ПЕРСОНАЛ

ПІДПРИЄМСТВА
 1.Персонал підприємства, його
класифікація

 Трудові ресурси (персонал) підприємства  це

сукупність постійних працівників, які одержали
необхідну професійну підготовку і (або) мають
практичний досвід і навички роботи та вкладають їх в
проведення господарсько-фінансової діяльності
підприємства.
 Персонал підприємства, його
класифікація

 За характером участі в господарській діяльності

весь персонал підприємства поділяється на:
 1. Виробничий персонал – працівники, зайняті у
виробництві та його обслуговуванні (зайняті в
основних і допоміжних підрозділах підприємства, у
заводських лабораторіях, дослідницьких відділах,
апараті заводоуправління, працівники охорони);
 Невиробничий персонал, до якого відносяться
зайняті в невиробничій сфері підприємства
 Персонал підприємства, його
класифікація

 Залежно від функцій, що виконуються, весь

персонал підприємства поділяється на 4 категорії:
 Робітники;
 Службовці;
 Спеціалісти;
 Керівники.
 Персонал підприємства, його
класифікація

 Сама численна категорія виробничого персоналу – це

робітники – особи, безпосередньо зайняті створенням
матеріальних цінностей або роботами з надання
виробничих послуг і переміщення вантажів.
 Залежно від відношення до процесу створення продукції
робітники поділяються на основних (які безпосередньо
беруть участь у процесі виробництва продукції) і
допоміжних (які виконують функції обслуговування
основного виробництва).
 Персонал підприємства, його
класифікація

 До службовців відносяться працівники, які

здійснюють підготовку та оформлення
документації, господарське обслуговування,
облік та контроль.
 Спеціалістами вважаються працівники, які
виконують інженерно-технічні, економічні
та інші роботи.
 Керівники  працівники, які обіймають
керівні посади на підприємстві та його
структурних підрозділах.
 Персонал підприємства, його
класифікація

 Важливе значення має також класифікація персоналу за

професіями, спеціальностями, кваліфікаціями.
 Професія характеризує вид трудової діяльності, що
вимагає визначеної підготовки. Спеціальність
виділяється в границях визначеної професії та
характеризує відносно вузький вид робіт.
 Кваліфікація характеризує якість, складність праці та є
сукупністю спеціальних знань і навичок, що
визначають ступінь підготовленості працівника до
виконання професійних функцій зумовленої складності.
 Персонал підприємства, його
класифікація

 Показники використання трудових ресурсів:

 – облікова та явочна чисельність працівників підприємства на кон­кретну дату;
 – середньооблікова чисельність працівників підприємства за ви­значений період;
 – питома вага працівників окремих підрозділів у загальній чи­сельності працівників;
 – темпи зростання чисельності працівників підприємства за ви­значений період;
 – середній розряд робітників підприємства;
 – питома вага службовців, які мають середню або спеціальну освіту, в загальній
чисельності працівників підприємства;
 – середній стаж роботи за спеціальністю керівників та спеціалістів підприємства;
 – плинність кадрів;
 – фондоозброєність праці робітників підприємства.
 Показники використання трудових
ресурсів підприємства

Стан кадрів на підприємстві може бути визначений за

допомогою наступних коефіцієнтів.
1. Коефіцієнт вибуття Кв – відношення кількості
працівників, звільнених за даний період до
середньооблікової чисельності працівників за той же
період:

Р ЗВ
КВ   100%
Р
 Показники використання трудових
ресурсів підприємства

 2.Коефіцієнт прийому Кп – відношення

кількості працівників, прийнятих на роботу за
даний період до середньооблікової чисельності
працівників за той же період:
РП
КП   100%
Р
 Показники використання трудових
ресурсів підприємства
 3. Коефіцієнт плинності Кпл– відношення чисельності
працівників підприємства, що вибули чи звільнені за
даний період на середньооблікову чисельність за той же
період.
 4. Коефіцієнт стабільності визначається за формулою:

1  Р зв/
КС   100%
Р0  Р П
Рзв– чисельність працівників, що звільнилися з підприємства за власним бажанням чи
через порушення трудової дисципліни за звітний період.
Р0 – середньооблікова чисельність працівників за період, що передує звітному;
Рп – чисельність прийнятих працівників у звітний період.
 Продуктивність праці та її
планування

 Продуктивність праці  це показник, який

характеризує ефективність праці в процесі
виробництва продукції та показує здатність
працівника випускати визначену кількість
продукції за одиницю часу.
 3. Продуктивність праці та її
планування

 Рівень продуктивності праці характеризується

показником виробітку, який показує кількість
продукції, що виготовлено за одиницю часу або
приходиться на одного середньооблікового працівника.
 3. Продуктивність праці та її
планування
 Існує три методи визначення виробітку:
 натуральний передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу виробленої продукції в натуральних одиницях на кількість
затраченого часу в нормо-годинах; різновидом натуральних
вимірників обчислення виробітку є умовно-натуральні;
 вартісний передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу виробленої продукції в грошовому вираженні до затрат
часу, вираженого в середньообліковій чисельності працівників,
або відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино-годин);
 трудовий передбачає визначення виробітку шляхом ділення
обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в
нормо-годинах, на кількість працівників).
 3. Продуктивність праці та її
планування

 Оберненим показником до виробітку є показник

трудомісткості. Під трудомісткістю продукції
розуміється сума всіх витрат праці на виробництво
одиниці продукції на даному підприємстві.
 За характером та призначенням витрат праці
розрізняють нормативну, фактичну та планову
трудомісткість.
 Продуктивність праці та її
планування
 Нормативна трудомісткість окремого процесу дорівнює
сумі витрат робочого часу окремого робітника чи бригади на
виготовлення одиниці продукції або виконання комплексу.
 Планова трудомісткість визначається на основі показників
нормативної трудомісткості. Така трудомісткість, як правило,
менша від нормативної на величину зменшення трудових
витрат, що передбачено організаційно-технічними заходами
підприємства, але вона може дорівнювати й нормативній.
 Фактична трудомісткість показує фактичні витрати
робочого часу.
 Продуктивність праці та її
планування

 Планування продуктивності праці здійснюється методом

прямого рахунку та пофакторним методом.
 Метод прямого рахунку передбачає визначення
планового рівня продуктивності праці (Ппл) шляхом
ділення запланованого обсягу випуску продукції у
вартісному виразі або в натуральних одиницях (Qпл або
Nпл) на планову чисельність промислово-виробничого
персоналу (Чпл):

Qпл N пл
П пл  або
Ч пл Ч пл
 Продуктивність праці та її
планування
 Пофакторний метод передбачає розрахунок приросту
продуктивності праці через економію чисельності працівників
під впливом різних факторів.
 Підвищення продуктивності праці істотно впливає на обсяги
виробництва. Розрахунок можливого приросту продукції за
рахунок росту продуктивності праці здійснюється за
формулою:

Ч
Qпр  100   100,%
Q
де Ч  приріст чисельності, %
Q  приріст обсягу
виробництва, %.
 4. Чинники підвищення
продуктивності праці

Зростання продуктивності праці на будь-якому

підприємстві за­лежить від багатьох чинників – як
зовнішніх, так і внутрішніх. Але всі ці чинники
можна об'єднати в три великі групи:
1) техніко-технологічні, які визначаються рівнем
розвитку та сту­пенем використання засобів
виробництва;
2) організаційні, які відображають рівень
організації виробництва;
3) соціально-економічні, які залежать насамперед
від людського фактора.
 Чинники підвищення
продуктивності праці

 Резерви підвищення продуктивності праці – це

невикористані можливості економії затрат праці,
які з'являються вна­слідок дії тих чи інших
факторів (удосконалення техніки, технології,
організації виробництва та праці тощо).
 Чинники підвищення
продуктивності праці

Оцінку впливу зниження трудомісткості продукції,

поліпшення використання робочого часу, удосконалення
структури кадрів на підприємстві можна визначити за
допомогою таких формул
1) зростання продуктивності праці за рахунок зниження
трудомісткості
ТМ (Т  Т П )  Р
ПП  100  100 ЕЧ  М
ТП ФК
де ПП – величина підвищення продуктивності праці, %;
Тм, Тп – минула та нова трудомісткість на операцію або
виріб;
ЕЧ – економія чисельності робітників;
Р – кількість виробів або операцій;
Ф – реальний фонд робочого часу одного робітника;
 Чинники підвищення
продуктивності праці

 2)зростання продуктивності праці шляхом поліпшення

викорис­тання робочого часу (зменшення його втрат):

(100  В п )  100 ( Вб  В п ) 100

ПП  ПП 
(100  Вб )  100 (100  Вб )
де Вб – втрати робочого часу в базовому
періоді;
Вп – втрати робочого часу в поточному
періоді;