісів та інструментів для
спільної роботи.

Перспективи мобільних технологій:

1. 5G Технології:
 Роль: Забезпечення високошвидкісного інтернет-з'єднання для швидкого
завантаження контенту та забезпечення низької затримки.
 Перспективи: Зміна підходів до використання мережі, розвиток Інтернету
речей (IoT), автономних автомобілів та інших технологій.
2. Штучний Інтелект (AI) та Машинне Навчання:
 Роль: Оптимізація персоналізованого взаємодії з користувачем та
вдосконалення додатків.
 Перспективи: Розвиток інтелектуальних асистентів, автоматичне вирішення
завдань та індивідуалізація додатків.
3. Розширена Реальність (AR) та Віртуальна Реальність (VR):
 Роль: Зміна взаємодії з оточуючим світом через елементи віртуальної або
розширеної реальності.
  Перспективи: Розвиток нових форм розваг, навчання та спілкування,
використання AR у віртуальних магазинах та навколишньому середовищі.
4. Мобільна Безпека та Приватність:
 Роль: Забезпечення захисту особистих даних та важливих інформаційних
ресурсів.

47. Необхідність раціонального використання сировини базується на ряді факторів,

серед яких ключовими є збереження природних ресурсів, зменшення впливу на
навколишнє середовище, підвищення ефективності виробництва та забезпечення
сталого розвитку. Інновації в сфері використання сировини спрямовані на
вдосконалення технологій та підходів, які забезпечують максимальну користь при
мінімізації втрат та негативного впливу.

Необхідність раціонального використання сировини включає в

себе наступні аспекти:

1. Економія ресурсів:
 Використання сировини з ефективністю дозволяє зберігати обмежені природні
ресурси, такі як деревина, метали та водні ресурси.
2. Зменшення відходів:
 Раціональне використання сировини передбачає впровадження технологій, які
мінімізують відходи виробництва та підтримують процеси переробки відходів.
3. Сприяння сталому розвитку:
 Раціональне використання сировини вписується в концепцію сталого розвитку,
яке має на меті задовольняти потреби сучасного покоління без шкоди для
майбутніх поколінь.
4. Зменшення викидів та забруднення:
 Оптимізація використання сировини дозволяє виробляти менше відходів та
зменшує негативний вплив на довкілля, включаючи викиди та забруднення.

Іноваційні види раціонального використання сировини:

1. Кругова Економіка:
 Це концепція, що передбачає переосмислення економічних систем з метою
максимізації використання ресурсів та мінімізації відходів. У круговій економіці
відбувається постійний цикл використання, відновлення та переробки ресурсів.
2. Інновації в Матеріалознавстві:
  Розробка нових матеріалів, які є більш ефективними та стійкими, дозволяє
зменшити кількість використовуваної сировини та продовжити термін служби
виробів.
3. 3D Друкування:
 Технологія 3D друкування дозволяє створювати предмети шар за шаром,
оптимізуючи використання матеріалів та зменшуючи відходи.
4. Ефективне Використання Енергії:
 Розробка енергоефективних технологій виробництва, які вимагають менше
енергії для перетворення сировини у виріб.
5. Інтелектуальні Технології та Аналітика Даних:
 Використання аналітики даних та штучного інтелекту для оптимізації процесів
виробництва та використання ресурсів.
6. Відновлювані Ресурси:
 Збільшення використання відновлюваних джерел сировини, таких як сонячна
енергія, біомаса та інші, для зменшення залежності від невідновлюваних
ресурсів.

Раціональне використання сировини в сучасному світі є важливою компонентою

сталого розвитку та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь.

48. Сучасні цифрові технології в сфері послуг мають значний вплив на спосіб, якими
підприємства надають свої послуги та взаємодіють із споживачами. Ці технології
сприяють автоматизації, персоналізації та покращенню ефективності у багатьох
галузях. Ось кілька ключових напрямків цифрових технологій у сфері послуг:

1. Інтернет речей (IoT):

 Опис: Дозволяє об'єднувати різні пристрої та об'єкти через Інтернет для обміну
даними та автоматизації. У сфері послуг використовується для моніторингу стану
об'єктів, управління ресурсами та створення інтелектуальних систем.
 Приклади: Системи "розумних" будинків, відстеження логістичних процесів,
моніторинг здоров'я через носимі пристрої.

2. Штучний Інтелект (AI) та Машинне Навчання (ML):

 Опис: Використовується для аналізу даних, прогнозування та прийняття рішень без

прямого втручання людини. У сфері послуг допомагає впровадження
персоналізованих рекомендацій та оптимізації процесів обслуговування клієнтів.
 Приклади: Віртуальні асистенти, персоналізовані рекомендації в електронному
бізнесі, автоматизоване оброблення запитань клієнтів.

3. Блокчейн:

 Опис: Система розподіленого реєстру, яка дозволяє безпечно та невідворотно

реєструвати та підтверджувати транзакції. В сфері послуг використовується для
забезпечення безпеки та надійності операцій.
 Приклади: Трансфер грошей, управління ланцюгом постачання, персоналізована
лояльність через криптовалютні бонуси.

4. Розширена Реальність (AR) та Віртуальна Реальність (VR):

 Опис: Віртуальна реальність та розширена реальність додають компоненти

віртуального середовища або інтерактивних елементів до реального світу. У сфері
послуг використовується для створення захоплюючих інтерактивних досвідів.
 Приклади: Віртуальний примірник товару перед покупкою, інтерактивні тури,
тренування персоналу віртуально.

5. Автоматизація процесів та Інтернет Роботів:

 Опис: Використовує роботів, програмні рішення та системи автоматизації для

виконання рутинних операцій. У сфері послуг зменшує трудомісткість та підвищує
швидкість обслуговування.
 Приклади: Чат-боти для оброблення запитань, робот

49. Хмарні технології — це підхід до обчислення та зберігання даних, при якому

ресурси (включаючи обчислювальну потужність, зберігання, бази даних, мережі,
аналітичні інструменти та інше) надаються через мережу Інтернет. Основна ідея
полягає в тому, щоб надавати доступ до цих ресурсів в будь-який час із будь-якого
місця за допомогою Інтернету. Важливим компонентом хмарних технологій є
об'єднання ресурсів великих дата-центрів та надання доступу до них за допомогою
мережі.

Основні характеристики хмарних технологій включають:

1. Еластичність:
  Хмарні ресурси можуть змінюватися у розмірах в залежності від потреб
користувача. Це дозволяє ефективно використовувати ресурси та еластично
реагувати на зміни обсягів роботи.
2. Самообслуговування:
 Користувачі можуть самостійно налаштовувати та керувати ресурсами через
веб-інтерфейси або API без прямого втручання інженерів.
3. Широкий доступ:
 Ресурси можуть бути доступні з будь-якого місця з Інтернет-з'єднанням, що
дозволяє роботі з даними та програмами віддалено.
4. Спільний доступ до ресурсів:
 Кілька користувачів може використовувати одні і ті ж самі ресурси,
забезпечуючи більш ефективне використання обчислювальних потужностей та
зберігання.
5. Самовідновлення:
 Хмарні інфраструктури зазвичай мають механізми автоматичного відновлення
та резервного копіювання для забезпечення надійності та безпеки даних.
6. Складність:
 Користувачам не потрібно докладно розуміти архітектуру чи інфраструктуру
хмари, оскільки вони працюють з вищого рівня абстракції.
7. Платіж за використання:
 Більшість хмарних послуг пропонують модель оплати за використання, де
користувачі платять лише за реально використані ресурси.
8. Обмежена контрольна точка:
 Однією з особливостей хмарних технологій є обмежений контроль користувача
над фізичною інфраструктурою, оскільки вона підтримується провайдером
хмарних послуг.

Хмарні технології широко використовуються у багатьох галузях, включаючи бізнес,

освіту, медицину, інформаційні технології, та інші.

50. Сучасні технології можуть впливати на навколишнє природне середовище як

позитивно, так і негативно. Важливо враховувати, що використання технологій може
мати як суттєві переваги для сталого розвитку, так і потенційні негативні наслідки для
довкілля. Нижче подано деякі аспекти, які показують зв'язок між сучасними
технологіями та кризою навколишнього природного середовища:

Позитивні аспекти:

1. Відновлювані Джерела Енергії:

  Впровадження відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна та вітряна
енергія, допомагає зменшити використання невідновлюваних ресурсів та
викиди парникових газів.
2. Енергоефективні Технології:
 Розвиток технологій, спрямованих на зменшення споживання енергії та
оптимізацію ресурсів у виробництві та інших галузях.
3. Електромобілі та Зелений Транспорт:
 Впровадження та розвиток технологій електромобілів та інших зелених
транспортних засобів для зменшення викидів та забруднення повітря.
4. Цифрові Технології для Моніторингу та Управління Ресурсами:
 Використання датчиків, Інтернету речей (IoT) та аналітики даних для
ефективного використання ресурсів, моніторингу якості повітря та води.
5. Екоінновації та Зелені Технології:
 Розробка інноваційних технологій, спрямованих на розв'язання проблем
екології та підтримку сталого розвитку.

Негативні аспекти:

1. Електронні Відходи (e-відходи):

 Зростання виробництва електроніки спричиняє проблему управління
електронними відходами, що може викликати забруднення та проблеми
утилізації.
2. Витрати Ресурсів на Виробництво:
 Велика кількість енергії та ресурсів, які витрачаються на виробництво
електроніки та інших високотехнологічних продуктів.
3. Викиди в Процесі Виробництва:
 Емісії шкідливих речовин та викиди в атмосферу, пов'язані з виробництвом та
експлуатацією технологічних пристроїв.
4. Електронна Споживчість та Задоволення Потреб:
 Зростання споживчого суспільства та використання багатьох технічних
пристроїв може спричиняти велику кількість відходів.
5. Водяне споживання:
 Деякі виробничі процеси та видобуток матеріалів (наприклад, виробництво
мікросхем) можуть вимагати значної кількості води, що може призвести до
проблем водних ресурсів у певних регіонах.

Важливо враховувати цей зв'язок та активно шукати інноваційні рішення, щоб

зменшити негативний вплив технологій на навколишнє середовище та прискорити
перехід до більш сталого способу виробництва та споживання.
 51. "Смарт-сіті" (іноді також використовується термін "інтелектуальне місто" чи "цифрове місто")
- це концепція, яка використовує сучасні інформаційні та комунікаційні технології для покращення
якості життя, ефективності ресурсів, а також для оптимізації управління та взаємодії у міському
середовищі. Смарт-сіті інтегрують різні аспекти життя міста, такі як транспорт, енергія, охорона
здоров'я, освіта, адміністрування та інші, за допомогою технологій для досягнення більшої
зручності, безпеки, ефективності та сталості.

Основні характеристики смарт-сіті включають в себе:

1. Збір та Аналіз Даних: Використання сенсорів, датчиків та систем збору даних для отримання
інформації про різні аспекти міського життя, такі як рух транспорту, якість повітря, використання
енергії тощо.
2. Інтегровані Мережі: Взаємодія між різними міськими системами через цифрові мережі для
швидшого обміну інформацією та управління процесами.
3. Автоматизація та Управління: Використання технологій для автоматизації різних аспектів
міського життя, включаючи управління транспортом, освітніми закладами, енергетичними
мережами тощо.
4. Участь Громади: Залучення мешканців у процес управління та прийняття рішень за допомогою
цифрових платформ, мобільних додатків та засобів комунікації.
5. Охорона Забезпеченості та Захисту: Використання систем моніторингу та безпеки для
забезпечення безпеки мешканців та майна, виявлення надзвичайних ситуацій та швидкої реакції
на них.
6. Енергоефективність: Впровадження рішень для оптимізації використання енергії в міському
середовищі та підтримки відновлювальних джерел енергії.
7. Інфраструктура для Транспорту: Розробка інтелектуальної транспортної системи для зменшення
транспортних заторів, покращення безпеки та зручності переміщення.

Приклади смарт-сіті включають такі міста, як:

1. Сеул, Південна Корея: Застосування різноманітних технологій для вирішення проблем

транспорту, енергозабезпечення та інших аспектів життя міста.
2. Сінгапур: Використання сучасних технологій для управління транспортом, системи
водопостачання та інтеграції технологій в будівництво.
3. Токіо, Японія: Впровадження технологій для вирішення проблем забезпеченості енергією та
водою, а також автоматизація деяких міських служб.

Смарт-сіті стають важливим елементом сталого розвитку міст і можуть допомагати зменшити
витрати ресурсів, поліпшити якість життя та забезпечити більш ефективне управління міськими
ресурсами.

52. Екологічні проблеми в Україні виникають з ряду різноманітних причин та пов'язані із

різними напрямками. Декілька основних напрямків та причин екологічних проблем України:
 1. Проблеми Забруднення Повітря:

 Причини: Велика кількість промислових підприємств, використання застарілих технологій, паливо

низької якості, масова експлуатація власного автотранспорту.
 Наслідки: Забруднення повітря токсичними речовинами, здоров'я населення, погіршення якості
атмосферного повітря.

2. Проблеми Забруднення Води:

 Причини: Неконтрольоване скидання стічних вод в водні ресурси, використання небезпечних

хімічних речовин у промислових процесах, відсутність ефективної системи очищення стічних вод.
 Наслідки: Забруднення річок та озер, втрата біорізноманіття в акватичних системах, загроза
здоров'ю.

3. Забруднення Ґрунтів та Викиди Токсичних Речовин:

 Причини: Використання небезпечних хімічних речовин у сільському господарстві, невідповідне

виведення відходів, індустріальні викиди.
 Наслідки: Забруднення грунтів, втрата родючості, негативний вплив на сільське господарство,
небезпека для людського здоров'я.

4. Проблеми Ядерної Безпеки:

 Причини: Аварія на Чорнобильській АЕС, недостатня безпека та управління радіоактивними

відходами.
 Наслідки: Радіаційна небезпека, забруднення ґрунтів та водних ресурсів, великі території
забороненої зони.

5. Низький Рівень Управління та Контролю:

 Причини: Корупція, недостатній контроль над діяльністю підприємств, відсутність ефективних

механізмів виконання екологічних нормативів.
 Наслідки: Несанкціоноване викидання відходів, порушення екологічних стандартів.

6. Зміни Клімату та Природні Катастрофи:

 Причини: Зростання викидів парникових газів, неконтрольоване розорювання лісів, надмірне

використання природних ресурсів.
 Наслідки: Зміни клімату, екстремальні погодні умови, природні катастрофи (наприклад, повені,
засухи).

7. Забруднення Міського Середовища:

 Причини: Масова експлуатація автотранспорту, велика концентрація промислових об'єктів у

містах, неефективне управління відходами.
 Наслідки: Погіршення якості повітря, шум, розподіл відходів, велика кількість бетонних структур.

Розв'язання екологічних проблем в Україні вимагає комплексного підходу, впровадження

ефективних екологічних технологій, суворого контролю та вдосконалення екологічного
законодавства.

53. Проєкт "Біосфера-2" був амбіційним експериментом, спрямованим на створення

ізольованого екологічного комплексу, який мав імітувати замкнену екосистему,
подібну до Землі. Цей проєкт був реалізований у 1991-2002 роках під керівництвом
американської організації Space Biosphere Ventures в Аризоні.

Завдання проєкту "Біосфера-2":

1. Створення Замкненої Екосистеми: Головною метою було створення мініатюрної,

але самостійної екосистеми в середині стекляного тепличного комплексу, яка могла
би забезпечувати все необхідне для життя: повітря, воду, їжу та інші ресурси.
2. Дослідження Взаємодії: Вивчення взаємодії різних елементів екосистеми, таких як
рослини, тварини, ґрунт, атмосфера, щоб з'ясувати, як вони взаємодіють і як можна
покращити стійкість екосистем.
3. Тестування Технологій для Майбутнього Колонізації Космосу: Проєкт був також
спрямований на вивчення можливостей створення замкнених систем для життя на
інших планетах.

Результати проєкту "Біосфера-2":

1. Проблеми із Замкненою Екосистемою: Протягом експерименту з'явилися

проблеми, такі як нестача кисню та надмір викидів деяких газів, що викликали
негативний вплив на екосистему. Відновлення рівноваги вимагало втручання зовні.
2. Навчальні Висновки: Експеримент надав важливі відомості про те, які фактори
важливі для стабільності екосистеми та які можуть призвести до її дисбалансу.
3. Технологічні Новації: Проєкт дозволив випробувати нові технології для життя в
ізольованому середовищі, такі як системи очищення повітря, води та вирощування їжі.
4. Космічні Дослідження: Хоча сам проєкт був здебільшого на Землі, його результати
мали значення для подальших досліджень, пов'язаних з колонізацією інших планет.
5. Важливість Вивчення Систем Замкненого Типу: Залишивши на увазі проблеми,
проєкт підкреслив важливість ретельного вивчення та розуміння екосистем та
замкнених систем у майбутньому.

Хоча проєкт "Біосфера-2" стикнувся із труднощами, його результати і висновки стали

важливим внеском у наукові та технологічні аспекти дослідження замкнених
 екосистем, а також визначили деякі аспекти, які слід враховувати при створенні
житлових умов для довгострокового перебування людей в ізольовани
54. Впровадження штучного інтелекту (ШІ) у процеси життєдіяльності людини має широкі
перспективи та може суттєво змінити різні аспекти нашого повсякденного життя. Важливо
розглядати як переваги, так і недоліки цього процесу.

Переваги впровадження ШІ у життєдіяльність людини:

1. Автоматизація та Підвищення Ефективності:

 Приклад: Системи розпізнавання мови та тексту можуть автоматизувати велику кількість
завдань, зменшуючи робочий та часовий обсяг.
2. Покращення Медичної Діагностики та Лікування:
 Приклад: Алгоритми машинного навчання можуть допомагати у виявленні ранніх ознак
захворювань на основі обробки медичних зображень та аналізу даних.
3. Розвиток Транспортних Технологій:
 Приклад: Автономні автомобілі використовують ШІ для самостійного навігаційного
прийняття рішень на дорозі.
4. Підвищення Рівня Зручності та Персоналізації:
 Приклад: Системи рекомендацій ШІ підлаштовують вміст медіа, покупки та інші аспекти
відповідно до індивідуальних вподобань.
5. Ефективне Управління Енергоресурсами:
 Приклад: Системи "розумних будинків" використовують ШІ для оптимізації споживання
електроенергії та інших ресурсів.
6. Розвиток Виробництва та Індустрії 4.0:
 Приклад: Виробничі роботи, які використовують системи машинного навчання для
оптимізації виробничих процесів та прогнозування потреб виробництва.

Недоліки впровадження ШІ у життєдіяльність людини:

1. Безпека та Приватність Даних:

 Приклад: Ризик зловживання особистою інформацією через системи масштабного збору та
аналізу даних.
2. Втрата Робочих Місць:
 Приклад: Автоматизація виробничих процесів може призвести до втрати робочих місць,
зокрема в низькокваліфікованих сферах.
3. Антропоморфізація та Залежність:
 Приклад: Залежність від технологій та ШІ

55. Boston Dynamics - це компанія, яка спеціалізується на розробці і виробництві

роботів і роботичних систем. Вона відома своїми вражаючими роботами, які
володіють високим ступенем автономності, маневреністю та інноваційними
 технологіями. Основана компанія була у 1992 році, і вона зробила значний внесок у
розвиток робототехніки та автономних систем.

Деякі характеристики та продукти Boston Dynamics:

1. Spot:
 Тип: Чотириногий робот.
 Особливості: Має вражаючу маневреність, може пересуватися в різних
середовищах, включаючи ліс, будівельні майданчики, заводи тощо.
 Застосування: Використовується в різних галузях, таких як будівництво,
охорона, логістика.
2. Atlas:
 Тип: Двоногий гуманоїдний робот.
 Особливості: Висока рухливість, може виконувати різноманітні завдання,
включаючи підйом важких предметів та навіть виконання акробатичних трюків.
 Застосування: Роботи в умовах, де необхідна людина, може використовуватися
в рядах завдань, від вантажоперевезення до робіт на висоті.
3. Handle:
 Тип: Колісний робот з двома руками.
 Особливості: Здатний піднімати важкі вантажі та маніпулювати предметами.
 Застосування: Ефективне вирішення завдань у виробництві та складській
логістиці.
4. Stretch:
 Тип: Робот для розміщення та переміщення товарів на складі.
 Особливості: Оснащений зондовим робочим об'єктом для підйому та
переміщення предметів.
 Застосування: Використовується для оптимізації складської логістики.

Конкуренти Boston Dynamics:

1. Softbank Robotics:
 Продукція: NAO, Pepper - гуманоїдні роботи для різноманітних завдань.
2. ANYbotics:
 Продукція: ANYmal - чотириногий робот для використання у важкодоступних
або небезпечних умовах.
3. Cheetah Mobile (є власником технологій, розроблених Boston Dynamics):
 Продукція: Різні роботи, включаючи робота-собаку Cheetah.
4. Agility Robotics:
 Продукція: Digit - двоногий робот для роботи в невизначених середовищах.
5. Hyundai Robotics:
 Продукція: Роботи для промислових застосувань, включаючи заводські
автоматизовані системи.