Тема 4.

Основні засоби підприємства

1. Взаємозв'язок капіталу і виробничих фондів підприємства.

Структура виробничих фондів.
2. Оцінка, класифікація і структура основних засобів.
3. Види і показники зносу основних засобів.
4. Амортизація основних засобів і методи її нарахування.
5. Форми відтворення основних засобів.

1. Взаємозв'язок капіталу і виробничих фондів підприємства.

Структура виробничих фондів
Капітал, що інвестується у виробничу діяльність підприємства,
спрямовується на придбання устаткування, засобів праці, предметів праці і
наймання робочої сили. Інвестування капіталу в засоби праці і предмети
праці формують виробничі фонди підприємства. За своїм матеріально-
речовим складом виробничі фонди підрозділяються на основні і оборотні.
Основні засоби (ОЗ) – засоби праці, які використовуються в процесі
виробництва тривалий час (упродовж періоду, який перевищує 365
календарних днів від дати їх введення в експлуатацію), зберігаючи при цьому
свою натурально-речову форму, а їх вартість переноситься на вартість
готової продукції поступово, по мірі їх використання.

Оборотні фонди підприємства – частина виробничих фондів

підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі
виробництва продукції, змінює свою натурально-речову форму і повністю
переносить свою вартість на вартість готової продукції.

2. Оцінка, класифікація і структура основних засобів

Для обліку і оцінки ефективності використання основних засобів
необхідно їх правильно класифікувати.
Класифікація основних засобів:
1. За галузевою ознакою основні засоби підрозділяються на:
промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, основні фонди
зв'язку і ін.
2. За функціональною ознакою ОЗ підрозділяються на виробничі і
невиробничі.
3. За ознакою незалежності основні засоби підрозділяються на власні і
орендовані.
4. Залежно від використання основні засоби підрозділяються на діючі і
недіючі.
5. Залежно від матеріального складу основні засоби можна згрупувати
за їх натурально-речовими ознаками: площею будівель, кількістю одиниць
автотранспорту, видами інструменту і ін.
6. За терміном діяльності на підприємстві: (до 5 років; 5 – 10 років; 10
– 15 років; 15 – 20 років; більше 20 років).
 Для характеристики основних засобів в економіці використовують
наступні види оцінки:
1. Залежно від моменту проведення оцінки розрізняють первинну і
відновлену вартість ОЗ.
2. Залежно від стану основних засобів розрізняють повну і залишкову
вартість.
Первинна вартість – це вартість на момент придбання або введення в
експлуатацію основних засобів.
Відновлена вартість – це вартість відтворення основних засобів до
сучасних умов виробництва.
Повна вартість – це вартість основних засобів в новому неробочому
стані. За цією вартістю основні засоби враховуються на балансі підприємства
упродовж усього періоду їх функціонування.
Залишкова вартість – характеризує реальну вартість основних засобів,
яка ще не перенесена на вартість готової продукції.
Справедлива або ринкова вартість, яка характеризує суму грошових
коштів, за якими цей об'єкт може бути проданий на аукціоні.
Балансова вартість основних засобів змінюється протягом року у
зв'язку з введенням і виведенням із експлуатації окремих складових, а також
проведенням ремонтних робіт, які збільшують вартість основних засобів.
БВ кр =БВ нр+ БВвв +Вкр −БВ вив− АВ , (15)
де БВ кр – балансова вартість на кінець року;
БВ нр – балансова вартість на початок року;
БВ вв – балансова вартість що вводиться;
Вкр – витрати на капітальний ремонт і реконструкцію;
БВ вив – балансова вартість що виводиться;
АВ – сума амортизаційних відрахувань.
Технологічна структура основних засобів є співвідношенням активної і
пасивної частин основних засобів.

3. Види і показники зносу основних засобів

Знос – це втрата основними засобами своєї вартості. Розрізняють два
види зносу: моральний і фізичний.
Фізичний знос – це поступова втрата основними засобами своїх
споживчих властивостей, внаслідок чого вони перестають задовольняти
необхідним вимогам і знижується їх реальна вартість. Фізичний знос
відбувається нерівномірно, оскільки ОЗ складаються зі значної кількості
елементів, виготовлених з елементів різної якості.
Моральний знос – передчасне (до закінчення терміну фізичної служби)
знецінення ОЗ під впливом НТП до настання фізичного зносу. Моральний
знос підрозділяється на частковий і повний.

4. Амортизація основних засобів і методи її нарахування

 Амортизація – перенесення вартості основних засобів на вартість
створеної продукції упродовж терміну їх корисного використання.
Амортизаційні відрахування відносять на витрати підприємства, з них
формується амортизаційний фонд підприємства, який і використовується для
оновлення ОЗ.
Розмір річних амортизаційних відрахувань, які переносять на вартість
готової продукції, називають нормою амортизації ( Н а ):
БВ п−В лікв 1
Н а= 100 % Н а= 100 %
БВ п×Т екс , Т екс (16)
де В лікв – ліквідаційна вартість устаткування;
Т екс – термін корисного використання основних засобів.
Величина норми амортизації залежить від вибраного методу
амортизації, який визначає амортизаційну політику підприємства. Протягом
року амортизаційну політику міняти не можна.
У бухгалтерському обліку амортизація нараховується на усі основні
засоби підприємства, у тому числі і на невиробничі, незалежно від того,
створені вони, придбані або отримані безкоштовно. Амортизації підлягає кожен
об'єкт основних засобів, окрім землі. Нарахування амортизації призупиняється
при реконструкції, модернізації, додатковому будівництві, дообладнанні і
консервації об'єкта ОЗ, починаючи з місяця, наступного після початку таких
заходів.
Розрізняють наступні методи бухгалтерської амортизації:
1. Прямолінійний.
2. Зменшення залишкової вартості. Методи
3. Метод прискореного зменшення залишкової вартості.
прискореної
4. Кумулятивний метод.
амортизації
5. Виробничий метод.
За податковим методом нарахування амортизації звітного періоду
визначають множенням балансової вартості групи ОЗ на початок звітного
періоду на відповідну норму амортизації.
Класифікація груп основних засобів і мінімально допустимих термінів
їх амортизації представлені в таблиці 1.
Таблиця 1 – Класифікація груп основних засобів, інших необоротних активів
і мінімально допустимих термінів їх амортизації
Мінімально до- Річна норма
пустимі терміни амортизації при
Групи корисного прямолінійному
використання, методі
років амортизації, %
1 земельні ділянки – –
капітальні витрати на поліпшення земель, не
2 15 6,67
пов'язані з будівництвом
3 будівлі, 20 5
 споруди, 15 6,67
передатні пристрої 10 10
4 машини і устаткування 5 20
з них:
електронно-обчислювальні машини, інші машини
для автоматичної обробки інформації, пов'язані з
ними засоби зчитування або друку інформації,
комп'ютерні програми (окрім програм, витрати, на
придбання яких признаються роялті, і/або
програми, які визнаються нематеріальним
активом), інші інформаційні системи, комутатори,
маршрутизатори, модулі, модеми, джерела 2 50
безперебійного живлення і засоби їх підключення
до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому
числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких
перевищує 2500 гривень
5 транспортні засоби 5 20
6 інструменти, прилади, інвентар (меблі) 4 25
7 тварини 6 16,67
8 багаторічні насадження 10 10
9 інші основні засоби 12 8,33
10 бібліотечні фонди – –
11 малоцінні необоротні матеріальні активи – –
12 тимчасові (нетитульні) споруди 5 20
13 природні ресурси – –
14 інвентарна тара 6 16,67
15 предмети прокату 5 20
16 довгострокові біологічні активи 7 14,29

На сьогодні амортизаційні відрахування розраховуються щокварталу з

урахуванням раніше нарахованих сум (тобто з АВ за II квартал слід відняти
раніше нараховані за I квартал). Таким чином, відрахування відбуваються на
базі залишкової вартості основних засобів, яка надалі визначена як
балансова.

5. Форми відтворення основних засобів

Відтворення основних засобів – це процес постійного оновлення ОЗ,
яке здійснюється в наступних формах: нове будівництво, розширення
виробництва, реконструкція діючих підприємств, технічне переозброєння
виробництва та підтримка діючих потужностей.
Усі форми відтворення основних засобів можна поділити на інтенсивні
і екстенсивні шляхи відтворення.
Показники використання основних засобів.
1. Показники руху основних засобів.
- Коефіцієнт введення ( К ): вв

ОЗ
К вв =
вв

ОЗ кр , (17)
де ОЗ вв – основні засоби, що вводяться впродовж року в експлуатацію;
ОЗ – основні засоби на кінець року.
кр

- Коефіцієнт вибуття ( К ): виб

ОЗ
К виб =
виб

ОЗ пр , (18)
де ОЗ виб – основні засоби, що вибули впродовж року з експлуатації;
ОЗ – основні засоби на початок року.
пр

2. Показники стану основних засобів.

ОЗ
К п=
з

Коефіцієнт придатності ( К ):п ОЗ

перв ,
(19)
де ОЗ – залишкова вартість основних засобів.
з

- Коефіцієнт зносу ( К ): з

ОЗ −ОЗ
К з=
Знос
=
перв
=1− К
з

ОЗ ОЗ
п
перв перв , (20)
 3.Показники ефективності використання основних засобів.
- Фондовіддача (Ф ) – це обсяг виробництва, що доводиться на кожну
в

гривну основних засобів:

Ф = ОВЗ
ОВ
в
, (21)
де ОВ – обсяг виробленої продукції;
ОВЗ – середньорічна вартість основних виробничих засобів (ОВЗ).
Середньорічна вартість основних виробничих засобів розраховується за
формулою:

(
ОВЗ t вв
=ОВЗпр + ΣОВЗ вв × −Σ ОВЗвив ×
12
t вив
12 , (22)
де
ОВЗпр – вартість ОВЗ на початок року :
ОВЗвв – ОВЗ, що вводяться, в плановому періоді;
ОВЗвыв – ОВЗ, що виводяться, в плановому періоді;
t вв – кількість повних місяців дії ОВЗ, що вводяться, до кінця року;
t выв – кількість повних місяців, що залишилися до кінця року з моменту
виведення ОВЗ;
12 – кількість місяців у році.
- Фондомісткість являє собою зворотний показник до фондовіддачі і
показує вартість ОВЗ, що доводяться на одну гривну обсягу виробництва (
Ф ): м

Ф = ОВЗ
ОВ =
1

Ф
м
в , (23)
- Фондорентабельність (Ф р ):

Ф р=
Прибуток
ОВЗ , (24)
- Фондоозброєність (Ф ) – це вартість ОВЗ що доводяться на одного
оз

працюючого на підприємстві:
Ф оз =
ОВЗ

, Ч пвп (25)
де Чпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу.
- Технічна озброєність (Т ): оз

АЧ
Т оз=
ОВЗ

Ч , п (26)
де АЧ ОВФ _ – активна частина основних виробничих засобів;
 Ч – чисельність робітників підприємства.
п

Основними напрямами поліпшення використання основних засобів є:

прискорення темпів оновлення основних засобів; повне використання
виробничої потужності; зниження питомих капітальних вкладень;
направлення капітальних вкладень на інтенсивне відтворення основних
засобів і ін.
Чинники, що впливають на ефективність використання основних
засобів: технічний стан ОЗ та їх віковий склад; особливості технологічного
процесу; режим роботи підприємства; кваліфікація персоналу підприємства;
якість використовуваної сировини і т.п.