1

Практичне заняття №6
АНАЛІЗ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Мета: 1) провести аналіз структури капіталу підприємства;
2) провести аналіз структури, руху власного капіталу, розрахувати суму власного
(чистого) оборотного капіталу та забезпеченості підприємства виробничими запасами;
3) провести аналіз позикового капіталу підприємства;
4) проаналізувати ефективність використання капіталу підприємства на основі показників
його оборотності та прийомів детермінованого моделювання.

Час: 6 год.

Методичні вказівки
ЕТАП 1
У процесі аналізу капіталу підприємства вивчають зміни в його структурі, складі та дають їх
об'єктивну оцінку з позиції інвесторів та підприємства. Особливу увагу звертають на рух джерел
залучених коштів, які поділяють на довгострокові, короткострокові кредити та позики, кредиторську
заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками.
Шаховий баланс аналізованого підприємства проводять на кінець періоду.
При заповненні шахового балансу доцільно дотримуватись наступної послідовності:
1. Вибрати розмір матриці. Він може відповідати кількості статей активу і пасиву балансу, або
обмеженим кількістю статей аналітичного агрегованого балансу.
2. Заповнити підсумкові рядки та графи відповідно до вихідного балансу.
3. Послідовно вибирати джерела фінансування майна підприємства, починаючи з першого рядка
активу балансу.
4. Перевірити правильність підрахунку балансових підсумків за рядками та графами.
Джерела фінансування обирають у межах залишку коштів. Якщо постає потреба залучення для
покриття певного виду активу, інших джерел (які не ввійшли до наведеного переліку), то це свідчить про
неефективне використання капіталу або іммобілізацію коштів.
Для виявлення змін у складі джерел покриття активів підприємства складають різницевий шаховий баланс.
ЕТАП 2
Відповідно до П(С)БО 2 «Баланс» власний капітал включає такі основні елементи: статутний
капітал; пайовий капітал; додатково вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал;
нерозподілений прибуток (непокритий збиток).
До коригуючих показників власного капіталу відносять: неоплачений капітал; вилучений капітал.
Застосування звіту про власний капітал дає змогу виявити джерела надходження та використання
власного капіталу підприємства у звітному році.
Коефіцієнт надходження капіталу розраховується як відношення суми надходження капіталу за
звітний період до залишку капіталу на кінець звітного періоду.
Коефіцієнт використання (вибуття) капіталу розраховується як відношення суми
використаного капіталу до залишку капіталу на початок звітного періоду.
Якщо значення коефіцієнту вибуття вище ніж коефіцієнта надходження, то це свідчить про
негативні зміни зменшення розміру власного капіталу, погіршення його структури, і навпаки.
Аналіз загальної суми та структури капіталу доцільно доповнити розрахунком суми власного
оборотного капіталу підприємства.
Обчислення проводиться двома шляхами:
1. Шляхом віднімання від суми власного капіталу та довгострокових зобов'язань залишку необоротних
активів за балансом (ряд. 1495+ 1595 – 1095);
2. Як різницю між вартістю оборотних активів та поточними зобов'язаннями підприємства
(ряд. 1195 – 1695).
 2

Від ефективності використання запасів залежить фінансові результати діяльності підприємства.

Грамотне управління запасами дозволяє прискорити оборотність капіталу і підвищити його доходність,
зменшити поточні витрати на їх зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину
капіталу за рахунок його зберігання, вивільнити з поточного господарського обороту частину капіталу
за рахунок його реінвестиції в інші активи.

Послідовність проведення аналізу забезпеченості

матеріальними оборотними ресурсами та використання запасів підприємства

1) Визначення характеру виробничих матеріальних запасів та їх структури.

Залежно від призначення запаси поділяються на групи:
- сировина;
- основні та допоміжні матеріали;
- паливо;
- тара;
- запасні частини;
- будівельні матеріали;
- інструмент;
- господарський інвентар;
- отримані та власні напівфабрикати;
- незавершене виробництво;
- готова продукція.
Структура матеріальних ресурсів характеризується відношенням певного виду запасів до їх
загального обсягу відповідно до наведеної класифікації:
, (6.1)
де - питома вага і-го виду запасів у їх загальному обсязі; - вартість і-го виду запасу; -
загальна вартість виробничих матеріальних ресурсів.
2) Обґрунтованість норм виробничих запасів і потреби в матеріальних ресурсах.
Норми виробничих запасів характеризують мінімальні запаси матеріальних цінностей, потрібних
підприємству для нормальної виробничої діяльності і розраховуються для кожного виду сировини і
матеріалів у днях або у грошовому вираженні.
Основна функція норм – вимірювальна, тобто за їх допомогою визначають суму майбутніх витрат
та обсяг необхідних запасів і сировини. Із цією функцією пов’язані дві інші – облікова, тобто облік
фактичних затрат на виробництво і контрольна, за якої норми служать економічним еталоном для
порівняння із фактичною витратою.
Норма – це гранично допустима (максимальна або мінімальна) величина витрат будь-якого
ресурсу на одиницю продукції.
Норми витрат матеріальних оборотних ресурсах поділяються на індивідуальні та групові.
Індивідуальна норма визначає встановлені витрати сировини і матеріалів на виробництво однієї деталі,
одного вузла, комплекту, виробу; групова – витрати сировини і матеріалів на виробництво укрупненої
одиниці або партії однойменної продукції.
За періодами дії норми витрат матеріальних оборотних ресурсів поділяються на поточні та
перспективні. Поточні норми встановлюють середньодобову величину витрат матеріалів і
використовуються в поточному плануванні. Перспективні норми призначені для більш обмеженої
номенклатури матеріальних ресурсів і використовуються в середньо- і довгостроковому плануванні.
Розрізняють наступні методи нормування:
1. Розрахунково-аналітичний метод – це визначення індивідуальних норм зап даними
конструкторсько-технологічної документації, рецептурами, картами розкрою, дослідно-промисловими
випробуваннями. Його застосування найдоцільніше в нормуванні сировини, основних матеріалів і
транспортно-заготівельних витрат.
2. Дослідний метод заснований на даних замірів корисної витрати елементів виробничих запасів,
втрат і відходів, що визначаються у виробничих або лабораторних умовах. Цей метод доцільно
 3

застосовувати для нормування витрат допоміжних матеріалів, сировини і матеріалів у виробництвах,

заснованих на хімічних технологіях на підприємствах видобувних галузей і в будівництві.
3. Звітно-статичний метод базується на звітних даних про використання виробничих запасів у
минулі періоди (за 35 років в аналогічних умовах із коригуванням на зміну умов). При розрахунку
зазначеним способом слід урахувати зі ставність конструкцій, технології та організації виробництва, а
також можливість повного і точного відображення у звітності фактичних витрат матеріальних
оборотних ресурсів у попередні роки. Це найбільш простий і найменш точний метод.
4. Економіко-математичні методи засновані на застосуванні теорії ймовірностей, лінійної
алгебри та ЕОМ. Для їх використання потрібен великий обсяг статистичних даних про витрату запасів і
фактори, що визначають величину витрат. Ці методи точніші від звітно-статистичних.
5. Комбінований методів – це одночасне застосування вище перелічених методів.
Показники, що використовуються при нормуванні виробничих запасів
Показники Алгоритм розрахунку Характеристика показника
Виробничий запас (Сума витрат матеріальних оборотних Матеріальні ресурси
ресурсів / Кількість днів у плановому підприємства, призначені для
періоді) × Норма запасу для цього участі у виробництві продукції
виду ресурсів у днях
Поточний запас Інтервал постачання в днях × Запас, який забезпечує
Середньодобова потреба в матеріалах безперебійність виробничого
× Коефіцієнт затримки ресурсів у процесу
запасі
Коефіцієнт затримки Періодичність споживання матеріалів / Використовується для
ресурсів у запасі Кількість календарних днів у розрахунку поточних запасів
плановому періоді
Максимальний запас (Інтервал постачання у днях + Обсяг запасу, перевищення якого
Періодичність споживання матеріалів економічно недоцільно
+ Поточний запас у днях) ×
Середньодобова потреба в матеріалах
Середній запас (Інтервал постачання у днях + Середнє значення запасів
Періодичність споживання матеріалів) необхідних для виробничого
× Коефіцієнт одночасності процесу
споживання ресурсів + Гарантійний
*

запас у днях × Середньодобова

потреба в матеріалах
Незавершене виробництво (План обсягу товарної продукції за Виробничий процес, який за
виробничою собівартістю / Кількість встановленими строками відстає
днів у плановому періоді) × від плану
Тривалість циклу виробництва
продукції × Коефіцієнт наростання
затрат
Нормування майбутніх Сума коштів, вкладених у витрати Вартість запасів, що
періодів майбутніх періодів + Розрахунок за використовуватимуться у
коштами на плановий період – Сума виробничому процесі у
витрат, включена до собівартості за майбутніх періодах
кошторисом витрат на виробництво
*
Відношення максимального запасу ресурсів до суми максимальних запасів кожного ресурсу за цей же
період, укрупнено приймається такий, що дорівнює 0,66

При перевірці розрахунків потреб слід враховувати зміни в номенклатурі та асортименті

призначеної до випуску продукції, зміни питомих затрат на одиницю продукції, заходи щодо
підвищення технологічного рівня виробництва та праці.
Загальна потреба (ЗП) підприємства в тому чи іншому виді матеріалів розраховується за формулою:
, (6.2)
 4

де - загальна потреба підприємства у матеріальних ресурсах; - потреба у виробництві;

- потреба в експериментально-дослідницьких роботах; - потреба в ремонті; - потреба
в утворенні нормативних залишків на кінець аналізованого періоду; - запас на початок
аналізованого періоду.
Показники, що використовуються для розрахунку загальної потреби запасів, визначаються
підприємством самостійно на основі аналізу виробничих процесів.
3) Аналіз умов розрахунків і постачання за договорами на придбання матеріальних ресурсів.
Після перевірки потреби в матеріальних ресурсах визначають джерела їх покриття ї забезпечення.
Розрізняють зовнішні та внутрішні джерела. До внутрішніх джерел належать власне виробництво,
відходи, що утворилися, до зовнішніх – надходження матеріалів від постачальників за договорами.
Аналіз строків та обсягів постачання матеріалів за укладеними договорами пов'язаний із
перевіркою запасів відповідних матеріалів на складі. Наявні запаси повинні задовольнити потреби
підприємства в матеріалах на період між постачаннями.
Забезпеченість запасом (мінімальний запас Змін у днях) розраховується за формулою:
, (6.3)
де - мінімальний запас матеріальних ресурсів; - норма запасу і-го виду матеріалу; -
добова потреба в матеріалі і-го виду матеріалу.
Аналіз забезпеченості дає можливість установити, на скільки днів вистачить окремих видів
матеріалів, що є на складі. Визначають також інтервали між фактичним надходженням матеріалів на
склад та інтервали постачань за договорами з постачальниками. Обсяг необхідних матеріалів, що
завозяться зі сторони, визначають як різницю між загальною потребою і внутрішніми ресурсами
підприємства.
4) Оцінка рівня ефективності використання запасів.
Для оцінки ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства застосовуються
загальні та індивідуальні показники.
Розрахунок узагальнюючих показників ефективності використання запасів
Показники Алгоритм розрахунку Характеристика показника
Матеріаломісткість продукції Випуск продукції / Матеріальні Відображає величину
затрати матеріальних затрат, що
припадають на 1 грн. випущеної
продукції
Матеріаловіддача продукції Матеріальні затрати / Випуск Характеризує вихід продукції з
продукції кожної гривні використаних
матеріальних ресурсів
Питома вага матеріальних Матеріальні затрати / Повна Відображає рівень використання
затрат у собівартості собівартість продукції матеріальних ресурсів, а також
продукції структуру (матеріаломісткість)
продукції
Прибуток на 1 грн. Прибуток / Матеріальні затрати Показує, скільки буде отримано
матеріальних витрат прибутку на 1 грн. витрачених
матеріалів
Коефіцієнт використання Фактична сума матеріальних Показує рівень ефективності
матеріалів затрат / Планова сума використання матеріалів,
матеріальних затрат, перерахована дотримання норм їх витрачання.
на фактичний обсяг випущеної Якщо коефіцієнт більше 1,
продукції спостерігається перевитрата
матеріальних ресурсів, якщо
менше – економія.

ЕТАП 3

Аналіз динаміки структури позикового капіталу підприємства надає можливість виявити

тенденцію до його росту (зменшення).
 5

Аналізуючи кредиторську заборгованість, треба мати на увазі, що вона є джерелом покриття

дебіторської заборгованості підприємства. У зв'язку з цим доцільним є проведення порівняльного аналізу
дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства. У випадку виявлення перевищення суми
дебіторської заборгованості над кредиторською, говорять про іммобілізацію власного капіталу в
дебіторську заборгованість, у протилежному – про недостатність власного капіталу для фінансування
діяльності.
Дебіторська і/або кредиторська заборгованість виникає при незбігу в часі появи зобов’язань за
розрахунками та виконання цих розрахунків у відносинах підприємства з покупцями, постачальниками,
фінорганами, підрядчиками, працівниками, органами соцстрахування, підзвітними особами. Дебіторська
заборгованість становить значну питому частку в складі оборотних активів та істотно впливає на
фінансовий стан підприємства. Дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову і
короткострокову.
Довгострокова дебіторська заборгованість (Long-Term Receivables) – це сума дебіторської
заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після
дванадцяти місяців з дати балансу.
Для віднесення дебіторської заборгованості до довгострокової необхідно, щоб виконувалися
обидва критерії:
- дебіторська заборгованість не виникає в ході нормального операційного циклу;
- строк її погашення більше 12 місяців.
У разі, якщо строк погашення дебіторської заборгованості, що не виникає в ході нормального
операційного циклу, менше року, вона відноситься до поточної.
Вирізняють такі види довгострокової дебіторської заборгованості:
1. Дебіторська заборгованість за майно, передане у фінансову оренду.
2. Довгострокові векселі отримані.
3. Інша довгострокова дебіторська заборгованість.
Дебіторська заборгованість за майно, передане у фінансову оренду – це сума мінімальних
орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу, що
підлягає отриманню (іншими словами, це теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів і
негарантованої ліквідаційної вартості).
Довгострокові векселі отримані – векселі, отримані на забезпечення довгострокової дебіторської
заборгованості.
Інша довгострокова дебіторська заборгованість – інші види розрахунків, які не можуть бути
віднесені до попередніх видів.
Довгострокову дебіторську заборгованість визнають активом, якщо існує ймовірність отримання
підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, оцінюють за її
теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її
погашення. Довгострокову дебіторську заборгованість відображають за встановленою П(С)БО 10
«Дебіторська заборгованість» формою за такими статтями балансу:
Статті Балансу Вид активу
І. Необоротні активи Код рядка
Заборгованість за майно, передане
у фінансову оренду
Довгострокова дебіторська заборгованість 1040
Довгострокові векселі одержані
Інша дебіторська заборгованість
Відстрочені податкові активи 1045 Відстрочені податкові активи
Частину довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню впродовж
дванадцяти місяців з дати балансу, відображають на ту саму дату в складі поточної дебіторської
заборгованості.
Поточна (короткострокова) дебіторська заборгованість (Current Receivables) – сума
дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена
впродовж дванадцяти місяців з дати балансу.
 6

Якщо до поточної дебіторської заборгованості підприємства відноситься дебіторська заборгованість

зі строком погашення менше 12 місяців і дебіторська заборгованість зі строком погашення більше 12
місяців з дати балансу, то така інформація повинна бути розкрита у примітках для фінансової звітності.
Вирізняють такі види поточної дебіторської заборгованості:
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (забезпечена та не забезпечена векселями);
- дебіторська заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих
доходів, із внутрішніх розрахунків);
- інша дебіторська заборгованість.
Оцінка поточної дебіторської заборгованості ґрунтується на первісній вартості, яка залежить від
виду дебіторської заборгованості та особливостей її визнання.
Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та
заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною
вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється сума резерву
сумнівних боргів:
, (6.4)
Поточна дебіторська заборгованість відображається за встановленою П(С)БО 10 «Дебіторська
заборгованість» формою за такими статтями балансу:
Статті Балансу Вид активу
ІІ. Оборотні активи Код рядка
Векселі одержані Короткострокові векселі, одержані в
національній валюті
1120
Короткострокові векселі, одержані в
іноземній валюті
Дебіторська заборгованість за товари, Розрахунки з вітчизняними покупцями та
роботи, послуги замовниками
1125
Розрахунки з іноземними покупцями та
замовниками
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
- за виданими авансами 1130 Розрахунки за виданими авансами
- з бюджетом Розрахунки за податками
1135 Розрахунки за обов'язковими платежами
(у частині платежів до бюджету)
- з нарахованих доходів 1140 Розрахунки за нарахованими доходами
- із внутрішніх розрахунків Розрахунки в іншими дебіторами1
1145 Внутрішні розрахунки
Внутрішньогосподарські розрахунки
1
Дебіторська заборгованість за операціями у рамках спільної діяльності без створення юридичної особи.

Оскільки віднесення заборгованості до поточної або довгострокової прив'язане до дати балансу, на

вказану дату слід переглядати довгострокову заборгованість за окремими дебіторами за термінами її
погашення. Якщо виявиться, що до терміну погашення заборгованості залишилося менше 12 місяців,
колишню довгострокову заборгованість слід відобразити на дату балансу як поточну. Поточна
заборгованість може бути переведена в довгострокову, якщо по цій заборгованості відстрочена дата
погашення.
Сумнівний борг (Debt) – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її
погашення боржником.
Згідно з принципом обачності на момент визнання доходу від реалізації продукції, товарів, робіт,
послуг підприємство повинно визнати можливі втрати від неповернення частини боргів покупцями.
Величину цих втрат необхідно оцінювати на основі аналізу інформації про фактичні витрати від
неповернення боргів за минулі періоди, враховуючи зміни, що відбулися в умовах реалізації продукції у
звітному періоді чи, як очікується, відбудуться в наступному періоді.
Для цього нараховують резерв сумнівного боргу. Нарахування резерву сумнівних боргів
здійснюється з використанням таких методів:
 7

1. Виходячи з даних Звіту про фінансові результати

Суму резерву розраховують як добуток:
- питомої ваги відсотка сумнівних боргів у загальному обсязі продажу за минулі періоди
(коефіцієнт сумнівності);
- величини чистого доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної
оплати.
2. Виходячи з даних Балансу
Суму резерву розраховують як добуток відсотка безнадійних боргів у загальному обсязі
дебіторської заборгованості за минулі періоди (коефіцієнт сумнівності) та величини дебіторської
заборгованості.
Резерв сумнівних боргів формується підприємством на дату балансу. Одночасно величина резерву
збільшує витрати звітного періоду. За рахунок створеного резерву будуть списуватися безнадійні борги
наступного року. Таким чином, метод списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву
сумнівних боргів відрізняється від методу прямого списання датою включення сум такої заборгованості
до витрат. Очевидно, що при застосуванні першого методу витрати визнаються раніше, що відповідає
принципу обачності, згідно з яким витрати не можна занижувати.
Згідно Наказу Мінфіну № 363 від 23.05.2003 р., яким було внесено зміни і доповнення до П(С)БО
10 величина сумнівних боргів визначається:
1) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
2) на основі класифікації дебіторської заборгованості;
3) виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) на умовах наступної оплати.
Коефіцієнт сумнівності (Кс) розраховуємо за формулою:
, (6.5)
де Бзн - фактично списана безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи за відповідний
місяць, що входить в обраний для спостереження період; Дзн - дебіторська заборгованість (ДЗФ) по
відповідній групі на кінець відповідного місяця (того самого, якого обрано й по Бнз), що входить в
обраний для спостереження період; і - кількість місяців в обраному для спостереження періоді.
Незважаючи на кількість місяців, по яких визначається співвідношення фактично списаної
дебіторської заборгованості із залишком такої заборгованості на кінець попереднього місяця
(співвідношення Бзн до Дзн), число періодів, на які ділиться сума таких співвідношень, однаково
залишається незмінним та дорівнює кількості місяців у періоді, взятому для спостереження.
Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська
заборгованість за товари, роботи, послуги», яка становить найбільшу питому частку в загальній сумі
дебіторської заборгованості. Згідно з НСБО дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи,
послуги (Trade Receivables) – це заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари,
роботи або послуги.
Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги виникає, коли підприємство
реалізує продукцію (товари, роботи, послуги) в кредит (з відстрочкою платежу). Така дебіторська
заборгованість визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації товарів, робіт і послуг
та оцінюється за первісною вартістю.
Для визнання поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги
необхідно, щоб виконувалися критерії визнання доходу (П(С)БО 15, п.8):
- покупцеві передано ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший
актив);
- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами,
іншими активами);
- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
- є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства,
а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Момент передачі ризиків і вигод, пов'язаних з правом власності на продукцію, товари, роботи,
послуги, визначається на основі вивчення угоди поставки продукції (товару, послуг), яка укладена між
підприємством і покупцем, та обставин операції.
 8

Сума доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг визначається угодою між продавцем і
покупцем як справедлива вартість компенсації, яку отримали чи яка підлягає отриманню.
На первісну вартість дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, товари, роботи,
послуги впливають такі події, як:
- надання покупцю торгівельної знижки або знижок з обсягу реалізації;
- надання покупцю знижок після реалізації;
- повернення товарів від покупців.
Торгівельні знижки або знижки з обсягу реалізації визначаються у відсотках до базової (основної)
ціни. У бухгалтерському обліку такі знижки не відображаються, а тільки зменшують первісну вартість
дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги.
Знижки після реалізації – це знижки за дострокову оплату. Повернення товарів від покупців також
зменшує суму дебіторської заборгованості. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, послуги з
утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною
сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи,
послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами)
за період її нарахування.
Кредиторська заборгованість (борг підприємства, діяльність якого аналізується, іншим
підприємствам, установам, а також фізичним особам) – наслідок напруженості фінансового стану
підприємства. У результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання розрахунків згідно із
зобов’язаннями підприємства, що аналізується.
Значна питома частка в складі джерел коштів підприємства, як знаємо, належить позиковим
коштам, у тому числі і кредиторській заборгованості. Тому, необхідно вивчати та аналізувати разом із
дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз
із дебіторською заборгованістю.
У процесі аналізу оцінюється структура кредиторської заборгованості (тобто частка окремих
статей у загальному розмірі кредиторської заборгованості).
Особливу увагу також слід приділити виявленню наявності простроченої кредиторської
заборгованості, існування якої породжує відповідні фінансові санкції до підприємства. Передовсім слід
перевірити достовірність інформації щодо видів і строків кредиторської заборгованості. Для цього
користуються прямим підтвердженням контрагентів, вивченням контрактів і договорів, особистими
бесідами з працівниками, які мають інформацію про борги і зобов’язання підприємства.
У процесі аналізу необхідно дати оцінку умовам заборгованості, звернути увагу на строки,
обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування.
Для цього розраховують питому частку кожного виду кредиторської заборгованості у загальній
сумі. Такі показники обчислюються за звітом і за планом, а порівнюючи їх, визначають відхилення в
структурі кредиторської заборгованості, установлюють причини змін її окремих складових і
розробляють заходи для врегулювання заборгованості, особливо тих її складових, які негативно
впливають на діяльність підприємства.
Як правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні
неплатежі. Це доводить порівняльний аналіз кредиторської та дебіторської заборгованості.

ЕТАП 4
Показником, який характеризує інтенсивність використання капіталу, його фінансову активність є
оборотність як сукупного капіталу, так і його складових частин. Швидкість оборотності капіталу
характеризують наступні показники:
1. Оборотність капіталу у днях (тривалість обороту капіталу) розраховується як:
- або відношенням середнього розміру капіталу до одноденної чистої виручки від реалізації;
- або діленням добутку середнього розміру капіталу та кількості днів у аналізованому періоді на
загальний розмір чистої виручки підприємства;
- або діленням кількості днів у аналізованому періоді на оборотність капіталу у разах.
2. Оборотність капіталу у разах (коефіцієнт оборотності капіталу) обчислюється:
- або діленням чистої виручки від реалізації на середній розмір капіталу підприємства;
- або діленням кількості днів у аналізованому періоді на оборотність капіталу у днях.
3. Капіталомісткість або коефіцієнт закріплення капіталу визначається:
 9

- або діленням середнього розміру капіталу підприємства на чисту виручку від реалізації;
- або це обернений показник до коефіцієнта оборотності капіталу.
При розрахунку слід враховувати, що:
- середній розмір капіталу обчислюється за середньою хронологічною або середньою
арифметичною із залученням інформації балансу, поточного обліку;
- виручки від реалізації продукції, товарів, послуг наведена у звіті про фінансові результати;
- кількість днів у аналізованому періоді приймається за рік – 360 днів.
Для виявлення впливу факторів на зміну показників оборотності використовується скоригований
показник оборотності капіталу (Оскор), який визначається при значеннях середнього розміру капіталу
(Км.р.) за минулий рік та одноденної виручки від реалізації (Вз.р.) звітного року.
,
(6.6)
Різниця між оборотністю капіталу підприємства звітного року (О з.р.) та скоригованим показником
оборотності (Оскор) за минулий рік є свідченням впливу зміни середнього розміру капіталу (ΔОк), або
, (6.7)
Вплив зміни виручки від реалізації (ΔОв) на ефективність використання капіталу розраховується
як різницю між скоригованим показником оборотності капіталу (О скор) та оборотністю капіталу
відповідно за минулий рік (Ом.р.)
, (6.8)
Для виявлення впливу факторів на зміну показників оборотності капіталу використовують один із
прийомів детермінованого моделювання – розширення факторної моделі. При проведенні обчислень
чисельник і знаменник вихідного алгоритму розрахунку оборотності сукупного капіталу множиться
одноразово середній розмір власного капіталу. В результаті отримується мультиплікативну модель:
, (6.9)
де Ок – оборотність сукупного капіталу, разів; В – чистий дохід (виручка) від реалізації; К – середній
розмір сукупного капіталу; ВК – середній розмір власного капіталу; О вк – оборотність власного капіталу,
разів; ПВвк – питома вага власного капіталу, %.
При проведенні розрахунків щодо впливу факторів на зміну оборотності капіталу у днях
використовується наступна факторна модель:
, (6.10)
Показником, який враховує співвідношення між власним та позиковим капіталом підприємства є
коефіцієнт фінансування. Тому факторний аналіз розширюється за рахунок використання наступної
факторної моделі:
, (6.11)
де ПК – позиковий капітал; ПВ пк – питома вага позикового капіталу у загальному його розмірі; К фін –
коефіцієнт фінансування.
Тривалість обороту капіталу залежить також від співвідношення між основним та оборотним
капіталом підприємства. Чим вища частка основного капіталу у сукупному його розмірі, тим повільніше
він обертається і навпаки. Ця залежність виражається наступними формулами:
, або , (6.12)
де Окд – оборотність сукупного капіталу, днів; Оокд – оборотність оборотного капіталу, днів; ПВок –
питома вага оборотного капіталу у загальному його розмірі; О кр – оборотність сукупного капіталу, разів;
Оокр – оборотність оборотного капіталу, разів.
Факторний аналіз може бути розширений за рахунок використання наступної факторної моделі:
, (6.13)
де ОК – оборотний капітал підприємства; ОСК – основний капітал підприємства; ПВ оск – питома вага
основного капіталу у загальному його розмірі; Кмоб – коефіцієнт мобільності активів.
і

їх
ка

ти
ені
льні

Інші

Інші
ність
1

засоби

Запаси
активи

активи
активи
Поточні
Основні

оборотні
Активи

фінансові

еквівален
капітальн

інвестиції

заборгова
Незаверш

інвестиції

Дебіторсь
Нематеріа

біологічні

Гроші та
2
Зареєстрований капітал

3
Капітал у дооцінках

4
Додатковий капітал

5
ефективного його використання.

Резервний капітал

6
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток)

7
Довгострокові кредити банків

8
Інші довгострокові зобов’язання
10

Завдання

9
Короткострокові кредити банків
за 20__ р., тис.грн.

Поточна кредитор за

10
довгостроковими
Джерела фінансування

Кредиторська заборгованість за
11
товари, роботи, послуги
Кредиторська заборгованість за
12

розрахунками з бюджетом
Кредиторська заборгованість за
13

розрахунками із страхування
Кредиторська заборгованість за
14

розрахунками з оплати праці

Розподіл власних, позикових та залучених джерел фінансування майна підприємства

15

Інші поточні зобов’язання

Використовуючи звітні дані, провести деталізований аналіз власного капіталу підприємства та

Таблиця 6.1

16

Баланс
 11

Баланс
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
ЕТАП 2
Таблиця 6.2
Структура власних фінансових ресурсів (власного капіталу) підприємства
Показники 20__ р. 20__ р. 20__ р. 20__ р. (+,-) до:
20__р. 20__р.
Зареєстрований капітал, тис. грн. (ряд.1400)
- питома вага у власному капіталі, %
Капіталу у дооцінках (ряд.1405)
- питома вага у власному капіталі, %
Додатковий капітал, тис. грн. (ряд. 1410)
- питома вага у власному капіталі, %
Резервний капітал (ряд.1415)
- питома вага у власному капіталі, %
Нерозподілений прибуток
(непокритий збиток), тис. грн.(ряд.1420)
- питома вага у власному капіталі, %
Неоплачений капітал, тис.грн. (ряд.1425)
- питома вага у власному капіталі, %
Вилучений капітал, тис.грн. (ряд.1430)
- питома вага у власному капіталі, %
Власний капітал, тис. грн.
- питома вага у структурі сукупного капіталу, %
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________

Таблиця 6.3
Розрахунок суми власного (чистого) оборотного капіталу підприємства, тис. грн.
Перший варіант Другий варіант
Показники 20__р. (+,-) до: Показники 20__р. (+,-) до:
20__ р.

20__ р.

20__ р.

20__ р.

20__ р.

20__ р.
20__ р.

20__ р.

20__ р.

20__ р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
1. Власний 1. Оборотні
капітал активи
(ряд.1495) (ряд.1195)
2.
 12

Довгострокові
зобов'язання
(ряд.1595)
3. Необоротні 2. Поточні
активи зобов'язання
(ряд.1095)
4.Власний 2.1
(чистий) Короткостроко
оборотний ві кредити і
капітал позики (ряд.
(пок.1+2-3) 1600)
5. Норматив 2.2 Поточна
власного кредиторська
(чистого) заборгованість
оборотного за
500 723 922
капіталу довгострокови
ми
зобов’язанням
и (ряд. 1610)
Відхилення від 2.3 Поточні
нормативу: зобов'язання за
(пок.4 – пок. 5) розрахунками
(ряд. 1620-1630)
3.4 Інші
поточні
зобов’язання
(ряд. 1690)
- надлишок (+) 4. Власний
- нестача (-) (чистий)
оборотний
капітал
(пок.1+2-3)
5. Норматив
власного
500 723 922
(чистого)
оборотного
Відхилення
від
нормативу:
(пок.4 – пок. 5)
- надлишок (+)
- нестача (-)
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
ЕТАП 3
Таблиця 6.4
Склад і структура позикових фінансових ресурсів (позикового капіталу) підприємства
Показники 20__ р. 20__ р. 20__ р. 20__ р. до 20__р.

тис. тис. тис. тис.

% % % %
грн. грн. грн. грн.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Довгострокові зобов'язання і
забезпечення (ряд. 1595)
 13

1.1.Відстрочені податкові
зобов’язання (ряд. 1500)
1.2 Довгострокові кредити банків
(ряд. 1510)
1.3 Інші довгострокові
зобов’язання (ряд. 1515)
1.4 Довгострокове забезпечення
(ряд. 1520)
1.5 Цільове фінансування
(ряд. 1525)
2. Поточні зобов'язання і
забезпечення (ряд. 1695)
2.1. Короткострокові кредити
банків(ряд. 1600)
2.2. Поточна кредиторська
заборгованість за
довгостроковими зобов'язаннями
(ряд. 1610)
2.3. Кредиторська заборгованість
за розрахунками з бюджетом
(ряд. 1620)
в т.ч. з податку на прибуток
(ряд. 1621)
2.4. Кредиторська заборгованість
за розрахунками зі страхування
(ряд. 1625)
2.5. Кредиторська заборгованість
за розрахунками з оплати праці
(ряд. 1630)
2.6. Поточні забезпечення
(ряд. 1660)
2.7. Доходи майбутніх періодів
(ряд. 1665)
2.8. Інші поточні зобов'язання
(ряд. 1690)
РАЗОМ
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________

Таблиця 6.5
Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства (за даними ф. №1)
Показники 20__ р. 20__ р. 20__ р. 20__ р. (+,-) до
20__ р. 20__ р.
1. Дебіторська заборгованість, тис. грн.
 14

(∑ряд.1125…1155)
1.1 товарного характеру (ряд.1125)
2. Кредиторська заборгованість, тис. грн.
(ряд. 1610…1690)
2.1 товарного характеру (ряд. 1615)
3. Співвідношення дебіторської та
кредиторської заборгованості, грн. (пок.1 :
2)
3.1 товарного характеру (пок.1.1 : пок.2.1)
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
ЕТАП 4
Таблиця 6.6
Показники оборотності капіталу підприємства
Показники Алгоритм 20__ р. 20__ р. 20__ р. 20__ р. (+,-) до
розрахунку 20__ р. 20__ р.
1. Середній розмір ф.1 ряд. 1900
капіталу, тис. грн. (гр.3+4 /2)
1.1. Власного капіталу ф.1 ряд. 1495
(гр.3+4 /2)
ф.1 ∑ ряд. 1595,1695
1.2. Позикового капіталу
(гр.3+4 /2)
2. Чистий дохід від ф.2 ряд. 2000
реалізації, тис.грн.
2.1. Одноденна виручка пок. 2 : 360 днів
від реалізації, грн.
Оборотність капіталу, пок. 1 : пок. 2.1
днів, у т.ч.
- власного капіталу пок. 1.1 : пок. 2.1
- позикового капіталу пок. 1.2 : пок. 2.1
Число оборотів капіталу, пок. 2 : пок. 1
раз, у т.ч.
- власного капіталу пок. 2 : пок. 1.1
- позикового капіталу пок. 2 : пок. 1.2
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________

Таблиця 6.7
Розрахунок впливу факторів на зміну оборотності капіталу підприємства
Показники Середній розмір Оборотність капіталу, дні Відхилення в
капіталу, тис.грн. (Обк) оборотності (+,-)
в т.ч. за рахунок
2
0

2
0

у
к
с

с
 15

показник*

середньог
оригован

о розміру
капіталу
виручки
20__ р.

20__р.

__ р.

ього
__р.

ий
1 2 3 4 5 6 7=5−4 8=6−4 9=5−6
1. Власний капітал (Вк)
2. Позиковий капітал
(Пк)
3. Сукупний капітал (Ск)
4. Одноденна виручка,
− − − ̶ ̶
грн. (Вод.)
* скоригований показник: Оборотності власного капіталу (Об в.к). = Вк м.р. : Вод. з.р.
Оборотність позикового капіталу (Об п.к.) = Пк м.р. : Вод. з.р.
Оборотність сукупного капіталу (Об ск) = Ск м.р. : Вод. з.р.
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
Таблиця 6.8
Вплив структури капіталу на зміну його оборотності
Показники 20__ р. 20__р. Скоригований Відхилення (+,-)
показник в т.ч. за рахунок

усього

капіталу
оборотно

власного

структу
капіталу
сті

ри
1 2 3 4 5 = 3−2 6 = 4−2 7 = 3−4
1. Власний капітал, тис.
− − −
грн. (Вк)
1.1. питома вага, % (Пввк) Пввк м.р.
− ̶
2. Позиковий капітал, тис.
̶ − ̶
грн. (Пк)
2.1 питома вага, % (Пвпк) ̶ − ̶
3. Сукупний капітал, тис. грн. ̶ − ̶
4. Число оборотів капіталу, Чобвк з.р.× Пввк м.р.*
раз (Чобк = пок.5 : пок.3 )
4.1. Власного капіталу Чобвк з.р.
(Чобвк = пок.5 : пок.1 ) − −
4.2. Позикового капіталу
− ̶ ̶
(Чобпк = пок.5 : пок.2 )
5. Чистий дохід від
− ̶ ̶
реалізації, тис.грн. (Вр)
*
Чобвк з.р. – число оборотів власного капіталу звітного року; Пввк м.р. – питома вага власного капіталу минулого року.
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________

Таблиця 6.9
Вплив структури капіталу та коефіцієнта фінансування на зміну його оборотності
за прийомами детермінованого моделювання
Підстановка
 16

Показники 20__р. 20__р. Відхил І ІІ

ення
1 2 3 4=3-2 5 6
1. Середній розмір
власного капіталу, − −
тис. грн. (Вк)
1.1. питома вага, % (Пввк) − −
2. Середній розмір
позикового капіталу, − −
тис. грн. (Пк)
2.1 питома вага, % Пвпк м.р.* Пвпк з.р.*
(Пвпк)
3. Середній розмір
сукупного капіталу, − −
тис. грн.
4. Число оборотів Чобвк з.р.× Кфін. м.р.× Чобвк з.р.× Кфін. м.р.×
капіталу, раз × Пвпк м.р. × Пвпк з.р.
(Чобк = пок.5 : пок.3 )

4.1. Власного капіталу Чобвк з.р.* Чобвк з.р.

(Чобвк = пок.5 : пок.1 )
4.2. Позикового капіталу
− −
(Чобпк = пок.5 : пок.2 )
5. Коефіцієнт Кфін. м.р.* Кфін. м.р.
фінансування
(Кфін. = пок.1 : пок.2)
Зміна оборотності капіталу
(пок.4 (гр.3 – 2))
за рахунок:
- оборотності власного капіталу
(пок.4 (гр.5 – 2))
- питомої ваги позикового капіталу
(пок.4 (гр.6 – 5))
- коефіцієнта фінансування
(пок.4 (гр.3 – 6))
*
Чобвк з.р. – число оборотів власного капіталу звітного року; Пвпк м.р., Пвпк з.р. – питома вага позикового капіталу минулого
та звітного року; Кфін. м.р. – коефіцієнт фінансування минулого року.
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________

Таблиця 6.10
Розрахунок впливу основного та оборотного капіталу
на зміну оборотності сукупного капіталу підприємства
 17

Показники 20__р. 20__р. 20__р. до 20__р. (+,-)

усього скоригований підстановки
показник
І ІІ
1 2 3 4=3−2 5 6 7
1. Основний капітал, (Оск)
тис.грн. − − −
(ряд.1095 гр.3+4)/2)
Пвоск м.р.* Пвоск з.р.*
1.1. питома вага, % (Пвоск) −
2. Оборотний капітал,
(Обк) тис.грн. − − −
(ряд.1195 гр..3+4/2)
Пвобк м.р.*
2.1. питома вага, % (Пвобк) − −
3.Сукупний капітал, тис.грн.
− − −
(Ск) (ряд.1900 гр.3+4/2))
4.Чистий дохід від
реалізації, тис.грн. (ряд. − − −
2000) (Вр)
5.Число оборотів сукупного (Чобобк з.в.× Кмоб.м.р.× (Чобобк з.в.× Кмоб.м.р.×
капіталу, раз (Чоб) − × Пвоск м.р.) · % × Пвоск з.р.) · %
(пок.4 : пок.3)
5.1. основного капіталу
− − −
(Чобоск) (пок.4 : пок.1)
5.2. оборотного капіталу Чобобк з.в. Чобобк з.в.
−
(Чобобк) (пок.4 : пок.2)
Обобк з.р. :
6.Оборотність капіталу, : Пвобк м.р. − −
днів (Обк) (360 : пок.5)
6.1. основного капіталу
− − −
(Обоск) (360 : пок.5.1.)
6.2.оборотного капіталу Обобк з.р.
− −
(Обобк) (360 : пок.5.2.)
7. Коефіцієнт мобільності Кмоб.м.р. Кмоб.м.р.
активів (Кмоб.) −
(пок.2 : пок.3)
Зміна оборотності сукупного капіталу, днів
(пок. 6 (гр.3-2))
за рахунок впливу:
- оборотності оборотного капіталу
(пок.6 (гр.5-2))
- питомої ваги оборотності капіталу
(пок.6 (гр.3-5))
Зміна оборотності капіталу, разів
(пок.5 (гр.3-2))
за рахунок впливу:
- оборотності оборотного капіталу
(пок.5 (гр.6-2))
- питомої ваги основного капіталу
(пок.5 (гр.7-6))
- коефіцієнту мобільності активів
(пок.5 (гр.3-7))
*
Пвоск м.р., Пвоск з.р. – питома вага основного капіталу минулого та звітного року; Пвобк м.р. – питома вага оборотного капіталу
минулого року; Чобобк з.в. – число оборотів оборотного капіталу звітного року; Кмоб.м.р. – коефіцієнт мобільності активів минулого
року.
Висновки:
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
 18

_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________