СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ І АУДИТУ

В епоху нових технологій інновацій, вимоги до бухгалтерського обліку,

аналізу і аудиту набагато вищі, ніж в попередні часи. Найбільш визначальним
є технологічні зміни, які проявляються у суцільній комп'ютеризації
бухгалтерського обліку та аудиту, впровадженні нових технології,
автоматизації записів бізнес-операцій, імпорті даних з інших підсистем, веденні
обліку в електронній формі за допомогою штучного інтелекту[1].
Темпи глобалізації виявились настільки значними, що теорія
бухгалтерського обліку, як і його методологія, методика та організація, відстали
і не відповідають економічним інтересам. Інструментарій сучасної теорії
бухгалтерського обліку не взмозі пояснити нові об’єкти спостереження, нові
технологічні можливості і нові відносини власності[2,с.5].
Упровадження в аудиторську практику іновацій як запоруки якості
аудиторських послуг забезпечить розвиток аудиту, підвищить довіру до
професійної думки аудиторів щодо фінансової звітності та забезпечить
елімінування інформаційного ризику її користувачів[1].
На сьогодні політику в питанні стандартизації бухгалтерського обліку в
світі визначають 2 центри: IAS (International Accounting Standards) –
Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) – Лондонський офіс;
GAAP US (Generally Accepted Accounting Principles) – загальновизнані
облікові принципи США. International Accounting Standards відноситься до
англо-саксонської моделі фінансового обліку[2,с.11].
В умовах інформатизації суспільства бухгалтерський облік як система
знань та практична сфера діяльності зазнає значних змін: змінюються форми
ведення обліку; з’являються нові облікові об’єкти, як наприкладі
нтелектуальний капітал, бази даних, що, в свою чергу, вимагає нових підходів
дооцінки облікових об’єктів; посилюється аналітична складова
обліковоговідображення; стираються межі між оперативним та бухгалтерським
обліком, тощо[2,с.31].
Сучасне суспільство є постіндустріальним, інформаційним або
суспільством зі іноваційною економікою[4].
На різних етапах розвитку суспільства бухгалтерський облік мав
враховувати його особливості та відповідати управлінським запитам, що
формувало його мету, завдання. Наприклад, за адміністративно-командної
економіки метою обліку було відображення виконання плану [1]. Основним
завданням функціонування системи бухгалтерського обліку при цьому -
реалізація контрольної функції (контроль за збереженням державної
власності, виконанням плану, цільовим використанням бюджетних коштів) [2].
При розбудові економіки на ринкових засадах домінуючою функцією стає
інформаційна та відбувається зміна внутрішнього її змісту (державні органи
контролюють не виконання планів, а дотримання податковогозаконодавства), а
метою ведення бухгалтерського обліку – надання користувачам для прийняття
рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове
становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства[6].
Становлення інформаційного суспільства у глобальному середовищі
передбачає підпорядкування економічного зростання якісним параметрам
соціального та економічного розвитку. Адже подальший прогрес
визначатиметься не стільки виробництвом товарів, скільки розширеним
використанням інформації. Цифрова економіка складається з 3 основних
частин, до яких належать: розвиток та підтримка інфраструктури; електронний
бізнес та електронна комерція. Для ефективного функціонування та розвитку
кожної складової цифрової економіки потрібна обліково-аналітична
система, яка забезпечує надання якісної, достовірної та повної інформації для
прийняття управлінських рішень на рівні підприємства, узагальнюючи її
шляхом статистичної обробки на національному і міжнародному рівнях.
Завдяки цифровізації економічних відносин таку інформацію про
господарську діяльність підприємств можливо своєчасно формувати в
бухгалтерському обліку, відстежуючи і порівнюючи динамічні та
структурні зрушення показників за допомогою інструментарію економічного
аналізу для потреб управління[7].
Комплексне впровадження Digital-технологій на рівні підприємств
(установ, організацій), дозволить швидко і безпомилково визначати облікові
та звітні показники фінансово-господарської діяльності та максимально їх
використовувати за запитами усіх цільових ланок взаємопов’язаного
інформаційного ланцюжка, а саме: в економічному аналізі, плануванні,
розробці фінансової стратегії і тактики тощо. Це сприятиме виявленню та
задіянню існуючих резервів, раціональному бюджетуванню їх використання
у вигляді інвестицій на подальше удосконалення процесу виробництва
(надання послуг) і виготовлення продукції або послуг, що будуть
користуватися попитом. Реалізація цифрового підходу до інформаційного обігу
в обліково-аналітичному процесі здатна надати можливість оперативно
оцінити, чи залучало підприємство в необхідних обсягах кошти в попередній
період, наскільки виправданими виявились обрані напрямки вкладень капіталу і
як вплинули раніше здійснені операції на прибутковість підприємства, що
спрощує прийняття обґрунтованих управлінських рішень на перспективу.
Ґрунтуючись на Digital-технологіях та глобалізаційних трендах, завдання
обліку та економічного аналізу зосереджуються навколо інтегрованих об’єктів
управління: розвитку підприємства, ефективного використання ресурсів,
впровадження інновацій, виробництва продукції, економічних наслідків
інвестування в інновації.
З усього вищенаведеного, можна зробити висновок, що впровадження
систем комплексної автоматизації типу SAP ERP, яка враховує всі сторони
діяльності підприємства за сферами діяльності (планування виробництва,
збут, закупівля), а не тільки облік, надає підприємству конкурентні переваги,
які полягають у комплексному контролі за усіма бізнес-операціями, повній
прозорості фінансової звітності, спрощенні періодичного трудомісткого
процесу закриття періоду, зниженні операційних витрат та зростанні
економічної вартості компанії, її інвестиційної привабливості, можливості
онлайн доступу керівництву або власнику в будь-якій географічній точці на
віддаленому дистанційному РМ, отримувати звіти/прогнози і приймати
управлінські рішення, що набуває особливої актуальності в час карантину та
епідемії Covid-19.
Інноваційні технології сприяють цифровій трансформації в аудиті,
який надає впевненість у якості даних. В цифрову епоху зацікавлені сторони
очікують від органу державного фінансового контролю і підрозділів
внутрішнього аудиту та суб’єктів аудиторської діяльності дій на
випередження.
Цінність технологій штучного інтелекту полягає у тому , що з ними
пов’язують успіх бізнесу у зв’язку з автоматизацією технологічно
складних процесів, можливістю визначення тенденцій за статистичними
даними для підвищення ефективності бізнесу; видобутком прогнозних даних
для підвищення якості управлінських рішень з виявленням та поясненням
ймовірних ризиків[7].

Список використаних джерел:

1. Проскуріна Н. М. Розвиток процедур аудиту: теорія та методологія.–На
правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук за спеціальністю 08.00.09 –бухгалтерський облік,
аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).–Національна
академія статистики, обліку та аудиту, Київ, 2012.
2. Розвитокбухгалтерськогооблікувумовахглобалізаціїтаінформатизаціїсуспіл
ьства : монографія / О.В. Пальчук, В.М. Савченко, І.В. Рузмайкінатаін;
заред. Г.М. Давидова. – Кропивницький : ПП «Ексклюзив-Систем» ,
2017. -248 с.
3. ГоловС.Ф. Бухгалтерський облік вУкраїні: аналіз стану та перспективи
розвитку [Електроннийресурс]. – Режимдоступу:
http://imanbooks.com/book_328_page_1.
4. АхмятовМ. К. Концепция интеллектуального обеспечения
инновационногоразвитияпредпринимательства[Текст] : автореф. дис. ...
д-раэкон. наук : 08.00.05 / МавлитКалимовичАхмятов. – СПб., 2010 –44
с.
5. КушніренкоД.І. Місце бухгалтерського обліку в інформаційній системі
підприємства / Дмитро Кушніренко // Вісник Чернігівського
державноготехнологічногоуніверситету. Економічнінауки. – 2012.
[Електроннийресурс]. – Режим 187 доступу: http://economic-
vistnic.stu.cn.ua/index.pl?task=arcls&id= 1280
6. SAP -ERP Introduction. URL:https:// www.tutorialspoint.com
/sap/sap_introduction.htm.
7. Рух з інноваційною швидкістю. Високотехнологічна служба
внутрішнього аудиту: ключовий інструментарій і кадрова стратегія.
Дослідження сучасного стану професії внутрішнього аудитора за 2018
рік [Електронний ресурс]. –Режим доступу:
https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2018/pwc-2018-state-of-the-internal-audit-
ukr.pd