Завдання до заняття: опрацювати наступні питання, та навести

приклади
1. Склад робіт на стадії технічного і робочого
проектування.

Технічний проект системи – це технічна документація, що містить

загальносистемні проектні рішення, алгоритми рішення завдань, а
також оцінку економічної ефективності автоматизованої системи
управління і перелік заходів по підготовці об’єкту до
впровадження. На цьому етапі здійснюється комплекс науково-
дослідних і експериментальних робіт для вибору основних
проектних рішень і розрахунок економічної ефективності системи.
На стадії «робоча документація» здійснюється створення
програмного продукту і розробка усієї супроводжуючої
документації. Документація повинна містити усі необхідні і
достатні відомості для забезпечення виконання робіт по введенню
ІС в дію і її експлуатації, а також для підтримки рівня
експлуатаційних характеристик (якості) системи. Розроблена
документація має бути відповідним чином оформлена, погоджена і
затверджена.

2. Склад проектної документації.

Усі результати робіт, які виконуються на різних стадіях,

оформлюють у вигляді проектних і організаційно-розпорядкових
документів. Згідно з ГОСТ 34.201–89 «Виды, комплектность и
обозначение документов при создании АС» и РД 50–682–89 «Комплекс
стандартов и руководящих документов на автоматизированные
системы» 29 всю документацію на інформаційні системи можна
поділити на три напрямки: 1. за стадіями створення; 2. за
складовими частинами системи; 3. за видами забезпечення. Зміст
документів є загальним для всіх видів інформаційної системи.
Однак в разі потреби розробник документів може доповнювати їх
залежно від особливостей створюваної інформаційної системи. У
документи можна включати додаткові розділи та відомості,
об’єднувати та виключати розділи. Вимоги до змісту документів за
видами забезпечення визначаються РД 50–34.698–90.
«Автоматизированные системы. Требования к содержанию
документов». На різних етапах можуть бути різні організаційно-
розпорядкові документи: акти, плани-графіки, накази, протоколи.
Усю документацію потрібно зібрати в організаційне забезпечення
інформаційної системи. За складовими системи документи
укомплектовуються на систему, її компоненти, функції, комплекси
задач (задачу), комплекс програм (програму). На кожний комплект
документів має бути складена відомість комплекту. Крім того,
документація комплектується за такими видами забезпечення:
функціональне, інформаційне, технічне, математичне, програмне,
організаційне, методичне, правове, лінгвістичне, ергонометричне
(ГОСТ 34.003–90).

3. Типове проектування ІС.

Типове проектування виконується на основі досвіду, отриманого
при розробці індивідуальних проектів. Типові проекти (як
узагальнення досвіду для деяких груп організаційно–економічних
систем або видів робіт) в конкретному випадку пов'язані з
специфічними особливостями та різняться за ступенем охоплення
функцій управління, виконуваних робіт і розробляємої проектної
документації.
Типове проектування ІС передбачає створення системи з готових
типових елементів. Основоположною вимогою для застосування
методів типового проектування є можливість декомпозиції
проектованої ІС на множину складових компонентів (підсистем,
комплексів задач, програмних модулів тощо). Для реалізації
виділених компонентів вибираються наявні на ринку типові
проектні рішення, які налаштовуються на особливості конкретного
підприємства.

4. Поняття типового проекту, посилання типізації.

Реалізація типового проекту передбачає виконання таких операцій:

встановлення глобальних параметрів системи; завдання структури
об'єкта автоматизації; визначення структури основних даних;
задання переліку реалізованих функцій і процесів; опис
інтерфейсів; опис звітів; налаштування авторизації доступу;
налаштування системи архівування.

5. Об’єкти типізації.

Як елементи типізації виступають окремі підсистеми, розроблені з

урахуванням функціональної повноти і мінімізації зовнішніх
інформаційних зв'язків;

6. Типове проектне рішення (ТПР).

Типове проектне рішення (ТПР) – це проектне рішення, яке

тиражується (придатне до багаторазового використання).
Прийнята класифікація ТПР заснована на рівні декомпозиції
системи.

7. Класи і структури ТПР.

Виділяються такі класи ТПР: 1) елементні ТПР – типові рішення по

завданню або за окремим видом забезпечення завдання
(інформаційному, програмному, технічному, математичному,
організаційному); 2) підсистемні ТПР – як елементи типізації
виступають окремі підсистеми, розроблені з урахуванням
функціональної повноти і мінімізації зовнішніх інформаційних
зв'язків; 3) об'єктні ТПР – типові галузеві проекти, які
включають повний набір функціональних і забезпечуючих підсистем
ІС. Кожне типове рішення передбачає наявність, крім
функціональних елементів (програмних або апаратних),
документації з детальним описом ТПР і процедур налаштування
відповідно до вимог, які розробляються. Для реалізації типового
проектування використовуються два підходи: параметрично–
орієнтоване і модельно–орієнтоване проектування.
Параметричний-орієнтоване проектування включає наступні етапи:
визначення критеріїв оцінки придатності пакетів прикладних
програм (ППП) для вирішення поставлених завдань, аналіз і оцінка
доступних ППП по сформульованим критеріям, вибір і закупівля
найбільш відповідного пакета, настройка параметрів
(доопрацювання) закупленого ППП.
Модельно-орієнтоване проектування полягає в адаптації складу та
характеристик типової ІВ відповідно з моделлю об'єкта
автоматизації.
Технологія проектування в цьому випадку повинна забезпечувати
єдині засоби для роботи як з моделлю типової ІС, так і з моделлю
конкретного підприємства.
Типова ІС в спеціальній базі метаінформації - репозиторії -
містить модель об'єкта автоматизації, на основі якої
здійснюється конфігурування ПЗ. Таким чином, модельно-
орієнтоване проектування ІС припускає, перш за все, побудова
моделі об'єкта автоматизації з використанням спеціального
програмного інструментарію. Можливо також створення системи на
базі типової моделі ІС з репозиторію, який поставляється разом з
програмним продуктом і розширюється в міру накопичення досвіду
проектування ІС для різних галузей і типів виробництва.

8. Склад і зміст операцій типового елементного

проектування ІС.

Типова ІС в спеціальній базі метаінформації - репозиторії -

містить модель об'єкта автоматизації, на основі якої
здійснюється конфігурація програмного забезпечення. Таким чином,
модельно-орієнтоване проектування ІС передбачає, перш за все,
побудова моделі об'єкта автоматизації з використанням
спеціального програмного інструментарію (наприклад, SAP Business
Engineering Workbench (BEW), BAAN Enterprise Modeler). Можливо
також створення системи на базі типової моделі ІС зі сховищ,
який поставляється разом з програмним продуктом і розширюється в
міру накопичення досвіду проектування інформаційних систем для
різних галузей і типів виробництва.

Типові моделі описують конфігурації інформаційної системи для

певних галузей або типів виробництва. Модель конкретного
підприємства будується або шляхом вибору фрагментів основний або
типової моделі у відповідності зі специфічними особливостями
підприємства (BAAN Enterprise Modeler), або шляхом
автоматизованої адаптації цих моделей в результаті експертного
опитування (SAP Business Engineering Workbench). Побудована
модель підприємства у вигляді метаописания зберігається в
репозиторії і при необхідності може бути відкоригована. На
основі цієї моделі автоматично здійснюється конфігурація і
настройка інформаційної системи.

Впровадження типової інформаційної системи починається з аналізу

вимог до конкретної ІС, які виявляються на основі результатів
передпроектного обстеження об'єкта автоматизації. Після вибору
програмного продукту на базі наявних в ньому референтних моделей
будується попередня модель ІС, в якій відображаються всі
особливості реалізації ІС для конкретного підприємства.
Попередня модель є основою для вибору типової моделі системи і
визначення переліку компонентів, які будуть реалізовані з
використанням інших програмних засобів або зажадають розробки за
допомогою наявних в складі типової ІС інструментальних засобів
(наприклад, ABAP в SAP, Tools в BAAN).

Реалізація типового проекту передбачає виконання таких операцій:

- Установку глобальних параметрів системи;

- Завдання структури об'єкта автоматизації;

- Визначення структури основних даних;

- Завдання переліку реалізованих функцій і процесів;

- Опис інтерфейсів;

- Опис звітів;

- Налаштування авторизації доступу;

- Налаштування системи архівування.

Аналіз і моделювання функціональної області впровадження ІС

9. Функціональні пакети прикладних програм.

Критерії оцінки ВПП поділяються на такі групи:

призначення та можливості пакета;

відмітні ознаки і властивості пакета;

вимоги до технічних і програмних засобів;

документація пакета;

фактори фінансового порядку;

особливості установки пакета;

особливості експлуатації пакету;

допомога постачальника з впровадження та підтримання пакета;

оцінка якості пакету і досвід його використання;

перспективи розвитку пакета.