ЕКАУНТИНГ

Лук’яненко Л. І.
Семененко Т. М.
Олійник М. О.
Кафедра міжнародного
обліку і аудиту
 ТЕМА 1. ОБЛІК В СИСТЕМІ
УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1. Економічна сутність та види

бухгалтерського обліку
1.2. Предмет і об’єкти бухгалтерського
обліку
1.3. Метод бухгалтерського обліку та
його елементи
1.4. Вимірники, що застосовуються в
обліку
1.1.ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ТА
ВИДИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Бухгалтерський облік - це система
суцільного, безперервного та
взаємопов'язаного, документально
обґрунтованого відображення
господарської діяльності підприємства
(спосіб узагальнення всіх
господарських операцій у вартісному
виразі).
ОСОБЛИВОСТІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ:
систематичне і послідовне відображення
всіх господарських операцій у міру їх
здійснення;
 документальне обґрунтування
господарських операцій;
 застосування різних способів обробки
облікової інформації – рахунків, подвійних
записів, балансу та ін.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ОРГАНІЗАЦІЙНО
ТА МЕТОДОЛОГІЧНО ПОДІЛЯЮТЬ НА ДВА
ВИДИ - ФІНАНСОВИЙ ТА УПРАВЛІНСЬКИЙ.
Фінансовий облік – це сукупність правил і
процедур, які забезпечують підготовку і
оприлюднення інформації про результати
діяльності підприємства та фінансового стану
відповідно до вимог законодавчих актів та
стандартів бухгалтерського обліку та
зводиться до складання фінансової звітності.
Управлінський облік – це процес
виявлення, вимірювання, накопичення,
аналізу, підготовки та передача інформації ,
що використовується управлінською ланкою
для прийняття управлінських рішень.
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ФІНАНСОВОГО ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ
Ознака Фінансовий облік Управлінський облік

Головні користувачі Менеджери і зовнішні Менеджери різних

користувачі рівнів управління
Регламентація Нормативні акти Обмежень немає

Вимірники Єдиний грошовий Різні вимірники

вимірник
Об'єкт аналізу Господарська одиниця Структурні підрозділи
в цілому
Періодичність Регулярно (як правило,Оперативна
складання звітів річний і квартальний інформація (змінний
інтервал) інтервал)
Націленість Оцінка минулого Прогнозування
(націленість на
майбутнє)
Відкритість даних Більшість даних Комерційна таємниця
доступна всім
  
1.2. ПРЕДМЕТ І ОБ’ЄКТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО
ОБЛІКУ
Предметом бухгалтерського обліку є
господарські засоби та господарські
процеси, що відбуваються на підприємстві,
та їх результати.
 Під об'єктом обліку розуміють
конкретний засіб (майно), джерело його
утворення та їх рух у процесі розширеного
відтворення.
ОБ'ЄКТИ ОБЛІКУ МОЖНА ОБ'ЄДНАТИ В ТАКІ ГРУПИ:

 господарські засоби (майно);

 джерела формування засобів;

 господарські процеси

Господарські засоби – це матеріальне і

нематеріальне майно підприємства.
Класифікуються за наступними ознаками:
 за їх складом і розміщенням;
 за способом передачі вартості.
ЗА СКЛАДОМ І РОЗМІЩЕННЯМ
ГОСПОДАРСЬКІ ЗАСОБИ
ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
 Засоби виробничої сфери:
1) засоби праці (будівлі, споруди, устаткування,
транспортні засоби);
2) предмети праці (матеріали, напівфабрикати,
паливо).
 Засоби невиробничої сфери включають
будівлі, споруди устаткування культурно-
побутового призначення та охорони здоров’я.
 Засоби у сфері обігу:

1) предмети обігу (готова продукція, товари);

2) кошти (готівкові і безготівкові);
3) засоби, що обслуговують обіг (торгівельно-
складські будівлі, устаткування і інвентар).
 ЗА СПОСОБОМ ПЕРЕДАЧІ ВАРТОСТІ
ГОСПОДАРСЬКІ ЗАСОБИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА
НЕОБОРОТНІ Й ОБОРОТНІ.
Необоротні активи — це сукупність засобів , які
багаторазово беруть участь у процесі господарської
діяльності підприємства та використовуються більше
одного року (або операційного циклу, якщо він довший
за рік).

До необоротних господарських засобів

підприємства належать:
 основні засоби,

 капітальні інвестиції,

 інші необоротні матеріальні активи,

 нематеріальні активи,

 довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова

дебіторська заборгованість,
 інші необоротні активи.
 Оборотні активи — це господарські
засоби, які використовуються підприємством
менше одного року або одного операційного
циклу, якщо він довше за рік.
До оборотних активів належать:
виробничі запаси,
незавершене виробництво,
готова продукція,
товари,
дебіторська заборгованість,
грошові кошти та їх еквіваленти в касі й на
рахунках у банку.
Всігосподарські засоби
називаються активами
підприємства.
 ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (АКТИВІВ)
ПІДПРИЄМСТВА ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА 2
ГРУПИ:
 Джерела власних засобів.
 Джерела залучених засобів.

До джерел власних засобів належить

власний капітал, забезпечення наступних
витрат і платежів. Джерела власних засобів
називають капіталом підприємства.
До джерел залучених коштів
належать кредити банків, кредиторська
заборгованість постачальникам,
працівникам, бюджету, інше.
 Джерела залучених засобів
називаються забов’язаннями
підприємства.

Залежно від терміну погашення всі

зобов’язання підприємства поділяють на:
 довгострокові, які мають термін
погашення більше одного року),
 короткострокові, які мають бути сплачені
протягом року.
 Джерела власних засобів та джерела
залучених засобів (позикових)
називають пасивами підприємства.

Загальна сума активів підприємства (його

господарських засобів) має дорівнювати
сумі всіх пасивів (джерел утворення
господарських засобів), оскільки кожен
вид активу має відповідне джерело
утворення.
ГОСПОДАРСЬКІ ПРОЦЕСИ – ЦЕ ФАЗИ (СТАДІЇ) КРУГООБІГУ
ГОСПОДАРСЬКИХ ЗАСОБІВ (АКТИВІВ) ПІДПРИЄМСТВА ПІД
ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Процес постачання (купівлі) — придбання

підприємством ресурсів (предметів і засобів праці) для
виробництва продукції. При цьому об'єктами обліку тут є
витрати на придбання засобів і ресурсів, обсяг їх заготівлі,
розрахункові операції з постачальниками.

Процес виробництва — використання підприємством

засобів виробництва та трудових ресурсів для виготовлення
продукції, надання послуг. Тут об'єктами обліку є витрати
на виготовлення продукції та обсяг виготовленої продукції.

Процес реалізації (збуту) – підприємство продає

виготовлену продукцію споживачам і отримує за це грошові
кошти. В процесі реалізації об'єктами обліку є витрати,
пов'язані з реалізацією продукції.
1.3. МЕТОД БО ТА ЙОГО ЕЛЕМЕНТИ

Під методом бухгалтерського обліку

розуміють систему способів, за допомогою
яких досягається суцільне, безперервне,
об’єктивного, документально обґрунтованого і
взаємопов'язаного відображення в грошовій
оцінці активів і пасивів, господарських
процесів підприємства.
 ЕЛЕМЕНТИ МЕТОДУ:
 документація;
 інвентаризація;

 оцінка;

 калькулювання;

 рахунки бухгалтерського обліку;

 подвійний запис;


бухгалтерський баланс.  
1.4. ВИМІРНИКИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В
ОБЛІКУ
  У практиці господарського обліку три види
вимірників: натуральні, трудові, грошові.
      Натуральні вимірники - це одиниці виміру обєктів,
що визначаються їх природними властивостями
(обсягом, вагою, довжиною, площею тощо). Такими
одиницями можуть бути кілограми, метри, штуки та ін.
      Трудові вимірники використовуються для
розрахунку кількості витраченої праці і виражаються в
одиницях витраченого часу: робочий день, нормо-
година тощо. За допомогою трудових вимірників
обчислюються показники продуктивності праці,
нараховується заробітна плата.
      Грошові вимірники  дають можливість
узагальнювати в єдиному вимірі всі ресурси,
зобовязання, витрати і результати господарської
діяльності підприємств.