13. Планування потреби в сировині і матеріальних ресурсах.

Методика
обчислення потреби в ресурсах. Особливості визначення обсягу потреби щодо
основних матеріалів, напівфабрикатів і допоміжних матеріалів, які нормуються
стосовно окремих виробів. Планування потреби в матеріалах для допоміжних і
обслуговуючих процесів.
Запаси та їх регулювання. Види запасів; методика обчислення розмірів
страхового, поточного, підготовчого та сезонного запасів. Система “максимум-
мінімум” у плануванні та регулювання запасів. Система “вчасно” та її доцільність.
Прискорення реакції системи виробництва на якісні та кількісні зміни ринкового
попиту.
Сутність незавершеного виробництва та особливості планування на
підприємстві.

Для плануання потреб у матеріально-технічних ресурсів основних виробництв

можуть бути використані декілька методів планування. Найпоширенішими
методами можеть бути методи прямого розрахунку, ті, що базуються на обліку про
структуру продукту, норм зносу та інших.
Способи, завдяки яким встановлюється обсяг МТР, які необхідні для
проведення всіх видів діяльності підприємства, називаються методами визначення
потреби у ресурсах.
Для того, щоб визначити скільки необхідно МТР, потрібні основні дані –
відношення до попиту суб’єкта господарювання товарів, робіт та послуг, а також
нормування видатків на їх виготовлення. У процесі планування МТР на
підприємстві використовуються різноманітні методи планування потреб у
матеріалах відповідно до наявностей необхідних даних, специфікації технологічних
операцій випуску продукції, для чого призначені матеріали та інші особливості
виробництв та споживань матеріалів.
Розглянемо метод прямого розрахунку. Даний метод надає наукове пояснення
та дані величини планового обсягу витрат МТР. Суттю даного методу є те, що
розрахування планових потреб матеріально-технічного забезпечення проводиться
помноживши норму ритрат на відповідний об’єм випуску або робіт у плановому
році, кварталі, місяці тощо. Завдяки цьому методу можна визначити потребу у
сировині та матеріалі для виготовлення готової продукції при наявності
встановленої норми витрачання.
Для того, щоб визначити потребу в ОК, це потрібно робити через нормування
оборотних коштів.
Якщо було сплановано менше оборотних коштів ніж птрібно, то можливо
будуть труднощі в своєчасному постачанні та процесі виробництва, буде
зменшуватись об’єм випуску та прибуток, виникати просрочка у платежах та
заборгованість, а також багато інших негативних наслідків господарської діяльності.
Якщо навпаки було сплановано лишні оборотні кошти, то це може призвести
до збирання надлишку запасу, сировини, матеріалу, послабити режим економності,
створити умови використання ОК не за їх призначеннями.
Щоб визначити план ОК потрібно провести такі роботи:
1. Визначити норму запасів за статтею нормування ОК.
2. Встановити одноденне витрачання матеріальних запасів базуючись на
кашторисі витрат виробництва.
 3. Визначити норматив ОК за кожними статтями у грошовому виразі.
4. Розрахувати сукупний норматив.
5. Визначити норми та нормативи для кожного підрозділу підприємства.
Розроблення норми запасів вважається найтрудомісткішою та найскладнішою.
У структурі виробничого запасу найбільш велику питому вагу створюють сировина,
матеріали та напівфабрикати.
Розглянемо елементи, які включаються у норму ОК сировини, матеріалів та
напівфабрикатів:
- Транспотртний запас. Транспортний запас визначають шляхом віднімання
від часу вантажів у шляху від постачальників до споживачів час поштових пробігів
по розрахунковим документам.
При умові, що сировина та матеріали надійшли до споживачів раніш за
доставки розрахункового документу, то транспортний запас встановлювати не
потрібно.
- Підготовчий запас. Підготовчим запасом вважають час прийнятя, розгрузки,
розподілу та складання матеріалів.
- Технологічний запас. У технологічний запас входить час підготовчих
операцій, якщо вои не входять до виробничих циклів.
- Поточний запас.
- Гарантійний або страховий запас.
- Сезонний запас.
Також якщо помножити норму на величини одноденних витрат за кошторисом
витрат на виробництво ми отримаємо норматив ОК щодо допоміжного матеріалу.
Регулюють запаси на підприємстві за допомогою відповідних систем.
Розглянемо систему «максимум-мінімум». Дана система має на меті те, що
запаси мають бути поповнені до рівня, який не перетинає їх мінімальної велечини, а
коли надходить чергова партія, то не мають бути вищим за встановлений
максимальний обсяг. Щоб забезпечити ці умови замовлення чергової поставки
матеріалу, треба видати таку величину поточного запасу, якого б вистачило для
робіт, до того часу, поки замовлення приїде.
Наступна система, яку ми розглянемо, була розроблена у Японії. На
підприємстві у Японії виникла потреба скоротити готівкові запаси, у них була
достатньо велика вартість капіталу і землі. Система має назву «точно вчасно».
Принципи, які закладені в основу даної системи:
- скоординовані виробництва продукції та потік сировини і матеріалу
- нульові заділи виробництва.
Випуск продукції та постачання сировини та матеріалів спочатку
розплановуються як єдине ціле.
Якщо ж при виробництві продукції відбуваються які-небудь порушення або
зміни, то з боку УМТС відразу ж слідує реакція у відповідь, внаслідок чого
змінюються, відповідно, і постачання сировини і матеріалів. Якщо ж є порушення
або зміни в постачаннях матеріалів, то в цьому випадку у виробництві здійснюється
запуск-випуск іншої продукції, або коригується технологічний процес виготовлення
колишньою.
 Питання
1. Які етапи забезпечення цехів матеріальними ресурсами?

Організацію забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна

проводити в декілька етапів:
1. Визначення потреби кожного цеху у матеріальних ресурсах;
2. Встановлення нормативу цехових запасів;
3. Визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на
початок планового періоду;
4. Встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів;
5. Встановлення способу забезпечення цехів матеріальними ресурсами,
розробка схем та графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства.

2. Яке основне завдання плану матеріально-технічного забезпечення?

Основним завданням плану МТЗ є визначення оптимальної потреби

підприємства в матеріальних ресурсах для здійснення виробничо-
господарської і комерційної діяльності.

3. Що входить у зміст планування матеріально-технічного забезпечення?

У зміст планування МТЗ входять:

�� визначення потреби в матеріалах, устаткуванні, паливі, енергії на
базі норм їх витрат;
�� розрахунок запасів усіх товарно-матеріальних цінностей на
плановий період;
�� облік, контроль і аналіз виконання планів забезпечення;
�� поточне регулювання забезпечення виробничих підрозділів
підприємства.

4. На основі яких планів формується план МТЗ відділом матеріально-технічного

забезпечення?

План матеріально-технічного забезпечення формується відділом

матеріально-технічного забезпечення на основі наступних планів:
1. Норми витрат матеріальних ресурсів (технологічний відділ);
2. План виробництва (планово-економічний відділ);
3. План заходів по підвищенню ефективності виробництва (техніко-
технологічні відділи);
4. План заходів технічного і організаційного розвитку виробництва
(техніко-технологічні відділи);
5. План залишку незавершеного виробництва (виробничий відділ);
6. План по ремонту обладнання (відділ головного механіка);
7. Потреба у спецодязі та засобах захисту (відділ техніки безпеки);
8. Потреба в допоміжних матеріалах (цехи споживача);
9. Потреба в паливі (відділ головного енергетика);
10. План капітального будівництва (відділ капітального будівництва);
11. План по витратах і фінансовий план (планово-фінансовий відділ).

5. Які є види запасів?

Вони поділяються на:

�� сировину — придбані або отримані іншим чином продукти
(матеріали), які призначені для подальшої переробки;
�� основні й допоміжні матеріали;
�� комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші
матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції,
обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
�� малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовуються
протягом не більше одного року або операційного циклу, якщо він більше
року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення,
спеціальний одяг тощо).

6. У чому полягає основна мета управління виробничими запасами?

Основна мета управління виробничими запасами полягає в такій

організації поставок продукції виробничо-технічного призначення, за якої, з
одного боку, відбувається економія коштів на організацію поставок,
утримання запасів, зменшуються втрати від мобілізації оборотних коштів, від
можливого псування ресурсів при їх тривалому зберіганні, а з іншого боку –
зменшують.

Визначення
Методи визначення потреби в ресурсах - це способи встановлення кількості матері-
альних ресурсів, потрібних для здійснення виробничої та іншої діяльності
підприємства.
Запаси - це матеріальні активи, які утримуються для подальшого продажу;
перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукт)
виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції.
Виробничі запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, яка є на
підприємствах, що вже вступила в сферу виробництва, але ще не використовується
безпосередньо у виробничому процесі.
Технологічний запас - час на підготовчі операції із виробничими запасами до
можливого їх використання в технологічному процесі.
Управління запасами - це встановлення моментів подачі замовлень на закупку чи
виробництво товарів для поповнення запасів, і прийняття рішень про кількість
замовлені чи їх обсяг.
Планування – це функція управління, що включає наступний комплекс робіт: аналіз
ситуацій і факторів зовнішньої середовища; прогнозування, оцінка і оптимізація
альтернативних варіантів досягнення стратегічних цілей; розробка плану та
контроль реалізації плану.
План матеріально-технічного забезпечення– це сукупність розрахункових
документів, в яких обґрунтована потреба підприємства в матеріальних ресурсах і
визначені джерела їх покриття.
Підготовчий запас – запас, що створюють на час розвантаження, приймання за
кількістю та якістю матеріалів, підготовки їх до споживання.
Страховий запас – це запас, призначений для забезпечення виробництва
матеріалами на випадок можливої затримки їх у дорозі та зміни у попиті на
продукцію (до50% поточного запасу).
 Сезонний запас – це запас, що створюється, як правило, на зимовий період або у
випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Тести

 1. У зміст планування МТЗ входить:

+а) визначення потреби у матеріалах; устаткуванні, паливі,
енергії на базі норм їх витрат; розрахунок усіх норм запасів товарно-
матеріальних цінностей на плановий період; облік, контроль і аналіз
виконання планів забезпечення; поточне регулювання забезпечення
виробничих підрозділів;
б) забезпечення бланками-формами; визначення потреби в матеріалах, робітниках,
устаткуванні, паливі¸ енергії на базі норм їх витрат; облік, контроль і аналіз
виконання планів забезпечення;
в) визначення запасів усіх норм товарно-матеріальних цінностей на розрахунковий
період; 
г) підготовча робота (забезпечення бланками, інструктаж тощо);
визначення джерела забезпечення потреби у матеріалах; розрахунок потреби у
матеріалах; розробка норм виробничих запасів.

2.Перелічіть фактори, що визначають вибір постачальника. 

а) досвід роботи постачальника на ринку; 
б) наявність інфраструктури, місце розташування;
в) фінансовий стан, репутація, ціна та якість ресурсів, система після продажного
обслуговування;
+г) усі відповіді правильні.

3.Планування поставок матеріальних ресурсів передбачає:

а) вибір постачальника певного виду ресурсу; 
б) укладення договору на поставку ресурсу, складання плана-графіка поставок
оптимальних партій ресурсу; 
в) вибір форми поставок ресурсу підприємству;
+г) усе перелічене.

4. Які існують методи обчислення потреби в матеріальних ресурсах?

+а) подетальний, прямого рахунку, за аналогіями, предметний,
типовими представниками;
б) за типовими представниками; в) метод динамічних коефіцієнтів;
г) прямого рахунку, за типовими представниками, за аналогіями, метод динамічних
коефіцієнтів.

5. Виробничі запаси – це:

а) запаси, які забезпечують виробництво у випадку відхілення від запланованих
умов поставки;
+б) придбані або самостійно виконані запаси, які підлягають
подальшої переробки на підприємстві або утримаються для використання в
ході операційного циклу;
в) запаси, які необхідні на час підготовки отриманих матеріалів для виробничого
споживання; 
г) запаси, які гарантують безперервність виробництва на час підготовки отриманих
матеріалів.

6. Вибір форми постачання здійснюється за такою формулою:

+а) Рmax = kф.з.* (П’тр - П’скл) / (Сскл - Стр);
б) Рmax = kф.з.* (Сскл - Стр) / (П’тр - П’скл); 
в) Рmax =. (П’тр - П’скл) / (Сскл - Стр) * kф.з; 
г) Рmax = (Сскл - Стр)* (П’тр - П’скл) / kф.з.;
де Рmax – максимальна кількість матеріалів, яку необхідно отримати в натуральних
одиницях;
kф.з. – коефіцієнт використання виробничих фондів;
П’тр, П’скл – середня транзитна і складська партії у натуральних одиницях;
Сскл, Стр – величина витрат по зберіганню, доставці відповідно до транзитної та
складської партії.

7.Коефіцієнт використання матеріалів розраховується за формулою:

+а) Kвм = mч / mнв;
б) Kвм = mнв / mч;
в) Kвм = (1 – mч) / mнв; г) Kвм = mнв / (1 – mч),
де mч – чиста маса виробу; mнв – норма витрат матеріалу.

8.Показники плану матеріально-технічного забезпечення виробництва:

а) норми витрат матеріалів на підготовку виробництва та його технічне
обслуговування; 
б) витрати палива, енергії, матеріалів на місяць, квартал, рік;
+в) потреби підприємства в матеріальних ресурсах за їх видами,
розмірами, типами, марками на виробничу програму та
ремонтноексплуатаційні потреби на плановий період.

9.До матеріальних норм і нормативів належать:

а) тривалість чергових відпусток: 
б) норми оплати відряджень:
в) норми витрачання електроенергії;
г) норми амортизаційних відрахувань.

10. За періодом дії норми діляться на:

+а) річні, квартальні, місячні;
б) оперативні й поточні; 
в) абсолютні й відносні;
г) фактичні й перспективні.
11. Розрахуйте планову середньорічну норму витрати матеріалу, якщо відомо:
норма на початок кварталу - 12,4 кг, нова норма (уведена на початку третього
місяця) - 11,8 кг.
а) 12,0 кг;
+б) 12,2 кг;
в) 12,3 кг; 
г) 11,9 кг.

12. До складу нормованих предметів праці входять: 

а) норми потреби в устаткуванні; 
б) потреба в матеріальних ресурсах; 
в) нормативи режимів робіт;
+г) нормативні коефіцієнти використання матеріалів.

13. Які фактори не сприяють вибору постачальника?

+а) висока ціна ресурсів;
б) якість ресурсів; 
в) мала віддаленість від підприємства;
г) низька ціна ресурсів; 
д) наявність транспортних засобів;

14. Які показники характеризують ефективність використання запасів ресурсів?

а) величина складської площі підприємства; 
б) кількість поставок ресурсів за рік; 
в) коефіцієнт оборотності запасів ресурсів; 
г) тривалість обороту запасів;
+д) все перераховане вище правильно.

15. Які види діяльності не відносяться до сфери матеріальнотехнічного

забезпечення підприємства?
а) закупівля ресурсів для виробництва продукції;
+б) реклама продукції підприємства;
в) організація постачання ресурсів; г) організація роботи складського господарства;

16. До якого виду запасів відносяться основні й допоміжні матеріали? 

а) товарні;
+б) виробничі;
в) цехові;
г) державні резерви; 
д) правильні відповіді а) і б).

17. Функції, які не виконує менеджер по постачанню ресурсів – це:

+а) реклама ресурсів;
б) вибір постачальника ресурсів; 
в) визначення обсягу партії-поставки;
г) складання кошторису витрат на постачання; 
д) укладання договору по постачанню підприємства ресурсами.

18. Норма витрат сировини й матеріалів – це:

+а) максимально припустима величина витрат;
б) мінімально припустима величина витрат; 
в) максимально досягнута величина витрат; 
г) мінімально досягнута величина витрат.

19. Які функції не відносяться до сфери матеріально-технічного забезпечення?

а) пошук і вибір постачальників ресурсів;
+б) організація виробничого процесу;
в) складування ресурсів; 
г) організація вантажно-розвантажувальних робіт; 
д) закупівля ресурсів;

20. Яку ознаку має норма витрат?

+а) обов'язковість виконання;
б) створення умов для її виконання; 
в) динамічність у часі; 
г) стимулювання її виконання.

21. Яка установа є суб'єктом нормування в ринкових умовах господарювання?

а) держава; 
б) податкова інспекція;
+в) підприємство;
г) галузеве міністерство.

22. Матеріально-технічне забезпечення:

+а) вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріальнотехнічними
ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку виробництва;
б) планування залишку запасів на складі підприємства;
в) включає складання плану-гафіку замовлення матеріалів, планування виробничої
потужності, планування персоналу та оплати праці;
г) вид комерційної діяльності щодо забезпечення матеріальнотехнічними та
фінансовими ресурсами процесу виробництва, здійснюваної, як правило, до початку
виробництва.

23. Транзитна форма матеріально-технічного забезпечення передбачає, що:

+а) ресурси постачаються на підприємство відділом постачання;
б) ресурси постачаються споживачу безпосередньо від виробника;
в) ресурси постачаються на підприємство через посередників;
г) ресурси постачаються споживачу у вигляді державних дотацій.

24. Планування потреби в матеріальних ресурсах методом прямого розрахунку:

+а) здійснюється відповідно до виробничої програми на плановий період при
встановлених нормах витрат сировини і матеріалів;
б) здійснюється на основі аналізу використання матеріалів в минулих періодах;
в) здійснюється відповідно до потреби в матеріальних ресурсах в базовому періоді й
коригується в залежності від зміни виробничої програми та зниження норм витрат
матеріалів;
г) передбачає, що матеріальні витрати за допомогою відповідних коефіцієнтів
прирівнюються до виробів, що мають обґрунтовані норми витрат матеріалів.

25. До запасів належать:

а) незавершене виробництво, виробничі запаси, готова продукція, виробниче
обладнання;
+б) незавершене виробництво, виробничі запаси, готова продукція, товари;
в) основні та оборотні кошти підприємства;
г) незавершене виробництво, виробничі запаси, готова продукція, реалізована
продукція.

26. Поточний запас:

а) гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих
інтервалів постачань;
+б) призначений для безперервного забезпечення виробництва в період між двома
поставками матеріалів;
в) це час на підготовчі операції із виробничими запасами до можливого їх
використання в технологічному процесі;
г) необхідний на час підготовки доставлених на підприємство матеріалів для
виробничого споживання.

27. Потреба в матеріалі для виконання виробничої програми в багато

номенклатурному виробництві визначається як:
+а) добуток норми витрат на типовий представник на програму випуску усіх виробів
даної групи;
б) як добуток питомої ваги конкретного компонента на питомий вихід придатної
продукції;
в) як добуток норми витрат матеріалу на аналогічний базовий виріб на запланований
випуск нового виробу;
г) як відношення чистої маси виробу до норми витрат матеріалу.

28. Розрахунок потреби в матеріально – технічних та енергетичних ресурсах

ведеться:
а) в вартісному виразі;
б) в натуральному виразі;
+в) вірні відповіді а і б;
г) в умовних одиницях.

29. Основні шляхи скорочення норм виробничих запасів матеріальних ресурсів:

+а) скорочення періоду поставки, наближення постачальників до споживачів,
зміцнення дисципліни поставок;
б) скорочення періоду поставки, розвиток прямих господарських зв'язків,
розрахунок чеками;
в) розвиток прямих господарських зв'язків, зміцнення дисципліни поставок,
розрахунок чеками.
г) наближення постачальників до споживачів, зміцнення дисципліни поставок,
розрахунок чеками.

30. Виробничі запаси матеріальних ресурсів поділяються на:

а) підготовчий, внутрішньовиробничий, страховий, поточний, сезонний, точки
замовлення;
+б) підготовчий, страховий, поточний, сезонний, транспортний, технологічний;
в) страховий, сезонний, точки замовлення;
г) поточний, сезонний.

Задача 1
Собівартість продукції складає 160 тис. грн, а вартість матеріалів -120 тис. грн.
Розрахувати коефіцієнт незавершеного виробництва на малому підприємстві.
Розв'язок:
Коефіцієнт незавершеного виробництва розраховується за формулою:
К н.в. = 0,5*((ВМ+С)/С) ,
де ВМ— вартість матеріалу, грн;
С- собівартість продукції, грн. Тоді,

К н.в. = 0,5*((120+160)/160)= 0,875 ,

Відповідь: коефіцієнт незавершеного виробництва на малому підприємстві

складає 0,875, якщо собівартість продукції складає 160 тис. грн, а вартість матеріалів -
120 тис. грн.

Задача 2
Період поставки 8 днів, а період зриву поставки 2 дні. Для забезпечення виконання
денної програми слід використати 960 кг борошна, причому його втрати становлять 2
%. Протягом місяця хлібозавод працює 25 робочих днів.
Визначити місячну потребу хлібозаводу в борошні, його середній і максимальний
запас.
Розв'язок:
Зmin = Д*Тзрив.пост.= 960*1,02*2=979,2*2=1958,4 кг.
Зсер = Зmin +0,53поточні;
Зпоточні =ДхТпост. =979,2x8= 7833,6 кг.
Зсер = 1958,4 +0,53 х 7833,6 = 5875,2 кг.
Зmax= Зmin+Зпоточні =1958,4+7833,6 = 9792 кг.
Місячна потреба в борошні обчислюється:
979,2 х 25=24480 кг =24 т 480 кг.
Відповідь: місячна потреба в борошні становить 24 т 480 кг.

Задача 3
Фактична вага сировини, що поступила у виробництво,-840 тонн. Вага готової
продукції -315т. Коефіцієнт виходу готової продукції в попередньому році - 0,350;
середній по галузі коефіцієнт виходу готової продукції - 0,380.
 Розрахувати коефіцієнт виходу готової продукції і виявити резерви зростання
випуску продукції за рахунок більш повного використання сировини.
Розв'язок:
Коефіцієнт виходу готової продукції розраховується як відношення ваги готової
продукції до ваги сировини, тоді:

Кгвих= 315/840=0,375.
Із даного розрахунку видно, що порівняно із значенням цього коефіцієнта за
попередній рік у звітному році він є вищим на 25 пунктів (0,375-0,350).
З наявної сировини можна додатково одержати продукції:
N6 = 0,025x840 = 21т.
Порівняння цього показника із середньогалузевим дозволяє зробити висновок про
те, що досягнутий рівень виходу готової продукції нижчий від середньогалузевого на
5 пунктів (0,380 - 0,375). Якщо б на підприємстві був досягнутий середньогалузевий
показник, то вихід продукції збільшився б на: 0,005 х 840 = 4,2 т.
Відповідь: вихід продукції збільшиться на 4,2 т.