4

ВСТУП

Значну частку в структурі активів підприємства різних форм власності

становлять матеріальні активи, від правильності відображення та оцінки в
обліку яких мають зазначення показники фінансового стану підприємства,
що, в свою чергу, є підставою для прийняття важливих управлінських
рішень. Вагомим етапом у діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта є
етап забезпечення виробничими запасами. Раціональна організація
бухгалтерського обліку постачання та використання виробничих запасів
наразі надає можливість підвищити ефективність контролю, аналізу та
політики щодо управління виробничими запасами задля підвищення
ефективності роботи підприємства [27].
Для формування ринкової економіки в Україні необхідне виробництво
конкурентоспроможної продукції та її реалізація на внутрішньому та
зовнішньому ринках. Одночасно основною передумовою здійснення
господарської діяльності є достатній обсяг та раціональне використання
виробничих запасів. З переходом до національних положень (стандартів)
бухгалтерського обліку, низка питань обліку надходження та використання
виробничих запасів потребує додаткового дослідження і наукових розробок.
Також невирішеними є питання удосконалення документального оформлення
операцій руху виробничих запасів за їх надходженням і використанням, з
метою підвищення ефективності виробництва. Зважаючи на зазначене вище,
обрана тема дослідження є актуальною і потребує подальшого її вивчення
[28].
Загальним питанням обліку виробничих запасів присвятили свої праці
вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти: Бержанір І.А, Демченко Т.А,
Кістол А.А., Стегура В.В., Яцко М.В., Стригуль Л.С., Китан М.В. та інші.
Метою дослідження, представленого в курсовій роботі, є вивчення
основних аспектів обліку, аналіз організації і методики обліку надходження
 5

виробничих запасів задля ефективнішого їх використання у процесі

виробничої діяльності.
Поставлена мета, стала передумовою для формування завдань, що
підлягають виконанню в курсовій роботі, а саме:
- вивчити теоретичні основи обліку надходження виробничих запасів;
- дослідити практичні аспекти облікового процесу на ПрАТ «Санта
Україна»;
- проаналізувати організацію та методику обліку надходження
виробничих запасів;
- ознайомитися з синтетичним та аналітичним обліком виробничих
запасів;
Об’єктом дослідження в роботі виступають практичні аспекти обліку
надходження виробничих запасів та їх рух на підприємстві.
Інформаційними джерелами – нормативно-правові документи з питань
обліку виробничих запасів, наукові статті, навчальна література, посібники,
первинна, зведена, та звітна документація ПрАТ «Санта Україна».
Під час виконання курсової роботи були використані наступні методи
дослідження: узагальнення; класифікація; порівняльний аналіз;
спостереження; графічний та табличний методи; абстрагування тощо.
Результати проведеного дослідження обговорені та апробовані на
науково-практичній конференції, шляхом друку тез конференцій:
1. Ткаченко В.С. Релокація запасів з зони бойових дій: облікові аспекти.
Економіка, облік, фінанси та право: стратегічні пріоритети розвитку в умовах
глобалізації: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної
конференції (Кропивницький, 28 листопада 2023 р.): у 2 ч. Кропивницький:
ЦФЕНД, 2023. Ч. 2. 26 с.
Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та
списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи становить 38
сторінок друкованого тексту, до складу яких входить 3 рисунки, 7 таблиць та
1 додаток. Список використаної літератури нараховує 30 найменувань.
 6

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ

ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

1.1 Загальні положення обліку виробничих запасів в Україні

Термін «запаси» у вітчизняній науковій літературі з’явився в період

реформування бухгалтерського обліку в Україні задля наближення його до
міжнародних стандартів. До впровадження стандартів термінологія мала
різну назву («товарно-матеріальні цінності», «предмети праці», «матеріальні
ресурси», «виробничі ресурси»). З прийняттям в Україні національних
положень, які мають узгодженість з МСБО, та відповідно до П(С)БО 9
«Запаси»[19] цей термін має таке визначення: «запаси – активи, які:
– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної
господарської діяльності;
– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу
продукту виробництва;
– утримуються для споживання під час виробництва продукції,
виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством» [23].
Аналогічне трактування терміну «запаси» викладено в МСБО 2[12],
проте П(С)БО 9 зазначають, що запаси визнаються активами тільки в тих
умовах, якщо дотримуються такі стандартні умови:
− підприємство прийняло вигоди і ризики, що пов’язані з правом
власності на запаси, які були придбані;
− підприємство займає повний контроль над управлінням запасами та
їх використанням;
− є можливість отримання в майбутньому економічних вигод,
пов’язаних з використанням запасів;
− загальна вартість запасів може бути правдиво визначена [15].
 7

Розглянемо порівняльну характеристику між П(С)БО 9 та МСБО 2 в

якій побачимо певні відмінності, а саме в сфері їх застосування, класифікації,
оцінці та переліку витрат, якi не включаються до первісної вартості запасів
(табл. 1.1).
Таблиця 1.1 - Характеристика П(С)БО 9 «Запаси» та МСБО 2 «Запаси»

П(С)БО 9 «Запаси» МСБО 2 «Запаси»

Сфера застосування
Норми цього стандарту не Цей Стандарт застосовується до всіх
розповсюджуються на : запасів, за винятком:
Незавершене виробництво, поточні а) незавершеного виробництва
біологічні активи та фінансові активи б) фінансових інструментів
в) біологічних активів, пов'язаних із
сільськогосподарською діяльністю та
сільськогосподарською продукцією на
місці збирання врожаю
Склад активів, які визначаються стандартами як запаси
До складу запасів включаються: До складу запасів включаються :
сировину, основні й допоміжні а) утримуються для продажу у
матеріали, комплектуючі вироби звичайному ході бізнесу;
та інші матеріальні цінності, що б) перебувають у процесі виробництва
призначені для виробництва, для такого продажу;
продукції, виконання робіт, надання в) існують у формі основних чи
послуг, розподілу, передачі, допоміжних матеріалів для споживання
обслуговування виробництва й у виробничому процесі або при наданні
адміністративних потреб; послуг.
незавершене виробництво;
готова продукції; малоцінні та
швидкозношувані предмети;
товари
Оцінка запасів при надходженні
Первісною вартістю запасів, що Запаси оцінюють за меншою з таких
придбані за плату, є собівартість двох величин: собівартість та чиста
запасів. вартість реалізації.
Оцінка запасів при вибутті
Ідентифікованої собівартості відповідної Метод стандартних витрат
одиниці запасів; Метод роздрібних цін
середньозваженої собівартості;
собівартості перших за часом
надходження запасів (ФІФО);
нормативних затрат;
ціни продажу
 8

Оцінка запасів на дату балансу

Запаси відображаються в Чиста вартість реалізації
бухгалтерському обліку і звітності за
найменшою з двох оцінок: первісною
вартістю або чистою вартістю реалізації.
Розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності
Балансова вартість запасів, переданих у Сума будь-якого сторнування будь-
переробку, на комісію, в заставу; якого часткового списання, визнану як
зменшення суми запасів, яка визнана як
витрати періоду
Продовження таблиці 1.1
Примітка: [25]

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено 2 клас рахунків

«Запаси» та окремо рахунок 20 «Виробничі запаси», який конкретно визначає
перелік матеріальних цінностей, що мають обліковуватися як виробничі
запаси підприємства[27].
При цьому окремо існують такі рахунки другого класу, як 21 «Поточні
біологічні активи», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23
«Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова
продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28
«Товари», ці види запасів не включаються до складу виробничих, а
обліковуються як окремі види запасів.
Для одержання деталізованої інформації, необхідної для управління
запасами за їх окремими видами і процесами, організовується аналітичний
облік. З цією метою до окремих рахунків синтетичного обліку та субрахунків
відкриваються рахунки аналітичного обліку. Аналітичний облік запасів
дозволяє отримати інформацію про їх обсяг в цілому і за кожним видом
окремо [2].
Особливістю запасів є те, що вони належать до оборотних активів.
Отже, запаси призначені для реалізації або споживання протягом одного
операційного циклу або протягом 12 місяців з дати балансу. Одиницею
бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Для організації синтетичного обліку наявності і руху виробничих запасів на
 9

підприємствах використовується рахунок 20 «Виробничі запаси» за

субрахунками, що відображені на рис. 1.1.

Рис. 1.1 Структура виробничих запасів згідно з діючим Планом

рахунків
Примітка: [4, с.277]

Великі підприємства оперують, як правило, значною кількістю запасів,

тому визначення послідовності та методів їх оцінки у процесі виробництва є
досить складним.
Згідно з П(С)БО 9 «Запаси»[19] на підприємстві можна
використовувати один із п’яти методів оцінки запасів при їх вибутті або
декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що для усіх одиниць
бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання,
застосовується тільки один із нижче наведених методів (рис. 1.2).
 10

Рис. 1.2 Методи оцінки запасів при їх вибутті прийняті в Україні

Примітка:[30]

Метод середньозваженої собівартості - використовується за умов

існування різних цін на один і той самий вид запасів та передбачає
розрахунок їх вартості, виходячи із середніх цін. Згідно з П(С)БО 9
«Запаси»[19] середньозважена собівартість визначається діленням сумарної
вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості
одержаних у звітному місяці на сумарну їх кількість на початок звітного
місяця і отриманих у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні норм
витрат на одиницю продукції, встановлених підприємством з урахуванням
чинних нормативів їх використання, витрат праці, засобів праці та фактичних
цін. Щоб максимально наблизити нормативні затрати до фактичних норм,
ціни повинні регулярно перевірятися і переглядатись. Такий метод оцінки
матеріальних ресурсів на практиці використовується доволі рідко.
Метод ідентифікованої собівартості застосовується у випадках
виконання підприємства спеціальних замовлень і проектів, а також при
невеликій кількості видів виробничих запасів на підприємстві.
 11

Оцінка запасів за методом FIFO базується на припущенні, що запаси

використовуються у тій самій послідовності, у якій вони надійшли на
підприємство.
С. Ф. Голов зазначає, що «оцінка за цінами реалізації застосовується
підприємствами торгівлі з використанням середнього процента торговельної
націнки товарів». Цей метод використовується на підприємствах, де
присутня велика кількість змішаної номенклатури товарів з приблизно
однаковим рівнем торговельної націнки [7].
Таким чином, можна дійти висновку, що запаси є найбільш важливою і
значною частиною активів підприємства. Вони займають особливу складову
у частці майна та мають головні позиції у структурі витрат фірм різних сфер
діяльності, під час визначення доходу (витрат) господарської діяльності
підприємства, а також під час повного висвітлення інформації про його
фінансовий стан. Визначено, що П(С)БО 9 «Запаси»[19] та МСБО 2
«Запаси»[9] мають спільні та від’ємні риси. Так визначення поняття
«запасів», умови визнання запасів і основні поняття, пов’язані з ними, а
також рекомендації щодо використання методів оцінки запасів в обох
стандартах є тотожними.

1.2 Порядок відображення в обліку надходження виробничих запасів

Надходження запасів — це початковий етап їх «життя» на

підприємстві. Виробничі запаси можуть надходити на підприємство різним
шляхом. Проте в будь-якому разі такі активи зараховують на баланс за
первісною вартістю, відповідно до п. 8 П(С)БО 9 [19]. Це загальне правило
для всіх запасів. Тому важливо розуміти, як первісна вартість формується в
кожному конкретному випадку. Відповідно порядок та особливості
оцінювання запасів при надходженні залежить від джерела їх надходження:
 12

1. Придбання запасів за грошові кошти в національній валюті.

Первісна вартість придбаних запасів уключає витрати, зокрема:
- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю),
за вирахуванням непрямих податків;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, що
не відшкодовуються підприємству;
- транспортно-заготівельні витрати (далі — ТЗВ);
- втрати й нестачі запасів у межах норм природного убутку, що
відбулися під час транспортування та виявлені при оприбуткуванні
придбаних запасів;
- інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням запасів та
доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання із
запланованою метою [30].
Розглянемо типові господарські операції (табл. 1.2)
Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Дт Кт
Перераховано постачальнику передоплату за запаси 371 311
Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності 641/ПДВ 644
податкової накладної)
Оприбутковано придбані виробничі запаси 20 631
Списано раніше відображену суму податкового кредиту 644 631
з ПДВ
Відображено витрати на транспортування запасів 20/ТЗВ 631
Відображено суму податкового кредиту з ПДВ від вартості 641/ПДВ 631
транспортних послуг (за наявності податкової накладної)

Проведено залік заборгованостей в частині придбаних 631 371

запасів
Оплачено вартість транспортних послуг 631 311
Таблиця 1.2 - Придбання запасів за національну валюту
Примітка: [5]
2. Придбання запасів за грошові кошти в іноземній валюті
Первісна вартість імпортних запасів формується з урахуванням
спільного застосування П(С)БО 9 [19] та «валютного» П(С)БО 21[20]. Слід
 13

пам’ятати: для визначення вартості запасів слід орієнтуватися

на «ранковий» курс на дату перерахування грошей чи оприбуткування
запасів. З урахуванням положень П(С)БО 21 первісну вартість імпортних
запасів визначають таким чином:
- якщо перша подія отримання запасів, то первісну вартість
визначають за «ранковим» курсом НБУ на дату здійснення операції
(оприбуткування запасів). Заборгованість за отримані запаси, що виникла
перед нерезидентом, є монетарною (погашатиметься грошима), щодо неї
на дату балансу і на дату здійснення операції розраховують курсові різниці;
- якщо перша подія перерахування передоплати, то первісну вартість
визначають за «ранковим» курсом НБУ на дату сплати авансу.
Заборгованість нерезидента, що виникла після перерахування передоплати,
є немонетарною (буде погашена шляхом постачання запасів, щодо
неї курсові різниці не розраховують) (Додаток А).
3. Надходження запасів у результаті здійснення бартерних операцій
Порядок відображення в бухгалтерському обліку бартерних операцій
залежить від того, які запаси обмінюються — подібні чи неподібні. Для цілей
бухгалтерського обліку під подібними розуміють об’єкти, що мають:
однакове функціональне призначення і однакову справедливу вартість [14].
Якщо порушується хоча б одна з умов, то активи є неподібними. При
обміні подібними активами:
- дохід не визнають ;
- первісна вартість запасів, отриманих в обмін на подібні запаси,
дорівнює балансовій вартості переданих запасів[19].
4. Одержання запасів як внеску до статутного капіталу
Первісною вартістю запасів, унесених до статутного капіталу
підприємства, визнають погоджену засновниками підприємства справедливу
вартість цих запасів з урахуванням витрат. При цьому як справедливу
вартість приймають вартість ТМЦ, зафіксовану в установчих документах.
Зверніть увагу: операція з отримання запасів як внеску до статутного
 14

капіталу має бартерний характер, а отже, при формуванні собівартості

одержаних ТМЦ не забувайте про вимогу п. 153.10 ПКУ [18]. Тож до складу
податкових витрат підприємство зможе включити собівартість отриманих
запасів, але не вище за їх звичайну ціну. Розглянемо приклад (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 - Облік надходження запасів як внеску до статутного
капіталу

Зміст господарської операції Кореспонденція

рахунків

Дт Кт

Відображено заборгованість учасника з внеску до статутного 46 401

капіталу

Оприбутковано запаси, отримані як внесок до статутного капіталу 20 46

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової 644/1 46

накладної, зареєстрованої в ЄРПН)
641/ПДВ 644/1
Примітка: [5]

5. Безоплатне отримання запасів

Згідно з п. 12 П(С)БО 9 [19] первісною вартістю запасів, одержаних
підприємством безоплатно, є їх справедлива вартість з урахуванням витрат,
передбачених п. 9 цього стандарту. Вартість безоплатно одержаних запасів
відображають у складі іншого операційного доходу звітного періоду.
У разі коли підприємство отримує запаси безоплатно від резидента, це
ніяк не позначається на ПДВ-обліку підприємства. Якщо ж запаси
безоплатно одержані від нерезидента, ситуація зовсім інша. Адже «ввізний»
ПДВ у цьому випадку все одно нараховується, бо «імпортний» ПДВ
сплачується не дарувальнику-нерезиденту, а до бюджету України.

Таблиця 1.4 - Облік безоплатного надходження запасів

№ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
з/п Дт Кт
 15

Безоплатне отримання запасів від підприємства-резидента

1 Оприбутковано безоплатно отримані запаси 20, 22, 28 718
2 Списано суму доходу на фінансовий 718 791
результат
Безоплатне отримання запасів від підприємства-нерезидента
1 Сплачено ввізне мито 377 311
2 Перераховано суму ПДВ 377 311
3 Оприбутковано запаси, безоплатно отримані 20, 22, 28 718
від нерезидента
4 Суму мита включено до первісної вартості 20, 22, 28 377
запасів
5 Суму сплаченого «ввізного» ПДВ включено 641/ПДВ 377
до податкового кредиту
Примітка: [5]

6. Придбаних в результаті обміну на подібні активи

Балансова вартість переданих запасів. Якщо балансова вартість
перевищує справедливу вартість, то первісною є їх справедлива вартість.
Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів
включається до складу витрат звітного періоду.
Приклад 1.1. Обмін подібними запасами.
Підприємство здійснює обмін листів коричневого профнастилу, що
обліковується у складі будівельних матеріалів, на таку ж кількість зеленого
профнастилу.
Таблиця 1.5 - Одержання запасів в обмін на подібні активи
№ Зміст господарської операції Кореспонд Сума, грн.
з/п енція
рахунків
Дт Кт
1 Відображено передачу профнастилу коричневого 361 205/кор
кольору за справедливою вартістю
2 Списано різницю між балансовою і справедливою 949 205/кор
вартістю переданого профнастилу
3 Відображено податкові зобов’язання з ПДВ при 361 641/ПДВ
постачанні коричневого профнастилу
4 Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ на різницю 949 641/ПДВ
між первісною вартістю переданого профнастилу і його
договірною вартістю
Продовження таблиці 1.5

5 Оприбутковано одержаний зелений профнастил 205/зел 631

 16

6 Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності 644/1 631

податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН) 641/ПДВ 644/1
7 Здійснено залік заборгованостей 631 361
8 Відображено у складі фінансового результату різницю 791 949
між справедливою вартістю профнастилу і його
балансовою вартістю
Примітка: [5]

7. Придбаних в результаті обміну на неподібні активи

Справедлива вартість переданих запасів збільшена (зменшена) на суму
грошових коштів або її еквівалентів, які були передані у процесі обміну [30].
Приклад 1.2. Обмін неподібними запасами.
Підприємство отримує за договором міни 200 мішків борошна вищого
ґатунку. Натомість підприємство передає 100 мішків цукру. Різницю між
вартостями товарів підприємство доплачує грошовими коштами.
Таблиця 1.6 - Придбання запасів в обмін на неподібні активи
№ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
з Дт Кт
/
п
1 Одержано партію борошна (200 мішків) 281/борошно 631
2 Відображено податковий кредит виходячи з вартості 644/1 631
отриманого борошна 641/ПДВ 644/1
3 Відвантажено партію цукру (100 мішків) 361 702
4 Відображено податкові зобов’язання з ПДВ 702 641/ПДВ
5 Списано балансову вартість партії цукру 902 281/цукор
6 Відображено залік заборгованостей 631 361
7 Перераховано доплату в розмірі різниці між вартостями 631 311
борошна і цукру
8 Відображено фінансові результати 702 791
Примітка: [5]

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що

виробничі запаси – це активи, засоби виробництва, які має підприємство і які
ще не включені в процес виробництва, але надійшли на робочі місця.
Виробничі запаси беруть участь у виробництві й використовуються
впродовж операційного циклу та надходять на підприємство в результаті їх
придбання у постачальників відповідно до укладених договорів із ними,
 17

внеску засновників підприємства до статутного капіталу, обміну на неподібні

активи, безоплатної передачі, оприбуткування раніше не врахованих запасів
на балансі.

2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ

ПРАТ «САНТА УКРАЇНА»
 18

2.1 Загальна характеристика ПРАТ «Санта Україна»

Приватне акціонерне товариство «Санта Україна» сформувалося на

підставі рішення Первомайського виконавчого комітету від 19.05.1945 року,
в приміщенні колишнього миловарного заводу була відкрита взуттєва і
швейна фабрики, а через рік Первомайська швейна фабрика відділилася в
самостійне підприємство. З роками старе приміщення і кількість випущеної
продукції вже не могли задовольнити потребу населення та колектив
фабрики. І тому керівництво підприємства в 1959 році почало будівництво
нового 2-х поверхового виробничого корпусу, яке було закінчене в 1961 році.
Таким же способом в 1965 році був побудований і зданий в
експлуатацію ще один виробничий корпус. Підприємство працювало в
двозмінному режимі з чисельністю більше тисячі чоловік. З кожним роком
нарощувалися виробничі потужності. У 1986 році було здано в експлуатацію
новий чотирьох поверховий виробничий корпус з їдальнею на 160 місць,
підприємство переведено у однозмінний режим роботи. У 1992 році
підприємство було приватизовано і змінено форму власності на колективну
[1].
Нині підприємство складається з 3-х швейних цехів,
розкрійнопідготовчого, експериментального цехів, дослідно-
конструкторської ділянки, адміністративних і господарських відділів. Саме в
цих цехах народжуються спідниці, сукні, брюки та блузи, які згодом будуть
відправлені до європейських країн. Розробкою та пошиттям одягу для
вітчизняного ринку займається дільниця виробництва товарів широкого
вжитку. Процес створення нових моделей починається в
експериментальному відділі. Тут майбутні моделі проходять весь шлях від
розроблення крою, відшивання дослідних зразків, тиражування лекал для
 19

швейних цехів, що надійшли з відділу САПР підприємствах до кінцевого

розрахунку витрат матеріалу для кожної окремої моделі [24].
Також на підприємстві функціонує оздоровча дільниця, де ведуть
прийом лікарі-вузькі спеціалісти: гінеколог, стоматолог, терапевт, а також
працює кабінет фізичних процедур і масажу. Функціонує власна їдальня,
працівників забезпечують хлібом, випеченим в пекарні підприємства(табл.
2.1).
Таблиця 2.1 - Інформація про технічні показники ПрАТ «Санта
Україна»
Показник Значення показника
Загальна площа території 2,09 га
Кількість будівель (споруд) 8 шт.
Загальна площа будівель 11231,9 м2
Площа офісу 580 м2
Площа основних виробничих 6450 м2
приміщень
Площа складських приміщень 1435,5 м2
Площа допоміжних служб 2766,4 м2
Примітка: [24]

Підсумовуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що

підприємство складається з 3-х швейних цехів, на ньому функціонує
оздоровча дільниця, де ведуть прийом лікарі-вузькі спеціалісти.
Простежується скорочення обсягів виробництва, однією із причин такої
ситуації є світова економічна криза. Щодо середньообліковій чисельності
штатних працівників ПрАТ «Санта Україна», то спостерігаються зміни, їх
кількість щороку зменшується. Попри все, не враховуючи від'ємного
результату діяльності підприємства, цiновi ризики ПрАТ «Санта Україна» є
мінімальними у зв'язку з тим, що ПрАТ «Санта Україна» співпрацює з
відомими торговими марками.
 20

2.2 Облікова політика ПрАТ «Санта Україна»

Бухгалтерський облік у ПрАТ «Санта Україна» організований

відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні», Національних та міжнародних стандартів
бухгалтерського обліку, а також наказу «Про облікову політику
підприємства».
Для відображення зведеної інформації бухгалтерського обліку
товариство застосовує журнально – ордерну форму обліку.
Обробка облікової інформації здійснюється iз застосуванням
комп'ютерної техніки та бухгалтерської програми 1С:Бухгалтерія (Версія
для України). Звiтнiсть до органів ДФС, статистики, пенсійного фонду
надається у встановлені строки в електронному вигляді за допомогою
програми "М.Е.Doc". Для зв’язку з банківською установою, що обслуговує
ПрАТ «Санта Україна» застосовують програму «Клієнт-банк»[21].
Впроваджено робочий план рахунків iз використанням рахунків
першого, другого та третього порядку, розроблений на пiдставi Плану
рахунків затвердженого наказом Мiнiстерства Фiнансiв України № 291 від
21.12.1999 року [10]. Для узагальнення інформації про витрати підприємства
використовуються рахунки класу 9 "Витрати виробництва". Витрати на
поточний ремонт та утримання основних засобів відносяться до складу
витрат звітного періоду, а витрати, які приводять до збільшення очікуваних
майбутніх економічних вигід від об’єкта основних засобів, включаються до
вартості основних засобів (Методичнi рекомендації № 561, П(С)БО 7)[3].
Нарахування амортизації основних засобів проводиться
прямолiнiйним методом, амортизація МНМА нараховується у першому
мiсяцi використання в розмiрi 100 %. Амортизація нематеріальних активів
 21

здійснюється прямолiнiйним методом. Оцінка незавершеного виробництва

здійснюється по фактичній собiвартостi сировини, ТМЦ,послуг, оцінка
запасів при відпуску на виробництво та іншому вибутті здійснюється за
методом ФIФО (собiвартостi перших за часом надходження запасів). При
складанні балансу та іншої звітності оцінка запасів здійснюється за
первісною вартістю. Доходи відображаються в бухгалтерському обліку
відповідно до П(С)БО 15 "Дохід"[17], витрати відповідно до П(С)БО 16[14]
"Витрати" використовується метод калькулювання absorption costing. Для
розподілення витрат та складання калькуляцій використовується Типове
положення по плануванню, обліку та калькулюванню собiвартостi продукції
(робіт, послуг) в промисловості. При розподiленнi загальновиробничих,
адміністративних та витрат на збут мiж видами продукції, за базу
використовується нарахована заробітна плата основних виробничих
робітників по видах продукції. У Товаристві застосовуються форми та
системи оплати праці які передбачені чинним законодавством України та
умовами колективного договору [22].
Враховуючи особливості зовнішньоекономічних операцій, а також
галузеві особливості швейних підприємств та окреслення їх складових в
Наказі про облікову політику, у ПрАТ «Санта Україна» забезпечується
єдність облікових процедур під час відображення операцій
зовнішньоекономічної діяльності, а, також створюються всі необхідні умови
для здійснення своєчасного контролю за цим видом операцій.
Отже на підприємстві відповідно до наказу "Про облікову політику
підприємства" впроваджені форми, методи, норми та процедури, які
стосуються облікової політики підприємства: Форма бухгалтерського обліку
- журнально - ордерна. Обробка облікової інформації здійснюється iз
застосуванням комп'ютерної техніки та бухгалтерської програми 1С.Звiтнiсть
до органів ДФС, статистики, пенсійного фонду надається у встановлені
строки в електронному вигляді за допомогою програми "М.Е.Doc".
Амортизацію нематеріальних активів здійснюється прямолiнiйним методом.
 22

При розподiленнi загальновиробничих, адміністративних та витрат на збут

мiж видами продукції, за базу використовується нарахована заробітна плата
основних виробничих робітників по видах продукції.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ

ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПРАТ «САНТА УКРАЇНА»
 23

3.1 Організація обліку надходження та руху виробничих запасів

Основними видами діяльності досліджуваного товариства є

«Виготовлення верхнього одягу», «Виготовлення спіднього одягу»,
«Виготовлення іншого одягу та аксесуарів». На пiдприємствi випускається
продукція наступного жіночого асортименту: блузи, спiдницi, сукні, штани,
шорти, комбінезони, костюми. Відповідно, основними видами запасів є –
тканина та фурнітура. Використання сучасних технологій, устаткування
дозволяє виготовляти високоякісну та конкурентоздатну продукцію як для
експорту – на давальницьких умовах, так i для внутрішнього ринку.
Власні виробничі запаси надходять до товариства від постачальників,
інших дебіторів, підзвітних осіб, від ліквідації основних засобів, інших
необоротних матеріальних активів. Основними типовими документами з
оприбуткування є: накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові
ордери, акти про приймання матеріалів та інші типові форми затверджені
наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 р. №193[16].
Основою для відображення в обліку одержаної давальницької сировини
ПрАТ «Санта Україна» є виписаний замовником рахунок-проформа
(Proforma invoice), товарно-транспортна накладна міжнародного зразка
(CMR), акт передачі та додані документи, які підтверджують якість
давальницької сировини (наприклад, специфікація).
Рахунок-проформа містить відомості про ціну та вартість товару, але не
є розрахунковим документом, оскільки не містить вимоги про сплату
зазначеної в ньому суми. Тому, виконуючи всі інші функції рахунка, він не
виконує функції платіжного документа.
CMR (Convention Merchandies Routiers) – це товарно-транспортна
накладна міжнародного зразка, що підтверджує наявність договору між
перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів. Форма
накладної регламентується Конвенцією про договір міжнародного
 24

дорожнього перевезення вантажів. CMR заповнюється в чотирьох

оригіналах: перший екземпляр для відправника (рожевий), другий екземпляр
для одержувача (блакитний), третій екземпляр для фрахтувальника (зелений).
Крім того, у деяких країнах існує ще білий екземпляр для тарифного
контролю, що служить відповідною інформаційною копією. Накладна не є ні
товаророзпорядчим, ні передавальним документом. Вона виконує функцію
доказу укладення договору перевезення, прийняття товарів для перевезення й
умов перевезення. Вантаж видається зазначеному в ній одержувачу[26].
Переробка давальницької сировини відбувається у тій же
послідовності, що й виготовлення власних виробів. При цьому кожна
операція руху давальницької та власної сировини знаходить відображення в
первинних документах, форми яких призначені для обліку власних
виробничих запасів.
Безпосередньо у підготовчому виробництві проводять якісне
приймання – розбраковку одержаної тканини шляхом її перемірювання за
довжиною і шириною. Дані промірювання відображаються в паспорті куска,
в якому вказують артикул матеріалу, номер рулону, ярликову та фактичну
довжину куска, встановлені при вимірюванні усі значення його ширини,
виявлені дефекти та їх характеристики, умовні вирізи тощо. Один екземпляр
паспорту прикріпляється до куска тканини, другий – зберігається у картотеці
та використовується для розрахунку кусків тканини в настили для
розкроювання. Після вимірювання тканини кожному куску присвоюють
порядковий номер, який також проставляється у паспорті куска[8].
На кожну партію одержаних тканин одного артикулу на основі
паспортів кусків виписується промірочна відомість в трьох екземплярах:
перший передається у бухгалтерію, другий – у підготовче виробництво для
оперативного контролю за використанням партії тканини, третій – в
юридичний відділ (якщо пред’являється претензія до постачальника). В
даному документі фіксують загальний метраж партії тканини, довжину і
ширину кожного куска – за ярликом і фактичну, результати вимірювання
 25

тканини – надлишок чи нестача. У випадку виявлення нестачі тканини за

довжиною куска для пред’явлення претензії постачальнику складається «Акт
перевірки матеріалів за кількістю». Виявлені в результаті розбраковки
дефекти тканини та відхилення за шириною в меншу сторону оформляються
«Актом розбраковки одержаних матеріалів за якістю». При відпуску кожного
куска тканини у виробництво в промірочній відомості робиться відмітка –
дата відпуску та номер карти розкрою[11].
У експерементальному цеху згідно виробничого завдання на випуск
конкретної кількості виробів відповідної моделі, розміру, росту, технічно
обґрунтованих норм витрачання тканини, виготовленого обкрейдування чи
трафарету на настили, проводять підбір та розрахунок кількості тканини, яка
необхідна для розкроювання виробів за кожною картою розкрою. Це
проводять на основі паспортів тканини дослідним чи розрахунковим
способом. На основі проведеного розрахунку заповнюється розрахункова
картка використання тканини при розкрої.
В експерементальному цеху виписують також «Карту на розкрій», в
якій заповнюють розділи «Завдання» і «Специфікація кусків», а також
«Накладну на відпуск тканини в розкрійний цех» (у двох екземплярах). Тут
же містяться дані про кількість тканини, що надходить із підготовчого цеху в
розкрійний. Один екземпляр відривається і служить виправдовувальним
документом відпуску тканини зі складу і передається у бухгалтерію; другий –
відображає прихід тканини в розкрійний цех і використовується для обліку
тканини при розкроюванні. Старший майстер експерементального цеху після
перевірки правильності виписаного завдання і вказаних норм витрачання
тканини завізовує «Карту розкрою» та реєструє ї в спеціальному журналі.
Розрахункова карта, карта розкрою та підібрані куски тканини з паспортами
передаються в розкрійний цех.
Основним первинним документом для обліку та контролю за
витрачанням тканини на деталі крою служить «Карта на розкрій», в якій
відображаються дані про нормативне та фактичне витрачання тканини на
 26

фактичний крій деталей. Вона використовується для оформлення відпуску

тканини для потреб даного цеху, для обліку фактичного витрачання тканини
на розкрій швейних виробів, для обліку повернутого вагового та мірного
лоскуту за категоріями на склад, визначення результатів крою, обліку
виробітку робітників розкрійного цеху, здачі крою в комірку крою або у
швейний цех. Отож, карта крою є багатоцільовим документом, що має
складну форму і складається із двох розділів та додатків[6].
Отже, облік надходження виробничих запасів та давальницької
сировини на підприємстві налагоджено на належному рівні з використанням
типових форм первинних документів. Для обліку та контролю за
використанням виробничих запасів використовується ряд спеціалізованих
первинних документів швейної галузі. Організація їх обліку і контролю
безпосередньо впливає на ефективність використання та собівартість
продукції і важливим чинником правильної організації обліку є класифікація
запасів створена у відповідності до специфіки підприємства.

3.2 Синтетичний і аналітичний облік надходження виробничих запасів

Важливим аспектом щодо організації обліку виробничих запасів на

досліджуваному підприємстві є стан організації аналітичного і синтетичного
їх обліку. Для одержання деталізованої інформації, необхідної для
управління запасами за їх окремими видами і процесами, організується
аналітичний облік. Аналітичний облік запасів дозволяє отримати інформацію
про їх обсяг в цілому і за кожним видом окремо. Для ведення аналітичного
обліку ПрАТ «Санта Україна» відкриває аналітичні рахунки, на яких
обліковується окремі назви чи типи певних виробничих запасів. Аналітичні
рахунки забезпечують докладну характеристику виробничих запасів на
підприємстві [11].
 27

Даний облік ведуть за групами матеріалів, місцями зберігання,

матеріально-відповідальними особами із застосуванням типових форм
первинних документів. Усі дані узагальнюються у регістрах аналітичного
обліку. Окремо підприємство визначилось з обліком транспортно-
заготівельних витрат. Для їх обліку або організовано окремий субрахунок, на
якому накопичують такі витрати, або виділяють у складі аналітичних
рахунків відповідний рахунок і обліковують транспортно-заготівельні
витрати як відхилення від облікових цін по кожному виду виробничих
запасів [29].
Синтетичний облік виробничих запасів ПрАТ «Санта Україна» в
робочому плані рахунків здійснюється на рахунку 20 «Виробничі запаси»,
призначення та побудова якого наведені на рис. 3.1.

Рис. 3.1 Призначення та побудова рахунку 20 «Виробничі запаси» в

ПрАТ «Санта Україна»
Примітка: [11]
Для обліку і узагальненню інформації про наявність і рух малоцінних
та швидкозношуваних предметів, що належать ПрАТ «Санта Україна» та
знаходяться в складі запасів використовується рахунок 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети». В даному товаристві до складу МШП
відносяться предмети, термін експлуатації яких не перевищує один рік,
 28

незалежно від вартості придбання. Призначення та побудова рахунку 22

ПрАТ «Санта Україна» наведені на рис. 3.2.

Рис. 3.2 Призначення та побудова рахунку 22 «Малоцінні та

швидкозношувані предмети» в ПрАТ «Санта Україна»
Примітка: [11]

Одержана для переробки на ПрАТ «Санта Україна» давальницька

сировина залишається власністю підприємства-замовника, а тому у
знаходить відображення на позабалансовому рахунку 022 «Матеріали,
прийняті для переробки», за цінами, передбаченими в контракті, або
приймально-здавальних актах.
Виходячи із технологічних особливостей переробки давальницької
сировини на ПрАТ «Санта Україна» в Робочий План рахунків введено
наступні аналітичні рахунки:
– 022.1 – “ Основні матеріали, прийняті для переробки ”, де десятковий
код другого порядку позначає застосування матеріалів в основному
виробництві. Впроваджено десятковий код третього порядку, який
вказуватиме на відповідний матеріал, а саме тканину, поглиблений
аналітичний облік якої ведеться залежно від виду, кольору, відсоткового
співвідношення волокон тощо;
 29

– 022.2 – “ Допоміжні матеріали, прийняті для переробки ”, де

десятковий код другого порядку позначає застосування матеріалів в
допоміжному виробництві. Введено десятковий код третього порядку який
надає можливість розподіляти допоміжні матеріали залежно від призначення
на матеріали виробничого (тканина, дубляж, етикетки, позначки розміру,
застібки, фурнітура тощо) та невиробничого (вішаки, поліетиленові
упаковки, коробки тощо) призначення;
– 022.3 – “ Виробничі відходи ”, окремий аналітичний рахунок для
обліку виробничих відходів з розподілом за їх видами 022.3.1 “ Клапті
(обрізки) вимірні ” та 022.3.2 “ Клапті (обрізки) вагові ”.
– 022.4 – “ Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини ”
– рахунок для обліку результатів перероблення, подальший аналітичний
облік яких ведеться за видами готової продукції (костюми, спідниці блузи,
плаття, сорочки, жакети тощо).
. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини
здійснюється на рахунку обліку витрат виробництва – на рахунку 23
«Виробництво» (за винятком вартості давальницької сировини замовника)[6].
Отже, синтетичний облік власних запасів у ПрАТ «Санта Україна»
ведеться на рахунку 20, до якого відкриваються субрахунки. Але за
допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати кожний вид
господарських засобів. Для одержання деталізованої інформації
організується аналітичний облік. З цією метою до окремих рахунків та
субрахунків відкриваються рахунки аналітичного обліку.
Облік давальницької сировини (матеріалів), що надійшла на
підприємство для подальшої переробки ведеться на позабалансовому
субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» забалансового рахунку
02 «Активи на відповідальному зберіганні». В цілому стан організації
синтетичного та аналітичного обліку виробничих запасів на підприємстві
ведеться автоматизовано, відповідно норм чинного законодавства, тому
ускладнень та недоліків при обліку не виникає.
 30

ВИСНОВОК

В роботі було здійснено дослідження теоретичних основ та вивчення

практичних аспектів обліку надходження виробничих запасів у приватному
акціонерному товаристві «Санта Україна». Одержані результати досліджень
 31

свідчать про вирішення завдань поставлених для дослідження та дають змогу

сформувати наступні висновки:
1. На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що виробничі
запаси - це предмети праці, які знаходяться на підприємстві у вигляді
складських запасів основних та допоміжних матеріалів, а також палива,
запасних частин, зворотних відходів, тари та інших матеріалів, які призначені
для використання як у виробничому процесі так і для будь-яких інших
потреб підприємства за умови їх повного споживання у одному операційному
циклі.
Аналіз літературних джерел свідчить також про неоднозначність
підходу вчених до виділення ознак, що покладаються в основу класифікації
запасів підприємства. Це дозволяє зробити висновок про те, що немає (і не
може бути) єдиної класифікації запасів, яку можна було б використати на
будь-якому підприємстві. «Елементи, які будуть входити до складу товарно-
матеріальних активів, залежать від особливостей кожного підприємства».
2. Дослідження в курсовій роботі проводилися на матеріалах ПрАТ
«Санта Україна», основною діяльністю якого є пошиття одягу з власної та
давальницької сировини. Дослідивши практичні аспекти облікового процесу
у ПрАТ «Санта Україна» було з’ясовано, що для відображення зведеної
інформації бухгалтерського обліку товариство застосовує журнально –
ордерну форму обліку. Обробка облікової інформації здійснюється iз
застосуванням комп'ютерної техніки та бухгалтерської програми 1С.
Звiтнiсть до органів ДФС, статистики, пенсійного фонду надається у
встановлені строки в електронному вигляді за допомогою програми
"М.Е.Doc".
На підприємстві простежується скорочення обсягів виробництва,
однією із причин такої ситуації є світова економічна криза та війна в країні.
Попри це, цiновi ризики ПрАТ «Санта Україна» є мінімальними у зв'язку з
тим, що ПрАТ «Санта Україна» співпрацює з відомими торговими марками.
 32

3. У ПрАТ «Санта Україна» значна увага приділяється організації

обліку власних виробничих запасів та давальницької сировини. Вцілому,
первинний облік виробничих запасів ведеться згідно чинного законодавства
та нормативних документів.
4. Важливим аспектом щодо організації обліку виробничих запасів
на даному підприємстві є стан організації аналітичного і синтетичного
обліку. Дослідивши його з’ясовано, що синтетичний облік на ПрАТ «Санта
Україна» ведеться на рахунку 20, до якого відкриваються субрахунки. Але за
допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати кожний вид
господарських засобів, тому для одержання деталізованої інформації
підприємство використовує аналітичний облік. Аналітичний облік
виробничих запасів на ПрАТ «Санта Україна» ведеться на складах за
допомогою карток складського обліку.
В свою чергу, облік давальницької сировини (матеріалів), що
надійшлана підприємство для подальшої переробки ведеться на
позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки»
забалансового рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАННЯ

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: навч. посіб. Вид. 2-ге, доп. і

перер. - К.: Атіка, 2006. 528 с.
 33

2. Бержанір І. А., Демченко Т. А., Кістол А. А. Економічний

простір: проблеми та напрями вдосконалення обліку виробничих запасів:
навч. посіб. Дніпро, 2016. 168 с.
3. Бондар В. Голос України: «Санта Україна, або Важкий шлях
первомайських «легковиків»: газета. Випуск 247. Київ, 2023. URL:-
http://www.golos.com.ua/article/256268
4. Бондаренко, Н. М. Яресько A. M. Вісник Чернігівського
державного технологічного університету: сутність та класифікація
виробничих запасів на підприємстві: серія: економічні науки. Чернігів, 2014.
273-281 с.
5. Вороная Н, Білова Н., Нестеренко М. Запаси на підприємстві. 2.
Облік надходження запасів на підприємство. Податки & Бухоблік:
електронний журнал. 2014. Випуск 67.
URL:-https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2014/august/issue-67/article-1339.html
6. Височан О.С. Острійчук О.О. Економіка. Управління. Інновації:
облік давальницької сировини на підприємствах швейної галузі (Серія :
Економічні науки). Львів, 2012. URL:-
http://nbuv.gov.ua/j-pdf/eui_2012_1_8.pdf. 3
7. Височан О.С. Фінансовий облік: Навчальний посібник . Львів:
Видавець: ПП Сорока Т.Б. 2016. 450 с.
8. Дацюк А. А. Електронний навчальний посібник з дисципліни:
«Бухгалтерський облік»: облік запасів. Луцьк, 2019.
URL:-https://elib.lntu.edu.ua/sites/default/files/elib_upload/%D0%BD%D0%BE
%D0%B2%D0%B01/other/tema__1_5.pdf (дата звернення: 17.11.2023)
9. Захарченко О.Г. «Українська академія банківської справи
Національного банку України» »: організація обліку і аудиту виробничих
запасів: кваліфікаційна робота. Суми, 2008 . 8-81 с.
10. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і
 34

організацій , затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291.

URL:- http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99
11. Калецька А. М. Організація обліку і аудиту запасів на
підприємстві: кваліфікаційна робота/ Нац. ун-т «Острозька академія»:.
Острог, 2020. 7-108 с.
12. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси»,
затверджений Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів від
01.01.2005 р. URL:- http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/929_021 (дата
звернення: 20.10.2023).
13. Олійник Н. В. Організація і методика обліку, аналізу та контролю
використання запасів на прикладі ТОВ «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»:
кваліфікаційна робота/ Одеський національний економічний університет.
Одеса, 2017. 3-99 с.
14. Про затвердження Положення (стандарт) бухгалтерського обліку
№16 «Витрати» : наказ Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №
318 (зі змінами і доповненнями).
URL:- http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00 . (дата звернення:
30.10.2023)
15. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон
України від 16.07.1999 р. № 996-XIV. URL:-
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/996-14/page. (дата звернення 10.10.2023).
16. Про затвердження типових форм первинних облікових
документів з обліку сировини та матеріалів – Наказ Міністерства статистики
України № 193 від 21 черв. 1996 р. URL:- http://zakon.nau.ua/doc/?
code=v0193202-96(дата звернення 10.11.2023).
17. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”: Затв.
наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 (із
змінами та доповненнями). URL:- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0860-
99#Text (дата звернення 25.10.2023).
 35

18. Податковий кодекс України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі

змінами і доповненнями). URL:- https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-
17#Text (дата звернення 15.10.2023 року).
19. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “ Запаси ” :
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246,
зі змінами та доповненнями. URL:- http://zakon2.rada.gov.ua/laws/
show/z0751-99 (дата звернення 10.10.2023)
20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін
валютних курсів», затверджений Наказом МФУ від 10.08.2000 № 193, зі
змінами та доповненнями. URL:-
http://zakon3.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0515-00 (дата звернення
18.10.2023)
21. ПрАТ «СантаУкраїна»: річна інформація про емітента 2018.
Первомайськ, 2018. URL:- https://www.santa-
ukraine.com.ua/attachments/article/10/Річний%20звіт%20емітента%20за
%202018%20рік.doc (дата звернення: 04.11.2023)
22. ПрАТ «СантаУкраїна»: річна інформація про емітента 2022.
Первомайськ, 2022. URL:-
https://drive.google.com/file/d/1Y8SA5t5jjnRGvEwQCAz6hVuGciQMPbq0/
view?usp=share_link (дата звернення: 11.11.2023)
23. Рубан Л.О. Економічна сутність поняття виробничих запасів на
промисловому підприємстві. Інфраструктура ринку. 2019. Випуск 34. 319—
324 с. URL:- http://www.market-infr.od.ua/journals/2019/34_2019_ukr/48.pdf
(дата звернення: 27.10.2023)
24. ПрАТ «СантаУкраїна». 2014. URL:- https://www.santa-
ukraine.com.ua/ (дата звернення: 05.11.2023)
25. Скрипник М. І., Галатенко А. М. Сучасний підхід до організації
обліку запасів на підприємстві. Електронний журнал «Ефективна
економіка». 2015. Випуск 11. URL:- http://www.economy.nayka.com.ua/?
op=1&z=4485 (дата звернення: 09.11.2023)
 36

26. Сльозко Т. М. "До питання організації обліку матеріальних

запасів на підприємствах швейної промисловості"/ Київський нац. ун-т
технологій та дизайну, 2018. URL:-
https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11576 (дата звернення: 15.11.2023)
27. Стегура В.В. Яцко М. В. Збірник наукових статей випускників з
фаху «Облік і оподаткування»: організаційно-методичні аспекти обліку
операцій із виробничими запасами для підвищення їх оборотності. Випуск
11. Ужгород, 2021. 108-113 с.
28. Стригуль Л. С., Китань М. В. Проблеми та напрямки
вдосконалення ведення обліку виробничих запасів на підприємстві: наук.
доп. / Нац. техн. ун-т "Харківський політехнічний інститут". Харків, 2014.
14-19 с.
29. Фенц У. О. Облік і контроль виробничих запасів (за окремими
видами та групами цінностей) на складі і в бухгалтерії підприємства:
кваліфікаційна робота / Тернопільський нац. економ. ун-т. Тернопіль, 2019.
3-62 с.
30. Циган Р. М., Дідур С. В., Назаренко К. І. Особливості організації
обліку виробничих запасів та їх оцінка в системі бухгалтерського обліку.
Ефективна економіка. 2018. Випуск 11. URL:-
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6706 (дата звернення: 17.11.2023)

Додаток А
Придбання запасів за іноземну валюту
Таблиця А.1
№ Зміст господарської Кореспонденція Сума, Податковий облік
 37

з/п операції рахунків $/грн.

Дт Кт доходи витрати

1 2 3 4 5 6 7
Перша подія — отримання запасів
Отримання запасів (курс НБУ — 11,9538 грн./$)
1 Перераховано мито 377 311 1195,38 — —
($1000,00 х 11,9538 грн./$
х 10 % : 100 %)
2 Сплачено «ввізний» ПДВ 377 311 2629,84 — —
((11953,80 грн.
+ 1195,38 грн.) х
20 % : 100 %)
3 Оприбутковано отримані 20, 22, 28 632 $1000,00 — —
від нерезидента запаси 11953,80
($1000,00 х 11,9538 грн./$)
4 Суму мита включено до 20, 22, 28 377 1195,38 — —
первісної вартості запасів
5 Суму ПДВ, сплачену при 641/ПДВ 377 2629,84 — —
ввезенні, включено до
складу податкового кредиту
Погашення заборгованості перед нерезидентом (курс НБУ — 11,9225 грн./$)
6 Перераховано нерезидентові 632 312 $1000,00 — —
оплату за запаси ($1000,00 х 11922,50
11,9225 грн./$)
7 Відображено курсову 632 714 31,30 31,30 —
різницю ($1000,00 х
(11,9225 грн./$
- 11,9538 грн./$))

Продовження таблиці 1.5

8 Списано курсову різницю 714 791 31,30 — —

на фінансовий результат
 38

Перша подія — передоплата

Перерахування передоплати (курс НБУ — 11,9538 грн./$)
1 Перераховано передоплату 371 312 $1000,00 — —
нерезидентові ($1000,00 х 11953,80
11,9538 грн./$)
Отримання запасів (курс НБУ — 11,9225 грн./$)
2 Перераховано суму ввізного 377 311 1192,25 — —
мита ($1000,00 х
11,9225 грн./$ х 10 % :
100 %)
3 Перераховано суму 377 311 2622,95 — —
«ввізного» ПДВ (($1000,00 х
11,9225 грн./$ + 1192,25 грн.)
х 20 % : 100 %)
4 Оприбутковано запаси, 20, 22, 28 632 $1000,00 — —
отримані від нерезидента 11953,80*
* Оскільки перша подія — передоплата, курс НБУ на дату отримання запасів не має значення.
Первісну вартість запасів визначаємо за «ранковим» курсом НБУ на дату перерахування авансу.
5 Суму ввізного мита 20, 22, 28 377 1192,25 — —
включено до первісної
вартості запасів
6 Відображено суму 641/ПДВ 377 2622,95 — —
податкового кредиту з ПДВ
7 Відображено залік 632 371 $1000,00 — —
заборгованостей 11953,80

Примітка: [5]