ТЕХНОЛОГІЇ ТА НОВАЦІЇ програми СОІ потрібні були величезні кошти, але вона дала значний брикетування і агломерації застосовуються,
значний брикетування і агломерації застосовуються, наприклад, у металургії
Розкрийте особливості технологічного розвитку суспільства на різних
історичних етапах.
Визнано, що наприкінці 20 ст. виокремились три історичні етапи
розвитку людства:
1. Доіндустріальне суспільство, започатковане аграрною революцією і
переходом до осілого землеробства.
2. Індустріальне суспільство, початок якому поклала промислова
революція середини 18 – початку 19 ст. і перехід до машинної праці.
3. Постіндустріальне суспільство, започатковане в другій половині 20
ст. і пов’язане з інформатизацією та інтелектуалізацією усіх сфер
суспільного життя.
Основні риси постіндустріального суспільства:
1. Провідна роль теоретичного знання (видобуваня вогню – тертя,
іскри, сонце).
2. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг.
3. Вирішальна роль «носіїв знання» (фахівців).
4. Зростання ролі жінок.
5. Подолання обмеженості товарів та послуг, проте виникнення
дефіцитів часу та інформації.
6. Зростання ролі та значення університетів, науково-технічних,
інженерно-дослідних та культурних центрів.
7. Формування економічної теорії інформації.
Поясніть, що таке технологічний устрій, дайте характеристику
існуючих технологічних устроїв.
Технологічний устрій — сукупність зв'язаних виробництв, що мають
єдиний технічний рівень і розвиваються синхронно. Зміна домінуючих
в економіці технологічних устроїв зумовлює нерівномірний хід
науково-технічного прогресу. Вважається, що у світі пройдені 5
технологічних устроїв, зараз настає Шостий техноустрій.
Список технологічних устроїв
I Початок Першої промислової революції 1772 рік промисловості, будівництві, на транспорті, в сільському господарстві,
II Епоха пари 1825 рік зазначених галузей потребує окремого і ґрунтовного аналізу.
III Епоха сталі (Друга промислова революція) 1875 рік ісередовища.
IV Епоха нафти 1908 рік бездумне її використання в розрахунку на негайну вигоду вже
Епоха комп'ютерів і телекомунікацій (Науково-технічна
V революція) 1971 рік з цього
VI Нанотехнології 2004 zрік планетарному масштабі».
VII Епоха когнітивних технологій (?) 2060 рік (?)фундаментальних напрацювань для становлення 6 технологічного
Поясніть, в чому полягає суть екотехнологій як стратегічної
екологічної ініціативи.
Термін «екотехнологія» нині вживається скоріше як семантична
конструкція, що відображає прагнення людини до створення
виробничих процесів за типом природних. Водночас слід віддати їм
належне як етапним розв'язанням на шляху до біосферосумісних
технологій, як біосфероощадних і біосферовідновних.
У контексті розробки ідеї біосферосумісних технологій значний
інтерес становить унікальний експеримент «Біосфера-2», проведений в
Арізонській пустелі (США), модель якого розроблена міжнародним
інститутом екотехніки (Лондон).
Відповідно до задуму авторів цього проекту, створення штучного
середовища проживання, ізольованого від земної біосфери, дозволить
людству уникнути екологічної (а потім, забезпечивши можливість
літати і постійно жити в космосі) та астрофізичної катастрофи.
Експеримент був спрямований на вирішення п’яти головних завдань:
встановлення інформаційного зв'язку між природною і штучною
біосферами; створення моделі штучної біосфери; утворення невеликих
замкнутих «біосфер», які могли б під час польотів у космос
взаємодіяти з космічним простором, забезпечення можливості
збереження вищих форм життя в разі «ядерної зими»; розроблення
практичних методів збереження історичних і культурних
пам'яток, населених пунктів від руйнівних впливів
зовнішнього середовища.
Результати цього експерименту відомі. Нас же цікавить, наскільки
прийнятні технології, подібні до «Біосфери-2», для розв’язання
соціально-екологічних проблем, наскільки вони «біосферосумісні».
Однозначної відповіді на ці питання нема. Як тренажер для апробації
нових технологічних рішень, поведінки людини в ізольованих
системах, вони, можливо, і виправдані. Але безглуздою є сама думка
сховатись усім під штучною «ковдрою»: адже покрити Землю таким
ковпаком неможливо. І якими досконалими не були б імітаційні
пристосування життєзабезпечення, ефект замкнутості простору зняти
не вдасться, а отже, не вдасться і уникнути масових
психофізіологічних стресів. Тому «Біосфера-2» не може розглядатись
як «біосферосумісна». Хоча її, з певними застереженнями, можна
визнати біоавтономною, особливо для космічних умов.
Концепція створення виробничим шляхом штучних середовищ від
малих до надвеликих космічних масштабів найповніше викладена в
працях Є. Фаддеєва. Однак, вона не тільки не одержала істотної
підтримки вчених і управлінців, а навпаки, проти неї було висунуто
цілий ряд заперечень, які, судячи з усього, не залишають навіть
сподівань на те, що поширення виробничих принципів на екологію
стане генеральним напрямом охорони навколишнього середовища. Але
й цілковито відкидати цей підхід неправильно, бо цілі екорозвитку не
можуть бути єдиними. У зв'язку з цим А. Урсул висловлює низку
істотних заперечень.
По-перше, виробниче створення екологічних умов у економічному
плані менш ефективне, ніж традиційний шлях пошуку уже готових,
створених природою умов. Звичайно, це справедливо в основному для
планети, її поверхні. Що ж стосується космосу, то там з самого
початку такі умови створюються техногенно-виробничим шляхом,
оскільки природні умови космосу не придатні для життя людини.
По-друге, для того, аби штучно створити екологічні умови, необхідно
знати всі можливі негативні наслідки такого докорінного перетворення
природи. Адже створені виробничим шляхом екологічні умови знову
таки будуть оточені природою, з якою вони взаємодіятимуть. Щоб не
створювати нові, можливо навіть більш складні екологічні проблеми,
треба бути впевненим у розумінні всіх екологічних законів і можливих
наслідків. Проте гарантувати це неможливо, бо навряд чи в якийсь
кінцевий відрізок часу людству стануть доступні всі екологічні знання
(що випливає з відомих положень філософи про відповідність
відносної і абсолютної істини). Перехід на екологічне виробництво як
на генеральний шлях екологічної діяльності відсувається тим самим на
дуже віддалене майбутнє, коли людина стане істотно розумнішою в
екологічному відношенні.
По-третє, концепція поширення техногенно-виробничих принципів на
екологію менш приваблива в методологічному плані, тому що саме
розвиток виробництва призвів до нинішнього екологічного регресу.
Через це значно більший інтерес становить поширення екологічних
імперативів і принципів на виробництво, ніж виробничих на екологію.
У цьому й полягає методологічна альтернатива, яка, на наш погляд,
має вирішуватись на користь екологізації виробництва, причому в це
поняття ми включаємо абсолютно всі заходи, спрямовані на
розв'язання екологічної проблеми, на кардинальну зміну принципів
природокористування для того, щоб вони забезпечили перехід на
біосферосумісний шлях розвитку.
У плані розробки ідеї «біосферосумісних» технологій досить
перспективною є думка про «автотрофне функціонування
виробництва», яке грунтується на концептуальних положеннях В.
Вернадського про «автотрофність людства». На думку В. Лося,
«автотрофне виробництво» - це виробництво, для оптимального
функціонування якого не потрібна, звичайно, безумовна наявність
високомолекулярних природних сполук. Як сировинне і енергетичне
джерело в такому виробництві можуть використовуватися
низькомолекулярні сполуки, а в кінцевому підсумку - хімічні
елементи. Це дозволить замкнути систему виробництва, коли
використані продукти стають сировиною для наступного виробничого
циклу. І далі він уточнює: «інтенсивна утилізація природних ресурсів
біосфери на принципово іншій якісній основі, з одного боку, і
створення штучних еквівалентів природних речей, з іншого, формують
об’єктивні умови для автотрофного функціонування виробництва і
відповідно автотрофного існування людини».
Як бачимо, інтерпретація ідеї «автотрофності», запропонована В.
Лосем чітко визначена: творити для життєзабезпечення людства
індустріальним, технікотехнологічним способом ланцюжок
автотрофності, але не шляхом створення штучної природи і заміни
біосфери відповідними технічними пристроями, а за допомогою
створення таких умов, «за яких промислове, сільськогосподарське і
рекреаційне функціонування суспільства не було б пов'язане з
подальшим порушенням природних взаємозв'язків і відносин...» Така
позиція вченого видається перспективною і заслуговує на серйозну
науково-інженерну проробку.
Отже, теоретична і практична розробка проблеми «біосумісних
технологій» просувається в напрямку від створення біоощадних
(модель маловідходних технологій) і біовідновних (модель
екологізованого виробництва» типу групи А. Нагорного) технологій до
біоавтономних (модель «Біосфера-2») і, нарешті, біовідтворюючих
технологій (моделі, в яких втілиться ідея «автотрофного
виробництва»). В історії технологічних розв'язань у питанні
досягнення біосумісності, на думку В. Барякіна, умовно можна
видокремити три етапи:
-біомарнотратні, біозабруднюючі технології (ефект біосумісності
забезпечується тільки завдяки компенсаторним можливостям
біосфери) — вся історія розвитку машинного виробництва до 60-х
років XX ст.;
- біоощадні, біовідновні, біовідтворюючі технології (забезпечать
локальний ефект біосумісності за рахунок діяльності людей,
регіональні і глобальні ефекти залежать від компенсаторних
можливостей біосфери) — 60-і роки XX ст., теперішній час і
найближче майбутнє;
- біосумісні технології (якісно нові інженерні розв’язання, що
включають функції біоощадні, біовідновні, біоавтономні,
біовідтворюючі і забезпечують локальні, регіональні й глобальні
ефекти біосумісності лише за рахунок раціонально організованої
діяльності людини) - осяжне майбутнє. Це скоріше мета, ніж засіб
досягнення оптимальної взаємодії між технологічними і природними
процесами.
Процес переходу від першого до наступних етапів тільки починається.
І досягнуті успіхи більш ніж скромні.
Усвідомлюючи визначальну необхідність переходу до біоощадних,
біовідновних та біовідтворюючих технологій А. Гор пропонує
створити всесвітню стратегічну екологічну ініціативу (СЕІ) - програму,
яка зведе до мінімуму, а згодом і усуне старі неприйнятні технології за
одночасної розробки і поширення нового покоління складних і
екологічно доброякісних замінників. СЕІ повинна якомога швидше
стати предметом інтенсивного міжнародного обговорення. Автор
умисне вибрав словосполучення «стратегічна екологічна ініціатива»,
щоб провести паралель із Стратегічною оборонною ініціативою (СОІ),
ударною програмою технологічного прориву. Як відомо, для реалізації
зрештою лягає на вартість готової продукції. Питоме споживання
поштовх розвитку нових технологій. Щоб справитися з глобальною
екологічною кризою, необхідні також цілеспрямованість,
наполегливість і високий рівень фінансування для розробки екологічно
прийнятних біосферосумісних технологій.
Здіснення програми СЕІ передбачає як мінімум:
1. Надання податкових пільг за впровадження технологій і нових
санкцій стосовно до старих.
2. Фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт
за новими технологіями й у перспективі заборону старих.
3. Розробку програм держзамовлення для перших варіантів нових
технологій.
4. Можливість одержання в перспективі великих ринкових прибутків,
які з'являться після усунення застарілих технологій.
5. Створення методик точної і всебічної оцінки технологій, включаючи
ретельне вивчення всіх витрат і доходів (як фінансових, так і
екологічних) від нових технологій-замінників.
6. Заснування в усьому світі навчальних центрів, які дадуть ядро
екологічно освічених теоретиків і практиків, а також забезпечать
готовність країн, що розвиваються, впроваджувати в себе екологічно
привабливі технологію і практику. Зробити це можна за
зразком сільськогосподарських дослідних центрів, які створювались у
всьому світі в часи «Зеленої революції».
7. Наведення порядку в теперішній плутанині законів, особливо в тих
країнах, які сьогодні цілком не в змозі захищати права винахідників і
творців нових технологій. Це аж ніяк не дрібниця, а один із основних
чинників життєздатності великої програми передачі технології, бо
адекватна охорона прав інтелектуальної власності вже є головною
перепоною на глобальних торгівельних переговорах.
8. Поліпшення захисту патентів і авторських прав, удосконалення
ліцензійних угод, діяльності спільних підприємств, надання
торговельних пільг, розширення дестриб’ютерської мережі та ін.
Запропонована СЕІ, без сумніву, варта уваги. Але у цьому випадку
значно цікавіше, як можуть і повинні спрацювати всі політичні засоби
(з числа запропонованих), як СЕІ виявить себе в енергетиці,
зменшенні відходів, рециклюванні й утилізації їх. Безумовно, кожна із
Створення і застосування екологічно прийнятних технологій передусім
стане вирішальним чинником врятування навколишнього
Але також не слід надто захоплюватися новими
технологіями, бо сліпе покладання надій на техніку, стихійне і
поставило цивілізацію на край загибелі. Тому необхідно дуже ретельно
вивчати екологічний вплив нових технологій, враховуючи і
перспективу.
Аналіз сутності і тенденцій екологізації технологій показує, що процес
переходу від біомарнотратних, біозабруднюючих технологій до
біоощадних і біовідновних, біоавтономних, біовідтворюючих тільки
починається. І успіхи поки що більш ніж скромні. Особливо небезпечні
погляду різні термінологічні перебільшення. Такі
поняття, наприклад, як «безвідходне виробництво», набуваючи
термінологічного статусу шляхом впровадження необґрунтованих
теоретичних настанов і декларування цілей без підтвердження їх
конкретними інженерними проробками викликають спочатку
технократичні ілюзії, а потім технологічні безвихідні розв'язання.
Народам світу потрібна всеохоплююча спільна еколого-технологічна
програма, стратегічна за масштабами і практично придатна для
виконання. Але для цього, в свою чергу, потрібен високий рівень
екологічної культури всіх жителів планети Земля, на якій, як писав В.
Вернадський, «людина вперше реально зрозуміла, що вона житель
планети і, може, мусить мислити і діяти в новому ключі, не лише в
аспекті окремої особи, сім'ї чи роду, держави чи їх союзів, а й у
Визначте роль знань та технологій у соціально-економічному розвитку
суспільства.
Основні перспективні напрями науково-технологічного розвитку.
Насамперед необхідно сконцентрувати зусилля академічних
інститутів, вишів, суспільних наукових академій на форсуванні
укладу.
До пріоритетних міждисциплінарних досліджень, що безпосередньо
впливають на інноваційний переворот і спираються на наявні
напрацювання, можна віднести такі:
- людина в XXI ст.: демографічні тенденції, родина, здоров'я, освіта,
міграції;
- закономірності, тенденції і механізми коеволюції природи і
суспільства, становлення ноосфери;
- динаміка і взаємодія цивілізацій у XXI ст., місце України у світовому
цивілізаційному просторі;
- трансформація суспільства в умовах глобалізації, переходу до
інтегрального соціокультурного устрою;
- фундаментальні основи 6 технологічного укладу і перспективи
освоєння технологічних ніш світового ринку;
- новітні досягнення технічних і фізико-хімічних наук;
- закономірності розробки корисних копалин і перспективи розвитку
мінерально-сировинної бази;
- розробка і корегування довгострокових прогнозів науково-
технологічного, соціально-економічного та екологічного розвитку.
Поясніть суть та значення сучасних маловідходних та безвідходних
технологій.
Виробнича інфраструктура більшості країн світу не є
природоохоронною. Майже повсюдно діють стереотипи підкорювача
природи: «природа з усім упорається сама», «на наш вік вистачить»,
«апокаліпсис все одно неминучий - тому бери все, що можна взяти» та
ін. Технологічна схема будь-якого виробництва залишається лінійною:
природна сировина (або її напівфабрикат) переробляється на
підприємстві і виходить як готовий продукт і відходи, що
забруднюють воду, повітря, грунт і безпосередньо чи опосередковано
впливають на здоров'я людей. Готовий продукт через деякий час також
стає відходом.
Питання про ступінь негативного впливу забруднювачів на довкілля та
масштаби його поширення гостро постало на сьогоднішній день. Тож і
заговорили про «маловідходні» та «безвідходні» технології.
Починаючи з 60-х років XX ст., за зразок «маловідходних» технологій
брали, наприклад, виробництва, яким за допомогою
різних установок чи водоочисних споруд (або їх комбінацій) вдавалось
зменшити валові викиди забруднювачів. При цьому технологічний
ланцюжок був налаштований на затримування значних частинок пилу і
кіптяви, тоді як газоподібні хімічні сполуки (найбільш шкідливі для
всього живого) не вловлювались.
Звичайно, були спроби створити більш досконалі установки, але вони
не дали потрібних результатів. Експлуатація їх фактично
перетворювалась на додаткове, надто матеріаломістке і енергомістке
виробництво, що істотно позначається на собівартості продукції. До
того ж постійно існує загроза залпових викидів (у разі поломок, аварій,
незапланованих відключень установок) і забруднення довкілля з
непередбачуваними соціально-економічними і екологічними
наслідками.
В цьому разі під час проектування виробництва відпадає потреба
застосовувати якісь особливі технологічні розв'язання, що запобігають
забрудненню довкілля, оскільки природоохоронну функцію
виконуватимуть спеціальні системи, які доповнюють головне
виробництво: пиловловлювачі, водоочищувачі, шлаконагромаджувачі,
могильники для токсичних і радіоактивних відходів. Проте проектанти
більше тяжіють до розробок, спрямованих на вдосконалення не самої
технології, а додаткових засобів і споруд. Маловідходні технології, які
ґрунтуються на подібних схемах, вважаються безперспективними.
Проте саме такий підхід нерідко є домінуючим.
Але далі цього справа так і не пішла. Інакше і не могло бути, бо
«безвідходних» технологій просто немає і навряд чи вони колись
будуть. Повна безвідходність - це утопія, або, як вважає Л. Кропп, -
«економіко-екологічний міф». Більше того, безвідходності нема навіть
у самій природі. Як зазначають Р. Баландін і Л. Бондарєв: «Нерідко
зустрічаються посилання на безвідходну «технологію» в природі. І це
також не точно. Біосфера, жива речовина працюють із «відходами»,
подібно до техноречовини. Земна кора по суті - всепланетний склад
«відходів» біосфери».
Отже, сама концепція, на основі якої приймались і розроблялись
заходи щодо охорони природи (інтенсифікація виробництва, прийняття
нових природоохоронних законів, збільшення асигнувань
на природоохоронні заходи, створення безвідходних
технологій), виявилася помилковою, оскільки спиралась на хибні
уявлення про можливість створення «екологічно-чистих» господарств.
«Все, що виробляє людина, є відходами, які потрапляють у біосферу, і
тому безвідходних технологій, -стверджують Г. Білявський, М. Падун і
Р. Фурдуй, - бути не може. Сучасні технології - це інструмент, за
допомогою якого людина споживає значно більше, ніж Природа може
продукувати, тобто порушує екологічні закони».
Таким чином, термін «безвідходне виробництво», незважаючи на
притаманний йому гуманістичний запал, - некоректний. Замість нього
краще вживати термін «маловідходні технології». Наведені схеми
екотехнології («маловідходні», «безвідходні»), тобто, коли
природоохоронні функції реалізуються за допомогою допоміжних
техносистем (супровідних технологій), свідчать про завищення оцінок
їх екологічності.
На думку В. Кухаря, І. Зайцева та І. Сухорукова, під екотехнологіями
слід розуміти «взаємопов'язану сукупність прийомів і способів
добування та використання природних ресурсів, сукупність способів
опрацювання сировини, матеріалів, напівфабрикатів або виробів,
способів утилізації відходів виробництва і (або) їх знешкодження
перед відведенням у довкілля, способів освоєння і перетворення
природних об’єктів». Але й «такі технології самі будуть
забруднюючими, хоча й з іншими ефектами впливу на довкілля».
Розкрийте суть технології. Визначте особливості технологічних систем
у господарському комплексі.
Технологією називають науково-обгрунтовані та впроваджені у
виробництво способи отримання, обробки та переробки сировини на
продукцію з відповідними властивостями.
Технологія – це сукупність методів, процесів, інструментів та
матеріалів, за
допомогою яких можна досягти кінцевого бажаного результату.
Господарський комплекс держави – це система розподілу, обміну та
споживання, яка історично склалась і розвивається на певній території.
Його об’єднують в єдине ціле транспортна система, система
розселення, управління і зв’язку.
Залежно від ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і
невиробничу сфери.
До виробничої сфери належать види діяльності, які:
1) створюють матеріальні блага (промисловість, сільське та лісове
господарство, будівництво);
2) доставляють створені матеріальні блага споживачам (вантажний
транспорт і зв’язок по обслуговуванню матеріального виробництва);
3) пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу
(торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівля, громадське
харчування).
Невиробнича сфера — сукупність галузей господарства, які
здійснюють функції щодо надання послуг нематеріального характеру
суспільству і населенню. До неї належать:
1) галузі послуг — житлово-комунальне господарство і побутове
обслуговування населення, транспорт і зв’язок по обслуговуванню
населення; 2) галузі соціального обслуговування — освіта, охорона
здоров’я, культура і мистецтво, наука і наукове обслуговування;
3) галузі органів управління і оборони;
4) галузі, які включають кредитування, фінанси і страхування.
Торгівля – складова госп. комплексу, яка обслуговує обидві сфери.
Промислові способи підготовки сировини до переробки.
Важливим питанням при вивченні даної теми є питання видобутку,
збагачення та очищення сировини.
У промисловості застосовують попередню підготовку сировини і
збагачення корисних копалин. Залежно від вимог технологічного
процесу попередня підготовка сировини полягає (крім сортування) у
подрібненні матеріалів (наприклад, апатитонефелінової породи для
виробництва фосфорних добрив) або, навпаки, в укрупненні
(брикетуванні) часток сировини і агломерації. Процеси грудкування,
при виробництві чавуну із подрібнених руд, з колчеданних недогарків.
Подрібнення матеріалів здійснюється за допомогою щокових та
конусних дробарок, у млинах – грохотах, різаках і різальних машинах.
Щокові та конусні дробарки використовують для подрібнення руд на
великі (300-100 мм), середні (50-10 мм) і малі (10-2 мм) грудки. На
більш дрібні фракції (до розмірів 0,1-1 мм) сировину подрібнюють на
спеціальних машинах – млинах. За допомогою грохотів, які обладнані
колосниковими, листовими або дротяними ситами, що приводяться в
рух кулачковими механізмами, руду або вугілля можна розсортувати
на декілька (до 10) фракцій.
Для нормального ходу технологічного процесу необхідно щоб
поверхня реагуючих речовин (складових сировини) була оптимальною.
Саме тому подрібнену сировину сортують за розмірами кусків. З цією
метою сировину, що поступає з різних родовищ (шахт), змішують
(усереднюють) шляхом її перемішування на складах гірничо-
збагачувальних комбінатів (ГЗК).
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів
обробки, в результаті якої мінеральну сировину можна
використовувати з більшим технічним і економічним ефектом. При
збагаченні корисні копалини відокремлюються від пустих порід і
шкідливих домішок. Хімічний склад мінералів у більшості випадків не
змінюється.
Зверніть увагу на те, що збагачення забезпечує: можливість
розширення сировинної бази промисловості за рахунок комплексного
використання сировини й залучення в експлуатацію бідних корисних
копалин; більш повне використання виробничого встаткування за
рахунок висококонцентрованої сировини; економію транспортних
засобів; поліпшення якості готової продукції.
Збагаченням сировини називають сукупність процесів первинної
обробки мінеральної сировини, що мають на своїй меті відділення всіх
цінних мінералів від порожньої породи, а також взаємне розділення
цінних мінералів.
Метою збагачення є одержання сировини з можливо більшим вмістом
корисних елементів. При збагаченні утворюються дві або кілька
фракцій. Фракції, збагачені одним з елементів корисних компонентів,
називаються концентратами, а фракції, що складаються з мінералів, які
не використовуються в даному виробництві, тобто порожньої породи,
називаються хвостами. Велике значення збагачення полягає в тому, що
одержані концентрати мають стандартний, постійний і більш
однорідний, чим вихідна сировина, склад і властивості. Методи
збагачення сировини залежать від агрегатного стану вихідних
корисних копалин і від властивостей основних компонентів.
Наприклад, види збагачення мінеральної сировини (у твердому стані)
поділяються на механічні, фізико-хімічні та хімічні і ґрунтуються на
розбіжностях у таких властивостях, як щільність, розмір і форма
мінералів, міцність, електропровідність, вологість, розчинність,
магнітна проникність і ін.
Слід відзначити, що найбільш поширеними є механічне збагачення -
просівання, гравітаційний поділ, електромагнітна сепарація,
електростатичне збагачення, термічний поділ і ін. Наприклад,
електромагнітна сепарація застосовується для відокремлення
магнітних матеріалів від немагнітних - порожньої породи. Просівання
засноване на тому, що мінерали, які входять до складу сировини,
розділяються на фракції за розмірами. Гравітаційний поділ заснований
на різниці швидкостей осідання часток у рідині або газі залежно від їх
щільності. Гравітаційне збагачення сировини буває сухим і мокрим.
До фізико-хімічних способів збагачення сировини відносять
флотаційний метод, заснований на різній змочуваності компонентів,
що входять до складу сировини. Більшість мінералів у природних
умовах мало відрізняються за змочуваністю один від одного. Для
їхнього поділу створюють умови неоднакового змочення окремих
компонентів породи, що досягається застосуванням флотаційних
реагентів: піноутворювачів, збирачів, регуляторів і активаторів
флотації, а також подавлювачів, які здатні перешкоджати спливанню
певних мінералів. Досить ефективним видом збагачення є селективна
флотація, проведена кілька разів у кілька стадій.
Селективною флотацією поліметалевої мідної руди одержують до 10
концентратів окремих мінералів, а під водою залишається порожня
порода; при цьому витрати флотаційних реагентів становить 100 г на 1
т породи.
Рідкі розчини різних речовин концентрують випарюванням,
виморожуванням, виділенням домішок в осад або газову фазу. Газові
суміші розділяють на компоненти за допомогою різних фізичних і
фізико-хімічних методів: таких, як поглинання окремих газів рідиною
(абсорбція) або твердими поглиначами (адсорбція) або поділом
зріджених газів на фракції й ін.
Хімічні способи збагачення ґрунтуються на різній розчинності частин
сировини в тім або іншому розчиннику або на різній здатності
сировини вступати в ті або інші хімічні реакції (окислювання,
розкладання, відновлення). Хімічні способи збагачення особливо
поширені в металургії й хімічній промисловості; у такий спосіб
розділяють золото й срібло, що втримуються в незначних кількостях у
рудах (шляхом взаємодії їх із ртуттю, ціаністим натрієм, хлором). До
операції хімічного збагачення відносять також випал мінералів із
метою розкладання карбонатів, видалення кристалізаційної вологи,
випалювання органічних домішок і інших процесів, що приводять до
збільшення концентрації корисного компонента в продукті збагачення.
Всі ці операції є в більшості типових хіміко-технологічних процесів.
Перерахуйте види технологічних процесів, поясніть їх зміст.
В основу класифікації технологічних процесів покладені різні ознаки,
такі як: вид впливу на сировину і характер її якісних змін, спосіб
організації, кратність обробки сировини і т.ін.
По характеру якісних змін сировини технологічні процеси
підрозділяються на фізичні, механічні, біологічні, хімічні, фізико-
хімічні.
При фізичних і механічних процесах переробки сировини проходять
зміни розмірів форми та фізичних властивостей сировини. При цьому
внутрішня будова і склад речовини не змінюється. Наприклад,
виготовлення металевих деталей методом обробки різанням,
подрібненням, приготування розчинів і т.д. Хімічні процеси
характеризуються зміною не тільки фізичних властивостей, але і
агрегатного стану, хімічного складу і т.д.
Однак розподіл процесів на фізичні, механічні і хімічні є умовним,
тому що важко провести чітку межу між ними, оскільки, механічні
процеси часто супроводжуються зміною і фізичних і хімічних
властивостей. Хімічні процеси, як правило, супроводжується
механічними на всіх виробництвах.
По способу організації технологічні процеси поділяються на дискретні
(переривисті або періодичні) і безперервні.
Дискретний технологічний процес характеризується чергуванням
робочих і допоміжних ходів з чітким їх розмежуванням за часом
реалізації Наприклад, при металообробці проходить установка деталі в
патрон станка (допоміжний хід), підвід ріжучого інструменту
(допоміжний хід), обробка заготовки ріжучим інструментом (робочий
хід), контроль (допоміжний хід), зняття деталі з станка (допоміжний
хід), установка в патрон нової деталі і т.д.
Такі технологічні процеси частіше всього розповсюджені в
машинобудуванні, будівництві, видобувних галузях промисловості.
Недоліком дискретних технологічних процесів є витрати робочого
часу в процесі виконання робочих ходів.
Безперервні процеси відрізняються тим, що вони не мають різко
вираженого чергування (під час здійснення) робочого і допоміжних
ходів. В них завжди можна виділити групу допоміжних ходів, які
здійснюються одночасно з робочими, і групу допоміжних ходів, які
періодично повторюються в часі, в залежності від результатів робочого
ходу. Такі процеси характерні для хімічної промисловості.
По кратності обробки сировини технологічні процеси підрозділяються
на процеси з відкритою (розімкнутою) схемою і процеси з
циркуляційною (замкнутою) схемою. В процесах з розімкнутою
схемою сировина проходить однократну обробку.
У процесах із замкнутою схемою сировина не однократно повертається
на початкову стадію процесу для повторної обробки. Прикладом
процесу може служити конверторний спосіб виплавки сталі. Процеси
із замкнутою є більш досконалими, більш економічними і екологічно
чистими, хоча і відрізняються більшою складністю. Ці процеси
необхідні при переводі технології на безвідходну.
Поясніть, що являють собою процеси збагачення первинної сировини.
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів
обробки, в результаті якої мінеральну сировину можна
використовувати з більшим технічним і економічним ефектом. При
збагаченні корисні копалини відокремлюються від пустих порід і
шкідливих домішок. Хімічний склад мінералів у більшості випадків не
змінюється.
Зверніть увагу на те, що збагачення забезпечує: можливість
розширення сировинної бази промисловості за рахунок комплексного
використання сировини й залучення в експлуатацію бідних корисних
копалин; більш повне використання виробничого встаткування за
рахунок висококонцентрованої сировини; економію транспортних
засобів; поліпшення якості готової продукції.
Збагаченням сировини називають сукупність процесів первинної
обробки мінеральної сировини, що мають на своїй меті відділення всіх
цінних мінералів від порожньої породи, а також взаємне розділення
цінних мінералів.
Метою збагачення є одержання сировини з можливо більшим вмістом
корисних елементів. При збагаченні утворюються дві або кілька
фракцій. Фракції, збагачені одним з елементів корисних компонентів,
називаються концентратами, а фракції, що складаються з мінералів, які
не використовуються в даному виробництві, тобто порожньої породи,
називаються хвостами. Велике значення збагачення полягає в тому, що
одержані концентрати мають стандартний, постійний і більш
однорідний, чим вихідна сировина, склад і властивості. Методи
збагачення сировини залежать від агрегатного стану вихідних
корисних копалин і від властивостей основних компонентів.
Наприклад, види збагачення мінеральної сировини (у твердому стані)
поділяються на механічні, фізико-хімічні та хімічні і ґрунтуються на
розбіжностях у таких властивостях, як щільність, розмір і форма
мінералів, міцність, електропровідність, вологість, розчинність,
магнітна проникність і ін.
10.Розкрийте проблему якості сировини, поясніть
причини її втрат та можливості ефективного використання.
Важливим питанням при вивченні теми є питання якості сировини.
Саме вибір і якість сировини визначають режим роботи та
продуктивність обладнання, впливають на якість і собівартість
продукції. Якість сировини зумовлюється сукупністю її фізичних,
механічних, хімічних і технологічних властивостей.
Так, для виробництва чавуну використовують руди з різним вмістом
заліза. У разі значного вмісту заліза в руді зменшуються затрати на
підготовлення руди до перероблення та витрата палива (коксу або
природного чи іншого газу), зростає продуктивність доменної печі і
навпаки, якщо вміст заліза малий, то збільшуються затрати на
підготовлення руди та витрати палива і зменшується продуктивність
печі. При використанні руд з великим вмістом домішок (фосфор, сірка
та інші) і породи, збільшуються витрати палива, флюсу, зменшується
продуктивність печі та погіршується якість чавуну.
У процесі виробництва сірчаної кислоти використовують сірку,
сірчисті мінерали та викиди газів кольорової металургії тощо. Кислоту
найліпшої якості отримують із сірки.
Зверніть увагу на те, що для виготовлення якісної продукції необхідно
дотримуватися таких вимог: якісна сировина та паливо; досконале
обладнання (агрегати, верстати, печі, апарати тощо) та відповідна
новітня технологія. Усі ці вимоги взаємопов’язані.
Типові причини втрат сировини
1. Робота з виробничим обладнанням. Недозавантаженість
виробництва, надмірні потужності деяких ділянок, застаріле енерго- та
матеріалоємне обладнання. «Надлишкове» обладнання витрачає зайву
енергію, його необхідно утримувати в належному стані, також занадто
потужне обладнання може бути неефективним (витрачати багато
сировини) при виробництві невеликих партій продукції порівняно з
ефективними аналогами. Запуск та зупинка обладнання – також
витратні процеси. Адже при запуску чи зупинці перевитрати енергії та
сировини удвічі-втричі більше, ніж за стабільної роботи.
2. Неенергоефективне теплогенеруюче обладнання і пристрої,
компресорне господарство, насоси. Це окрема категорія втрат, яка
ресурсів через таке обладнання може зрости навіть удвічі.
3. Некваліфіковані працівники. Економія на персоналі – як результат
великий відсоток браку і відходів у перерахунку на тонну готової
продукції. Брак продукції суттєво впливає на її собівартість.
4. Відсутність стандартів стосовно виробничих процесів, використання
сировини, поводження з браком. Слабкий контроль і система
мотивації.
5. Утворення відходів через нераціональне використання сировини,
матеріалів, продукції, тари та упаковки. Особливо відчутні втрати,
коли це стосується готової продукції з високою доданою вартістю, яка
зрештою потрапляє у відходи.Втрати через дефекти
Джерела втрат:
Витрати на перевірку та контроль
Переробка дефектної продукції
Утилізація браку, що не піддається виправленню
11.Охарактеризуйте сучасні (наукомісткі)
технологічні процеси.
У другій половині XX ст. сформувалася особлива категорія технологій,
які одержали назву наукоємні, або високі технології (англ. High
technology, Hi-Tech). У літературі їх іноді називають хай-тек.
Високі технології – найбільш нові й прогресивні технології сучасності.
Перехід до використання високих технологій і відповідної їм техніки є
найважливішою ланкою науково-технічної революції (НТР) на
сучасному етапі. До високих технологій зазвичай відносять наукоємні
галузі промисловості: мікроелектроніку, обчислювальну техніку,
робототехніку, атомну енергетику, літакобудування, космічну техніку,
мікробіологічну промисловість та ін.
Крім того, до високих технологій належать:
♦  нанотехнології і нові матеріали; 
♦ «чисті технології» (англ. Cleantech) і альтернативна енергетика
(атомна енергетика, сонячна енергетика, воднева енергетика,
технології енергозбереження);
♦ живі системи й біотехнології (генна інженерія, біохімія і біофізика,
мікробіологічна промисловість).
Лазерні процеси, ультразвук, плазмові процеси, каталізні процеси.
Однак існують технології, орієнтовані не тільки на створення
матеріального продукту. Сучасні інформаційні технології ІТ і
телекомунікаційні технології (ТТ) — створюють інформаційні
продукти.
Під телекомунікаційними технологіями в основному мають на увазі
методи, способи та прийоми застосування засобів зв'язку, та
обчислювальної техніки, що використовуються для виконання функцій
транспортування інформації між користувачами на великі відстані.
Під інформаційними технологіями в основному мають на увазі
комп'ютерні технології. Зокрема, ІТ мають справу з використанням
комп'ютерів і програмного забезпечення для одержання, зберігання,
захисту, перетворення, обробки й передачі інформації. Із цієї причини
фахівців із комп'ютерів часто називають ІТ-фахівцями. 
Інформаційні технології — це процеси, пов'язані зі збором,
накопиченням, обробкою й передачею даних для одержання
інформації нової якості про стан об'єкта, процесу або явища. Ці
процеси здійснюються в чітко регламентованій послідовності
виконання операцій, дій над даними, що зберігаються на комп'ютерах.
Таким чином, можна сказати, що основна мета інформаційної
технології — одержати в результаті переробки первинної інформації
необхідну для користувача нову інформацію. Це і є інформаційний
продукт.
Виставка СНTF (China Hi-Tech Fair) - найбільша виставка високих
технологій у Китаї — уперше була проведена в Шеньчжені в 1999 році
за рішенням уряду КНР із метою впровадження передового досвіду й
технологій у господарство. Тепер така виставка організується щорічно.
За роки проведення СНТF стала найбільшою виставочною
платформою, де можна навіч побачити й оцінити досягнення науково-
технологічного прогресу Китаю й особливої економічної зони
Шеньчжень, що навіть на тлі загальних високих темпів росту
економіки КНР відзначається унікальною концентрацією
високотехнологічних виробництв і особливою підприємницькою
активністю. На виставці представлені комп'ютерні технології й
біотехнології, технології й розробки в галузі сільського господарства,
електроніки, зв'язку, машинобудування, енергетики, хімії, нафтохімії,
медицини, будівництва.
Плазма представляє собою високоіонізований газ з коефіцієнтом
іонізації 10-23. Іонізацію можливо визвати такими процесами: в
щільній плазмі – електронним ударом; в дуже розрідженій – впливом
випромінювання (видимого, ультрафіолетового чи рентгенівського); в
зірковій плазмі і пламені нагрівом до високої температури.
Температуру плазми вимірюють в енергетичних одиницях. За
енергетичну одиницю температури приймають електрон-вольт. (1 е.В.)
, який дорівнює 11600 Кельвінів.
Солнце є прикладом повністю іонізованої плазми, яка створюється при
дуже високих температурах, необхідних для проведення термоядерних
реакцій (десятки мільйонів градусів). Таку плазму називають
високотемпературною.
В лабораторіях створюють низькотемпературну плазму (холодну) з
температурою десятки чи сотні тисяч градусів в газових разрядах. (Т =
1-10 е.В.).
Плазма представляє сукупність як заряджених часток (електронів,
протонів, іонів), так і молекул. В цілому заряд плазми – нейтральний. В
той же час, електрони, що вільно рухаються, можуть бути
провідниками електричного струму. Тому, плазма - це
електропровідний газ.
Плазмові процеси використовують для:
синтезу композиційних матеріалів, скла, надчистих металів,
ацетилену, оксида азота, ультра дисперсних порошків, (оксид титану),
вирощування монокристалів;
відновлення металів з руд;
для хімічної очистки поверхонь;
для зварювання тугоплавких металів і сплавів, нержавіючих сталей;
неметалічних матеріалів;
плазмова різка (товщина до 120 мм);
нанесення покриттів з будь яких тугоплавких матеріалів з високою
рівномірністю як на провідники струму, так і на матеріали, що не є
провідниками струму.
Основні переваги плазмових процесів:
висока концентрація теплової енергії та потужності;
широкий діапазон регулювання потужності;
можливість зосередити значний поток плазми на зразку, що
обробляється;
можливість використання механічного впливу плазми;
можливість використання різних робочих газів, в т. ч. повітря і
водяного пару;
низька чутливість процесу до домішок у сировині;
висока швидкість реакції і виходу продукту;
Основні недоліки плазмових процесів:
висока енергоємкість;
ряд процесів ще недостатньо досліджений.
Різання металів здійснюється стиснутою плазменою дугою, що горить
між анодом —металлом, що розрізається, і катодом — плазменим
пальником.
Нанесення покриттів (напилювання) здійснюється для захисту деталей,
що працюють при високих температурах, в агресивних середовищах
або піддаються інтенсивному механічному впливу. Матеріал покриття
(тугоплавкі метали, окисли й ін.) уводять у вигляді порошку (або
дроту) у плазменний струмінь, у якому він плавиться і розпорошується
зі швидкістю 100-200 м/с у вигляді дрібних часток (20-100 мкм) на
поверхню виробу. Плазмові покриття відрізняються зниженою
теплопровідністю й добре протистоять: термічним ударам.
Властивість плазменої дуги - глибоко проникати в метал -
використовується для зварювання металів. Сприятлива форма «ванни»,
що утворилася, дозволяє зварювати досить товстий метал (10-15 мм)
без спеціального оброблення країв. Зварювання плазменною дугою
відрізняються високою продуктивністю й завдяки стабільності горіння
дуги високою якістю.
Особливістю плазмених дисплеїв є їхнє високе енергоспоживання, що
унеможливлює їхнє використання в портативних пристроях
(ноутбуках, кишенькових комп'ютерах).
12.Поясніть різницю між виробничим та
технологічним процесами.
Отримання кожного виду продукції є результатом певного
виробничого
процесу.
Виробничим процесом називають сукупність дій пов'язаних з
прогнозуванням, науково-технічними і конструкторськими
розробленнями, проектуванням, транспортуванням і зберіганням
сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової
продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням,
ремонтом обладнання тощо.
Виробничий процес складається з матеріального і енергетичного
забезпечення, транспортних і складських операцій, ремонтних робіт і
техніко-економічного управління виробництвом.
Як бачимо, до складу виробничого процесу входить виготовлення
проміжної та готової продукції. А це належить до технологічного
процесу. Отже технологічний процес є складовою частиною
виробничого процесу.
Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході
кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію
з певними властивостями.
У ході цих операцій змінюються форма, розміри і або властивості
сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або
готову продукцію.
13.Охарактеризуйте екологічно-небезпечні технології
та проблему кризи навколишнього середовища.
Екологічні проблеми України.
Відомо, що криза навколишнього середовища зумовлена не лише
зростаючими масштабами сучасного виробництва, а й появою нових
екологічно небезпечних технологій, підвищенням енергомісткості
виробничих процесів, витісненням натуральних матеріалів штучними,
які не «вписуються» в природний кругообіг речовин у біосфері. Настав
час поставити питання, чи правильно ми обрали технологію у
відносинах з природою, і чи в змозі ми управляти могутніми силами,
що спричинили теперішню кризу? Безумовно, ці питання стосуються
не лише розуму, а й сили духу людини.
Слід зауважити, що, говорячи про необхідність захисту природи,
багато хто не зовсім усвідомлює, що йдеться, насамперед, про охорону
самої людини, її майбутнього. Обґрунтування необхідності тих або
інших екологічних заходів іноді здійснюється з позицій якогось
стороннього спостерігача-моралізатора, що закликає до ідеалізації
незайманої природи. Людина в такому контексті виступає як
руйнівник.
У цьому значна роль належатиме розробці та розподілу екологічно
прийнятних технологій, які сприятимуть економічному прогресу і
заміні теперішніх, екологічно шкідливих.
Доки людство не усвідомить тих небезпек, що несе з собою технологія,
посилення технологічної могутності лише зумовить подальшу
руйнацію навколишнього середовища. І неважливо, які саме технології
ми створимо, криза лише поглибиться, якщо не сформулюємо по-
новому своє ставлення до навколишнього середовища, не стабілізуємо
народонаселення і не використаємо все можливе для відновлення
рівноваги на Землі.
Вибір технологічного майбутнього спеціалістами бачиться по-різному.
Хоча багаторічні дискусії з цього питання звелися до визнання двох
основних напрямів. Це так званні малі («м’які», «ненасильницькі»)
технології і великі науково-технологічні рішення («великі технологічні
системи»).
Так, у монографії відомого англійського економіста Е. Шумахера, яка
вийшла під претензійною назвою «Мале прекрасне», обгрунтовується
відмова науково-технологічної політики від великомасштабних
заходів. Замість втрати зусиль на фундаментальні зрушення і на
практичну реалізацію принципово нових, складних і часто дорогих
науково-технологічних рішень пропонується спрямувати розвиток
технології на новий шлях. «Нам потрібні методи і обладнання, які були
б досить дешевими, а отже, і доступними фактично кожному;
придатними для маломасштабного застосування; сумісними з
людською потребою у творчості». Проте, враховуючи збільшення
розриву між розвинутими і відсталими країнами, неготовність останніх
до впровадження екологічно прийнятних технологій, ми маємо
підстави стверджувати, що «малі» технології і є ті самі «проміжні»
технології, які й будуть відповідати умовам і потребам
слаборозвинутих країн.
Подібних поглядів дотримується американський фізик А. Ловенс, який
назвав пошук нових підходів «м’яким шляхом розвитку технологій».
Такий шлях, на його думку, повинен привести до створення
технологій, що характеризуються п'ятьма основними якостями:
• вони базуватимуться на використанні головним чином таких
відновлюваних видів енергії, які завжди наявні, незалежно від того,
використовуємо ми їх чи ні, як, наприклад, сонце, вітер і рослинність;
• вони будуть різноманітними в тому розумінні, щоб національні
арсенали техніки можна було розподілити між багатьма дрібними
платниками податків, кожен із яких прагнутиме до максимуму
ефективності й використання у своїх конкретних умовах;
• це буде гнучка технологія порівняно невисокого рівня, яку можна
було б легко розуміти і використовувати без складних спеціальних
навичок;
• вона повинна відповідати за масштабністю і географічним
розподілом кінцевим потребам користувачів;
• технології мають узгоджуватися з енергетичними якостями того, що
потрібне для безпосереднього кінцевого використання.
Таким чином, вибір технологій повинен бути зорієнтований на
технічну простоту, низьку вартість заміни, повільне старіння, високу
надійність і низьку ціну.
Безперечно, в умовах небаченого марнотратства ресурсів проблема
вибору технологій заслуговує найпильнішої уваги як учених,
інженерів, так і керівників, відповідальних за науково-технологічну і
екологічну політику. Звичайно, за умов дефіцитності ресурсів і
прагнення одержати найбільшу віддачу в можливо короткі терміни,
рішення майже завжди буде на користь малих (за капіталомісткістю і
складністю освоєння) нововведень, які здійснюються одночасно в
багатьох місцях. З іншого боку, на досить далеку перспективу є
доцільність концентрації зусиль на великих науково-технічних
рішеннях («великі технічні системи»).
При цьому характер самого процесу формування ефектів нововведень,
як вважають Г. Добров і Р. Перельот, в обох випадках різний. Ефект,
який досягається згідно з політикою «малої» технології, має переважно
еволюційний характер, а згідно з політикою «великої» технології –
революційний, що призводить до принципових якісних зрушень у рівні
технології.
14.Охарактеризуйте життєвий цикл та види
технологій.
всі технології мають певний життєвий цикл, тобто за час свого
існування проходять кілька стадій:
новітня технологія - нова розробка з високим потенціалом
застосування;
передова - застосовується в обмеженому масштабі, має хорошу
ефективність;
сучасна - оцінена і визнана багатьма споживачами, набуває статусу
стандартної, попит на неї стає максимальним;
Не нова (традиційна) - поява більш нових технологічних розробок
знижує попит на дану технологію, її ефективність нижче передових
або сучасних технологій;
застаріла - попит мінімальний, поступово зникає зовсім.
Види технологій:
Технології прийнято класифікувати або виходячи з їх відношення до
певних галузей виробництва, або по використовуваній сировині
(матеріалах, напівфабрикатах), або за особливостями обробки.
Технології, які засновані на наукомістких технологіях і задіюють у
виробничому процесі обчислювальну техніку, досягнення
мікроелектроніки, робототехніки тощо, називаються високими
технологіями.
Розрізняють технологію металів, хімічну технологію органічних і
неорганічних речовин, будівельну та машинобудівну технології,
харчову, електричну, електронну, біологічну, транспортну,
інформаційну, телекомунікаційну тощо.
15.Дайте характеристику металам та сплавам на їх
основі, визначте їх роль у технологічних процесах.
Метали та їх сплави повсюдно використовуються для виготовлення
конструкцій машин, обладнання, інструменту і т. д. Незважаючи на
широке коло штучно створених матеріалів (кераміки, клеїв), метали є
основним конструкційним матеріалом і в найближчому майбутньому
як і раніше домінуватимуть.
У природі метали зустрічаються як у чистому вигляді, так і в рудах,
оксидах та солях. У чистому вигляді трапляються хімічно стійкі
елементи (Pt, Au, Ag, Cu). Маса найбільшого самородка міді становить
420 т, срібла – 13,5 т, золота – 112 кг. Металеві матеріали зазвичай
поділяються на дві великі групи: залізо та сплави заліза (сталь та
чавун) називають чорними металами, а інші метали та їх сплави –
кольоровими. Свойства металлов разнообразны. Ртуть замерзает при
температуре минус 38,8 ° С, выдерживает рабочую температуру до
2000 ° С (Тпл = = 3420 ° С), литий, натрий, калий легче воды, а иридий
и осмий - в 42 раза тяжелее лития. Электропроводность серебра в 130
раз выше, чем у марганца. Вместе с тем металлы имеют характерные
общие свойства. К ним относятся:
Высокая пластичность;
Высокие тепло- и электропроводность;
Положительный температурный коэффициент электрического
сопротивления, означающий рост сопротивления с повышением
температуры и сверхпроводимость многих металлов (около 30) при
температурех, близких к абсолютному нулю;
Хорошая отражательная способность (металлы непрозрачны и имеют
характерный металлический блеск);
Термоэлектронная эмиссия, т. е. способность к испусканию электронов
при нагреве;
Кристаллическое строение в твердом состоянии.
16.Охарактеризуйте технологічні процеси чорної та
кольорової металургії.
У металургійний комплекс входять чорна і кольорова металургія, яка
охоплює всі стадії технологічних процесів: від видобутку і збагачення
сировини до отримання готової продукції у вигляді чорних і
кольорових металів і їх сплавів. Металургійний комплекс - це
взаимообусловленное поєднання наступних технологічних процесів:
- видобуток і підготовка сировини до переробки (видобуток,
збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін.);
- металургійний переділ - основний технологічний процес з
отриманням чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб
та ін;
- виробництво сплавів;
- утилізація відходів основного виробництва і одержання з них
вторинних видів продукції.
Залежно від поєднання цих технологічних процесів виділяються
наступні типи виробництв у металургійному комплексі:
виробництва повного циклу, представлені, як правило, комбінатами, в
яких одночасно діють усі названі стадії технологічного процесу;
виробництва неповного циклу - це підприємства, в яких здійснюються
не всі стадії технологічного процесу, наприклад, у чорній металургії
проводяться тільки сталь і прокат, але відсутній випуск чавуну або
виробляється тільки прокат. До неповного циклу відносяться також
електротермія феросплавів, електрометалургія та ін..
Чорна металургія
Чорна металургія має такі особливості сировинної бази:
? Сировина характеризується відносно великим вмістом корисного
компонента - від 17% в сідерітових рудах до 53-55% в магнетитових
залізняках. На частку багатих руд припадає майже п'ята частина
промислових запасів, які використовуються, як правило, без
збагачення. Приблизно 2/3 руд вимагають збагачення простим і 18% -
складним методом збагачення.
? Різноманітність сировини у видовому відношенні (магнетитові,
сульфідні, окислене та ін.), що дає можливість використовувати
різноманітну технологію і отримувати метал з самими різними
властивостями.
Різні умови видобутку (як шахтна, так і відкрита, на частку якої
припадає до 80% всього видобутого в чорній металургії сировини).
? Використання руд, складних за своїм складом (фосфористий,
ванадієві, титаномагнетитових, хромисті і т.п.). При цьому більше 2/3
складають магнетитові, що полегшує можливості збагачення.
Великими обсягами виробництва відрізняється передільна металургія,
до якої належать сталеплавильні, сталепрокатні і трубні заводи, що
спеціалізуються на виплавці сталі з чавуну, металевого брухту,
металізованої окатишів, виробництві сталевого прокату і труб. Заводи
переробної металургії створюються у великих центрах
машинобудування, де потреби в металі певних сортів досить великі. До
переробної металургії належать також сталеплавильні заводи, на яких
виробляється особливо високоякісна сталь для різних галузей
машинобудування (інструментальна, шарикоподшипниковая,
нержавіюча, конструкційна та ін.).
Підприємства малої металургії розміщуються там, де є машинобудівні
заводи. Виплавка на них виробляється з привізного металу,
металобрухту, відходів машинобудування. Найбільш повно вплив його
як фактора розміщення виробництва проявляється при виборі районів
нового будівництва металургійних підприємств. З розвитком науково-
технічного прогресу розширюється сировинна база металургії в
результаті вдосконалення методів пошуку та розробки рудних
родовищ, застосування нових, більш ефективних технологічних схем
виробництва з комплексної переробки сировини. У кінцевому рахунку
збільшується число варіантів розміщення підприємств, по-новому
визначаються місця їх будівництва. Науково-технічний прогрес
виступає важливим фактором не тільки раціонального розміщення
виробництва, а й інтенсифікації галузей металургійного комплексу.
Значну роль в розміщенні металургійних підприємств відіграє
транспортний фактор. Це пов'язано насамперед з економією витрат в
процесі транспортування сировини, палива, напівфабрикатів і готової
продукції. Транспортний фактор у великій мірі обумовлює розміщення
підприємств з виробництва концентратів, з обслуговування основного
виробництва паливом. На їх розміщення впливає забезпеченість
території (регіону) насамперед автомобільним, трубопровідним
(подача палива) та електронним транспортом (забезпечення
електроенергією). Не менш важливо і наявність залізниць в регіоні, так
як продукція галузей металургійного комплексу є вельми
багатотоннажний.
На розміщення металургійної промисловості впливає розвиток
інфраструктури, а саме забезпеченість району об'єктами виробничої та
соціальної інфраструктури, рівень їх розвитку. Як правило, регіони з
більш високим рівнем розвитку інфраструктури є найбільш
привабливими при розміщенні металургійних підприємств, так як
немає необхідності будівництва нових, додаткових об'єктів
енергопостачання, водопостачання, транспортних комунікацій, установ
соціальної сфери.
На нинішньому етапі розвитку народного господарства різко
загострилася екологічна обстановка в багатьох районах Росії, що не
може не враховуватися в процесі розміщення металургійних
підприємств, які роблять сильний вплив на навколишнє середовище і
природокористування, будучи великими забруднювачами атмосфери,
водойм, лісових масивів, земель. При сучасних обсягах виробництва
цей вплив досить відчутно. Відомо, що чим вище рівень забруднень
навколишнього середовища, тим більше витрати на запобігання
забруднення. Подальше зростання цих витрат в кінці кінців може
призвести до збитковості будь-якого виробництва.
17.Поясніть, що таке лазерні технології, визначте їхні
переваги.
18.Охарактеризуйте сучасні технології складального
виробництва.
19.Розкрийте особливості виробництва продукції
будівельної галузі.
20.Визначте перспективи технологічних рішень на
основі мобільних пристроїв.
21.Розкрийте типи виробництва та опишіть їх ознаки.
Виробництво – це процес, в ході якого людина діє на речовини
природного та штучного походження за допомогою власних сил та
обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для
забезпечення своїх потреб.
Залежно від обсягу випуску продукції та ступеня повтоюваності
виробів виробництво поділяють на 3 основних типи: одиничне,
серійне, масове.
Тип виробництва визначають тактом випуску виробів і коефіцієнтом
серійності.
22.Охарактеризуйте новітні та прогресивні технології,
наведіть приклади.
23.Поясніть роль агропромислового комплексу та
розкрийте його структуру.
Агропромисловий комплекс значною мірою визначає соціально-
економічний розвиток країни, рівень життя населення, забезпечення
продуктами харчування, а промисловість — с/г сировиною. Вирішення
продовольчої проблеми здійснюється переважно в АПК. Через це він є
важливою ланкою економіки і має пріоритетний розвиток. Українські
виробники постачають продукцію у 190 країн.
В АПК зайнято близько 1/3 всієї чисельності працівників господарства
держави та понад 30% основних виробничих фондів. Галузі АПК
формують близько 1/3 національного доходу і майже 2/5 валового
суспільного продукту.
АПК – складний комплекс, де економічно, технологічно та
організаційно пов’язані між собою багато галузей і виробництв. До
його складу входять 3 основні сфери:
Сільськогосподарське виробництво — основна базова ланка АПК,
рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу.
Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК.
Це сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів
захисту рослин, міндобрив, комбікормова і мікробіологічна
промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і
приладів для АПК та ін.
Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції
(харчова, легка).
Крім цих основних сфер, до АПК входять виробнича і соціальна
інфраструктура, що працює на потреби цього комплексу. Йдеться про
транспорт, складське господарство, матеріально-технічне постачання,
інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівлю,
зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне
забезпечення, спеціалізовану торгівлю, комунально-житлове
господарство, культурне та медичне обслуговування тощо.
Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка
кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного
функціонування.
За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий
комплекс і непродовольчий. Продовольчий комплекс — це сукупність
галузей, пов’язаних з виробництвом продуктів харчування рослинного
і тваринного походження. Крім того, до продовольчого комплексу
(ПК) входять виробництва, що технологічно не належать до сільського
господарства. Це — виробництво солі, мінеральних вод, вилов риби та
ін.
До непродовольчого комплексу належать галузі, пов’язані з
виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і
тваринного походження; галузі легкої промисловості, насамперед ті,
які займаються первинною переробкою сільськогосподарської
сировини.
24. Охарактеризуйте сучасні та перспективні
технології АПК.
Проаналізувавши розвиток сільського господарства (перш за все,
європейський досвід) можна виділити чотири основних напрямки, в
яких слід очікувати появу нових технологій: сенсори, харчування,
автоматизація та інжиніринг.
Сенсори
Датчики грунту і повітря. Фундаментальні доповнення до
автоматизованої фермі, які дозволяють в режимі реального часу
фіксувати напрямок вітру, стан грунту або водойми.
Телеметрія обладнання. Повинна «навчити» різну техніку заздалегідь
попереджати про майбутню поломку важливих вузлів і механізмів. Ця
ж технологія повинна використовуватися технікою для підтримки і
оптимізації роботи «зграї роботів». У статті, що знаходиться тут, вже
розказано про роботу «загону» роботів сівалок.
Біометрія худоби. Сюди входять нашийники з GPS, RFID і біометрією,
які можуть автоматично ідентифікувати тварин і передавати додаткову
інформацію про їх життєдіяльність. Наприклад, довжина пройденого
коровою за день шляху дозволяє точніше розрахувати її раціон.
Сенсори врожаю. Для зниження витрат при використанні рідких
добрив датчики, що визначають кількість мікроелементів, розміщують
прямо в грунті. Техніка, яка виконує внесення рідких добрив в грунт
отримує рекомендації прямо під час роботи. Теоретично ця технологія
повинна бути конкурентом картографування території.
Використання БПЛА (дронів), які можуть буквально на льоту
оцінювати стан зеленої маси на поле. За результатами отриманих
знімків можна знаходити зони, які потребують додаткового поливу,
захисту від паразитів, точкового збирання врожаю.
Інфраструктурні датчики . Вони повинні відслідковувати стан будь-
яких будівель. Виявляючи локалізацію коливань стін ферми, цеху або
моста вони повинні завчасно попередити про необхідність ремонту.
Мається на увазі установка цілої мережі з подібних датчиків, з
подальшою передачею інформації обслуговуючому персоналу або
роботам-ремонтникам.
Харчування
Генетично спроектована продукція. Створення абсолютно нових видів
харчових тварин і рослин. Технологія повинна допомогти краще
задовольняти біологічні і фізіологічні потреби. На даний момент
роботи в цьому напрямку тільки ведуться.
Методи генної інженерії, клітинної біології, ДНК-технології
допомагають переносити генетичний матеріал у рослини від
мікроорганізмів, грибів і тварин. Ідентифікація, вилучення генів і
включення їх до геному існуючих сортів дає змогу наділити їх
новими цінними ознаками: стійкістю проти шкідників, патогенів,
гербіцидів, до несприятливих ґрунтово-кліматичних умов, здатністю
синтезувати біопестициди та гормональні речовини для
принадження корисних комах, руйнувати хімічні пестициди та інші
токсичні речовини, що знаходяться у ґрунті, воді тощо.
Переваги - стійкість рослин до втрат врожаю, хвороб, шкідників; -
покращення якості продукції та підвищення рівня врожайності; -
стійкість проти гербіцидів;- здатність рослин виробляти власні
пестициди; - скорочення числа операцій з догляду та переробки
продукції; - економія затрат на вирощування ГМО.
Недоліки - токсичність генно-модифікованих продуктів; - поява
канцерогенних та мутагенних ефектів; - накопичення гербіцидів; -
зниження поживних властивостей продукції; - резистентність до
антибіотиків; - шкідливий вплив на здоров’я людини – пригнічення
імунітету, алергічні реакції.
Продукти in vitro. Також відомо як м'ясо, що культивується, це
білковий продукт, який ніколи не був частиною реальної тварини.
Кілька поточних дослідницьких проектів вирощують in vitro м'ясо
експериментально, хоча м'ясо ще не виробляється для суспільного
споживання.
Автоматизація
Контроль точності посіву і пересування. Грунтуючись на існуючих
геолокаційних технологіях, контроль посіву допоможе заощадити на
насінні, мінералах, добривах і гербіцидах за рахунок скорочення зон
повторного внесення. Попередньо враховуючи форму поля і
передбачувану ширину обробки, можна знизити витрати всіх
матеріалів, особливо, якщо застосовуються технології паралельного
водіння.
Селективне розведення (автоматизоване). Це наступне покоління
селективного розведення, де на підставі поточного результату і
спеціального алгоритму пропонуються поліпшення для подальшої
селекції рослин.
Сільськогосподарські роботи. Відомі ще як агроботи, вони
використовуються для автоматизації сільськогосподарських процесів,
таких як збір врожаю, збір фруктів, оранка, підтримання грунту,
прополка, посадка, зрошення і т. п.
Точне землеробство. Управління сільським господарством, засноване
на оцінці змін поля за допомогою різних технологій. Завдяки
супутниковим знімкам і вдосконаленим датчикам фермери можуть
оптимізувати витрати при внесенні добрив, насіння і гербіцидів.
Поглиблене вивчення факторів, що впливають на врожайність
сільськогосподарських культур, геолокаційних метеорологічних даних
і різних інших датчиків повинно дозволити ще більше автоматизувати
процеси прийняття рішень і обробки території.
Роботизовані ферми. Гіпотетичне поєднання десятків або сотень
сільськогосподарських роботів з тисячами мікроскопічних датчиків,
які разом будуть контролювати, прогнозувати, культивувати і
витягувати урожай з землі практично без втручання людини.
Новітня інженерія
Закриті екологічні системи. Екосистеми, які не покладаються на обмін
речовин із зовнішнім середовищем. Такі закриті екосистеми
теоретично повинні перетворювати всі відходи в кисень, їжу і воду.
Подібні експерименти вже проводяться в невеликих масштабах, але
існуючі технологічні обмеження не дозволяють їм стати більше.
Краплинне зрошення (мікрозрошення) - забезпечення оптимального
рівня вологості для рослин в посушливих умовах; - економія поливної
води, електроенергії, добрив; - зменшення ерозії ґрунту; - можливість
освоєння малопридатних для обробітку земель; - зменшення
експлуатаційних витрат; - проведення агротехнічних робіт разом з
поливом.
Синтетична біологія. Синтетична біологія - це програмування
мікроорганізмів, з метою створення таких, які обробляють інформацію,
маніпулюють хімічними речовинами, виробляють матеріали і
структури, виробляють енергію, їжу, підтримують і зміцнюють
здоров'я людини і наше оточення.
Вертикальне землеробство. Природне розширення міського сільського
господарства, вертикальні ферми будуть культивувати рослинне або
тваринне життя в спеціалізованих або змішаних хмарочосах в міських
умовах. Використовуючи будови, подібні скляним домівках,
вертикальні ферми зможуть активніше використовувати природне
світло, будуть використовувати енергозберігаюче освітлення. Переваги
численні, в тому числі цілорічне рослинництво, захист від погодних
умов, підтримка автономії міських продуктових програм і зниження
транспортних витрат.
Використання космічних технологій в сільському господарстві для
визначення дійсних посівних площ, зокрема, системи «Rapid Еye»,
CORINE Land Cover (Coordination of Information on the
Environment), Global Positioning System (GPS). З їх допомогою
проводиться моніторинг урожайності і розраховується кількість
ресурсів, зокрема добрив чи гербіцидів, необхідних для використання
з урахуванням конкретної ситуації. ; - прогнозування
продуктивності валового збору та втрат врожаю; - попередження
кризових явищ; - можливість виявлення угідь, прихованих від обліку, і
кількість прихованої продукції.
Нанотехнології – застосовуються у якості мікродобрив, речовин для
післязборової обробки, кормів, засобів дезінфекції та препаратів, що
продовжують термін служби сільськогосподарської техніки.
Мікродобрива сприяють збільшенню врожайності; низька токсичність
наноматеріалів; сприяють прискоренню фотосинтезу рослин та
озоненню повітря; - підсилення захисних властивостей рослин.
Енерго- та ресурсозберігаючі технології, прогресивні системи годівлі,
біотехнології у ветеринарній медицині, селекційно-племінна робота,
роботизація, технології мінімального обробітку ґрунту та точного
землеробства: технології «Mini-till», «No-till», «Strip-till».
Технологія «Mini-till» передбачає мінімізацію техніко-
технологічного впливу на ґрунт під час його обробітку, що
підвищує економічну ефективність й екологічність процесу
вирощування сільськогосподарських культур за рахунок зниження
погодно-кліматичного впливу, суттєвого зниження рівня витрат
палива, добрив, засобів захисту рослин, скорочення використання
сільськогосподарської техніки, зростання врожайності, оптимізації
сівозмін, покращення стану природного середовища.
«No-till» – спосіб обробітку ґрунту, що не пропонує механічних рішень
для усунення ущільнень на глибині 30–35 см. Проте вона є
ідеальною системою обробітку ґрунту для захисту поверхні від
ерозії, адже післяжнивні та органічні рештки залишаються на поверхні
ґрунту.
«Strip-till» (смуговий обробіток ґрунту) – це система землеробства, що
передбачає мінімальний обробіток ґрунту. Вона поєднує переваги
прогрівання та підсушування ґрунту, характерні для традиційної
технології, з ґрунтоощадними перевагами нульової; обробіток
відбувається тільки в тій частині ґрунту, де безпосередньо
проходитиме посів.
Використовуються провідними підприємствами на території країни,
такими як Агрохолдинг Мрія", Холдинг "Кернел Груп", ПАТ
"Укрлендфармінг", "Астарта-Київ" та ін.
25.Визначте пріоритетні напрямки технологічного
розвитку економіки.
Найбільшій інтерес для економіки України можуть становити такі
пріоритетні напрями інновацій: біомедицина і біотехнології;
інформаційні технології і системи; енергозберігаючі технології та
нетрадиційні енергоресурси; виробництво нових матеріалів із
заданими властивостями; розробка систем і виробничих технологій
нових поколінь; авіакосмічні технології та нові покоління засобів
транспорту і зв’язку; оборонно-технічні системи і засоби безпеки
нових поколінь.
Зокрема, урядом було уточнено такі напрямки до 2021 р.:
Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження
енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння
альтернативних джерел енергії;
Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку
транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і
суднобудування, озброєння та військової техніки;
Освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і
з’єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;
Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;
Впровадження нових технологій та обладнання для якісного
медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;
Широке застосування технологій більш чистого виробництва та
охорони навколишнього природного середовища;
Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій,
робототехніки.
26.Визначте базові поняття та охарактеризуйте
стандарти сфери мобільних технологій.
27.Поясніть, що таке ультразвук та наведіть приклади
його використання в технологічних процесах.
28.Наведіть розгорнуту класифікацію сировини.
Сировиною називають речовини, з яких виробляють продукцію.
Наприклад, цукрові буряки, залізна руда, зерно - це сировина, а цукор,
чавун, борошно - продукція.
Сировину класифікують за такими основними ознаками: за
походженням, за агрегатним станом і за важливістю у технологічному
процесі.
І. За походженням.
1. Первинна сировина - речовини природного походження, які не
зазнавали перероблення.
а). Мінеральна сировина – це корисні копалини, які видобувають у
надрах Землі чи на її поверхні.
Залежно від мети використання мінеральну сировину поділяють:
· Паливо-енергетична сировина- вугілля, нафта, торф, природний газ,
горючі сланці, уран та ін.
· Рудна сировина- залізні, мідні, хромові, манганові, молібденові,
нікелеві та інші руди.
· Хімічна сировина- мінерали з малим вмістом металів (калійні солі,
сірка, апатити, фосфорити).
· Будівельна сировина – граніт, вапняк, пісок, глина.
· Коштовне каміння - алмаз, бурштин, кришталевий кварц, аметист.
· Гідромінеральна сировина- підземні мінеральні й прісні води та
розсоли.
б). Рослинна сировина.-наземна та підземна частина рослин (листя,
стовбур, гілля, квіти, насіння, плоди, коріння тощо).
До рослинної сировини належать льон, коноплі, цукрові буряки,
бавовна, деревина, зерно.
в). Тваринна сировина -вовна, шкіра, шовк, молоко, хутро тощо.
Слід пам'ятати, що сировина рослинного і тваринного походження
відновлюється людською працею, в той час як мінеральна - ні.
2. Штучна сировина - це продукція та матеріали, які виготовлені на
іншому підприємстві або на складових існуючого підприємства.
Наприклад, продукція домнового цеху - чавун є сировиною для
отримання сталі; продукція ткацького цеху - тканина є сировиною для
пошиття одягу і т. ін.
3. Вторинна сировина - це промислові та споживчі відходи і побічна
продукція.
Промисловими відходами називають залишки сировини і
напівпродукції, що утворилися в процесі виготовлення основної
продукції, які частково або повністю втратили свої властивості та не
відповідають встановленим стандартам.
Промислові відходи після перероблення, а іноді і без нього можуть
бути використані у виробництві або споживанні.
Споживчими відходами називають вироби та речовини, які в процесі
користування ними втратили свої властивості. До них
належать металобрухт, макулатура, ганчір'я.
Побічною продукцією називають таку продукцію, яка утворилася
поряд з основною в процесі перероблення сировини, але не була метою
виробництва.
Побічну продукцію часто використовують як готову продукцію або
вона є сировиною для виготовлення іншої. Наприклад, у процесі
виробництва чавуну (основна продукція) отримують шлак (побічна
продукція), який є сировиною для виготовлення будівельних
матеріалів (шлакоцементу, шлаковати тощо).
Вторинна сировина може повністю або частково замінювати первинну
сировину при виготовленні продукції. Це економічно і екологічно
вигідно: продукція стає дешевшою і менше забруднюється довкілля.
Штучну і вторинну сировину називають матеріалами.
II. За агрегатним станом.
За цією ознакою сировину поділяють на тверду, рідинну і газову.
Наприклад:
· тверда сировина - металеві руди, вугілля, пісок, льон, зерно;
· рідинна сировина - нафта, вода, соляні розсоли, молоко;
· газова сировина-повітря, природні та промислові гази.
III. За важливістю у технологічному процесі.
За цією ознакою сировину поділяють на основну і допоміжну.
Основна сировина – це сировина, яка є основою виготовлюваної
продукції.
Наприклад, цукрові буряки - для отримання цукру, тканини - для
пошиття одягу.
Допоміжна сировина - це складові сировини, які надають продукції
певних властивостей або гарантують нормальний хід технологічного
процесу.
Наприклад, фарби надають тканині відповідного забарвлення.
29.Охарактеризуйте інноваційні технології хімічної
промисловості.
30.Охарактеризуйте види та джерела енергії.
Електричну і теплову енергію виробляють на:
- теплових електричних станціях
(ТЕС) на органічному паливі з використанням у турбінах водяної пари
- паротурбінні установки(ПТУ); продуктів згоряння - газотурбінні
установки (ГТУ), їх комбінацій - парогазові установки (ПГУ);
- гідравлічних електричних станціях
(ГЕС), котрі перетворюють механічну енергію руху води на
електричну, використовуючи енергію падаючого потоку води, течії,
припливу;
- атомних електричних станціях
(АЕС), які перетворюють енергію ядерного розпаду на електричну. На
атомних електростанціях як паливо використовують радіоактивні
елементи - уран, торій і плутоній. Отримання електричної енергії
базується на реакціях радіоактивного розпаду цих елементів, що
відбуваються у ядерних реакторах і супроводжуються виділенням
значної кількості тепла. Розігрітий теплоносій в теплообміннику
нагріває воду до кипіння. Пара, що утворилася, спрямовується на
парову турбіну, яка обертає ротор електрогенератора. За винятком
ядерного реактора, АЕС працює як звичайна теплоелектростанція.
31.Розкрийте технологію виробництва електричної
енергії.
На електростанції: Ядерна енергія перетворюється на теплову: з
активної зони реактора передається теплоносію першого контуру, де
цей теплоносій подається насосами в парогенератор, який нагріває
воду до кипіння другого контуру. Пара від кипіння іде у турбіни і
обертає електрогенератори. Після цього пара переходить у
конденсатор, де охолоджується водою з водосховища.
32.Розкрийте суть та основні поняття сфери цифрових
технологій.
33.Визначте основні напрями цифрового розвитку
економіки.
34. Поясніть основні способи обробки металів
різанням
35.Дайте характеристику корисним копалинам та
опишіть основні технологічні процеси їх добування.
Ко́рисні копáлини — мінеральні утворення земної кори, хімічний
склад та фізичні властивості яких дають змогу ефективно
використовувати їх у сфері матеріального виробництва.
Добування корисних копалин здійснюється такими способами:
Відкритим;
Підземним;
Свердловинним;
Геотехнологічним (об’єднує теплофізичний, гідравлічний та
гідрохімічний спосіб).
36.Поясніть, що являє собою інтернет речей та
визначте особливості його функціонування.
37.Поясніть, що таке нанотехнології, розкрийте суть
та напрямки використання.
Нанотехнологіями в широкому значенні слова прийнято називати
міждисциплінарну область науки, в якій вивчаються закономірності
фізичних і хімічних систем протяжністю порядку декількох нанометрів
або часток нанометра (нанометр — це одна мільярдна частка метра
або, що те ж саме, одна мільйонна частка міліметра (діаметр людської
волосини становить близько 80 тис. нанометрів).
Нанотехнології мають справу з процесами, які протікають у
просторових областях нанометрових розмірів.
Тобто нанотехнології можна означити як технології, основані на
маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із
наперед заданими властивостями, а також виробництво пристроїв та їх
компонентів, потрібних для створення, обробки і маніпуляції атомами,
молекулами і наночастинками.
Щоб краще зрозуміти сутність нанотехнологій, зупиніться на розгляді
їх властивостей. Як відомо, властивості наносистем багато в чому
відрізняються від властивостей крупніших об’єктів, що складаються з
тих же самих атомів і молекул. Наприклад, наночастинки платини
набагато ефективніше очищають автомобільні вихлопи від токсичних
забруднювачів, ніж звичні платинові каталізатори. Одношарові і
багатошарові графітні циліндри нанометрової товщини, так звані
вуглецеві нанотрубки, прекрасно проводять електрику і тому можуть
стати заміною мідним дротам.
Нанотрубки також дозволяють створювати композитні матеріали
виняткової міцності і принципово нові напівпровідникові і
оптоелектронні пристрої. На сучасному етапі нанотехнології
використовують під час виробництва особливих сортів скла, на яких не
осідає бруд (застосовується в автомобіле- і авіабудуванні) і так далі.
Нанотехнології розвиваються за такими основними напрямами:
створення матеріалів з ексклюзивними, наперед заданими
властивостями шляхом оперування окремими молекулами;
конструювання нанокомп’ютерів, які використовують замість
звичайних мікросхем набори логічних елементів з окремих молекул;
збирання нанороботів - систем, що саморозмножуються і призначені
для ведення будівництва на молекулярному рівні.
Очікують, що нанотехнологія призведе до революційного зрушення в
технології, якісної зміни існуючих виробництв, підвищення точності,
надійності контролю і безпеки, а також значного зрушення в
суспільстві.
Нанотехнології і, особливо, молекулярна технологія — нові, дуже мало
досліджені дисципліни. Основні відкриття, що передбачаються у цій
області, поки не зроблено.
38.Охарактеризуйте воду та повітря як допоміжні
технологічні елементи.
У промисловості повітря застосовують в основному як сировину або як
реагент у технологічних процесах, а також для енергетичних цілей.
Технологічне застосування повітря обумовлено хімічним складом
атмосферного повітря. Найчастіше використовують кисень повітря як
окислювач.
Енергетичне застосування повітря пов'язане насамперед з
використанням кисню як окиснювача для одержання теплової енергії
при спалюванні різних палив. Повітря використовується також як
холодоагент при охолодженні газів і рідин через теплообмінні
поверхні холодильників або в апаратах прямого контакту (наприклад,
охолодження води в градирнях), при грануляції розплавів деяких
сполук.
Вода використовується як розчинник, реагент і теплоносій.
Вода з великим вмістом солей називається твердою (жорсткою), з
малим вмістом – м’якою.
За походженням води поділяють на атмосферні, поверхневі та
підземні.
За призначенням води є питними та промисловими.
Підготовка води до використання включає в себе відстоювання,
фільтрування, знезараження, пом’якшення та знесолення.
39.Поясніть, як використовуються мобільні технології
у виробничих процесах різних галузей.
40.Поясніть роль та перспективи сучасних мобільних
технологій для фізичних осіб.
Зростання користувачів мобільного Інтернету випереджає загальне
зростання інтернет-аудиторії.
1. Розширена реальність – технологія, що дозволяє надати
користувачеві інформацію про речі, які він бачить навколо.
Такі інструменти вміють визначати місцезнаходження користувача і
надавати йому контент залежно від цих даних. Так, сучасні браузери
Mozilla Firefox, Opera, Safari оснащені функціями геолокації. З їхньою
допомогою браузер зможе повідомляти сайтам про місцезнаходження
користувача, який відвідав інтернет-ресурс. Наприклад, додаток
Nearest Places дозволить знайти найближчі кафе, готель, бар.
2. Мобільні платежі, шопінг - сервіс допомагає оплачувати товари і
послуги по стільниковому телефону, смартфону та ін.
3. Мобільний банкінг - це управління своїм банківським рахунком з
планшетного комп'ютера, смартфона або звичайного стільникового
телефону. Дозволяє:
• оперативно отримувати повну інформацію по банківській карті;
• поповнювати баланс мобільного телефону;
• оплачувати Інтернет і цифрове ТБ;
• поповнювати електронні гаманці;
• виробляти миттєві грошові перекази між картками;
• погашати кредити;
• переводити гроші між банківськими рахунками;
• самостійно блокувати і розблокувати свою карту;
• отримувати інформацію та обмінювати курси валют.
Для цього на мобільний пристрій потрібно встановити спеціальний
додаток з сайту стільникового оператора, причому безкоштовний. До
речі, подальше обслуговування сервісу також безкоштовне. У
більшості випадків для здійснення банківських операцій потрібно
інтернет-канал (звичайний або мобільний - 3G, GPRS).
У даний час програми для мобільного банкінгу мають обмежений в
порівнянні з інтернет-банкінгом функціонал. Вони адаптовані під
невеликі екрани смартфонів і під операційні системи з обмеженими
можливостями, що встановлюються в мобільних пристроях. У
майбутньому мобільний банкінг обіцяє бути більш функціональним,
ніж звичайний інтернет-банкінг
Мобільні розваги дозволяють:
• бути в курсі останніх новин в країні та світі;
• спілкуватися зі старими друзями і заводити нових;
• завантажувати популярні мелодії, картинки та відео;
• читати бестселери і рецензії на фільми;
• отримувати на постійній основі інформацію, що цікавить;
• грати в Java-ігри.
Бронювання та замовлення проїзних квитків, місць у готелях і
ресторанах.
Супутникова навігація мобільних користувачів та визначення
місцезнаходження.
Можливість подавати документи без відвідування відповідних органів.
Можливість навчання та отримання платних консультацій.
Віртуальні подорожі, онлайн камери - екскурсії по країнах та містах,
використовуючи Інтернет.
Мобільне радіо та телебачення. Специфікою мобільного ТБ є те, що
користувачі мобільних терміналів не завжди мають можливість
переглядати ТВ-програми повністю. Тому оптимальним для них є
показ:
- Вибірково матеріалів тривалістю близько 5 хв на економічну,
політичну, спортивну та інші теми;
- Коротких репортажів з місця події (відео- і аудіозаписи на певну
тему);
- Вибірково цікавих моментів у спортивних заходах, наприклад,
забитих голів у футболі;
- Пробок на дорогах та рекомендації щодо вибору шляху;
- Погоди в містах екскурсій, цікавих для туристів.
41.Поясніть необхідність раціонального використання
сировини та визначте її інноваційні види.
42.Охарактеризуйте сучасні цифрові технології сфери
послуг.
За даними фахівців, до 2020 р до 90% співробітників підприємств по
всьому світу будуть працювати з використанням мобільних
технологій.
Без високопродуктивних мобільних пристроїв для оперативного
вирішення бізнес-завдань вже не обходяться співробітники
підприємств будь-якого розміру. Причому користувачів все більше і
більше цікавлять комунікатори, об'єднуючі функції КПК і мобільного
терміналу для передачі голосової інформації та SMS-повідомлень,
забезпечені засобами доступу до самим різних бездротових мереж.
Переваги та можливості мобільних технологій для бізнесу:
Можливість завжди бути на зв’язку з клієнтом.
Отримання доходу через різні системи монетизації.
Продовження життєвого циклу клієнта.
Збільшення середнього чека.
Залучення нової аудиторії.
Можливість технологічно випередити конкурентів.
Доступ до корпоративних баз даних;
Подача заявок на матеріали та обладнання, організація логістики;
Створення звіту з місця аварії до і після проведення робіт.
Виконання завдань бізнес-аналітики та стратегічного планування.
Оперативне отримання технічної документації, наприклад, нарядів на
виконання робіт, електричних схем, планів, поверхових планів
комунікацій;
Корпоративна мобільність (дає можливість співробітникам отримати
повсюдний і безпечний доступ до корпоративних інформаційних
ресурсів та Інтернету з мобільних пристроїв). Мобільний доступ до
корпоративних ресурсів потрібен:
- Керівникам (менеджерам) верхньої і середньої ланки компаній,
керівникам підрозділів;
- Маркетологам;
- Торговим агентам і продавцям;
- Співробітниками ІТ-підрозділів, а також зайнятим технічним
обслуговуванням і ремонтом обладнання;
Співробітникам служби безпеки, у тому числі інформаційної, швидкої
медичної допомоги та швидкої технічної допомоги (ремонтирующим
ліфти, системи водопостачання, електропостачання, опалення,
газопостачання та ін.).
Мобільний друк (друкувати можна на будь-якому найближчому
принтері, підключившись до нього по Wi-Fi чи блютузу так, що
співробітникам не потрібно брати з собою ноутбук для роздруківки
документів).
Розміщення керованого адміністратором робочого столу
співробітника на його персональний мобільний пристрій, що дозволяє
йому віддалено виконувати службові обов'язки.
Можливість онлайн-спостереження.
Мобільні інформаційні технології в торгівлі забезпечують
автоматизацію управління фінансами, персоналом, закупівлями,
продажами, перевезеннями, складом, проектами, якістю, цінами,
маркетингом, сервісним обслуговуванням. Нижче перераховані деякі з
їхніх функцій.
Інформаційні системи мобільної торгівлі дозволяють віддаленим
співробітникам торгового підприємства:
1) одержувати доступ до інформації про товари;
2) управляти замовленнями;
3) аналізувати продажі на основі діаграм і ключових звітів;
4) отримувати дані про існуючих і потенційних клієнтів;
5) додавати і структурувати контакти;
6) призначати зустрічі і відстежувати потенційні продажі.
1. Збір замовлень (система містить прайс-листи, залишки на складі,
наявність асортименту, маршрути, інформацію про клієнта,
заборгованості торгових точок і т.д.).
2. Мерчандайзинг (для оформлення документів "стор-чек").
3. Введення прибуткових касових ордерів (облік касових операцій
проводиться з прив'язкою до документів відвантаження).
4. Контроль переміщення торгових представників. При введенні
кожного документа фіксуються координати і час, які в подальшому
можна переглянути на карті.
5. Можливість планування маршруту відвідування торговельних точок.
• Оперативне отримання відомостей про продажі, прибутку, товарних
запасах.
• Швидке прийняття рішень при віддаленій роботі.
• Аналіз і управління зв'язками з контрагентами, зокрема, за
допомогою додатка Samsung Mobile CRM.
• Пошук товарів, отримання докладної інформації про них, перевірка
наявності на складі, перелік спеціальних цін, резервування.
• Управління відвідуваннями торгових точок.
• Робота з клієнтами, включаючи потенційних, а також з контактами,
угодами, замовленнями, комерційними пропозиціями, календарем
CRM, потоками операцій з продажу.
До основних завдань автоматизації процесів в оптовій торгівлі і
логістики відносяться наступні.
1. Оптимізація використання площі складу.
2. Скорочення витрат на зберігання товару на складі.
3. Зменшення часу проведення всіх складських операцій.
4. Скорочення кількості помилкових складських операцій.
5. Підвищення точності обліку товару.
6. Зниження втрат, пов'язаних з обмеженим терміном реалізації товару.
7. Зменшення залежності від "людського фактору".
У міжнародному масштабі питаннями впровадження мобільних
технологій в бізнесі займається міжнародний альянс MEA (Mobile
Enterprise Alliance). У нього входять компанії Citrix Systems, Inmarsat,
Sierra Wireless, Symbian, Symbol Technologies, Intel та ін.
Мобільний маркетинг і реклама
• Промо-акція (Promote the Sale - сприяння збільшенню збуту, Promote
Trade - сприяння розвитку торгівлі) - це розміщення на мобільному
пристрої інформації про проведену компанією акції, новій послузі і т.п.
• Інтерактивна підтримка суміжних каналів комунікації (телебачення
та друковані ЗМІ).
• Більш тонка реклама всередині сервісів.
• Мобільна реклама.
• SMS-розсилки інформаційного та рекламного характеру.
• SMS- і MMS-реклама, поширювана серед передплатників.
Мобільна реклама по своїй інтерактивності використовує такі ж
показники, що і реклама в Інтернеті. Ефективність рекламної кампанії
характеризується рядом показників: охоплення аудиторії, CTR (Click
Through Rate - відношення числа кліків па банері до його показів),
СРМ (Cost Per Mile - вартість за тисячу показів), СРС (Cost Per Click -
вартість за кількість кліків) та ін. Сукупність даних по вартості,
кількості кліків і показів, охопленням аудиторії та строками дозволяє
об'єктивно оцінити результати рекламної кампанії.
Однак мобільний телефон або смартфон може представити соціально-
демографічні показники клієнта, а крім того, інформацію про його
місцезнаходження, про його інтереси, марці та моделі телефону, про
оператора зв'язку і т.д. Він також надає більш широкі можливості для
зв'язку клієнта з рекламодавцем, ніж інтернет-реклама.
43.Дайте загальну характеристику хмарним
технологіям.
Хмарні обчислення (cloud computing) - це технологія обробки
інформації, при використанні якої забезпечується мережевий доступ на
вимогу до загальних конфігурованим мережевим і обчислювальних
ресурсів (мереж передачі даних, серверів, сховищ даних, додаткам і
сервісам).
Основними елементами такої технології обробки інформації в даному
контексті є віртуалізація, управління ІТ-інфраструктурою та послугами
(замовлення, підтримка, білінг).
Для хмарних обчислень характерно наступне:
- Інформація підприємства постійно зберігається на зовнішніх
серверах, доступ до яких здійснюється через Інтернет або іншу
інформаційну мережу, і тимчасово кешируєтся на клієнтській стороні,
наприклад на персональних комп'ютерах (ПК);
- Велика кількість серверів об'єднуються в один обчислювальний
механізм;
- Ресурси одного сервера підрозділяються на віртуальні машини зі
встановленими на них додатками, причому з ними можуть одночасно
працювати багато користувачів;
- Наявність централізованого сховища даних і додатків,
централізованого управління та адміністрування ними;
- Надання обчислювальних ресурсів тисячам або навіть мільйонам
користувачів, підписаних на послуги.
Хмарні технології дозволяють застосовувати розташовані поза
підприємства обчислювальні потужності, обладнання, дисковий
простір, додатки та інформаційні мережі. При цьому користувачі не
повинні піклуватися про інфраструктуру, в тому числі про операційну
систему (ОС) і власне ПЗ, з якими вони працюють, а підприємству не
потрібно створювати фізичну ІТ-структуру.
До такої технології можна застосувати термін "ІТ як сервіс" (IT as a
Service, ITaaS). Віртуальна ІТ-інфраструктура обходиться
підприємству в 2-3 рази дешевше, ніж утримання власної традиційної
ІТ-служби. Без неї середня ступінь корисного використання ресурсів
серверів в організаціях коливається від 5 до 40%, тобто простоюють
більше 60% доступних обчислювальних потужностей.
Хмари підрозділяються на персональні, приватні та публічні. Приватну
хмару можна уявити собі як сейф, що стоїть вдома, яким можуть
користуватися вага члени сім'ї, а публічну - як банк, де зберігаються
заощадження.
44.Поясніть зв'язок між сучасними технологіями та
кризою навколишнього природного середовища.
Екологічні проблеми України.
Відомо, що криза навколишнього середовища зумовлена не лише
зростаючими масштабами сучасного виробництва, а й появою нових
екологічно небезпечних технологій, підвищенням енергомісткості
виробничих процесів, витісненням натуральних матеріалів штучними,
які не «вписуються» в природний кругообіг речовин у біосфері. Настав
час поставити питання, чи правильно ми обрали технологію у
відносинах з природою, і чи в змозі ми управляти могутніми силами,
що спричинили теперішню кризу? Безумовно, ці питання стосуються
не лише розуму, а й сили духу людини.
Слід зауважити, що, говорячи про необхідність захисту природи,
багато хто не зовсім усвідомлює, що йдеться, насамперед, про охорону
самої людини, її майбутнього. Обґрунтування необхідності тих або
інших екологічних заходів іноді здійснюється з позицій якогось
стороннього спостерігача-моралізатора, що закликає до ідеалізації
незайманої природи. Людина в такому контексті виступає як
руйнівник.
У цьому значна роль належатиме розробці та розподілу екологічно
прийнятних технологій, які сприятимуть економічному прогресу і
заміні теперішніх, екологічно шкідливих.
Доки людство не усвідомить тих небезпек, що несе з собою технологія,
посилення технологічної могутності лише зумовить подальшу
руйнацію навколишнього середовища. І неважливо, які саме технології
ми створимо, криза лише поглибиться, якщо не сформулюємо по-
новому своє ставлення до навколишнього середовища, не стабілізуємо
народонаселення і не використаємо все можливе для відновлення
рівноваги на Землі.
Вибір технологічного майбутнього спеціалістами бачиться по-різному.
Хоча багаторічні дискусії з цього питання звелися до визнання двох
основних напрямів. Це так званні малі («м’які», «ненасильницькі»)
технології і великі науково-технологічні рішення («великі технологічні
системи»).
Так, у монографії відомого англійського економіста Е. Шумахера, яка
вийшла під претензійною назвою «Мале прекрасне», обгрунтовується
відмова науково-технологічної політики від великомасштабних
заходів. Замість втрати зусиль на фундаментальні зрушення і на
практичну реалізацію принципово нових, складних і часто дорогих
науково-технологічних рішень пропонується спрямувати розвиток
технології на новий шлях. «Нам потрібні методи і обладнання, які були
б досить дешевими, а отже, і доступними фактично кожному;
придатними для маломасштабного застосування; сумісними з
людською потребою у творчості». Проте, враховуючи збільшення
розриву між розвинутими і відсталими країнами, неготовність останніх
до впровадження екологічно прийнятних технологій, ми маємо
підстави стверджувати, що «малі» технології і є ті самі «проміжні»
технології, які й будуть відповідати умовам і потребам
слаборозвинутих країн.
Подібних поглядів дотримується американський фізик А. Ловенс, який
назвав пошук нових підходів «м’яким шляхом розвитку технологій».
Такий шлях, на його думку, повинен привести до створення
технологій, що характеризуються п'ятьма основними якостями:
• вони базуватимуться на використанні головним чином таких
відновлюваних видів енергії, які завжди наявні, незалежно від того,
використовуємо ми їх чи ні, як, наприклад, сонце, вітер і рослинність;
• вони будуть різноманітними в тому розумінні, щоб національні
арсенали техніки можна було розподілити між багатьма дрібними
платниками податків, кожен із яких прагнутиме до максимуму
ефективності й використання у своїх конкретних умовах;
• це буде гнучка технологія порівняно невисокого рівня, яку можна
було б легко розуміти і використовувати без складних спеціальних
навичок;
• вона повинна відповідати за масштабністю і географічним
розподілом кінцевим потребам користувачів;
• технології мають узгоджуватися з енергетичними якостями того, що
потрібне для безпосереднього кінцевого використання.
Таким чином, вибір технологій повинен бути зорієнтований на
технічну простоту, низьку вартість заміни, повільне старіння, високу
надійність і низьку ціну.
Безперечно, в умовах небаченого марнотратства ресурсів проблема
вибору технологій заслуговує найпильнішої уваги як учених,
інженерів, так і керівників, відповідальних за науково-технологічну і
екологічну політику. Звичайно, за умов дефіцитності ресурсів і
прагнення одержати найбільшу віддачу в можливо короткі терміни,
рішення майже завжди буде на користь малих (за капіталомісткістю і
складністю освоєння) нововведень, які здійснюються одночасно в
багатьох місцях. З іншого боку, на досить далеку перспективу є
доцільність концентрації зусиль на великих науково-технічних
рішеннях («великі технічні системи»).
При цьому характер самого процесу формування ефектів нововведень,
як вважають Г. Добров і Р. Перельот, в обох випадках різний. Ефект,
який досягається згідно з політикою «малої» технології, має переважно
еволюційний характер, а згідно з політикою «великої» технології –
революційний, що призводить до принципових якісних зрушень у рівні
технології.
45.Поясніть завдання проєкту «Біосфера-2»,
розкрийте його результати.
46.Визначте перспективи впровадження
робототехніки у процеси життєдіяльності людини, поясніть переваги
та недоліки їх масового використання.
47. Визначте перспективи впровадження штучного
інтелекту у процеси життєдіяльності людини, поясніть його переваги
та недоліки, наведіть приклади.
Розкрийте особливості технологічного розвитку суспільства на різних
історичних етапах.
Визнано, що наприкінці 20 ст. виокремились три історичні етапи
розвитку людства:
1. Доіндустріальне суспільство, започатковане аграрною революцією і
переходом до осілого землеробства.
2. Індустріальне суспільство, початок якому поклала промислова
революція середини 18 – початку 19 ст. і перехід до машинної праці.
3. Постіндустріальне суспільство, започатковане в другій половині 20
ст. і пов’язане з інформатизацією та інтелектуалізацією усіх сфер
суспільного життя.
Основні риси постіндустріального суспільства:
1. Провідна роль теоретичного знання (видобуваня вогню – тертя,
іскри, сонце).
2. Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг.
5. Подолання обмеженості товарів та послуг
6. Зростання ролі та значення університетів, науково-технічних,
інженерно-дослідних та культурних центрів.
7. Формування економічної теорії інформації.
Поясніть, що таке технологічний устрій, дайте характеристику
існуючих технологічних устроїв.
Технологічний устрій — сукупність зв'язаних виробництв, що мають
єдиний технічний рівень і розвиваються синхронно. Зміна домінуючих
в економіці технологічних устроїв зумовлює нерівномірний хід
науково-технічного прогресу. Вважається, що у світі пройдені 5
технологічних устроїв, зараз настає Шостий техноустрій.
Поясніть, в чому полягає суть екотехнологій як стратегічної
екологічної ініціативи
значний інтерес становить унікальний експеримент «Біосфера-2»,
проведений в Арізонській пустелі (США), модель якого розроблена
міжнародним інститутом екотехніки (Лондон).
Відповідно до задуму авторів цього проекту, створення штучного
середовища проживання, ізольованого від земної біосфери, дозволить
людству уникнути екологічної (а потім, забезпечивши можливість
літати і постійно жити в космосі) та астрофізичної катастрофи.
Експеримент був спрямований на вирішення п’яти головних завдань:
встановлення інформаційного зв'язку між природною і штучною
біосферами; створення моделі штучної біосфери; утворення невеликих
замкнутих «біосфер», які могли б під час польотів у космос
взаємодіяти з космічним простором, забезпечення можливості
збереження вищих форм життя в разі «ядерної зими»; розроблення
практичних методів збереження історичних і культурних
пам'яток, населених пунктів від руйнівних впливів
зовнішнього середовища.
Визначте роль знань та технологій у соціально-економічному розвитку
суспільства.
Насамперед необхідно сконцентрувати зусилля академічних
інститутів, вишів, суспільних наукових академій на форсуванні
фундаментальних напрацювань для становлення 6 технологічного
укладу.
До пріоритетних міждисциплінарних досліджень, що безпосередньо
впливають на інноваційний переворот і спираються на наявні
напрацювання, можна віднести такі:
- людина в XXI ст.: демографічні тенденції, родина, здоров'я, освіта,
міграції;
- закономірності, тенденції і механізми коеволюції природи і
суспільства, становлення ноосфери;
- динаміка і взаємодія цивілізацій у XXI ст., місце України у світовому
цивілізаційному просторі;
- трансформація суспільства в умовах глобалізації, переходу до
інтегрального соціокультурного устрою;
- фундаментальні основи 6 технологічного укладу і перспективи
освоєння технологічних ніш світового ринку;
- новітні досягнення технічних і фізико-хімічних наук;
- закономірності розробки корисних копалин і перспективи розвитку
мінерально-сировинної бази;
- розробка і корегування довгострокових прогнозів науково-
технологічного, соціально-економічного та екологічного розвитку.
Поясніть суть та значення сучасних маловідходних та безвідходних
технологій.
Звичайно, були спроби створити більш досконалі установки, але вони
не дали потрібних результатів. Експлуатація їх фактично
перетворювалась на додаткове, надто матеріаломістке і енергомістке
виробництво, що істотно позначається на собівартості продукції. До
того ж постійно існує загроза залпових викидів (у разі поломок, аварій,
незапланованих відключень установок) і забруднення довкілля з
непередбачуваними соціально-економічними і екологічними
наслідками.
В цьому разі під час проектування виробництва відпадає потреба
застосовувати якісь особливі технологічні розв'язання, що запобігають
забрудненню довкілля, оскільки природоохоронну функцію
виконуватимуть спеціальні системи, які доповнюють головне
виробництво: пиловловлювачі, водоочищувачі, шлаконагромаджувачі,
могильники для токсичних і радіоактивних відходів. Проте проектанти
більше тяжіють до розробок, спрямованих на вдосконалення не самої
технології, а додаткових засобів і споруд. Маловідходні технології, які
ґрунтуються на подібних схемах, вважаються безперспективними.
Проте саме такий підхід нерідко є домінуючим.
Але далі цього справа так і не пішла. Інакше і не могло бути, бо
«безвідходних» технологій просто немає і навряд чи вони колись
будуть. Більше того, безвідходності нема навіть у самій природі.
Біосфера, жива речовина працюють із «відходами», подібно до
техноречовини. Земна кора по суті - всепланетний склад «відходів»
біосфери».
Розкрийте суть технології. Визначте особливості технологічних систем
у господарському комплексі.
Технологією називають науково-обгрунтовані та впроваджені у
виробництво способи отримання, обробки та переробки сировини на
продукцію з відповідними властивостями.
Технологія – це сукупність методів, процесів, інструментів та
матеріалів, за
допомогою яких можна досягти кінцевого бажаного результату.
Господарський комплекс держави – це система розподілу, обміну та
споживання, яка історично склалась і розвивається на певній території.
Його об’єднують в єдине ціле транспортна система, система
розселення, управління і зв’язку.
Залежно від ролі в господарському комплексі виділяють виробничу і
невиробничу сфери.
До виробничої сфери належать види діяльності, які:
1) створюють матеріальні блага (промисловість, сільське та лісове
господарство, будівництво);
2) доставляють створені матеріальні блага споживачам (вантажний
транспорт і зв’язок по обслуговуванню матеріального виробництва);
3) пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу
(торгівля, матеріально-технічне постачання, заготівля, громадське
харчування).
7.Промислові способи підготовки сировини до переробки. У
промисловості застосовують попередню підготовку сировини і
збагачення корисних копалин. Залежно від вимог технологічного
процесу попередня підготовка сировини полягає (крім сортування) у
подрібненні матеріалів (наприклад, апатитонефелінової породи для
виробництва фосфорних добрив) або, навпаки, в укрупненні
(брикетуванні) часток сировини і агломерації. Процеси грудкування,
брикетування і агломерації застосовуються, наприклад, у металургії
при виробництві чавуну із подрібнених руд, з колчеданних недогарків.
Для нормального ходу технологічного процесу необхідно щоб
поверхня реагуючих речовин (складових сировини) була оптимальною.
Саме тому подрібнену сировину сортують за розмірами кусків. З цією
метою сировину, що поступає з різних родовищ (шахт), змішують
(усереднюють) шляхом її перемішування на складах гірничо-
збагачувальних комбінатів.
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів
обробки, в результаті якої мінеральну сировину можна
використовувати з більшим технічним і економічним ефектом. При
збагаченні корисні копалини відокремлюються від пустих порід і
шкідливих домішок.
Перерахуйте види технологічних процесів, поясніть їх зміст.
По характеру якісних змін сировини технологічні процеси
підрозділяються на фізичні, механічні, біологічні, хімічні, фізико-
хімічні.
При фізичних і механічних процесах переробки сировини проходять
зміни розмірів форми та фізичних властивостей сировини. При цьому
внутрішня будова і склад речовини не змінюється. Наприклад,
виготовлення металевих деталей методом обробки різанням,
подрібненням, приготування розчинів і т.д. Хімічні процеси
характеризуються зміною не тільки фізичних властивостей, але і
агрегатного стану, хімічного складу і т.д.
Однак розподіл процесів на фізичні, механічні і хімічні є умовним,
тому що важко провести чітку межу між ними, оскільки, механічні
процеси часто супроводжуються зміною і фізичних і хімічних
властивостей. Хімічні процеси, як правило, супроводжується
механічними на всіх виробництвах.
По способу організації технологічні процеси поділяються на дискретні
(переривисті або періодичні) і безперервні.
Дискретний технологічний процес характеризується чергуванням
робочих і допоміжних ходів з чітким їх розмежуванням за часом
реалізації Наприклад, при металообробці проходить установка деталі в
патрон станка.
Поясніть, що являють собою процеси збагачення первинної сировини.
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів
обробки, в результаті якої мінеральну сировину можна
використовувати з більшим технічним і економічним ефектом. При
збагаченні корисні копалини відокремлюються від пустих порід і
шкідливих домішок. Хімічний склад мінералів у більшості випадків не
змінюється.
збагачення забезпечує: можливість розширення сировинної бази
промисловості за рахунок комплексного використання сировини й
залучення в експлуатацію бідних корисних копалин; більш повне
використання виробничого встаткування за рахунок
висококонцентрованої сировини; економію транспортних засобів;
поліпшення якості готової продукції.
Збагаченням сировини називають сукупність процесів первинної
обробки мінеральної сировини, що мають на своїй меті відділення всіх
цінних мінералів від порожньої породи, а також взаємне розділення
цінних мінералів.
10.Розкрийте проблему якості сировини, поясніть причини її втрат та
можливості ефективного використання.
Для виготовлення якісної продукції необхідно дотримуватися таких
вимог: якісна сировина та паливо; досконале обладнання (агрегати,
верстати, печі, апарати тощо) та відповідна новітня технологія. Усі ці
вимоги взаємопов’язані. Типові причини втрат сировини
1. Робота з виробничим обладнанням. Недозавантаженість
виробництва, надмірні потужності деяких ділянок, застаріле енерго- та
матеріалоємне обладнання. «Надлишкове» обладнання витрачає зайву
енергію, його необхідно утримувати в належному стані, також занадто
потужне обладнання може бути неефективним.
2. Неенергоефективне теплогенеруюче обладнання і пристрої,
компресорне господарство, насоси. Це окрема категорія втрат, яка
зрештою лягає на вартість готової продукції. Питоме споживання
ресурсів через таке обладнання може зрости навіть удвічі.
3. Некваліфіковані працівники. Економія на персоналі – як результат
великий відсоток браку і відходів у перерахунку на тонну готової
продукції. Брак продукції суттєво впливає на її собівартість.
4. Відсутність стандартів стосовно виробничих процесів, використання
сировини, поводження з браком. Слабкий контроль і система
мотивації.
5. Утворення відходів через нераціональне використання сировини,
матеріалів, продукції, тари та упаковки. Особливо відчутні втрати,
коли це стосується готової продукції з високою доданою вартістю, яка
зрештою потрапляє у відходи.Втрати через дефекти
11.Охарактеризуйте сучасні (наукомісткі) технологічні процеси.
Високі технології – найбільш нові й прогресивні технології сучасності.
Перехід до використання високих технологій і відповідної їм техніки є
найважливішою ланкою науково-технічної революції (НТР) на
сучасному етапі. До високих технологій зазвичай відносять наукоємні
галузі промисловості: мікроелектроніку, обчислювальну техніку,
робототехніку, атомну енергетику, літакобудування, космічну техніку,
мікробіологічну промисловість та ін.
Крім того, до високих технологій належать:
♦ нанотехнології і нові матеріали;
«чисті технології» і альтернативна енергетика (атомна енергетика,
сонячна енергетика, воднева енергетика, технології
енергозбереження);
♦ живі системи й біотехнології (генна інженерія, біохімія і біофізика,
мікробіологічна промисловість).
12.Поясніть різницю між виробничим та технологічним процесами.
Отримання кожного виду продукції є результатом певного
виробничого
процесу.
Виробничим процесом називають сукупність дій пов'язаних з
прогнозуванням, науково-технічними і конструкторськими
розробленнями, проектуванням, транспортуванням і зберіганням
сировини, виготовленням проміжної (напівпродукції) та готової
продукції, її випробуванням, пакуванням, обліком та зберіганням,
ремонтом обладнання тощо.
до складу виробничого процесу входить виготовлення проміжної та
готової продукції. А це належить до технологічного процесу. Отже
технологічний процес є складовою частиною виробничого процесу.
Технологічним процесом називають послідовний набір операцій, в ході
кожної з яких із сировини отримують проміжну або готову продукцію
з певними властивостями.
У ході цих операцій змінюються форма, розміри і або властивості
сировини. Внаслідок цих змін сировина перетворюється на напів- або
готову продукцію.
13.Охарактеризуйте екологічно-небезпечні технології та проблему
кризи навколишнього середовища.
Екологічні проблеми України.
Відомо, що криза навколишнього середовища зумовлена не лише
зростаючими масштабами сучасного виробництва, а й появою нових
екологічно небезпечних технологій, підвищенням енергомісткості
виробничих процесів, витісненням натуральних матеріалів штучними,
які не «вписуються» в природний кругообіг речовин у біосфері.
Обґрунтування необхідності тих або інших екологічних заходів іноді
здійснюється з позицій якогось стороннього спостерігача-
моралізатора, що закликає до ідеалізації незайманої природи. Людина
в такому контексті виступає як руйнівник.
У цьому значна роль належатиме розробці та розподілу екологічно
прийнятних технологій, які сприятимуть економічному прогресу і
заміні теперішніх, екологічно шкідливих.
Доки людство не усвідомить тих небезпек, що несе з собою технологія,
посилення технологічної могутності лише зумовить подальшу
руйнацію навколишнього середовища.
14.Охарактеризуйте життєвий цикл та види технологій.
всі технології мають певний життєвий цикл, тобто за час свого
існування проходять кілька стадій:
новітня технологія - нова розробка з високим потенціалом
застосування;
передова - застосовується в обмеженому масштабі, має хорошу
ефективність;
сучасна - оцінена і визнана багатьма споживачами, набуває статусу
стандартної, попит на неї стає максимальним;
Не нова (традиційна) - поява більш нових технологічних розробок
знижує попит на дану технологію, її ефективність нижче передових
або сучасних технологій;
застаріла - попит мінімальний, поступово зникає зовсім.
Види технологій:
Технології прийнято класифікувати або виходячи з їх відношення до
певних галузей виробництва, або по використовуваній сировині
(матеріалах, напівфабрикатах), або за особливостями обробки.
Технології, які засновані на наукомістких технологіях і задіюють у
виробничому процесі обчислювальну техніку, досягнення
мікроелектроніки, робототехніки тощо, називаються високими
технологіями.
Розрізняють технологію металів, хімічну технологію органічних і
неорганічних речовин, будівельну та машинобудівну технології,
харчову, електричну, електронну, біологічну, транспортну,
інформаційну, телекомунікаційну тощо.
15.Дайте характеристику металам та сплавам на їх основі, визначте їх
роль у технологічних процесах.
Метали та їх сплави повсюдно використовуються для виготовлення
конструкцій машин, обладнання, інструменту і т. д. Незважаючи на
широке коло штучно створених матеріалів (кераміки, клеїв), метали є
основним конструкційним матеріалом і в найближчому майбутньому
як і раніше домінуватимуть.
У природі метали зустрічаються як у чистому вигляді, так і в рудах,
оксидах та солях.
Металеві матеріали зазвичай поділяються на дві великі групи: залізо та
сплави заліза (сталь та чавун) називають чорними металами, а інші
метали та їх сплави – кольоровими.
16.Охарактеризуйте технологічні процеси чорної та кольорової
металургії.
У металургійний комплекс входять чорна і кольорова металургія, яка
охоплює всі стадії технологічних процесів: від видобутку і збагачення
сировини до отримання готової продукції у вигляді чорних і
кольорових металів і їх сплавів. Металургійний комплекс - це
взаимообусловленное поєднання наступних технологічних процесів:
- видобуток і підготовка сировини до переробки (видобуток,
збагачення, агломерування, одержання необхідних концентратів та ін.);
- металургійний переділ - основний технологічний процес з
отриманням чавуну, сталі, прокату чорних і кольорових металів, труб
та ін;
- виробництво сплавів;
- утилізація відходів основного виробництва і одержання з них
вторинних видів продукції.
Залежно від поєднання цих технологічних процесів виділяються
наступні типи виробництв у металургійному комплексі:
виробництва повного циклу, представлені, як правило, комбінатами, в
яких одночасно діють усі названі стадії технологічного процесу;
виробництва неповного циклу - це підприємства, в яких здійснюються
не всі стадії технологічного процесу, наприклад, у чорній металургії
проводяться тільки сталь і прокат, але відсутній випуск чавуну або
виробляється тільки прокат. До неповного циклу відносяться також
електротермія феросплавів, електрометалургія та ін..
21.Розкрийте типи виробництва та опишіть їх ознаки.
Виробництво – це процес, в ході якого людина діє на речовини
природного та штучного походження за допомогою власних сил та
обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для
забезпечення своїх потреб.
Залежно від обсягу випуску продукції та ступеня повтоюваності
виробів виробництво поділяють на 3 основних типи: одиничне,
серійне, масове.
Тип виробництва визначають тактом випуску виробів і коефіцієнтом
серійності.
17. Поясніть, що таке лазерні технології, визначте їхні переваги.
Ла́зерна техноло́гія у промисловості — сукупність технологічних
прийомів та способів впливу лазерним випромінюванням на об'єкт
(речовину, матеріал, заготовку, виріб) з метою потрібної зміни його
стану, властивостей, розмірів або форми.Лазерна технології — це
сукупність технічних пристроїв, за допомогою яких лазерне
випромінювання проходить процеси генерації, приймання і
перетворення.
Перевагою пристроїв вважається вузький напрямок передачі і широка
смуга частотної пропускальності.За допомогою лазерів можна
виконати чимало маніпуляцій. Сучасні лазерні технології важливі в
мікроелектроніці, де потрібне надточне зварювання з’єднань. Плюсом
лазера вважається відсутність механічного контакту і можливість
обробки недоступних елементів. Подібні апарати також
використовуються для локації і зв’язку.
Вони мають:
найвищу точність;
великий діапазон вимірювання кутових швидкостей;
власний невеликий дрейф.
18.Охарактеризуйте сучасні технології складального виробництва.
Модуль – це цілісність, спряжувана з іншими елементами (об’єктами)
структури так, що можлива її оперативна заміна на іншу цілісність
того ж функціонального призначення.
Модульний принцип у різних галузях промисловості визначено як
особливість побудови технічних систем, що полягає в підпорядкуванні
їх розмірів проектним модулям і забезпеченні можливості
комплектування різноманітних складних нестандартних технічних
сист 19.Розкрийте особливості виробництва продукції будівельної
галузі.
Загальні особливості будівництва:
1) не стаціонарний, тимчасовий характер, не однотипність
будівельного виробництва і характеру кінцевої продукції. У
будівництві рухомими є робочі місця і будівельні машини,
механізми,обладнання, техніко-технологічне оснащення купа, а
продукція нерухома. Кінцева продукція будівництва створюється
протягом певного часу і використовується там же, де вона закріплена
територіально. Продукція будівельної галузі є предметом тривалого
користування і служить суспільству десятки і сотні років;
2) технологічна взаємозв'язок всіх операцій, що входять до складу
будівельного процесу. Технологія будівельного виробництва вимагає
суворої послідовності у виконанні окремих його процесів: завершення
одного робочого процесу передує початку іншого.
3) нестійкість співвідношення СМР по їх складності і видам протягом
певного періоду, що ускладнює розрахунок чисельного та професійно-
кваліфікаційного складу робітників;
4) участь великої кількості організацій в будівництві об'єктів. У
будівництві об'єктів одночасно беруть участь кілька будівельно-
монтажних організацій (генпідрядна і субпідрядні організації).
Генпідрядна організація, з одного боку, укладає договір із замовником
на будівництво об'єкта, а з іншого - залучає на виконання окремих
робіт субпідрядні організації, з якими укладає договір. Субпідрядні
організації здають виконані роботи генпідрядної організації, а потім
генпідрядна організація здає побудований об'єкт замовнику.
5) великий вплив кліматичних умов,ця особливість вимагає
докладання великих сил в найбільш сприятливий період року.
20.Визначте перспективи технологічних рішень на основі мобільних
пристроїв.
Користувачі досить часто використовують телефони для роботи з
документами, поштою, вирішують певні задачі, і найбільш часто дані
функції використовують підприємці. З таким високим ступенем
використання смартфонів та планшетів зростає і асортимент мобільних
додатків до них. Сьогодні вигідно інвестувати в
мобільні додатки для внутрішніх завдань бізнесу, автоматизації та
збільшення продуктивності. В цілому їх можна розділити на програми
для внутрішніх потреб компанії (додатки на пристроях співробітників
або ж на пристроях компанії), і додатки для маркетингу, брендингу та
збільшення продажів.
21.Розкрийте типи виробництва та опишіть їх ознаки.
Виробництво – це процес, в ході якого людина діє на речовини
природного та штучного походження за допомогою власних сил та
обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для
забезпечення своїх потреб.
Залежно від обсягу випуску продукції та ступеня повтоюваності
виробів виробництво поділяють на 3 основних типи: одиничне,
серійне, масове.
Тип виробництва визначають тактом випуску виробів і коефіцієнтом
серійності.
22.Охарактеризуйте новітні та прогресивні технології, наведіть
приклади.
Технології, розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм
технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і
спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку
наукомісткої продукції. Зверніть увагу на головну ознаку високих
технологій, якою, безумовно, є робочий процес. Він домінує у всій
технологічній системі та повинен відповідати найрізноманітнішим
вимогам, але насамперед бути потенційно здатним забезпечити
досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу.
Використання штучних супутників Землі для зв’язку, телебачення,
метеорології, картографії, навігації, сільського і лісового господарств,
розвідки рибних ресурсів міцно увійшло до повсякденної діяльності
людства.
Генна інженерія.метою якої стало керування генетичною основою
живих організмів шляхом введення або вилучення з ДНК специфічних
генів.
Біотехнології. Біотехнологічний процес – це технічне застосування
біохімічних процесів,які відбуваються у живій клітині.
Нанотехнологія.можна позначити як технології, засновані на
маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із
наперед заданими властивостями.
Другим напрямом розвитку технологічних процесів є застосування
замкнутих циркуляційних схем і перехід до безвідходної технології,
яка забезпечує комплексне використання сировини.
Замкнені циркуляційні процеси і побудовані на них технологічні схеми
надають змогу повторно використовувати сировину, допоміжні
матеріали та енергію.
23.Поясніть роль агропромислового комплексу та розкрийте його
структуру.
Агропромисловий комплекс значною мірою визначає соціально-
економічний розвиток країни, рівень життя населення, забезпечення
продуктами харчування, а промисловість — с/г сировиною. Вирішення
продовольчої проблеми здійснюється переважно в АПК.
АПК – складний комплекс, де економічно, технологічно та
організаційно пов’язані між собою багато галузей і виробництв. До
його складу входять 3 основні сфери:
Сільськогосподарське виробництво — основна базова ланка АПК,
рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу.
Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК.
Це сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів
захисту рослин, міндобрив, комбікормова і мікробіологічна
промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і
приладів для АПК та ін.
Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції
(харчова, легка).
24. Охарактеризуйте сучасні та перспективні технології АПК.
Проаналізувавши розвиток сільського господарства (перш за все,
європейський досвід) можна виділити чотири основних напрямки, в
яких слід очікувати появу нових технологій: сенсори, харчування,
автоматизація та інжиніринг.
Сенсори
Датчики грунту і повітря. Фундаментальні доповнення до
автоматизованої фермі, які дозволяють в режимі реального часу
фіксувати напрямок вітру, стан грунту або водойми.
Харчування
Генетично спроектована продукція. Створення абсолютно нових видів
харчових тварин і рослин. Технологія повинна допомогти краще
задовольняти біологічні і фізіологічні потреби.
Автоматизація
Контроль точності посіву і пересування. Грунтуючись на існуючих
геолокаційних технологіях, контроль посіву допоможе заощадити на
насінні, мінералах, добривах і гербіцидах за рахунок скорочення зон
повторного внесення. Попередньо враховуючи форму поля і
передбачувану ширину обробки.
Новітня інженерія
Закриті екологічні системи. Екосистеми, які не покладаються на обмін
речовин із зовнішнім середовищем. Такі закриті екосистеми
теоретично повинні перетворювати всі відходи в кисень, їжу і воду.
25.Визначте пріоритетні напрямки технологічного розвитку економіки.
Найбільшій інтерес для економіки України можуть становити такі
пріоритетні напрями інновацій: біомедицина і біотехнології;
інформаційні технології і системи; енергозберігаючі технології та
нетрадиційні енергоресурси; виробництво нових матеріалів із
заданими властивостями; розробка систем і виробничих технологій
нових поколінь; авіакосмічні технології та нові покоління засобів
транспорту і зв’язку; оборонно-технічні системи і засоби безпеки
нових поколінь.
28.Наведіть розгорнуту класифікацію сировини.
Сировиною називають речовини, з яких виробляють продукцію.
Наприклад, цукрові буряки, залізна руда, зерно - це сировина, а цукор,
чавун, борошно - продукція.
Сировину класифікують за такими основними ознаками: за
походженням, за агрегатним станом і за важливістю у технологічному
процесі.. Первинна сировина - речовини природного походження, які
не зазнавали перероблення.
2. Штучна сировина - це продукція та матеріали, які виготовлені на
іншому підприємстві або на складових існуючого підприємства.
Вторинна сировина - це промислові та споживчі відходи і побічна
продукція.
17. Поясніть, що таке лазерні технології, визначте їхні переваги.
Ла́зерна техноло́гія у промисловості — сукупність технологічних
прийомів та способів впливу лазерним випромінюванням на об'єкт
(речовину, матеріал, заготовку, виріб) з метою потрібної зміни його
стану, властивостей, розмірів або форми.Лазерна технології — це
сукупність технічних пристроїв, за допомогою яких лазерне
випромінювання проходить процеси генерації, приймання і
перетворення.
Перевагою пристроїв вважається вузький напрямок передачі і широка
смуга частотної пропускальності.За допомогою лазерів можна
виконати чимало маніпуляцій. Сучасні лазерні технології важливі в
мікроелектроніці, де потрібне надточне зварювання з’єднань. Плюсом
лазера вважається відсутність механічного контакту і можливість
обробки недоступних елементів. Подібні апарати також
використовуються для локації і зв’язку.
Вони мають:
найвищу точність;
великий діапазон вимірювання кутових швидкостей;
власний невеликий дрейф.
18.Охарактеризуйте сучасні технології складального виробництва.
Модуль – це цілісність, спряжувана з іншими елементами (об’єктами)
структури так, що можлива її оперативна заміна на іншу цілісність
того ж функціонального призначення.
Модульний принцип у різних галузях промисловості визначено як
особливість побудови технічних систем, що полягає в підпорядкуванні
їх розмірів проектним модулям і забезпеченні можливості
комплектування різноманітних складних нестандартних технічних
систем з великою різноманітністю характеристик з невеликої,
економічно обґрунтованої кількості типів і типороз- мірів однакових
первинних загальних модуль-елементів. Чіткіше визначення знаходимо
у Б.М. Базрова [1], який під модульним принципом розуміє побудову
різних технічних систем з різноманітними характеристиками шляхом
компонування їх з типових модулів обмеженої номенклатури.
Впровадження модульного принципу у виробництво повинно
починатися з модульної побудови виробу.
Нова концепція модульного автоматизованого гнучкого складання
полягає в суміщеному застосуванні модульності, автоматизації та
гнучкості, яка передбачає одночасне формування технологічних і
відповідних їм конструкційних складальних модулів, тісний
взаємозв’язок між різновидами виробів, складальною технологією,
переналагоджуваним обладнанням і оснащенням з повним
використанням цих можливостей. Головними підходами при цьому є
розроблення та використання елементів високоефективних
складальних технологій типу CALS-technologies, пере-
налагоджуваності, адаптивності, формування якості та
конкурентоспроможності, уніфікованості технологічно-
конструкційних рішень
Під час моделювання технології модульного складання виробів
виконується аналіз і синтез процесу з метою встановлення
раціональної структури складальних модулів і модульного процессу
загалом. При цьому використовуються як відомі розробки
автоматичного складання, так і власні.
Нова концепція формування складальних модулів і процесів полягає в
тому, що для технологічних та конструкційних модулів, які одночасно
формуються на основі встановлених складальних рухів і дій для
типового виробу, встановлюються зв’язки між сукупністю таких рухів
і дій, умов і обмежень при модульному складанні.
Висновки. У результаті комплексних досліджень модульного
автоматизованого гнучкого складального виробництва реалізований
принципово новий напрямок в технології машино- будування –
модульне автоматизоване гнучке складання виробів, яке забезпечує
тісний взаємо- зв’язок між технологією, обладнанням і оснащенням
шляхом формування технологічних модульних
процесів з типових складальних модулів обмеженої номенклатури, що
гарантує повне використання можливостей технологічних засобів в
кожному модульному складальному процесі та підвищує його
ефективність і ґрунтується на розроблених науково-технологічних
основах такого виробництва.
19.Розкрийте особливості виробництва продукції будівельної галузі.
Загальні особливості будівництва:
1) не стаціонарний, тимчасовий характер, не однотипність
будівельного виробництва і характеру кінцевої продукції. У
будівництві рухомими є робочі місця і будівельні машини,
механізми,обладнання, техніко-технологічне оснащення купа, а
продукція нерухома. Кінцева продукція будівництва створюється
протягом певного часу і використовується там же, де вона закріплена
територіально. Продукція будівельної галузі є предметом тривалого
користування і служить суспільству десятки і сотні років;
2) технологічна взаємозв'язок всіх операцій, що входять до складу
будівельного процесу. Технологія будівельного виробництва вимагає
суворої послідовності у виконанні окремих його процесів: завершення
одного робочого процесу передує початку іншого.
3) нестійкість співвідношення СМР по їх складності і видам протягом
певного періоду, що ускладнює розрахунок чисельного та професійно-
кваліфікаційного складу робітників;
4) участь великої кількості організацій в будівництві об'єктів. У
будівництві об'єктів одночасно беруть участь кілька будівельно-
монтажних організацій (генпідрядна і субпідрядні організації).
Генпідрядна організація, з одного боку, укладає договір із замовником
на будівництво об'єкта, а з іншого - залучає на виконання окремих
робіт субпідрядні організації, з якими укладає договір. Субпідрядні
організації здають виконані роботи генпідрядної організації, а потім
генпідрядна організація здає побудований об'єкт замовнику.
5) великий вплив кліматичних умов,ця особливість вимагає
докладання великих сил в найбільш сприятливий період року.
20.Визначте перспективи технологічних рішень на основі мобільних
пристроїв.
Користувачі досить часто використовують телефони для роботи з
документами, поштою, вирішують певні задачі, і найбільш часто дані
функції використовують підприємці. З таким високим ступенем
використання смартфонів та планшетів зростає і асортимент мобільних
додатків до них. Сьогодні вигідно інвестувати в
мобільні додатки для внутрішніх завдань бізнесу, автоматизації та
збільшення продуктивності. В цілому їх можна розділити на програми
для внутрішніх потреб компанії (додатки на пристроях співробітників
або ж на пристроях компанії), і додатки для маркетингу, брендингу та
збільшення продажів (додатки на пристроях клієнтів бізнесу). Завдяки
мобільним додаткам для бізнесу відвищується його
продуктивність,колаборації та спільна робота.
Перспектива полягає в тому що завдяки мобільним додаткам можна
спростити керування бізнесом та його розповсюдження, вся
інформація буде легко доступна для споживача, ми отримуємо
максимум інформації і мінімум затрат часу. Також велика частина цих
додатків є платними що збільшує прибуток компанії яким належить ці
додатки. Ще можна навчатися завдяки ним, керувати технікою та
деякими аспектами виробництва.Розробка програмного забезпечення є
одним з найбільш розвинутих та перспективних,оскільки в нашому
сучасному житті це відіграє одну з найголовніших ролей.
21.Розкрийте типи виробництва та опишіть їх ознаки.
Виробництво – це процес, в ході якого людина діє на речовини
природного та штучного походження за допомогою власних сил та
обладнання з метою виготовлення продукції, необхідної для
забезпечення своїх потреб.
Залежно від обсягу випуску продукції та ступеня повтоюваності
виробів виробництво поділяють на 3 основних типи: одиничне,
серійне, масове.
Тип виробництва визначають тактом випуску виробів і коефіцієнтом
серійності.
22.Охарактеризуйте новітні та прогресивні технології, наведіть
приклади.
Технології, розроблені на основі новітніх наукових знань, за своїм
технічним рівнем перевищують кращі вітчизняні та іноземні аналоги і
спроможні забезпечити передові позиції на світовому ринку
наукомісткої продукції. Зверніть увагу на головну ознаку високих
технологій, якою, безумовно, є робочий процес. Він домінує у всій
технологічній системі та повинен відповідати найрізноманітнішим
вимогам, але насамперед бути потенційно здатним забезпечити
досягнення нового рівня функціональних властивостей виробу.
Використання штучних супутників Землі для зв’язку, телебачення,
метеорології, картографії, навігації, сільського і лісового господарств,
розвідки рибних ресурсів міцно увійшло до повсякденної діяльності
людства.
Генна інженерія.метою якої стало керування генетичною основою
живих організмів шляхом введення або вилучення з ДНК специфічних
генів.
Біотехнології. Біотехнологічний процес – це технічне застосування
біохімічних процесів,які відбуваються у живій клітині.
Нанотехнологія.можна позначити як технології, засновані на
маніпуляції окремими атомами і молекулами для побудови структур із
наперед заданими властивостями.
Другим напрямом розвитку технологічних процесів є застосування
замкнутих циркуляційних схем і перехід до безвідходної технології,
яка забезпечує комплексне використання сировини.
Замкнені циркуляційні процеси і побудовані на них технологічні схеми
надають змогу повторно використовувати сировину, допоміжні
матеріали та енергію. Наприклад, відходи переробки термопластичних
полімерів, брухт і стружка металів унаслідок повторної переплавки
перетворюються на вихідні промислові матеріали; відходи
деревообробної промисловості можуть стати як технологічною
сировиною, так і основою для створення конструкційних матеріалів;
відпрацьовані мастила після регенерації стають високоякісними.
23.Поясніть роль агропромислового комплексу та розкрийте його
структуру.
Агропромисловий комплекс значною мірою визначає соціально-
економічний розвиток країни, рівень життя населення, забезпечення
продуктами харчування, а промисловість — с/г сировиною. Вирішення
продовольчої проблеми здійснюється переважно в АПК. Через це він є
важливою ланкою економіки і має пріоритетний розвиток. Українські
виробники постачають продукцію у 190 країн.
В АПК зайнято близько 1/3 всієї чисельності працівників господарства
держави та понад 30% основних виробничих фондів. Галузі АПК
формують близько 1/3 національного доходу і майже 2/5 валового
суспільного продукту.
АПК – складний комплекс, де економічно, технологічно та
організаційно пов’язані між собою багато галузей і виробництв. До
його складу входять 3 основні сфери:
1. Сільськогосподарське виробництво — основна базова ланка АПК,
рослинництво і тваринництво, що створюють сировинну базу.
2. Галузі, що створюють матеріально-технічні засоби для галузей АПК.
Це сільськогосподарське машинобудування, виробництво засобів
захисту рослин, міндобрив, комбікормова і мікробіологічна
промисловість, виробництво тари, спеціального устаткування і
приладів для АПК та ін.
3. Галузі, що забезпечують переробку сільськогосподарської продукції
(харчова, легка).
Крім цих основних сфер, до АПК входять виробнича і соціальна
інфраструктура, що працює на потреби цього комплексу. Йдеться про
транспорт, складське господарство, матеріально-технічне постачання,
інженерні споруди, в тому числі іригаційні системи, заготівлю,
зберігання сільськогосподарської продукції, інформаційне
забезпечення, спеціалізовану торгівлю, комунально-житлове
господарство, культурне та медичне обслуговування тощо.
Доповнюючою ланкою АПК є наукові заклади та підготовка
кваліфікованих кадрів для забезпечення його ефективного
функціонування.
За виробничою ознакою до складу АПК входять продовольчий
комплекс і непродовольчий. Продовольчий комплекс — це сукупність
галузей, пов’язаних з виробництвом продуктів харчування рослинного
і тваринного походження. Крім того, до продовольчого комплексу
(ПК) входять виробництва, що технологічно не належать до сільського
господарства. Це — виробництво солі, мінеральних вод, вилов риби та
ін.
До непродовольчого комплексу належать галузі, пов’язані з
виробництвом товарів широкого вжитку із сировини рослинного і
тваринного походження; галузі легкої промисловості, насамперед ті,
які займаються первинною переробкою сільськогосподарської
сировини.
24.Охарактеризуйте сучасні та перспективні технології АПК.
Проаналізувавши розвиток сільського господарства (перш за все,
європейський досвід) можна виділити чотири основних напрямки, в
яких слід очікувати появу нових технологій: сенсори, харчування,
автоматизація та інжиніринг.
1. Сенсори
Датчики грунту і повітря. Фундаментальні доповнення до
автоматизованої фермі, які дозволяють в режимі реального часу
фіксувати напрямок вітру, стан грунту або водойми.
Телеметрія обладнання. Повинна «навчити» різну техніку заздалегідь
попереджати про майбутню поломку важливих вузлів і механізмів. Ця
ж технологія повинна використовуватися технікою для підтримки і
оптимізації роботи «зграї роботів». У статті, що знаходиться тут, вже
розказано про роботу «загону» роботів сівалок.
Біометрія худоби. Сюди входять нашийники з GPS, RFID і біометрією,
які можуть автоматично ідентифікувати тварин і передавати додаткову
інформацію про їх життєдіяльність. Наприклад, довжина пройденого
коровою за день шляху дозволяє точніше розрахувати її раціон.
Сенсори врожаю. Для зниження витрат при використанні рідких
добрив датчики, що визначають кількість мікроелементів, розміщують
прямо в грунті. Техніка, яка виконує внесення рідких добрив в грунт
отримує рекомендації прямо під час роботи. Теоретично ця технологія
повинна бути конкурентом картографування території.
Використання БПЛА (дронів), які можуть буквально на льоту
оцінювати стан зеленої маси на поле. За результатами отриманих
знімків можна знаходити зони, які потребують додаткового поливу,
захисту від паразитів, точкового збирання врожаю.
Інфраструктурні датчики . Вони повинні відслідковувати стан будь-
яких будівель. Виявляючи локалізацію коливань стін ферми, цеху або
моста вони повинні завчасно попередити про необхідність ремонту.
Мається на увазі установка цілої мережі з подібних датчиків, з
подальшою передачею інформації обслуговуючому персоналу або
роботам-ремонтникам.
2. Харчування
Генетично спроектована продукція. Створення абсолютно нових видів
харчових тварин і рослин. Технологія повинна допомогти краще
задовольняти біологічні і фізіологічні потреби. На даний момент
роботи в цьому напрямку тільки ведуться.
Методи  генної  інженерії,  клітинної  біології,  ДНК-технології
допомагають переносити генетичний матеріал у рослини від
мікроорганізмів, грибів і тварин. Ідентифікація, вилучення генів  і
включення  їх  до  геному  існуючих  сортів  дає  змогу  наділити  їх
новими  цінними ознаками: стійкістю проти шкідників, патогенів,
гербіцидів, до несприятливих ґрунтово-кліматичних  умов, здатністю
синтезувати  біопестициди  та  гормональні  речовини  для
принадження  корисних  комах, руйнувати хімічні пестициди та інші
токсичні речовини, що знаходяться у ґрунті, воді тощо.
Переваги - стійкість рослин до втрат врожаю, хвороб, шкідників; -
покращення  якості  продукції  та  підвищення  рівня врожайності; -
стійкість проти гербіцидів;- здатність рослин виробляти власні
пестициди; - скорочення  числа  операцій  з  догляду  та  переробки
продукції; - економія затрат на вирощування ГМО.
Недоліки -  токсичність генно-модифікованих продуктів; -  поява
канцерогенних та мутагенних ефектів; -  накопичення гербіцидів; -
зниження поживних властивостей продукції; -  резистентність до
антибіотиків; -  шкідливий вплив на здоров’я людини – пригнічення
імунітету, алергічні реакції.
Продукти in vitro. Також відомо як м'ясо, що культивується, це
білковий продукт, який ніколи не був частиною реальної тварини.
Кілька поточних дослідницьких проектів вирощують in vitro м'ясо
експериментально, хоча м'ясо ще не виробляється для суспільного
споживання.
3. Автоматизація
Контроль точності посіву і пересування. Грунтуючись на існуючих
геолокаційних технологіях, контроль посіву допоможе заощадити на
насінні, мінералах, добривах і гербіцидах за рахунок скорочення зон
повторного внесення. Попередньо враховуючи форму поля і
передбачувану ширину обробки, можна знизити витрати всіх
матеріалів, особливо, якщо застосовуються технології паралельного
водіння.
Селективне розведення (автоматизоване). Це наступне покоління
селективного розведення, де на підставі поточного результату і
спеціального алгоритму пропонуються поліпшення для подальшої
селекції рослин.
Сільськогосподарські роботи. Відомі ще як агроботи, вони
використовуються для автоматизації сільськогосподарських процесів,
таких як збір врожаю, збір фруктів, оранка, підтримання грунту,
прополка, посадка, зрошення і т. п.
Точне землеробство. Управління сільським господарством, засноване
на оцінці змін поля за допомогою різних технологій. Завдяки
супутниковим знімкам і вдосконаленим датчикам фермери можуть
оптимізувати витрати при внесенні добрив, насіння і гербіцидів.
Поглиблене вивчення факторів, що впливають на врожайність
сільськогосподарських культур, геолокаційних метеорологічних даних
і різних інших датчиків повинно дозволити ще більше автоматизувати
процеси прийняття рішень і обробки території.
Роботизовані ферми. Гіпотетичне поєднання десятків або сотень
сільськогосподарських роботів з тисячами мікроскопічних датчиків,
які разом будуть контролювати, прогнозувати, культивувати і
витягувати урожай з землі практично без втручання людини.
4. Новітня інженерія
Закриті екологічні системи. Екосистеми, які не покладаються на обмін
речовин із зовнішнім середовищем. Такі закриті екосистеми
теоретично повинні перетворювати всі відходи в кисень, їжу і воду.
Подібні експерименти вже проводяться в невеликих масштабах, але
існуючі технологічні обмеження не дозволяють їм стати більше.
Краплинне зрошення (мікрозрошення) - забезпечення  оптимального
рівня  вологості  для рослин в посушливих умовах; - економія поливної
води, електроенергії, добрив; - зменшення ерозії ґрунту; - можливість
освоєння  малопридатних  для  обробітку земель; - зменшення
експлуатаційних витрат; - проведення агротехнічних робіт разом з
поливом.
Синтетична біологія. Синтетична біологія - це програмування
мікроорганізмів, з метою створення таких, які обробляють інформацію,
маніпулюють хімічними речовинами, виробляють матеріали і
структури, виробляють енергію, їжу, підтримують і зміцнюють
здоров'я людини і наше оточення.
Вертикальне землеробство. Природне розширення міського сільського
господарства, вертикальні ферми будуть культивувати рослинне або
тваринне життя в спеціалізованих або змішаних хмарочосах в міських
умовах. Використовуючи будови, подібні скляним домівках,
вертикальні ферми зможуть активніше використовувати природне
світло, будуть використовувати енергозберігаюче освітлення. Переваги
численні, в тому числі цілорічне рослинництво, захист від погодних
умов, підтримка автономії міських продуктових програм і зниження
транспортних витрат.
Використання космічних технологій в сільському господарстві для
визначення дійсних посівних площ,  зокрема,  системи  «Rapid  Еye»,
CORINE  Land  Cover  (Coordination  of Information  on  the
Environment),  Global  Positioning  System  (GPS).  З  їх  допомогою
проводиться моніторинг урожайності і розраховується кількість
ресурсів, зокрема добрив чи гербіцидів, необхідних для  використання
з  урахуванням  конкретної  ситуації.  ; - прогнозування
продуктивності  валового  збору  та втрат врожаю; - попередження
кризових явищ; - можливість виявлення угідь, прихованих від обліку, і
кількість прихованої продукції.
Нанотехнології – застосовуються  у  якості  мікродобрив,  речовин для
післязборової обробки, кормів, засобів дезінфекції та препаратів, що
продовжують термін служби сільськогосподарської техніки.
Мікродобрива сприяють збільшенню врожайності; низька токсичність
наноматеріалів;  сприяють  прискоренню  фотосинтезу  рослин  та
озоненню повітря; - підсилення захисних властивостей рослин.
Енерго- та ресурсозберігаючі технології, прогресивні системи годівлі,
біотехнології у ветеринарній медицині, селекційно-племінна робота,
роботизація, технології  мінімального  обробітку  ґрунту  та  точного
землеробства:  технології  «Mini-till»,  «No-till», «Strip-till».
Технологія  «Mini-till»  передбачає  мінімізацію  техніко-
технологічного  впливу  на  ґрунт  під  час  його обробітку,  що
підвищує  економічну  ефективність  й  екологічність  процесу
вирощування сільськогосподарських  культур  за  рахунок  зниження
погодно-кліматичного  впливу,  суттєвого  зниження рівня  витрат
палива,  добрив,  засобів  захисту  рослин,  скорочення  використання
сільськогосподарської техніки, зростання врожайності, оптимізації
сівозмін, покращення стану природного середовища.
«No-till» – спосіб обробітку ґрунту, що не пропонує механічних рішень
для усунення ущільнень на  глибині  30–35  см.  Проте  вона  є
ідеальною  системою  обробітку  ґрунту  для  захисту  поверхні  від
ерозії, адже післяжнивні та органічні рештки залишаються на поверхні
ґрунту.
«Strip-till» (смуговий обробіток ґрунту) – це система землеробства, що
передбачає мінімальний обробіток  ґрунту.  Вона  поєднує  переваги
прогрівання  та  підсушування  ґрунту,  характерні  для традиційної
технології,  з  ґрунтоощадними  перевагами  нульової;  обробіток
відбувається  тільки  в  тій частині ґрунту, де безпосередньо
проходитиме посів.   • Ці процеси впливають на всі сектори економіки і соціальної
Використовуються провідними підприємствами на території країни,
такими як Агрохолдинг  Мрія", Холдинг "Кернел  Груп",  ПАТ
"Укрлендфармінг", "Астарта-Київ" та ін.
25.Визначте пріоритетні напрямки технологічного розвитку економіки.
Найбільшій інтерес для економіки України можуть становити такі
пріоритетні напрями інновацій: біомедицина і біотехнології;
інформаційні технології і системи; енергозберігаючі технології та
нетрадиційні енергоресурси; виробництво нових матеріалів із
заданими властивостями; розробка систем і виробничих технологій
нових поколінь; авіакосмічні технології та нові покоління засобів
транспорту і зв’язку; оборонно-технічні системи і засоби безпеки
нових поколінь.
Зокрема, урядом було уточнено такі напрямки до 2021 р.:
▪ Освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження
енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння
альтернативних джерел енергії;
▪ Освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку
транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і
суднобудування, озброєння та військової техніки;
▪ Освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і
з’єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;
▪ Технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;
▪ Впровадження нових технологій та обладнання для якісного
медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;
▪ Широке застосування технологій більш чистого виробництва та
охорони навколишнього природного середовища;
▪ Розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій,
робототехніки.
26.Визначте базові поняття та охарактеризуйте стандарти сфери
мобільних технологій. 
27.Поясніть, що таке ультразвук та наведіть приклади його
використання в технологічних процесах.
Ультразву́к — акустичні коливання, частота яких більша ніж
високочастотна межа чутного звуку (понад 20 000 Гц) Верхня межа
частот ультразвуку умовна.
Застосування ультразвуку в гальванотехніці
Ультразвук застосовують для інтенсифікації гальванічних процесів і
поліпшення якості покриттів, одержуваних електрохімічним способом.
Ультразвукове зварювання
Ультразвукове зварювання — зварювання тиском, що здійснюється
при впливі ультразвукових коливань. Такий вид зварювання
застосовується для з'єднання деталей, нагрів яких ускладнений, або
при з'єднанні різнорідних металів або металів з міцними окисними
плівками (алюміній, нержавіючі сталі, магнітопроводи
з пермалою тощо). Так ультразвукове зварювання застосовується при
виробництві інтегральних мікросхем. ультразвукове паяння скорочує
витрати часу і виявляється більш економічним, оскільки не потребує
попереднього флюсування з'єднуваних деталей із наступним їх
відмиванням від залишків флюсу.
Застосування ультразвуку в дефектоскопії
Ультразвук добре поширюється в деяких матеріалах, що дозволяє
використовувати його для ультразвукової дефектоскопії виробів з цих
матеріалів. Останнім часом розвивається напрямок ультразвукової
мікроскопії що дозволяє досліджувати підповерхневий шар матеріалу з
гарною роздільною здатністю.
Застосування ультразвуку для очищення.
У лабораторіях та на виробництві застосовуються ультразвукові ванни
для очищення лабораторного посуду і деталей від дрібних частинок. У
ювелірної промисловості ювелірні вироби очищають від дрібних
частинок полірувальні пасти в ультразвукових ваннах. У деяких
пральних машинах застосовують ультразвук для прання білизни.
Застосування ультразвуку в біології
Здатність ультразвуку розривати оболонки клітин знайшла
застосування в біологічних дослідженнях, наприклад, при необхідності
відокремити клітину від ферментів.
Приготування сумішей за допомогою ультразвуку
Широко застосовується ультразвук для приготування однорідних
сумішей (гомогенізації). Якщо дві незмішувані рідини (наприклад,
олію і воду) злити в одну мензурку і піддати опромінення
ультразвуком, то в мензурці утворюється емульсія, тобто дрібна завись
олії у воді. Подібні емульсії грають велику роль в промисловості: це
лаки, фарби, фармацевтичні вироби, косметика.
Різка металу за допомогою ультразвуку
 Магнітострикційний вібратор може просвердлити отвір будь-якої
форми. Ультразвукове долото цілком замінює фрезерний верстат. При
цьому таке долото набагато простіше фрезерного верстата і обробляти
ним металеві деталі дешевше і швидше, ніж фрезерним верстатом.
Ультразвуком можна навіть робити гвинтову нарізку в металевих
деталях, у склі, у рубіні, в алмазі. 
Застосування ультразвуку в медицині
Фізіотерапевти часто використовують ультразвук, щоб пришвидшити
зрощення зламаних кісток. Фонофорез — поєднаний метод, при якому
на тканини діють ультразвуком і вводять з його допомогою лікувальні
речовини.
28.Наведіть розгорнуту класифікацію сировини.
Сировиною називають речовини, з яких виробляють продукцію.
Наприклад, цукрові буряки, залізна руда, зерно - це сировина, а цукор,
чавун, борошно - продукція.
Сировину класифікують за такими основними ознаками: за
походженням, за агрегатним станом і за важливістю у технологічному
процесі.
І. За походженням.
1. Первинна сировина - речовини природного походження, які не
зазнавали перероблення.
а). Мінеральна сировина – це корисні копалини, які видобувають у
надрах Землі чи на її поверхні.
Залежно від мети використання мінеральну сировину поділяють:
· Паливо-енергетична сировина- вугілля, нафта, торф, природний газ,
горючі сланці, уран та ін.
· Рудна сировина- залізні, мідні, хромові, манганові, молібденові,
нікелеві та інші руди.
· Хімічна сировина- мінерали з малим вмістом металів (калійні солі,
сірка, апатити, фосфорити).
· Будівельна сировина – граніт, вапняк, пісок, глина.
· Коштовне каміння - алмаз, бурштин, кришталевий кварц, аметист.
· Гідромінеральна сировина- підземні мінеральні й прісні води та
розсоли.
б). Рослинна сировина.-наземна та підземна частина рослин (листя,
стовбур, гілля, квіти, насіння, плоди, коріння тощо).
До рослинної сировини належать льон, коноплі, цукрові буряки,
бавовна, деревина, зерно.
в). Тваринна сировина -вовна, шкіра, шовк, молоко, хутро тощо.
Слід пам'ятати, що сировина рослинного і тваринного походження
відновлюється людською працею, в той час як мінеральна - ні.
2. Штучна сировина - це продукція та матеріали, які виготовлені на
іншому підприємстві або на складових існуючого підприємства.
Наприклад, продукція домнового цеху - чавун є сировиною для
отримання сталі; продукція ткацького цеху - тканина є сировиною для
пошиття одягу і т. ін.
3. Вторинна сировина - це промислові та споживчі відходи і побічна
продукція.
Промисловими відходами називають залишки сировини і
напівпродукції, що утворилися в процесі виготовлення основної
продукції, які частково або повністю втратили свої властивості та не
відповідають встановленим стандартам.
Промислові відходи після перероблення, а іноді і без нього можуть
бути використані у виробництві або споживанні.
Споживчими відходами називають вироби та речовини, які в процесі
користування ними втратили свої властивості. До них
належать металобрухт, макулатура, ганчір'я.
Побічною продукцією називають таку продукцію, яка утворилася
поряд з основною в процесі перероблення сировини, але не була метою
виробництва.
Побічну продукцію часто використовують як готову продукцію або
вона є сировиною для виготовлення іншої. Наприклад, у процесі
виробництва чавуну (основна продукція) отримують шлак (побічна
продукція), який є сировиною для виготовлення будівельних
матеріалів (шлакоцементу, шлаковати тощо).
Вторинна сировина може повністю або частково замінювати первинну
сировину при виготовленні продукції. Це економічно і екологічно
вигідно: продукція стає дешевшою і менше забруднюється довкілля.
Штучну і вторинну сировину називають матеріалами.
II. За агрегатним станом.
За цією ознакою сировину поділяють на тверду, рідинну і газову.
Наприклад:
· тверда сировина - металеві руди, вугілля, пісок, льон, зерно;
· рідинна сировина - нафта, вода, соляні розсоли, молоко;
· газова сировина-повітря, природні та промислові гази.
III. За важливістю у технологічному процесі.
За цією ознакою сировину поділяють на основну і допоміжну.
Основна сировина – це сировина, яка є основою виготовлюваної
продукції.
Наприклад, цукрові буряки - для отримання цукру, тканини - для
пошиття одягу.
Допоміжна сировина - це складові сировини, які надають продукції
певних властивостей або гарантують нормальний хід технологічного
процесу.
Наприклад, фарби надають тканині відповідного забарвлення.
 29.Охарактеризуйте інноваційні технології хімічної промисловості.
 
30.Охарактеризуйте види та джерела енергії
.Види енергії :  механічна, електрична, хімічна,атомна, теплова,
сонячна та альтернативна.
Електричну і теплову енергію виробляють на:
- теплових електричних станціях
(ТЕС) на органічному паливі з використанням у турбінах водяної пари
- паротурбінні установки(ПТУ); продуктів згоряння - газотурбінні
установки (ГТУ), їх комбінацій - парогазові установки (ПГУ);
- гідравлічних електричних станціях
(ГЕС), котрі перетворюють механічну енергію руху води на
електричну, використовуючи енергію падаючого потоку води, течії,
припливу;
- атомних електричних станціях
(АЕС), які перетворюють енергію ядерного розпаду на електричну. На
атомних електростанціях як паливо використовують радіоактивні
елементи - уран, торій і плутоній. Отримання електричної енергії
базується на реакціях радіоактивного розпаду цих елементів, що
відбуваються у ядерних реакторах і супроводжуються виділенням
значної кількості тепла. Розігрітий теплоносій в теплообміннику
нагріває воду до кипіння. Пара, що утворилася, спрямовується на
парову турбіну, яка обертає ротор електрогенератора. За винятком
ядерного реактора, АЕС працює як звичайна теплоелектростанція.
Існуючі на сьогодні джерела енергії поділяють на традиційні та
альтернативні. До традиційних відносять корисні копалини – нафту,
газ, вугілля, це – невідновлювані ресурси. Альтернативні джерела
енергії – це природні явища, які шляхом перетворення в спеціальних
установках перетворюються в теплову або електричну енергію. До них
відносять:
сонячне електромагнітне випромінювання;
кінетичну енергію руху повітряних мас (вітер);
кінетичну енергію водного потоку (річки);
енергію морських припливів і відливів;
теплову енергію гарячих джерел.
До альтернативної енергетики відносять також отримання тепла в
процесі спалювання відновлюваного палива – біогазу, біоетанолу,
паливних пелет 
31.Розкрийте технологію виробництва електричної енергії.
На електростанції: Ядерна енергія перетворюється на теплову: з
активної зони реактора передається теплоносію першого контуру, де
цей теплоносій подається насосами в парогенератор, який нагріває
воду до кипіння другого контуру. Пара від кипіння іде у турбіни і
обертає електрогенератори. Після цього пара переходить у
конденсатор, де охолоджується водою з водосховища.
32.Розкрийте суть та основні поняття сфери цифрових технологій.
Цифровий світ розвивається в останнє десятиліття з величезною
швидкістю. Розвиток Інтернету, мобільних комунікацій, он-лайн-
сервісів виступає базовим інструментом формування цифрової
економіки.
діяльності, виробництво, охорону здоров'я, освіту, фінанси, транспорт,
тощо.
Всі види контенту переходять з аналогових, фізичних і статичних в
цифрові, одночасно становляться мобільними та персональними. При
цьому індивід отримує можливість контролювати свій особистий
контент, направляти інформаційні запити, формувати індивідуальну
траєкторію інформаційної діяльності. здійснюється перехід до простих
технологій комунікації(технологія стає лише засобом інструментом
спілкування), головна характеристика засобу й технології –
керованість.