Амортизáція (пізньолат.

amortisation — погашення, сплата боргів) — теж що і

амортизаційні відрахування; - процес поступового перенесення вартості основних фондів
на продукт, що виготовляється з їх допомогою. Для заміщення зношеної частини
основних засобів виробництва підприємства роблять амортизаційні відрахування, тобто
відрахування певних грошових сум відповідно до розмірів фізичного і морального зносу
засобів виробництва. Амортизаційні відрахування використовуються для повного
відтворювання зношених основних фондів (на реновацію), а також для їх часткового
відшкодування (на капітальний ремонт і модернізацію).

Амортизаційні відрахування залежать від:

 Методи амортизації або Норми амортизації

 Амортизаційний період
 Балансової вартості основних засобів

Ме́тоди амортиза́ції — методика за якою розраховується Амортизація. Амортизація

нараховується згідно з Національним положенням бухгалтерського обліку, а саме П(С)БО
7 «Основні засоби» (п. 26) а також Податкового кодексу України (стаття 144–146).

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів)

нараховується із застосуванням таких методів:

1. прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості,

яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;
2. зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як
добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної
вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.
Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та
результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з
результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;
3. прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації
визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або
первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми
амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання
об'єкта і подвоюється. Метод прискореного зменшення залишкової вартості
застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів основних засобів, що
входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби);
4. кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості,
яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт
розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку
корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його
корисного використання;
5. виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток
фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки
амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка
амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство
очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта.

Варто звернути увагу що до 01.01.2011 р існував ще податковий метод (згідно з Законом

України «Про податок на прибуток») суть якого полягає в тому що для основні засоби
поділені на групи, для кожної з яких визначена норма амортизації у відсотках. Цей метод
використовувався для визначення амортизаційних витрат при обчислені податку на
прибуток.

Норми амортизації (рос. нормы амортизации; англ. depreciation rates, нім.

Dämpfungsnormen f pl, Stossdämpfungsnormen f pl, Abschwächungsnormen f pl) – розмір
амортизаційних відрахувань, виражений у процентах до початкової вартості основних
фондів.

У деяких галузях промисловості, специфічні умови яких не дають можливості

обчислювати амортизаційні відрахування в процентах до вартості основних фондів, Н.а.
встановлюють до якоїсь іншої бази. Так, у нафтовидобувній, гірничовидобувній, вугільній
промисловості, у промисловості нерудних матеріалів та ін. Н.а. визначають у гривнях на
тонну видобутих копалин. Н.а. складається з двох частин: для повного відновлення
(реновації) та на капітальний ремонт і модернізацію основних фондів. Н.а. періодично
уточнюють і змінюють.

Амортизаційний період (амортизація і гр. περίοδος — чергування) (рос.

амортизационный период; англ. amortization period; нім. Amortisationsperiode f,
Amortisationszeitdauer m) — період часу, протягом якого необоротні активи будуть
використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано)
очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Визначається залежно від їх
видів і груп з рахуванням морального зношення, умов експлуатації та інших факторів.
Строки корисного використання визначаються підприємством, але для цілей податкового
обліку встановлені Мінімально допустимі строки корисного використання (регулює
Податковий кодекс України, стаття 145 п 1.

Мінімально
допустимі строки
Групи
корисного
використання
Група 1 - земельні ділянки -
група 2 - капітальні витрати наполіпшення земель, не пов'язаніз
15
будівництвом
група 3 - будівлі, 20
споруди 15
передавальні пристрої 10
група 4 - машини та обладнання 5
з них: електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби
зчитування або друку інформації, пов'язані з ними комп'ютерні
програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються
роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), 2
інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі,
модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення
до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові),
мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень
група 5 - транспортні засоби 5
група 6 - інструменти, прилади,інвентар (меблі) 4
група 7 - тварини 6
група 8 - багаторічні насадження 10
група 9 - інші основні засоби 12
група 10 - бібліотечні фонди -
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи -
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди 5
група 13 - природні ресурси -
група 14 - інвентарна тара 6
група 15 - предмети прокату 5
група 16 - довгострокові біологічні активи 7

Приклади
Амортизація основних фондів у гірничій промисловості

У гірничій промисловості амортизаційні відрахування на реновацію проводяться: для

спеціалізованих будівель, споруд (в тому числі гірничих виробок), пристроїв, термін
служби яких обмежений часом виїмки запасів корисної копалини, за поточнними
ставками; для інших видів основних фондів, термін служби яких визначається їх
фактичною придатністю, за затвердженими нормами амортизаційних відрахувань на
реновацію, що залежать від термінів служби. Амортизаційні відрахування на капітальний
ремонт і модернізацію в гірничій промисловості для всіх основних фондів нараховуються
також за нормами амортизаційних відрахувань. Норми амортизаційних відрахувань на
реновацію, а також на капітальний ремонт і модернізацію дорівнюють відношенню річної
суми амортизаційних відрахувань до первинної (балансової) вартості основних фондів,
виражаються у відсотках.

Амортизація нафтових і газових свердловин

Амортизація нафтових і газових свердловин (рос. амортизация нефтяных и газовых

скважин; англ. depreciation of oil and gas wells; нім. Abschreibung der Erdöl- und
Erdgasbohrungen) — процес перенесення вартості свердловин на собівартість видобутих
нафти і газу. Амортизаційні відрахування на повне відновлення газових і
газоконденсатних свердловин проводяться за середніми нормами протягом 12 років; по
нафтових, нагнітальних і контрольних свердловинах — протягом 15 років незалежно від
фактичного терміну їх експлуатації. По свердловинах, тимчасово законсервованих в
установленому порядку, амортизаційні відрахування в період консервації не
здійснюються, термін амортизації по цих свердловинах збільшується на період їх
консервації. По ліквідованих свердловинах амортизаційні відрахування на повне
відновлення про-довжують здійснюватися до повного перенесення початкової вартості на
витрати виробництва.
Рахунок 83 "Амортизація" призначено для узагальнення інформації про суму
нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та
нематеріальних активів.

За дебетом рахунку 83 "Амортизація" відображається сума нарисованих амортизаційних

відрахувань, за кредитом - списання на рахунок 23 "Виробництво" суми амортизаційних
відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг),
до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми амортизаційних
відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і
збутових витрат, або на рахунок 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не
застосовує рахунки класу 9).

Рахунок 83 "Амортизація" має такі субрахунки:

831 "Амортизація основних засобів"

832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів"
833 "Амортизація нематеріальних активів"

На субрахунку 831 "Амортизація основних засобів" узагальнюється інформація про

нарахування амортизації основних засобів.

На субрахунку 832 "Амортизація інших необоротних матеріальних активів"

узагальнюється інформація про нарахування амортизації інших необоротних матеріальних
активів.

На субрахунку 833 "Амортизація нематеріальних активів" узагальнюється інформація про

нарахування амортизації нематеріальних активів.

Рахунок 83 "Амортизація" кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків:   за кредитом з дебетом рахунків:

13 "Знос необоротних активів" 23 "Виробництво"

    79 "Фінансові результати"

    91 "Загальновиробничі витрати"

    92 "Адміністративні витрати"

    93 "Витрати на збут"

    94 "Інші витрати операційної діяльності"