Тема індивідуального завдання професійного спрямування

Облік і аудит надходження МШП на підприємстві

ЗМІСТ

Вступ..........................................................................................................................................................2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРТЕТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ ПРОФЕСІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:
ТЕОРТЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ МШП НА ПІДПРИЄМСТВІ...............................3
1.1 Економічна сутність та значення малоцінних та швидкозношуваних предметів у складі
активів підприємства.............................................................................................................................3
1.2 Нормативно-правове регулювання оцінки, ведення обліку та складання звітності щодо
малоцінних матеріальних активів в Україні........................................................................................5
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.................7
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА З ОБЛІКУ ЗА ТЕМОЮ ПРОФЕСІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ:
СТАН ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ ТА ВИБУТТЯ МШП У ДП «ПЕРСПЕКТИВА»..........................8
3.1. Первинний облік надходження та вибуття МШП у ДП «Перспектива»....................................8
3.2 Синтетичний та аналітичний облік надходження та вибуття МШП на ДП «Перспектива». . .10
РОЗДІЛ 4. КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ЗА ТЕМОЮ ПРОФЕСІЙНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ: КОНТРОЛЬ ЗА РУХОМ МШП НА ДП «ПЕРСПЕКТИВА»................................12
РОЗДІЛ 5. РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА
ПІДПРИЄМСТВІ: ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ МШП НА ДП
«ПЕРСПЕКТИВА»..................................................................................................................................14
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ..................................................................................................................17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................................................19
ДОДАТКИ................................................................................................................................................20
 Вступ

Перебуваючи, на практиці професійного спрямування та досліджуючи

на ДП «Перспектива» тему «Облік і аудит надходження та вибуття МШП на
підприємстві», було виділено основні завдання для дослідження.

Прибувши на підприємство, я була ознайомлена із техніком безпеки та

правилами поводження на підприємстві. Техніка безпеки була проведена
головним бухгалтером підприємства.

Метою практики є поглиблення й розширення методичних та

організаційних аспектів з обліку та контролю малоцінних та
швидкозношуваних предметі, збір вихідних даних для виконання
індивідуального завдання професійного спрямування.

Завданням практики є підготовка фахівців в галузі та оподаткування

протягом всього терміну навчання в університеті та формування фахових
здібностей на базі одержаних теоретичних знань відповідно до основних
завдань діяльності фахівця зі спеціальності «Облік і оподаткування».

Предметом практики є бухгалтерська інформація та прийоми її збору,

нагромадження, обробки та використання для управління підприємством і
своєчасного нарахування та сплати податків.
 РОЗДІЛ 1. ТЕОРТЕТИЧНІ МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ
ПРОФЕСІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: ТЕОРТЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА
АУДИТУ МШП НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1 Економічна сутність та значення малоцінних та швидкозношуваних
предметів у складі активів підприємства

Малоцінні та швидкозношувані предмети є групою засобів, що беруть

участь у господарській діяльності підприємства як предмети праці
(інструменти, столовий посуд), засоби захисту від шкідливого впливу
виробничого середовища (спецодяг, спецвзуття), тощо.

Для цілей бухгалтерського обліку малоцінні та швидкозношувані

предмети відносять до такого об’єкту бухгалтерського обліку як активи.
Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні, активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті
минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання
економічних вигід у майбутньому.

У Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку запасів,

наводиться ще два критерії визнання запасів активом:

− підприємству перейшли всі ризики з правом власності або правом

повного господарського оперативного управління на запаси;

− підприємство здійснює контроль та управління запасами. Малоцінні

та швидкозношувані предмети відносяться до складу оборотних активів
підприємства.

Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»,

оборотні активи – гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а
також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом
операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Малоцінні та швидкозношувані предмети відносяться до запасів

підприємства, що одночасно із поточною дебіторською заборгованістю,
поточними фінансовими інвестиціями, грошима та їх еквівалентами,
витратами майбутніх періодів та іншими оборотними активами є складовими
оборотних активів підприємства.

Принципова відмінність малоцінних та швидкозношуваних предметів

від інших видів запасів полягає в тому, що при їхньому використанні
(експлуатації) не відбувається їхнє зменшення (видозміна, зникнення) так, як
це, наприклад, відбувається з матеріалами, сировиною або паливом.
Малоцінні та швидкозношувані предмети до кінця їхнього використання
(експлуатації), як правило, своїх властивостей не втрачають і зовні майже не
змінюються. Наприклад, стілець із пластику до кінця його експлуатації так і
залишиться стільцем, якщо, звичайно ж, не буде зламаний, на відміну від
того ж палива, що після його використання просто фізично зникає.

З огляду на такі особливості малоцінних та швидкозношуваних

предметів, П(С)БО 9 «Запаси» визначено особливий порядок їхнього обліку -
вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в
експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з
подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за
місцем їхньої експлуатації відповідальними особами протягом терміну
їхнього фактичного використання.
1.2 Нормативно-правове регулювання оцінки, ведення обліку та складання
звітності щодо малоцінних матеріальних активів в Україні

Нормативно-правове регулювання оцінки малоцінних матеріальних

активів вітчизняних підприємств та відображення інформації щодо них у
бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності регламентується низкою
нормативно-правових актів, перелік яких узагальнено у табл. 1.1. (додаток
___)

При організації і ведені бухгалтерського обліку підприємства в своїй

роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які
являють собою нормативно-правові акти, затверджені Міністерством
фінансів України, що визначають принципи та методи ведення
бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать
міжнародним стандартам. Регулювання питань методології бухгалтерського
обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України,
яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку,
інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та
фінансової звітності.

П(С)БО 9 «Запаси» визначає методологічні засади формування у

бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій
звітності. Зазначеним нормативно-правовим актом передбачається порядок
формування первісної вартості МШП. Первісна вартість малоцінних та
швидкозношуваних предметів складається з таких витрат:

− суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю)

за вирахуванням непрямих податків;

− інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і

доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у
запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні
витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства
(установи) на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик
запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно

визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та
відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до
первісної вартості.

Обрання методу оцінки вибуття малоцінних та швидкозношуваних

предметів визначається підприємством самостійно, залежно від їх виду та
відображається у розпорядчому документі про облікову політику
підприємства. Для малоцінних та швидкозношуваних предметів можуть
застосовуватися метод ідентифікованої собівартості, середньозваженої
собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).
 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПІДПРИЄМСТВА

Підприємство ДП "ПЕРСПЕКТИВА" зареєстрована 26.10.1998 за

юридичною адресою Україна, 51650, Дніпропетровська обл.,
Верхньодніпровський р-н, селище міського типу Дніпровське, ВУЛИЦЯ
ОСТРОВСЬКОГО, будинок **. Керівником організації є ФЕДОРОВ СЕРГІЙ
ЛЕОНІДОВИЧ. Розмір статутного капіталу складає 3 861 768,65 грн.. На
момент останнього оновлення даних 07.05.2023 стан організації - Не
перебуває в процесі припинення.

Код ЄДРПОУ: 30197965.

Організаційно-правова форма: Дочірнє підприємство

Види діяльності:

Основний:

- 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових

культур і насіння олійних культур

Інші:

- 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; - 46.90 Неспеціалізована

оптова торгівля; - 56.29 Постачання інших готових страв; - 56.30
Обслуговування напоями; - 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного
чи орендованого нерухомого майна.

За даними з податкових реєстрів України підприємство ДП

"ПЕРСПЕКТИВА", перебуває на обліку в органах доходів та зборів,
зафіксовано що на 18.05.2022 не має податкового боргу, дійсне свідоцтво
ПДВ в реєстрі платників ПДВ і Відсутня реєстрація в Реєстрі неприбуткових
установ та організацій.
 РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА З ОБЛІКУ ЗА ТЕМОЮ
ПРОФЕСІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: СТАН ОБЛІКУ НАДХОДЖЕННЯ ТА
ВИБУТТЯ МШП У ДП «ПЕРСПЕКТИВА»

3.1. Первинний облік надходження та вибуття МШП у ДП

«Перспектива»

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі малоцінних та

швидкозношуваних предметів в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо
слід використовувати первинні документи, форми яких затверджено Наказом
Міністерства статистики України № 145 «Про затвердження типових форм
первинних облікових документів з обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів». Для аналітичного обліку малоцінних та швидкозношуваних
предметів використовуються форми – вказано в табл.2.1(додаток ___).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на

паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

− назву документа (форми);

− дату і місце складання;

− назву підприємства, від імені якого складено документ;

− зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської

операції;

− посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

правильність її оформлення;

− особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати

особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На складах ведеться кількісний облік малоцінних та

швидкозношуваних предметів за їх номенклатурними номерами, аналогічний
обліку матеріалів на складі. У бухгалтерії підприємства складають
групувальні відомості надходження малоцінних та швидкозношуваних
предметів таким же чином, як і групувальні відомості надходження
матеріалів.

Відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію

здійснюється на підставі вимог цехів чи відповідальних осіб. Відпуск
малоцінних та швидкозношуваних предметів робітникам у тривале
користування оформляється випискою вимоги у двох примірниках.
 3.2 Синтетичний та аналітичний облік надходження та вибуття МШП
на ДП «Перспектива»

Малоцінні матеріальні активи, що відображаються у складі оборотних

активів ДП «Перспектива» обліковуються на рахунку 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети».

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про

наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать
підприємству та знаходяться у складі запасів.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети,

що використовуються протягом не більше одного року або нормального
операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти,
господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені
малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою
вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в
експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання
нестач і втрат від псування таких предметів.

При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні

для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та кредитом рахунку 71
«Інший операційний дохід».

Для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій,

пов’язаних із рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів,
використовують кореспонденції рахунків, наведені у табл. 2.2.

Оприбутковуватися МШП можуть у результаті:

 надходження від постачальників;
 виготовлення власними силами;
 внесення засновниками;
 безоплатного одержання;
 обміну.

Причинами списання МШП можуть бути:

 передача в експлуатацію;
 реалізація на сторону;
 безоплатна передача;
 обмін і деякі інші.
 РОЗДІЛ 4. КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА ЗА ТЕМОЮ
ПРОФЕСІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ: КОНТРОЛЬ ЗА РУХОМ МШП НА ДП
«ПЕРСПЕКТИВА»

Складський облік запасів (зокрема МШП) є однією із трудомістких

ділянок облікової роботи на підприємстві. 

Складом називається виробниче приміщення або виробнича площа,

призначені для тимчасового розміщення матеріальних цінностей, зберігання
нормативних запасів сировини і матеріалів та виконання виробничо-
господарських операцій з підготовки цих категорій до виробництва.

Складський облік матеріалів - це сортовий, кількісний оперативно-

технічний облік. Щоб забезпечити зберігання матеріальних запасів,
необхідно організувати і вести належний складський облік. Матеріали
повинні зберігатися в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, які
мають бути оснащені необхідним обладнанням для зважування, мірною
тарою та вимірювальними приладами.

Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск матеріальних

цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб (далі – МВО),
призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, які
відповідають за зберігання матеріальних цінностей, укладається письмовий
договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі якщо
МВО звільняється або змінюється, проводиться інвентаризація матеріальних
цінностей. При цьому складається опис, де особа, що прийняла цінності,
розписується в їх одержанні, а та, що здала, – в їх здачі.

Для проведення інвентаризації наскладах підприємства за наказом

керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі
керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється
керівником чи підприємства його заступником.
 При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну
наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж
до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і
стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна комісія в присутності МВО визначає фактичну

наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи,
у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер,
одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці
інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів
МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці
інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує
своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис
правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства

складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки
МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку.

У деяких випадках, коли МШП повністю або частково втратили свої

властивовості, але не можеть бути списані з будь якої причини, доцільно
організувати на підприємстві так званий склад неліквідних МШП.
 РОЗДІЛ 5. РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ: ШЛЯХИ
ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ МШП НА ДП
«ПЕРСПЕКТИВА»

Для контролю рівня МШП можливо застосовувати “АВС – аналіз”.

Деякі автори цей метод називають “контролем запасів за допомогою їх
класифікації”.

В основі методу АВС-аналізу лежить відоме правило Парето — 20/80.

Суть його полягає в тому, що якщо 80% витрат припадає на 20% видів
матеріалів, то саме цим видам матеріалів необхідно приділити увагу в
процесі аудиту. Для проведення АВС-аналізу необхідно мати якісно
побудований аналітичний облік матеріальних цінностей, так як результати
аналізу і контролю матеріальних запасів за трьома групами А, В, С. До групи
А мають бути віднесені найбільш вартомісткі види МШП (20%), тобто ті, які
вимагають 80% витрат. За матеріалами цієї групи найбільш ретельно
визначають розміри і час замовлень. Розмір витрат на видачу і оформлення
переглядають щоразу при розміщенні нового замовлення і за запасами
встановлюють жорсткий контроль.

До групи В відносять малоцінні цінності середньої важливості. У

кількісному відношенні вони становлять 15% загального обсягу витрат. По
цій групі визначають економічний розмір замовлення і моменти видачі
повторного замовлення. Змінні величини переглядають раз на квартал чи
півроку. За ними встановлюється звичайний контроль і передбачають
підготовку якісної інформації для своєчасного коригування змін у
використанні матеріальних запасів.

До групи С попадають ті матеріали, сумарна вартість яких складає 5%

всіх витрат підприємства на створення запасів МШП. За матеріалами цієї
групи ніяких формальних розрахунків не проводять, повторні поставки
здійснюють протягом 1-2 років, перевірка наявності здійснюється один раз на
рік.

Отже, для створенная сучасної моделі контролю МШП на ДП

«Перспектива» необхідно виконати наступні процедури:

1. скласти перелік малоцінних матеріальних цінностей з виділенням

усіх складових їх первісної оцінки та елементів вартості: ціна, кількість,
сума;

2. перегрупувати перелік в порядку зростання вартості матеріалів;

3. виділити запаси:

— на які припадає більше 80% витрат — вони будуть віднесені в групу

посиленого контролю (А);

— матеріали, які забезпечують більш як 15% витрат будуть віднесені у

групу помірного контролю (В);

— інші позиції (С) контролюватимуться періодично.

Наведена методика може використовуватись аудиторами і дозволить

зосереджувати зусилля на тих цінностях, від утримування яких очікується
найбільша віддача.

Концентруючись на суттєвих для аудиту запасах, виявляють вартість

яких є найбільшою і за рахунок яких складових — транчпортно-
заготівельних, посередницьких витрат, заробітної плати, постійних витрат
тощо. В подальшому вишукуються можливості впливу на складові елементи,
від яких залежать найважливіші витрати, пов’язані з МШП.

Також, для покращення аналітичного обліку МШП на ДП

«Перспектива» можна ввести картки складського обліку МШП, в яких після
кожної позиції МШП по надходженню і вибуттю виводиться залишок. І все
це дасть змогу уникнути виникнення не правдивих та недостовірних
облікових даних та спотворення інформації про фінансовий стан
підприємства.
 ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Отже, малоцінні та швидкозношувані предмети є важливою складовою

матеріальних активів, що використовуються у господарській діяльності. До
малоцінних та швидкозношуваних предметів відносяться активи, строк
корисного використання менше одного року або одного операційного циклу,
якщо він перевищує один рік, та які за своїм економічним змістом можуть
бути віднесені до малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Оцінка малоцінних матеріальних активів у системі бухгалтерського

обліку регламентується низкою нормативно-правових актів, серед яких
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та фінансової звітності,
Податковий кодекс України. Закон України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні», Національні положення (стандарти)
бухгалтерського обліку, План рахунків та Інструкцію до нього, тощо.

Суб’єктом дослідження виступає ДП «Перспектива», що засноване на

приватній власності, як юридична особа. Метою діяльності підприємства є
отримання прибутку. Воно створено згідно вимог чинного законодавства
України і у своїй діяльності керується ними, Статутом, внутрішніми
нормативними актами. Відповідальним за фінансово-господарську діяльність
та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є директор та бухгалтер.
Штатний розклад підприємства розроблений, виходячи з задач підприємства
та об’ємів діяльності. Бухгалтерський облік досліджуване підприємство веде
безперервно з дня його державної реєстрації.

На досліджуваному підприємстві аналітичні функції покладено на

бухгалтера. Ним проводиться аналіз фінансового стану та ефективності
діяльності на підставі показників фінансової звітності, що складається за
скороченою формою.

Підходи до оцінки малоцінних матеріальних активів на різних етапах

облікового процесу відображуються у розпорядчому документі про облікову
політику підприємства. При складанні розпорядчого документу про облікову
політику підприємству доцільно вказати наступні елементи облікової
політики щодо малоцінних та швидкозношуваних предметів: номенклатура
малоцінних і швидкозношуваних предметів; порядок встановлення строку
корисного використання (експлуатації) малоцінних та швидкозношуваних
предметів (до 12 місяців); організація оперативного кількісного обліку
малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцем експлуатації і
відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання;
оцінка надлишків малоцінних та швидкозношуваних предметів при
інвентаризації; порядок обліку і методика оцінки малоцінних та
швидкозношуваних предметів, що були у вжитку.

Отже, пройшовши практику професійного спрямування на ДП

«Перспектива», я отримала всю необхідну інформацію для складання звіту.

Як вже було зазначено вище, на підприємстві обов’язковою складовою

є підписання правил техніки безпеки, за цим слідкує головний бухгалтер.
Пройшовши необхідні правила та ознайомлення з безпекою на підприємстві,
головний бухгалтер розповіла та надала всю необхідну мені інформацію про
ДП «Перспектива». Також, головний бухгалтер надала мені інформацію,
щодо моєї теми практики «Облік і аудит надходження МШП на
підприємстві». Було надано документи, але не в повному обсязі для звіту.

Находячись у бухгалтерії підприємства, я виконувала розпорядження

головного бухгалтера, які стосувалися моєї теми дослідження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. https://interbuh.com.ua/ua/documents/onemanuals/35131
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB
%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_
%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD
%D0%BA%D0%B0
3. https://www.golovbukh.ua/article/ru/8059-malotsennye-
bystroiznashivayushchiesya-predmety-mbp
4. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17
ДОДАТКИ
Нормативно-правове регулювання оцінки, ведення обліку та складання
звітності щодо малоцінних матеріальних активів в Україні
Нормативно-правовий акт
1 2
Податковий кодекс України
Закон України «Про бухгалтерський облік
та фінансову звітність в Україні»
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової
звітності»
НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова
звітність»
П(С)БО 9 «Запаси»
П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»
П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта
малого підприємництва»
План рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов'язань і
господарських операцій підприємств і
організацій
Інструкція про застосування Плану
рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов'язань і господарських
операцій підприємств і організацій
Методичні рекомендації щодо облікової
політики підприємства
Таблиця 1.1
Характеристика
Визначає вартісну межу між основними
засобами та малоцінними необоротними
матеріальними активами у податковому
обліку
Визначає порядок ведення обліку, у тому
числі малоцінних матеріальних активів, та
порядок складання і подання фінансової
звітності, у тому числі щодо малоцінних
матеріальних активів
Визначає порядок формування показників
фінансової звітності, у тому числі щодо
малоцінних матеріальних активів
Визначає порядок формування показників
консолідованої фінансової звітності, у тому
числі щодо малоцінних матеріальних
активів
Визначає порядок оцінки та обліку
малоцінних та швидкозношуваних
предметів
Визначає порядок оцінки покупцем
ідентифікованих активів, у тому числі
запасів
Визначає порядок формування показників
фінансової звітності суб’єктів малого
підприємництва, у тому числі щодо
малоцінних матеріальних активів
Визначає перелік рахунків для обліку
малоцінних матеріальних активів
Визначає типові кореспонденції рахунків
для обліку малоцінних матеріальних
активів
Визначає порядок формування облікової
політики підприємства щодо малоцінних
матеріальних активів
 Таблиця 2.1

Первинні документи, що використовуються для оформлення господарських

операцій, пов’язаних із рухом малоцінних та швидкозношуваних предметів у ДП
«Перспектива»

Назва документу Призначення документу

1 2
Використовуються для обліку зміни запасу
інструментів (пристроїв) на тих
підприємствах, де облік ведеться за
Відомість на повернення (вилучення) принципом встановлення постійного
постійного запасу інструментів (пристроїв) обмінного фонду. Відомість складається
(№ МШ-1) при необхідності заміни постійного запасу
інструментів (пристроїв), на підставі її
даних вносяться зміни до карток
складського обліку (ф.№ М-12)
Використовується для обліку МШП, які
Картка обліку малоцінних та були видані під розписку працівнику для
швидкозношуваних предметів (№ МШ-2) тривалого користування. Заповнюється на
кожного працівника, який одержав МШП.
Застосовується для обліку інструментів
(пристроїв), які передаються на заточування
Замовлення на ремонт або заточування
та ремонт. Характерна для тих підприємств,
інструментів (пристроїв) (№ МШ-3)
де заточування і ремонт проводяться в
централізованому порядку.
Застосовується для обліку зіпсованих і
втрачених МШП. При пред’явленні
працівником акта вибуття замість
непридатного чи втраченого предмета йому
Акт на вибуття малоцінних та
видається придатний, що записується в
швидкозношуваних предметів (№ МШ-4)
формі МШ-2. Картка обліку малоцінних та
швидкозношуваних предметів». Акт
вибуття додаєтьсядо актів на списання (ф.№
МШ-5 і №8)
Застосовується для оформлення списання
інструментів (пристроїв), що стали
непридатними, та обміну їх на придатні на
тих підприємствах, де облік ведеться за
Акт на списання інструментів (пристроїв)
принципом встановлення постійного
та їх обмін на придатні (№ МШ-5)
обмінного фонду. Складається на підставі
актів вибуття (ф.№МШ-4). Виданий
інструмент (пристрій) в порядку обміну за
актами в картці обліку матеріалів.

1 2
Акт на списання інструментів (пристроїв)
та їх обмін на придатні (№ МШ-5)
Особова картка обліку спецодягу,
спецвзуття та запобіжних пристроїв (№
МШ-6)
Відомість обліку видачі (повернення)
спецодягу, спецвзуття та запобіжних
пристроїв (№ МШ-7)
Акт на списання малоцінних та
швидкозношуваних предметів (№ МШ-8)
Продовж. табл. 2.1
Застосовується для оформлення списання
інструментів (пристроїв), що стали
непридатними, та обміну їх на придатні на
тих підприємствах, де облік ведеться за
принципом встановлення постійного
обмінного фонду. Складається на підставі
актів вибуття (ф. № МШ-4). Виданий
інструмент (пристрій) в порядку обміну за
актами в картці обліку матеріалів (ф. № М-
12) не відображається.
Використовується для обліку спецодягу,
спецвзуття та запобіжних засобів, які
видаються працівникам підприємства для
індивідуального користування.
Застосовується для обліку видачі спецодягу,
спецвзуття працівникам підприємства в
індивідуальне користування за
встановленими нормами, а також для обліку
приймання від працівників спецодягу,
спецвзуття на прання, дезинфекцію, ремонт
та зберігання. Форма заповнюється окремо
на видачу і повернення спецодягу,
спецвзуття та запобіжних засобів
Застосовується для оформлення списання
морально застарілих, зношених і
непридатних для подальшого використання
інструментів (пристроїв), спецодягу,
спецвзуття, запобіжних засобів по
закінченню строку носіння, інших
малоцінних та швидкозношуваних
предметів і здавання їх до комор для утилю.
Акт складається на підставі разових актів
вибуття ( ф.№ МШ4)
 Таблиця 2.2

Кореспонденції рахунків, що використовуються при відображенні

операцій, пов’язаних із рухом малоцінних та швидкозношуваних
предметів

Зміст господарської Дебет Кредит

операції
1 2 3
631 «Розрахунки з
1. Придбано малоцінні та 22 «Малоцінні та
вітчизняними
швидкозношувані предмети швидкозношувані предмети»
постачальниками»
2. Оприбутковано малоцінні та
швидкозношувані предмети на 22 «Малоцінні та
23 «Виробництво»
склад із додаткового швидкозношувані предмети»
виробництва
3. Оприбутковано малоцінні та
22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети від 24 «Брак у виробництві»
швидкозношувані предмети»
демонтажу браку
4. Внесено малоцінні та
швидкозношувані предмети до 22 «Малоцінні та
46 «Неоплачений капітал»
статутного капіталу як внесок швидкозношувані предмети»
учасників
5. Безоплатно отримано
22 «Малоцінні та 718 «Дохід від безоплатно
малоцінні та швидкозношувані
швидкозношувані предмети» одержаних оборотних активів»
предмети
6. Списано малоцінні та
швидкозношувані предмети, 22 «Малоцінні та
15 «Капітальні інвестиції»
що були використані в швидкозношувані предмети»
капітальному будівництві
7. Списано малоцінні та
22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети у 23 «Виробництво»
швидкозношувані предмети»
виробництво
8. Списано малоцінні та
91 «Загальновиробничі 22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети на
витрати» швидкозношувані предмети»
загальновиробничі витрати
9. Списано малоцінні та
22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети на 92 «Адміністративні витрати»
швидкозношувані предмети»
адміністративні витрати
10. Списано малоцінні та
22 «Малоцінні та
швидкозношувані предмети на 93 «Витрати на збут»
швидкозношувані предмети»
збутові витрати
11. Списано собівартість
943 «Собівартість реалізованих 22 «Малоцінні та
реалізованих малоцінні та
виробничих запасів» швидкозношувані предмети»
швидкозношувані предмети
12. Відображено уцінення
946 «Втрати від знецінення 22 «Малоцінні та
малоцінні та швидкозношувані
запасів» швидкозношувані предмети»
предмети
 Продовж. табл. 2.2

1 2 3
13. Використано малоцінні
та швидкозношувані 22 «Малоцінні та
949 «Інші витрати
предмети для швидкозношувані
операційної діяльності»
обслуговування садочка на предмети»
балансі підприємства