ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ................................................................4
1.1. Особливості та основні виклики процесу діджиталізації в
телекомунікаційній індустрії..............................................................................4
1.2. Етапи та процеси діджиталізації...............................................................8
РОЗДІЛ 2 РОЗГЛЯД ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ
ІНДУСТРІЇ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ........13
2.1. Сучасні тенденції діджиталізації у сфері телекомунікацій....................13
2.2. Цифрові комунікативні інструменти та стратегії телекомунікаційних
компаній.............................................................................................................18
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ
В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ..........................................................................21
3.1. Перспективи розвитку телекомунікаційної індустрії в умовах
діджиталізації....................................................................................................21
3.2. Цифрові ризики телекомунікаційної індустрії........................................24
ВИСНОВКИ...........................................................................................................31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ........................................................33
 ВСТУП

Актуальність. В сучасному цифровому віці, де інформаційні

технології швидко еволюціонують, телекомунікаційна індустрія стає
ключовим фактором для розвитку економіки та покращення якості життя.
Поєднання технологій та телекомунікацій визначає новий стандарт для
сучасного спілкування, бізнесу та розваг. У цьому контексті, діджиталізація,
яка є необхідним етапом в еволюції телекомунікацій, стає актуальною темою
для нашого дослідження.
Серед ключових питань, які вимагають глибокого осмислення та
дослідження, є визначення особливостей та основних викликів процесу
діджиталізації в телекомунікаційній індустрії. Саме тут виникає необхідність
в аналізі теоретичних аспектів цього явища, адже зростання значущості
цифрових технологій породжує ряд проблем, що ставлять під сумнів звичайні
практики та вимагають нового рівня стратегічного мислення.
Важливо розкрити етапи та процеси діджиталізації в контексті
телекомунікацій, оскільки це визначить, як галузь адаптується до цифрового
майбутнього. На тлі постійних інновацій та швидко змінюючогося
середовища, розуміння цих етапів є ключовим для успішного перетворення
та підтримки конкурентоспроможності.
Однією з визначальних рис діджиталізації є перехід від традиційних
аналогових рішень до цифрових технологій в усіх сферах діяльності
телекомунікаційного сектору. Цей процес не лише прискорює інновації, але і
реформує бізнес-моделі, забезпечуючи більш ефективну та гнучку
інфраструктуру.
Діджиталізація у телекомунікаційній індустрії – це не просто перехід
від аналогових до цифрових технологій, але й комплексна трансформація
всієї системи, що включає в себе інтеграцію новітніх цифрових рішень та
технологій у всі аспекти телекомунікаційного бізнесу. Діджиталізація обіцяє
великі можливості для покращення якості послуг, оптимізації процесів та
створення нових продуктів та сервісів.
На українському дослідницькому фронті тема не залишається поза
увагою. Важливо відзначити роботу доктора технічних наук, професора
Олени Бондаренко, яка присвячує свої дослідження аналізу впливу цифрових
інновацій на телекомунікаційний бізнес в Україні. Вона акцентує увагу на
особливостях адаптації діджиталізації до національного контексту та
створенні нових можливостей для розвитку індустрії. Ще однією видатною
фігурою є доктор технічних наук, професор Олександр Глущенко, який
спеціалізується на вивченні інтеграції новітніх технологій у
телекомунікаційні мережі. Він веде наукові дослідження, спрямовані на
забезпечення високої ефективності та стабільності цифрових інфраструктур.
Об’єкт дослідження - телекомунікаційна індустрія.
Предмет дослідження - теоретичні основи діджиталізації в
телекомунікаційній індустрії
Мета дослідження - глибокий аналіз та розуміння теоретичних засад
діджиталізації в телекомунікаційній індустрії з метою визначення впливу
цього процесу на розвиток бізнесу та якість послуг.
Завдання дослідження:
 аналіз основних викликів, які виникають під час переходу до
цифрових технологій у телекомунікаціях;
 вивчення ключових процесів, що відбуваються під час
діджиталізації;
 розгляд сучасних інструментів та стратегій, які використовують
телекомунікаційні компанії для цифрової комунікації.;
 визначення перспектив та можливостей, які відкриває
діджиталізація для телекомунікацій;
 вивчення основних цифрових ризиків, з якими стикається
телекомунікаційний сектор;
 Структура роботи – робота складається зі вступу, трьох розділів,
висновків та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ ІНДУСТРІЇ
1.1. Особливості та основні виклики процесу діджиталізації в
телекомунікаційній індустрії

Діджиталізація в телекомунікаційній галузі представляє собою

складний та постійно змінюючийся процес, що визначається перехідними
моментами від традиційних аналогових методів до передових цифрових
технологій. Цей перехід відбувається на фоні стрімкого розвитку
інформаційного суспільства та нестримного впливу технологічних інновацій
на всі сфери життя.
На першому етапі діджиталізації телекомунікаційної індустрії
виокремлюються важливі трансформаційні моменти. Традиційні аналогові
методи, які були основою телекомунікацій протягом десятиліть, поступово
уступають місце новим, ефективнішим цифровим технологіям. Зокрема,
архаїчні аналогові мережі замінюються на інтегровані цифрові платформи,
що відкривають безліч нових можливостей для забезпечення високоякісного
зв'язку та обміну даними [1].
До особливостей цього процесу слід віднести те, що перехід від
аналогових до цифрових технологій відбувається не тільки на рівні технічних
засобів, але і визначає новий підхід до організації та надання
телекомунікаційних послуг. Цифрові технології дозволяють значно
покращити якість зв'язку, забезпечуючи стабільність та ефективність мереж.
Одночасно вони відкривають шлях для впровадження нових сервісів, які
стають важливою складовою життя сучасного суспільства.
Необхідно враховувати також соціальний аспект діджиталізації
телекомунікацій, оскільки цей процес впливає на взаємодію людей та їхню
поведінку. Цифрові технології розширюють можливості спілкування та
обміну інформацією, змінюючи парадигму комунікаційних взаємовідносин. У
сучасному світі смартфони, платформи для відеодзвінків та інші цифрові
інструменти стають не просто технічними засобами, але й складовими
культурного середовища [3].
Важливим елементом в переході до цифрових технологій є розширення
можливостей телекомунікацій для розвитку сучасних галузей, таких як
Інтернет речей (IoT) та штучний інтелект. Це відкриває нові перспективи для
створення інтелектуальних та автономних систем, які забезпечують зв'язок не
лише між людьми, але й між різними пристроями та об'єктами.
Однак разом з беззаперечними перевагами, які принесла діджиталізація
телекомунікацій, приходить ряд викликів. Одним з основних є питання
забезпечення кібербезпеки в умовах всеосяжного використання цифрових
технологій. Зростання кількості підключених пристроїв і обсягів обміну
даними створює нові ризики та вимагає розробки ефективних заходів
забезпечення інформаційної безпеки.
Таким чином, перехід від традиційних аналогових методів до цифрових
технологій в телекомунікаціях не тільки визначає новий технічний ландшафт
галузі, але і переписує правила комунікації, створюючи нові можливості та
виклики для розвитку не лише самої галузі, але і всього суспільства.
Вивчення унікальних аспектів, які визначають діджиталізацію в
телекомунікаційному секторі, розкриває фундаментальні зміни, які
відбуваються у цій галузі. Однією з ключових характеристик цього процесу є
відмова від традиційних методів передачі і обробки інформації на користь
передових цифрових технологій. Це відкриває двері до нових можливостей та
дозволяє покращити якість та ефективність телекомунікаційних сервісів [4].
Один із унікальних аспектів цифрової трансформації в
телекомунікаціях — це створення інтегрованих цифрових платформ. Ці
платформи поєднують у собі різні аспекти телекомунікацій, починаючи від
інфраструктури та закінчуючи обслуговуванням клієнтів. Вони забезпечують
високу швидкість передачі даних, а також розширені можливості для
розвитку та впровадження нових сервісів. Наприклад, технологічні гіганти,
такі як Huawei або Cisco, розробляють платформи, які об'єднують мережеві
ресурси, обробку даних та обслуговування клієнтів на єдиній цифровій
основі. Це сприяє підвищенню ефективності мережі, поліпшенню якості
обслуговування та розширенню можливостей для впровадження нових
технологій, таких як 5G.
Унікальним аспектом цифрової трансформації в телекомунікаціях є
перехід від традиційних систем комутації до пакетної комутації. Наприклад,
переход до пакетної комутації у мережах IP дозволяє ефективніше
використовувати пропускну здатність, забезпечуючи гнучкість та
адаптивність мережі до змінюючихся обсягів даних. Такі технології грають
ключову роль у забезпеченні потокової передачі даних та покращенні якості
послуг.
Компанії, такі як Twilio або Nexmo, надають інструменти для розробки
цифрових засобів комунікації, таких як SMS-повідомлення, відеодзвінки та
чат-боти. Це переосмислює способи взаємодії компаній із клієнтами, роблячи
їх більш доступними та ефективними [6].
У контексті телекомунікаційної індустрії, одним з унікальних аспектів
діджиталізації є перехід від традиційних систем комутації до пакетної
комутації. Цей перехід забезпечує більшу ефективність використання
ресурсів та дозволяє адаптуватися до зростання обсягів даних та попиту на
послуги. Використання пакетної комутації також робить мережі більш
гнучкими та готовими відповідати на змінюючіся потреби користувачів.
Також слід відзначити розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) та
машинного навчання. Вони надають можливість вдосконалювати процеси
аналізу та передачі даних, забезпечуючи автоматизацію багатьох аспектів
телекомунікацій. Штучний інтелект використовується для прогнозування
збоїв в мережі, оптимізації розподілу пропускної здатності та підвищення
рівня безпеки.
 Однак важливо підкреслити, що діджиталізація в телекомунікаціях не
обмежується лише технічними питаннями. Це також впливає на взаємодію з
клієнтами через цифрові канали. Унікальність полягає в тому, що тепер
користувачі можуть спілкуватися з операторами, вирішувати свої питання та
отримувати послуги в онлайн-режимі, завдяки розвитку цифрових
комунікаційних платформ та додатків.
Одним з найзначущих викликів, який виникає в контексті
діджиталізації телекомунікацій, є питання кібербезпеки та захисту особистих
даних. Зі зростанням обсягів цифрових інформаційних потоків збільшується і
загроза кібератак та порушення приватності. Компанії мають бути готовими
до захисту від нових типів загроз, вдосконалювати системи шифрування та
розробляти ефективні стратегії відновлення в разі порушень безпеки [7].
Важливим викликом є потреба в адаптації регуляторного середовища
до стрімкого розвитку технологій. Зміни в телекомунікаційній індустрії часто
випереджають устарілі регуляційні рамки. Регуляторам необхідно оперативно
визначати нові правила гри, щоб забезпечити ефективний функціонування
ринку та захист інтересів споживачів.
Спрощення взаємодії різноманітних пристроїв та мереж стає
критичною умовою успішної діджиталізації. Виникає необхідність в розробці
та прийнятті загальновизнаних стандартів та протоколів для забезпечення
сумісності та інтеграції різних елементів телекомунікаційної інфраструктури.
Діджиталізація в телекомунікаціях є результатом синергії ряду
ключових теоретичних концепцій, які визначають цей цифровий оберт у
галузі зв'язку. Однією з цих концепцій є "Мережева Економіка", яка визначає
діджиталізацію як перехід до нової форми організації та взаємодії, де мережі
визначають ефективність та конкурентоспроможність.
Друга концепція, яка надає теоретичний фундамент діджиталізації в
телекомунікаціях, - це "Технологічна Детермінінантність". Ця концепція
вказує на те, що технологічний прогрес та інновації визначають та впливають
на розвиток телекомунікаційного сектору. Впровадження новітніх цифрових
технологій, таких як Інтернет речей (IoT) та штучний інтелект (ШІ), змінює
парадигму функціонування галузі.
Концепція "Екосистема Інновацій" також грає важливу роль у теорії
діджиталізації. За цим підходом, створення сприятливого середовища для
взаємодії між різними учасниками галузі - від традиційних операторів до
стартапів та дослідницьких лабораторій - визначає успіх діджиталізації. Це
стимулює інновації та сприяє виникненню нових цифрових рішень та послуг.

1.2. Етапи та процеси діджиталізації

Діджиталізація - це процес впровадження цифрових технологій у всі

сфери життя суспільства. Вона впливає на економіку, культуру, освіту,
державне управління та інші сфери [5].
Етапи діджиталізації можна умовно поділити на три основні:
 Перший етап - це цифровізація, тобто переведення інформації з
аналогового формату в цифровий. На цьому етапі відбувається сканування
документів, створення електронних баз даних, розробка веб-сайтів та онлайн-
сервісів.
 Другий етап - це автоматизація, тобто застосування цифрових
технологій для автоматизації процесів. На цьому етапі відбувається
автоматизація виробничих процесів, обробки інформації, управління
бізнесом.
 Третій етап - це інтеграція, тобто створення єдиної цифрової
платформи, яка об'єднує всі аспекти діяльності організації або суспільства.
На цьому етапі відбувається створення єдиних цифрових систем, таких як
електронне урядування, електронна освіта, електронна медицина.
Технологічні процеси діджиталізації включають в себе розробку нових
цифрових технологій, таких як штучний інтелект, машинне навчання, хмарні
обчислення, блокчейн. Ці технології дозволяють автоматизувати процеси,
підвищити ефективність роботи, створювати нові продукти та послуги.
 Управлінські процеси діджиталізації включають в себе розробку
стратегії діджиталізації, яка визначає цілі, пріоритети та ресурси для
діджиталізації. Важливим є також управління проектами діджиталізації, які
реалізують стратегію діджиталізації. Для оцінки ефективності діджиталізації
використовуються різні показники, такі як підвищення продуктивності праці,
зменшення витрат, підвищення якості обслуговування клієнтів.
Соціальні процеси діджиталізації включають в себе зміни поведінки
людей та суспільства під впливом цифрових технологій. Наприклад, цифрові
технології змінили спосіб спілкування людей, їхні звички споживання
інформації, способи роботи та навчання.
Діджиталізація телекомунікаційної індустрії є процесом, що передбачає
не лише впровадження технологій, але й стратегічне переосмислення бізнес-
моделей та відповідь на нові вимоги ринку. Аналіз потреб і стратегічне
планування стають критичним етапом, що визначає успішність цього
процесу.
Одним із ключових аспектів є визначення стратегічних моментів, які
передують діджиталізації. Це означає ретельне вивчення ринкових тенденцій,
конкурентного середовища та потреб споживачів. При цьому важливо
враховувати не лише теперішні вимоги ринку, а й ті, що можуть з'явитися в
майбутньому [11].
До стратегічних моментів можна віднести розуміння потреб клієнтів у
цифровому віці. Сучасні споживачі очікують швидкого, зручного та
персоналізованого обслуговування. Тому стратегія повинна бути орієнтована
на створення цифрових рішень, спрямованих на задоволення цих потреб.
Важливо також ретельно дослідити можливості оптимізації внутрішніх
бізнес-процесів. Діджиталізація включає в себе впровадження
автоматизованих систем, що дозволяє підвищити ефективність та знизити
витрати. Ретельне стратегічне планування має на меті знайти оптимальний
баланс між внутрішніми ресурсами та зовнішніми вимогами.
 Ще одним стратегічним моментом є вибір технологічного стеку.
Важливо обрати ті технології, які найкраще відповідають стратегії компанії
та забезпечать її конкурентоспроможність. Це може бути впровадження
інтернету речей (IoT), аналізу даних, штучного інтелекту чи блокчейн-
технологій.
Не менш важливим елементом є оцінка ризиків та можливостей
діджиталізації. Сприятливий вивід на цифровий ринок може залежати від
здатності адаптуватися до нових умов та вирішувати виникаючі завдання.
Тому стратегічне планування повинно враховувати можливі ризики, такі як
кіберзагрози, зміни в законодавстві та інші фактори.
У вимірах стратегічного планування також важливо розглядати питання
кадрового забезпечення. Діджиталізація потребує кваліфікованих кадрів,
здатних пристосовуватися до нових технологій та впроваджувати їх у робочі
процеси.
Обрання технологічного стеку для діджиталізації в телекомунікаційній
індустрії є критичним стратегічним вибором. Під час аналізу існуючих
технологій компанії дбайливо розглядають поточні та майбутні вимоги ринку,
спрямованість на покращення клієнтського досвіду та оптимізацію
внутрішніх процесів. Визначення стратегічних цілей є ключовим кроком,
враховуючи технології, що сприяють персоналізації та взаємодії. Важливою
частиною стеку стає роль штучного інтелекту та аналітики даних, які
дозволяють прогнозувати попит та автоматизувати багато процесів.
Впровадження Internet of Things (IoT) робить мережі "розумними", а 5G
вносить суттєвий вплив, забезпечуючи високу швидкість та нові можливості.
Комплексний підхід до вибору технологій є стратегічною основою для
успішної діджиталізації телекомунікаційного сектору.[14].
Впровадження цифрових процесів стало необхідністю для
телекомунікаційної індустрії в умовах стрімкого цифрового розвитку.
Детальний аналіз цього процесу в контексті бізнес-середовища дозволяє
розкрити ключові аспекти та визначити оптимальні стратегії для досягнення
успіху. Основним етапом при впровадженні цифрових процесів є визначення
стратегічних мет цілей. Компанії часто прагнуть до покращення
ефективності, зменшення витрат, підвищення якості обслуговування та
швидшого взаємодії з клієнтами. Цифрові процеси дозволяють зрівняти ці
цілі з реальними результатами, надаючи значний конкурентний переваги.
Цифрові процеси включають в себе автоматизацію та оптимізацію бізнес-
процесів. Наприклад, впровадження систем управління взаємодією з
клієнтами (CRM) дозволяє автоматизувати процеси продажів та взаємодії з
клієнтами, сприяючи покращенню обслуговування та взаєморозуміння
потреб.
Важливим аспектом є впровадження цифрових процесів, які
забезпечують безпеку та захист конфіденційної інформації. Кібербезпека стає
пріоритетом, і телекомунікаційні компанії залучають сучасні технології, такі
як шифрування та системи виявлення вторгнень, для запобігання кібератакам
та збереження довіри клієнтів
Розглянемо табл. 1.
Табл. 1 - Переваги та виклики цифрових процесів в телекомунікаціях
Переваги Виклики

Покращення ефективності Потреба в великих інвестиціях

Зменшення витрат Необхідність кадрового переосвічення

Підвищення якості обслуговування Забезпечення кібербезпеки

Швидша взаємодія з клієнтами Адаптація організаційної культури

Оптимізація та масштабування цифрових ініціатив – також незамінний

етап для телекомунікаційної індустрії, орієнтованої на майбутнє. Поєднання
ефективних стратегій та кращих практик дозволяє компаніям успішно
впроваджувати та розвивати цифрові технології. Забезпечення гнучкості та
масштабованості інфраструктури є критичним для успіху цифрових ініціатив.
Використання хмарних сервісів дозволяє компаніям миттєво збільшувати або
зменшувати потужність обчислень залежно від потреб. Це зменшує витрати
на обладнання та дозволяє більш ефективно використовувати ресурси [17].
Однією з ключових порад є фокус на оптимізації бізнес-процесів.
Компанії повинні переглядати та аналізувати кожен етап своїх операцій,
визначаючи можливості для автоматизації та поліпшення ефективності.
Впровадження ефективних CRM-систем, систем аналітики та інших
інструментів може значно покращити продуктивність.
Отже, у цьому розділі вивчено теоретичні та методологічні засади, які
лежать в основі діджиталізації телекомунікаційної індустрії. Проведено
аналіз ключових термінів і понять, пов'язаних із діджиталізацією, що надає
чітке уявлення про сутність та мету цього процесу.
Ми розглянули різноманітні методи та підходи до дослідження
діджиталізації та її впливу на телекомунікаційну сферу. Важливо відзначити,
що розділ надає необхідні теоретичні основи для подальшого аналізу
конкретних аспектів діджиталізації в українській телекомунікаційній галузі.
В результаті дослідження виявлено, що теоретико-методологічні
аспекти діджиталізації є ключовими для розуміння цього явища та його
впливу на розвиток телекомунікаційного сектору. Отримані знання надають
основу для подальших досліджень та аналізу конкретних аспектів цифрової
трансформації в контексті української індустрії зв'язку.
 РОЗДІЛ 2 РОЗГЛЯД ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ
ІНДУСТРІЇ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
2.1. Сучасні тенденції діджиталізації у сфері телекомунікацій

Цифрова трансформація в Україні розкриває новий етап розвитку, де

технологічні інновації визначають ключові аспекти економічного та
соціального прогресу. На фоні цього контексту телекомунікаційна індустрія
переживає суттєві зміни, які визначають її роль у великому стратегічному
масштабі. Україна активно впроваджує та розвиває сучасні технології,
спрямовуючи зусилля на забезпечення конкурентоспроможності та сталого
росту. Цей перехід відзначається не лише технічними інноваціями, але й
впливом на взаємодію громадян, бізнесу та влади, утворюючи нову
парадигму для телекомунікаційної галузі в умовах цифрового
трансформаційного витоку.
Основні тенденції в контексті цифрової трансформації стають
визначальними факторами для розвитку різних галузей життя та бізнесу.
Оглядаючи ці тенденції, варто звернутися до екосистеми інновацій, яка
визначає нові стандарти взаємодії та використання технологій. Це об'єднання
дозволяє створювати інтегровані платформи та розвивати сервіси, які
відповідають сучасним вимогам користувачів та підприємств.
У центрі уваги - зростання важливості штучного інтелекту та
машинного навчання. Ці технології стають ключовими для обробки великих
обсягів даних та розвитку персоналізованих рішень. Індивідуальний підхід до
користувача, побудований на основі аналізу його поведінки та вподобань,
визначає конкурентоспроможність багатьох продуктів і послуг [10].
Також важливою тенденцією є розширення Інтернету речей (IoT).
З'єднання пристроїв із мережею дозволяє збирати та обробляти дані в
реальному часі. Це створює нові можливості для оптимізації виробництва,
підвищення продуктивності та покращення якості життя.
 Важливим напрямком цифрової трансформації є також кібербезпека. З
поглибленням використання цифрових технологій збільшується ризик
кібератак. Тому, забезпечення надійності та захищеності інформації стає
завданням стратегічного значення.
Не менш важливою тенденцією є розширення можливостей
обчислювальної та облачної інфраструктури. Це відкриває нові можливості
для зберігання та обробки даних, а також для розвитку великої кількості
інноваційних додатків та сервісів (див. табл. 2.)
Табл. 2. - Основні тенденції цифрової трансформації
Тенденція Опис
Штучний інтелект та машинне Розвиток технологій для аналізу та прийняття
навчання рішень.
Інтернет речей (IoT) Підключення пристроїв для збору та обробки
даних у реальному часі.
Кібербезпека Заходи для забезпечення безпеки та захисту
інформації.
Обчислювальна та облачна Розширення можливостей для зберігання та
інфраструктура обробки даних.

Цифрова трансформація телекомунікаційної галузі України включає в

себе інтеграцію та використання Інтернету речей (IoT) для оптимізації
комунікаційних мереж та розробки "розумних" сервісів. Цей напрям розвитку
знаходить своє втілення в ряді ініціатив, які активно впроваджуються в
сучасних телекомунікаційних компаніях.
Один із провідних телекомунікаційних операторів в Україні, Київстар,
вкладає зусилля в розвиток IoT-рішень. Компанія впроваджує системи
моніторингу об'єктів, такі як автомобілі та обладнання, використовуючи
сучасні технології IoT. Ще одним ключовим учасником на ринку є Vodafone
Україна, яка активно працює над впровадженням IoT-рішень. Компанія надає
послуги з моніторингу транспортних засобів, віддаленого керування
пристроями та інші послуги, що базуються на зборі та аналізі даних через
мережу IoT [16].
 Datrics - українська компанія, яка спеціалізується на розробці платформ
для розумного аналізу даних в реальному часі. Вони співпрацюють із
телекомунікаційними компаніями, допомагаючи впроваджувати
інтелектуальні аналітичні рішення на основі IoT для оптимізації мереж та
покращення обслуговування клієнтів.
Україна активно приймає виклик цифрової трансформації, і це
особливо помітно в розвитку Інтернету речей (IoT). Декілька визначених
тенденцій та прикладів вказують на стан розвитку IoT-рішень в
телекомунікаційній галузі України.
 Масштабні проекти спостереження: Одним з прикладів є
впровадження масштабних проектів спостереження на базі IoT.
Телекомунікаційні компанії співпрацюють із містовими владами та
підприємствами для створення систем відеоспостереження, які
використовують сенсори та камери для збору та аналізу даних у реальному
часі. Це покращує безпеку та управління міською інфраструктурою.
 Розумне енергоспоживання: Деякі телекомунікаційні компанії
співпрацюють із енергетичними підприємствами для впровадження
"розумних" систем вимірювання енергоспоживання. Сенсори та метрики
встановлюються в енергозабезпечуючих системах, щоб забезпечити
ефективне використання електроенергії та підвищити стійкість мереж.
 Системи віддаленого керування: Важливим напрямком є
впровадження систем віддаленого керування на основі IoT. Наприклад,
телекомунікаційні оператори співпрацюють із виробниками різних пристроїв
для побудови "розумних" систем вдома, які дозволяють користувачам
віддалено керувати своїм оселедцем, включати/вимикати пристрої та
моніторити безпеку.
 Агротехнології на Базі iot: В сільському господарстві також
спостерігається використання IoT. Телекомунікаційні компанії разом із
сільськогосподарськими підприємствами розробляють системи моніторингу
та автоматизації, які допомагають сільськогосподарським виробникам
ефективніше управляти своєю продукцією.
Цифрові трансформації у телекомунікаційній індустрії визначаються
впровадженням ряду цифрових платформ та сервісів, спрямованих на
покращення якості послуг, ефективніше управління мережами та взаємодію з
клієнтами:
1. Ericsson Operations Engine: Однією з ключових цифрових платформ
є Ericsson Operations Engine, яка пропонує автоматизацію управління
мережами та надає операторам телекомунікацій інструменти для
прогнозування і виправлення неполадок у реальному часі. Ця платформа
використовує штучний інтелект для оптимізації мережі та підвищення її
ефективності.
2. Huawei Cloud: Huawei Cloud від Huawei Technologies є прикладом
хмарної платформи, яка надає телекомунікаційним компаніям інфраструктуру
для розгортання та управління різноманітними цифровими сервісами. Вона
дозволяє операторам швидко масштабувати послуги та підтримує
впровадження технологій 5G.
3. Cisco Crosswork: Cisco Crosswork - це цифрова платформа для
автоматизації мережевого управління та оптимізації. Вона надає рішення для
виявлення, діагностики та виправлення неполадок, а також автоматизованого
аналізу мережі.
4. Salesforce for Telecommunications: Salesforce for Telecommunications
- це CRM-платформа, спеціально адаптована для потреб телекомунікаційної
галузі. Вона дозволяє компаніям ефективно взаємодіяти з клієнтами, вести
облік послуг та покращувати взаємодію за допомогою аналітики та
персоналізованих послуг.
5. IBM Telco Cloud Platform: IBM Telco Cloud Platform надає
інфраструктуру для розгортання та управління хмаровими сервісами у
телекомунікаційній галузі. Ця платформа дозволяє операторам швидко
впроваджувати нові сервіси та підтримує інтеграцію з різноманітними
додатками.
Кібербезпека стає найважливішою складовою телекомунікаційної
галузі, оскільки індустрія переходить до цифрової трансформації. Оцінка
заходів забезпечення кібербезпеки важлива для забезпечення надійності
мережі та захисту конфіденційної інформації користувачів:
1. Захист Інфраструктури: Телекомунікаційні компанії повинні
вдосконалювати захист своєї інфраструктури від кібератак. Це включає
удосконалення систем виявлення та запобігання, шифрування даних, а також
застосування технологій блокчейн для забезпечення цілісності інформації.
2. Аутентифікація та Контроль Доступу: Удосконалення систем
аутентифікації та контролю доступу є важливим етапом у забезпеченні
кібербезпеки. Використання біометричних та двофакторних методів
аутентифікації допомагає запобігти несанкціонованому доступу.
3. Моніторинг та Виявлення Загроз: Розвиток систем моніторингу та
виявлення загроз дозволяє операторам телекомунікацій вчасно реагувати на
кібератаки. Використання штучного інтелекту та машинного навчання
виявляє аномальні патерни та сприяє швидкому реагуванню.
4. Захист Персональних Даних: Захист персональних даних
користувачів стає пріоритетним завданням. Телекомунікаційні компанії
повинні вживати заходів для шифрування даних, забезпечення
конфіденційності та дотримання вимог законодавства про захист даних.
5. Співпраця із Кібербезпековими Службами: Ефективна співпраця із
кібербезпековими службами та обмін інформацією щодо нових загроз є
ключовим аспектом забезпечення кібербезпеки. Спільні зусилля галузі
можуть допомогти у виявленні та протидії складним кібератакам.
Виклики пов'язані зі збереженням та захистом конфіденційної
інформації включають:
 Кіберзагрози: Зростання кількості та складності кіберзагроз, які
можуть призвести до витоку конфіденційної інформації.
  Соціальний Інжиніринг: Атаки, спрямовані на маніпулювання
користувачів для отримання конфіденційної інформації.

2.2. Цифрові комунікативні інструменти та стратегії телекомунікаційних

компаній

В сучасному світі телекомунікаційні компанії активно використовують

різноманітні цифрові комунікативні інструменти для поліпшення взаємодії з
клієнтами та оптимізації внутрішніх комунікаційних процесів. Один з
важливих аспектів цього напрямку — використання чат-ботів. Ці
інтелектуальні програми здатні автоматизувати відповіді на питання клієнтів,
надаючи швидке та ефективне обслуговування. Наприклад, Vodafone
впровадив чат-бота для обробки загальних запитань клієнтів, зменшуючи час
очікування на відповідь.
У сфері соціальних мереж телекомунікаційні компанії також ведуть
активну діяльність. За допомогою платформ, таких як Twitter або Facebook,
вони спрощують взаємодію з аудиторією, надаючи оперативну підтримку та
розвиваючи освітні кампанії. Наприклад, AT&T використовує Twitter для
відповідей на запитання клієнтів та розв'язання проблем, що дозволяє
збільшити рівень задоволеності користувачів.
Ще одним важливим елементом є використання інтерактивних методів
комунікації, таких як вебінари та онлайн-консультації. Такі заходи
дозволяють телекомунікаційним компаніям проводити детальні та
індивідуалізовані сесії з клієнтами. Наприклад, Comcast впроваджує цифрові
комунікативні інструменти для поліпшення якості обслуговування клієнтів та
забезпечення ефективної комунікації. Однією з ключових ініціатив є
використання чат-ботів на своєму веб-сайті та в інших цифрових каналах. Ці
інтелектуальні програми дозволяють клієнтам отримувати швидкі відповіді
на питання, а також надають рекомендації щодо розв'язання проблем. За
допомогою соціальних мереж, зокрема Twitter, Comcast прагне забезпечити
оперативну підтримку та взаємодію з клієнтами. Компанія регулярно
відповідає на запитання, висловлюється щодо новин та подій, а також
активно взаємодіє зі споживачами через коментарі та приватні повідомлення
[22].
Штучний інтелект також стає необхідним елементом в сучасних
стратегіях телекомунікаційних компаній. Використання алгоритмів
машинного навчання дозволяє персоналізувати комунікації та пропонувати
користувачам індивідуалізовані послуги. Наприклад, T-Mobile вдало
використовує аналітичні рішення для створення індивідуалізованих тарифних
планів, що відповідають конкретним потребам кожного клієнта. Завдяки
використанню передових технологій обробки даних та штучного інтелекту,
компанія здатна аналізувати великі обсяги інформації щодо споживання
послуг і поведінки клієнтів. При використанні аналітики, T-Mobile аналізує
історію використання послуг, періоди найбільш активного використання
мобільного зв'язку, попит на конкретні послуги, а також інші параметри, які
впливають на користування мобільними послугами. Цей аналіз дозволяє
компанії зрозуміти індивідуальні потреби кожного клієнта. На основі
отриманих даних T-Mobile розробляє персоналізовані тарифні плани, які
враховують специфіку використання послуг і пропозиції, що найкраще
підходять конкретному клієнту. Наприклад, якщо аналітика виявляє, що
клієнт активно використовує мобільний інтернет під час подорожей,
пропозиції можуть включати додаткові обсяги даних або спеціальні тарифи
для роумінгу [28].
Розвиток омніканальних комунікацій в телекомунікаційних компаніях є
стратегічним напрямком, спрямованим на створення єдиної, безперервної
системи зв'язку з клієнтами. Ця стратегія передбачає інтеграцію різних
каналів зв'язку, таких як мобільні додатки, веб-платформи, чати та традиційні
канали, для забезпечення спрощеного та зручного взаємодії з клієнтами.
Омніканальність сприяє підвищенню клієнтського досвіду, оскільки дозволяє
клієнтам переходити між каналами, не втрачаючи інформації чи контексту.
 Ефективне використання соціальних мереж є важливою частиною
стратегії комунікації телекомунікаційних компаній. Здатність взаємодіяти з
клієнтами через соціальні платформи дозволяє компаніям не лише
розміщувати рекламу, але й отримувати швидкий та прямий зворотний
зв'язок. Прикладом може служити використання Twitter чи Facebook для
вирішення технічних проблем, а також для анонсів нових послуг та
пропозицій. Стратегії персоналізації та таргетування комунікацій базуються
на використанні технологій аналізу даних для створення індивідуальних
підходів до клієнтів. Це включає в себе адаптацію повідомлень та реклам до
конкретних потреб та інтересів аудиторії. Наприклад, використання
алгоритмів для аналізу покупкової історії клієнта та надання персональних
пропозицій чи знижок.

Отже, у цьому розділі висвітлено, які проблеми та виклики виникають

перед телекомунікаційною галуззю в контексті діджиталізації, а також які
можливості відкриваються завдяки цьому процесу. Зокрема, детально
розглянуті питання фінансування, розвитку інфраструктури, участі в
міжнародних ініціативах, а також впливу цифрового розвитку на економіку та
суспільство.
На підставі представлених даних можна визначити, що цифрова
трансформація телекомунікацій в Україні не лише є актуальним і необхідним
процесом, але й створює перспективи для розвитку і підвищення
конкурентоспроможності галузі в умовах глобальних цифрових тенденцій.
 РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНОЇ
ІНДУСТРІЇ В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
3.1. Перспективи розвитку телекомунікаційної індустрії в умовах
діджиталізації

У сучасних умовах створення єдиного цифрового ринку в

Європейському Союзі є одним із пріоритетних напрямків розвитку. Цей
процес сприяє підвищенню транскордонної активності, спрощенню правил
транскордонної електронної комерції та зміцненню захисту прав споживачів
під час інтернет-покупок. Інтеграція в європейський цифровий простір стає
важливою для України через залежність її економіки від світових процесів,
інвестиційного притоку та участі в глобальних європейських проєктах.
Готовність телекомунікаційної сфери України до інтеграції з Єдиним
цифровим ринком ЄС закріплена в законодавчих актах цифровізації та
цифрового суспільства в Україні. Заходи, визначені Концепцією розвитку
цифрової економіки та суспільства, включають приведення законів у
відповідність до європейського законодавства у сферах інтероперабельності
та електронних сервісів, відкритих даних та електронної ідентифікації.
Закон України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в
Україні", прийнятий у 2021 році, спрямований на створення сприятливих
умов для інноваційного бізнесу, цифровізацію реального сектора, розбудову
цифрової інфраструктури та залучення інвестицій [36].
У 2020 році в Україні відзначалася значна нестача фінансових ресурсів
для розвитку цифрових ініціатив. Державний бюджет не передбачав
відведення коштів на цифрову трансформацію, такі як створення порталів,
цифровізація пріоритетних послуг та навчання цифрових навичок. У
фактичному розподілі коштів лише 30,8 мільйонів гривень було виділено на
утримання поточних цифрових систем, таких як веб-сайти та сервери.
Проте в 2021 році ситуація змінилася, і було виділено значні фінансові
ресурси на цифровий розвиток. Загальний обсяг фінансування цифрової
трансформації становив 1,789 мільярда гривень. З цієї суми 602 мільйони
гривень були спрямовані на реалізацію Національної програми з
інформатизації. Також були виділені кошти на підключення до Інтернету у
селах, розвиток мобільного застосунку та порталу "Дія", розширення базових
державних реєстрів, розвиток електронної ідентифікації, адміністративних
послуг та багато іншого, підтримуючи тим самим різні аспекти цифрової
трансформації в Україні (див. рис. 1.)

Рис. 1 - Структура обсягу фінансування сфери цифрової трансформації

України за 2021 рік.

В 2021 році структура фінансування цифрової трансформації в Україні

вражає своєю різноманітністю та акцентами на ключові напрямки. Зазначимо,
що 34% бюджету було витрачено на реалізацію Національної програми з
інформатизації, 28% пішло на підключення сільських об'єктів до Інтернету, а
ще 19% — на пріоритетні напрямки цифровізації [37].
У 2022 році відбулося вражаюче зростання обсягу фінансування
цифрової трансформації, досягнувши 2,98 мільярда гривень. Кошти були
спрямовані на різні сфери, такі як охорона здоров'я, соціальний захист,
освіта, розвиток адміністративних послуг та інше. Найбільшими
пріоритетами фінансування стали: реалізація Національної програми з
інформатизації, розвиток доступу до Інтернету у селах, реалізація
пріоритетних ІТ-проєктів, розвиток ІТ-освіти та інші.
 Структура фінансування у 2022 році показує, що 26% бюджету
припадає на Національну програму з інформатизації, 22% — на розвиток
пріоритетних ІТ-проєктів, 18% — на підключення сільських об'єктів до
Інтернету, 14% — на підготовку до Всеукраїнського перепису населення і
12% — на реалізацію пріоритетних напрямків цифровізації (див. рис. 2.)

Рис. 2. - Структура обсягу фінансування сфери цифрової трансформації

України за 2021 рік.

Звіт, що спільно підготували Світовий банк, уряд України та

Європейська комісія під назвою "Україна. Швидка оцінка завданої шкоди та
потреб на відновлення", вражає масштабами завданої шкоди у розмірі 6,7
мільярда доларів США для телекомунікаційного та цифрового сектора.
Оператори стаціонарного та мобільного зв'язку зазнали збитків у сумі 6
мільярдів доларів, компанії поштового зв'язку - 0,1 мільярда доларів, а
стартапи та сфера інформаційних технологій - 0,04 мільярда доларів. При
цьому 67% загальної шкоди припадає на області Донецьк, Харків, Херсон та
Запоріжжя. Короткотермінові витрати на відновлення оцінюються у 1,3
мільярда доларів.
Важкощі останніх років, зокрема військові події, виступили
каталізатором розвитку ІТ-сектора в Україні. Експорт комп'ютерних послуг
піднявся на 23% за перше півріччя 2022 року, досягнувши 3,74 мільярда
доларів США. Українські стартапи та технологічні компанії за цей період
залучили понад 350 мільйонів доларів США для розвитку.
Для сприяння цифровому розвитку та відновленню економіки в умовах
війни урядом України розроблено план відбудови "United 24" до 2025 року.
Робоча група "Діджиталізація" визначила перелік проєктів, їх цілей та обсягів
фінансування, реалізація яких охопить три етапи: завдання воєнного часу на
2022 рік, відновлення у 2023–2025 роках та модернізація у 2026–2032 роках
[42].
Ефективне використання соціальних мереж, також як і персоналізація
та таргетування комунікацій, стають потужними інструментами для
телекомунікаційних компаній, сприяючи не лише рекламі, але й збільшенню
лояльності клієнтів. Застосування новітніх технологій, таких як "deep
machine learning" та штучний інтелект, у комунікаційних процесах може
значно покращити якість обслуговування та ефективність взаємодії. Розвиток
цифрових технологій, включаючи цифрову трансформацію, сприяє
підвищенню мотивації працівників і забезпеченню економії часу, сприяючи
тим самим конкурентоспроможності та зростанню телекомунікаційної галузі.
Участь України в Європейському цифровому просторі може відкрити нові
можливості, збільшуючи транскордонну активність та підвищуючи довіру до
цифрових послуг у контексті спрощених правил транскордонної електронної
комерції.

3.2. Цифрові ризики телекомунікаційної індустрії

Цифрова трансформація телекомунікаційної галузі супроводжується

численними ризиками, що можуть підірвати стабільність та безпеку сектору.
Розглянемо основні цифрові ризики, які потребують уваги та ефективного
управління:
1. Кібербезпека та Захист Даних:
  Зростання кількості кіберзагроз та можливість несанкціонованого
доступу до конфіденційної інформації.
 Втрата чи порушення безпеки особистих даних користувачів.
2. Технічні Збої та Відмови:
 Ризик технічних проблем та відмов, що можуть перервати зв'язок
та обслуговування клієнтів.
 Залежність від нових технологій і їхня можлива нестабільність.
3. Соціальна Інженерія та Шахрайство:
 Маніпулювання персоналу чи користувачів соціальними
інженерними методами.
 Шахрайство та обман, спрямовані на клієнтів чи внутрішній
персонал.
4. Недостатність іт-інфраструктури:
 Ризик відстаючої або неадаптованої ІТ-інфраструктури.
 Неспроможність враховувати темпи цифрового розвитку та
збільшення обсягу даних.
5. Регуляторні та Правові Загрози:
 Зміни в законодавстві та нормативному середовищі, що можуть
впливати на діяльність та вимоги до безпеки.
 Потенційні штрафи та відповідальність за порушення правил та
стандартів.
6. Втрати Репутації та Довіри:
 Негативний вплив кіберінцидентів на репутацію та довіру
споживачів.
 Погіршення стосунків з клієнтами через проблеми з безпекою та
конфіденційністю.
В сучасному цифровому світі, де технології швидко розвиваються, та
зростає залежність від інтернет-послуг, кібербезпека стає однією з ключових
складових успіху телекомунікаційної індустрії. Прискорений перехід до
цифрового формату викликає не лише позитивні трансформації, але й нові
виклики, пов'язані з кіберзагрозами. У цьому контексті кібербезпека виступає
як складний комплекс процесів, спрямованих на подолання ризиків та
забезпечення стійкості та безпеки телекомунікаційного сектору. [40].
Для ефективного управління кібербезпекою в телекомунікаційній
індустрії важливо впроваджувати комплексні заходи:
 Системи Виявлення та Захисту: Використання сучасних систем
виявлення кібератак та захисту дозволяє реагувати на загрози в реальному
часі та запобігти негативним наслідкам. Ось декілька прикладів конкретних
систем виявлення та захисту:
1. Fireeye:
 Опис: FireEye пропонує різноманітні продукти і послуги у сфері
кібербезпеки, включаючи розумні системи виявлення загроз.
 Функціональність: Система виявлення загроз FireEye
використовує аналіз поведінки та штучний інтелект для виявлення аномалій
та потенційних атак.
2. Cisco stealthwatch:
 Опис: Cisco Stealthwatch є рішенням для моніторингу та
виявлення загроз у мережах.
 Функціональність: Система використовує аналіз мережевого
трафіку, машинне навчання та аналітику для виявлення незвичайної
активності та потенційних загроз.
3. Symantec endpoint protection:
 Опис: Symantec пропонує інтегровані рішення для кібербезпеки,
включаючи систему захисту ендпоінтів.
 Функціональність: Система виявлення загроз Symantec
використовує антивірусний захист, інтелектуальні технології та аналітику для
захисту комп'ютерів та серверів в реальному часі.
4. Darktrace:
 Опис: Darktrace працює на основі технології самонавчання та
штучного інтелекту для виявлення невідомих загроз.
  Функціональність: Система адаптується до змін у мережі та
вчиться визначати нормальну поведінку, виявляючи відхилення та потенційні
атаки.
5. Palo Alto Networks Next-Generation Firewall:
 Опис: Palo Alto Networks пропонує інтегровані файрволи, які
комбінують в собі функції виявлення загроз та захисту мережі.
 Функціональність: Система виявлення та захисту використовує
аналіз трафіку, включаючи застосування штучного інтелекту для
розпізнавання та блокування атак.
 Шифрування Даних: Застосування механізмів шифрування
даних забезпечує конфіденційність та цілісність інформації, що
пересувається по мережах. Наприклад:
1. BitLocker:
 Опис: BitLocker є вбудованим засобом шифрування диска у
операційних системах Windows.
 Функціональність: Використовується для шифрування всього
диска або окремих розділів, що дозволяє захищати дані в разі втрати або
крадіжки пристрою.
2. FileVault:
 Опис: FileVault є інструментом шифрування диска для
операційних систем macOS.
 Функціональність: Забезпечує шифрування вмісту диска,
включаючи файли, системні дані та налаштування.
3. VeraCrypt:
 Опис: VeraCrypt є відкритою програмою для шифрування файлів
та дисків на різних операційних системах.
 Функціональність: Надає можливість створювати зашифровані
контейнери, які можуть містити файли або весь диск.
  Багатофакторна аутентифікація: Впровадження методів
багатофакторної аутентифікації робить важче несанкціонований доступ до
систем та акаунтів користувачів:
1. Token-генератори:
 Опис: Фізичний або мобільний пристрій генерує одноразові коди,
які користувач вводить для аутентифікації.
 Функціональність: Генератор створює новий код кожен короткий
період часу, забезпечуючи додатковий шар безпеки.
2. Біометричні дані:
 Опис: Використання фізіологічних чи поведінкових рис (відбитки
пальців, розпізнавання обличчя, голосу тощо).
 Функціональність: Користувач аутентифікується за допомогою
унікальних фізичних характеристик, що зменшує ризик несанкціонованого
доступу.
3. Smart Cards (розумні картки):
 Опис: Картка, яка містить мікросхему, інформацію та може
використовуватися в поєднанні з PIN-кодом.
 Функціональність: Користувач повинен вставити картку та
ввести пароль для аутентифікації.

Не зважаючи на вжиті заходи забезпечення кібербезпеки в

телекомунікаційній галузі, виникають нові виклики та перспективи, серед
яких особливо важливими є:
1. Розвиток Кіберзагроз:
 Опис: З кожним новим технологічним вдосконаленням зростає
складність кіберзагроз. Хакери постійно пристосовуються та вдосконалюють
свої методи атак, щоб обхідати захист.
 Виклик: Нові форми загроз, такі як атаки з використанням
штучного інтелекту, можуть бути важкими для виявлення та протидії.
  Перспектива: Розвиток нових технологій для ефективної детекції
та відповіді на кіберзагрози, а також підвищення кіберстійкості систем.
2. Захист від Розповсюдження Мережевих Збоїв:
 Опис: Знищення або перешкоджання мережевим зв'язкам може
призвести до серйозних наслідків для телекомунікаційної інфраструктури.
 Виклик: Найбільші атаки на мережеві послуги можуть мати
глобальний вплив та порушувати зв'язок для великої кількості користувачів.
 Перспектива: Розробка стратегій для швидкого виявлення та
ліквідації мережевих збоїв, а також забезпечення резервних механізмів
зв'язку.
3. Підвищення рівня кіберсвідомості:
 Опис: Зростання кількості соціально інженерних атак та фішингу
ставить під сумнів безпеку через людський фактор.
 Виклик: Недостатня обізнаність користувачів може призвести до
успішних атак через маніпулювання їхньою поведінкою.
 Перспектива: Збільшення інвестицій у навчання та освіту
користувачів щодо кібербезпеки для зменшення ризику соціально інженерних
атак.
Швидкий технологічний прогрес у телекомунікаційній галузі є
двоспрямованим мечем. З одного боку, нові технології принесли безліч
можливостей, зробили зв'язок більш швидким та доступним. З іншого боку,
цей прогрес супроводжується рядом викликів та ризиків, які стають
актуальними в умовах постійних змін.
Виклик:
1. Швидкі зміни технологій: Постійна еволюція технологій у
телекомунікаціях вимагає від компаній невпинного адаптаційного процесу та
інвестицій у нові рішення.
2. Кількість даних: Збільшення обсягу передаваних даних ставить
під загрозу існуючі мережі та вимагає розробки більш ефективних методів
передачі і обробки інформації.
 3. Кібербезпека: Розвиток нових технологій відкриває нові
можливості для кібератак, які вимагають посилення заходів з кібербезпеки.
Перспектива:
1. Інновації та Нові Рішення: Розвиток новітніх технологій
вимагає постійного вдосконалення сервісів та розробки інноваційних рішень
для відповіді на зміни у галузі.
2. Інфраструктура: Покращення інфраструктури та розширення
мереж для забезпечення якісного обслуговування підвищеної кількості
підключених пристроїв.
3. Розширення Швидкості та Пропускної Здатності:
Застосування нових технологій для підвищення швидкості передачі даних та
розширення пропускної здатності мережі.
4. Інвестиції в Кібербезпеку: Розвиток технологій для виявлення,
запобігання та відповіді на кібератаки. Зміцнення заходів з кібербезпеки для
збереження даних та мереж в безпеці.

Отже, зазначені ключові тенденції в цьому секторі, що включають

ефективне використання соціальних мереж, персоналізацію та таргетування
комунікацій, інтеграцію нових технологій, розвиток цифрових технологій та
участь в Європейському цифровому просторі.
Особлива увага приділена цифровим ризикам та зазначені напрями з їх
подолання, зокрема заходи з кібербезпеки та використання сучасних
технологій, таких як системи виявлення та захисту, шифрування даних,
багатофакторна аутентифікація [42].
Підсумково, розгляд напрямків розвитку телекомунікаційної індустрії в
контексті діджиталізації вказує на необхідність поєднання інновацій, захисту
від цифрових загроз та стратегій для забезпечення стійкості та ефективності
у цьому швидкозмінному середовищі. Це ставить перед галуззю як виклик,
так і можливість забезпечити зростання та конкурентоспроможність в
цифровій епохі.
 ВИСНОВКИ

Отже, діджиталізація в телекомунікаційній галузі представляє собою

складний та постійно змінюючийся процес, що визначається перехідними
моментами від традиційних аналогових методів до передових цифрових
технологій. Цей перехід відбувається на фоні стрімкого розвитку
інформаційного суспільства та нестримного впливу технологічних інновацій
на всі сфери життя.
В телекомунікаційної індустрії – це процес, що передбачає не лише
впровадження технологій, але й стратегічне переосмислення бізнес-моделей
та відповідь на нові вимоги ринку. Аналіз потреб і стратегічне планування
стають критичним етапом, що визначає успішність цього процесу.
Відзначено, що цифрова трансформація в телекомунікаційній галузі не
є лише технічною перетвореністю, але й стратегічним підходом до розвитку.
Зміни в парадигмі взаємодії з клієнтами, використанням технологій, та
впровадженням нових моделей бізнесу стають визначальними елементами
цього процесу.
Важливим є розуміння того, що теоретичні концепції, такі як інтеграція
нових технологій, кібербезпека, та персоналізація комунікацій, є
краєвидними каменями української телекомунікаційної діджиталізації. Ці
аспекти надають можливість галузі не лише адаптуватися до сучасних
викликів, але й активно визначати майбутнє.
Обрання технологічного стеку для діджиталізації в телекомунікаційній
індустрії є критичним стратегічним вибором. Під час аналізу існуючих
технологій компанії дбайливо розглядають поточні та майбутні вимоги ринку,
спрямованість на покращення клієнтського досвіду та оптимізацію
внутрішніх процесів. Визначення стратегічних цілей є ключовим кроком,
враховуючи технології, що сприяють персоналізації та взаємодії. Важливою
частиною стеку стає роль штучного інтелекту та аналітики даних, які
дозволяють прогнозувати попит та автоматизувати багато процесів.
Впровадження Internet of Things (IoT) робить мережі "розумними", а 5G
вносить суттєвий вплив, забезпечуючи високу швидкість та нові можливості.
Комплексний підхід до вибору технологій є стратегічною основою для
успішної діджиталізації телекомунікаційного сектору.
Цифрова трансформація в Україні розкриває новий етап розвитку, де
технологічні інновації визначають ключові аспекти економічного та
соціального прогресу. На фоні цього контексту телекомунікаційна індустрія
переживає суттєві зміни, які визначають її роль у великому стратегічному
масштабі. Україна активно впроваджує та розвиває сучасні технології,
спрямовуючи зусилля на забезпечення конкурентоспроможності та сталого
росту. Цей перехід відзначається не лише технічними інноваціями, але й
впливом на взаємодію громадян, бізнесу та влади, утворюючи нову
парадигму для телекомунікаційної галузі в умовах цифрового
трансформаційного витоку.
. Застосування новітніх технологій, таких як "deep machine learning" та
штучний інтелект, у комунікаційних процесах може значно покращити якість
обслуговування та ефективність взаємодії. Розвиток цифрових технологій,
включаючи цифрову трансформацію, сприяє підвищенню мотивації
працівників і забезпеченню економії часу, сприяючи тим самим
конкурентоспроможності та зростанню телекомунікаційної галузі. Участь
України в Європейському цифровому просторі може відкрити нові
можливості, збільшуючи транскордонну активність та підвищуючи довіру до
цифрових послуг у контексті спрощених правил транскордонної електронної
комерції.
Досягнення в цьому напрямку відзначаються не лише у позитивних
зрушеннях у сфері послуг та ефективності, але і в підвищенні
конкурентоспроможності та залученні інвестицій. Зростаюча участь в
Європейському цифровому просторі дозволяє Україні визначати свою роль на
глобальному ринку телекомунікацій.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Bloomberg, J. (2018). Digitization, digitalization, and digital

transformation: confuse them at your peril. Forbes. [Online] Available at:
https://www.forbes.com/sites/jasonbloomberg/
2. Bratianu, C. (2011). A new perspective of the intellectual capital
dynamics in organizations. In Vallejo-Alonso, B., Rodriguez-Castellanos,
A., & Arregui-Ayastuy, G. (Eds.), Identifying, measuring, and valuing
knowledge-based intangible asset.
3. Internet World Stats. URL: https://www.internetworldstats.com/
4. Kolyadenko S. V. (2019). Tsyfrova ekonomika: peredumovy ta etapy
stanovlennya v Ukrayini ta sviti. Digital economy: preconditions and
stages of formation in Ukraine and in the world. Ekonomika. Finansy.
Menedzhment: aktualʹni pytannya nauky i praktyky, № 6, 105–112. [Іn
Ukrainian].
5. Meshko N. P., Sazonets’ O. M., Dzhusov O. A., Pirog O. V., Sardak S.
Ye. (2012). Stratehiyi vysokotekhnolohichnoho rozvytku v umovakh
hlobalizatsiyi: natsionalʹnyy ta korporatyvnyy aspekty: monohrafiya.
Strategies for high-tech development in a globalizing environment:
national and corporate aspects, Donetsʹk: Yuho-Vostok, 470 p.
6. Negroponte N. (1995). Being Digital. Knopf, 256 p.
7. Parviainen, P., Tihinen, M., Kääriäinen, J., & Teppola, S. (2017).
Tackling the digitalization challenge: how to benefit from digitalization
in practice. International Journal of Information Systems and Project
Management, 5(1), 63-77.
8. Sokolova H. B. (2018). Deyaki aspekty rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky v
Ukrayini. Some aspects of the development of the digital economy in
Ukraine. Ekonomichnyy visnyk Donbasu, № 1 (51), 92–96.
9. The IMD World Digital Competitiveness Ranking 2019, P. 138. URL:
https://www.imd.org/wcc/
10.Ukraine 2030 – a country with advanced digital economy / Ukrainian
Institute of the Future. (2018). URL: https://strategy.uifuture.org/kraina-
zrozvinutoyu-cifrovoyu-ekonomikoyu.html
11.Аналіз сталого розвитку – глобальний і регіональний контексти: У 2
ч. / Міжнар. рада за науки (ICSU) [та ін.]; наук. кер. М. З.
Згуровський. – К.: НТУУ «КПІ», 2010. – Ч. 2. Україна в індикаторах
сталого розвитку. – 118 с.
12.Бажал Ю., Бакуменко В., Бондарчук І. та ін. Інформаційна
економіка. Роль інформації у формуванні ринкової економіки:
монографія / за заг. ред. І. Розпутенка. Київ: К.І.С., 2004. С. 33–57.
13.Бурєєва Н. Н. Багатовимірний статистичний аналіз з використанням
ППП «STATISTICA». Учбово-методичний матеріал з програми
підвищення кваліфікації «Застосування програмних засобів в
наукових дослідженнях та викладанні математики и механіки» / Н.
Н. Бурєєва, Нижній Новгород, 2007. – 112 с.
14.Все буде digital: названі країни-лідери за рівнем розвитку цифрової
економіки. URL: https://ubr.ua/
15.Доповідь про цифрову економіку 2019. URL:
https://unctad.org/system/files/official-document/der2019_overview_ru.p
df
16.Коляденко С. В. Цифрова економіка: передумови та етапи
становлення в Україні та світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент:
актуальні питання науки і практики. 2016. № 6. С. 105–112.
17.Криниця С.О. Державна політика цифровізації економіки України.
Фінансовий простір. 2018. № 3 (31). С. 50-57
18.Мешко Н. П., Сазонець О. М., Джусов О. А. та ін. Стратегії
високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний
 та корпоративний аспекти: монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2012.
470 c.
19.Опря А. Т. Статистика (модульний варіант з програмованою формою
контролю знань): навч. посіб. - К. : ЦУЛ, 2012. – 448 с.
20.Офіційний сайт Головного управління статистики в Харківській
області [Електронний ресурс].– Режим доступу: http:// uprstat.
kharkov. ukrtel.net/
21.Офіційний сайт Державної служби статистики України
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua.
22.Ракіпов В.Р. Об’єктивні передумови розвитку цифровізації в Україні.
International scientific conference Economy and Society: The Formation
of a Modern Competitive environment: Integration And Globalization.
(Greenwich, May 25th, 2018). Greenwich, UK: Baltija Publishing, 2018.
Part I. С. 95-98. (0,2 д.а.).
23.Ракіпов В.Р. Теоретичні підходи до стратегічного управління на
макро-, мезо- та мікрорівнях. IІI International Scientific Conference
From the Baltic to the Black Sea: the Formation of Modern Economic
Area. (Riga, August 23th, 2019). Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2019.
С.39-42. (0,2 д.а.).
24.Ривак Н.О., Керницька А.В. Ініціативи індустрії 4.0 у країнах єс:
досвід для України. URL: https://doi.org/
25.Робоча програма навчальної дисципліни «Статистичне моделювання
та прогнозування» для студентів напряму підготовки 6.030506
«Прикладна статистика» денної форми навчання / укл. О. В.
Раєвнєва, К. А. Стрижиченко. – Харків : Вид. ХНЕУ, 2014. – 47 с.
26.Соколова Г. Б. Деякі аспекти розвитку цифрової економіки в Україні.
Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 92–96.
27.Статистика: навч. посібник/ за ред Раєвнєвої О.В. - Х.: ВД "Інжек",
2011. - 504 с.
28.Статистика: Навчально-методичний посібник. / О.В. Прокопова,
О.О. Горошанська / Харк. держ. університет харчування та торгівлі.
– Харків, 2013.- 136 с.
29.Степан Кубів (2017) Цифрова економіка. Про нові можливості для
України. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/
30.Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти.
Центр Разумкова. Видавництво “Заповіт” 2020.
31.Марченко О. Цифрова економіка в Україні: основні тенденції та
перспективи розвитку. Галицький економічний вісник. 2020. Том 65.
№ 4. С. 34–39. DOI:
https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2020.04.034
32.Пчелинська Г. В., Васильєва Т. С. Digital-трансформація бізнесу в
умовах пандемії. Вісник Східноукраїнського національного
університету імені Володимира Даля. 2021. № 6 (270). С. 55–58.
33.Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні
детермінанти. Видавництво «Заповіт». 2020. 274 с.
34.Загарій В. К., Ковальчук Т. Г., Синільник В. В. Пріоритетність
розвитку цифрової економіки для України. Приазовський
економічний вісник. 2019. Випуск 2 (13). С. 64–68.
35.Шостак Л., Більо І., Микитюк Є. Потенціал цифровізації
вітчизняного бізнес-середовища. Економічний аналіз. 2021. Том 31.
№ 1. С. 245–151. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2021.01.245
36.Лапин А. В., Гринчук І. О., Оленюк Д. О. Діджиталізація економіки
в Україні: сучасний стан та перспективи. Ефективна економіка. 2022.
Вип.7. URL:
https://www.researchgate.net/publication/362275211_DIDZITALIZACI
A_EKONOMIKI_V_UKRAINI_SUCASNIJ_STAN_TA_PERSPEKTIV
I (дата звернення: 20.11.2022).
37.Раєвнєва О. В., Аксьонова І. В., Бровко О. І. Порівняльний
рейтинговий аналіз стану та тенденцій діджиталізації українського
суспільства та економіки. Проблеми економіки. 2021. № 4. C. 56–66.
38.Огляд заходів щодо цифрової трансформації та відновлення
економічного розвитку України в умовах війни. Національний
інститут стратегічних досліджень. Національний інститут
стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-
ekspertiv/ohlyad-zakhodiv-shchodo-tsyfrovoyitransformatsiyi-ta-
vidnovlennya (дата звернення: 22.11.2022).
39.Царук М. Україна долучилася до Програми «Цифрова Європа»: що
це означає. URL: https://thedigital.gov.ua/news/ukraina-doluchilasya-
do-programi-tsifrova-evropa-shcho-tse-oznachae (дата звернення:
23.11.2022).
40.Кубраков О. Україна. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на
відновлення. URL:
https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/docu
mentdetail/099545009082226957/
p1788430ed0fce0050b9870be5ede7337c6 (дата звернення: 24.11.2022).
41.Красномовець П. План «Диджіталізація». Forbes Ukraine. URL:
https://forbes.ua/innovations/plan-didzhitalizatsiya-na-vidnovlennya-ta-
tsifroviy-rozvitok-do-2025-roku-khochut-zaluchiti-i-vitratiti-692-mlrd -
grn-kudi-pidut-groshi-05072022-7000 (дата звернення: 24.11.2022).
42.Духовна О. Україна «в цифрі»: напрямки реформування. Юридична
газета онлайн. № 45–46. С. 699–700. URL:
https://yur-gazeta.com/publications/practice/informaciyne-pravo-
telekomunikaciyi/ukrayina-vcifri-napryamki-reformuvannya.html (дата
звернення: 25.11.2022).
.