Запитання для самоконтролю

1.У чому полягає просторове розташування виробничого процесу і

його вплив на виробничий цикл?
Ефективність виробництва значною мірою залежить від раціональності
його структури. Серед напрямів проектування та вдосконалення вир обничої
структури можна виділити такі основні:
- оптимізація розмірів підприємства, яка передбачає виробництво та
збут продукції з мінімальними витратами за даних параметрів техніки
(продуктивність, потужність) і технологічних процесів, умов та методів
організації виробництва, місцезнаходження та зовнішнього середовища;
- поглиблення спеціалізації основного виробництва, яка полягає у
виборі її форми для виробничих підрозділів, відповідності типу, масштабу
виробництва та незмінності обраної форми спеціалізації для однакових
виробничих умов;
- розширення кооперації з технічного обслуговування виробництва,
суть якої полягає у формуванні централізованих, відносно самостійних
допоміжних виробництв (малих підприємств) на самому заводі або
закріпленні в угодах з виробниками і постачальниками обладнання їхніх
обов’язків з його технічного обслуговування в процесі експлуатації.
2.Охарактеризуйте основні принципи просторових зв’язків у
виробничій системі.

Принципи організації - це основні правила, що сприяють раціональній

організації виробничих систем. Принципи встановлюються на основі
врахування практичного досвіду організації виробництва. Це надає їм
об'єктивного характеру. їхнє використання створює більші можливості для
досягнення цілей підприємств.

Принципи організації конкретизують дію відповідних законів і

відображають певний напрямок їхнього вияву. У процесі наукових
досліджень з організації виробництва і практичної діяльності сформульовано
низку принципів, використання яких дає змогу створити спр иятливі
виробничі умови для досягнення визначених цілей перед підприємством.

Принцип системності - відображає загальний цілісний підхід до

розгляду всіх процесів, які відбуваються на підприємстві. Оскільки саме
підприємство є виробничою системою, його діяльність має бути організована
як система із врахуванням усіх чинників внутрішнього і зовнішнього його
оточення. Реалізація принципу системності передбачає цілісне і комплексне
виконання всіх робіт, послідовність і відповідну періодичність випуску
окремих частин виробів у потрібних кількостях для забезпечення
виробництва всієї продукції, необхідної номенклатури та асортименту.

Принцип спеціалізації - форма розподілу праці, яка характеризується

зосередженням на одному робочому місці обмеженого кола робіт із
виготовлення продукції чи здійснення інших елементів виробничого процесу.
Спеціалізація призводить до скорочення різноманітності робіт і операцій, а
також режимів обробки та інших елементів виробничого процесу. При цьому
зростає обсяг виробництва однотипних деталей і рівень організації
виробничого процесу.

3.Що розуміється під системоутворюючими зв’язками?

Структурного елемента характеризують ступінь його виробничої

орієнтації на досягнення кінцевої мети системи. Чим більше кожний з
елементів (підрозділів) виконує функцій для системи в цілому, тим міцніші
його системоутворюючі функціональні зв’язки. Функціональна замкненість
виробничої системи буде найбільшою, якщо вона зосередить максимальну
кількість операцій сукупного процесу.

4.Дайте визначення виробничої структури і охарактеризуйте її

складові.

Виробнича структура підприємства – сукупність виробничих ланок, їхня

кількість розміри, співвідношення між ними за кількістю працівників,
використовуваних виробничих фондів. В основі формування виробничої
структури підприємства – частковий поділ праці. Одна або кілька стадій
виробничого процесу організаційно оформляються у відповідні структурні
підрозділи підприємства. До виробничих відносять підрозділи, в яких
здійснюється основне виробництво, а також допоміжні й ті, що обслуговують
основне виробництво. Виробнича структура підприємства має виняткове
значення для забезпечення процесу нормального його функціонування і
навіть виживання оскільки від її досконалості залежать в кінцевому підсумку
рівень продуктивності праці, якість продукції та її конкурентоспроможність.

5.Охарактеризуйте основні вимоги до побудови раціональної

виробничої структури.

Виробнича структура підприємства віддзеркалює характер розподілу

праці між окремими підрозділами, а також їх кооперовані зв'язки в єдиному
виробничому процесі по створенню продукції. Вона робить істотний вплив
на ефективність і конкурентоспроможність підприємства. Склад, розміри
виробничих підрозділів, ступінь їх пропорційності, раціональність
розміщення на території підприємства, стійкість виробничих зв'язків
впливають на ритмічність виробництва й рівномірність випуску продукції,
визначають витрати виробництва а, отже, і рівень прибутковості
підприємства. Тому ефективна виробнича структура підприємства повинна
відповідати наступним вимогам:

• простота виробничої структури (достатній та обмежений склад

виробничих підрозділів);
 • відсутність дублюючих виробничих ланок;
• забезпечення прямотоковості виробничого процесу на основі
раціонального розташування підрозділів на заводській території;
• пропорційність потужності цехів, дільниць, пропускної
спроможності обладнання;
• стабільні форми спеціалізації та кооперування цехів та дільниць;
• адаптивність, гнучкість виробничої структури, тобто її
спроможність до оперативної перебудови організації виробничих процесів
відповідно до змінної кон'юнктури ринку.

6.Укажіть сферу застосування технологічної структури, її переваги

та недоліки.

При технологічній спеціалізації виготовлення за конструктивними

характеристиками простої однорідної продукції здійснюється шляхом
послідовної переробки незмінної за своїм складом сировини.

Переваги технологічної структури полягають :

- у поширенні регулювання завантаження устаткування, повнішому

використанні матеріалів;

- розширенні можливостей маневрування робітниками завдяки їх

високій кваліфікації, універсалізації, обміну досвідом;

- застосуванні прогресивної технології; більшій гнучкості в разі

освоєння випуску нової продукції та розширенні її номенклатури;

- спрощенні технічного керівництва підрозділом;

- додатковому системному ефекті за рахунок посилення

функціональних, синергійних та спрощених пр осторових зв’язків.

Недоліки технологічної структури:

- з причин великої номенклатури збільшуються втрати часу на

переналагодження устаткування на інші види продукції і, відповідно,
тривалість виробничого циклу;

- зменшується відповідальність за якість і строки виготовлення виробів

у цілому;

- нераціональні і довгі маршрути руху деталей за групами верстатів, які

зумовлені частими змінами складу і послідовності операцій, що
внеможливлюють їх розташування за ходом технологічного процесу;
 - ускладнюється та дорожчає внутрішньозаводське кооперування;
ускладнюється планування і диспетчерування процесів.

7.Визначте перспективи поширення виробничої структури за

предметною спеціалізацією і якому типу вона притаманна?
Існують дві основні форми спеціалізації — технологічна та
предметна. Технологічна структура передбачає виконання цехами
підприємства певної частини технологічного процесу. Підрозділи
створюються за принципом технологічної однорідності. Прикладами
цехів технологічної спеціалізації є: на машинобудівному заводі —
ливарні, ковальські, механічні, термічні; на текстильному підприємстві
— прядильні, ткацькі, обробні.

Технологічна форма спеціалізації цехів і технологічна виробнича

структура характерні для підприємств одиничного та дрібносерійного
виробництва, які випускають різноманітну та нестійку номенклатуру
виробів.

У разі предметної структури основні цехи підприємства

спеціалізуються на виготовленні будь-якого виробу, групі однорідних
виробів, вузлів, деталей з використанням найрізноманітніших
технологічних процесів і операцій. У цехах предметної спеціалізації
взагалі здійснюється замкнутий цикл виробництва, у зв’язку з чим їх
часто називають предметно-замкнутими. Прикладами таких цехів є цех
шестерень на верстатобудівному заводі; цехи двигунів, шасі, коробок
швидкостей на автомобільному; цехи рантового, гвинтового взуття на
взуттєвій фабриці.

Предметна форма спеціалізації цехів і предметна виробнича

структура характерні для підприємств крупносерійного та масового
виробництва, які випускають обмежену номенклатуру виробів у великих
обсягах.

Поширеним типом виробничої структури для підприємств багатьох

галузей промисловості є предметно-технологічна, або змішана, яка
характеризується наявністю на підприємстві основних цехів, що
організовані як за технологічною, так і за предметною ознакою. Як
різновид цієї спеціалізації використовують предметно-подетальну чи
предметно - повузлову спеціалізацію цехів з неповним циклом
виготовлення продукції.

8.У яких виробництвах застосовується змішана (предметно-

технологічна) виробнича структура і чому?
 Як предметна, так і технологічна структури в чистому вигляді
зустрічаються рідко. На більшості підприємств переважає змішана
(предметно-технологічна) структура, коли заготівельні цехи і
ділянки будуються за технологічним принципом, а обробні та
складальні - за предметним.

10.Що являє собою генеральний план підприємства і за якими

принциповими положеннями він розробляється?
Генеральний план – це довгострокова стратегія, яка розробляється та
затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з
урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. При
проектуванні генерального плану слід врахувати екологічні вимоги щодо
розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію
підприємств та інших об’єктів, передбачити заходи охорони навколишнього
природного середовища від шкідливого біологічного впливу, шкідливого
впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення, від забруднення
виробничими, побутовими та іншими відходами.
11.Охарактеризуйте конкретні шляхи вдосконалення діючих
виробничих структур та основні підходи до вибору нових.

Показники удосконалення організаційної та виробничої структури

умовно можна диференціювати на дві групи: конкретні та узагальнюючі.
Конкретні показники економічної ефективності характеризують окремі
сторони економічного виробничого або (комерційного) процесу.
Узагальнюючі показники економічної ефективності характеризують
результативність діяльності всієї економічної підприємства в цілому.

12.Які існують тенденції розвитку виробничих структур?

Прискорення виробничого процесу потребує нового підходу до

функціонування підприємства, який базувався б на швидкості та адекватності
реакції. Це обумовлено низкою причин, зокрема: ускладненням техніки,
упровадженням принципово нових технологій, розширенням ринків за
національні межі, різким зростанням конкуренції та ін. В умовах
непередбаченого економічного середовища зрозуміло, що стара форма
управління та організації виробництва дуже малорухлива зі своїм контролем
зверху донизу, своєю багатоповерховою ієрархією. З’являється потреба в
органічних системах, які б складалися з численних дрібних одиниць,
спроможних автоматично пристосовуватися до ситуації завдяки постійному
притоку інформації знизу до вершини. Саме тому сумнівними видаються
переваги великих компаній, інертних і негнучких, які традиційно керувалися
зверху. Щоб вижити, вони часто діляться або, зберігаючи єдність, радикально
трансформуються.