Лекція № 1

ІНДУСТРІЯ 4.0. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
SMART GRID
ДЕНИСЮК С.П., д.т.н., проф.,

Київ – 2021 р.

1
 ЕНЕРГЕТИКА, ЯК СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
СУСПІЛЬСТВА:
● система життєзабезпечення та життєдіяльності людини;
● інфраструктурна основа економіки;
● одна з найбільших галузей економіки більшості країн, у тому числі й України;
● один з ключових факторів геополітики, зокрема, запорука стійкості всього
світового розвитку.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ МАЙБУТНЄ ГЛОБАЛЬНОЇ

ЕНЕРГЕТИКИ:
● балансування між глобалізацією і регіоналізацією, загрозою енергетичного
дефіциту і настанням глобальної профіциту енергоресурсів;
● зміна технологічних укладів як у виробництві палива та енергії, так і в їх
споживанні;
● завершення епохи вуглеводнів і розвиток інноваційної безвуглецевої енергетики
та ін.

2
 Характеристики зв'язку економічного та енергетичного зростання
(Н – низькі темпи зростання; С – середні; В – високі темпи зростання)

Стадії розвитку Енергоємність Приріст споживання Еластичність ВВП Домінуючі джерела

ВВП первинних енерго- по споживанню енергії
ресурсів, % в рік первинних
енергоресурсів

Доіндустріальна Н Низький – Некомерційна

енергія біомаси
Індустріалізація С 4–5 0,8–2,2 Вугілля, нафта
(комерційні паливні
джерела енергії)
Розвиток В 2 0,4–0,8 Нафта,
індустріального електроенергія
суспільства

Перехід до С 0–1 0,0–0,3 Диверсифікація ПЕБ

постіндустрі- та початок переходу
альної епохи до ВДЕ
Постіндустрі- Н 0 0,0 Невичерпні
альна епоха джерела енергії

3
INDUSTRY 4.0 is the current trend of AUTOMATION and data exchange in manufacturing
technologies. It includes CYBER-PHYSICAL SYSTEMS,
the INTERNET OF THINGS and CLOUD COMPUTING

4
 Четверта промислова революція
Четверта промислова революція (англ. The Fourth Industrial Revolution,
також англ. Industry 4.0, нім. Industrie 4.0, укр. Промисловість 4.0) – поняття,
що означає розвиток і злиття автоматизованого виробництва, обміну даних і
виробничих технологій в єдину саморегульовану систему, з якнайменшим
або взагалі відсутнім втручанням людини у виробничий процес.

Термін був визначений як «збірне поняття для технологій і концепцій

організації ланцюжка створення додаткової вартості» із використанням
кіберфізичних систем, Інтернету речей, Інтернету послуг, Розумних заводів.
Фаза промислової революції, яка характеризується злиттям технологій, що
розмиває межі між фізичною, цифровою та біологічною сферами.

Промисловість 4.0 дасть змогу збирати та аналізувати дані з різних

машин, забезпечуючи більш швидкі, більш ефективні та більш гнучкі
процеси виробництва товарів вищої якості за зниженими цінами. Також вона
викликала появу абсолютно нових бізнес-моделей, які сприятимуть
радикально новим способам взаємодії в ланцюжку вартості.

5
Перша промислова революція призвела до переходу від ручного до
механізованого виробництва через використання парового двигуна,

Друга промислова революція спричинила перехід до масового

виробництва, через використання електродвигуна і конвеєра,

Третя промислова революція призвела до переходу на

автоматизоване виробництво через використання комп'ютерів та
інформаційних технологій.

Вперше термін «Industrie 4.0» (укр. Промисловість 4.0) став

відомим у квітні 2011 року, коли на Ганноверському ярмарку група
«Industrie 4.0» виступила з ініціативою підвищення
конкурентоздатності німецької економіки.

6
 Складові Промисловості 4.0
У роботі «Design Principles for Industrie 4.0 Scenarios» авторами було
визначено такі ключові складові Промисловості 4.0:
КІБЕРФІЗИЧНА СИСТЕМА (КФС) (англ. Cyber-Physical System (CPS)) – це
вбудовані комп'ютерні і мережеві технології, що дозволяють спостерігати і
керувати процесом фізичного виробництва і отримувати зворотню
інформацію.
ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ – поєднання різних складових (сенсори, смартфони і т.
д.) через інтернет, що уможливлює їхню взаємодію між собою для
досягнення спільних цілей.
ІНТЕРНЕТ ПОСЛУГ – надання послуг постачальниками через інтернет
РОЗУМНИЙ ЗАВОД (англ. Smart Factory) – це завод, обладнання на якому
автоматизоване, управляється комп'ютером і яке може отримувати
зворотню інформацію про стан об'єкта у фізичному просторі за допомогою
сенсорів.

7
ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ
Є шість ключових принципів проектування Промисловості 4.0:
ВЗАЄМОДІЯ (англ. Interoperability) – спільна діяльність різних
виробничих систем.
ВІРТУАЛІЗАЦІЯ (англ. Virtualization) – можливість кіберфізичної
системи спостерігати за фізичними процесами.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ (англ. Decentralization) – планування і
керування виробничим процесом без втручання центру.
РЕЖИМ РЕАЛЬНОГО ЧАСУ (англ. Real-Time Capability) – збір й
аналіз виробничих даних у режимі реального часу.
ОРІЄНТАЦІЯ НА ПОТОЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (англ. Service
Orientation) – створення продукту, виходячи із побажаннь кожного
окремого клієнта.
МОДУЛЬНІСТЬ (англ. Modularity) – пристосування до зміни вимог
через забирання чи додавання окремих виробничих модулів.

8
Узагальнення основних етапів економічного розвитку, зміни
технологічних устроїв та промислових революцій

9
 Інтернет речей
Інтерне́т рече́й (англ. Internet of Things, IoT) – концепція мережі, що складається із
взаємозв'язаних фізичних пристроїв, які мають вбудовані давачі, а також програмне
забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і
комп'ютерними системами, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку.
Окрім датчиків, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об'єкти і
пов'язані між собою через дротові чи бездротові мережі. Ці взаємопов'язані пристрої
мають можливість зчитування та приведення в дію, функцію програмування та
ідентифікації, а також дозволяють виключити необхідність участі людини, за рахунок
використання інтелектуальних інтерфейсів.
Набуває поширення також термін англ. Internet of Everything, IoE – всеохопний, або
всеосяжний інтернет. Це явище спричинило занепокоєння в конфіденційності інформації
й сприяло появі нового терміну безпека інтернету речей.
Термін «Інтернет речей» (ІР) вперше був введений Кевіном Ештоном у 1999 року
під час його роботи над Procter & Gamble, щоб описати систему, в якій фізичні об'єкти
могли бути пов'язані з давачами і мережею Інтернет. Ештон ввів цей термін, щоб
проілюструвати можливості радіочастотної ідентифікації (RFID), яка використовується в
корпоративних системах поставок, щоб порахувати і відстежити товари без потреби в
людському втручанні. Сьогодні, інтернет речей став популярним терміном для опису
сценаріїв, у яких інтернет з'єднання і обчислювальна здатність поширюються на безліч
об'єктів, пристроїв, давачів і повсякденних об'єктів.

10
 Концепція технології
Основною концепцією ІР є можливість підключення всіляких
об'єктів (речей), які людина може використовувати в повсякденному
житті, наприклад, холодильник, кондиціонер, автомобіль, велосипед і
навіть кросівки.
Всі ці об'єкти (речі) повинні бути оснащені вбудованими
давачами або сенсорами, які мають можливість обробляти інформацію,
що надходить з навколишнього середовища, обмінюватися нею і
виконувати різні дії в залежності від отриманої інформації.
Прикладом впровадження такої концепції є система «розумний
будинок» або «розумна ферма». Ця система аналізує дані
навколишнього середовища і в залежності від показників регулює
температуру в приміщенні. У зимовий період регулюються
інтенсивність опалення, а в разі спекотної погоди будинок має
механізми відкривання і закривання вікон, завдяки чому провітрюється
будинок, і все це відбувається без втручання людини.

11
Industry 4.0 – Energy industry

12
ТРАНСФОРМАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РИНКІВ:

– Перебудова паливно-енергетичного балансу;

– Зміна світових центрів споживання вуглеводнів і енергії в цілому;
– Безперервна хвиля технологічних проривів.

13
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПЕРЕХІД (нім. ENERGIEWENDE,
англ. ENERGY TRANSITION) – це перехід провідних
країн до сталих економік шляхом відновлювальної
енргетики, енергоефективності та сталого розвитку, де
кінцевою метою є відмова від використання вугілля та
інших невідновлюваних енергоресурсів.
Термін завдячує своєю появою публікації 1980 року
німецького Інституту Прикладної Екології (нім. Öko-
Institut), в якій йшлося про необхідність повної відмови
від ядерної енергії та енергії з нафти.
В наступні два десятиріччя смислове навантаження
цього термін розширювалося у значенні, він набув своєї
поточної сутності в 2002 р.

14
Ключовий політичний документ, яким визначено Енергетичний
перехід (ENERGIEWENDE) був опублікований німецьким урядом у
вересні 2010 р., за півроку до ядерної аварії на Фукусімі. Відповідна
законодавча підтримка була прийнята в 2011 р. Основні аспекти
включають:
– зменшення викидів парникових газів: зменшення викидів на 80–
95% до 2050 р.;
– цілі по відновлюваній енергії: 60% частка до 2050 р. (гідро-,
сонячна та вітрова енергія);
– енергоефективність: ефективність по електроенергії – до 50% до
2050 р.;
– відповідне стимулювання науково-дослідницьких розробок.
Енергетичний перехід означає суттєву зміну у енергетичній
політиці: переорієнтацію політики від попиту до пропозиції та
зміну від централізованої до розосередженої генерації, яка має
замінити перевиробництво та споживання енергії, якого б можна
було уникнути за рахунок енергозберігаючих заходів та зростання
енергоефективності.

15
У 2050 році приблизно 70 % структури енергозабезпечення світу повинні
бути низьковуглецевої для досягнення цілей Паризької угоди (OECD /
IEA, IRENA 2017), в той же час Метою в галузі сталого розвитку 7
передбачається зобов'язання щодо забезпечення доступу до недорогих,
надійних, стійких і сучасних джерел енергії для всіх.
Для здійснення такого «процесу переходу енергетики» для
низьковуглецевої економіки необхідно провести цілий ряд реформ в
області політики у відношенні як енергозабезпечення, так і
енергоспоживання.
Прикладами таких реформ служать раціоналізація енергетичних субсидій,
встановлення тарифів за викиди вуглецю, розвиток відкритих і
ефективних ринків енергоресурсів, сприяння технічних інновацій і
управління кліматичними ризиками для енергозабезпечення. Процес
переходу також вимагає проведення структурних реформ, що сприяють
адаптації компаній і працівників до нових ринкових умов для галузей
промисловості і спільнот, на які процес переходу може справити
негативний вплив.
Важливими є питання енергетичного переходу і клімату, енергетичного
переходу у світовому масштабі, погляд компаній на енергетичний перехід і
клімат з акцентом на трансформацію енергобізнесу в бік більшої
екологічності, відновлювані джерела енергії (ВДЕ) і потенціал
використання нових технологій.
16
 ОЗНАКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ:
1. Перехід до більш гнучкої архітектури енергетичних систем за рахунок
зростання частки відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і розосередженої
генерації в енергобалансі, розвитку інтелектуальних мереж у взаємозв'язку з
розвитком технологій та ринку зберігання енергії, а також за рахунок появи
активних споживачів.
2. Перехід до нового пакету технологій: генерація електроенергії на базі
ВДЕ, силова електроніка, зберігання енергії, воднева енергетика, цифрові
платформи (Cloud-технології) і Big Data, Інтернет речей (Internet of Things),
високі фінансові технології, наприклад, блокчейни.
3. Перехід до нової бізнес-моделі електроенергетики: від традиційної
ланцюжка формування доданої вартості «генерація – трейдинг – передача –
збут» до моделі «Інтернету енергії» (Internet of Energy) і надання послуг у
sms-середовищі, а також до розвитку нових сервісів для «споживачів-
виробників» енергії.
4. Трансформація системи регулювання ринку електроенергетики:
перехід від підтримки ВДЕ і конкуренції на ринку електроенергії до
пріоритету підтримки споживача, інтеграції локальних рішень, а також від
постачання енергії до «з'єднання потужностей» в рамках «Інтернету енергії»,
перехід до «гнучкого» ринку.
17
 GLOBAL ENERGY TRANSFORMATION
This report identifies six focus areas where policy and decision makers
need to act:
1. Tap into the strong synergies between energy efficiency and renewable
energy.
2. Plan a power sector for which renewables provide a high share of the
energy.
3. Increase use of electricity in transport, building and industry.
4. Foster system-wide innovation.
5. Align socio-economic structures and investment with the transition.
6. Ensure that transition costs and benefits are fairly distributed.

The global energy system has to be transformed. An energy supply system

based largely on fossil fuels has to be based, instead, on renewable energy. This
report sets out a path to energy system decarbonisation based on high energy
efficiency and renewable energy. It provides evidence showing how the
transition is occurring, and how the deployment of renewables is making
energy supply more sustainable.
(Global Energy Transformation: A roadmap to 2050, IRENA, 2018)

18
 SIGNS OF ENERGY TRANSITION:
1. TRANSITION TO MORE FUNCTIONAL ARCHITECTURE OF ENERGY SYSTEMS
by increasing the share of RES and distributed generation in the energy balance, the
development of "smart" networks in conjunction with the development of technologies and
energy storage market, as well as by the emergence of active ("smart") consumers.
2. TRANSITION TO A NEW TECHNOLOGY PACKAGE: RES-based power generation,
power electronics, energy storage, hydrogen power, digital platforms and "large data" for
washing, "Internet of things", high financial technologies.
3. TRANSITION TO THE NEW BUSINESS MODEL OF c: from the traditional chain of
formation of value added "generation - trading - transmission-sale" to the model of "Internet
of Energy" (Internet of Energy) and provision of services in sms-environment, as well as the
development of new services for "consumer-producers" of energy. Already in 2014-2016, some
of the largest energy companies have announced the transition to new business models focused
on "new power engineering": preferred investments in RES, distributed generation,
distribution networks, expansion of services for customers, radical innovations.
4. TRANSFORMATION OF THE REGULATORY SYSTEM OF THE ELECTRICITY
MARKET: the transition from supporting RES and competition in the electricity market to the
priority of consumer support, the integration of local solutions, as well as from the supply of
energy to the "connection of capacities" within the "Internet of energy", the transition to
"flexible market"».

19
THREE TRENDS OF THE GRID EDGE TRANSFORMATION

20
21
ENERGY FLEXIBILITY AS A KEY RESOURCE IN THE FUTURE ENERGY SYSTEM

Flexibility in the electricity system makes sure that power supply and demand is equal at
any given moment. Flexibility solutions that help match supply and demand include “up
regulation” – the delivery of additional power, and “down regulation” – reducing of power.

22
23
24
25
26
27
28
 RENEWABLES 2017 GLOBAL STATUS REPORT
ENABLING TECHNOLOGIES AND ENERGY SYSTEMS INTEGRATION

Conceptual Progression from the Baseload Paradigm to a

New Paradigm of 100% Renewable Electricity
A) The Baseload
Paradigm

In the early stages of progression to larger shares of variable renewable generation,

power systems make some adjustments in their grid operations, develop forecasting systems
for renewable energy production, and introduce improved control technology and operating
procedures for efficient scheduling and dispatch.

29
 B) The Early Transition

In the late stages of progression towards fully renewable power systems, variable
renewable power will be integrated through advanced resource forecasting, grid
reinforcements and strengthened interconnections, improved information and control
technologies for grid operations, widespread deployment of storage technologies, greater
efficiency and scope of demand response, and coupling of electricity, heating and cooling, and
transport sectors.

30
C) A New Paradigm

31
32
33
 ЗБЛИЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ МІЖНАРОДНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО
АГЕНТСТВА (IEA) І МІЖНАРОДНОГО АГЕНТСТВА З
ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ (IRENA) – РЕЗУЛЬТАТИ СПІЛЬНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ IEA І IRENA «ПЕРСПЕКТИВИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО
ПЕРЕХОДУ»:
1. Очікується, що близько 70% світового енергобалансу в 2050 р. буде
низьковуглецевим, в основному за рахунок ВДЕ, енергоефективності, а
також технологій уловлювання та зберігання вуглецю. Здійснення
енергетичного переходу потребують значних додаткових політичних заходів
в області вдосконалення енергетичної політики та правил роботи ринків
електричної і теплової енергії;
2. Успішна інтеграція ВДЕ в роботу електроенергетичних систем стає
ключовим елементом економічно ефективного енергетичного переходу;
3. Забезпечення доступу до сучасних енергетичних послуг для тих,
хто у даний час їх позбавлений, залишається пріоритетом поряд з
покращенням якості атмосфери за рахунок впровадження екологічно
чистих енергетичних технологій;
4. Енергетичний перехід, крім виробництва та розподілу енергії,
охопить і сектора кінцевого споживання: на електромобілі припадатиме
домінуюча частка пасажирських і вантажних перевезень; розгортання ВДЕ
має перейти за межі енергетичного сектора в теплопостачання і транспорт;
5. Пріоритетом стане доступне, надійне і стійке біоенергопостачання.34
ТЕМП ЗМІН ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗАНАДТО ПОВІЛЬНИМИ

НАЯВНІ ПРОБЛЕМИ:
Зниження енергоємності було недостатнім;
В області опалення та охолодження зростання рівнів використання
відновлюваних джерел енергії був низький;
Проблеми в транспортному секторі, як і раніше, перешкоджають
прогресу.

ІННОВАЦІЇ: ОЗНАКА
ПРИСКОРЕНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПЕРЕХОДУ:

Технологічні досягнення;
Дигиталізація;
Віртуальні електростанції і блокчейн;
Розширення доступу до енергії;
Взаємодія з електромобілями;
Акумулювання тепла і електроенергії.

35
CLEAN ENERGY FOR ALL EUROPEANS
The Energy Union is one of the ten priorities of the Juncker Commission. With the aim
to modernise the EU's economy, it works hand in hand with other flagship initiatives
such as the Digital Single Market, the Capital Markets Union and the Investment Plan
for Europe in order to deliver on jobs, growth and investments for Europe.
Modernisation of the economy – Role of the Energy Union and
Climate Action Communication from
the commission to the
european parliament,
the council, the
european economic
and social committee,
the committee of the
regions and the
european investment
bank

(COM-2016-860-F1-EN-
MAIN
Brussels, 30.11.2016
COM(2016) 860 final)
36
 ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ 25 ЛЮТОГО 2015 Р. ПРЕДСТАВИЛА
СТРАТЕГІЮ ПОБУДОВИ "ЕНЕРГЕТИЧНОГО СОЮЗУ" В ЄВРОПІ
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ будуватиметься на наступних принципах:
Солідарність, тобто зменшення залежності від постачальників-
1)
монополістів. Також ЄС введе більшу прозорість контрактів, які країни ЄС укладають для
купівлі електроенергії або газу з-за меж ЄС;
Енергопотоки вважаються "п'ятої свободою" (поруч зі свободою
2)
пересування людей, товарів, капіталу і послуг). Це означає, що ЄС посилить вже
наявні заходи щодо роз'єднання енергетичних монополій і зміцненню незалежних регуляторів.
Буде перебудований європейський ринок електроенергії, щоб зробити національні ринки більш
інтегрованими і з'єднаними між собою, а також з метою підвищити роль поновлюваних джерел
енергії.
3) Енергоефективність розглядається як ще одне джерело енергії,
поряд з іншими; питання про збільшення виробництва енергії є рівноправним з питанням про
підвищення енергоефективності.
Перехід до низьковуглецевої економіки, тобто забезпечення того,
4)
що енергія, вироблена з відновлюваних джерел, може бути ефективно
інтегрована до енергетичної мережі. Цей пункт стратегії також передбачає
перетворення ЄС в технологічного лідера у сфері зеленої енергії, у тому числі через розвиток
нового покоління відновлюваної енергетики та надбання лідерської ролі у сфері виробництва
електромобілів. Крім того, в рамках стратегії Європейська Комісія розгляне можливість для
колективної (всеєвропейської) покупки газу під час кризи, особливо в ситуаціях, де держава ЄС
залежна від монопольного постачальника.

37
 ЗГІДНО З ПРОПОЗИЦІЯМИ ЄК ТА РІШЕНЬ САМІТУ ЄС,
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СОЮЗ ПОВИНЕН
РОЗВИВАТИСЯ ЗА 5 НАПРЯМКАМИ

1. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА, СОЛІДАРНІСТЬ І ДОВІРУ. В основу діяльності Стратегія

енергетичної безпеки, яка була схвалена в травні 2014 р. і декларувала необхідність
диверсифікації поставок і забезпечення більш транспарентності режиму імпорту газу.

2. ВНУТРІШНІЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ РИНОК. Для його завершення необхідним є

розвиток транскордонних інтерконекторів між країнами ЄС і дотримання існуючого
законодавства.

3. ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ. Пропонується комплекс заходів зниження попиту на

Енергоресурси, націлений на реалізацію індикативної мети, яку Європейський рада
поставила в жовтні 2014 р. – до 2030 р. підвищити енергоефективність на 27%.

4. ДЕКАРБОНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ. Реалізація мети, яку Європейський Союз

поставив у жовтні 2014 р.: скоротити викиди парникових газів до 2030 р. на 40% у
порівнянні з 1990 р.

5. ДОСЛІДЖЕННЯ, ІННОВАЦІЇ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ. Напрямок

включає комплекс заходів щодо стимулювання НДДКР, перш за все, в області
інтелектуальних мереж, розумних будинків, чистого транспорту, «чистого викопного
палива» і «найбезпечнішої у світі ядерної енергетики».
38
 У значній мірі розвиток як світової енергетики, так і енергетики
України, у першій половині ХХІ ст. буде визначати Паризька
кліматична угода ООН (прийнята в Парижі консенсусом 12 грудня
2015 р. та підписана 22 квітня 2016 р.).

Метою Паризької угоди (відповідно до статті 2) є «активізувати

здійснення» Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, зокрема,
утримати зростання глобальної середньої температури «набагато
нижче» 2 °C і «докласти зусиль» для обмеження зростання
температури величиною 1,5 °C.

У більшості прогнозів розвитку світової енергетики провідних

світових аналітичних центрів, опублікованих в 2016–2017 роки, вже
відображено вплив Паризької кліматичної угоди на бачення
майбутнього світової енергетики.

39
 Однак відповідно до очікуваних національно-визначених внесків - ОНВВ -
країн-підписантів викиди парникових газів цих країн спричинять зростання
глобальної температури на рівні 3,5°C до 2100 року.

Зміна глобальної температури

для трьох сценаріїв вуглецевого розвитку світу

40
 11 грудня 2019 року
Європейська Комісія
представила Європейський
зелений курс (EU Green Deal).
Європейський зелений курс визначив, як
Європа може стати першим кліматично
нейтральним континентом до 2050 року,
розвиваючи економіку, поліпшуючи стан
здоров'я людей і рівень життя, піклуючись
про природу і не залишаючи нікого позаду.
На засіданні Європейської Ради 12 – 13 грудня
2019 року лідери ЄС затвердили мета
досягнення Європейським Союзом
кліматичної нейтральності до 2050 року
відповідно до Паризької угоди. Вони також
взяли до відома комюніке Європейської
Комісії про Європейський зеленому курсі і
попросили Рада ЄС сприяти роботі в цьому
напрямку.

41
 Закладено основи для дій у дев'яти сферах, як-от: клімат, енергетика,
промислова стратегія для циркулярної економіки, стала і розумна
мобільність, зелена сільськогосподарська політика, збереження
біорізноманіття, нульове забруднення, фінансові інструменти, Євросоюз як
глобальний лідер.
Завдання в усіх сферах досить амбітні: реновація 35 млн.
неенергоефективних будівель; скорочення використання пестицидів на 30% та
добрив на 20% до 2030 року; частка земель під органічним виробництвом – 25%
до 2030 року; 30% суші та 30% морських теренів – природоохоронні території;
виробництво до 10 млн. т відновлюваного водню до 2030 року; скорочення
викидів парникових газів у транспортному секторі на 90% тощо.
Зелений курс базується на вже прийнятих раніше політиках і законодавстві.
Проте, беручи до уваги нові завдання, постійно розвивається через прийняття
нових стратегій, планів, змін до законодавства чи ухвалення нового. Перелік
основних заходів і часові рамки для їх впровадження затверджені у Дорожній
карті до комюніке.
Упродовж 2020 року були схвалені Нова промислова стратегія, План дій з
циркулярної економіки, Стратегія формування цифрового майбутнього Європи,
стратегія "Від ферми до виделки", Стратегія ЄС з біорізноманіття, Воднева
стратегія тощо.
42
Єврокомісія оголошує нові енергетичні пріоритети Євросоюзу, і це не
нафтові і газопроводи (15 грудня 2020 р.)
ТРАНС'ЄВРОПЕЙСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МЕРЕЖІ (TEN-E)

Нова політико-енергетична доктрина

Євросоюзу описує реформування правил
Євросоюзу в енергетичній сфері, і створення
транс'європейської енергетичної мережі – TEN-
E. Пріоритети Євросоюзу перенаправляються від
викопного палива в сторону чистої генерації,
щоб сприяти створенню до 2050 року повністю
декарбонізованої економіки. Це буде розвивати
нові технології, покращуючи освіту, створюючи
нові виробництва і робочі місця, покращуючи
екологію Європи, а значить і здоров'я громадян.
Погано буде тільки тим країнам, у яких значна
частина бюджету формується за рахунок
постачань вуглеводневої сировини.

43
 TEN-E – це політика, спрямована на об'єднання енергетичної інфраструктури
країн ЄС. В рамках політики визначені дев'ять пріоритетних коридорів і три
пріоритетних тематичних області. ЄС допомагає країнам у пріоритетних коридорах і
тематичних областях працювати разом над розвитком енергетичних мереж і надає
фінансування для нової енергетичної інфраструктури.
У заяві Єврокомісії говориться, що для реалізації стратегії «Європейської зеленої
угоди» законодавчі органи узгодять і приймають відповідні закони та регламенти для
забезпечення відповідності цілям кліматичної нейтральності. Особлива увага повинна
бути приділена з'єднанню регіонів, в даний час ізольованих від європейських
енергетичних ринків, і зміцненню існуючих транскордонних з'єднань.
У пріоритетному порядку повинні бути роботи по створенню «коридорів
електрики», що складаються з морських енергомереж північних морів, і пов'язаних
сполучних ліній в Північному морі, Ірландському морі, Ла-Манші, Балтійському морі і
прилеглих водах для транспортування електроенергії від поновлюваних морських
джерел енергії в центри споживання і зберігання, а також забезпечують перехресний
прикордонний обмін електроенергією.
Подібні проекти будуть так само реалізовуватися і в регіоні Середземномор'я. Всі
країни Європи протягом 10–15 років будуть з'єднані енергомережею, по якій піде
енергія від офшорних вітропарків, від сонячних електростанцій, які будуть побудовані
в Сахарі, від об'єктів водневої генерації.

44
45
46
47
48
49
50
51
Європейський ринок Smart Grid: 2015 р., прогноз 2020
і 2025 рр.

Європейський ринок Smart Grid, як очікується, зростатиме в два

рази швидше з 2015 по 2020 роки порівняно з періодом 2020 – 2025 рр.
Smart Grid включає AMI, реагування на попит, DGM і технології
високої напруги.
Хоча DGM займає близько 68% від виручки, AMI та реагування на
попит, як очікується, зростатимуть швидше.
52
 ENERGY MANAGEMENT - A SYSTEMATIC APPROACH TO
MONITORING AND CONTROL OF ENERGY PROCESSES

AMI : Advanced Metering Infrastructure

BEMS : Building and Energy Management System
CEMS : Community Energy Management System
D-EMS : Distributed Energy Management System
DMS : Distribution Management System
DSM : Demand Side Management
EMS : Energy Management System
EV-EMS : Electric Vehicle Energy Management System
FEMS : Factory Energy Management System
HEMS : Home Energy Management System

53
European Technology Platform Smart Grids

54
EU - Smart Grid technology development

55
VISION AND STRATEGY FOR EUROPEAN ELECTRICITY NETWORKS OF THE FUTURE (2006)
European electricity networks have provided the vital links between
electricity producers and consumers with great success for many decades.
The fundamental architecture of these networks has been developed to meet
the needs of large, predominantly carbon-based generation technologies,
located remotely from demand centres. The energy challenges that Europe is
now facing are changing the electricity generation landscape. This document
was presented in April 2006.
STRATEGIC RESEARCH AGENDA (2007)

In its early days, ETP SmartGrids focused its efforts on the

development of the Strategic Research Agenda (SRA). The SRA is a
reference and strategic document that consolidates the views of
stakeholders on research priorities for smart grid development in
Europe.
Together with the Vision paper, it describes the main areas to be
investigated, technical and non-technical, in the short-medium term in
Europe. The publishing of the SRA in 2007 has inspired several
research and development programs within the EU and national
institutions.

56
 EUROPEAN TECHNOLOGY PLATFORM SMARTGRIDS
VISION AND STRATEGY FOR EUROPE’S ELECTRICITY
NETWORKS OF THE FUTURE, 2006

EUROPE’S ELECTRICITY NETWORKS MUST BE:

• Flexible: fulfilling customers’ needs whilst responding to the changes and
challenges ahead;
• Accessible: granting connection access to all network users, particularly for
renewable power sourcesand high efficiency local generation with zero or low carbon
emissions;
• Reliable: assuring and improving security and quality of supply, consistent with the
demands of the digital age with resilience to hazards and uncertainties;
• Economic: providing best value through innovation, efficient energy management
and ‘level playing field’ competition and regulation.

57
 STRATEGIC DEPLOYMENT DOCUMENT FOR EUROPE’S
ELECTRICITY NETWORKS OF THE FUTURE (2010)

At the end of 2008, based on the contributions and discussions between actors in the EU
member states, the first draft of this Strategic Deployment Document (SDD) was released. In 2010,
this document was formally finalised, and describes the priorities for the deployment of innovation
in the electricity networks and the benefits that such innovation will deliver for all stakeholders. It
also provides a timeline for deployment.

STRATEGIC RESEARCH AGENDA 2035

(2012)
The SRA 2035 provided key input to the EU’s
7th research framework programme (FP7), and is
continuing to do the same for its successor, Horizon
2020, and other smart grid research, development and
demonstration initiatives both on national and
European levels, with a view to advancing the smart
grids based European energy system.

58
 THE SRA 2035 RESEARCH AREAS WITH TASKS AND RESEARCH TOPICS

For each of the research areas (RA), the SRA 2035 defined research topics which can be
mapped to research tasks.

1) INTEGRATED TRULY SUSTAINABLE, SECURE AND ECONOMIC ELECTRICITY

SYSTEMS (IS)
• Ancillary services, sustainable operations and low level Dispatch: Smart Integrated Ancillary System
Services
• Advanced forecasting techniques for sustainable operations and power supply:
Smart Look-Ahead System Demand and Supply
• Architectures and tools for operations, restorations and defence plans: Smart
System Large-Scale Disturbance Defence and Restoration
• Advanced planning, operation and maintenance of electricity systems - seamless
SmartGrids: Smart electricity system planning, operation and maintenance
• Pre-standardization - Information and Communication needs for SmartGrids:
Smart standardization of DER interconnections
• Smart Materials for SmartGrids

2) DISTRIBUTION SYSTEMS (D)

• Distribution system power and energy management strategies including storage
and demand response: Smart Network, Demand and Storage Response for Distribution System Control

59
3) TRANSMISSION SYSTEMS (T)
• Transmission networks of the future – long distance power wheeling at affordable costs:
• HVDC and under-ground / under water transmission grids of the future – new
architectures & new equipment: HVDC and under-ground / under-water transmission grids
• System technologies and incentives for flexible electricity consumption of large scale consumers
4) T&D
• Network asset management
5) RETAIL AND CONSUMER SYSTEMS (RC)
• Retail and Consumer Information and Communication Technology Infrastructures:
Smart Service architectures for secure, private and standardized consumer services
• Retail and Consumer Energy Services & Management
• Consumer Interfacing Technologies: Smart Interfaces to the Consumers
• Consumer Driven markets: Smart Consumer Driven, Local Markets
• Active Consumer Programs: Smart Active Consumers
6) SOCIO-ECONOMICS AND ECOSYSTEM (SE)
• SmartGrids Business Models
• Economic SmartGrids Models
• New legislation for markets, grids, energy carriers and involved stakeholders
• Compatibility of SmartGrids and SmartCity Evolution
• SmartGrids Evolution and Transition
• Opposition and Support to Proposed Power Line Projects
• Interactions between Industry, Regulatory Authorities and NGOs

60
 10 STEPS TO SMART GRIDS EURELECTRIC DSOS’
TEN-YEAR ROADMAP FOR SMART GRID DEPLOYMENT IN THE EU

FACILITATION – BOTH NATIONAL & EU LEVEL

1. Providing regulatory incentives for innovative grid investments
2. Developing market models
3. Setting standards and ensuring data protection & privacy
4. Testing through demonstration projects & sharing knowledge

DEPLOYMENT IN THE MEMBER STATES

5. Rolling out smart metering – Informed customers
6. Monitoring and controlling the grid & distributed generation
7. Moving to integrated local & central balancing of all generation
8. Aggregating distributed energy sources

COMMERCIALISATION IN THE MEMBER STATES

9. Integrating large-scale e-mobility, heating, cooling and storage
10. Moving to real customer 10 participation in the power market

61
62
63
64
65
66
 4 PRIORITY AREAS FOR R&I FUNDING
FOR THE FUTURE ENERGY NETWORKS
1. HIGH-RENEWABLE ENERGY SOURCES (RES) AND
EMPOWERED END-USER ENERGY SYSTEM: GOVERNANCE
AND MARKET DESIGN

2. DIGITALISATION OF THE ENERGY SYSTEM

3. INTEGRATED GRID WITH IMPROVED INTERFACES BETWEEN

ENERGY SYSTEM COMPONENTS

4. IMPROVED COMPONENTS OF THE ENERGY SYSTEM

67
Innovations in modern energy

Smart Grid Green Energy

Digital Energy
Smart Energy Home
68
The combination of Smart technologies

69
 SMART GRID SYSTEM REPORT 2018. REPORT
TO CONGRESS US, NOVEMBER 2018
Smart grid systems consist of digitally based sensing, information management,
communications, computing, and control technologies and field devices that function to
coordinate multiple electric grid processes.
SMART GRID DEPLOYMENTS INCLUDE THREE KEY ELEMENTS:
1. Smart field devices and sensors within the physical grid infrastructure
that can monitor or measure processes, communicate data back to operations
centers, and often respond to digital commands or function automatically to
adjust a process. Utilities are installing millions of digital devices, such as smart
meters, phasor measurement unitsc and intelligent electronic devices,d
throughout the transmission and distribution grid for sensing and control
purposes.
2. Communications networks that share data among devices and systems.
Communications networks with the right speed and size are foundational
investments that can serve multiple existing and future smart grid applications.
3. Information management and computing systems that can process,
analyze, and help operators access and apply the data coming from digital
technologies throughout the grid. Using smart grid technologies to their full
potential often requires utilities to substantially upgrade and integrate multiple
information management systems.

70
 SMART GRID SMART GRID
TECHNOLOGIES: TECHNOLOGICAL
DEPLOYMENT TRENDS AND CONSIDERATIONS:
BENEFITS:
• Advanced transmission system 1. Modeling and analysis
technologies for wide-area
visibility and control; 2. Advanced energy
management and control
• Advanced distribution system
technologies for self-healing
3. Power electronics
automation, equipment health
monitoring, and voltage 4. Energy storage
optimization;
• Advanced metering 5. Cybersecurity
infrastructure;
• Smart customer devices and 6. Interoperability standards
energy management systems that
enable demand response;
• Dynamic pricing and demand
response.

71
 THE KEY CHALLENGES FOR SMART GRIDS:

• Strengthening the grid—ensuring that there is sufficient transmission capacity to interconnect

energy resources, especially renewable resources;
• Moving offshore—developing the most efficient connections for offshore wind farms and for
other marine technologies ;
• Developing decentralized architectures—enabling smaller scale electricity supply systems to
operate harmoniously with the total system;
• Communications—delivering the communications infrastructure to allow potentially millions
of parties to operate and trade in the single market ;
• Active demand side—enabling all consumers, with or without their own generation, to play an
active role in the operation of the system;
• Integrating intermittent generation—finding the best ways of integrating intermittent
generation including residential microgeneration;
• Enhanced intelligence of generation, demand and most notably in the grid;
• Preparing for electric vehicles—where as Smart Grids must accommodate the needs of all
consumers, electric vehicles are particularly emphasized due to their mobile and highly dispersed
character and possible massive deployment in the next years, what would yield a major challenge
for the future electricity networks.

72
 TO ACHIEVE THE AFOREMENTIONED SMART FEATURES AND
CHARACTERISTICS, THE ENABLING TECHNOLOGIES INCLUDE:

1) NEW MATERIALS AND ALTERNATIVE CLEAN ENERGY RESOURCES;

2) ADVANCED POWER ELECTRONICS AND DEVICES;

3) SENSING AND MEASUREMENT;

4) COMMUNICATIONS;

5) ADVANCED COMPUTING AND CONTROL METHODOLOGIES;

6) MATURE POWER MARKET REGULATION AND POLICIES;

7) INTELLIGENT TECHNOLOGIES.

73
 KEY FEATURES
OF THE SMART GRID:
• IT / data communication;
• Smart meters;
• Control and monitoring of the
grid:
> Flexibility in network topology;
> Load adjustment / Load balancing;
> Peak curtailment;
> Improve reliability;
• Cyber-security;
• Flexible storage.
Many Smart Grid concepts and
architectures have been developed based on
the projects initiated in Europe and United
States:
1. Development of virtual power plant
(VPP);
2. Development of active demand (AD)
in consumer networks;
3. Development of DER aggregation
business;
4. Development of active distribution
network;
5. ICT applications to develop
intelligent grid.
74
 Три покоління Smart Grid,
що дозволяють послідовно рухатися до цільової моделі

• Smart Grid 1.0 – стан електроенергетичної інфраструктури, при якому окремі пристрої та об’єкти
системи можуть підключатися до мережі без використання єдиних цифрових стандартів;
• Smart Grid 2.0 – стан електроенергетичної інфраструктури, при якому підключення будь-яких вузлів
системи можливо тільки при умові переходу на єдиний IP-протокол та включених в єдину
інтегровану IP-мережу;
• Smart Grid 3.0 – гнучка енергетична система, яка базується на принципах децентралізованого
керування та рівноправності споживача і постачальника.

ПОКОЛІННЯ КЛЮЧОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Поточна ситуація Аналогові лічильники, Цифрові лічильники, Системи керування для локальних рішень (DCS, BMS та
інш.).
Smart Grid 1.0 Реагування на попит; AMI-мережа (на базі AMR, RTU і т.п. пристроїв); спеціалізоване ПЗ (EMS /
SCADA); розподілена автоматизація.
Smart Grid 2.0 IP-протокол; електромобілі; зберігання енергії.

Smart Grid 3.0 Роумінг енергії; торгівля енергією Peer-to-Peer.

75

75
SMART GRID - COMPONENTS AND INTER LINKAGES

76
Scope of Smart-Grid Concerns

77
 • перехід до інтелектуальної енергетики (використання
розосередженої генерації; енергокластерів; всіх
Тренди розвитку інфраструктурних систем)
електроенергетичних • системи мультигенерації (перехід від асиметричних
мереж мереж до симетричних)
• підвищення рівнів енергетичного обслуговування
• спільне використання зрілих та таких, що формуються,
технологій

• інтеграція електроенергетики в техносферу

Тренди розвитку • виробництво енергії споживачами (активний
розосередженої споживач)
генерації • розвиток НВДЕ в рамках технологій
«інтелектуальна будівля»
• формування «віртуальних електростанцій»

78
 ЕЛЕКТРОМЕРЕЖА МАЙБУТНЬОГО ВИМАГАЄ СУЧАСНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ
КООРДИНАЦІЇ РОЗПОДІЛЕНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ

Глобальне поширення
розподілених енергетичних
ресурсів:
• Розосереджена генерація
• Розосереджене акумулювання
енергії
• Керовані кластери навантаження

Електромережа Microgrids
здатна на:
• Самовідновлення
• Автоматичне узгодження
• Автоматичне планування

79
ОСНОВНІ ЦІЛІ РОЗВИТКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ

Перехід до енергетичних систем нового покоління

з новими якостями:

1. Керування попитом в режимі реального часу;

2. Розвиток далекого транспорту електроенергії;
3. Розвиток технологій накопичення електроенергії;
4. Розвиток розосередженої генерації та НВДЕ.

«Smart Grid» – електричні мережі, що задовольняють майбутнім

вимогам до енергосистем за рахунок двосторонніх комунікацій між усіма
суб'єктами енергосистеми.

80
 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ БАЗИС
Реалізація висунутих ключових вимог (цінностей) і здійснення
функціональних властивостей (принципових характеристик)
розглядаються в рамках концепції Smart Grid з позицій ідентифікації
та забезпечення їх ключових (базових) технологічних областей і
технологій або технологічного базису, що вимагають відповідного
інноваційного розвитку.
Під технологічним базисом тут розуміється сукупність
технологій, які дозволяють забезпечувати узгоджену структуру
проміжних і кінцевих продуктів і послуг на певному етапі розвитку
галузі.
У концепції Smart Grid при формуванні технологічного базису за
кордоном розглядається як необхідний питання забезпечення
технологічної наступності переходу від існуючої технологічної бази
енергетики до нової з мінімально можливими витратами.

81
 З метою створення нового, інноваційного технологічного базису
енергетики були сформовані п'ять груп ключових технологічних областей,
що забезпечують проривний характер:
- вимірювальні прилади і пристрої, що включають, в першу чергу, Smart
лічильники і Smart датчики;
- вдосконалені методи керування: розподілені інтелектуальні системи
управління і аналітичні інструменти для підтримки комунікацій на рівні об'єктів
енергосистеми, що працюють в режимі реального часу і дозволяють реалізувати нові
алгоритми і методики управління енергосистемою, включаючи управління її
активними елементами;
- вдосконалені технології і компоненти електричної мережі: гнучкі передачі
змінного струму FACTS, системи постійного струму, надпровідні кабелі,
напівпровідникова, силова електроніка, накопичувачі та ін.;
- інтегровані інтерфейси і методи підтримки прийняття рішень, управління
попитом, розподілена система моніторингу і контролю (DMCS), розподілена система
поточного контролю за генерацією (DGMS), автоматична система вимірювання
процесів, що протікають (AMOS), і т.д., а також нові методи планування та
проектування як розвитку, так і функціонування енергосистеми і її елементів;
- інтегровані комунікації, які дозволяють елементам перших чотирьох груп
забезпечувати взаємозв'язок і взаємодію один з одним, що і являє, по суті, Smart Grid
як технологічну систему.

82
СТРУКТУРА ТЕХНОЛОГІЧНОГО БАЗИСУ
КОНЦЕПЦІЇ SMART GRID

83
 ЕВОЛЮЦІЙНА ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗВИТКУ
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Інтелектуальний облік
(2009 – 2012 рр.)
- Автоматичне зняття показників.
- Двостороння комунікація зі
споживачами.
- Дистанційне управління
приладами.
- інтервальна/багатотарифна
тарифікація.
- Автоматизація операційної
діяльності (DMS).
Інтелектуальна мережа
(2010 – 2017 рр.)
- Автоматизовані системи
роботи зі споживачами.
-Часткова автоматизація
мережі з функціоналом
самовідновлення.
- Віддалене управління і
контроль мережі.
- Активне використання
аналітик для оптимізації руху
електроенергії.
- Автоматизована віддалена
диспетчеризація робіт.
- Управління активами за
станом.
- GIS.
Розумне місто
(2015 – 2020 рр.)
- Інтелектуальні побутові прилади.
- Розподілена генерація.
- Електромобілі.
- Відновлювані джерела енергії.
- Автоматично керовані і
самовідновлювані мережі.
- Багатоканальна доступність
інформації в режимі реального
часу.
- Повномасштабний функціонал
моніторингу та дистанційного
управління.
84
«Інтелекту-
альна
енергетика

85
 ТЕХНОЛОГІЧНІ РІВНІ «SMART GRID»

Бізнес
взаємодія Взаємодія із споживачами Транспортування і продаж
енергії Управління активами

Інформація
Аналітика
Збої Стан активів Якість енергії

Інструменти
Oracle / SAP / 1C SCADA Аналітика

Дані
Дані Первинні дані

Вимірювачі і датчики
Обладнання підстанції
Пристрої мережі «Розумні» лічильники (системи РЗА)
(свічиіи та контролери)

Силове обладнання
Силовое оборудование
Силові трансформатори
Пристрої силової Силові вимикачі
електроніки
86
Основні технологічні області побудови інтелектуальної енергетики

ЗАБЕЗПЕЧУЄ ОБМІН ДАНИМИ ТА ІНФОРМАЦІЄЮ:

Інтегрована система • системи розподіленого захисту та
• систем вимірювання та контролю;
інформаційного обміну • систем визначення попиту ;
автоматики (WAPS)
• АСК ТП;
• ринку електроенергії;
• систем розподілу генерації;
• системи моніторингу перехідних
режимів (WAMS

Інтелектуальні засоби вимірювання

Датчики та засоби вимірювання, обміну,
контролю
Системи збору та передачі даних
• робочі параметри;
• стан об’єктів.
Інтелектуальні лічильники
Системи моніторингу ( в т.ч. WAMS)
Засоби контрою нормальних, перед аварійних, аварійних та після аварійних
параметрів.
Операційні засоби (режим реального часу:
• збір, контроль та моніторинг даних;
• діагностування та видача рекомендацій;
• інтеграція з корпоративними системами;
• взаємодія з оперативним персоналом.

Інтелектуальні системи прогнозування та
прийняття рішень
Інтелектуальні системи
• прогнозування розвитку подій;
• захисту та протиаварійної автоматики;
• прийняття рішень та видачі рекомендацій;
• візуалізації інформації
• тренування персоналу.

Гнучкі системи передачі змінного струму (FACTS)

Технології та активні силові елементи
Регулювання реактивної потужності (PQ)
Розподілена генерація
Системи силової електроніки
Нові кабелі та проводи
Комутаційне обладнання нового покоління

87
 Технологічні зони інтелектуальних електромереж
ТЕХНОЛОГІЧНА ЗОНА ПРИЛАДИ ОБЛАДНАННЯ І ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ШИРОКА ОБЛАСТЬ МОНІТОРИНГУ І КОНТРОЛЮ Комплексні прилади вимірювання (PMU) та інше Дистанційне керування і накопичення даних
чутливе обладнання (SCADA), контроль системи на великій території
(WAMS), регулюючий захист, контроль і
автоматика на великій території (WAAPCA),
ситуаційна орієнтація на великій території (WASA)
ІНТЕГРАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ Комунікаційне обладнання (ЛЕП, WIMAX, LTE, Програмне забезпечення планування ресурсів
ТЕХНОЛОГІЙ радіочастотні мережі, сотові мережі), підприємства (ERP), інформаційна система
маршрутизатори, реле, перемикачі, інтерфейси, споживача (GIS)
комп’ютери (сервери)
ІНТЕГРАЦІЯ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ТА Енергоперетворююче обладнання для підтримки Автоматизована система керування
РОЗОСЕРЕДЖЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ потужності в мережі, обладнання контролю виробництвом і споживанням енергії
передачі даних для виробництва і технологиії, які (EMS),система керування розподіленням (DMS),
надають можливість накопичення SCADA, географічна інформаційна система (GIS)
ОПТИМІЗАЦІЯ ПЕРЕДАЧІ Надпровідники, FACTS, HVDC Дослідження витривалості електричної мережі,
ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ автоматичне обладнання відновлення
КЕРУВАННЯ Автоматизоване обладнання АПВ, перемикачі та Географічна інформаційна система (GIS),
РОЗПОДІЛЬЧОЮ МЕРЕЖЕЮ конденсатори, дистанційне керування керування системою розосередження (DMS),
розосередженим виробництвом і накопиченням, система керування відключення електроенергії
трасформатори струму, провідні та кабельні (OMS), система керування ресурсами (WMS)
датчики
РОЗШИРЕНІ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ Інтелектуальні вимірювальні прилади, Обладнання керування даними вимірювального
індикатори в будинку, сервери, реле приладу (MDMS)
ЛІЧИЛЬНИКИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ Лічильники, батареї, інвертори Рахунки за енергію, методологія взаємодії
інтелектуальної енергосистеми та лічильників
енергії
ОБЛАДНАННЯ СПОЖИВАЧА Інтелектуальні прилади, маршрутизатори, Енергія панелей, системи раціонального
індикатори в будинку, прилади автоматики, використання енергії, енергетичні програми для
накопичувачі тепла, розумні термостати смарт-телефонів та планшетів

88
 POWER ELECTRONICS
Figure shows how electrical energy generation is distributed for the end-user, showing
transmission, distribution, storage, renewable energy sources and users.

89
 In fact, nowadays POWER ELECTRONICS IS
A KEY TECHNOLOGY for all those sub-systems,
and has spread in many applications, examples
including:

• RESIDENTIAL: heaters, home appliances, electronic lighting,

equipment sources;
• COMMERCIAL: heaters, fans, elevators Uninterruptible
Power Supply (UPS), AC and DC breakers, battery chargers;
• INDUSTRIAL: pumps, blowers, robots, inductive heaters,
welding, machine drive, portable sources;
• TRANSPORTATION: electrical and hybrid vehicles, battery
chargers, railroad electric system;
• UTILITY SYSTEMS: high voltage direct current, generators,
reactive compensators, interface for photovoltaic, wind, fuel cells
systems, Flexible AC Transmission System (FACTS) equipment;
• AEROSPACE: sources for spacecrafts, satellites, planes;
• COMMUNICATION: sources, RF amplifiers, audio-amplifiers.
90
Основні технології інтелектуальної електроенергетики
(тренди розвитку передачі електроенергії)

1. Системи моніторингу та діагностики

(WAMS)

2. Уніфікована система управління

енергопотоками (UPFC)

3. Гнучкі технології передачі на змінному

струмі (FACTS)

4. ЛЕП постійного струму (HVDC),

надпровідні матеріали

91
ПРИСТРОЇ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ В СИСТЕМАХ РОЗОСЕРЕДЖЕНОЇ ГЕНЕРАЦІЇ

Постійний струм Змінний

струм

Системи генерації з
фотоелементів Перетворення
постійного струму
на змінний
Паливні комірки

* кВт ~ * МВт Лінії змінного

Вітрогенератори струму
(в даний час
Перетворення відокремлені від
частоти загальних)
Малі гідрогенератори

Змінні Фіксована
частоти частота

92
 ПРИСТРОЇ СИЛОВОЇ ЕЛЕКТРОНІКИ

Системи зберігання енергії Системи розподілу енергії

Постій
ний струм Змінний
Батареї струм

Пристрої силової
електроніки Автоматизована обробка
Перетворення Перетворювачі/
Зберігання енергії за Контролери /
допомогою змінний/ робота з клієнтами
постійний перемикань.
надпровідних струм
накопичувачів

Енергія низької Енергія високої

Супер- якості якості
конденсатори * кВт ~ * МВт
*0 кВт ~ *0 МВт

Лінії
змінного струму

93
 ПРИСТРОЇ FACTS – ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ

Традиційне вирішення Новітні рішення

Пункти сталого
Динаміка
розвитку Пристрої Динамічна стійкість
FACTS Демпфування осциляцій
Межі відхилення напруги Резистори для Післярезервний
Теплові межі скидання Зберігання контроль напруги
Межі стійкості енергії Стійкість за напругою
навантаження

Фіксована
компенсація

Реконфігура- Ланка Підвищена

ція лінії стійкість та
передачі передача ел.ен.
Кращий
захист SVC
STATCOM
Збільшена TCSC, SSSC
Пристрої FACTS UPFC, IPFC,
інерційність

94
Технології накопичення електроенергії:

▪ Створення резервів потужності у споживача

▪ Накопичувачі для вирівнювання графіків АЕС
▪ На рівні енергосистеми – ГАЕС, махові накопичувачі, хімічні технології
▪ Стабілізація режиму та ефективне балансування навантаження
▪ Використання акумуляторів високої ефективності (ємності)

Енергетичні кластери

o район енергозабезпечення на самобалансі

o територіально-виробничі комплекси
o мегаполіси
o віддалені енергоджерела

95
 КООРДИНАЦІЯ СИСТЕМ MICROGRID В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ

Розподільні Висока напруга Розподільні Висока напруга Розподільні

мережі мережі мережі
(Центр Керування) (DMS) (Центр Керування)

Середня та низька напруга

Microgrid Microgrid Microgrid

координатор координатор координатор
(Smart (Smart (Smart
концентратор) концентратор) концентратор)

Середня та низька напруга

Microgrid
(Головна система Microgrid Microgrid
керування) (Головна система (Головна система
керування) керування)

Розосереджені ресурси Розосереджені ресурси Розосереджені ресурси

96
 MICROGRIDS ВИМАГАЮТЬ СТВОРЕННЯ "ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ»
ДЛЯ КЕРУВАННЯ ОПЕРАЦІЯМИ РОЗПОДІЛУ РЕСУРСІВ У СВОЇЙ ЗОНІ

Розосереджені ресурси
повинні бути об'єднані Microgrid
та оптимізовані (Головна система
керування)

Ресурси повинні
з'явитися у
системних
операторів як
«віртуальні
Розосереджене
генератори», що є Розосереджена Керовані
акумулювання
інтегровані в систему генерація навантаження
енергії
постачання

97
 Фрагмент інтелектуальної мережі

ТРП

98
 ПЕРСПЕКТИВНІ ФОРМИ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ SMART GRID
ТЕХНОЛОГІЙ

Об'єднання інформаційних технологій (IT) і систем керування та контролю (OT):

• Центр здоров'я обладнання (AHC) – наступне покоління систем керування

основними фондами підприємства (EAM);
• Самовідновлення підстанції (SSH) – система наступного покоління, що
об'єднує системи керування основними фондами підприємства (EAM),
мобільними ремонтними бригадами (MWFM), розподілом електроенергії
(DMS) і автоматизації підстанції (SA);
• Центр керування інтелектуальною мережею (SGCC) – на основі
інфраструктури системи D-SCADA (або системи SCADA для мережі
розподілу електроенергії) і включає сучасні додатка систем DMS, OMS, GIS,
MWFM, EAM, VPP, DRMS, CIS, AMI і EPM.

Проект Trustworthy Clouds (Надійні Хмари) – спрямований на розробку

прототипу для тестування вдосконаленої хмарної інфраструктури, здатної
покращити безпеку і конфіденційність ІТ-систем, що діють усередині
інтелектуальної мережі.
99
 SMART INVERTER TECHNOLOGY FOR HIGH PV PENETRATION

Traditional: Passive role of PV – no contribution to system operation

Features;
– Feed-in of active power only operation at unity power factor;
– Rapid disconnection at over/under voltage/frequency with narrow window;
– Anti-islanding as main concern (“disconnect at first sign of trouble”);
– Initial steps towards real integration: PV responding to system parameters.

(AIT Austrian Institute of Technology, IEA-PVPS Task 14)

100
 Initial steps towards real integration: PV responding to system parameters

Additional features:
– Active power reduction in case of over-frequency – ensure system stability;
– Fault-Ride-Through (LVRT) capability (for larger units);
– Reactive power provision – limit voltage rise;
– Limitation of active power feed-in during critical situations;
– With high penetration: PV actively supporting system operation.

101
 With high penetration: PV actively supporting system operation

Additional features:
– Remote control of set-points for active and reactive power;
– Communication of current production and schedule;
– Integration into Smart Grid operation.

102
Storage Applications in Electric Power Systems ENERGY STORAGE
Energy storage has long been used
for a variety of purposes, including to
support the overall reliability of the
electricity grid, to help defer or avoid
investments in other infrastructure, to
provide backup energy during power
outages or other energy shortages, to
allow energy infrastructure to be more
resilient, to support off-grid systems and
to facilitate energy access for under-
served populations.
Storage also can participate in a
range of market segments, particularly
in power markets, acting as a direct
energy provider to the broader system,
as hardware to support energy delivery
or as a supplementary system for
individual households or businesses.

103
Global Grid-Connected Stationary Battery Storage Capacity, by Country, 2006-2016

(Global status report enabling technologies and energy systems integration: REN21 2017)

104
 PROSUMERS & PROSUMAGE GRIDS
PROSUMERS (PROducer and ConSUMER) are agents that both consume
and produce energy. With the growth in small and medium-sized agents using solar
photovoltaic panels, smart meters, vehicle-to-grid electric automobiles, home batteries
and other ‘smart’ devices, prosuming offers the potential for consumers and vehicle
owners to re-evaluate their energy practices.
As the number of prosumers increases, the electric utility sector of today is likely
to undergo significant changes over the coming decades, offering possibilities for
greening of the system, but also bringing many unknowns and risks that need to be
identified and managed. To develop strategies for the future, policymakers and
planners need knowledge of how prosumers could be integrated effectively and
efficiently into competitive electricity markets. Here we identify and discuss three
promising potential prosumer markets related to prosumer grid integration, peer-to-
peer models and prosumer community groups. We also caution against optimism by
laying out a series of caveats and complexities.

105
 FROM CONSUMERS TO PROSUMERS

(Andres Carvallo, Founder & CEO; Compass Management Group, www.512cmg.com)

106
 THE CONCEPT OF "OPTIMAL" PROSUMERISM
(Source: ZHAW)

The concept of "optimal" prosumerism

(Source: ZHAW)

107
 PROSUMAGE OF SOLAR ELECTRICITY

We define Prosumage as follows: prosumagers are grid-connected electricity

consumers who own small-scale PV generators as well as batteries, and use these
installations to produce their own electricity at times, draw electricity from the grid
at other times, and feed electricity to the grid at yet other times.

108
 MULTI-AGENT SYSTEM
A collection of agents and intelligent agents interacting within the same environment comprises a multi-agent
system (MAS).
Since the system is made up of individual autonomous agents, each with their individual goals and reactive
capabilities, there is no overall system goal or global goal.

INTELLIGENT AGENT
MAS ADVANTAGES:
An intelligent agents have three
properties: • Extensibility and flexibility;
• Reactivity: the ability to • Robustness and reliability;
respond to an event in a timely • Computational efficiency and speed;
manner; • Development and maintainability;
• Pro-activeness: the ability to • Reusability;
take the initiative, as • Reduced costs.
demonstrated through goal-
directed Behaviour;
• Social ability: the ability to
interact with other agents in the
environment.

109
 THE MULTI-AGENT SYSTEM ARCHITECTURE IN THE INTELLIGENT
DISTRIBUTED AUTONOMOUS POWER SYSTEMS (IDAPS) MICROGRID
The architecture of an
The idea behind any multi-agent system is to
IDAPS multi-agent system
break down a complex problem handled by a
single entity – a centralized system – into smaller
simpler problems handled by several entities – a
distributed system.
The agents in the IDAPS multi-agent system work
in collaboration to detect upstream outages and
react accordingly to allow the microgrid to operate
autonomously in an island.
This capability can be perceived as a software
alternative to a traditional hardwarebased zonal
protection system for isolating a microgrid.
The multi-agent system will provide a more
flexible way that allows the redefinition of zonal
boundary on the fly.

110
 THE AGGREGATOR - NEW ACTOR OF THE SMART GRID SYSTEM
The role of aggregator
in balancing the network
In order to activate the full range of customers in
DR, a new market intermediary actor is needed to
aggregate the resources in an adequate technical and
economical format. These actors, so called
“AGGREGATORS”, can act as flexibility providers to
support security of supply considering network,
generation and consumers constraints.
The aggregator is a firm that can functionally be
compared with intermediary firms that exist in many
other sectors, for example gas shippers in the energy
industry. Generally, intermediary firms act as third
parties between buyers and suppliers.
Aggregators are necessary firms that could help to
activate decentralized resources and provide
flexibility to the TSO.
111
112
113
 Для ВДЕ балансуючими потужностями в нашій країні є
ТЕС, ГЕС і ГАЕС (гідроаккумулюючі станції). За результатами
спільного дослідження, проведеного Укренерго разом з USAID
та міжнародних експертів Tetra TechES і Mercados
(презентовано в грудні 2018 р.), передбачалося, що до кінця
2020 р. ОЕС України зможе прийняти не більш як 4750 МВт
ВДЕ: 1750 МВт – вітер і 3000 МВт – сонце. Цих показників
може бути досягнуто вже на початку 2020 року.
Якщо енергосистемі потрібен резерв у 1000 МВт, його
насамперед забезпечать десятки енергоблоків ТЕС. Такий
сценарій розвитку умовно названо «зелено-вугільним
парадоксом», коли різке зростання ВДЕ призводить не до
декарбонізації, а до збільшення вироблення і вугільної
генерації з усіма відповідними наслідками. Частка ТЕС не в
процентному, а у фінансовому вираженні зростатиме (вони
надаватимуть додаткові послуги, працюючи на найдорожчому
балансуючому ринку, тому їхній прибуток ростиме).

114
115
116
117
 За п'ять місяців початку 2019 р. потужність приєднаних до
енергосистеми СЕС збільшилася більш як на 550 МВт, тобто
приріст становив 45%. На сьогодні видано технічні умови і
підписано договори на приєднання понад 6330 МВт нових СЕС і
близько 4250 МВт ВЕС за старим високим тарифом для об'єктів
генерації, які заявлені й тільки починають будуватися.
За даними Укренерго, що якщо всі ці об'єкти буде побудовано,
то в енергосистемі потужність ВЕС і СЕС становитиме близько
13500 МВт, а ціна на електричну енергію зросте мінімум удвічі. І це
тільки за рахунок «зелених» генерації.
Мала «зелена» енергетика не має таких проблем, як велика,
тому що так звані дахові приватні СЕС для приєднання не
потребують технічних умов. Законодавці тільки обмежили
потужності таких приватних СЕС – 50 кВт і дозволили
встановлювати їх на дахах і фасадах при умові наявності
внутрішнього споживання.

118
 Останні дослідження щодо можливості інтеграції ВДЕ в
енергосистему України були проведені Укренерго на основі
статистичних даних роботи діючих СЕС та ВЕС з урахуванням
їх перспективного розвитку в різних балансових умовах в
характерні періоди року.
За розрахунками Укренерго, до 2025 р. ОЕС може
розвиватися за 3 сценаріями. Однак в будь-якому випадку
необхідні додаткові заходи для балансування системи:
«А» – не вводяться додаткові високоманеврові потужності
(за наявного рівня прогнозування) і вимушено обмежується
виробництво електроенергії з ВДЕ.
«В» – обмежується частка атомних електростанцій та,
відповідно, збільшується частка вугільної генерації для
забезпечення необхідних маневрових потужностей і при цьому не
обмежується розвиток «зеленої» генерації.
«С» – забезпечується розвиток та збільшується обсяг
«зеленої» генерації при впровадженні системи точного
прогнозування та будівництві 2,5 тис. МВт нових
високоманеврових балансуючих потужностей.

119
 Укренерго підтримує третій, найоптимальніший з точки зору
збалансованості інтересів споживача і розвитку ВДЕ, варіант.
Першою складовою плану «С» розвитку «зеленої» генерації є
введення 2,5 тис. МВт нових високоманеврових балансуючих
потужностей. Це дозволить уникнути збільшення генерації
електроенергії на ТЕС і обмеження генерації з ВДЕ та АЕС, а також
стримати зростання тарифів на електроенергію для споживачів усіх
категорій.
Орієнтовна вартість будівництва таких високоманеврових
потужностей – 55 млрд. грн., термін окупності – близько шести років.
Це дозволить зекономити споживачам близько 65 млрд. грн. щороку
за рахунок мінімізації зростання тарифу на електроенергію, який у
тому числі залежить від складу генерації.
Найоптимальнішим є будівництво газопоршневих
електростанцій з 10-хвилинним періодом виходу блоків на повну
потужність, а також акумуляторів, що дозволяють швидко
регулювати відхилення всередині однієї години. Також
першочерговим заходом реалізації плану «С» є впровадження
системи точного прогнозування з відхиленням: на ринку на добу
наперед – 5–10%, внутрішньодобове планування – 3–5%.
120
121
 Дякую за увагу!
ДЕНИСЮК С.П.
spdens@ukr.net +380 50 440 6989

122