ПЕРСОНАЛ

ПІДПРИЄМСТВА
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Трудові ресурси (персонал)

підприємства  це сукупність постійних
працівників, які одержали необхідну
професійну підготовку і (або) мають
практичний досвід і навички роботи та
вкладають їх в проведення
господарсько-фінансової діяльності
підприємства.
1.Персонал підприємства, його класифікація

• За характером участі в господарській

діяльності весь персонал підприємства
підрозділяється на:
• 1. Виробничий персонал – працівники, зайняті
у виробництві та його обслуговуванні (зайняті
в основних і допоміжних підрозділах
підприємства, у заводських лабораторіях,
дослідницьких відділах, апараті
заводоуправління, працівники охорони);
• Невиробничий персонал, до якого
відносяться зайняті в невиробничій сфері
підприємства
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Залежно від функцій, що

виконуються, весь персонал
підприємства поділяється на 4 категорії:
• Робітники;
• Службовці;
• Спеціалісти;
• Керівники.
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Сама численна категорія виробничого

персоналу – це робітники – особи,
безпосередньо зайняті створенням
матеріальних цінностей або роботами з
надання виробничих послуг і переміщення
вантажів. Залежно від відношення до процесу
створення продукції робітники поділяються на
основних (які безпосередньо беруть участь у
процесі виробництва продукції) і допоміжних
(які виконують функції обслуговування
основного виробництва).
• До службовців відносяться працівники, які
здійснюють підготовку та оформлення
документації, господарське обслуговування,
облік та контроль.
• Спеціалістами вважаються працівники, які
виконують інженерно-технічні, економічні та
інші роботи.
• Керівники  працівники, які обіймають керівні
посади на підприємстві та його структурних
підрозділах.
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Важливе значення має також класифікація персоналу

за професіями, спеціальностями,
кваліфікаціями.
• Професія характеризує вид трудової діяльності, що
вимагає визначеної підготовки. Спеціальність
виділяється в границях визначеної професії та
характеризує відносно вузький вид робіт.
Кваліфікація характеризує якість, складність праці та
є сукупністю спеціальних знань і навичок, що
визначають ступінь підготовленості працівника до
виконання професійних функцій зумовленої
складності.
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Кадровий склад, або персонал підприємства має кількісні, якісні та структурні

характеристики, які з найменшим або найбільшим сту­пенем достовірності
можуть бути визначені такими абсолютними або відносними показниками:
• – облікова та явочна чисельність працівників підприємства на кон­кретну дату;
• – середньооблікова чисельність працівників підприємства за ви­значений період;
• – питома вага працівників окремих підрозділів у загальній чи­сельності
працівників;
• – темпи зростання чисельності працівників підприємства за ви­значений період;
• – середній розряд робітників підприємства;
• – питома вага службовців, які мають середню або спеціальну освіту, в загальній
чисельності працівників підприємства;
• – середній стаж роботи за спеціальністю керівників та спеціалістів підприємства;
• – плинність кадрів;
• – фондоозброєність праці робітників підприємства.
1.Персонал підприємства, його класифікація

• Стан кадрів на підприємстві може бути визначений за

допомогою наступних коефіцієнтів.
• 1. Коефіцієнт вибуття Кв – відношення кількості
працівників, звільнених за даний період до
середньооблікової чисельності працівників за той же
період:

Р ЗВ
КВ   100%
Р
1.Персонал підприємства, його класифікація

• 2. Коефіцієнт прийому Кп – відношення

кількості працівників, прийнятих на роботу за
даний період до середньооблікової
чисельності працівників за той же період:

РП
КП   100%
Р
1.Персонал підприємства, його класифікація

• 3. Коефіцієнт плинності КПЛ – відношення

чисельності працівників підприємства, що вибули чи
звільнених за даний період на середньооблікову
чисельність за той же період.
• 4. Коефіцієнт стабільності визначається за
формулою:
1  Р зв/
КС   100%
Р0  Р П

Рзв– чисельність працівників, що звільнилися з підприємства за власним бажанням чи

через порушення трудової дисципліни за звітний період.
Р0 – середньооблікова чисельність працівників за період, що передує звітному;
Рп – чисельність прийнятих працівників у звітний період.
2. Продуктивність праці та її планування

• Продуктивність праці  це показник,

який характеризує ефективність праці в
процесі виробництва продукції та
показує здатність працівника випускати
визначену кількість продукції за
одиницю часу.
2. Продуктивність праці та її планування

• Рівень продуктивності праці

характеризується показником
виробітку, який показує кількість
продукції, що виготовлено за одиницю
часу або приходиться на одного
середньооблікового працівника.
 2. Продуктивність праці та її планування

• Існує три методи визначення виробітку:

• натуральний передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на
кількість затраченого часу в нормо-годинах; різновидом
натуральних вимірників обчислення виробітку є умовно-
натуральні;
• вартісний передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу виробленої продукції в грошовому вираженні до затрат
часу, вираженого в середньообліковій чисельності працівників,
або відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино-годин);
• трудовий передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в
нормо-годинах, на кількість працівників).
2. Продуктивність праці та її планування

• Оберненим показником до виробітку є

показник трудомісткості. Під
трудомісткістю продукції розуміється
сума всіх витрат праці на виробництво
одиниці продукції на даному
підприємстві.
• За характером та призначенням витрат
праці розрізняють нормативну,
фактичну та планову трудомісткість.
2. Продуктивність праці та її планування

• Нормативна трудомісткість окремого процесу

дорівнює сумі витрат робочого часу окремого
робітника чи бригади на виготовлення одиниці
продукції або виконання комплексу.
• Планова трудомісткість визначається на основі
показників нормативної трудомісткості. Така
трудомісткість, як правило, менша від нормативної на
величину зменшення трудових витрат, що
передбачено організаційно-технічними заходами
підприємства, але вона може дорівнювати й
нормативній.
• Планова та нормативна трудомісткість визначаються
в людино-годинах.
• Фактична трудомісткість показує фактичні витрати
робочого часу.
2. Продуктивність праці та її планування

• Планування продуктивності праці здійснюється

методом прямого рахунку та пофакторним методом.
• Метод прямого рахунку передбачає визначення
планового рівня продуктивності праці (Ппл) шляхом
ділення запланованого обсягу випуску продукції у
вартісному виразі або в натуральних одиницях (Qпл
або Nпл) на планову чисельність промислово-
виробничого персоналу (Чпл):

Qпл N пл
П пл  або
Ч пл Ч пл
2. Продуктивність праці та її планування

• Пофакторний метод передбачає розрахунок

приросту продуктивності праці через економію
чисельності працівників під впливом різних факторів.
• Підвищення продуктивності праці істотно впливає на
обсяги виробництва. Розрахунок можливого приросту
продукції за рахунок росту продуктивності праці
здійснюється за формулою:
Ч
Qпр  100   100,%
Q
де Ч  приріст чисельності, %
Q  приріст обсягу
виробництва, %.
 3. Чинники підвищення продуктивності праці

• Зростання продуктивності праці на будь-

якому підприємстві за­лежить від багатьох
чинників – як зовнішніх, так і внутрішніх. Але
всі ці чинники можна об'єднати в три великі
групи:
• 1) техніко-технологічні, які визначаються
рівнем розвитку та сту­пенем використання
засобів виробництва;
• 2) організаційні, які відображають рівень
організації виробництва;
• 3) соціально-економічні, які залежать
насамперед від людського фактора.
 3. Чинники підвищення продуктивності
праці
• Резерви підвищення
продуктивності праці – це
невикористані можливості економії
затрат праці, які з'являються вна­слідок
дії тих чи інших факторів
(удосконалення техніки, технології,
організації виробництва та праці тощо).
• Оцінку впливу зниження трудомісткості продукції,
поліпшення використання робочого часу,
удосконалення структури кадрів на підприємстві
можної визначити за допомогою таких формул
• 1) зростання продуктивності праці за рахунок
зниження трудомісткості
ТМ
ПП   100  100
ТП
(Т М  Т П )  Р
ЕЧ 
ФК

де ПП – величина підвищення продуктивності праці, %;

Тм, Тп – минула та нова трудомісткість на операцію або
виріб;
ЕЧ – економія чисельності робітників;
Р – кількість виробів або операцій;
Ф – реальний фонд робочого часу одного робітника;
К – коефіцієнт виконання норм.
• 2) зростання продуктивності праці
шляхом поліпшення викорис­тання
робочого часу (зменшення його
втрат):
(100  В п )  100 ( Вб  В п ) 100
ПП  ПП 
(100  Вб )  100 (100  Вб )

де Вб – втрати робочого часу в базовому

періоді;
Вп – втрати робочого часу в поточному
періоді;