ТЕМА.

ОБОРОТНИЙ
КАПІТАЛ
 ПЛАН

1. Сутність оборотного капіталу підприємства, його склад і

структура.
2. Визначення потреби в оборотних коштах.
3. Ефективність використання оборотних коштів.
 1. СУТНІСТЬ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО СКЛАД І СТРУКТУРА.
 Оборотний капітал – частина капіталу, яка використовується на

придбання на ринку праці предметів праці та оплату праці робочої сили.

 Оборотні кошти – сукупність грошових коштів, авансованих для

створення і використання оборотних фондів і фондів обігу, для

забезпечення безперервного процесу виробництва і реалізації продукції.

 Оборотні фонди – частина засобів виробництва, які один раз беруть

участь у виробничому процесі і свою вартість відразу і повністю

переносять на продукцію, що виробляється; предмети та засоби праці,

термін експлуатації яких не перевищує 1 рік.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ ФОНДІВ

Елементи оборотних фондів

 ХАРАКТЕРИСТИКА ФОНДІВ ОБІГУ
 Поряд з оборотними фондами підприємства, які функціонують у сфері
виробництва продукції, процес її реалізації забезпечується фондами
обігу.

 До фондів обігу належать:

  готова продукція на складах підприємства;

  готова продукція, яка відвантажена, але ще не оплачена;
  грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;
  грошові кошти у незавершених розрахунках;
  дебіторська заборгованість;
  готівка в касі.
 КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА СФЕРАМИ
ОБОРОТУ ТА ЕЛЕМЕНТАМИ
 1.За сферами обігу:
 оборотні виробничі фонди;
 фонди обігу.

 2. За елементами:
 виробничі запаси;
 незавершене виробництво;
 витрати майбутніх періодів;
 Готова продукція на складі;
 інші елементи фондів обігу
У ПЛАНОВІЙ ТА ОБЛІКОВІЙ ПРАКТИЦІ ОБОРОТНІ ФОНДИ
ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:
 виробничі запаси — запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних
напівфабрикатів, палива, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів,
господарського приладдя та інших подібних предметів, що швидко спрацьовуються;

 незавершене виробництво — це предмети, обробку (переробку) яких не завершено

підприємством. Вони перебувають безпосередньо на робочих місцях або в процесі
транспортування від одного робочого місця до іншого;

 напівфабрикати власного виготовлення — це ті предмети праці, що їх повністю

оброблено (перероблено) у даному виробничому підрозділі підприємства, але які
потребують дальшої обробки в інших підрозділах ;

 витрати майбутніх періодів — це грошові витрати, які здійснено в даний період, але які
буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди; до них належать
витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і
винахідництво тощо.
 КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА
МОЖЛИВІСТЮ НОРМУВАННЯ:

 1. Нормовані:
 оборотні виробничі фонди і готова продукція.

 2. Ненормовані:
 фонди обігу за винятком готової продукції.
КЛАСИФІКАЦІЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА ДЖЕРЕЛАМИ
ФІНАНСУВАННЯ
 1. Власні: статутний фонд, фонд розвитку.
 2. Позикові: банківські кредити, недержавні
субсидії.
 3. Залучені: заборгованість по заробітній
платі, платежам, відрахуванням.
СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ КОШТІВ:
 це частки окремих складових оборотних
коштів у всій їх сукупності, виражені,
зазвичай, у відсотках.
 Залежить від:
 специфіки економічного суб'єкта;
 якості продукції;
 ступеня впровадження інновацій тощо.
Наприклад : на виробничо-технологічну структуру промислового
підприємства впливають такі чинники:
 види продукції, які випускаються підприємством; продукція може бути
матеріаломісткою (висока питома вага виробничих запасів);
 характер виробництва - неперервне, дискретне, сезонне; останнє,
наприклад, спричиняє досить значну частку виробничих запасів
(виробництво цукру, переробка плодово-ягідної продукції та ін.);
 тривалість технологічного циклу (від кількох годин до кількох років);
наприклад, у хлібопекарській галузі мізерною є частка незавершеного
виробництва, а в літакобудуванні вона дуже вагома;
 територіального розміщення виробництва - віддаленість від
постачальників матеріальних ресурсів збільшує питому вагу виробничих
запасів у структурі оборотних фондів, неосвоєність території впливає на
витрати майбутніх періодів.
 2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОБОРОТНИХ
КОШТАХ
 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ОБОРОТНИХ КОШТАХ – ВАЖЛИВА СКЛАДОВА
ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

 Методи розрахунку:

 1. Аналітичний.

 2. Коефіцієнтний.

 3. Прямого рахунку.
 3. Ефективність використання оборотних
коштів.
 1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИТАННЯ
ОБОРОТНИХ ФОНДІВ
 Для оцінювання ефективності використання
оборотних фондів застосовують систему
показників, що диференціюються залежно від
особливостей виробництва та видів сировини
і матеріалів. Розрізняють показники витрат
матеріальних ресурсів та показники рівня
корисного використання матеріальних
ресурсів.
 Показники витрат матеріальних ресурсів
характеризують їх виробниче споживання.
Розрізняють загальні витрати матеріальних
ресурсів та питомі витрати окремого виду
продукції. загальні витрати матеріальних
ресурсів – це витрати окремих матеріалів на
виконання виробничої програми. Питомі витрати
конкретного виду матеріалів характеризують
величину їх на одиницю виготовленої продукції.
  Для загальної характеристики витрат
матеріальних ресурсів використовують
показники матеріаломісткості.

 Друга група показників (показники корисного

використання матеріальних ресурсів) повніше
відображає використання у виробництві
матеріальних ресурсів на всіх стадіях їх
виробничого споживання.
 У сучасних умовах господарювання важливою
проблемою є економія матеріальних ресурсів та пошук
резервів їх кращого використання. Розрізняють
джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів.
 Основними джерелами економії сировини та
матеріалів є: зниження ваги виробів; зменшення
питомих витрат матеріалів; скорочення відходів і
витрат сировини та матеріалів; використання відходів;
використання вторинної сировини; ліквідація браку.
 Основні шляхи (напрямки) економії матеріальних ресурсів
поділяють на виробничо-технічні й організаційно-економічні.
 До виробничо-технічних напрямків відносять заходи,
пов’язані з якісною підготовкою сировини до її виробничого
споживання; удосконалення конструкції машин, устаткування
і виробів; застосування більш економних видів сировини;
комплексне перероблення сировини; застосування
маловідходної та безвідходної технології.
 До основних організаційно-економічних напрямків відносять:
удосконалення та підвищення наукового рівня нормування і
планування матеріаломісткості продукції; розроблення і
впровадження технічно обґрунтованих норм і нормативів
витрат матеріальних ресурсів тощо.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ
КОШТІВ
 Для аналітичної оцінки рівня використання
оборотних коштів підприємства застосовують
певні показники, а рівня підвищення
ефективності — відповідні конкретні
напрямки.
ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ
ОБОРОТНИХ КОШТІВ
 1.Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів розраховується діленням
вартості обсягу продажу (реалізованої продукції, наданих послуг) за певний період на
середній залишок оборотних коштів за той самий період.
 2.Коефіцієнт завантаження оборотних коштів — показник, обернений до коефіцієнта
оборотності таких коштів. Він показує, скільки оборотних коштів підприємства припадає на
кожну грошову одиницю реалізованої продукції.
 3.Тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту) оборотних коштів визначається як
відношення кіль¬кості календарних днів у періоді до коефіцієнта оборотності за той самий
період.
 4.Рентабельність оборотних коштів — відносний показник, який розраховується як
відношення одержаного прибутку (валового або чистого) до суми оборотних коштів за
певний період.
 Значення прискорення оборотності оборотних коштів. У результаті цього процесу
зменшується потреба в оборотних коштах, відбувається їх вивільнення з обороту.
Розрізняють абсолютне вивільнення коштів з обороту, коли зменшується потрібна абсолютна
їх сума, та відносне вивільнення коли за даної величини оборотних коштів унаслідок
поліпшення їх використання реалізується більше продукції (послуг).
Суму вивільнених в результаті прискорення
оборотності оборотних засобів (∆S ноз) можна
обчислити за формулою:
НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ.
 Підвищення ефективності використання
оборотного капіталу – збільшення обсягу
реалізованої продукції при незмінній вартості
оборотних коштів або скорочення розміру
оборотних коштів при незмінному обсязі
реалізованої продукції
 Скорочення обсягу оборотних коштів можливе
за рахунок:
 1) оптимізації виробничих запасів;
 2) скорочення тривалості виробничого циклу;
 3) прискорення реалізації.
 ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!