ГОЛОТА Андрій Ігорович – студент четвертого курсу юридичного

факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса

ORCID ID: 0009-0009-3816-2789
УДК: 346
golota1121@gmail.com
КАЛАЧЕНКОВА Катерина Олександрівна – к.ю.н., доцент,
доцент кафедри господарського та адміністративного права
юридичного факультету Донецького національного університету імені
Василя Стуса
ORCID ID: 0000-0003-0720-2476
k.kalachenkova@gmail.com
АНОТАЦІЯ
Метою наукової статті «Вплив діджиталізації на господарську
діяльність» є проведення правового аналізу впливу цифрових технологій на
здійснення господарського діяльності. Автор зазначає як діджиталізація
трансформує традиційні бізнес-моделі та стратегії, зосереджуючись на
виявленні ключових тенденцій та напрямків розвитку.
Стаття включає в себе дослідження потенційних викликів та
можливостей, пов’язаних з цифровою трансформацією, які можуть
виникнути в різних галузях економіки. Автор підкреслює, що діджиталізація
не просто змінює бізнес-ландшафт, але також створює нові можливості
для інновацій та конкурентних переваг.
В статті проводиться аналіз можливостей державного регулювання та
політики ?? в контексті цифрової трансформації, застосовується до питань
захисту даних та кібербезпеки. Автор розглядає ці питання в деталях,
аналізуючи потенціальні переваги та ризики діджиталізації на господарську
діяльність, а також можливі шляхи реагування на них діджиталізації на
господарську діяльність.
На основі глибокого аналізу досліджуваної теми, визначено переваги та
ризики впливу діджиталізації на господарську діяльність, конкретні
проблеми правового регулювання та надано пропозиції щодо внесення змін
до законодавства.
Ключові слова: глобальні тренди діджиталізації, економічний розвиток,
виклики та можливості глобальних трендів, смарт-економіка, штучний
інтелект.

ВПЛИВ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ

http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/279870
У сучасному світі, де технології стрімко розвиваються, оцифрування є
необхідним фактором для підвищення ефективності та зниження витрат.
Цифровізація є одним з найважливіших факторів успіху для бізнесу і означає
перехід від традиційних способів ведення бізнесу до впровадження та
використання цифрових технологій. Діджиталізація є особливо важливою в
контексті післявоєнного плану відновлення національної економіки.
Діджиталізація бізнес-процесів - це процес впровадження та
використання цифрових технологій для автоматизації, оптимізації та
вдосконалення робочих процесів у компанії. Цей процес дозволяє компаніям
підвищити ефективність своїх процесів та покращити
конкурентоспроможність. Діджиталізація передбачає використання нового
програмного забезпечення, ІТ-технологій, веб-сервісів та інших інструментів
[1].
За даними Євростату, у 2020 році 80% бізнесу в Європейському Союзі
користуватимуться електронними послугами, а PwC стверджує, що до 2025
року понад 75% компаній у всьому світі планують впровадити штучний
інтелект у бізнес-процеси для підвищення їхньої ефективності. За даними
Statista, понад 60% компаній використовують хмарні технології для
зберігання та обробки даних та інформації, що стало важливим кроком у
трансформації бізнес-процесів. Ця статистика свідчить про тенденцію до
широкого впровадження цифрових технологій та оцифрування бізнес-
процесів, що стає невід'ємною частиною того, як працює та досягає успіху
бізнес [2].
На думку науковців, при впроваджені діджиталізації в бізнес-процеси,
компанії стикаються з певними викликами. Одним із таких викликів є
необхідність перегляду, зміни та модернізації вже існуючих бізнес-процесів
та систем управління. Це вимагає великих зусиль та великих витрат часу, але
в результаті підприємство отримує можливість не лише збільшити
ефективність бізнес-процесів, а й покращити якість власної продукції або
послуг. Також, підприємства стикаються з необхідністю змінювати та
впроваджувати нові цифрові технології та програмне забезпечення у власну
діяльність. Даний процес потребує великих вкладень і збільшення витрат на
початкових етапах, але в довгостроковій перспективі, підприємство матиме
змогу навпаки зменшити витрати та водночас збільшити продуктивність
своєї праці. [1 ,c. 195–199]
В епоху, що характеризується швидким технологічним прогресом і
цифровою революцією, діджиталізація стала значною трансформаційною
силою, яка революціонізує бізнес-ландшафт. Інтеграція цифрових технологій
у бізнес-практики та стратегії призводить до масштабних змін у різних
секторах, реструктуризації традиційних бізнес-моделей та встановлення
нових операційних парадигм. У цьому комплексному дослідженні детально
розглядаються далекосяжні та багатогранні наслідки цифровізації для
кількох важливих аспектів бізнес-діяльності. Основна увага приділяється
операційній ефективності, клієнтському досвіду, глобальному охопленню та
екологічній стійкості.
Цифровізація є ключовим фактором підвищення операційної
ефективності бізнесу. Впровадження передових цифрових інструментів і
технологій, таких як штучний інтелект (ШІ) і машинне навчання (МН), у
бізнес-операції відіграло важливу роль у цій трансформації. Ці передові
технології довели свою здатність змінювати правила гри, повністю
революціонізуючи способи ведення бізнесу та призводячи до всебічного
перегляду традиційних операційних методологій. [2, c. 10-12]
Зокрема, штучний і машинний інтелект використовуються для
автоматизації рутинних завдань, які раніше займали багато часу і були
трудомісткими. Цей перехід до автоматизації не лише економить
дорогоцінний час, але й звільняє працівників від монотонності повторюваних
завдань. Це дозволяє працівникам перенаправити свою увагу та зусилля на
стратегічні ініціативи, які сприяють зростанню бізнесу та впровадженню
інновацій.
Однією з найважливіших переваг діджиталізації є її здатність
оптимізувати бізнес-операції. Використовуючи можливості штучного та
машинного інтелекту, компанії змогли досягти безпрецедентного рівня
продуктивності та суттєво скоротити витрати. Це, в свою чергу, призвело до
підвищення прибутковості та посилення конкурентоспроможності на ринку.
Крім того, поява цифрових платформ спростила та покращила процеси
комунікації та співпраці всередині бізнесу. Ці платформи забезпечують
простір, де можна миттєво і безперешкодно обмінюватися інформацією,
сприяючи прозорості, ухваленню обґрунтованих рішень та ефективному
вирішенню проблем. Обмін інформацією в режимі реального часу на цих
платформах дозволяє бізнесу швидко реагувати на зміни та адаптуватися до
динаміки ринку, забезпечуючи тим самим конкурентну перевагу на
швидкозмінних ринках.
У цифрову епоху акцент на клієнтському досвіді як вирішальному
диференціюючому факторі в бізнесі багаторазово зріс. Цьому значною мірою
сприяють цифрові платформи, які надають компаніям великий обсяг даних
про клієнтів, що дозволяє їм більш ефективно адаптувати свою взаємодію з
ними.
З появою цифрових платформ бізнес отримав доступ до величезних
обсягів даних, пов’язаних з поведінкою та вподобаннями клієнтів.
Аналізуючи ці дані за допомогою сучасних інструментів аналізу даних,
компанії можуть отримати глибоке розуміння потреб та очікувань своїх
клієнтів. Такий підхід, заснований на даних, дозволяє компаніям створювати
персоналізовані маркетингові стратегії та адаптувати свої продукти і послуги
до унікальних потреб кожного клієнта, тим самим підвищуючи задоволеність
і лояльність клієнтів. [9, c. 174–178 ]
Крім того, цифрові канали пропонують клієнтам безпрецедентний
рівень зручності та гнучкості. Завдяки можливості отримувати доступ до
послуг і здійснювати покупки в будь-який час і в будь-якому місці, клієнти
тепер мають більше контролю над своїм купівельним процесом. Це не лише
покращує клієнтський досвід, але й відкриває більше можливостей для
бізнесу взаємодіяти зі своїми клієнтами, краще розуміти їхні потреби та
будувати довгострокові відносини.
Поява Інтернету разом із поширенням цифрових технологій дозволила
бізнесу значно розширити свою глобальну присутність. Цифровізація
дозволила бізнесу налагодити зв’язок з клієнтами по всьому світу,
подолавши географічні кордони, які колись були величезними бар’єрами. [8,
c. 11]
Це глобальне охоплення призвело до появи нових ринкових
можливостей для бізнесу та підвищило його конкурентоспроможність. Тепер
компанії можуть досліджувати та виходити на нові ринки, збільшуючи свою
клієнтську базу та підвищуючи загальну ефективність.
Крім того, цифрові платформи сприяють глобальній співпраці. Вони
дозволяють компаніям використовувати різноманітні таланти та ресурси з
усього світу. Це призвело до появи віртуальних команд і віддаленої роботи,
що ще більше підвищує гнучкість і масштабованість бізнесу.
У контексті зростаючого занепокоєння щодо стану довкілля та
нагальної потреби у сталих практиках, діджиталізація відіграє життєво
важливу роль у просуванні екологічної стійкості. [7, c. 83]
Цифрові рішення мінімізують потребу у фізичних ресурсах, тим самим
зменшуючи викиди вуглецю та кількість відходів. Це відповідає глобальним
зусиллям у напрямку "зеленої" економіки, позиціонуючи бізнес як
невід’ємну частину вирішення екологічних проблем.
Крім того, цифрові технології дозволяють бізнесу більш ефективно
контролювати та управляти своїм впливом на навколишнє середовище. Вони
надають інструменти для відстеження використання ресурсів, споживання
енергії та утворення відходів. Це сприяє прозорості та підзвітності,
допомагаючи бізнесу узгоджувати свою діяльність з цілями екологічної
сталості.
Отже, вплив цифровізації на бізнес-діяльність є глибоким і
далекосяжним. Вона підвищує операційну ефективність, збагачує
клієнтський досвід, розширює глобальну присутність і робить значний
внесок в екологічну стійкість. Оскільки бізнес продовжує долати складнощі
та виклики цифрової епохи, йому необхідно використовувати можливості
цифровізації, щоб залишатися конкурентоспроможним та актуальним. Однак
вони також повинні усвідомлювати етичні та соціальні наслідки, які
виникають із впровадженням цифрових технологій. Прийняття цифровізації
вимагає дотримання тонкого балансу між використанням її численних
переваг та управлінням потенційними викликами, які вона створює.
Досягнувши цього балансу, бізнес може забезпечити стійке та інклюзивне
цифрове майбутнє, в якому технології слугуватимуть інструментом прогресу
та процвітання.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бугайчук О. В. Міжнародний досвід управління соціально-
економічним розвитком високорозвинутих держав. Геостратегічні
трансформації та траєкторія національної безпеки в контексті
відбудови і сталого розвитку України : матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції (25–26 травня 2023 року, м.
Запоріжжя) / наук. ред. Н. Г. Метеленко ; Інженерний навчально-
науковий інститут ім. Ю. М. Потебні Запорізького національного
університету. Одеса : Олді+, 2023. С. 195–199.
2. Воронкова В. Г. Кластери цифрової промисловості як нова рушійна
сила та ключовий чинник розвитку. Проблеми управління економічним
потенціалом регіонів : збірник наукових праць Всеукраїнської науково-
практичної конференції. Запорізький національний університет.
Запоріжжя : ЗНУ, 2023.184 с. С. 10–12.
3. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Світові тенденції переходу до сталого
розвитку на основі цифрових технологій (на прикладі США і Китаю).
Modern trends in science and practice. Vol. 2 : collective monograph /
Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S. Tabachnikov.
Sherman Oaks, California : GS Publishing. Services, 2022. C. 31–40.
4. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О. Філософія цифрової людини і
цифрового суспільства: теорія і практика : монографія. Львів – Торунь :
Liha-Pres, 2022. 460 с.
5. Воронкова В. Г., Нікітенко В. О., Череп А. В., Череп О. Г. Європейська
гуманістична візія в управлінні людським розвитком як основа досяг
нення прогресу. Modern trends in science and practice. Vol. 1 : collective
monograph / Compiled by V. Shpak; Chairman of the Editorial Board S.
Tabachnikov. Sherman Oaks, California : GS Publishing Services, 2021. C.
24–30.
6. Мар’єнко В. Ю. Діагностика проблем цифрової трансформації в умовах
глобальних викликів та можливостей. Геостратегічні трансформації та
 траєкторія національної безпеки в контексті відбудови і сталого
розвитку України : матеріали Міжнародної науково-практичної
конференції (25–26 травня 2023 року, м. Запоріжжя) / наук. ред. Н. Г.
Метеленко ; Інженерний навчально-науковий інститут ім. Ю. М.
Потебні Запорізького національного університету. Одеса : Олді+, 2023.
С. 107–111.
7. Олексенко Р. І. Політика забезпечення конкурентоспроможності
України на світовому продовольчому ринку в умовах глобалізації:
тенденції та перспективи. Мелітополь : Колор Принт. 2011. 200 с.
8. Промисловий потенціал складних соціально-економічних систем
цифрового суспільства: макро- мезо- та мікрорівень : колективна
монографія / за ред. доктор філософських наук, проф. В. Г. Воронкової,
доктор економічних наук, проф. Метеленко Н. Г. Запоріжжя :
Видавничий дім «Гельветика», 2022. 480 с.
9. Слюсарь М. Ю. Мережеві платформи як чинник розвитку цифрової
економіки. Стратегічні пріоритети розвитку підприємництва, торгівлі
та біржової діяльності : матеріали IV Міжнародної науково-практичної
конференції, 10–11 травня 2023 року / за заг. ред. проф. А. М.
Ткаченко. Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2023. С. 174–178
 Holota Andrii
Impact of digitalization on economic activity
The scientific article "Impact of digitalization on economic activity" provides an in-depth
analysis of the impact of digital technologies on modern business. The author studies how
digitalization transforms traditional business models and strategies, focusing on identifying key
trends and development directions.
The article includes a study of potential challenges and opportunities related to digital
transformation that may arise in various sectors of the economy. The author emphasizes that
digitization not only changes the business landscape, but also creates new opportunities for
innovation and competitive advantage.
An important element of the article is the analysis of opportunities for government
regulation and policy in the context of digital transformation, more broadly applicable to issues
of data protection and cyber security. The author examines these issues in detail, analyzing
potential benefits and risks, as well as possible ways of responding to them.
In the conclusions, the author presents his thoughts on the future of digital
transformation, including predictions about its impact on the economy and identification of
possible strategies for taking advantage of new opportunities. These findings can be useful for
governments, businesses and academics investigating the impact of digitization on the
economy.
Keywords: global digitization trends, economic development, challenges and
opportunities of global trends, smart economy, artificial intelligence.